Das zweite Buch Samuel

Kapitel 1

1 Nach310 dem Tode4194 Sauls7586, da David1732 von der Amalekiter6002 Schlacht5221 wiederkommen7725 und1732 zween Tage3117 zu Ziklag6860 geblieben war3427,

2 siehe, da kam935 am dritten7992 Tage3117 ein Mann376 aus dem Heer4264 von Saul7586 mit zerrissenen7167 Kleidern899 und Erde127 auf seinem Haupt7218. Und da er zu David1732 kam935, fiel5307 er zur Erde776 und betete7812 an.

3 David1732 aber sprach559 zu ihm: Wo kommst du her935? Er sprach559 zu ihm: Aus dem Heer4264 Israels3478 bin ich entronnen4422.

4 David1732 sprach559 zu4191 ihm: Sage mir5046, wie4100 gehet es zu? Er sprach559: Das1697 Volk5971 ist5307 geflohen5127 vom Streit4421, und ist viel7235 Volks5971 gefallen; dazu ist auch Saul7586 tot und sein4191 Sohn1121 Jonathan3083.

5 David1732 sprach559 zu dem Jüngling5288, der ihm solches sagte5046: Woher weißest du3045, daß Saul7586 und sein4191 Sohn1121 Jonathan3083 tot sind?

6 Der Jüngling5288, der ihm solches sagte5046, sprach559: Ich kam7136 ohngefähr aufs Gebirge2022 Gilboa1533, und siehe, Saul7586 lehnete sich7122 auf seinen Spieß2595, und die Wagen7393 und Reiter6571 jagten hinter1692 ihm her.

7 Und er wandte sich um6437 und sah7200 mich und rief7121 mir310. Und ich sprach559: Hie bin ich.

8 Und er sprach559 zu mir: Wer bist du? Ich sprach559 zu ihm: Ich bin ein Amalekiter6003.

9 Und er sprach559 zu mir: Tritt zu mir und töte4191 mich, denn ich bin270 bedränget umher7661, und mein Leben5315 ist5975 noch ganz in mir.

10 Da trat5975 ich zu2421 ihm und tötete4191 ihn, denn ich wußte3045 wohl, daß er nicht leben konnte nach310 seinem Fall5307; und nahm3947 die Krone5145 von seinem Haupt7218 und das Armgeschmeide685 von seinem Arm2220 und habe935 es hergebracht zu dir, meinem Herrn113.

11 Da fassete David1732 seine Kleider899 und zerriß7167 sie2388, und alle Männer582, die bei ihm waren.

12 Und trugen Leid und weineten und fasteten6684 bis an den Abend6153 über Saul7586 und Jonathan3083, seinen Sohn1121, und über das Volk5971 des HErrn3068 und über das Haus1004 Israels3478, daß sie5594 durchs Schwert2719 gefallen5307 waren.

13 Und David1732 sprach559 zu dem Jüngling5288, der es ihm ansagte5046: Wo bist du her? Er1616 sprach559: Ich bin eines Fremdlings, eines Amalekiters6003, Sohn1121.

14 David1732 sprach559 zu ihm: Wie, daß du dich nicht gefürchtet hast3372, deine Hand3027 zu legen an den Gesalbten4899 des7971 HErrn3068, ihn zu verderben7843!

15 Und559 David1732 sprach7121 zu seiner Jünglinge5288 einem259: Herzu5066 und schlag ihn6293! Und er schlug5221 ihn, daß er starb4191.

16 Da sprach559 David1732 zu ihm: Dein Blut1818 sei über deinem Kopf7218; denn dein Mund6310 hat6030 wider dich selbst geredet und gesprochen: Ich559 habe den Gesalbten4899 des HErrn3068 getötet4191.

17 Und David1732 klagte6969 diese Klage7015 über Saul7586 und Jonathan3083, seinen Sohn1121.

18 Und befahl, man559 sollte die Kinder1121 Judas den Bogen7198 lehren3925. Siehe, es stehet geschrieben3789 im Buch5612 der Redlichen3477:

19 Die Edelsten6643 in Israel3478 sind auf deiner Höhe1116 erschlagen2491. Wie sind die Helden1368 gefallen5307!

20 Saget es nicht an5046 zu Gath1661, verkündet es nicht auf der Gasse2351 zu Asklon, daß sich nicht freuen8055 die Töchter1323 der Philister6430, daß nicht frohlocken5937 die Töchter1323 der Unbeschnittenen6189.

