1-е Послание ИоаннаГлава 2 |
1 |
2 И Сам Он есть умилостивление за грехи наши, и не только за наши, но и за грехи всего мира. |
3 А что мы познали Его, мы узнаём из того, что соблюдаем Его заповеди. |
4 Кто говорит: я познал Его и заповедей Его не соблюдает, тот лжец и нет в нем истины. |
5 А кто соблюдает слово Его, в том воистину любовь Божия совершенна. Из этого мы узнаём, что мы в Нем. |
6 Кто говорит, что пребывает в Нем, тот должен и сам поступать так, как Он поступал. |
7 |
8 Но притом и заповедь новую пишу вам, что есть истинно в Нем и в вас, потому что тьма проходит, и свет истинный уже светит. |
9 Кто говорит, что он во свете, и брата своего ненавидит, тот — во тьме и доныне. |
10 Кто любит брата своего, тот пребывает во свете, и нет в нем соблазна. |
11 А кто ненавидит брата своего, тот — во тьме, и во тьме ходит и не знает, куда идет, потому что тьма ослепила ему глаза. |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 потому что всё, что в мире: похоть плоти и похоть очей и гордость житейская — не от Отца, но от мира. |
17 И мир проходит, и похоть его; но творящий волю Божию пребывает вовек. |
18 |
19 Они вышли от нас, но не были наши; ибо, если бы они были наши, то остались бы с нами; но они вышли, чтобы было явлено, что не все наши. |
20 Вы же имеете помазание от Святого и знаете все. |
21 Я написал вам не потому, чтобы вы не знали истины, но потому, что вы знаете её, и что всякая ложь не от истины. |
22 Кто лжец, если не тот, кто отрицает, что Иисус есть Христос? Это — антихрист, отрицающий Отца и Сына. |
23 Всякий, отрицающий Сына, не имеет и Отца. Исповедующий Сына, имеет и Отца. |
24 Что вы слышали от начала, то да пребывает в вас; если пребудет в вас то, что вы слышали от начала, то и вы пребудете в Сыне и в Отце. |
25 И это — обещание Его, которое Он Сам обещал нам: жизнь вечная. |
26 |
27 А то помазание, которое вы получили от Него, пребывает в вас, и вы не имеете нужды, чтобы кто учил вас; но как Его помазание учит вас всему, и оно истинно и не есть ложь, то пребывайте в нем, как оно научило вас. |
28 |
29 Если вы знаете, что Он праведен, знайте, что и всякий, делающий правду, рожден от Него. |
1-е IванаРозділ 2 |
1 |
2 Він ублага́ння за наші гріхи, і не тільки за наші, але й за гріхи всього світу. |
3 А що ми пізнали Його, пізнає́мо це з того, коли заповіді Його доде́ржуємо. |
4 Хто говорить: „Пізнав я Його“, але не доде́ржує Його заповідів, той неправдомовець, і немає в нім правди! |
5 А хто доде́ржує Його слово, у тому Божа любов справді вдоскона́лилась. Із того ми пізнає́мо, що в Нім пробува́ємо. |
6 А хто каже, що в Нім пробува́є, той повинен пово́дитись так, як пово́дився Він. |
7 Улю́блені, — не пишу́ я для вас нову́ заповідь, але заповідь давню, яку мали від поча́тку: заповідь давня, — то слово, що чули його від поча́тку. |
8 |
9 Хто говорить, що він пробува́є у світлі, та нена́видить брата свого, той у те́мряві досі. |
10 А хто любить брата свого́, той пробува́є у світлі, і в ньому спотика́ння немає. |
11 Хто ж нена́видить брата свого, пробуває той у те́мряві й ходить у те́мряві, і не знає, куди він іде, бо те́мрява очі йому осліпила. |
12 |
13 Пишу́ вам, батьки, бо ви пізнали Того, Хто від поча́тку. Пишу́ вам, юнаки́, бо перемогли ви лукавого. |
