Книга пророка Иезекииля

Глава 8

1 Это было в пятый день шестого месяца шестого года. Я сидел в своем доме, и предо мной сидели иудейские старейшины. И рука Владыки ГОСПОДА коснулась меня там.

2 И явился мне Некто, обликом своим похожий на человека. Ниже, у Его ног, я увидел как бы огонь, а выше пояса — свет янтаря.

3 Он протянул ко мне словно бы руку и ухватил меня за прядь волос; поднял меня Дух между землей и небом (было это в видении от Бога) и перенес в Иерусалим, к северным воротам внутреннего двора, где был поставлен совращавший народ идол.

4 И там мне была показана Слава Бога Израиля, как в том видении, что было мне в поле.

5 Господь сказал мне: «Смертный человек! Посмотри на север». Я посмотрел на север и к северу от ворот, ведущих к жертвеннику, у входа увидел этого идола, совращавшего народ.

6 Господь сказал мне: «Смертный, ты видишь, что они делают? Какие великие мерзости творит здесь народ Израилев, изгоняя Меня всё дальше от Моего Святилища! Но вот ты увидишь еще большие мерзости».

7 Потом Он перенес меня ко входу во двор Храма, и я увидел пролом в стене.

8 Он сказал мне: «Смертный! Разломай стену!» И я разломал в этом месте стену так, что образовался проход.

9 Тогда Он сказал: «Ступай и посмотри, какие гнусные мерзости они творят здесь!»

10 Я вошел и увидел: всюду на стенах были вырезаны изображения ползучей живности, мерзкого скота и всяких идолов народа Израилева.

11 Перед ними стояли семьдесят человек из старейшин израильских, был среди них и Яазанья, сын Шафана, — и у каждого в руке курильница, и дым от благоуханного курения поднимался вверх.

12 Затем Он спросил меня: «Ты видишь, смертный, чем израильские старейшины занимаются во тьме, в покоях своих перед изображениями идолов?! Они говорят: „ГОСПОДЬ не видит нас! ГОСПОДЬ оставил эту землю!“»

13 И Он сказал мне: «Это не всё, ты увидишь еще большие мерзости, которые они творят».

14 После того Он перенес меня к северному входу в Храм ГОСПОДЕНЬ — там сидели женщины, оплакивавшие Таммуза.

15 Он сказал мне: «Ты видишь это, смертный?! Ты, однако, увидишь еще большие мерзости».

16 И вот Он ввел меня во внутренний двор Храма ГОСПОДНЕГО, а там у входа в Храм ГОСПОДЕНЬ, между притвором и жертвенником, стояли спиной к Храму ГОСПОДНЮ и лицом к востоку двадцать пять мужчин: они повергались ниц перед восходящим солнцем.

17 И Он сказал мне: «Ты это видишь, смертный?! Мало того, что народ Иудин здесь творит эти мерзости, они и всю страну наполнили насилием и продолжают навлекать на себя Мой гнев! Вот они какие-то ветви подносят к лицам своим…

18 Потому Я обрушу на них ярость Мою, не помилую их, не пожалею. Пусть взывают ко Мне отчаянно — не стану их слушать!»

Єзекiїль

Розділ 8

1 І сталося за шостого року, шостого місяця, п'ятого дня місяця сидів я в своє́му домі, а Юдині старші́ сиділи передо мною, — то впала там на мене рука Господа Бога.

2 І побачив я, аж ось подо́ба, на вигляд чоловіка: від виду сте́гон його й дололу — огонь, а від сте́гон його й догори — на вигляд ся́йва, ніби палаюча мідь.

3 І витягнув Він подобу руки, і взяв мене за волосся моєї голови, а Дух підійняв мене між землею та між небом, і впровадив мене до Єрусалиму в Божих виді́ннях, до входу вну́трішньої брами, зве́рненої на пі́вніч, де місце перебува́ння і́дола, що викли́кує заздрість.

4 І ось була там слава Ізраїлевого Бога, як той вид, що я бачив у долині!

5 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, зведи очі свої в напрямі на пі́вніч!“ І звів я очі свої в напрямі на пі́вніч, аж ось з пі́вночі, від брами же́ртівника, був той і́дол за́здрости при вході.

6 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, чи ти бачиш, що́ вони ро́блять! Це великі гидо́ти, що Ізраїлів дім робить тут, щоб віддали́тися від Моєї святині! Та ти зно́ву побачиш іще більші гидо́ти“.

7 І привів мене до входу подві́р'я, і побачив я, — аж ось дірка в стіні!

