Вторая книга Паралипоменон

Глава 15

1 Сошел Дух Божий на Азарью, сына Одеда,

2 и он вышел навстречу Асе и сказал ему: «Выслушай меня, Аса, и да услышат меня все иудеи и все потомки Вениамина! Лишь тогда ГОСПОДЬ с вами, когда вы сами с Ним пребываете. Если будете искать единения с Господом, то обретете Его, но если отвергнете Господа, то и Он вас отвергнет.

3 Израиль давно живет без Бога истинного, без священников-наставников и без Закона!

4 Но когда Израиль в беде обращался к ГОСПОДУ, Богу Израилеву, и искал единения с Ним, Господь отвечал им.

5 Не было в те времена покоя ни входящему, ни выходящему, ибо жители всех стран были охвачены великим смятением.

6 Города и народы исчезали с лица земли, уничтожая друг друга, потому что Бог подвергал их всевозможным бедствиям.

7 А вы крепитесь и не опускайте рук, потому что труды ваши будут вознаграждены!»

8 Когда Аса услышал эти слова, это предсказание Азарьи, сына Одеда, он обрел мужество и уничтожил всякого рода мерзости во всей земле Иуды и Вениамина и во всех городах, которые захватил в нагорье Ефремовом, и обновил жертвенник ГОСПОДУ, что был перед притвором Храма ГОСПОДНЕГО.

9 Он собрал всех иудеев и вениаминитян и тех людей из колен Ефрема, Манассии и Симеона, что жили среди них как переселенцы, потому что многие израильтяне переходили к Асе, видя, что ГОСПОДЬ, Бог его, с ним пребывает.

10 В третий месяц пятнадцатого года правления Асы собрались они в Иерусалиме.

11 В тот день принесли они в жертву ГОСПОДУ часть военной добычи: семьсот быков и семь тысяч овец.

12 И заключили они Завет, Союз с Господом, дав клятву почитать ГОСПОДА, Бога отцов своих, всем сердцем и всей душой

13 и предавать смерти всякого противящегося и не почитающего ГОСПОДА, Бога Израилева, будь то ребенок или взрослый, мужчина или женщина.

14 Так поклялись они ГОСПОДУ с громкими криками и восклицаниями, под звуки труб и рогов.

15 И вся Иудея радовалась этой клятве, потому что они клялись всем сердцем своим и жаждали пребывать с Богом. Господь ответил им и даровал им мир и со всех сторон защитил их.

16 Царь Аса даже бабку свою Мааху лишил звания царицы за то, что она возвела извание Ашеры. Он снес это изваяние и сжег у потока Кедрон.

17 И хотя на холмах в Израиле оставались еще капища, которые не были разрушены, Аса всем сердцем был предан Господу всю жизнь.

18 Он отдал в Храм Божий всё, что его отец и он сам посвятили Господу: серебро, золото и храмовую утварь.

19 И до тридцать пятого года правления Асы не было войны.

2-а хронiки

Розділ 15

1 А Азарія, син Оведів, — злинув на нього Дух Божий.

2 І вийшов він перед Асу та й сказав йому: „Послухайте мене, Асо та ввесь Юдо й Веніямине! Господь з вами, якщо бу́дете з Ним, і якщо бу́дете Його шукати, дасть вам знайти Себе. А якщо ви полишите Його, — полишить Він вас!

3 У Ізраїля було́ багато днів, коли був він без правдивого Бога, і без священика-вчителя та без Зако́ну.

4 І вернувся він в утиску своєму до Господа, Бога Ізраїлевого, і вони шукали Його, і Він дав їм знайти Себе.

5 А тими часа́ми не було споко́ю ані тому́, хто виходить, ані тому, хто входить, бо були великі неспоко́ї в усіх ме́шканців кра́ю.

6 І воював народ проти народу та місто проти міста, бо Бог побенте́жив їх усяким лихом.

