撒母耳記上

第1章

1 以法蓮山地的拉瑪.瑣非有一個以法蓮人,名叫以利加拿,是蘇弗的玄孫,託戶的曾孫,以利戶的孫子,耶羅罕的兒子。

2 他有兩個妻:一名哈拿,一名毗尼拿。毗尼拿有兒女,哈拿沒有兒女。

3 這人每年從本城上到示羅,敬拜祭祀大軍之耶和華;在那裏有以利的兩個兒子何弗尼、非尼哈當耶和華的祭司。

4 以利加拿每逢獻祭的日子,將祭肉分給他的妻毗尼拿和毗尼拿所生的兒女;

5 給哈拿的卻是雙分,因為他愛哈拿。無奈耶和華不使哈拿生育。

6 毗尼拿見耶和華不使哈拿生育,就作她的對頭,大大激動她,要使她生氣。

7 每年上到耶和華殿的時候,以利加拿都以雙分給哈拿;毗尼拿仍是激動她,以致她哭泣不[eat]

8 她丈夫以利加拿對她說:「哈拿啊,你為何哭泣?不[eatest]?心裏愁悶呢?有我不比十個兒子還好嗎?」

9 他們在示羅吃喝完了,哈拿就站起來。祭司以利在耶和華殿的門框旁邊,坐在自己的位上。

10 哈拿心裏愁苦,就痛痛哭泣,祈禱耶和華,

11 許願說:「大軍之耶和華啊,你若垂顧婢女的苦情,眷念不忘婢女,賜我一個兒子,我必使他終身歸與耶和華,不用剃頭刀剃他的頭。」

12 哈拿在耶和華面前不住地祈禱,以利定睛看她的嘴。

13 原來哈拿心中默禱,只動嘴唇,不出聲音,因此以利以為她喝醉了。

14 以利對她說:「你要醉到幾時呢?你不應該喝酒。」

15 哈拿回答說:「我主[my lord],不是這樣,我是[spirit]裏愁苦的婦人;清酒濃酒[I]都沒有喝,但在耶和華面前傾心吐意。

16 不要將婢女看作彼列之女[daughter of Belial];我因被人激動,愁苦太多,所以祈求到如今。」

17 以利說:「你可以平平安安地回去。願以色列的神允准你向他所求的。」

18 哈拿說:「願婢女在你眼前蒙恩。」於是婦人[went]用餐[eat],面上再不帶愁容了。

19 次日清早,他們起來,在耶和華面前敬拜,就回拉瑪,到了家裏。以利加拿和妻哈拿同房;耶和華便[and]顧念哈拿。

20 那時[when],哈拿懷孕[had conceived]以後[after],日期滿足,生了一個兒子,給他起名叫撒母耳,說:「這是我從耶和華那裏求來的。」

21 以利加拿和他全家都上示羅去,要向耶和華獻年祭,並還所許的願。

22 哈拿卻沒有上去,對丈夫說:「等孩子斷了奶,我便帶他上去朝見耶和華,使他永遠住在那裏。」

23 她丈夫以利加拿說:「就隨你的意行吧。可以等兒子斷了奶。但願耶和華應驗他的話。」於是婦人在家裏乳養兒子,直到斷了奶;

24 既斷了奶,就把孩子帶上示羅,到了耶和華的殿;又帶了三隻公牛,一伊法細麵,一皮袋酒。那時,孩子還小。

25 宰了一隻公牛,就領孩子到以利面前。

26 婦人說:「我主[my lord]啊,我敢在你面前起誓,我主[my lord],從前在你這裏站著祈求耶和華的那婦人,就是我。

27 我祈求為要得這孩子;耶和華已將我所求的賜給我了。

28 所以,我將這孩子[lent]與耶和華,使他終身[lent]與耶和華。」於是[he]在那裏敬拜耶和華。

1-а Самуїлова

Розділ 1

1 I був один чоловік із Раматаїм-Цофіму, з Єфремових гір, а ім'я́ йому Елкана, син Єрохама, сина Ілі́я, сина Тоху, сина Цуфа, єфре́млянин.

2 А він мав дві жінки, — ім'я́ одній Анна, а ім'я другій Пеніна. І були в Пеніни діти, а в Анни дітей не було́.

