1-я книга ЦарствГлава 27 |
1 |
2 |
3 И жил Давид у Ахиша в Гефе, сам и люди его, каждый с своим семейством, Давид с двумя женами своими, с Ахиноамою Изреелитянкою и с Авигаилью, женою Навала, Кармилитянкою. |
4 Между тем, донесено Саулу, что Давид убежал в Геф, и Саул не стал более искать его. |
5 |
6 И дал ему Ахиш в то время Циклаг. От того Циклаг принадлежит царям Иудейским до сего дня. |
7 Число дней, которые прожил Давид в стране Филистимской, было год и четыре месяца. |
8 |
9 И поражал Давид землю сию, и не оставлял в живых ни мужчин, ни женщин, и брал овец, и волов, и ослов, и верблюдов, и одежды, и возвращался, и приходил к Ахишу. |
10 Однажды Ахиш сказал: не нападали ли вы на кого ныне? Давид сказал: на полуденную землю Иудеи, и на полуденную землю Иерахмеелитян, и на полуденную землю Кинеев. |
11 Давид же не оставлял в живых ни мужчин, ни женщин, и не приводил их в Геф, думая сам в себе, чтоб они не рассказали об нас, и не сказали: так поступает Давид, и таков образ жизни его во все дни пребывания в Филистимской стране. |
12 И стал доверять Ахиш Давиду, и сказал сам в себе: верно, он ненавистен для народа своего, Израиля, и останется моим подданным навек. |
1-а СамуїловаРозділ 27 |
1 |
2 І встав Давид, і перейшов він та шість сотень чоловіка, що з ним, до Ахіша, Маохового сина, ґатського царя. |
3 І осівся Давид з Ахі́шем у Ґаті, він та люди його, кожен із домом своїм, Давид та дві жінки його: ізреелі́тка Ахіно́ан та Авіґа́їл, коли́шня жінка Нава́лова, кармелі́тка. |
4 І донесено Саулові, що Давид утік до Ґату, і він більш уже не шукав його. |
5 А Давид сказав до Ахіша: „Якщо я знайшов милість в оча́х твоїх, нехай дадуть мені місце в одному з міст цієї землі, і нехай я осяду там. І чого сидітиме раб твій у місті твого царства ра́зом із тобою?“ |
6 І дав йому Ахіш того дня Ціклаґ, чому належить Ціклаґ Юдиним царя́м аж до цього дня. |
7 А число днів, що Давид сидів на филистимській землі, було рік та чотири місяці. |
8 І схо́див Давид та люди його, і напада́ли на Ґешуреянина, і на Ґірзеянина, і на Амаликитянина, бо вони ме́шканці цього кра́ю відвіку, аж доти, як іти до Шуру, і аж до єгипетського краю. |
9 І побивав Давид той край, і не лишав при житті ані чоловіка, ані жінки, і забирав худобу дрібну́ та худобу велику, і осли, і верблю́ди, і одежу, — і вертався, і прихо́див до Ахіша. |
10 І питався Ахіш: „На ко́го нападали ви сьогодні?“ А Давид казав: „На пі́вдень Юдин, і на пі́вдень Єрахмеелеянина, і на пі́вдень Кенеянина“. |
11 А Давид не лишав при житті ані чоловіка, ані жінки, щоб приве́сти до Ґату, говорячи: „Щоб не доне́сли на нас, кажучи: Так зробив Давид, і такий його зви́чай по всі дні, коли сидів на филистимській землі“. |
12 І вірив Ахіш Давидові, говорячи: „Справді обри́днув він своєму народові в Ізраїлі, і буде мені за вічного раба!“ |
1-я книга ЦарствГлава 27 |
1-а СамуїловаРозділ 27 |
1 |
1 |
2 |
2 І встав Давид, і перейшов він та шість сотень чоловіка, що з ним, до Ахіша, Маохового сина, ґатського царя. |
3 И жил Давид у Ахиша в Гефе, сам и люди его, каждый с своим семейством, Давид с двумя женами своими, с Ахиноамою Изреелитянкою и с Авигаилью, женою Навала, Кармилитянкою. |
3 І осівся Давид з Ахі́шем у Ґаті, він та люди його, кожен із домом своїм, Давид та дві жінки його: ізреелі́тка Ахіно́ан та Авіґа́їл, коли́шня жінка Нава́лова, кармелі́тка. |
4 Между тем, донесено Саулу, что Давид убежал в Геф, и Саул не стал более искать его. |
4 І донесено Саулові, що Давид утік до Ґату, і він більш уже не шукав його. |
5 |
5 А Давид сказав до Ахіша: „Якщо я знайшов милість в оча́х твоїх, нехай дадуть мені місце в одному з міст цієї землі, і нехай я осяду там. І чого сидітиме раб твій у місті твого царства ра́зом із тобою?“ |
6 И дал ему Ахиш в то время Циклаг. От того Циклаг принадлежит царям Иудейским до сего дня. |
6 І дав йому Ахіш того дня Ціклаґ, чому належить Ціклаґ Юдиним царя́м аж до цього дня. |
7 Число дней, которые прожил Давид в стране Филистимской, было год и четыре месяца. |
7 А число днів, що Давид сидів на филистимській землі, було рік та чотири місяці. |
8 |
8 І схо́див Давид та люди його, і напада́ли на Ґешуреянина, і на Ґірзеянина, і на Амаликитянина, бо вони ме́шканці цього кра́ю відвіку, аж доти, як іти до Шуру, і аж до єгипетського краю. |
9 И поражал Давид землю сию, и не оставлял в живых ни мужчин, ни женщин, и брал овец, и волов, и ослов, и верблюдов, и одежды, и возвращался, и приходил к Ахишу. |
9 І побивав Давид той край, і не лишав при житті ані чоловіка, ані жінки, і забирав худобу дрібну́ та худобу велику, і осли, і верблю́ди, і одежу, — і вертався, і прихо́див до Ахіша. |
10 Однажды Ахиш сказал: не нападали ли вы на кого ныне? Давид сказал: на полуденную землю Иудеи, и на полуденную землю Иерахмеелитян, и на полуденную землю Кинеев. |
10 І питався Ахіш: „На ко́го нападали ви сьогодні?“ А Давид казав: „На пі́вдень Юдин, і на пі́вдень Єрахмеелеянина, і на пі́вдень Кенеянина“. |
11 Давид же не оставлял в живых ни мужчин, ни женщин, и не приводил их в Геф, думая сам в себе, чтоб они не рассказали об нас, и не сказали: так поступает Давид, и таков образ жизни его во все дни пребывания в Филистимской стране. |
11 А Давид не лишав при житті ані чоловіка, ані жінки, щоб приве́сти до Ґату, говорячи: „Щоб не доне́сли на нас, кажучи: Так зробив Давид, і такий його зви́чай по всі дні, коли сидів на филистимській землі“. |
12 И стал доверять Ахиш Давиду, и сказал сам в себе: верно, он ненавистен для народа своего, Израиля, и останется моим подданным навек. |
12 І вірив Ахіш Давидові, говорячи: „Справді обри́днув він своєму народові в Ізраїлі, і буде мені за вічного раба!“ |