7 А ви будьте міцні, і нехай не слабнуть ваші ру́ки, бо є нагоро́да для вашої чи́нности!“

8 А коли Аса почув оці слова та пророцтво, яке говорив пророк Азарія, син Оведів, то зміцни́вся, і повикидав поганські гидо́ти зо всього кра́ю Юдиного та Веніяминового, та з міст, які він здобув з Єфремових гір, і відновив Господнього же́ртівника, що перед Господнім притво́ром.

9 І зібрав він усього Юду й Веніямина та тих, що ме́шкали часо́во з ними з Єфрему, і з Манасії, і з Симеона, бо дуже багато поперебіга́ли до нього з Ізраїля, коли побачили, що з ним Господь, його Бог.

10 І вони зібралися до Єрусалиму третього місяця, п'ятнадцятого року царюва́ння Аси.

11 І прине́сли вони того дня в жертву для Господа зо здо́бичі, яку поприво́дили: худоби великої — сім сотень, а худоби дрібно́ї — сім тисяч.

12 І ввійшли вони в умову, щоб звертатися до Господа, Бога їхніх батьків, усім своїм серцем та всією своєю душею.

13 А кожен, хто не буде звертатися до Господа, Бога Ізраїля, буде забитий від мало́го й аж до великого, від чоловіка й аж до жінки.

14 І заприсягли́ся вони Господе́ві голосом сильним, і окликом, і су́рмами, і рога́ми.

15 І тішився ввесь Юда тією прися́гою, бо вони заприсягли́ся всім серцем своїм, і всією своєю волею шукали Його, і Він дав їм знайти Себе. І Господь дав їм мир навколо.

16 І навіть Мааху, матір царя Аси, й її він позбавив права бути царицею, бо вона зробила була́ ідола Астарти. І Аса порубав бовва́на її, і розтер, і спалив у долині Кедро́н.

17 Та па́гірки не минулися в Ізраїля, але́ Асине серце було все з Господом по всі його дні.

18 І вніс він до Божого дому святі речі свого батька та святі речі свої, — срібло, і золото, і по́суд.

19 А війни́ не було́ аж до тридцять й п'ятого року царюва́ння Аси.

Вторая книга Паралипоменон

Глава 15

2-а хронiки

Розділ 15

1 Сошел Дух Божий на Азарью, сына Одеда,

1 А Азарія, син Оведів, — злинув на нього Дух Божий.

2 и он вышел навстречу Асе и сказал ему: «Выслушай меня, Аса, и да услышат меня все иудеи и все потомки Вениамина! Лишь тогда ГОСПОДЬ с вами, когда вы сами с Ним пребываете. Если будете искать единения с Господом, то обретете Его, но если отвергнете Господа, то и Он вас отвергнет.

2 І вийшов він перед Асу та й сказав йому: „Послухайте мене, Асо та ввесь Юдо й Веніямине! Господь з вами, якщо бу́дете з Ним, і якщо бу́дете Його шукати, дасть вам знайти Себе. А якщо ви полишите Його, — полишить Він вас!

3 Израиль давно живет без Бога истинного, без священников-наставников и без Закона!

3 У Ізраїля було́ багато днів, коли був він без правдивого Бога, і без священика-вчителя та без Зако́ну.

4 Но когда Израиль в беде обращался к ГОСПОДУ, Богу Израилеву, и искал единения с Ним, Господь отвечал им.

4 І вернувся він в утиску своєму до Господа, Бога Ізраїлевого, і вони шукали Його, і Він дав їм знайти Себе.

5 Не было в те времена покоя ни входящему, ни выходящему, ибо жители всех стран были охвачены великим смятением.

5 А тими часа́ми не було споко́ю ані тому́, хто виходить, ані тому, хто входить, бо були великі неспоко́ї в усіх ме́шканців кра́ю.

6 Города и народы исчезали с лица земли, уничтожая друг друга, потому что Бог подвергал их всевозможным бедствиям.

6 І воював народ проти народу та місто проти міста, бо Бог побенте́жив їх усяким лихом.

7 А вы крепитесь и не опускайте рук, потому что труды ваши будут вознаграждены!»