8 І сказав Він мені: „Сину лю́дський, прокопа́й дірку в стіні!“ І прокопа́в я в стіні, — аж ось вхід!

9 І сказав Він до мене: „Увійди, і побач ті злі гидо́ти, які вони роблять отут!“

10 І ввійшов я й побачив, аж ось усякий вид плазуна́ та огидли́вої звірини́, і всякі божки́ Ізраїлевого дому, накре́слені на стіні навко́ло круго́м.

11 А сімдеся́т чоловіка зо старши́х Ізраїлевого дому та Яазанія, Шафанів син, що стояв посеред них, стояли перед ними, і кожен мав у своїй руці свою кади́льницю, і підіймалися па́хощі з хмари кади́ла.

12 І сказав Він до мене: „Чи бачив ти, сину лю́дський, що́ роблять Ізраїлеві старші́ в темно́ті, кожен у кімна́тах своїх ідолів? Бо говорять вони: Господь нас не бачить, Господь покинув цей край“.

13 І сказав Він до мене: „Ти зно́ву побачиш ще більші гидо́ти, які вони ро́блять“.

14 І Він запрова́див мене до входу до брами Господнього дому що на пі́вночі, — аж ось там сидять жінки́, що оплакували Таммуза.

15 І сказав Він до мене: „Чи ти бачив, сину лю́дський? Ти зно́ву побачиш гидо́ти ще більші від цих!“

16 І Він запрова́див мене до вну́трішнього подві́р'я Господнього дому. Аж ось при вході до Господнього храму, між притво́ром та між же́ртівником, було біля двадцяти́ й п'яти чоловіка: спи́ни їхні — до Господнього храму, а їхні обличчя — на схід, і вони кла́нялися до сходу, до сонця.

17 І сказав Він до мене: „Чи ти бачив, сину лю́дський? Чи легко Юдиному дому, щоб не робити тих гидот, які вони роблять отут? Бо вони напо́внили Край наси́льством, і знову гнівають Мене, й ось вони держать зелені галу́зки при но́сі своїм.

18 Тому то й Я зроблю́ з лютістю: око Моє не змилується, і милосердя не буду Я мати. І вони будуть кли́кати сильним голосом в ву́ха Мої, та Я їх не почую!“

Книга пророка Иезекииля

Глава 8

Єзекiїль

Розділ 8

1 Это было в пятый день шестого месяца шестого года. Я сидел в своем доме, и предо мной сидели иудейские старейшины. И рука Владыки ГОСПОДА коснулась меня там.

1 І сталося за шостого року, шостого місяця, п'ятого дня місяця сидів я в своє́му домі, а Юдині старші́ сиділи передо мною, — то впала там на мене рука Господа Бога.

2 И явился мне Некто, обликом своим похожий на человека. Ниже, у Его ног, я увидел как бы огонь, а выше пояса — свет янтаря.

2 І побачив я, аж ось подо́ба, на вигляд чоловіка: від виду сте́гон його й дололу — огонь, а від сте́гон його й догори — на вигляд ся́йва, ніби палаюча мідь.

3 Он протянул ко мне словно бы руку и ухватил меня за прядь волос; поднял меня Дух между землей и небом (было это в видении от Бога) и перенес в Иерусалим, к северным воротам внутреннего двора, где был поставлен совращавший народ идол.

3 І витягнув Він подобу руки, і взяв мене за волосся моєї голови, а Дух підійняв мене між землею та між небом, і впровадив мене до Єрусалиму в Божих виді́ннях, до входу вну́трішньої брами, зве́рненої на пі́вніч, де місце перебува́ння і́дола, що викли́кує заздрість.

4 И там мне была показана Слава Бога Израиля, как в том видении, что было мне в поле.

4 І ось була там слава Ізраїлевого Бога, як той вид, що я бачив у долині!

5 Господь сказал мне: «Смертный человек! Посмотри на север». Я посмотрел на север и к северу от ворот, ведущих к жертвеннику, у входа увидел этого идола, совращавшего народ.

5 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, зведи очі свої в напрямі на пі́вніч!“ І звів я очі свої в напрямі на пі́вніч, аж ось з пі́вночі, від брами же́ртівника, був той і́дол за́здрости при вході.

6 Господь сказал мне: «Смертный, ты видишь, что они делают? Какие великие мерзости творит здесь народ Израилев, изгоняя Меня всё дальше от Моего Святилища! Но вот ты увидишь еще большие мерзости».