21 Ihr Berge2022 zu Gilboa1533, es müsse weder tauen2919 noch regnen4306 auf euch, noch Acker7704 sein, da Hebopfer8641 von kommen; denn daselbst ist den Helden1368 ihr Schild4043 abgeschlagen1602, der Schild4043 Sauls7586; als wäre er nicht gesalbet mit Öl8081.

22 Der Bogen7198 Jonathans3083 hat nie gefehlet, und das Schwert2719 Sauls7586 ist nie leer7387 wiederkommen7725 von dem Blut1818 der Erschlagenen2491 und vom Fett2459 der Helden1368.

23 Saul7586 und Jonathan3083, holdselig157 und lieblich5273 in ihrem Leben2416, sind auch im Tode4194 nicht geschieden6504; leichter7043 denn die Adler5404 und stärker1396 denn die Löwen738.

24 Ihr Töchter1323 Israels3478, weinet1058 über Saul7586, der euch kleidete3847 mit Rosinfarbe säuberlich5730 und schmückte5716 euch mit güldenen Kleinoden an5927 euren Kleidern3830.

25 Wie sind die Helden1368 so gefallen im Streit4421! Jonathan3083 ist5307 auf8432 deinen Höhen1116 erschlagen2491.

26 Es ist3966 mir leid6887 um dich, mein Bruder251 Jonathan3083! Ich habe große Freude und Wonne an dir gehabt5276; deine Liebe160 ist mir sonderlicher6381 gewesen, denn Frauenliebe802 ist.

27 Wie sind die Helden1368 gefallen5307 und die Streitbaren3627 umkommen6!

2-а Самуїлова

Розділ 1

1 І сталося по Сауловій смерті, коли Давид вернувся, розбивши Амали́ка, то він сидів у Цікла́ґу два дні.

2 І сталося третього дня, аж ось прийшов чоловік із табо́ру від Саула, — а одежа його роздерта, і по́рох на його голові. І сталося, як прийшов він до Давида, то впав на зе́млю й поклони́вся.

3 І сказав йому Давид: „Звідки це ти прихо́диш?“ А той відказав: „Я втік з Ізра́їлевого табо́ру“.

4 І сказав до нього Давид: „Що́ це сталося, — розкажи́ но мені!“ А той відказав: Наро́д утік із бо́ю, а також багато з народу попа́дало й повмирало, і теж Саул та син його Йоната́н померли“.

5 А Давид сказав юнако́ві, що розповідав йому: „Як ти пізна́в, що помер Саул та син його Йоната́н?“

6 І сказав той юна́к, що розповідав йому: Припа́дком натрапив я на горі Ґілбоа, — аж ось Саул, настро́млений на списа свого, а колесни́ці та їздці доганяють його́.

7 І він оберну́вся до мене, і побачив мене, та й покликав мене. А я відповів: Ось я!

8 І сказав він до ме́не: Хто ти? А я відказав йому́: Я амалики́тянин.

9 І сказав він до мене: Стань надо мною, та й убий мене, бо схопи́в мене корч, а вся душа ще в мені!

10 І став я при ньому, та й убив його, бо я знав, що він не бу́де живи́й по упадку свої́м. І взяв я вінця́, що на голові його, та напле́чника, що на плечі його, і приніс сюди до пана свого́“.

11 І схопи́вся Давид за одежі свої, та й розде́р їх, і теж усі люди, що були з ним.

12 І голоси́ли вони й плакали, та по́стили аж до ве́чора за Саулом та за сином його Йонатаном, і за наро́дом Господнім та за Ізраїлевим домом, що попа́дали від меча́.

13 І сказав Давид юнако́ві, що розповідав йому: „Звідки ти?“ А той відказав: „Я син одного прихо́дька, амалики́тянина“.

