Библия - Обещанное Восстановление

約翰福音

第12章

1 逾越節前六日，耶穌來到伯大尼，就是拉撒路曾死去［Lazarus was which had been dead］、他叫拉撒路從死裏復活之處。

2 有人在那裏給耶穌預備筵席；馬大伺候，拉撒路也在那同耶穌坐席的人中。

3 馬利亞就拿著一鎊［pound］極貴的真哪噠香膏，抹耶穌的腳，又用自己頭髮去擦，屋裏就滿了膏的香氣。

4 有一個門徒，就是那將要賣耶穌的西門的兒子［Simon's son］加略人猶大，

5 說：「這香膏為甚麼不賣三十兩銀子賙濟窮人呢？」

6 他說這話，並不是掛念窮人；乃因他是個賊，又帶著錢袋［bag］，常取其中所存的。

7 耶穌就［Then］說：「由她吧。她是為我安葬之日存留的。

8 因為常有窮人和你們同在，只是你們不常有我。」

9 有許多猶太人知道耶穌在那裏，就來了；不但是為耶穌的緣故，也是要看他從死裏所復活的拉撒路。

10 但祭司長商議連拉撒路也要殺了；

11 因有許多［many］猶太人為拉撒路的緣故，回去信了耶穌。

12 第二天，有許多上來過節的人聽見耶穌將到耶路撒冷，

13 就拿著棕樹枝出去迎接他，喊著說：「和散那。奉主名來的以色列王是應當稱頌的。」

14 耶穌得了一個驢駒，就騎上，如經上所記的說：

15 「女子錫安［daughter of Sion］啊，不要懼怕。看哪［behold］，你的王騎著驢駒來了。」

16 這些事門徒起先不明白，等到耶穌得了榮耀以後才想起這些［these］話是指著他寫的，並且眾人果然向他這樣行了。

17 當耶穌呼喚拉撒路，叫他從死復活出墳墓的時候，同耶穌在那裏的人［people］就作見證。

18 百姓［people］因聽見耶穌行了這神蹟，就迎接［met］他。

19 法利賽人彼此說：「看哪，你們是徒勞無益，世人都隨從他去了。」

20 那時，上來過節敬拜［worship］的人中，有幾個希臘人。

21 他們來見加利利伯賽大的腓力，求他說：「先生，我們願意見耶穌。」

22 腓力去告訴安得烈，安得烈同腓力去告訴耶穌。

23 耶穌說：「人子得榮耀的時候到了。

24 我實實在在的告訴你們，一粒麥子不落在地裏死了，仍舊是一粒，若是死了，就結出許多子粒來。

25 愛惜自己生命的，就失喪生命；在這世上恨惡自己生命的，就要保守生命到永生。

26 若有人服事我，就當跟從我；我在哪裏，服事我的人也要在那裏；若有人服事我，我父必尊重他。」

27 「我現在心裏憂愁，我說甚麼才好呢？父啊，救我脫離這時候；但我原是為這時候來的。

28 父啊，願你榮耀你的名。」當時就有聲音從天上來，說：「我已經榮耀了我的名，還要再榮耀。」

29 站在旁邊的百姓［people］聽見，就說：「打雷了。」還有人說：「有天使對他說話。」

30 耶穌說：「這聲音不是為我，是為你們來的。

31 現在這世界受審判，這世界的王要被趕出去。

32 我若從地上被舉起來，就要吸引眾人來歸我。」

33 耶穌這話原是指著自己將要怎樣死說的。

34 百姓［people］回答他［him］說：「我們聽見律法上有話說，基督是永存的，你怎麼說『人子必須被舉起來』呢？這人子是誰呢？」

35 耶穌對他們說：「光在你們中間還有不多的時候，應當趁著有光行走，免得黑暗臨到你們；那在黑暗裏行走的，不知道往何處去。

36 你們應當趁著有光，信從這光，使你們成為光明之子。」耶穌說了這些［these］話，就離開他們隱藏了。

37 他雖然在他們面前行了許多神蹟，他們還是不信他。

38 這是要應驗先知以賽亞的話，說：「主啊，我們所傳的有誰信呢？主的膀臂向誰顯露呢？」

39 他們所以不能信，因為以賽亞又說：

40 「主叫他們瞎了眼，硬了心，免得他們眼睛看見，心裏明白，歸正［converted］過來，我就醫治他們。」

41 當［when］以賽亞看見他的榮耀，就指著他說這些事［These things］。

42 雖然如此，官長中卻有許多［many］信他的，只因法利賽人的緣故，就不承認，恐怕被趕出會堂。

43 這是因他們愛人的稱讚［praise］過於愛神的稱讚［praise］。

44 耶穌大聲說：「信我的，不是信我，乃是信那差我來的。

45 人看見我，就是看見那差我來的。

46 我到世上來，乃是光，叫凡信我的，不住在黑暗裏。

47 若有人聽見我的話不相信［believe］，我不審判他。我來本不是要審判世界，乃是要拯救世界。

48 棄絕我、不領受我話的人，有審判他的─就是我所講的道在末日要審判他。

49 因為我沒有憑著自己講，唯有差我來的父已經給我命令，叫我說甚麼，講甚麼。

50 我也知道他的命令就是永生。故此，我所講的話正是照著父對我所說的。」

Вiд Iвана

Розділ 12

