Библия - Обещанное Восстановление

Книга Судей

Глава 1

1 По смерти Иисуса, вопрошали сыны Израилевы Господа: кто из нас прежде всех пойдет на Хананеев, воевать с ними?

2 И сказал Господь: Иуда пойдет; вот, Я предаю землю в руки его.

3 Иуда же сказал Симеону, брату своему: пойди со мною в жребий мой, и будем воевать с Хананеями; и я войду с тобою в твой жребий. И пошел с ним Симеон.

4 И пошел Иуда, и предал Господь Хананеев и Ферезеев в руки их, и побили они из них в Везеке десять тысяч человек.

5 В Везеке встретились они с Адони-Везеком, сразились с ним, и побили Хананеев и Ферезеев.

6 Адони-Везек побежал; но они погнались за ним, и поймали его, и отсекли пальцы рук его и ног его.

7 Тогда сказал Адони-Везек: семьдесят царей с отсеченными пальцами рук их и ног их собирали крохи под столом моим; как делал я, так и мне заплатил Бог. И привели его во Иерусалим, и он умер там.

8 И воевали сыны Иудины против Иерусалима, и взяли его, и поразили его мечем, и город предали огню.

9 Потом пошли сыны Иудины воевать с Хананеями, живущими на горах и на полуденной земле и на низких местах.

10 И пришел Иуда к Хананеям, живущим в Хевроне, (имя же Хеврону было прежде Кириаф-Арбы), и поразили Шешая, Ахимана и Фалмая.

11 Оттуда пошел он против жителей Давира (имя Давиру было прежде Кириаф-Сефер).

12 И сказал Халев: кто поразит Кириаф-Сефер, и возьмет его, тому отдам Ахсу, дочь мою, в жену.

13 И взял его Гофониил, сын Кеназа, младшего брата Халевова; и отдал он в жену ему Ахсу, дочь свою.

14 Когда надлежало ей идти, она научила его выпросить у отца ее поле. Она сошла с осла, и Халев сказал ей: что тебе?

15 Она сказала ему: дай мне благословение, ты дал мне землю полуденную, дай мне и источник вод. И дал он ей источники верхние и источники нижние.

16 И сыны Кенеянина, тестя Моисеева, пошли из города Пальм с сынами Иудиными в пустыню Иудину, которая на юг от Арада, и пришли, и поселились среди народа.

17 И пошел Иуда с Симеоном, братом своим, и поразили Хананеев, живших в Цефафе, и предали его заклятию, и от того называется город сей Хорма.

18 Иуда взял также Газу с пределами ее, Аскалон с пределами его, и Екрон с пределами его.

19 Господь был с Иудою, и он овладел горою, но жителей долины не мог прогнать, потому что у них были железные колесницы.

20 И отдали Халеву Хеврон, как говорил Моисей, и изгнал он оттуда сынов Енаковых.

21 Но Иевусеев, жителей Иерусалима, не изгнали сыны Вениаминовы, и живут Иевусеи с сынами Вениамина в Иерусалиме до сего дня.

22 И сыны Иосифа пошли также в Вефиль, и Господь был с ними.

23 И высматривали сыны Иосифовы Вефиль. (Имя же городу было прежде Луз).

24 И увидели стражи человека, идущего из города, и сказали ему: покажи нам вход в город и сделаем с тобою милость,

25 Он показал им вход в город, и поразили они город острием меча, а человека сего и все родство его отпустили.

26 Человек сей пошел в землю Хеттеев, и построил город, и нарек имя ему Луз. Сие имя его осталось до сего дня.

27 И Манассия не выгнал жителей Бефсана и зависящих от него городов, Фаанаха и зависящих от него городов, жителей Дора и зависящих от него городов, жителей Ивлеама и зависящих от него городов, жителей Мегиддона и зависящих от него городов; и начали Хананеи жить в земле сей.

28 Когда Израиль пришел в силу, тогда сделал он Хананеев данниками, но изгнать не изгнал их.

29 И Ефрем не изгнал Хананеев, живущих в Газере, и жили Хананеи среди их в Газере.

30 И Завулон не изгнал жителей Китрона и жителей Наглола, и жили Хананеи среди их и платили им дань.

31 И Асир не изгнал жителей Акко, и жителей Сидона и Ахлава, Ахзива, Хелвы, Афика и Рехова.