14 І сказав йому Давид: „Як ти не побоя́вся простягти́ руку свою, щоб убити Господнього пома́занця?“

15 І покликав Давид одно́го з слуг своїх і сказав: „Підійди, — убий його́!“ І той уда́рив його, і він помер.

16 І сказав до нього Давид: „Кров твоя на голові твоїй, бо уста твої посві́дчили проти тебе, гово́рячи: Я вбив Господнього пома́занця“.

17 І Давид заголоси́в за Саулом та за його сином Йоната́ном такою жало́бною піснею,

18 та й сказав навчи́ти Юдиних синів пісні про лу́ка. Ось вона напи́сана в книзі Праведного:

19 „О пишно́то Ізраїлева, побита із лука на згі́р'ях своїх, ой попа́дали ли́царі!

20 Не розказуйте в Ґа́ті про це, не сповіща́йте на ву́лицях Ашкало́ну, щоб не ті́шилися филисти́млянські до́чки, щоб не раді́ли до́чки необрізаних!

21 Ґілбоа́вські гори, — щоб на вас не було́ ні роси, ні дощу́, ані по́ля для жертви прине́сення! Бо спля́млений там щит хоробрих, щит Саулів, як ніби оливою він не пома́заний!

22 Від крови забитих, від ло́ю хоробрих не відрива́вся був лук Йонатанів, і не верта́вся меч Саулів напо́рожньо!

23 Саул та Йоната́н, ці улю́блені й милі за свойо́го життя, — і в смерті своїй нерозлу́чні, прудкі́ші були́ від орлі́в та сильніші від ле́вів!

24 До́чки Ізра́їлеві, — за Саулом запла́чте, що вас зодягав у багряни́цю з прикра́сами, що оздо́блював золотом вашу оде́жу!

25 Ой, попа́дали ли́царі посеред бо́ю! Йоната́н на пагі́рках твоїх ось забитий!

26 Скорблю по тобі, Йоната́не, мій брате! Ти для мене був ве́льми улю́блений, — коха́ння твоє розкішні́ше для мене було від коха́ння жіно́чого!

27 Ой, попа́дали ли́царі, і заги́нула збро́я військо́ва!“

Das zweite Buch Samuel

Kapitel 1

2-а Самуїлова

Розділ 1

1 Nach310 dem Tode4194 Sauls7586, da David1732 von der Amalekiter6002 Schlacht5221 wiederkommen7725 und1732 zween Tage3117 zu Ziklag6860 geblieben war3427,

1 І сталося по Сауловій смерті, коли Давид вернувся, розбивши Амали́ка, то він сидів у Цікла́ґу два дні.

2 siehe, da kam935 am dritten7992 Tage3117 ein Mann376 aus dem Heer4264 von Saul7586 mit zerrissenen7167 Kleidern899 und Erde127 auf seinem Haupt7218. Und da er zu David1732 kam935, fiel5307 er zur Erde776 und betete7812 an.

2 І сталося третього дня, аж ось прийшов чоловік із табо́ру від Саула, — а одежа його роздерта, і по́рох на його голові. І сталося, як прийшов він до Давида, то впав на зе́млю й поклони́вся.

3 David1732 aber sprach559 zu ihm: Wo kommst du her935? Er sprach559 zu ihm: Aus dem Heer4264 Israels3478 bin ich entronnen4422.

3 І сказав йому Давид: „Звідки це ти прихо́диш?“ А той відказав: „Я втік з Ізра́їлевого табо́ру“.

4 David1732 sprach559 zu4191 ihm: Sage mir5046, wie4100 gehet es zu? Er sprach559: Das1697 Volk5971 ist5307 geflohen5127 vom Streit4421, und ist viel7235 Volks5971 gefallen; dazu ist auch Saul7586 tot und sein4191 Sohn1121 Jonathan3083.

4 І сказав до нього Давид: „Що́ це сталося, — розкажи́ но мені!“ А той відказав: Наро́д утік із бо́ю, а також багато з народу попа́дало й повмирало, і теж Саул та син його Йоната́н померли“.

5 David1732 sprach559 zu dem Jüngling5288, der ihm solches sagte5046: Woher weißest du3045, daß Saul7586 und sein4191 Sohn1121 Jonathan3083 tot sind?