1 Ісус же за шість день до Пасхи прибув до Віфа́нії, де жив Лазар, що його воскресив Ісус із мертвих.

2 І для Нього вече́рю там спра́вили, а Марта прислуго́вувала. Був же й Лазар одним із тих, що до столу з Ним сіли.

3 А Марія взяла літру мира, — з найдоро́жчого на́рду паху́чого, і намасти́ла Ісусові но́ги, і воло́ссям своїм Йому но́ги обтерла. І пахощі мира наповнили дім!

4 І говорить один з Його учнів, Юда Іскаріо́тський, що мав Його видати:

5 „Чому мира оцього за триста дина́рів не про́дано, та й не ро́здано вбогим?“

6 А це він сказав не тому́, що про вбогих журився, а тому́, що був зло́дій: він мав скриньку на гроші, — і крав те, що вкида́ли.

7 І промовив Ісус: „Позостав її ти, — це вона на день по́хорону заховала Мені.

8 Бо вбогих ви маєте за́вжди з собою, а Мене не постійно ви маєте!“

9 А на́товп великий юдеїв довідався, що Він там, та й поприхо́дили не з-за Ісуса Само́го, але щоб побачити й Лазаря, що його воскресив Він із мертвих.

10 А первосвященики змо́вилися, щоб і Лазареві смерть заподіяти,

11 бо багато з юдеїв з-за нього відхо́дили, та в Ісуса ввірували.

12 А другого дня, коли бе́зліч наро́ду, що зібрався на свято, прочула, що до Єрусалиму надходить Ісус,

13 то взяли́ вони па́льмове ві́ття, і вийшли назу́стріч Йому та й кричали: „Оса́нна! Благослове́нний, хто йде у Господнє Ім'я́! Цар Ізраїлів!“

14 Ісус же, знайшовши осля, сів на нього, як написано:

15 „Не бійся, до́чко Сіонська! Ото Цар твій іде, сидячи́ на ослі молодому!“

16 А учні Його спочатку́ того не зрозуміли були́, але, як прославивсь Ісус, то згадали тоді, що про Нього було так написано, і що цеє вчинили Йому́.

17 Тоді свідчив наро́д, який був із Ним, що Він викликав Лазаря з гро́бу, і воскресив його з мертвих.

18 Через це й зустрів на́товп Його, бо почув, що Він учинив таке чудо.

19 Фарисеї тоді між собою казали: „Ви бачите, що нічо́го не вдієте: ось пішов увесь світ услід за Ним!“

20 А між тими, що в свято прийшли поклонитись, були й деякі ге́ллени.

21 І вони підійшли до Пилипа, що з Віфсаї́ди Галілейської, і просили його та казали: „Ми хочемо, пане, побачити Ісуса“.

