Второзаконие

Глава 15

1 Раз в семь лет вы должны прощать долги.

2 Вот как это следует делать: каждый заимодатель пусть простит долг, который он дал ближнему. Пусть он не требует уплаты долга со своего ближнего или брата, потому что провозглашено время Вечного для прощения долгов.

3 Ты, Исраил, можешь требовать уплаты с чужеземца, но должен простить всё, что должен тебе твой брат.

4 Среди вас не должно быть бедняков, ведь в земле, которую Вечный, твой Бог, отдаёт тебе во владение как твоё наследие, Он щедро благословит тебя.

5 Но только если ты будешь полностью послушен Вечному, твоему Богу, и будешь прилежно следовать всем тем повелениям, которые я даю тебе сегодня.

6 И тогда Вечный, твой Бог, благословит тебя, как и обещал, и ты будешь давать в долг многим народам, но ни у кого не будешь брать взаймы. Ты будешь править многими народами, но ни один из них не будет править тобой.

7 Если среди твоих братьев в каком-либо из городов земли, которую даёт тебе Вечный, твой Бог, окажется бедняк, то не будь жестоким и скаредным к нуждающемуся брату.

8 Будь щедрым и охотно дай ему взаймы всё, в чём бы он ни нуждался.

9 Берегись, чтобы не затаить подлую мысль о том, что седьмой год, год прощения долгов, уже близок, и поэтому пожадничать и отказать нуждающемуся брату твоему. Иначе он взмолится к Вечному против тебя, и ты окажешься виновным в грехе.

10 Дай ему щедро и сделай это без злобы в сердце – ведь за это Вечный, твой Бог, благословит тебя во всех твоих делах и во всём, что ты делаешь своими руками.

11 В этой земле всегда будут бедняки. Поэтому я повелеваю тебе быть щедрым к братьям, и к бедным, и к нищим в твоей земле.

12 Если твой соплеменник-еврей, мужчина или женщина, продаст себя тебе и прослужит у тебя шесть лет, то на седьмой год ты должен отпустить его на свободу.

13 А отпуская на свободу, не отсылай его с пустыми руками.

14 Дай ему долю от своего мелкого рогатого скота, от своего гумна и винного пресса. Дай ему то, чем благословил тебя Вечный, твой Бог.

15 Помни, что ты и сам был рабом в Египте, а Вечный, твой Бог, избавил тебя от рабства. Поэтому я и даю тебе сегодня такое повеление.

16 Но если раб скажет тебе: «Я не хочу уходить от тебя», потому что он любит тебя и твою семью, и здесь ему хорошо,

17 то возьми шило и приколи им его ухо к двери, и он останется твоим рабом на всю жизнь. Сделай то же самое и с рабыней.

18 Не считай для себя убытком освободить раба, ведь он прослужил тебе шесть лет за половину стоимости наёмника. А Вечный, твой Бог, благословит тебя во всём, что бы ты ни делал.

19 Отделяй для Вечного, своего Бога, всех первородных самцов из стад и отар. Не работай на первородном воле и не стриги первородного барана.

20 Каждый год ты и твоя семья должны есть их в присутствии Вечного, твоего Бога, в месте, которое Он выберет.

21 Если у животного есть изъян, если оно хромое или слепое, или у него какой-либо серьёзный недостаток, то ты не должен приносить его в жертву Вечному, твоему Богу.

22 Ты должен съесть его в своём городе. И ритуально нечистый, и чистый человек может есть его мясо, как если бы это была газель или олень.

23 Но ты не должен есть кровь. Выливай её на землю, как воду.

Повторення Закону

Розділ 15

1 У кінці семи літ зробиш відпу́щення.

2 А оце те відпу́щення: кожен позикодавець, що позичає своєму ближньому, не буде натиска́ти на свого ближнього та на брата свого, бо оголошено відпу́щення ради Господа.

3 На чужи́нця будеш натискати, а що буде твоє в брата твого, те відпустить йому рука твоя,

4 та тільки не буде серед тебе вбогого, бо конче поблагосло́вить тебе Господь у кра́ї, якого Господь, Бог твій, дає тобі на спа́док, щоб ти посів його,

5 якщо тільки конче будеш ти слухатися голосу Господа, Бога свого, щоб додержувати виконувати кожну ту заповідь, що я наказую тобі сьогодні.

6 Бо Господь, Бог твій, поблагослови́в тебе, як говорив був тобі, і ти зробиш, що багато людей даватимуть тобі по́зичку, а ти не даватимеш по́зички. І будеш ти панувати над багатьма́ народами, а над тобою не будуть панувати.

7 Коли буде серед тебе вбогий, один із братів твоїх ув одній із брам твоїх у кра́ї твоїм, що Господь, Бог твій, дає тобі, то не зробиш запе́клим свого серця, і не замкне́ш своєї руки від убогого брата свого,

8 бо конче відкриєш свою руку йому, і конче позичиш йому за його потребою, що буде бракувати йому.

9 Стережися, щоб у серці твоїм не зродилася зла думка, щоб ти не сказав: „Набли́зився сьомий рік, рік відпу́щення“, і буде зле твоє око на вбогого брата твого, і не даси ти йому, то він буде кли́кати на тебе до Господа, і буде на тобі гріх.

