| Der Prophet ObadjaKapitel 1 | 
| 1 Dies ist | 
| 2 Siehe, ich habe | 
| 3 Der Hochmut | 
| 4 Wenn du denn gleich in die Höhe | 
| 5 Wenn Diebe | 
| 6 Wie sollen sie den Esau | 
| 7 Alle deine eigenen Bundesgenossen werden dich zum Lande hinausstoßen; die | 
| 8 Was gilt‘s? spricht | 
| 9 Denn deine Starken | 
| 10 um des Frevels | 
| 11 Zu der Zeit | 
| 12 Du sollst nicht | 
| 13 Du sollst nicht | 
| 14 du sollst nicht stehen | 
| 15 Denn der | 
| 16 Denn wie ihr auf meinem heiligen | 
| 17 Aber auf dem Berge | 
| 18 Und das Haus | 
| 19 Und die gegen Mittag | 
| 20 Und | 
| 21 Und werden Heilande | 
| ОвдiйРозділ 1 | 
| 1  | 
| 2 Оце Я мали́м тебе дав між наро́ди, ти дуже пого́рджений. | 
| 3 Гордість серця твого обманила тебе, який перебува́єш по щі́линах ске́льних, у високім сиді́нні своїм, що гово́риш у серці своє́му: Хто скине на землю мене́? | 
| 4 Якщо б ти підні́сся, немов той орел, і якщо б ти кубло́ своє склав поміж зо́рями, — то й звідти Я скину тебе, промовляє Госпо́дь! | 
| 5 Чи ж до тебе злоді́ї прихо́дили, чи нічні ті грабі́жники, — такий ти пони́щений! — чи ж вони не накра́ли б собі скільки треба? Якщо б до тебе прийшли збирачі́ винограду, чи ж вони не лишили б хоч ви́бірків? | 
| 6 Як Ісав перешу́каний, як криї́вки його перегля́нені! | 
| 7 Аж до границі прогнали тебе, обма́нять тебе твої всі сою́зники, переможуть тебе твої при́ятелі! Ті, що хліб твій їдять, пастку розста́влять на тебе, — нема в тому розуму! | 
| 8 Чи ж не станеться це того дня, — промовляє Господь, — і ви́гублю Я мудреці́в із Едо́му, а розум з гори Ісавової? | 
| 9 І настра́шене буде лица́рство твоє, о Тема́не, щоб був ви́тятий кожен з Ісава уби́вством. | 
| 10 Через насилля на Якова на брата твого сором покриє тебе, і ти ви́тятий будеш наві́ки. | 
| 11 Того дня, коли став ти навпро́ти, того дня, як чужі полони́ли були його ві́йсько, і коли чужинці́ в його брами ввійшли і же́реба кидали про Єрусалим, то й ти був, як один з них! | 
| 12 І тому́ не дивися на день свого брата, на день лиха його, і не тішся з Юдиних синів у день їхньої згу́би, і не розкривай своїх уст у день у́тиску. | 
| 13 І не входь ти до брами наро́ду Мого́ у день лиха його́, і не пригляда́йся до зла його й ти в день нещастя його́, і не простяга́йте своєї руки́ до багатства його́ в день нещастя його́! | 
| 14 І на роздорі́жжі не стій, щоб витина́ти його втікачі́в, і в день у́тиску не видавай його ре́шток! | 
| 15  | 
| 16 Бо я́к ви пили́ на святій Моїй горі, так народи усі за́вжди пи́тимуть! І будуть пити вони, і бу́дуть хлепта́ти, і стануть вони, немов їх не було́. | 
| 17 А на Сіонській горі буде спасі́ння, і буде святою вона, і спа́дки свої́ вже пося́де дім Яковів. | 
| 18 І дім Якова стане огнем, і дім Йо́сипа — по́лум'ям, а дім Ісава — соломою, — і будуть пала́ти вони проти них, і їх пожеру́ть, і останку не буде із дому Ісава, бо Госпо́дь це сказав. | 
| 19 І пося́дуть півде́нні Іса́вову го́ру, а мешка́нці долин — филисти́млян, і пося́дуть Єфремове поле та поле самарі́йське, а Веніями́н — Ґілеа́д. | 
| 20 А полоне́ні ві́йська Ізраїлевих синів заволодіють тим, що хананейське аж до Цорфа́ту, а єрусалимські вигнанці в неволі, що в Сефараді, пося́дуть міста́ полудне́ві. | 
| 21 І спаси́телі при́йдуть на го́ру Сіо́н, щоб го́ру Іса́ва судити, — і царство Господнє настане! | 