14 Пишу́, діти, вам, бо ви пізнали Отця. Я писав вам, батьки, бо ви пізнали Того, Хто від поча́тку. Писав я до вас, юнаки́, бо міцні́ ви, і Слово Боже в вас пробуває, і лукавого перемогли ви. |
15 |
16 бо все, що в світі: пожадливість тілесна, і пожадливість оча́м, і пиха́ життє́ва, — це не від Отця, а від світу. |
17 Минається і світ, і його пожадли́вість, а хто Божу волю виконує, той повік пробува́є! |
18 |
19 Із нас вони вийшли, та до нас не належали. Коли б були належали до нас, то залиши́лися б з нами; але вийшли, щоб відкрилось, що не всі вони наші. |
20 А ви маєте пома́зання від Святого, і знаєте все. |
21 Я не писав вам, немов ви не знаєте правди, але що знаєте її, і що всяка лжа не від правди. |
22 Хто неправдомо́вець, як не той, хто відкидає, що Ісус є Христос? Це анти́христ, що відрікається Отця й Сина! |
23 Кожен, хто відрікається Сина, не має Отця; хто визнає́ Сина, той має Отця. |
24 Тож, що́ ви чули з поча́тку, нехай в вас пробуває воно; якщо в вас пробува́тиме те, що́ ви чули з поча́тку, то й ви пробува́тимете в Сині й Отці. |
25 А оце та обі́тниця, яку Він Сам обіцяв нам: вічне життя. |
26 Це я написав вам про тих, хто обманює вас. |
27 А пома́зання, яке прийняли́ ви від Нього, — воно в вас залиша́ється, і ви не потребу́єте, щоб вас хто навчав. А що те пома́зання само вас навчає про все, — воно бо правдиве и нехи́бне, — то я́к вас навчило воно, у тім пробувайте. |
28 А тепер, діточки, залишайтеся в Нім, щоб, як з'явиться Він, то щоб ми мали відвагу та не були засоро́млені Ним під час Його прихо́ду. |
29 Коли знаєте, що Він праведний, то знайте, що всякий, хто чинить праведність, народився від Нього. |
1-е Послание ИоаннаГлава 2 |
1-е IванаРозділ 2 |
1 |
1 |
2 И Сам Он есть умилостивление за грехи наши, и не только за наши, но и за грехи всего мира. |
2 Він ублага́ння за наші гріхи, і не тільки за наші, але й за гріхи всього світу. |
3 А что мы познали Его, мы узнаём из того, что соблюдаем Его заповеди. |
3 А що ми пізнали Його, пізнає́мо це з того, коли заповіді Його доде́ржуємо. |
4 Кто говорит: я познал Его и заповедей Его не соблюдает, тот лжец и нет в нем истины. |
4 Хто говорить: „Пізнав я Його“, але не доде́ржує Його заповідів, той неправдомовець, і немає в нім правди! |
5 А кто соблюдает слово Его, в том воистину любовь Божия совершенна. Из этого мы узнаём, что мы в Нем. |
5 А хто доде́ржує Його слово, у тому Божа любов справді вдоскона́лилась. Із того ми пізнає́мо, що в Нім пробува́ємо. |
6 Кто говорит, что пребывает в Нем, тот должен и сам поступать так, как Он поступал. |
6 А хто каже, що в Нім пробува́є, той повинен пово́дитись так, як пово́дився Він. |
7 |
7 Улю́блені, — не пишу́ я для вас нову́ заповідь, але заповідь давню, яку мали від поча́тку: заповідь давня, — то слово, що чули його від поча́тку. |
8 Но притом и заповедь новую пишу вам, что есть истинно в Нем и в вас, потому что тьма проходит, и свет истинный уже светит. |
8 |
9 Кто говорит, что он во свете, и брата своего ненавидит, тот — во тьме и доныне. |
9 Хто говорить, що він пробува́є у світлі, та нена́видить брата свого, той у те́мряві досі. |
10 Кто любит брата своего, тот пребывает во свете, и нет в нем соблазна. |
10 А хто любить брата свого́, той пробува́є у світлі, і в ньому спотика́ння немає. |