5 А Давид сказав юнако́ві, що розповідав йому: „Як ти пізна́в, що помер Саул та син його Йоната́н?“

6 Der Jüngling5288, der ihm solches sagte5046, sprach559: Ich kam7136 ohngefähr aufs Gebirge2022 Gilboa1533, und siehe, Saul7586 lehnete sich7122 auf seinen Spieß2595, und die Wagen7393 und Reiter6571 jagten hinter1692 ihm her.

6 І сказав той юна́к, що розповідав йому: Припа́дком натрапив я на горі Ґілбоа, — аж ось Саул, настро́млений на списа свого, а колесни́ці та їздці доганяють його́.

7 Und er wandte sich um6437 und sah7200 mich und rief7121 mir310. Und ich sprach559: Hie bin ich.

7 І він оберну́вся до мене, і побачив мене, та й покликав мене. А я відповів: Ось я!

8 Und er sprach559 zu mir: Wer bist du? Ich sprach559 zu ihm: Ich bin ein Amalekiter6003.

8 І сказав він до ме́не: Хто ти? А я відказав йому́: Я амалики́тянин.

9 Und er sprach559 zu mir: Tritt zu mir und töte4191 mich, denn ich bin270 bedränget umher7661, und mein Leben5315 ist5975 noch ganz in mir.

9 І сказав він до мене: Стань надо мною, та й убий мене, бо схопи́в мене корч, а вся душа ще в мені!

10 Da trat5975 ich zu2421 ihm und tötete4191 ihn, denn ich wußte3045 wohl, daß er nicht leben konnte nach310 seinem Fall5307; und nahm3947 die Krone5145 von seinem Haupt7218 und das Armgeschmeide685 von seinem Arm2220 und habe935 es hergebracht zu dir, meinem Herrn113.

10 І став я при ньому, та й убив його, бо я знав, що він не бу́де живи́й по упадку свої́м. І взяв я вінця́, що на голові його, та напле́чника, що на плечі його, і приніс сюди до пана свого́“.

11 Da fassete David1732 seine Kleider899 und zerriß7167 sie2388, und alle Männer582, die bei ihm waren.

11 І схопи́вся Давид за одежі свої, та й розде́р їх, і теж усі люди, що були з ним.

12 Und trugen Leid und weineten und fasteten6684 bis an den Abend6153 über Saul7586 und Jonathan3083, seinen Sohn1121, und über das Volk5971 des HErrn3068 und über das Haus1004 Israels3478, daß sie5594 durchs Schwert2719 gefallen5307 waren.

12 І голоси́ли вони й плакали, та по́стили аж до ве́чора за Саулом та за сином його Йонатаном, і за наро́дом Господнім та за Ізраїлевим домом, що попа́дали від меча́.

13 Und David1732 sprach559 zu dem Jüngling5288, der es ihm ansagte5046: Wo bist du her? Er1616 sprach559: Ich bin eines Fremdlings, eines Amalekiters6003, Sohn1121.

13 І сказав Давид юнако́ві, що розповідав йому: „Звідки ти?“ А той відказав: „Я син одного прихо́дька, амалики́тянина“.

14 David1732 sprach559 zu ihm: Wie, daß du dich nicht gefürchtet hast3372, deine Hand3027 zu legen an den Gesalbten4899 des7971 HErrn3068, ihn zu verderben7843!

14 І сказав йому Давид: „Як ти не побоя́вся простягти́ руку свою, щоб убити Господнього пома́занця?“

15 Und559 David1732 sprach7121 zu seiner Jünglinge5288 einem259: Herzu5066 und schlag ihn6293! Und er schlug5221 ihn, daß er starb4191.

15 І покликав Давид одно́го з слуг своїх і сказав: „Підійди, — убий його́!“ І той уда́рив його, і він помер.

16 Da sprach559 David1732 zu ihm: Dein Blut1818 sei über deinem Kopf7218; denn dein Mund6310 hat6030 wider dich selbst geredet und gesprochen: Ich559 habe den Gesalbten4899 des HErrn3068 getötet4191.

16 І сказав до нього Давид: „Кров твоя на голові твоїй, бо уста твої посві́дчили проти тебе, гово́рячи: Я вбив Господнього пома́занця“.