22 Іде Пилип та Андрієві каже; іде Андрій і Пилип та Ісусові розповідають.

23 Ісус же їм відповідає, говорячи: „Надійшла́ година, щоб Син Лю́дський просла́вивсь.

24 Поправді, поправді кажу́ вам: коли зе́рно пшеничне, як у землю впаде́, не помре, то одне зостається; як умре ж, плід рясни́й принесе́.

25 Хто кохає душу свою, той погубить її; хто ж нена́видить душу свою на цім світі, — збереже її в вічне життя.

26 Як хто служить Мені, хай іде той за Мною, і де Я, там буде й слуга Мій. Як хто служить Мені, того пошану́є Отець.

27 Затривожена зараз душа Моя. І що Я пові́м? Заступи Мене, Отче, від цієї години! Та на те Я й прийшов на годину оцю́...

28 Прослав, Отче, Ім'я́ Своє!“ Залуна́в тоді голос із неба: „І прославив, — і зно́ву прославлю!“

29 А наро́д, що стояв і почув, говорив: „Загреміло"! Інші казали: „Це ангол Йому говорив“!

30 Ісус відповів і сказав: „Не для Мене цей голос луна́в, а для вас.

31 Тепер суд цьому світові. Князь світу цього буде ви́гнаний звідси тепер.

32 І, як буду підне́сений з землі, то до Себе Я всіх притягну́“.

33 А Він це говорив, щоб зазна́чити, якою то смертю Він має померти.

34 А наро́д відповів Йому́: „Ми чули з Зако́ну, що Христос перебуває повік, то чого ж Ти говориш, що Лю́дському Сину потрібно підне́сеному бути? Хто такий Цей Син Лю́дський?“

35 І сказав їм Ісус: „Короткий ще час світло з вами. Ходіть, поки маєте світло, щоб вас те́мрява не обгорну́ла. А хто в те́мряві ходить, не знає, куди він іде.

36 Аж доки ви маєте світло, то віруйте в світло, щоб синами світла ви стали“. Промовивши це, Ісус відійшов, і схова́вся від них.

37 І хоч Він стільки чуд перед ними вчинив був, та в Нього вони не ввірували,

38 щоб спра́вдилось слово пророка Ісаї, який провіща́в: „Хто повірив тому́, що ми, Господи, чули, а Господнє раме́но кому́ об'яви́лось?“

39 Тому́ не могли вони вірити, що зно́ву Ісая прорік:

40 „Засліпив їхні очі, і скам'янив їхнє серце, щоб очима не бачили, ані серцем щоб не зрозуміли, і не наверну́лись, щоб Я їх уздоро́вив!“

41 Це Ісая сказав, коли бачив славу Його, і про Нього звіща́в.

42 Проте́ багато-хто навіть із старших у Нього ввірували, та не признавались через фарисеїв, — щоб не вигнано їх із синагоги.

43 Бо любили вони славу людську більше, аніж славу Божу.

44 А Ісус підняв голос, та й промовляв: „Хто вірує в Мене, не в Мене він вірує, але в Того, Хто послав Мене.

45 А хто бачить Мене, той бачить Того, хто послав Мене.

46 Я, Світло, на світ прийшов, щоб кожен, хто вірує в Мене, у те́мряві не зоставався.

47 Коли б же хто слів Моїх слухав та не вірував, Я того не суджу́, бо Я не прийшов світ судити, але щоб спасти світ.

48 Хто цурається Мене, і Моїх слів не приймає, той має для себе суддю́: те слово, що Я говорив, — останнього дня воно бу́де судити його!

49 Бо від Себе Я не говорив, а Отець, що послав Мене, — то Він Мені заповідь дав, що́ Я маю казати та що́ говорити.

50 І відаю Я, що Його ота заповідь — то вічне життя. Тож що́ Я говорю́, то так говорю́, як Отець Мені розповіда́в.