3 А той чоловік рік-у-рік ходив із свого міста до Шіло́, щоб вклонятися та прино́сити жертви Господу Савао́ту. А там два Ілі́єві сини, — Гофні та Пінхас, були священиками для Господа.

4 І як бував той день, і Елкана приносив жертви, то він давав своїй жінці Пеніні й усім синам її та до́чкам її частини,

5 а Анні давав частину подвійну, бо любив її. Та Господь замкнув її утро́бу.

6 А її супе́рниця розпалювала їй гнів, щоб докучати їй, бо Господь замкнув її утро́бу.

7 І так робив він рік-у-рік, коли вона вхо́дила до Господнього дому, а та так гніви́ла її. І вона плакала й не їла.

8 І сказав їй чоловік її Елкана: „Анно, чого ти плачеш і чому́ не їси? І чого сумне́ твоє серце? Чи ж я не ліпший тобі за десятьох синів?“

9 І встала Анна по їді та по питті в Шіло́, а священик Ілі́й сидів на стільці при бічно́му одві́рку Господнього храму.

10 А вона була ско́рбна духом, і молилася до Господа та плакала гірко.

11 І склала вона обі́тницю, та й сказала: „Господи Савао́те, якщо дійсно спогля́неш на біду Твоєї невільниці, і згадаєш мене, і не забудеш Своєї невільниці, і даси Своїй невільниці наща́дка чоловічої статі, то я дам його Господе́ві на всі дні життя його, а бритва не торкнетья його голови“.

12 І сталося, коли вона довго молилася перед Господнім лицем, то Ілі́й пильнував за її устами.

13 А Анна — вона говорила в серці своїм: тільки гу́би її порушувалися, а голос її не був чутий. І вважав її Ілій за п'я́ну.

14 І сказав до неї Ілі́й: „Аж доки ти будеш п'я́ною? Ви́тверезись зо свого вина!“

15 А Анна відповіла та й сказала: „Ні, пане мій, — я жінка скорбна духом, а вина та п'янко́го напо́ю не пила́ я. І я вилила душу свою перед Господнім лицем.

16 Не вважай своєї невільниці за негідницю, бо я говорила аж доти з великої своєї скорботи та з туги́ своєї“.

17 І відповів Ілі́й та й сказав: „Іди з миром! А Бог Ізраїлів дасть тобі бажа́ння твоє, яке ти від Нього жадала“.

18 А вона сказала: „Нехай невільниця твоя зна́йде милість в оча́х твоїх!“ І пішла та жінка своєю дорогою, та й їла, а обличчя її не було вже сумне.

19 І встала вона рано вранці, і вклонилася перед Господнім лицем. І вернулися вони, і ввійшли до свого дому до Рами. І Елкана пізнав свою жінку Анну, а Господь згадав про неї.

20 І сталося по році, і завагітніла Анна, та й сина породила. І назвала вона ім'я йому: Самуїл, бо від Господа жадала його.

21 І пішов той чоловік Елкана та ввесь дім його вчинити для Господа річну́ жертву та обі́тниці свої.

22 А Анна не пішла, бо сказала до чоловіка свого: „Аж коли буде відлу́чений цей хлопчик, то відведу́ його, — і він з'я́виться перед Господнім лицем, і наза́вжди позоста́неться там!“

23 І сказав ій чоловік її Елкана: „Роби те, що добре в оча́х твоїх! Залишайся, аж поки відлу́чиш його, тільки нехай виконає Господь Своє слово“. І залишалась та жінка, і годувала свого сина, аж поки вона відлучила його.

24 А коли відлучила, то повела його з собою та з трьома́ бичками й одною ефо́ю муки, і бурдюко́м вина, і привела́ його до Господнього дому до Шіло́. А той хлопчик був ще мали́й.

25 І зарізали бичка, і привели́ того хлопчика до Ілі́я.

26 І вона сказала: „О, пане мій, як жива душа твоя, мій пане, — я та жінка, що стояла з тобою отут, щоб молитися Господе́ві.

27 Я молилася за дитину цю, — і Господь дав мені жада́ння моє, що я просила від Нього.

28 А тепер я віддаю́ його Господе́ві на всі дні, скільки він жада́ний для Господа“. І вклонилася там Господе́ві.

