Библия - Обещанное Восстановление

Бытие

Глава 17

1 Когда Авраму было девяносто девять лет, ГОСПОДЬ явился ему и сказал: «Я — Бог Всесильный. Помни, что твоя жизнь перед лицом Моим проходит, и будь непорочен,

2 а Я силу придам Завету, Союзу, что заключен между Мною и тобой, и дарую тебе потомство многочисленное».

3 Аврам пал ниц, а Бог, продолжая говорить с ним, сказал:

4 «Что до Меня, то по Моему Завету с тобой ты непременно будешь отцом многих народов.

5 И имя твое отныне будет не Аврам, но Авраам, ведь Я сделаю тебя отцом не одного, но множества народов.

6 Тьмы тем потомков Я дам тебе: произойдут от тебя народы, и царями будут потомки твои.

7 Я упрочу Завет Мой — Союз между Мною и тобою. Распространится он и на потомков твоих после тебя из поколения в поколение как Союз навеки, дабы быть Мне Богом твоим и потомков твоих.

8 В вечное владение тебе и всем потомкам твоим после тебя отдам эту землю, по которой странствуешь ты ныне, — всю землю ханаанскую отдам потомкам твоим и буду их Богом».

9 «Но и ты, — воззвал Бог к Аврааму, — будь верен Завету Моему: и ты, и потомки твои во всех после тебя поколениях.

10 Во исполнение этого Завета Моего, который сохранять должен ты и все потомки твои, да будут обрезаны у вас все мужчины.

11 Крайнюю плоть обрезайте себе — это будет знаком Завета, знаком Союза, заключенного между Мной и вами.

12 Всякий мальчик на восьмой от рождения день должен быть у вас обрезан. Делайте это из рода в род не только со всеми, кто рожден в вашем доме, но и с рабами, которых купили вы у кого-нибудь из иноплеменников, людей не из вашего рода.

13 И в доме твоем рожденный раб и купленный — все должны быть обрезаны. Так будет запечатлено на плоти вашей, что Союз, или Завет Мой, — Завет вечный.

14 А необрезанный, каждый, чья крайняя плоть не обрезана, такой да будет исторгнут из народа своего — он нарушил Завет Мой».

15 И добавил Бог к сказанному: «Сару, жену твою, не называй более Сарой, Сарра да будет отныне имя ее.

16 Я благословлю ее — от нее родится у тебя сын; благословлю ее — будет она матерью многих народов. Цари народов произойдут от нее».

17 Авраам вновь пал ниц, но засмеялся про себя: «Неужели от столетнего будет сын? Сарре ли рожать в ее девяносто лет?»

18 И сказал он Богу: «О, хотя бы Измаил жил, по милости Твоей!»

19 «Нет, — ответил ему Бог, — именно Сарра, твоя жена, родит тебе сына, которого ты должен назвать Исааком. Я сохраню в силе Завет Мой с ним как Завет вечный и для его потомков после него.

20 Я и об Измаиле услышал просьбу твою: знай, Я благословлю его и сделаю его плодовитым, так что многочисленным будет потомство его. От него родятся двенадцать князей, Я произведу от него великий народ.

21 Но Завет Мой, Союз Мой, Я буду сохранять с Исааком, которого Сарра родит тебе ровно через год».

22 Закончив говорить с Авраамом, Бог оставил его.

23 В тот же самый день Авраам сделал всё, как сказал ему Бог: обрезал крайнюю плоть и сыну своему Измаилу, и всем мужчинам из домочадцев своих, включая рабов, рожденных в доме его или купленных им за серебро.

24 Аврааму было девяносто девять лет, когда он был обрезан,

25 а Измаилу, сыну его, — тринадцать.

26 Авраам и Измаил, сын его, были обрезаны в один и тот же день,

27 с ними и все мужчины из домочадцев Авраама — как рожденные в доме его, так и купленные у иноплеменников.

Буття

Розділ 17

1 І був Аврам віку дев'ятидесяти літ і дев'яти літ, коли явився Господь Аврамові та й промовив до нього: „Я Бог Всемогутній! Ходи перед лицем Моїм, і будь непорочний!