約翰福音第12章	Вiд Iвана Розділ 12
1 逾越節前六日，耶穌來到伯大尼，就是拉撒路曾死去［Lazarus was which had been dead］、他叫拉撒路從死裏復活之處。	1 Ісус же за шість день до Пасхи прибув до Віфа́нії, де жив Лазар, що його воскресив Ісус із мертвих.
2 有人在那裏給耶穌預備筵席；馬大伺候，拉撒路也在那同耶穌坐席的人中。	2 І для Нього вече́рю там спра́вили, а Марта прислуго́вувала. Був же й Лазар одним із тих, що до столу з Ним сіли.
3 馬利亞就拿著一鎊［pound］極貴的真哪噠香膏，抹耶穌的腳，又用自己頭髮去擦，屋裏就滿了膏的香氣。	3 А Марія взяла літру мира, — з найдоро́жчого на́рду паху́чого, і намасти́ла Ісусові но́ги, і воло́ссям своїм Йому но́ги обтерла. І пахощі мира наповнили дім!
4 有一個門徒，就是那將要賣耶穌的西門的兒子［Simon's son］加略人猶大，	4 І говорить один з Його учнів, Юда Іскаріо́тський, що мав Його видати:
5 說：「這香膏為甚麼不賣三十兩銀子賙濟窮人呢？」	5 „Чому мира оцього за триста дина́рів не про́дано, та й не ро́здано вбогим?“
6 他說這話，並不是掛念窮人；乃因他是個賊，又帶著錢袋［bag］，常取其中所存的。	6 А це він сказав не тому́, що про вбогих журився, а тому́, що був зло́дій: він мав скриньку на гроші, — і крав те, що вкида́ли.
7 耶穌就［Then］說：「由她吧。她是為我安葬之日存留的。	7 І промовив Ісус: „Позостав її ти, — це вона на день по́хорону заховала Мені.
8 因為常有窮人和你們同在，只是你們不常有我。」	8 Бо вбогих ви маєте за́вжди з собою, а Мене не постійно ви маєте!“
9 有許多猶太人知道耶穌在那裏，就來了；不但是為耶穌的緣故，也是要看他從死裏所復活的拉撒路。	9 А на́товп великий юдеїв довідався, що Він там, та й поприхо́дили не з-за Ісуса Само́го, але щоб побачити й Лазаря, що його воскресив Він із мертвих.
10 但祭司長商議連拉撒路也要殺了；	10 А первосвященики змо́вилися, щоб і Лазареві смерть заподіяти,
11 因有許多［many］猶太人為拉撒路的緣故，回去信了耶穌。	11 бо багато з юдеїв з-за нього відхо́дили, та в Ісуса ввірували.
12 第二天，有許多上來過節的人聽見耶穌將到耶路撒冷，	12 А другого дня, коли бе́зліч наро́ду, що зібрався на свято, прочула, що до Єрусалиму надходить Ісус,
13 就拿著棕樹枝出去迎接他，喊著說：「和散那。奉主名來的以色列王是應當稱頌的。」	13 то взяли́ вони па́льмове ві́ття, і вийшли назу́стріч Йому та й кричали: „Оса́нна! Благослове́нний, хто йде у Господнє Ім'я́! Цар Ізраїлів!“
14 耶穌得了一個驢駒，就騎上，如經上所記的說：	14 Ісус же, знайшовши осля, сів на нього, як написано:
15 「女子錫安［daughter of Sion］啊，不要懼怕。看哪［behold］，你的王騎著驢駒來了。」	15 „Не бійся, до́чко Сіонська! Ото Цар твій іде, сидячи́ на ослі молодому!“
16 這些事門徒起先不明白，等到耶穌得了榮耀以後才想起這些［these］話是指著他寫的，並且眾人果然向他這樣行了。	16 А учні Його спочатку́ того не зрозуміли були́, але, як прославивсь Ісус, то згадали тоді, що про Нього було так написано, і що цеє вчинили Йому́.
17 當耶穌呼喚拉撒路，叫他從死復活出墳墓的時候，同耶穌在那裏的人［people］就作見證。	17 Тоді свідчив наро́д, який був із Ним, що Він викликав Лазаря з гро́бу, і воскресив його з мертвих.