6 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, чи ти бачиш, що́ вони ро́блять! Це великі гидо́ти, що Ізраїлів дім робить тут, щоб віддали́тися від Моєї святині! Та ти зно́ву побачиш іще більші гидо́ти“.

7 Потом Он перенес меня ко входу во двор Храма, и я увидел пролом в стене.

7 І привів мене до входу подві́р'я, і побачив я, — аж ось дірка в стіні!

8 Он сказал мне: «Смертный! Разломай стену!» И я разломал в этом месте стену так, что образовался проход.

8 І сказав Він мені: „Сину лю́дський, прокопа́й дірку в стіні!“ І прокопа́в я в стіні, — аж ось вхід!

9 Тогда Он сказал: «Ступай и посмотри, какие гнусные мерзости они творят здесь!»

9 І сказав Він до мене: „Увійди, і побач ті злі гидо́ти, які вони роблять отут!“

10 Я вошел и увидел: всюду на стенах были вырезаны изображения ползучей живности, мерзкого скота и всяких идолов народа Израилева.

10 І ввійшов я й побачив, аж ось усякий вид плазуна́ та огидли́вої звірини́, і всякі божки́ Ізраїлевого дому, накре́слені на стіні навко́ло круго́м.

11 Перед ними стояли семьдесят человек из старейшин израильских, был среди них и Яазанья, сын Шафана, — и у каждого в руке курильница, и дым от благоуханного курения поднимался вверх.

11 А сімдеся́т чоловіка зо старши́х Ізраїлевого дому та Яазанія, Шафанів син, що стояв посеред них, стояли перед ними, і кожен мав у своїй руці свою кади́льницю, і підіймалися па́хощі з хмари кади́ла.

12 Затем Он спросил меня: «Ты видишь, смертный, чем израильские старейшины занимаются во тьме, в покоях своих перед изображениями идолов?! Они говорят: „ГОСПОДЬ не видит нас! ГОСПОДЬ оставил эту землю!“»

12 І сказав Він до мене: „Чи бачив ти, сину лю́дський, що́ роблять Ізраїлеві старші́ в темно́ті, кожен у кімна́тах своїх ідолів? Бо говорять вони: Господь нас не бачить, Господь покинув цей край“.

13 И Он сказал мне: «Это не всё, ты увидишь еще большие мерзости, которые они творят».

13 І сказав Він до мене: „Ти зно́ву побачиш ще більші гидо́ти, які вони ро́блять“.

14 После того Он перенес меня к северному входу в Храм ГОСПОДЕНЬ — там сидели женщины, оплакивавшие Таммуза.

14 І Він запрова́див мене до входу до брами Господнього дому що на пі́вночі, — аж ось там сидять жінки́, що оплакували Таммуза.

15 Он сказал мне: «Ты видишь это, смертный?! Ты, однако, увидишь еще большие мерзости».

15 І сказав Він до мене: „Чи ти бачив, сину лю́дський? Ти зно́ву побачиш гидо́ти ще більші від цих!“

16 И вот Он ввел меня во внутренний двор Храма ГОСПОДНЕГО, а там у входа в Храм ГОСПОДЕНЬ, между притвором и жертвенником, стояли спиной к Храму ГОСПОДНЮ и лицом к востоку двадцать пять мужчин: они повергались ниц перед восходящим солнцем.

16 І Він запрова́див мене до вну́трішнього подві́р'я Господнього дому. Аж ось при вході до Господнього храму, між притво́ром та між же́ртівником, було біля двадцяти́ й п'яти чоловіка: спи́ни їхні — до Господнього храму, а їхні обличчя — на схід, і вони кла́нялися до сходу, до сонця.

17 И Он сказал мне: «Ты это видишь, смертный?! Мало того, что народ Иудин здесь творит эти мерзости, они и всю страну наполнили насилием и продолжают навлекать на себя Мой гнев! Вот они какие-то ветви подносят к лицам своим…

17 І сказав Він до мене: „Чи ти бачив, сину лю́дський? Чи легко Юдиному дому, щоб не робити тих гидот, які вони роблять отут? Бо вони напо́внили Край наси́льством, і знову гнівають Мене, й ось вони держать зелені галу́зки при но́сі своїм.

18 Потому Я обрушу на них ярость Мою, не помилую их, не пожалею. Пусть взывают ко Мне отчаянно — не стану их слушать!»

18 Тому то й Я зроблю́ з лютістю: око Моє не змилується, і милосердя не буду Я мати. І вони будуть кли́кати сильним голосом в ву́ха Мої, та Я їх не почую!“

1.0x