Книга пророка ИезекииляГлава 8 |
1 |
2 И явился мне Некто, обликом своим похожий на человека. Ниже, у Его ног, я увидел как бы огонь, а выше пояса — свет янтаря. |
3 Он протянул ко мне словно бы руку и ухватил меня за прядь волос; поднял меня Дух между землей и небом (было это в видении от Бога) и перенес в Иерусалим, к северным воротам внутреннего двора, где был поставлен совращавший народ идол. |
4 И там мне была показана Слава Бога Израиля, как в том видении, что было мне в поле. |
5 |
6 Господь сказал мне: «Смертный, ты видишь, что они делают? Какие великие мерзости творит здесь народ Израилев, изгоняя Меня всё дальше от Моего Святилища! Но вот ты увидишь еще большие мерзости». |
7 |
8 Он сказал мне: «Смертный! Разломай стену!» И я разломал в этом месте стену так, что образовался проход. |
9 Тогда Он сказал: «Ступай и посмотри, какие гнусные мерзости они творят здесь!» |
10 Я вошел и увидел: всюду на стенах были вырезаны изображения ползучей живности, мерзкого скота и всяких идолов народа Израилева. |
11 Перед ними стояли семьдесят человек из старейшин израильских, был среди них и Яазанья, сын Шафана, — и у каждого в руке курильница, и дым от благоуханного курения поднимался вверх. |
12 Затем Он спросил меня: «Ты видишь, смертный, чем израильские старейшины занимаются во тьме, в покоях своих перед изображениями идолов?! Они говорят: „ГОСПОДЬ не видит нас! ГОСПОДЬ оставил эту землю!“» |
13 И Он сказал мне: «Это не всё, ты увидишь еще большие мерзости, которые они творят». |
14 |
15 Он сказал мне: «Ты видишь это, смертный?! Ты, однако, увидишь еще большие мерзости». |
16 |
17 И Он сказал мне: «Ты это видишь, смертный?! Мало того, что народ Иудин здесь творит эти мерзости, они и всю страну наполнили насилием и продолжают навлекать на себя Мой гнев! Вот они какие-то ветви подносят к лицам своим… |
18 Потому Я обрушу на них ярость Мою, не помилую их, не пожалею. Пусть взывают ко Мне отчаянно — не стану их слушать!» |
ЄзекiїльРозділ 8 |
1 |
2 І побачив я, аж ось подо́ба, на вигляд чоловіка: від виду сте́гон його й дололу — огонь, а від сте́гон його й догори — на вигляд ся́йва, ніби палаюча мідь. |
3 І витягнув Він подобу руки, і взяв мене за волосся моєї голови, а Дух підійняв мене між землею та між небом, і впровадив мене до Єрусалиму в Божих виді́ннях, до входу вну́трішньої брами, зве́рненої на пі́вніч, де місце перебува́ння і́дола, що викли́кує заздрість. |
4 І ось була там слава Ізраїлевого Бога, як той вид, що я бачив у долині! |
5 |
6 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, чи ти бачиш, що́ вони ро́блять! Це великі гидо́ти, що Ізраїлів дім робить тут, щоб віддали́тися від Моєї святині! Та ти зно́ву побачиш іще більші гидо́ти“. |
7 І привів мене до входу подві́р'я, і побачив я, — аж ось дірка в стіні! |
8 І сказав Він мені: „Сину лю́дський, прокопа́й дірку в стіні!“ І прокопа́в я в стіні, — аж ось вхід! |
9 І сказав Він до мене: „Увійди, і побач ті злі гидо́ти, які вони роблять отут!“ |
10 І ввійшов я й побачив, аж ось усякий вид плазуна́ та огидли́вої звірини́, і всякі божки́ Ізраїлевого дому, накре́слені на стіні навко́ло круго́м. |
11 А сімдеся́т чоловіка зо старши́х Ізраїлевого дому та Яазанія, Шафанів син, що стояв посеред них, стояли перед ними, і кожен мав у своїй руці свою кади́льницю, і підіймалися па́хощі з хмари кади́ла. |
12 І сказав Він до мене: „Чи бачив ти, сину лю́дський, що́ роблять Ізраїлеві старші́ в темно́ті, кожен у кімна́тах своїх ідолів? Бо говорять вони: Господь нас не бачить, Господь покинув цей край“. |
13 І сказав Він до мене: „Ти зно́ву побачиш ще більші гидо́ти, які вони ро́блять“. |
14 І Він запрова́див мене до входу до брами Господнього дому що на пі́вночі, — аж ось там сидять жінки́, що оплакували Таммуза. |
15 І сказав Він до мене: „Чи ти бачив, сину лю́дський? Ти зно́ву побачиш гидо́ти ще більші від цих!“ |
16 І Він запрова́див мене до вну́трішнього подві́р'я Господнього дому. Аж ось при вході до Господнього храму, між притво́ром та між же́ртівником, було біля двадцяти́ й п'яти чоловіка: спи́ни їхні — до Господнього храму, а їхні обличчя — на схід, і вони кла́нялися до сходу, до сонця. |
17 І сказав Він до мене: „Чи ти бачив, сину лю́дський? Чи легко Юдиному дому, щоб не робити тих гидот, які вони роблять отут? Бо вони напо́внили Край наси́льством, і знову гнівають Мене, й ось вони держать зелені галу́зки при но́сі своїм. |
18 Тому то й Я зроблю́ з лютістю: око Моє не змилується, і милосердя не буду Я мати. І вони будуть кли́кати сильним голосом в ву́ха Мої, та Я їх не почую!“ |