18 百姓［people］因聽見耶穌行了這神蹟，就迎接［met］他。	18 Через це й зустрів на́товп Його, бо почув, що Він учинив таке чудо.
19 法利賽人彼此說：「看哪，你們是徒勞無益，世人都隨從他去了。」	19 Фарисеї тоді між собою казали: „Ви бачите, що нічо́го не вдієте: ось пішов увесь світ услід за Ним!“
20 那時，上來過節敬拜［worship］的人中，有幾個希臘人。	20 А між тими, що в свято прийшли поклонитись, були й деякі ге́ллени.
21 他們來見加利利伯賽大的腓力，求他說：「先生，我們願意見耶穌。」	21 І вони підійшли до Пилипа, що з Віфсаї́ди Галілейської, і просили його та казали: „Ми хочемо, пане, побачити Ісуса“.
22 腓力去告訴安得烈，安得烈同腓力去告訴耶穌。	22 Іде Пилип та Андрієві каже; іде Андрій і Пилип та Ісусові розповідають.
23 耶穌說：「人子得榮耀的時候到了。	23 Ісус же їм відповідає, говорячи: „Надійшла́ година, щоб Син Лю́дський просла́вивсь.
24 我實實在在的告訴你們，一粒麥子不落在地裏死了，仍舊是一粒，若是死了，就結出許多子粒來。	24 Поправді, поправді кажу́ вам: коли зе́рно пшеничне, як у землю впаде́, не помре, то одне зостається; як умре ж, плід рясни́й принесе́.
25 愛惜自己生命的，就失喪生命；在這世上恨惡自己生命的，就要保守生命到永生。	25 Хто кохає душу свою, той погубить її; хто ж нена́видить душу свою на цім світі, — збереже її в вічне життя.
26 若有人服事我，就當跟從我；我在哪裏，服事我的人也要在那裏；若有人服事我，我父必尊重他。」	26 Як хто служить Мені, хай іде той за Мною, і де Я, там буде й слуга Мій. Як хто служить Мені, того пошану́є Отець.
27 「我現在心裏憂愁，我說甚麼才好呢？父啊，救我脫離這時候；但我原是為這時候來的。	27 Затривожена зараз душа Моя. І що Я пові́м? Заступи Мене, Отче, від цієї години! Та на те Я й прийшов на годину оцю́...
28 父啊，願你榮耀你的名。」當時就有聲音從天上來，說：「我已經榮耀了我的名，還要再榮耀。」	28 Прослав, Отче, Ім'я́ Своє!“ Залуна́в тоді голос із неба: „І прославив, — і зно́ву прославлю!“
29 站在旁邊的百姓［people］聽見，就說：「打雷了。」還有人說：「有天使對他說話。」	29 А наро́д, що стояв і почув, говорив: „Загреміло"! Інші казали: „Це ангол Йому говорив“!
30 耶穌說：「這聲音不是為我，是為你們來的。	30 Ісус відповів і сказав: „Не для Мене цей голос луна́в, а для вас.
31 現在這世界受審判，這世界的王要被趕出去。	31 Тепер суд цьому світові. Князь світу цього буде ви́гнаний звідси тепер.
32 我若從地上被舉起來，就要吸引眾人來歸我。」	32 І, як буду підне́сений з землі, то до Себе Я всіх притягну́“.
33 耶穌這話原是指著自己將要怎樣死說的。	33 А Він це говорив, щоб зазна́чити, якою то смертю Він має померти.
34 百姓［people］回答他［him］說：「我們聽見律法上有話說，基督是永存的，你怎麼說『人子必須被舉起來』呢？這人子是誰呢？」	34 А наро́д відповів Йому́: „Ми чули з Зако́ну, що Христос перебуває повік, то чого ж Ти говориш, що Лю́дському Сину потрібно підне́сеному бути? Хто такий Цей Син Лю́дський?“