32 И жил Асир среди Хананеев, жителей земли той; ибо не изгнал их.

33 И Неффалим не изгнал жителей Бефшемеша и жителей Бефанафа, и жил среди Хананеев, жителей земли той; жители же Бефшемеша и Бефанафа были его данниками.

34 И стеснили Аморреи сынов Дановых в горах; ибо не давали им сходить на долину.

35 И начали Аморреи жить на горе Херес в Аиалоне и Шаалвине, но рука дома Иосифова одолела, и они сделались данниками.

36 Пределы Аморреев от возвышенности Акравим и от Селы простирались и далее.

Книга Суддiв

Розділ 1

1 I сталося по смерті Ісуса, і питалися Ізра́їлеві сини Господа, говорячи: „Хто з нас ви́йде спе́реду на ханаане́янина, щоб воювати з ним?“

2 І сказав Господь: „Юда пі́де. Оце Я дав Край у його руку“.

3 І сказав Юда до Симеона, свого брата: „Іди зо мною на мій жеребо́к, і бу́демо воювати з ханаанеянином, то піду́ й я з тобою на твій жеребо́к“. І пішов із ним Симео́н.

4 І піднявся Юда, а Господь дав ханаанеянина та періззеянина в їхню руку. І вони побили їх у Безеку, — десять тисяч чоловіка.

5 І знайшли вони в Безеку Адоні-Безека, і воювали з ним, і побили ханаане́янина та періззе́янина.

6 І втікав Адоні-Безек, а вони гналися за ним, і злови́ли його, і повідру́бували великі пальці його рук та його ніг.

7 І сказав Адоні-Безек: „Сімдеся́т царів з відру́баними великими пальцями їхніх рук та їхніх ніг часто збирали поживу під столом моїм. Як робив я, так відплатив мені Бог!“

8 І воювали Юдині сини з Єрусалимом, і здобули́ його, і побили його ві́стрям меча́, а місто пустили з огнем.

9 А потому Юдині сини зійшли воювати з ханаане́янином, ме́шканцем гори, і Неґеву, і Шефелі.

10 І пішов Юда до ханаанеянина, що сидить у Хевроні, — а ім'я́ Хеврону було колись: Кір'ят-Арба, — і побили Шешая, й Ахімана та Талмая.

11 А звідти пішов він до мешканців Девіру, а ім'я́ Девіру колись: Кір'ят-Сефер.

12 І сказав Калев: „Хто поб'є Кір'ят-Сефер та здобуде його, то дам йому Ахсу, дочку мою, за жінку“.

13 І здобув його Отніїл, син Кенезів, брат Калевів, молодший від нього. І він дав йому свою дочку́ Ахсу за жінку.

14 І сталося, коли вона прийшла, то намовила його жадати по́ля від її батька. І зійшла вона з осла, а Калев сказав їй: „Що тобі?“

15 І вона сказала йому: „Дай мені дара благословення! Бо ти дав мені землю суху, то дай мені водні джере́ла“. І Калев дав їй Ґуллот-горі́шній та Ґуллот-до́лішній.

16 А сини Кенея, Мойсеєвого тестя, пішли з міста Пальм з Юдиними синами до Юдиної пустині, що на півдні Араду. І пішов він, і осівся з народом.

17 І пішов Юда з Симеоном, своїм братом, та й побили ханаанеянина, ме́шканця Цефату, і вчинили його закляттям. І назвав ім'я́ того міста: Хорма.

18 І здобув Юда Аззу та границю її, й Ашкелон та границю його, і Екрон та границю його.

19 І був Господь з Юдою, і він повиганяв мешканців гори. Та не міг він повиганяти ме́шканців долини, бо вони мали залізні колесни́ці.

20 І дали Калевові Хевро́н, як говорив був Мойсей, і він вигнав звідти трьох ве́летнів.

21 А євусеянина, ме́шканця Єрусалиму, не вигнали Веніяминові сини, — і осів євусеянин із Веніяминовими синами в Єрусалимі, і сидя́ть тут аж до цього дня.

22 І пішов також дім Йо́сипів до Бет-Елу, а Господь був з ними.

23 І ви́відав Йо́сипів дім у Бет-Елі, а ім'я́ того міста колись було Луз.