11 А кто ненавидит брата своего, тот — во тьме, и во тьме ходит и не знает, куда идет, потому что тьма ослепила ему глаза. |
11 Хто ж нена́видить брата свого, пробуває той у те́мряві й ходить у те́мряві, і не знає, куди він іде, бо те́мрява очі йому осліпила. |
12 |
12 |
13 |
13 Пишу́ вам, батьки, бо ви пізнали Того, Хто від поча́тку. Пишу́ вам, юнаки́, бо перемогли ви лукавого. |
14 |
14 Пишу́, діти, вам, бо ви пізнали Отця. Я писав вам, батьки, бо ви пізнали Того, Хто від поча́тку. Писав я до вас, юнаки́, бо міцні́ ви, і Слово Боже в вас пробуває, і лукавого перемогли ви. |
15 |
15 |
16 потому что всё, что в мире: похоть плоти и похоть очей и гордость житейская — не от Отца, но от мира. |
16 бо все, що в світі: пожадливість тілесна, і пожадливість оча́м, і пиха́ життє́ва, — це не від Отця, а від світу. |
17 И мир проходит, и похоть его; но творящий волю Божию пребывает вовек. |
17 Минається і світ, і його пожадли́вість, а хто Божу волю виконує, той повік пробува́є! |
18 |
18 |
19 Они вышли от нас, но не были наши; ибо, если бы они были наши, то остались бы с нами; но они вышли, чтобы было явлено, что не все наши. |
19 Із нас вони вийшли, та до нас не належали. Коли б були належали до нас, то залиши́лися б з нами; але вийшли, щоб відкрилось, що не всі вони наші. |
20 Вы же имеете помазание от Святого и знаете все. |
20 А ви маєте пома́зання від Святого, і знаєте все. |
21 Я написал вам не потому, чтобы вы не знали истины, но потому, что вы знаете её, и что всякая ложь не от истины. |
21 Я не писав вам, немов ви не знаєте правди, але що знаєте її, і що всяка лжа не від правди. |
22 Кто лжец, если не тот, кто отрицает, что Иисус есть Христос? Это — антихрист, отрицающий Отца и Сына. |
22 Хто неправдомо́вець, як не той, хто відкидає, що Ісус є Христос? Це анти́христ, що відрікається Отця й Сина! |
23 Всякий, отрицающий Сына, не имеет и Отца. Исповедующий Сына, имеет и Отца. |
23 Кожен, хто відрікається Сина, не має Отця; хто визнає́ Сина, той має Отця. |
24 Что вы слышали от начала, то да пребывает в вас; если пребудет в вас то, что вы слышали от начала, то и вы пребудете в Сыне и в Отце. |
24 Тож, що́ ви чули з поча́тку, нехай в вас пробуває воно; якщо в вас пробува́тиме те, що́ ви чули з поча́тку, то й ви пробува́тимете в Сині й Отці. |
25 И это — обещание Его, которое Он Сам обещал нам: жизнь вечная. |
25 А оце та обі́тниця, яку Він Сам обіцяв нам: вічне життя. |
26 |
26 Це я написав вам про тих, хто обманює вас. |
27 А то помазание, которое вы получили от Него, пребывает в вас, и вы не имеете нужды, чтобы кто учил вас; но как Его помазание учит вас всему, и оно истинно и не есть ложь, то пребывайте в нем, как оно научило вас. |
27 А пома́зання, яке прийняли́ ви від Нього, — воно в вас залиша́ється, і ви не потребу́єте, щоб вас хто навчав. А що те пома́зання само вас навчає про все, — воно бо правдиве и нехи́бне, — то я́к вас навчило воно, у тім пробувайте. |
28 |
28 А тепер, діточки, залишайтеся в Нім, щоб, як з'явиться Він, то щоб ми мали відвагу та не були засоро́млені Ним під час Його прихо́ду. |
29 Если вы знаете, что Он праведен, знайте, что и всякий, делающий правду, рожден от Него. |
29 Коли знаєте, що Він праведний, то знайте, що всякий, хто чинить праведність, народився від Нього. |