35 耶穌對他們說：「光在你們中間還有不多的時候，應當趁著有光行走，免得黑暗臨到你們；那在黑暗裏行走的，不知道往何處去。	35 І сказав їм Ісус: „Короткий ще час світло з вами. Ходіть, поки маєте світло, щоб вас те́мрява не обгорну́ла. А хто в те́мряві ходить, не знає, куди він іде.
36 你們應當趁著有光，信從這光，使你們成為光明之子。」耶穌說了這些［these］話，就離開他們隱藏了。	36 Аж доки ви маєте світло, то віруйте в світло, щоб синами світла ви стали“. Промовивши це, Ісус відійшов, і схова́вся від них.
37 他雖然在他們面前行了許多神蹟，他們還是不信他。	37 І хоч Він стільки чуд перед ними вчинив був, та в Нього вони не ввірували,
38 這是要應驗先知以賽亞的話，說：「主啊，我們所傳的有誰信呢？主的膀臂向誰顯露呢？」	38 щоб спра́вдилось слово пророка Ісаї, який провіща́в: „Хто повірив тому́, що ми, Господи, чули, а Господнє раме́но кому́ об'яви́лось?“
39 他們所以不能信，因為以賽亞又說：	39 Тому́ не могли вони вірити, що зно́ву Ісая прорік:
40 「主叫他們瞎了眼，硬了心，免得他們眼睛看見，心裏明白，歸正［converted］過來，我就醫治他們。」	40 „Засліпив їхні очі, і скам'янив їхнє серце, щоб очима не бачили, ані серцем щоб не зрозуміли, і не наверну́лись, щоб Я їх уздоро́вив!“
41 當［when］以賽亞看見他的榮耀，就指著他說這些事［These things］。	41 Це Ісая сказав, коли бачив славу Його, і про Нього звіща́в.
42 雖然如此，官長中卻有許多［many］信他的，只因法利賽人的緣故，就不承認，恐怕被趕出會堂。	42 Проте́ багато-хто навіть із старших у Нього ввірували, та не признавались через фарисеїв, — щоб не вигнано їх із синагоги.
43 這是因他們愛人的稱讚［praise］過於愛神的稱讚［praise］。	43 Бо любили вони славу людську більше, аніж славу Божу.
44 耶穌大聲說：「信我的，不是信我，乃是信那差我來的。	44 А Ісус підняв голос, та й промовляв: „Хто вірує в Мене, не в Мене він вірує, але в Того, Хто послав Мене.
45 人看見我，就是看見那差我來的。	45 А хто бачить Мене, той бачить Того, хто послав Мене.
46 我到世上來，乃是光，叫凡信我的，不住在黑暗裏。	46 Я, Світло, на світ прийшов, щоб кожен, хто вірує в Мене, у те́мряві не зоставався.
47 若有人聽見我的話不相信［believe］，我不審判他。我來本不是要審判世界，乃是要拯救世界。	47 Коли б же хто слів Моїх слухав та не вірував, Я того не суджу́, бо Я не прийшов світ судити, але щоб спасти світ.
48 棄絕我、不領受我話的人，有審判他的─就是我所講的道在末日要審判他。	48 Хто цурається Мене, і Моїх слів не приймає, той має для себе суддю́: те слово, що Я говорив, — останнього дня воно бу́де судити його!
49 因為我沒有憑著自己講，唯有差我來的父已經給我命令，叫我說甚麼，講甚麼。	49 Бо від Себе Я не говорив, а Отець, що послав Мене, — то Він Мені заповідь дав, що́ Я маю казати та що́ говорити.
50 我也知道他的命令就是永生。故此，我所講的話正是照著父對我所說的。」	50 І відаю Я, що Його ота заповідь — то вічне життя. Тож що́ Я говорю́, то так говорю́, як Отець Мені розповіда́в.

舊約

新約

約翰福音

第12章

Вiд Iвана

Розділ 12

約翰福音

第12章

Вiд Iвана

Розділ 12