傳道書第8章 |
|
1 有智之人、明足以察萬理、光華見於面、無不燭照、變剛爲柔、孰能與於斯。 |
|
2 旣指上帝而誓、必守王命、勿謀不軌、勿致位而不辭、爾若是、恐干王怒、蓋發號出令、由王獨斷。 |
|
3 |
|
4 王之命莫能禦、王所爲、孰敢詰。 |
|
5 守命無咎、哲士識時。 |
|
6 萬事各有其時、未來者人不及料、故遘多艱。 |
|
7 |
|
8 氣之呼吸不能自主、死之猝至、亦不自持、在彼疆場、不能倖免、多行強暴、終難逭罰。 |
|
9 我詳觀天下事、見有陷害同儔者、 |
|
10 強梁旣沒、出於聖京、葬於塚墓、民遂忘其所行、我觀乎此、等於捕風、 |
|
11 惡不卽罰、人專爲惡。 |
|
12 作惡之人、屢蹈罪愆、反享遐齡、然吾知寅畏上帝者、終必受厥綏祉、 |
|
13 惡人不畏上帝、斷難邀福、厥日無幾、如影靡定。 |
|
14 天下事可爲長太息者、有時義人遭難、幾同惡人、惡人蒙休、有類義人、我則曰、此屬於虛。 |
|
15 我又曰、上帝使人勤於操作、無少休息、莫若耽飲食、樂宴樂之爲美。 |
|
16 自是而後、我欲擴吾識見、遍覽天下事、見斯世有人、永朝永夕、不遑假寐、 |
|
17 亦見有人、欲觀上帝之經綸、竭其心思、而不能得、有智之士、雖欲知之、亦不及知。 |
ЕкклезiястРозділ 8 |
|
1 |
|
2 Я раджу: Наказа царсько́го виконуй, і то ради прися́ги перед Богом. |
|
3 Не квапся від нього відходити, не стій при злій справі, бо все, що захоче, він зробить, |
|
4 бо слово царе́ве — то вла́да, і хто йому скаже: „Що́ робиш?“ |
|
5 Хто виконує заповідь, той не пізна́є нічого лихого, серце ж мудрого знає час і право. |
|
6 Бо для кожної речі час і право своє, бо лихо люди́ни числе́нне на ній, |
|
7 бо не знає, що буде, і я́к саме буде, хто їй розпові́сть? |
|
8 Немає люди́ни, яка панувала б над вітром, щоб стримати вітер, і вла́ди нема над днем смерти, і на війні нема зві́льнення, і пана свого́ не врятує безбожність. |
|
9 Усе це я бачив, і серце своє прикладав я до кожного чину, що відбувався під сонцем. І був час, коли запанувала люди́на над люди́ною на лихо для неї. |
|
10 І я бачив безбожних похо́ваних, і до їхнього гро́бу прихо́дили, а ті, що чинили добро́, повики́дані з місця святого, і в місті забуті. Марно́та й оце! |
|
11 Що скоро не чиниться при́суд за вчинок лихий, тому́ серце лю́дських синів повне ними, щоб чинити лихе́. |
|
12 Хоч сто раз чинить грішний лихе́, а Бог суд відкладає йому, однако я знаю, що ти́м буде добре, хто Бога боїться, хто перед обличчям Його має страх! |
|
13 А безбожному добре не буде, і мов тінь, довгих днів він не матиме, бо він перед Божим лицем стра́ху не має! |
|
14 Є марно́та, яка на землі ді́ється, — що є справедливі, що лихо спадає на них, мов за вчинок безбожних, а є безбожні, що добрео спадає на них, мов за чин справедливих! Я сказав, що марно́та й оце! |
|
15 І радість я похваляв: що немає люди́ні під сонцем добра́, хіба тільки щоб їсти, та пити та ті́шитися, і оце супрово́дить її в її праці за ча́су життя її, що під сонцем Бог дав був їй. |
|
16 Коли я поклав своє серце, щоб мудрість пізнати, і побачити чин, що діється він на землі, бо ні вдень ні вночі сну не бачить люди́на своїми очима, |
|
17 і коли я побачив усякий чин Бога, тоді я пізнав, що не може люди́на збагнути чину, під сонцем учи́неного! Тому скільки люди́на не тру́диться, щоб дошукатись цього, то не зна́йде, і коли й мудрий скаже, що знає, — не зможе знайти! |
