Вторая летопись

Глава 21

1 Иосафат упокоился со своими предками и был похоронен с ними в Городе Давуда. Его сын Иорам стал царём вместо него.

2 У Иорама были братья, сыновья Иосафата: Азария, Иехиил, Закария, Азариягу, Микаил и Шефатия. Все они были сыновьями Иосафата, царя Исраила. .

3 Отец дал им в подарок много золота, серебра и дорогих вещей вместе с укреплёнными городами в Иудее, но царство он отдал Иораму, потому что тот был его первенцем.

4 Когда Иорам прочно утвердился над царством своего отца, он предал мечу всех своих братьев вместе с некоторыми из вождей Исраила.

5 Иораму было тридцать два года, когда он стал царём, и правил он в Иерусалиме восемь лет.

6 Он ходил путями царей Исраила, по примеру дома Ахава, потому что женился на дочери Ахава. Он делал зло в глазах Вечного.

7 Но ради священного соглашения, которое Вечный заключил с Давудом, Вечный не хотел погубить дом Давуда. Он обещал сохранить царство для него и для его потомков навеки.

8 Во времена Иорама Эдом восстал против власти Иудеи и поставил себе своего царя.

9 Тогда Иорам пошёл туда со своими военачальниками и всеми своими колесницами. Эдомитяне окружили его и начальников над его колесницами, но он встал ночью и пробился через кольцо врагов.

10 И до сих пор Эдом не покорён власти Иудеи. В то же время Ливна восстала против власти Иорама, потому что он оставил Вечного, Бога своих предков.

11 Также Иорам построил капища на холмах Иудеи, ввёл в распутство жителей Иерусалима и сбил народ Иудеи с пути истины.

12 Однажды к нему пришло письмо от пророка Ильяса, . где было сказано:
«Так говорит Вечный, Бог твоего предка Давуда: „Ты не ходил путями твоего отца Иосафата и Асы, царя Иудеи.

13 Ты ходил путями царей Исраила и ввёл Иудею и жителей Иерусалима в распутство, по примеру дома Ахава. Ты убил своих братьев – дом твоего отца, которые были лучше тебя.

14 И вот, Вечный обрушит тяжкую кару на твой народ, твоих сыновей и жён и на всё, что у тебя есть.

15 А сам ты будешь страдать долгой и мучительной внутренней болезнью, пока твои внутренности не выпадут наружу“».

16 Вечный вызвал против Иорама вражду филистимлян и арабов, что соседствуют с эфиопами.

17 Они двинулись на Иудею, вторглись в неё и захватили всё добро, какое нашлось во дворце царя, вместе с его сыновьями и жёнами. Они не оставили ему никого из сыновей, кроме Охозии, самого младшего.

18 После всего этого Вечный поразил Иорама неисцелимой внутренней болезнью.

19 Со временем, на исходе второго года, его внутренности выпали наружу из-за болезни, и он умер в страшных мучениях. Народ не развёл в его честь поминального костра, как это делали в память его предков.

20 Иораму было тридцать два года, когда он стал царём, и правил он в Иерусалиме восемь лет. Он ушёл, никем не оплаканный, и был похоронен в Городе Давуда, но не в гробницах, где хоронили царей.

2-а хронiки

Розділ 21

1 І спочив Йосафат із своїми батька́ми. І був він похований із своїми батьками в Давидовому Місті, а замість нього зацарював син його Єгора́м.

2 І були в нього брати, Йосафатові сини: Азарія, і Єхіїл, і Захарій, і Азарія, і Михаїл, і Шефатія, — усі вони сини Йосафата, Ізраїлевого царя.

3 І дав їм їхній батько великі подару́нки срібла, і золота, і кошто́вності з тверди́нними містами в Юді, а царство дав Єгорамові, бо він перворо́джений.

4 І став Єгорам на царстві батька. І зміцни́вся він, і позабивав усіх братів своїх мече́м, а також декого з Ізраїлевих зверхників.

5 Єгорам був віку тридцяти й двох літ, коли зацарював, і царював вісім літ в Єрусалимі.

6 І ходив він дорогою Ізраїлевих царів, як робив Ахавів дім, бо Ахавова дочка́ була йому за жінку. І робив він зло в Господніх оча́х.

7 Та не хотів Господь погубити Давидів дім ради заповіту, що склав був із Давидом, і як говорив дати світильника йому та синам його по всі дні.

8 За його днів відпав був Едом з-під Юдиної руки, і настанови́ли над собою царя.