7 А ви будьте міцні, і нехай не слабнуть ваші ру́ки, бо є нагоро́да для вашої чи́нности!“

8 Когда Аса услышал эти слова, это предсказание Азарьи, сына Одеда, он обрел мужество и уничтожил всякого рода мерзости во всей земле Иуды и Вениамина и во всех городах, которые захватил в нагорье Ефремовом, и обновил жертвенник ГОСПОДУ, что был перед притвором Храма ГОСПОДНЕГО.

8 А коли Аса почув оці слова та пророцтво, яке говорив пророк Азарія, син Оведів, то зміцни́вся, і повикидав поганські гидо́ти зо всього кра́ю Юдиного та Веніяминового, та з міст, які він здобув з Єфремових гір, і відновив Господнього же́ртівника, що перед Господнім притво́ром.

9 Он собрал всех иудеев и вениаминитян и тех людей из колен Ефрема, Манассии и Симеона, что жили среди них как переселенцы, потому что многие израильтяне переходили к Асе, видя, что ГОСПОДЬ, Бог его, с ним пребывает.

9 І зібрав він усього Юду й Веніямина та тих, що ме́шкали часо́во з ними з Єфрему, і з Манасії, і з Симеона, бо дуже багато поперебіга́ли до нього з Ізраїля, коли побачили, що з ним Господь, його Бог.

10 В третий месяц пятнадцатого года правления Асы собрались они в Иерусалиме.

10 І вони зібралися до Єрусалиму третього місяця, п'ятнадцятого року царюва́ння Аси.

11 В тот день принесли они в жертву ГОСПОДУ часть военной добычи: семьсот быков и семь тысяч овец.

11 І прине́сли вони того дня в жертву для Господа зо здо́бичі, яку поприво́дили: худоби великої — сім сотень, а худоби дрібно́ї — сім тисяч.

12 И заключили они Завет, Союз с Господом, дав клятву почитать ГОСПОДА, Бога отцов своих, всем сердцем и всей душой

12 І ввійшли вони в умову, щоб звертатися до Господа, Бога їхніх батьків, усім своїм серцем та всією своєю душею.

13 и предавать смерти всякого противящегося и не почитающего ГОСПОДА, Бога Израилева, будь то ребенок или взрослый, мужчина или женщина.

13 А кожен, хто не буде звертатися до Господа, Бога Ізраїля, буде забитий від мало́го й аж до великого, від чоловіка й аж до жінки.

14 Так поклялись они ГОСПОДУ с громкими криками и восклицаниями, под звуки труб и рогов.

14 І заприсягли́ся вони Господе́ві голосом сильним, і окликом, і су́рмами, і рога́ми.

15 И вся Иудея радовалась этой клятве, потому что они клялись всем сердцем своим и жаждали пребывать с Богом. Господь ответил им и даровал им мир и со всех сторон защитил их.

15 І тішився ввесь Юда тією прися́гою, бо вони заприсягли́ся всім серцем своїм, і всією своєю волею шукали Його, і Він дав їм знайти Себе. І Господь дав їм мир навколо.

16 Царь Аса даже бабку свою Мааху лишил звания царицы за то, что она возвела извание Ашеры. Он снес это изваяние и сжег у потока Кедрон.

16 І навіть Мааху, матір царя Аси, й її він позбавив права бути царицею, бо вона зробила була́ ідола Астарти. І Аса порубав бовва́на її, і розтер, і спалив у долині Кедро́н.

17 И хотя на холмах в Израиле оставались еще капища, которые не были разрушены, Аса всем сердцем был предан Господу всю жизнь.

17 Та па́гірки не минулися в Ізраїля, але́ Асине серце було все з Господом по всі його дні.

18 Он отдал в Храм Божий всё, что его отец и он сам посвятили Господу: серебро, золото и храмовую утварь.

18 І вніс він до Божого дому святі речі свого батька та святі речі свої, — срібло, і золото, і по́суд.

19 И до тридцать пятого года правления Асы не было войны.

19 А війни́ не було́ аж до тридцять й п'ятого року царюва́ння Аси.

1.0x