撒母耳記上

第1章

1-а Самуїлова

Розділ 1

1 以法蓮山地的拉瑪.瑣非有一個以法蓮人,名叫以利加拿,是蘇弗的玄孫,託戶的曾孫,以利戶的孫子,耶羅罕的兒子。

1 I був один чоловік із Раматаїм-Цофіму, з Єфремових гір, а ім'я́ йому Елкана, син Єрохама, сина Ілі́я, сина Тоху, сина Цуфа, єфре́млянин.

2 他有兩個妻:一名哈拿,一名毗尼拿。毗尼拿有兒女,哈拿沒有兒女。

2 А він мав дві жінки, — ім'я́ одній Анна, а ім'я другій Пеніна. І були в Пеніни діти, а в Анни дітей не було́.

3 這人每年從本城上到示羅,敬拜祭祀大軍之耶和華;在那裏有以利的兩個兒子何弗尼、非尼哈當耶和華的祭司。

3 А той чоловік рік-у-рік ходив із свого міста до Шіло́, щоб вклонятися та прино́сити жертви Господу Савао́ту. А там два Ілі́єві сини, — Гофні та Пінхас, були священиками для Господа.

4 以利加拿每逢獻祭的日子,將祭肉分給他的妻毗尼拿和毗尼拿所生的兒女;

4 І як бував той день, і Елкана приносив жертви, то він давав своїй жінці Пеніні й усім синам її та до́чкам її частини,

5 給哈拿的卻是雙分,因為他愛哈拿。無奈耶和華不使哈拿生育。

5 а Анні давав частину подвійну, бо любив її. Та Господь замкнув її утро́бу.

6 毗尼拿見耶和華不使哈拿生育,就作她的對頭,大大激動她,要使她生氣。

6 А її супе́рниця розпалювала їй гнів, щоб докучати їй, бо Господь замкнув її утро́бу.

7 每年上到耶和華殿的時候,以利加拿都以雙分給哈拿;毗尼拿仍是激動她,以致她哭泣不[eat]

7 І так робив він рік-у-рік, коли вона вхо́дила до Господнього дому, а та так гніви́ла її. І вона плакала й не їла.

8 她丈夫以利加拿對她說:「哈拿啊,你為何哭泣?不[eatest]?心裏愁悶呢?有我不比十個兒子還好嗎?」

8 І сказав їй чоловік її Елкана: „Анно, чого ти плачеш і чому́ не їси? І чого сумне́ твоє серце? Чи ж я не ліпший тобі за десятьох синів?“

9 他們在示羅吃喝完了,哈拿就站起來。祭司以利在耶和華殿的門框旁邊,坐在自己的位上。

9 І встала Анна по їді та по питті в Шіло́, а священик Ілі́й сидів на стільці при бічно́му одві́рку Господнього храму.

10 哈拿心裏愁苦,就痛痛哭泣,祈禱耶和華,

10 А вона була ско́рбна духом, і молилася до Господа та плакала гірко.

11 許願說:「大軍之耶和華啊,你若垂顧婢女的苦情,眷念不忘婢女,賜我一個兒子,我必使他終身歸與耶和華,不用剃頭刀剃他的頭。」

11 І склала вона обі́тницю, та й сказала: „Господи Савао́те, якщо дійсно спогля́неш на біду Твоєї невільниці, і згадаєш мене, і не забудеш Своєї невільниці, і даси Своїй невільниці наща́дка чоловічої статі, то я дам його Господе́ві на всі дні життя його, а бритва не торкнетья його голови“.

12 哈拿在耶和華面前不住地祈禱,以利定睛看她的嘴。

12 І сталося, коли вона довго молилася перед Господнім лицем, то Ілі́й пильнував за її устами.

13 原來哈拿心中默禱,只動嘴唇,不出聲音,因此以利以為她喝醉了。

13 А Анна — вона говорила в серці своїм: тільки гу́би її порушувалися, а голос її не був чутий. І вважав її Ілій за п'я́ну.