9 І пішов Єгорам зо своїми зверхниками, і всі колесни́ці з ним. І сталося, що він устав уночі та й побив Едома, що оточив був його, та зверхників колесни́ць.

10 І відпав Едом з-під Юдиної руки, і так є аж до цього дня. Тоді того ча́су відпала й Лівна з-під руки його, бо він поки́нув Господа, Бога своїх батьків.

11 Також він наробив па́гірків по Юдиних містах, і вчинив пере́любами єрусалимських ме́шканців, а Юду звів.

12 І прийшов до нього лист від пророка Іллі такого змісту: „Так говорить Господь, Бог Давида, твого батька: За те, що не ходив ти дорогами Йосафата, свого батька, і дорогами Аси, Юдиного царя,

13 а ходив дорогою Ізраїлевого царя, і вчинив перелю́бниками Юду та ме́шканців Єрусалиму, як чинив перелю́бниками дім Ахавів, а також братів своїх, дім свого батька, ліпших від тебе, ти позабивав,

14 то ось ударить Господь великою пора́зою в народі твоїм, і в синах твоїх, і в жінках твоїх, і в усьому маєтку твоєму.

15 А ти бу́деш у великих хворобах, у хворобі нутра́ свого́, аж вийдуть ну́трощі твої через довгочасну хворобу“.

16 I збудив Господь на Єгорама духа филисти́млян та арабів, що при етіо́пах.

17 І вийшли вони на Юду, і ввірвалися до нього, і позабирали ввесь маєток, що знахо́дився в царсько́му домі, а також синів його та жіно́к його. І не позоста́лося в нього сина, окрім Єгоахаза, наймолодшого з синів його.

18 А по всьому тому вдарив його Госпо́дь у ну́трощах його невиду́жною хворобою.

19 І сталося по певному ча́сі, коли надійшов кінець двох років, вийшли його ну́трощі від хвороби його, і він помер у тяжки́х бо́лях. А народ його не зробив для нього спа́лення па́хощів, як робили спа́лення батькам його.

20 Він був віку тридцяти й двох літ, коли зацарював, а царював вісім літ в Єрусалимі. І відійшов він, і ніхто за ним не жа́лував; і поховали його в Давидовому Місті, та не в царськи́х гроба́х.

Вторая летопись

Глава 21

2-а хронiки

Розділ 21

1 Иосафат упокоился со своими предками и был похоронен с ними в Городе Давуда. Его сын Иорам стал царём вместо него.

1 І спочив Йосафат із своїми батька́ми. І був він похований із своїми батьками в Давидовому Місті, а замість нього зацарював син його Єгора́м.

2 У Иорама были братья, сыновья Иосафата: Азария, Иехиил, Закария, Азариягу, Микаил и Шефатия. Все они были сыновьями Иосафата, царя Исраила. .

2 І були в нього брати, Йосафатові сини: Азарія, і Єхіїл, і Захарій, і Азарія, і Михаїл, і Шефатія, — усі вони сини Йосафата, Ізраїлевого царя.

3 Отец дал им в подарок много золота, серебра и дорогих вещей вместе с укреплёнными городами в Иудее, но царство он отдал Иораму, потому что тот был его первенцем.

3 І дав їм їхній батько великі подару́нки срібла, і золота, і кошто́вності з тверди́нними містами в Юді, а царство дав Єгорамові, бо він перворо́джений.

4 Когда Иорам прочно утвердился над царством своего отца, он предал мечу всех своих братьев вместе с некоторыми из вождей Исраила.

4 І став Єгорам на царстві батька. І зміцни́вся він, і позабивав усіх братів своїх мече́м, а також декого з Ізраїлевих зверхників.

5 Иораму было тридцать два года, когда он стал царём, и правил он в Иерусалиме восемь лет.

5 Єгорам був віку тридцяти й двох літ, коли зацарював, і царював вісім літ в Єрусалимі.

6 Он ходил путями царей Исраила, по примеру дома Ахава, потому что женился на дочери Ахава. Он делал зло в глазах Вечного.

6 І ходив він дорогою Ізраїлевих царів, як робив Ахавів дім, бо Ахавова дочка́ була йому за жінку. І робив він зло в Господніх оча́х.

7 Но ради священного соглашения, которое Вечный заключил с Давудом, Вечный не хотел погубить дом Давуда. Он обещал сохранить царство для него и для его потомков навеки.

7 Та не хотів Господь погубити Давидів дім ради заповіту, що склав був із Давидом, і як говорив дати світильника йому та синам його по всі дні.