10 Конче даси йому, і нехай не жаліє твоє серце, коли ти даватимеш йому, бо за ту річ поблагосло́вить тебе Господь, Бог твій у кожнім чині твоїм, і в усьому, до чого доторкнеться рука твоя.

11 Бо не переведеться убогий з-посеред кра́ю, тому́ я наказую тобі, говорячи: „Конче відкривай руку свою для брата свого, і вбогого свого, і для незаможного свого́ в кра́ї своїм“.

12 Коли буде про́даний тобі брат твій єврей або єврейка, то буде служити тобі шість літ, а сьо́мого року відпустиш його вільним від себе.

13 А коли відпустиш його вільним від себе, не відпустиш його по́рожньо, —

14 конче наділи́ його з худоби своєї дрібно́ї, і з то́ку свого, і з кадки чави́ла свого, — чим поблагослови́в тебе Господь, Бог твій, те даси йому.

15 І будеш пам'ятати, що рабом був ти сам у єгипетськім кра́ї, та викупив тебе Господь, Бог твій, тому я наказую тобі про цю річ сьогодні.

16 І станеться, коли він скаже тобі: „Не вийду від тебе, бо полюбив я тебе та дім твій“, бо добре йому з тобою,

17 то ві́зьмеш шило та й проко́леш його вухо до двере́й, — і стане він тобі вічним рабо́м; і невільниці своїй зробиш так само.

18 Нехай не буде тобі тяжки́м в оча́х твоїх те, що ти відпускаєш його вільним від себе, бо нає́мницьку платню́ він відроби́в тобі вдвоє за шість літ, і поблагосло́вить тебе Господь, Бог твій, у всім, що́ ти робитимеш.

19 Кожного перворідного самця́, що народиться в худобі твоїй великій та в худобі твоїй дрібній, посвятиш Господе́ві, Богові своє́му. Не будеш працювати перворідним вола свого, і не будеш стригти перворідного ота́ри своєї.

20 Перед лицем Господа, Бога свого, рік-річно будеш його їсти ти та дім твій у місці, яке вибере Господь.

21 А коли буде в нім вада, — кульга́ве або сліпе, усяка зла вада, то не принесе́ш його в жертву для Господа, Бога свого, —

22 у брамах своїх будеш його їсти, нечистий і чистий ра́зом, як са́рну й як о́леня.

23 Тільки крови його не будеш їсти, — на землю виллєш її, як воду.

Второзаконие

Глава 15

Повторення Закону

Розділ 15

1 Раз в семь лет вы должны прощать долги.

1 У кінці семи літ зробиш відпу́щення.

2 Вот как это следует делать: каждый заимодатель пусть простит долг, который он дал ближнему. Пусть он не требует уплаты долга со своего ближнего или брата, потому что провозглашено время Вечного для прощения долгов.

2 А оце те відпу́щення: кожен позикодавець, що позичає своєму ближньому, не буде натиска́ти на свого ближнього та на брата свого, бо оголошено відпу́щення ради Господа.

3 Ты, Исраил, можешь требовать уплаты с чужеземца, но должен простить всё, что должен тебе твой брат.

3 На чужи́нця будеш натискати, а що буде твоє в брата твого, те відпустить йому рука твоя,

4 Среди вас не должно быть бедняков, ведь в земле, которую Вечный, твой Бог, отдаёт тебе во владение как твоё наследие, Он щедро благословит тебя.

4 та тільки не буде серед тебе вбогого, бо конче поблагосло́вить тебе Господь у кра́ї, якого Господь, Бог твій, дає тобі на спа́док, щоб ти посів його,

5 Но только если ты будешь полностью послушен Вечному, твоему Богу, и будешь прилежно следовать всем тем повелениям, которые я даю тебе сегодня.

5 якщо тільки конче будеш ти слухатися голосу Господа, Бога свого, щоб додержувати виконувати кожну ту заповідь, що я наказую тобі сьогодні.

6 И тогда Вечный, твой Бог, благословит тебя, как и обещал, и ты будешь давать в долг многим народам, но ни у кого не будешь брать взаймы. Ты будешь править многими народами, но ни один из них не будет править тобой.

6 Бо Господь, Бог твій, поблагослови́в тебе, як говорив був тобі, і ти зробиш, що багато людей даватимуть тобі по́зичку, а ти не даватимеш по́зички. І будеш ти панувати над багатьма́ народами, а над тобою не будуть панувати.

7 Если среди твоих братьев в каком-либо из городов земли, которую даёт тебе Вечный, твой Бог, окажется бедняк, то не будь жестоким и скаредным к нуждающемуся брату.

7 Коли буде серед тебе вбогий, один із братів твоїх ув одній із брам твоїх у кра́ї твоїм, що Господь, Бог твій, дає тобі, то не зробиш запе́клим свого серця, і не замкне́ш своєї руки від убогого брата свого,

8 Будь щедрым и охотно дай ему взаймы всё, в чём бы он ни нуждался.