24 І побачили сторожі́ чоловіка, що виходив із того міста, та й сказали до нього: „Покажи нам вхід до міста, а ми вчинимо тобі ми́лість!“

25 І він показав їм вхід до міста, і вони побили те місто ві́стрям меча, а того чоловіка та ввесь його рід відпустили.

26 І пішов той чоловік до кра́ю хітте́ян, і збудував місто, та й назвав ім'я́ йому: Луз, — воно ім'я́ його аж до цього дня.

27 А Манасія не повиганяв мешканців Бет-Шеану та його залежних міст, і Таанаху та його залежних міст, і ме́шканців Дору та його залежних міст, і ме́шканців Ївлеаму та його залежних міст, і мешканців Міґіддо та його залежних міст, — і ханаане́янин волів сидіти в тому кра́ї.

28 І сталося, коли Ізраїль зміцни́вся, то він наклав на ханаанеянина дани́ну, але вигнати — не вигнав його.

29 І Єфрем не вигнав ханаане́янина, що мешкає в Ґезері, — і осівся ханаанеянин серед нього в Ґезері.

30 Завуло́н не повиганяв ме́шканців Кітрону та мешканців Нагалолу, — і осівся ханаане́янин серед нього, і став за дани́ну.

31 Аси́р не повиганяв ме́шканців Акко, і ме́шканців Сидону, і Ахлаву, і Ахзіву, і Хелби, і Афіку, і Рехову.

32 І осівся аси́рець серед ханаане́янина, мешканця того кра́ю, бо він не вигнав його.

33 Нефтали́м не повиганяв ме́шканців Бет-Шемешу, і мешканців Бет-Анату, — і він осівся серед ханаанеянина, мешканця того краю, а мешканці Бет-Шемешу та Бет-Анату стали їм за данину.

34 І тиснув аморе́янин Данових синів на го́ру, бо не давав йому схо́дити на долину.

35 І волів амореянин сидіти на горі Херес в Айялоні та в Шаалевімі, та стала сильною рука Йо́сипового дому, — він став за данину.

36 А границя аморейська — від Маале-Акраббім, і від Сели та вище.