14 以利對她說:「你要醉到幾時呢?你不應該喝酒。」

14 І сказав до неї Ілі́й: „Аж доки ти будеш п'я́ною? Ви́тверезись зо свого вина!“

15 哈拿回答說:「我主[my lord],不是這樣,我是[spirit]裏愁苦的婦人;清酒濃酒[I]都沒有喝,但在耶和華面前傾心吐意。

15 А Анна відповіла та й сказала: „Ні, пане мій, — я жінка скорбна духом, а вина та п'янко́го напо́ю не пила́ я. І я вилила душу свою перед Господнім лицем.

16 不要將婢女看作彼列之女[daughter of Belial];我因被人激動,愁苦太多,所以祈求到如今。」

16 Не вважай своєї невільниці за негідницю, бо я говорила аж доти з великої своєї скорботи та з туги́ своєї“.

17 以利說:「你可以平平安安地回去。願以色列的神允准你向他所求的。」

17 І відповів Ілі́й та й сказав: „Іди з миром! А Бог Ізраїлів дасть тобі бажа́ння твоє, яке ти від Нього жадала“.

18 哈拿說:「願婢女在你眼前蒙恩。」於是婦人[went]用餐[eat],面上再不帶愁容了。

18 А вона сказала: „Нехай невільниця твоя зна́йде милість в оча́х твоїх!“ І пішла та жінка своєю дорогою, та й їла, а обличчя її не було вже сумне.

19 次日清早,他們起來,在耶和華面前敬拜,就回拉瑪,到了家裏。以利加拿和妻哈拿同房;耶和華便[and]顧念哈拿。

19 І встала вона рано вранці, і вклонилася перед Господнім лицем. І вернулися вони, і ввійшли до свого дому до Рами. І Елкана пізнав свою жінку Анну, а Господь згадав про неї.

20 那時[when],哈拿懷孕[had conceived]以後[after],日期滿足,生了一個兒子,給他起名叫撒母耳,說:「這是我從耶和華那裏求來的。」

20 І сталося по році, і завагітніла Анна, та й сина породила. І назвала вона ім'я йому: Самуїл, бо від Господа жадала його.

21 以利加拿和他全家都上示羅去,要向耶和華獻年祭,並還所許的願。

21 І пішов той чоловік Елкана та ввесь дім його вчинити для Господа річну́ жертву та обі́тниці свої.

22 哈拿卻沒有上去,對丈夫說:「等孩子斷了奶,我便帶他上去朝見耶和華,使他永遠住在那裏。」

22 А Анна не пішла, бо сказала до чоловіка свого: „Аж коли буде відлу́чений цей хлопчик, то відведу́ його, — і він з'я́виться перед Господнім лицем, і наза́вжди позоста́неться там!“

23 她丈夫以利加拿說:「就隨你的意行吧。可以等兒子斷了奶。但願耶和華應驗他的話。」於是婦人在家裏乳養兒子,直到斷了奶;

23 І сказав ій чоловік її Елкана: „Роби те, що добре в оча́х твоїх! Залишайся, аж поки відлу́чиш його, тільки нехай виконає Господь Своє слово“. І залишалась та жінка, і годувала свого сина, аж поки вона відлучила його.

24 既斷了奶,就把孩子帶上示羅,到了耶和華的殿;又帶了三隻公牛,一伊法細麵,一皮袋酒。那時,孩子還小。

24 А коли відлучила, то повела його з собою та з трьома́ бичками й одною ефо́ю муки, і бурдюко́м вина, і привела́ його до Господнього дому до Шіло́. А той хлопчик був ще мали́й.

25 宰了一隻公牛,就領孩子到以利面前。

25 І зарізали бичка, і привели́ того хлопчика до Ілі́я.

26 婦人說:「我主[my lord]啊,我敢在你面前起誓,我主[my lord],從前在你這裏站著祈求耶和華的那婦人,就是我。

26 І вона сказала: „О, пане мій, як жива душа твоя, мій пане, — я та жінка, що стояла з тобою отут, щоб молитися Господе́ві.

27 我祈求為要得這孩子;耶和華已將我所求的賜給我了。

27 Я молилася за дитину цю, — і Господь дав мені жада́ння моє, що я просила від Нього.

28 所以,我將這孩子[lent]與耶和華,使他終身[lent]與耶和華。」於是[he]在那裏敬拜耶和華。

28 А тепер я віддаю́ його Господе́ві на всі дні, скільки він жада́ний для Господа“. І вклонилася там Господе́ві.