雅各書

第1章

1 上帝及主耶穌基督僕雅各、請散處十二支派安、

2 兄弟歷試諸艱、當以爲喜、

3 因知爾信主、試以艱難、則忍自生、

4 惟恒忍至極、則全備無缺、

5 有人智不足、當求上帝、上帝博施、不汝瑕疵、必賜所求、

6 祈時當信勿疑、疑者譬之海浪、風吹盪漾、

7 欲希主恩、終不能得、

8 猶豫不决者、行弗篤、

9 兄弟卑者、以升高爲喜、

10 富者、以居卑爲樂、譬之草花、不免凋枯、

11 日出曝之、草枯花謝、其美亡矣、富者必衰亦如是、

12 受患難而能忍、必有福祉、以歷試後、可得永生之賞、若戴冠冕、主以賜許愛己者、

13 見誘之人、勿言爲上帝所誘、蓋上帝不爲惡誘、而亦不誘人、

14 人而見誘、爲欲所餌、

15 欲動生惡、惡盈致死、

16 凡我良朋、勿爲人所惑、

17 善施大賚、均自上出、由昭明之父而降、彼毫釐不爽、晷刻不移、

18 自行己志、以眞道生我、爲億兆首宗主之人、

19 凡我良朋、宜速聽、宜徐言、宜懲忿、

20 蓋人忿怒、無益於上帝道、

21 故當去邪穢、遠諸惡、道栽培於心、祗承以救爾魂、

22 不第聞道已也、實踐之、毋自欺、

23 聞而不行者、譬人以鏡鑒面、

24 過此以往、其形容若何、遂忘之矣、

25 不强制人之良法、人詳察而常目在之、非猶夫聞而忘者、必若遵而行者、如是則得福、

26 人自謂虔共、如不捫厥舌、乃迷厥心、則其虔共徒然、

27 惟眷顧孤寡於患難間、處世而自守無玷、是誠虔共、無纖垢於父上帝前、

Якова

Розділ 1

1 Яків, раб Бога й Господа Ісуса Христа, дванадцятьом племена́м, які в Розпоро́шенні, — вітаю я вас!

2 Майте, бра́ти мої, повну радість, коли впадаєте в усілякі випробо́вування,

3 знаючи, що досвідчення вашої віри дає терпеливість.

4 А терпеливість нехай має чин доскона́лий, щоб ви досконалі та бездоганні були́, і недостачі ні в чому не мали.

5 А якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога, що всім дає просто, та не докоряє, — і бу́де вона йому да́на.

6 Але нехай просить із вірою, без жодного су́мніву. Бо хто має су́мнів, той подібний до морської хвилі, яку жене й кидає вітер.

7 Нехай бо така люди́на не гадає, що дістане що́ від Господа.

8 Двоєдушна люди́на непостійна на всіх дорогах своїх.

9 А понижений брат нехай хвалиться висо́кістю своєю,

10 а багатий — пони́женням своїм, бо він промине, як той цвіт трав'яни́й, —

11 бо сонце зійшло зо спеко́тою, і траву посушило, — і відпав цвіт її, і зникла краса́ її виду. Так само зів'яне й багатий у дорогах своїх!

12 Блаженна люди́на, що ви́терпить пробу, бо, бувши ви́пробувана, дістане вінця життя, якого Господь обіцяв тим, хто любить Його.

13 Ви́пробовуваний, хай не каже ніхто: „Я від Бога споку́шуваний“. Бо Бог злом не спокушується, і нікого Він Сам не спокушує.

14 Але кожен спокушується, як на́диться й зво́диться пожадливістю власною.

15 Пожадли́вість пото́му, зачавши, народжує гріх, а зроблений гріх народжує смерть.

16 Не обма́нюйтесь, брати мої любі!

17 Усяке добре дава́ння та дар досконалий похо́дить згори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни.

18 Захотівши, Він нас породив словом правди, щоб ми стали якимсь первопло́дом творів Його.

19 Отож, мої брати́ любі, нехай буде кожна людина швидка́ послухати, забарна́ говорити, повільна на гнів.

20 Бо гнів лю́дський не чинить праведности Божої.

21 Тому́ то відкиньте всіляку нечисть та залишок злоби́, і прийміть із ла́гідністю всіяне слово, що може спасти ваші душі.

22 Будьте ж викона́вцями слова, а не слухачами самими, що себе самих обманюють.

23 Бо хто слуха́ч слова, а не викона́вець, той подібний люди́ні, що риси обличчя свого розглядає у дзе́ркалі, —

24 бо розгляне себе та й віді́йде, і зараз забуде, яка вона є.

25 А хто заглядає в зако́н досконалий, закон волі, і в нім пробуває, той не буде забу́дько слухач, але виконавець ді́ла, — і він буде блаженний у дія́нні своїм!

26 Коли ж хто гада́є, що він побожний, і свого язика не вгамо́вує, та своє серце обманює, — марна́ побожність того́!

27 Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем оця: згля́нутися над си́ротами та вдови́цями в утисках їхніх, себе берегти чистим від світу.