Книга Судей Глава 1	Книга Суддiв Розділ 1
1 По смерти Иисуса, вопрошали сыны Израилевы Господа: кто из нас прежде всех пойдет на Хананеев, воевать с ними?	1 I сталося по смерті Ісуса, і питалися Ізра́їлеві сини Господа, говорячи: „Хто з нас ви́йде спе́реду на ханаане́янина, щоб воювати з ним?“
2 И сказал Господь: Иуда пойдет; вот, Я предаю землю в руки его.	2 І сказав Господь: „Юда пі́де. Оце Я дав Край у його руку“.
3 Иуда же сказал Симеону, брату своему: пойди со мною в жребий мой, и будем воевать с Хананеями; и я войду с тобою в твой жребий. И пошел с ним Симеон.	3 І сказав Юда до Симеона, свого брата: „Іди зо мною на мій жеребо́к, і бу́демо воювати з ханаанеянином, то піду́ й я з тобою на твій жеребо́к“. І пішов із ним Симео́н.
4 И пошел Иуда, и предал Господь Хананеев и Ферезеев в руки их, и побили они из них в Везеке десять тысяч человек.	4 І піднявся Юда, а Господь дав ханаанеянина та періззеянина в їхню руку. І вони побили їх у Безеку, — десять тисяч чоловіка.
5 В Везеке встретились они с Адони-Везеком, сразились с ним, и побили Хананеев и Ферезеев.	5 І знайшли вони в Безеку Адоні-Безека, і воювали з ним, і побили ханаане́янина та періззе́янина.
6 Адони-Везек побежал; но они погнались за ним, и поймали его, и отсекли пальцы рук его и ног его.	6 І втікав Адоні-Безек, а вони гналися за ним, і злови́ли його, і повідру́бували великі пальці його рук та його ніг.
7 Тогда сказал Адони-Везек: семьдесят царей с отсеченными пальцами рук их и ног их собирали крохи под столом моим; как делал я, так и мне заплатил Бог. И привели его во Иерусалим, и он умер там.	7 І сказав Адоні-Безек: „Сімдеся́т царів з відру́баними великими пальцями їхніх рук та їхніх ніг часто збирали поживу під столом моїм. Як робив я, так відплатив мені Бог!“
8 И воевали сыны Иудины против Иерусалима, и взяли его, и поразили его мечем, и город предали огню.	8 І воювали Юдині сини з Єрусалимом, і здобули́ його, і побили його ві́стрям меча́, а місто пустили з огнем.
9 Потом пошли сыны Иудины воевать с Хананеями, живущими на горах и на полуденной земле и на низких местах.	9 А потому Юдині сини зійшли воювати з ханаане́янином, ме́шканцем гори, і Неґеву, і Шефелі.
10 И пришел Иуда к Хананеям, живущим в Хевроне, (имя же Хеврону было прежде Кириаф-Арбы), и поразили Шешая, Ахимана и Фалмая.	10 І пішов Юда до ханаанеянина, що сидить у Хевроні, — а ім'я́ Хеврону було колись: Кір'ят-Арба, — і побили Шешая, й Ахімана та Талмая.
11 Оттуда пошел он против жителей Давира (имя Давиру было прежде Кириаф-Сефер).	11 А звідти пішов він до мешканців Девіру, а ім'я́ Девіру колись: Кір'ят-Сефер.
12 И сказал Халев: кто поразит Кириаф-Сефер, и возьмет его, тому отдам Ахсу, дочь мою, в жену.	12 І сказав Калев: „Хто поб'є Кір'ят-Сефер та здобуде його, то дам йому Ахсу, дочку мою, за жінку“.
13 И взял его Гофониил, сын Кеназа, младшего брата Халевова; и отдал он в жену ему Ахсу, дочь свою.	13 І здобув його Отніїл, син Кенезів, брат Калевів, молодший від нього. І він дав йому свою дочку́ Ахсу за жінку.
14 Когда надлежало ей идти, она научила его выпросить у отца ее поле. Она сошла с осла, и Халев сказал ей: что тебе?	14 І сталося, коли вона прийшла, то намовила його жадати по́ля від її батька. І зійшла вона з осла, а Калев сказав їй: „Що тобі?“
15 Она сказала ему: дай мне благословение, ты дал мне землю полуденную, дай мне и источник вод. И дал он ей источники верхние и источники нижние.	15 І вона сказала йому: „Дай мені дара благословення! Бо ти дав мені землю суху, то дай мені водні джере́ла“. І Калев дав їй Ґуллот-горі́шній та Ґуллот-до́лішній.
16 И сыны Кенеянина, тестя Моисеева, пошли из города Пальм с сынами Иудиными в пустыню Иудину, которая на юг от Арада, и пришли, и поселились среди народа.	16 А сини Кенея, Мойсеєвого тестя, пішли з міста Пальм з Юдиними синами до Юдиної пустині, що на півдні Араду. І пішов він, і осівся з народом.
17 И пошел Иуда с Симеоном, братом своим, и поразили Хананеев, живших в Цефафе, и предали его заклятию, и от того называется город сей Хорма.	17 І пішов Юда з Симеоном, своїм братом, та й побили ханаанеянина, ме́шканця Цефату, і вчинили його закляттям. І назвав ім'я́ того міста: Хорма.
18 Иуда взял также Газу с пределами ее, Аскалон с пределами его, и Екрон с пределами его.	18 І здобув Юда Аззу та границю її, й Ашкелон та границю його, і Екрон та границю його.