8 бо конче відкриєш свою руку йому, і конче позичиш йому за його потребою, що буде бракувати йому.

9 Берегись, чтобы не затаить подлую мысль о том, что седьмой год, год прощения долгов, уже близок, и поэтому пожадничать и отказать нуждающемуся брату твоему. Иначе он взмолится к Вечному против тебя, и ты окажешься виновным в грехе.

9 Стережися, щоб у серці твоїм не зродилася зла думка, щоб ти не сказав: „Набли́зився сьомий рік, рік відпу́щення“, і буде зле твоє око на вбогого брата твого, і не даси ти йому, то він буде кли́кати на тебе до Господа, і буде на тобі гріх.

10 Дай ему щедро и сделай это без злобы в сердце – ведь за это Вечный, твой Бог, благословит тебя во всех твоих делах и во всём, что ты делаешь своими руками.

10 Конче даси йому, і нехай не жаліє твоє серце, коли ти даватимеш йому, бо за ту річ поблагосло́вить тебе Господь, Бог твій у кожнім чині твоїм, і в усьому, до чого доторкнеться рука твоя.

11 В этой земле всегда будут бедняки. Поэтому я повелеваю тебе быть щедрым к братьям, и к бедным, и к нищим в твоей земле.

11 Бо не переведеться убогий з-посеред кра́ю, тому́ я наказую тобі, говорячи: „Конче відкривай руку свою для брата свого, і вбогого свого, і для незаможного свого́ в кра́ї своїм“.

12 Если твой соплеменник-еврей, мужчина или женщина, продаст себя тебе и прослужит у тебя шесть лет, то на седьмой год ты должен отпустить его на свободу.

12 Коли буде про́даний тобі брат твій єврей або єврейка, то буде служити тобі шість літ, а сьо́мого року відпустиш його вільним від себе.

13 А отпуская на свободу, не отсылай его с пустыми руками.

13 А коли відпустиш його вільним від себе, не відпустиш його по́рожньо, —

14 Дай ему долю от своего мелкого рогатого скота, от своего гумна и винного пресса. Дай ему то, чем благословил тебя Вечный, твой Бог.

14 конче наділи́ його з худоби своєї дрібно́ї, і з то́ку свого, і з кадки чави́ла свого, — чим поблагослови́в тебе Господь, Бог твій, те даси йому.

15 Помни, что ты и сам был рабом в Египте, а Вечный, твой Бог, избавил тебя от рабства. Поэтому я и даю тебе сегодня такое повеление.

15 І будеш пам'ятати, що рабом був ти сам у єгипетськім кра́ї, та викупив тебе Господь, Бог твій, тому я наказую тобі про цю річ сьогодні.

16 Но если раб скажет тебе: «Я не хочу уходить от тебя», потому что он любит тебя и твою семью, и здесь ему хорошо,

16 І станеться, коли він скаже тобі: „Не вийду від тебе, бо полюбив я тебе та дім твій“, бо добре йому з тобою,

17 то возьми шило и приколи им его ухо к двери, и он останется твоим рабом на всю жизнь. Сделай то же самое и с рабыней.

17 то ві́зьмеш шило та й проко́леш його вухо до двере́й, — і стане він тобі вічним рабо́м; і невільниці своїй зробиш так само.

18 Не считай для себя убытком освободить раба, ведь он прослужил тебе шесть лет за половину стоимости наёмника. А Вечный, твой Бог, благословит тебя во всём, что бы ты ни делал.

18 Нехай не буде тобі тяжки́м в оча́х твоїх те, що ти відпускаєш його вільним від себе, бо нає́мницьку платню́ він відроби́в тобі вдвоє за шість літ, і поблагосло́вить тебе Господь, Бог твій, у всім, що́ ти робитимеш.

19 Отделяй для Вечного, своего Бога, всех первородных самцов из стад и отар. Не работай на первородном воле и не стриги первородного барана.

19 Кожного перворідного самця́, що народиться в худобі твоїй великій та в худобі твоїй дрібній, посвятиш Господе́ві, Богові своє́му. Не будеш працювати перворідним вола свого, і не будеш стригти перворідного ота́ри своєї.

20 Каждый год ты и твоя семья должны есть их в присутствии Вечного, твоего Бога, в месте, которое Он выберет.

20 Перед лицем Господа, Бога свого, рік-річно будеш його їсти ти та дім твій у місці, яке вибере Господь.

21 Если у животного есть изъян, если оно хромое или слепое, или у него какой-либо серьёзный недостаток, то ты не должен приносить его в жертву Вечному, твоему Богу.

21 А коли буде в нім вада, — кульга́ве або сліпе, усяка зла вада, то не принесе́ш його в жертву для Господа, Бога свого, —

22 Ты должен съесть его в своём городе. И ритуально нечистый, и чистый человек может есть его мясо, как если бы это была газель или олень.

22 у брамах своїх будеш його їсти, нечистий і чистий ра́зом, як са́рну й як о́леня.

23 Но ты не должен есть кровь. Выливай её на землю, как воду.

23 Тільки крови його не будеш їсти, — на землю виллєш її, як воду.

1.0x