2 І дам Я Свого заповіта поміж Мною та поміж тобою, і дуже-дуже розмножу тебе“.

3 І впав Аврам на обличчя своє, а Бог до нього промовляв, говорячи:

4 „Я, — ось Мій заповіт із тобою, і станеш ти батьком багатьох наро́дів.

5 І не буде вже кли́катись ім'я твоє: Аврам, але буде ім'я твоє: Авраа́м, бо вчинив Я тебе батьком багатьох народів.

6 І вчиню Я тебе дуже-дуже плідним, і вчиню, щоб вийшли з тебе народи, і царі з тебе вийдуть.

7 І Я складу заповіта Свого поміж Мною та поміж тобою, і поміж твоїм потомством по тобі на їхні покоління на вічний заповіт, що буду Я Богом для тебе й для наща́дків твої́х по тобі.

8 І дам Я тобі та потомству твоєму по тобі землю скитання твого, увесь Край ханаанський, на вічне володіння, — і Я буду їм Богом“.

9 І сказав Авраамові Бог: „А ти заповіта Мого стерегтимеш, ти й потомство твоє́ по тобі в їхніх поколіннях.

10 То Мій заповіт, що його ви виконувать будете, поміж Мною й поміж вами, і поміж потомством твоїм по тобі: нехай кожен чоловічої статі бу́де обрізаний у вас.

11 І бу́дете ви обрізані на тілі крайньої плоті вашої, і стане це знаком заповіту поміж Мною й поміж вами.

12 А кожен чоловічої ста́ті восьмиденний у вас буде обрізаний у всіх ваших поколіннях, як народжений дому, так і куплений за срібло з-поміж чужоплемінних, що він не з пото́мства твого.

13 Щодо обрі́зання, — нехай буде обрізаний уроджений дому твого й куплений за срібло твоє, — і буде Мій заповіт на вашім тілі заповітом вічним.

14 А необрізаний чоловічої статі, що не буде обрізаний на тілі своєі крайньої плоті, то стята буде душа та з наро́ду свого, — він зірвав заповіта Мого!“

15 І сказав Авраамові Бог: „Сара, жінка твоя, нехай свого ймення не кличе вже: Сара, бо ім'я́ їй: Сарра.

16 I поблагословлю́ Я її, і теж з неї дам сина тобі. І поблагословлю Я її, і стануться з неї наро́ди, і царі народів бу́дуть із неї“.

17 І впав Авраам на обличчя своє, і засміявся. І подумав він у серці своїм: „Чи в столітнього буде народжений, і чи Сарра в віці дев'ятидесяти літ уродить?“

18 А до Бога сказав Авраам: „Хоча б Ізмаїл жив перед лицем Твоїм!“

19 Бог же сказав: „Але Сарра, твоя жінка, сина породить тобі, а ти назвеш ім'я́ йому Ісак. І Свого заповіта з ним Я складу, щоб був вічний заповіт для наща́дків його по нім.

20 А щодо Ізмаїла, Я послухав тебе: Ось Я поблагословлю його, і вчиню його плідним, і дуже-дуже розмножу його. Він породить дванадцять князів, і великим наро́дом учиню Я його.

21 А Свого заповіта Я складу з Ісаком, що його Сарра вродить тобі на цей час другого року“.

22 І Він перестав говорити з ним. І Бог вознісся від Авраама.

23 І взяв Авраам Ізмаїла, сина свого, і всіх уроджених у домі його, і всіх, хто куплений за срібло його, кожного чоловічої ста́ті з-поміж людей Авраамового дому, і обрізав тіло крайньої плоті їх того самого дня, як Бог говорив з ним.

24 А Авраам був віку дев'ятидесяти й дев'яти літ, як обрізано було тіло крайньої плоті його.

25 А Ізмаї́л був віку тринадцяти літ, як обрізано було ті́ло крайньої плоті його.

26 Того самого дня був обрізаний Авраам та Ізмаїл, син його.

27 І всі мужі дому його, — наро́джені дому й куплені за срібло з-поміж чужоплемінних, — були́ обрізані з ним.