8 Во времена Иорама Эдом восстал против власти Иудеи и поставил себе своего царя.

8 За його днів відпав був Едом з-під Юдиної руки, і настанови́ли над собою царя.

9 Тогда Иорам пошёл туда со своими военачальниками и всеми своими колесницами. Эдомитяне окружили его и начальников над его колесницами, но он встал ночью и пробился через кольцо врагов.

9 І пішов Єгорам зо своїми зверхниками, і всі колесни́ці з ним. І сталося, що він устав уночі та й побив Едома, що оточив був його, та зверхників колесни́ць.

10 И до сих пор Эдом не покорён власти Иудеи. В то же время Ливна восстала против власти Иорама, потому что он оставил Вечного, Бога своих предков.

10 І відпав Едом з-під Юдиної руки, і так є аж до цього дня. Тоді того ча́су відпала й Лівна з-під руки його, бо він поки́нув Господа, Бога своїх батьків.

11 Также Иорам построил капища на холмах Иудеи, ввёл в распутство жителей Иерусалима и сбил народ Иудеи с пути истины.

11 Також він наробив па́гірків по Юдиних містах, і вчинив пере́любами єрусалимських ме́шканців, а Юду звів.

12 Однажды к нему пришло письмо от пророка Ильяса, . где было сказано:
«Так говорит Вечный, Бог твоего предка Давуда: „Ты не ходил путями твоего отца Иосафата и Асы, царя Иудеи.

12 І прийшов до нього лист від пророка Іллі такого змісту: „Так говорить Господь, Бог Давида, твого батька: За те, що не ходив ти дорогами Йосафата, свого батька, і дорогами Аси, Юдиного царя,

13 Ты ходил путями царей Исраила и ввёл Иудею и жителей Иерусалима в распутство, по примеру дома Ахава. Ты убил своих братьев – дом твоего отца, которые были лучше тебя.

13 а ходив дорогою Ізраїлевого царя, і вчинив перелю́бниками Юду та ме́шканців Єрусалиму, як чинив перелю́бниками дім Ахавів, а також братів своїх, дім свого батька, ліпших від тебе, ти позабивав,

14 И вот, Вечный обрушит тяжкую кару на твой народ, твоих сыновей и жён и на всё, что у тебя есть.

14 то ось ударить Господь великою пора́зою в народі твоїм, і в синах твоїх, і в жінках твоїх, і в усьому маєтку твоєму.

15 А сам ты будешь страдать долгой и мучительной внутренней болезнью, пока твои внутренности не выпадут наружу“».

15 А ти бу́деш у великих хворобах, у хворобі нутра́ свого́, аж вийдуть ну́трощі твої через довгочасну хворобу“.

16 Вечный вызвал против Иорама вражду филистимлян и арабов, что соседствуют с эфиопами.

16 I збудив Господь на Єгорама духа филисти́млян та арабів, що при етіо́пах.

17 Они двинулись на Иудею, вторглись в неё и захватили всё добро, какое нашлось во дворце царя, вместе с его сыновьями и жёнами. Они не оставили ему никого из сыновей, кроме Охозии, самого младшего.

17 І вийшли вони на Юду, і ввірвалися до нього, і позабирали ввесь маєток, що знахо́дився в царсько́му домі, а також синів його та жіно́к його. І не позоста́лося в нього сина, окрім Єгоахаза, наймолодшого з синів його.

18 После всего этого Вечный поразил Иорама неисцелимой внутренней болезнью.

18 А по всьому тому вдарив його Госпо́дь у ну́трощах його невиду́жною хворобою.

19 Со временем, на исходе второго года, его внутренности выпали наружу из-за болезни, и он умер в страшных мучениях. Народ не развёл в его честь поминального костра, как это делали в память его предков.

19 І сталося по певному ча́сі, коли надійшов кінець двох років, вийшли його ну́трощі від хвороби його, і він помер у тяжки́х бо́лях. А народ його не зробив для нього спа́лення па́хощів, як робили спа́лення батькам його.

20 Иораму было тридцать два года, когда он стал царём, и правил он в Иерусалиме восемь лет. Он ушёл, никем не оплаканный, и был похоронен в Городе Давуда, но не в гробницах, где хоронили царей.

20 Він був віку тридцяти й двох літ, коли зацарював, а царював вісім літ в Єрусалимі. І відійшов він, і ніхто за ним не жа́лував; і поховали його в Давидовому Місті, та не в царськи́х гроба́х.