| Der Prophet ObadjaKapitel 1 | ОвдiйРозділ 1 | 
| 1 Dies ist | 1  | 
| 2 Siehe, ich habe | 2 Оце Я мали́м тебе дав між наро́ди, ти дуже пого́рджений. | 
| 3 Der Hochmut | 3 Гордість серця твого обманила тебе, який перебува́єш по щі́линах ске́льних, у високім сиді́нні своїм, що гово́риш у серці своє́му: Хто скине на землю мене́? | 
| 4 Wenn du denn gleich in die Höhe | 4 Якщо б ти підні́сся, немов той орел, і якщо б ти кубло́ своє склав поміж зо́рями, — то й звідти Я скину тебе, промовляє Госпо́дь! | 
| 5 Wenn Diebe | 5 Чи ж до тебе злоді́ї прихо́дили, чи нічні ті грабі́жники, — такий ти пони́щений! — чи ж вони не накра́ли б собі скільки треба? Якщо б до тебе прийшли збирачі́ винограду, чи ж вони не лишили б хоч ви́бірків? | 
| 6 Wie sollen sie den Esau | 6 Як Ісав перешу́каний, як криї́вки його перегля́нені! | 
| 7 Alle deine eigenen Bundesgenossen werden dich zum Lande hinausstoßen; die | 7 Аж до границі прогнали тебе, обма́нять тебе твої всі сою́зники, переможуть тебе твої при́ятелі! Ті, що хліб твій їдять, пастку розста́влять на тебе, — нема в тому розуму! | 
| 8 Was gilt‘s? spricht | 8 Чи ж не станеться це того дня, — промовляє Господь, — і ви́гублю Я мудреці́в із Едо́му, а розум з гори Ісавової? | 
| 9 Denn deine Starken | 9 І настра́шене буде лица́рство твоє, о Тема́не, щоб був ви́тятий кожен з Ісава уби́вством. | 
| 10 um des Frevels | 10 Через насилля на Якова на брата твого сором покриє тебе, і ти ви́тятий будеш наві́ки. | 
| 11 Zu der Zeit | 11 Того дня, коли став ти навпро́ти, того дня, як чужі полони́ли були його ві́йсько, і коли чужинці́ в його брами ввійшли і же́реба кидали про Єрусалим, то й ти був, як один з них! | 
| 12 Du sollst nicht | 12 І тому́ не дивися на день свого брата, на день лиха його, і не тішся з Юдиних синів у день їхньої згу́би, і не розкривай своїх уст у день у́тиску. | 
| 13 Du sollst nicht | 13 І не входь ти до брами наро́ду Мого́ у день лиха його́, і не пригляда́йся до зла його й ти в день нещастя його́, і не простяга́йте своєї руки́ до багатства його́ в день нещастя його́! | 
| 14 du sollst nicht stehen | 14 І на роздорі́жжі не стій, щоб витина́ти його втікачі́в, і в день у́тиску не видавай його ре́шток! | 
| 15 Denn der | 15  | 
| 16 Denn wie ihr auf meinem heiligen | 16 Бо я́к ви пили́ на святій Моїй горі, так народи усі за́вжди пи́тимуть! І будуть пити вони, і бу́дуть хлепта́ти, і стануть вони, немов їх не було́. | 
| 17 Aber auf dem Berge | 17 А на Сіонській горі буде спасі́ння, і буде святою вона, і спа́дки свої́ вже пося́де дім Яковів. | 
| 18 Und das Haus | 18 І дім Якова стане огнем, і дім Йо́сипа — по́лум'ям, а дім Ісава — соломою, — і будуть пала́ти вони проти них, і їх пожеру́ть, і останку не буде із дому Ісава, бо Госпо́дь це сказав. | 
| 19 Und die gegen Mittag | 19 І пося́дуть півде́нні Іса́вову го́ру, а мешка́нці долин — филисти́млян, і пося́дуть Єфремове поле та поле самарі́йське, а Веніями́н — Ґілеа́д. | 
| 20 Und | 20 А полоне́ні ві́йська Ізраїлевих синів заволодіють тим, що хананейське аж до Цорфа́ту, а єрусалимські вигнанці в неволі, що в Сефараді, пося́дуть міста́ полудне́ві. | 
| 21 Und werden Heilande | 21 І спаси́телі при́йдуть на го́ру Сіо́н, щоб го́ру Іса́ва судити, — і царство Господнє настане! |