19 Господь был с Иудою, и он овладел горою, но жителей долины не мог прогнать, потому что у них были железные колесницы.	19 І був Господь з Юдою, і він повиганяв мешканців гори. Та не міг він повиганяти ме́шканців долини, бо вони мали залізні колесни́ці.
20 И отдали Халеву Хеврон, как говорил Моисей, и изгнал он оттуда сынов Енаковых.	20 І дали Калевові Хевро́н, як говорив був Мойсей, і він вигнав звідти трьох ве́летнів.
21 Но Иевусеев, жителей Иерусалима, не изгнали сыны Вениаминовы, и живут Иевусеи с сынами Вениамина в Иерусалиме до сего дня.	21 А євусеянина, ме́шканця Єрусалиму, не вигнали Веніяминові сини, — і осів євусеянин із Веніяминовими синами в Єрусалимі, і сидя́ть тут аж до цього дня.
22 И сыны Иосифа пошли также в Вефиль, и Господь был с ними.	22 І пішов також дім Йо́сипів до Бет-Елу, а Господь був з ними.
23 И высматривали сыны Иосифовы Вефиль. (Имя же городу было прежде Луз).	23 І ви́відав Йо́сипів дім у Бет-Елі, а ім'я́ того міста колись було Луз.
24 И увидели стражи человека, идущего из города, и сказали ему: покажи нам вход в город и сделаем с тобою милость,	24 І побачили сторожі́ чоловіка, що виходив із того міста, та й сказали до нього: „Покажи нам вхід до міста, а ми вчинимо тобі ми́лість!“
25 Он показал им вход в город, и поразили они город острием меча, а человека сего и все родство его отпустили.	25 І він показав їм вхід до міста, і вони побили те місто ві́стрям меча, а того чоловіка та ввесь його рід відпустили.
26 Человек сей пошел в землю Хеттеев, и построил город, и нарек имя ему Луз. Сие имя его осталось до сего дня.	26 І пішов той чоловік до кра́ю хітте́ян, і збудував місто, та й назвав ім'я́ йому: Луз, — воно ім'я́ його аж до цього дня.
27 И Манассия не выгнал жителей Бефсана и зависящих от него городов, Фаанаха и зависящих от него городов, жителей Дора и зависящих от него городов, жителей Ивлеама и зависящих от него городов, жителей Мегиддона и зависящих от него городов; и начали Хананеи жить в земле сей.	27 А Манасія не повиганяв мешканців Бет-Шеану та його залежних міст, і Таанаху та його залежних міст, і ме́шканців Дору та його залежних міст, і ме́шканців Ївлеаму та його залежних міст, і мешканців Міґіддо та його залежних міст, — і ханаане́янин волів сидіти в тому кра́ї.
28 Когда Израиль пришел в силу, тогда сделал он Хананеев данниками, но изгнать не изгнал их.	28 І сталося, коли Ізраїль зміцни́вся, то він наклав на ханаанеянина дани́ну, але вигнати — не вигнав його.
29 И Ефрем не изгнал Хананеев, живущих в Газере, и жили Хананеи среди их в Газере.	29 І Єфрем не вигнав ханаане́янина, що мешкає в Ґезері, — і осівся ханаанеянин серед нього в Ґезері.
30 И Завулон не изгнал жителей Китрона и жителей Наглола, и жили Хананеи среди их и платили им дань.	30 Завуло́н не повиганяв ме́шканців Кітрону та мешканців Нагалолу, — і осівся ханаане́янин серед нього, і став за дани́ну.
31 И Асир не изгнал жителей Акко, и жителей Сидона и Ахлава, Ахзива, Хелвы, Афика и Рехова.	31 Аси́р не повиганяв ме́шканців Акко, і ме́шканців Сидону, і Ахлаву, і Ахзіву, і Хелби, і Афіку, і Рехову.
32 И жил Асир среди Хананеев, жителей земли той; ибо не изгнал их.	32 І осівся аси́рець серед ханаане́янина, мешканця того кра́ю, бо він не вигнав його.
33 И Неффалим не изгнал жителей Бефшемеша и жителей Бефанафа, и жил среди Хананеев, жителей земли той; жители же Бефшемеша и Бефанафа были его данниками.	33 Нефтали́м не повиганяв ме́шканців Бет-Шемешу, і мешканців Бет-Анату, — і він осівся серед ханаанеянина, мешканця того краю, а мешканці Бет-Шемешу та Бет-Анату стали їм за данину.
34 И стеснили Аморреи сынов Дановых в горах; ибо не давали им сходить на долину.	34 І тиснув аморе́янин Данових синів на го́ру, бо не давав йому схо́дити на долину.
35 И начали Аморреи жить на горе Херес в Аиалоне и Шаалвине, но рука дома Иосифова одолела, и они сделались данниками.	35 І волів амореянин сидіти на горі Херес в Айялоні та в Шаалевімі, та стала сильною рука Йо́сипового дому, — він став за данину.
36 Пределы Аморреев от возвышенности Акравим и от Селы простирались и далее.	36 А границя аморейська — від Маале-Акраббім, і від Сели та вище.

Ветхий
завет

Новый
завет

Книга Судей

Глава 1

Книга Суддiв

Розділ 1

Книга Судей

Глава 1

Книга Суддiв

Розділ 1

Ветхий завет

Новый завет

Книга Судей

Глава 1

Книга Суддiв

Розділ 1

Книга Судей

Глава 1

Книга Суддiв

Розділ 1

Ветхий
завет

Новый
завет