雅各書

第1章

Якова

Розділ 1

1 上帝及主耶穌基督僕雅各、請散處十二支派安、

1 Яків, раб Бога й Господа Ісуса Христа, дванадцятьом племена́м, які в Розпоро́шенні, — вітаю я вас!

2 兄弟歷試諸艱、當以爲喜、

2 Майте, бра́ти мої, повну радість, коли впадаєте в усілякі випробо́вування,

3 因知爾信主、試以艱難、則忍自生、

3 знаючи, що досвідчення вашої віри дає терпеливість.

4 惟恒忍至極、則全備無缺、

4 А терпеливість нехай має чин доскона́лий, щоб ви досконалі та бездоганні були́, і недостачі ні в чому не мали.

5 有人智不足、當求上帝、上帝博施、不汝瑕疵、必賜所求、

5 А якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога, що всім дає просто, та не докоряє, — і бу́де вона йому да́на.

6 祈時當信勿疑、疑者譬之海浪、風吹盪漾、

6 Але нехай просить із вірою, без жодного су́мніву. Бо хто має су́мнів, той подібний до морської хвилі, яку жене й кидає вітер.

7 欲希主恩、終不能得、

7 Нехай бо така люди́на не гадає, що дістане що́ від Господа.

8 猶豫不决者、行弗篤、

8 Двоєдушна люди́на непостійна на всіх дорогах своїх.

9 兄弟卑者、以升高爲喜、

9 А понижений брат нехай хвалиться висо́кістю своєю,

10 富者、以居卑爲樂、譬之草花、不免凋枯、

10 а багатий — пони́женням своїм, бо він промине, як той цвіт трав'яни́й, —

11 日出曝之、草枯花謝、其美亡矣、富者必衰亦如是、

11 бо сонце зійшло зо спеко́тою, і траву посушило, — і відпав цвіт її, і зникла краса́ її виду. Так само зів'яне й багатий у дорогах своїх!

12 受患難而能忍、必有福祉、以歷試後、可得永生之賞、若戴冠冕、主以賜許愛己者、

12 Блаженна люди́на, що ви́терпить пробу, бо, бувши ви́пробувана, дістане вінця життя, якого Господь обіцяв тим, хто любить Його.

13 見誘之人、勿言爲上帝所誘、蓋上帝不爲惡誘、而亦不誘人、

13 Ви́пробовуваний, хай не каже ніхто: „Я від Бога споку́шуваний“. Бо Бог злом не спокушується, і нікого Він Сам не спокушує.

14 人而見誘、爲欲所餌、

14 Але кожен спокушується, як на́диться й зво́диться пожадливістю власною.

15 欲動生惡、惡盈致死、

15 Пожадли́вість пото́му, зачавши, народжує гріх, а зроблений гріх народжує смерть.

16 凡我良朋、勿爲人所惑、

16 Не обма́нюйтесь, брати мої любі!

17 善施大賚、均自上出、由昭明之父而降、彼毫釐不爽、晷刻不移、

17 Усяке добре дава́ння та дар досконалий похо́дить згори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни.

18 自行己志、以眞道生我、爲億兆首宗主之人、

18 Захотівши, Він нас породив словом правди, щоб ми стали якимсь первопло́дом творів Його.

19 凡我良朋、宜速聽、宜徐言、宜懲忿、

19 Отож, мої брати́ любі, нехай буде кожна людина швидка́ послухати, забарна́ говорити, повільна на гнів.

20 蓋人忿怒、無益於上帝道、

20 Бо гнів лю́дський не чинить праведности Божої.

21 故當去邪穢、遠諸惡、道栽培於心、祗承以救爾魂、

21 Тому́ то відкиньте всіляку нечисть та залишок злоби́, і прийміть із ла́гідністю всіяне слово, що може спасти ваші душі.

22 不第聞道已也、實踐之、毋自欺、

22 Будьте ж викона́вцями слова, а не слухачами самими, що себе самих обманюють.

23 聞而不行者、譬人以鏡鑒面、

23 Бо хто слуха́ч слова, а не викона́вець, той подібний люди́ні, що риси обличчя свого розглядає у дзе́ркалі, —

24 過此以往、其形容若何、遂忘之矣、

24 бо розгляне себе та й віді́йде, і зараз забуде, яка вона є.

25 不强制人之良法、人詳察而常目在之、非猶夫聞而忘者、必若遵而行者、如是則得福、

25 А хто заглядає в зако́н досконалий, закон волі, і в нім пробуває, той не буде забу́дько слухач, але виконавець ді́ла, — і він буде блаженний у дія́нні своїм!

26 人自謂虔共、如不捫厥舌、乃迷厥心、則其虔共徒然、

26 Коли ж хто гада́є, що він побожний, і свого язика не вгамо́вує, та своє серце обманює, — марна́ побожність того́!

27 惟眷顧孤寡於患難間、處世而自守無玷、是誠虔共、無纖垢於父上帝前、

27 Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем оця: згля́нутися над си́ротами та вдови́цями в утисках їхніх, себе берегти чистим від світу.