Бытие Глава 17	Буття Розділ 17
1 Когда Авраму было девяносто девять лет, ГОСПОДЬ явился ему и сказал: «Я — Бог Всесильный. Помни, что твоя жизнь перед лицом Моим проходит, и будь непорочен,	1 І був Аврам віку дев'ятидесяти літ і дев'яти літ, коли явився Господь Аврамові та й промовив до нього: „Я Бог Всемогутній! Ходи перед лицем Моїм, і будь непорочний!
2 а Я силу придам Завету, Союзу, что заключен между Мною и тобой, и дарую тебе потомство многочисленное».	2 І дам Я Свого заповіта поміж Мною та поміж тобою, і дуже-дуже розмножу тебе“.
3 Аврам пал ниц, а Бог, продолжая говорить с ним, сказал:	3 І впав Аврам на обличчя своє, а Бог до нього промовляв, говорячи:
4 «Что до Меня, то по Моему Завету с тобой ты непременно будешь отцом многих народов.	4 „Я, — ось Мій заповіт із тобою, і станеш ти батьком багатьох наро́дів.
5 И имя твое отныне будет не Аврам, но Авраам, ведь Я сделаю тебя отцом не одного, но множества народов.	5 І не буде вже кли́катись ім'я твоє: Аврам, але буде ім'я твоє: Авраа́м, бо вчинив Я тебе батьком багатьох народів.
6 Тьмы тем потомков Я дам тебе: произойдут от тебя народы, и царями будут потомки твои.	6 І вчиню Я тебе дуже-дуже плідним, і вчиню, щоб вийшли з тебе народи, і царі з тебе вийдуть.
7 Я упрочу Завет Мой — Союз между Мною и тобою. Распространится он и на потомков твоих после тебя из поколения в поколение как Союз навеки, дабы быть Мне Богом твоим и потомков твоих.	7 І Я складу заповіта Свого поміж Мною та поміж тобою, і поміж твоїм потомством по тобі на їхні покоління на вічний заповіт, що буду Я Богом для тебе й для наща́дків твої́х по тобі.
8 В вечное владение тебе и всем потомкам твоим после тебя отдам эту землю, по которой странствуешь ты ныне, — всю землю ханаанскую отдам потомкам твоим и буду их Богом».	8 І дам Я тобі та потомству твоєму по тобі землю скитання твого, увесь Край ханаанський, на вічне володіння, — і Я буду їм Богом“.
9 «Но и ты, — воззвал Бог к Аврааму, — будь верен Завету Моему: и ты, и потомки твои во всех после тебя поколениях.	9 І сказав Авраамові Бог: „А ти заповіта Мого стерегтимеш, ти й потомство твоє́ по тобі в їхніх поколіннях.
10 Во исполнение этого Завета Моего, который сохранять должен ты и все потомки твои, да будут обрезаны у вас все мужчины.	10 То Мій заповіт, що його ви виконувать будете, поміж Мною й поміж вами, і поміж потомством твоїм по тобі: нехай кожен чоловічої статі бу́де обрізаний у вас.
11 Крайнюю плоть обрезайте себе — это будет знаком Завета, знаком Союза, заключенного между Мной и вами.	11 І бу́дете ви обрізані на тілі крайньої плоті вашої, і стане це знаком заповіту поміж Мною й поміж вами.
12 Всякий мальчик на восьмой от рождения день должен быть у вас обрезан. Делайте это из рода в род не только со всеми, кто рожден в вашем доме, но и с рабами, которых купили вы у кого-нибудь из иноплеменников, людей не из вашего рода.	12 А кожен чоловічої ста́ті восьмиденний у вас буде обрізаний у всіх ваших поколіннях, як народжений дому, так і куплений за срібло з-поміж чужоплемінних, що він не з пото́мства твого.
13 И в доме твоем рожденный раб и купленный — все должны быть обрезаны. Так будет запечатлено на плоти вашей, что Союз, или Завет Мой, — Завет вечный.	13 Щодо обрі́зання, — нехай буде обрізаний уроджений дому твого й куплений за срібло твоє, — і буде Мій заповіт на вашім тілі заповітом вічним.