Книга пророка ИезекииляГлава 8 |
ЄзекiїльРозділ 8 |
1 |
1 |
2 И явился мне Некто, обликом своим похожий на человека. Ниже, у Его ног, я увидел как бы огонь, а выше пояса — свет янтаря. |
2 І побачив я, аж ось подо́ба, на вигляд чоловіка: від виду сте́гон його й дололу — огонь, а від сте́гон його й догори — на вигляд ся́йва, ніби палаюча мідь. |
3 Он протянул ко мне словно бы руку и ухватил меня за прядь волос; поднял меня Дух между землей и небом (было это в видении от Бога) и перенес в Иерусалим, к северным воротам внутреннего двора, где был поставлен совращавший народ идол. |
3 І витягнув Він подобу руки, і взяв мене за волосся моєї голови, а Дух підійняв мене між землею та між небом, і впровадив мене до Єрусалиму в Божих виді́ннях, до входу вну́трішньої брами, зве́рненої на пі́вніч, де місце перебува́ння і́дола, що викли́кує заздрість. |
4 И там мне была показана Слава Бога Израиля, как в том видении, что было мне в поле. |
4 І ось була там слава Ізраїлевого Бога, як той вид, що я бачив у долині! |
5 |
5 |
6 Господь сказал мне: «Смертный, ты видишь, что они делают? Какие великие мерзости творит здесь народ Израилев, изгоняя Меня всё дальше от Моего Святилища! Но вот ты увидишь еще большие мерзости». |
6 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, чи ти бачиш, що́ вони ро́блять! Це великі гидо́ти, що Ізраїлів дім робить тут, щоб віддали́тися від Моєї святині! Та ти зно́ву побачиш іще більші гидо́ти“. |
7 |
7 І привів мене до входу подві́р'я, і побачив я, — аж ось дірка в стіні! |
8 Он сказал мне: «Смертный! Разломай стену!» И я разломал в этом месте стену так, что образовался проход. |
8 І сказав Він мені: „Сину лю́дський, прокопа́й дірку в стіні!“ І прокопа́в я в стіні, — аж ось вхід! |
9 Тогда Он сказал: «Ступай и посмотри, какие гнусные мерзости они творят здесь!» |
9 І сказав Він до мене: „Увійди, і побач ті злі гидо́ти, які вони роблять отут!“ |
10 Я вошел и увидел: всюду на стенах были вырезаны изображения ползучей живности, мерзкого скота и всяких идолов народа Израилева. |
10 І ввійшов я й побачив, аж ось усякий вид плазуна́ та огидли́вої звірини́, і всякі божки́ Ізраїлевого дому, накре́слені на стіні навко́ло круго́м. |
11 Перед ними стояли семьдесят человек из старейшин израильских, был среди них и Яазанья, сын Шафана, — и у каждого в руке курильница, и дым от благоуханного курения поднимался вверх. |
11 А сімдеся́т чоловіка зо старши́х Ізраїлевого дому та Яазанія, Шафанів син, що стояв посеред них, стояли перед ними, і кожен мав у своїй руці свою кади́льницю, і підіймалися па́хощі з хмари кади́ла. |
12 Затем Он спросил меня: «Ты видишь, смертный, чем израильские старейшины занимаются во тьме, в покоях своих перед изображениями идолов?! Они говорят: „ГОСПОДЬ не видит нас! ГОСПОДЬ оставил эту землю!“» |
12 І сказав Він до мене: „Чи бачив ти, сину лю́дський, що́ роблять Ізраїлеві старші́ в темно́ті, кожен у кімна́тах своїх ідолів? Бо говорять вони: Господь нас не бачить, Господь покинув цей край“. |
13 И Он сказал мне: «Это не всё, ты увидишь еще большие мерзости, которые они творят». |
13 І сказав Він до мене: „Ти зно́ву побачиш ще більші гидо́ти, які вони ро́блять“. |
14 |
14 І Він запрова́див мене до входу до брами Господнього дому що на пі́вночі, — аж ось там сидять жінки́, що оплакували Таммуза. |
15 Он сказал мне: «Ты видишь это, смертный?! Ты, однако, увидишь еще большие мерзости». |
15 І сказав Він до мене: „Чи ти бачив, сину лю́дський? Ти зно́ву побачиш гидо́ти ще більші від цих!“ |
16 |
16 І Він запрова́див мене до вну́трішнього подві́р'я Господнього дому. Аж ось при вході до Господнього храму, між притво́ром та між же́ртівником, було біля двадцяти́ й п'яти чоловіка: спи́ни їхні — до Господнього храму, а їхні обличчя — на схід, і вони кла́нялися до сходу, до сонця. |
17 И Он сказал мне: «Ты это видишь, смертный?! Мало того, что народ Иудин здесь творит эти мерзости, они и всю страну наполнили насилием и продолжают навлекать на себя Мой гнев! Вот они какие-то ветви подносят к лицам своим… |
17 І сказав Він до мене: „Чи ти бачив, сину лю́дський? Чи легко Юдиному дому, щоб не робити тих гидот, які вони роблять отут? Бо вони напо́внили Край наси́льством, і знову гнівають Мене, й ось вони держать зелені галу́зки при но́сі своїм. |
18 Потому Я обрушу на них ярость Мою, не помилую их, не пожалею. Пусть взывают ко Мне отчаянно — не стану их слушать!» |
18 Тому то й Я зроблю́ з лютістю: око Моє не змилується, і милосердя не буду Я мати. І вони будуть кли́кати сильним голосом в ву́ха Мої, та Я їх не почую!“ |