17 Und David1732 klagte6969 diese Klage7015 über Saul7586 und Jonathan3083, seinen Sohn1121.

17 І Давид заголоси́в за Саулом та за його сином Йоната́ном такою жало́бною піснею,

18 Und befahl, man559 sollte die Kinder1121 Judas den Bogen7198 lehren3925. Siehe, es stehet geschrieben3789 im Buch5612 der Redlichen3477:

18 та й сказав навчи́ти Юдиних синів пісні про лу́ка. Ось вона напи́сана в книзі Праведного:

19 Die Edelsten6643 in Israel3478 sind auf deiner Höhe1116 erschlagen2491. Wie sind die Helden1368 gefallen5307!

19 „О пишно́то Ізраїлева, побита із лука на згі́р'ях своїх, ой попа́дали ли́царі!

20 Saget es nicht an5046 zu Gath1661, verkündet es nicht auf der Gasse2351 zu Asklon, daß sich nicht freuen8055 die Töchter1323 der Philister6430, daß nicht frohlocken5937 die Töchter1323 der Unbeschnittenen6189.

20 Не розказуйте в Ґа́ті про це, не сповіща́йте на ву́лицях Ашкало́ну, щоб не ті́шилися филисти́млянські до́чки, щоб не раді́ли до́чки необрізаних!

21 Ihr Berge2022 zu Gilboa1533, es müsse weder tauen2919 noch regnen4306 auf euch, noch Acker7704 sein, da Hebopfer8641 von kommen; denn daselbst ist den Helden1368 ihr Schild4043 abgeschlagen1602, der Schild4043 Sauls7586; als wäre er nicht gesalbet mit Öl8081.

21 Ґілбоа́вські гори, — щоб на вас не було́ ні роси, ні дощу́, ані по́ля для жертви прине́сення! Бо спля́млений там щит хоробрих, щит Саулів, як ніби оливою він не пома́заний!

22 Der Bogen7198 Jonathans3083 hat nie gefehlet, und das Schwert2719 Sauls7586 ist nie leer7387 wiederkommen7725 von dem Blut1818 der Erschlagenen2491 und vom Fett2459 der Helden1368.

22 Від крови забитих, від ло́ю хоробрих не відрива́вся був лук Йонатанів, і не верта́вся меч Саулів напо́рожньо!

23 Saul7586 und Jonathan3083, holdselig157 und lieblich5273 in ihrem Leben2416, sind auch im Tode4194 nicht geschieden6504; leichter7043 denn die Adler5404 und stärker1396 denn die Löwen738.

23 Саул та Йоната́н, ці улю́блені й милі за свойо́го життя, — і в смерті своїй нерозлу́чні, прудкі́ші були́ від орлі́в та сильніші від ле́вів!

24 Ihr Töchter1323 Israels3478, weinet1058 über Saul7586, der euch kleidete3847 mit Rosinfarbe säuberlich5730 und schmückte5716 euch mit güldenen Kleinoden an5927 euren Kleidern3830.

24 До́чки Ізра́їлеві, — за Саулом запла́чте, що вас зодягав у багряни́цю з прикра́сами, що оздо́блював золотом вашу оде́жу!

25 Wie sind die Helden1368 so gefallen im Streit4421! Jonathan3083 ist5307 auf8432 deinen Höhen1116 erschlagen2491.

25 Ой, попа́дали ли́царі посеред бо́ю! Йоната́н на пагі́рках твоїх ось забитий!

26 Es ist3966 mir leid6887 um dich, mein Bruder251 Jonathan3083! Ich habe große Freude und Wonne an dir gehabt5276; deine Liebe160 ist mir sonderlicher6381 gewesen, denn Frauenliebe802 ist.

26 Скорблю по тобі, Йоната́не, мій брате! Ти для мене був ве́льми улю́блений, — коха́ння твоє розкішні́ше для мене було від коха́ння жіно́чого!

27 Wie sind die Helden1368 gefallen5307 und die Streitbaren3627 umkommen6!

27 Ой, попа́дали ли́царі, і заги́нула збро́я військо́ва!“