14 А необрезанный, каждый, чья крайняя плоть не обрезана, такой да будет исторгнут из народа своего — он нарушил Завет Мой».	14 А необрізаний чоловічої статі, що не буде обрізаний на тілі своєі крайньої плоті, то стята буде душа та з наро́ду свого, — він зірвав заповіта Мого!“
15 И добавил Бог к сказанному: «Сару, жену твою, не называй более Сарой, Сарра да будет отныне имя ее.	15 І сказав Авраамові Бог: „Сара, жінка твоя, нехай свого ймення не кличе вже: Сара, бо ім'я́ їй: Сарра.
16 Я благословлю ее — от нее родится у тебя сын; благословлю ее — будет она матерью многих народов. Цари народов произойдут от нее».	16 I поблагословлю́ Я її, і теж з неї дам сина тобі. І поблагословлю Я її, і стануться з неї наро́ди, і царі народів бу́дуть із неї“.
17 Авраам вновь пал ниц, но засмеялся про себя: «Неужели от столетнего будет сын? Сарре ли рожать в ее девяносто лет?»	17 І впав Авраам на обличчя своє, і засміявся. І подумав він у серці своїм: „Чи в столітнього буде народжений, і чи Сарра в віці дев'ятидесяти літ уродить?“
18 И сказал он Богу: «О, хотя бы Измаил жил, по милости Твоей!»	18 А до Бога сказав Авраам: „Хоча б Ізмаїл жив перед лицем Твоїм!“
19 «Нет, — ответил ему Бог, — именно Сарра, твоя жена, родит тебе сына, которого ты должен назвать Исааком. Я сохраню в силе Завет Мой с ним как Завет вечный и для его потомков после него.	19 Бог же сказав: „Але Сарра, твоя жінка, сина породить тобі, а ти назвеш ім'я́ йому Ісак. І Свого заповіта з ним Я складу, щоб був вічний заповіт для наща́дків його по нім.
20 Я и об Измаиле услышал просьбу твою: знай, Я благословлю его и сделаю его плодовитым, так что многочисленным будет потомство его. От него родятся двенадцать князей, Я произведу от него великий народ.	20 А щодо Ізмаїла, Я послухав тебе: Ось Я поблагословлю його, і вчиню його плідним, і дуже-дуже розмножу його. Він породить дванадцять князів, і великим наро́дом учиню Я його.
21 Но Завет Мой, Союз Мой, Я буду сохранять с Исааком, которого Сарра родит тебе ровно через год».	21 А Свого заповіта Я складу з Ісаком, що його Сарра вродить тобі на цей час другого року“.
22 Закончив говорить с Авраамом, Бог оставил его.	22 І Він перестав говорити з ним. І Бог вознісся від Авраама.
23 В тот же самый день Авраам сделал всё, как сказал ему Бог: обрезал крайнюю плоть и сыну своему Измаилу, и всем мужчинам из домочадцев своих, включая рабов, рожденных в доме его или купленных им за серебро.	23 І взяв Авраам Ізмаїла, сина свого, і всіх уроджених у домі його, і всіх, хто куплений за срібло його, кожного чоловічої ста́ті з-поміж людей Авраамового дому, і обрізав тіло крайньої плоті їх того самого дня, як Бог говорив з ним.
24 Аврааму было девяносто девять лет, когда он был обрезан,	24 А Авраам був віку дев'ятидесяти й дев'яти літ, як обрізано було тіло крайньої плоті його.
25 а Измаилу, сыну его, — тринадцать.	25 А Ізмаї́л був віку тринадцяти літ, як обрізано було ті́ло крайньої плоті його.
26 Авраам и Измаил, сын его, были обрезаны в один и тот же день,	26 Того самого дня був обрізаний Авраам та Ізмаїл, син його.
27 с ними и все мужчины из домочадцев Авраама — как рожденные в доме его, так и купленные у иноплеменников.	27 І всі мужі дому його, — наро́джені дому й куплені за срібло з-поміж чужоплемінних, — були́ обрізані з ним.

Ветхий
завет

Новый
завет

Бытие

Глава 17

Буття

Розділ 17

Бытие

Глава 17

Буття

Розділ 17

Ветхий завет

Новый завет

Бытие

Глава 17

Буття

Розділ 17

Бытие

Глава 17

Буття

Розділ 17

Ветхий
завет

Новый
завет