傳道書第8章 |
ЕкклезiястРозділ 8 |
|
1 有智之人、明足以察萬理、光華見於面、無不燭照、變剛爲柔、孰能與於斯。 |
1 |
|
2 旣指上帝而誓、必守王命、勿謀不軌、勿致位而不辭、爾若是、恐干王怒、蓋發號出令、由王獨斷。 |
2 Я раджу: Наказа царсько́го виконуй, і то ради прися́ги перед Богом. |
|
3 |
3 Не квапся від нього відходити, не стій при злій справі, бо все, що захоче, він зробить, |
|
4 王之命莫能禦、王所爲、孰敢詰。 |
4 бо слово царе́ве — то вла́да, і хто йому скаже: „Що́ робиш?“ |
|
5 守命無咎、哲士識時。 |
5 Хто виконує заповідь, той не пізна́є нічого лихого, серце ж мудрого знає час і право. |
|
6 萬事各有其時、未來者人不及料、故遘多艱。 |
6 Бо для кожної речі час і право своє, бо лихо люди́ни числе́нне на ній, |
|
7 |
7 бо не знає, що буде, і я́к саме буде, хто їй розпові́сть? |
|
8 氣之呼吸不能自主、死之猝至、亦不自持、在彼疆場、不能倖免、多行強暴、終難逭罰。 |
8 Немає люди́ни, яка панувала б над вітром, щоб стримати вітер, і вла́ди нема над днем смерти, і на війні нема зві́льнення, і пана свого́ не врятує безбожність. |
|
9 我詳觀天下事、見有陷害同儔者、 |
9 Усе це я бачив, і серце своє прикладав я до кожного чину, що відбувався під сонцем. І був час, коли запанувала люди́на над люди́ною на лихо для неї. |
|
10 強梁旣沒、出於聖京、葬於塚墓、民遂忘其所行、我觀乎此、等於捕風、 |
10 І я бачив безбожних похо́ваних, і до їхнього гро́бу прихо́дили, а ті, що чинили добро́, повики́дані з місця святого, і в місті забуті. Марно́та й оце! |
|
11 惡不卽罰、人專爲惡。 |
11 Що скоро не чиниться при́суд за вчинок лихий, тому́ серце лю́дських синів повне ними, щоб чинити лихе́. |
|
12 作惡之人、屢蹈罪愆、反享遐齡、然吾知寅畏上帝者、終必受厥綏祉、 |
12 Хоч сто раз чинить грішний лихе́, а Бог суд відкладає йому, однако я знаю, що ти́м буде добре, хто Бога боїться, хто перед обличчям Його має страх! |
|
13 惡人不畏上帝、斷難邀福、厥日無幾、如影靡定。 |
13 А безбожному добре не буде, і мов тінь, довгих днів він не матиме, бо він перед Божим лицем стра́ху не має! |
|
14 天下事可爲長太息者、有時義人遭難、幾同惡人、惡人蒙休、有類義人、我則曰、此屬於虛。 |
14 Є марно́та, яка на землі ді́ється, — що є справедливі, що лихо спадає на них, мов за вчинок безбожних, а є безбожні, що добрео спадає на них, мов за чин справедливих! Я сказав, що марно́та й оце! |
|
15 我又曰、上帝使人勤於操作、無少休息、莫若耽飲食、樂宴樂之爲美。 |
15 І радість я похваляв: що немає люди́ні під сонцем добра́, хіба тільки щоб їсти, та пити та ті́шитися, і оце супрово́дить її в її праці за ча́су життя її, що під сонцем Бог дав був їй. |
|
16 自是而後、我欲擴吾識見、遍覽天下事、見斯世有人、永朝永夕、不遑假寐、 |
16 Коли я поклав своє серце, щоб мудрість пізнати, і побачити чин, що діється він на землі, бо ні вдень ні вночі сну не бачить люди́на своїми очима, |
|
17 亦見有人、欲觀上帝之經綸、竭其心思、而不能得、有智之士、雖欲知之、亦不及知。 |
17 і коли я побачив усякий чин Бога, тоді я пізнав, що не може люди́на збагнути чину, під сонцем учи́неного! Тому скільки люди́на не тру́диться, щоб дошукатись цього, то не зна́йде, і коли й мудрий скаже, що знає, — не зможе знайти! |