1-я книга ЦарствГлава 7 |
|
1 И пришли жители Кириаф-Иеарима, и подняли ковчег Господень, и перенесли его в дом Авинадава на холм; а Елеазара, сына его, посвятили, чтоб он хранил ковчег Господень. |
|
2 С того дня, как остался ковчег в Кириаф-Иеариме, прошло много времени, лет двадцать. И обратился весь дом Израилев вслед Господа. |
|
3 И сказал Самуил всему дому Израилеву: если вы всем сердцем своим обратитесь ко Господу, то удалите от себя богов иноземных и Астарт, и направьте сердце ваше ко Господу, и служите Ему одному, и Он избавит вас от руки Филистимлян. |
|
4 И удалили сыны Израилевы Ваалов и Астарт, и стали служить одному Господу. |
|
5 |
|
6 И собрались в Массифу, и черпали воду, и проливали пред Господом, и постились в тот день, и сказали там: согрешили мы пред Господом; и судил Самуил сынов Израилевых в Массифе. |
|
7 |
|
8 И сказали сыны Израилевы Самуилу: не преставай взывать о нас ко Господу, Богу нашему, дабы Он спас нас от руки Филистимлян. |
|
9 И взял Самуил одного ягненка от сосцев, и принес его во всесожжение Господу со всем народом, и воззвал Самуил ко Господу о Израиле, и услышал его Господь. |
|
10 |
|
11 И выступили люди Израилевы из Массифы, и преследовали Филистимлян, и били их до места находящегося под Беф-Каром. |
|
12 |
|
13 Таким образом усмирены Филистимляне, и не стали уже ходить в пределы Израилевы; и была рука Господня на Филистимлянах во все дни Самуила. |
|
14 |
|
15 Самуил был судьею Израиля во все дни жизни своей. |
|
16 Из года в год, ходил он в Вефиль, и в Галгал, и в Массифу и судил Израиля во всех местах сих. |
|
17 Потом возвращался в Раму, потому что там был дом его, и там судил Израиля, и построил там жертвенник Господу. |
1-а СамуїловаРозділ 7 |
|
1 |
|
2 І сталося, від дня, коли ковчег полишився у Кір'ят-Єарімі, минуло багато ча́су, а було його двадцять літ. А ввесь Ізраїлів дім плакав за Господом. |
|
3 І сказав Самуїл до всього Ізраїлевого дому, говорячи: „Якщо ви ці́лим вашим серцем верта́єтеся до Господа, повикидайте з-поміж себе чужих богів та Аста́рт, і міцно прихиліть свої серця до Господа, і служіть Самому Йому, — і Він спасе́ вас із руки филисти́млян“. |
|
4 І повикидали Ізраїлеві сини Ваа́лів та Аста́рт, та й служили Господе́ві, Самому Йому. |
|
5 І сказав Самуїл: „Зберіть усього Ізраїля до Міцпи́, а я буду молитися за вас до Господа!“ |
|
6 І зібралися до Міцпи́, і че́рпали воду та лили перед Господнім лицем, і по́стили того дня, та й казали там: „Ми згрішили перед Господом!“ І судив Самуїл Ізраїлевих синів у Міцпі́. |
|
7 І почули филисти́мляни, що Ізраїлеві сини зібралися до Міцпи́, — і підняли́ся филистимські володарі на Ізраїля. І почули про це Ізраїлеві сини, та й злякалися филисти́млян. |
|
8 І сказали Ізраїлеві сини до Самуїла: „Не переставай кли́кати за нас до Господа, нашого Бога, і нехай Він спасе́ нас від руки филисти́млян“. |
|
9 І взяв Самуїл одне моло́чне ягня́, і приніс його повним цілопа́ленням для Господа. І кли́кав Самуїл до Господа за Ізраїля, а Господь відповів йому. |
|
10 І прино́сив Самуїл цілопа́лення, а филисти́мляни приступи́ли до бо́ю проти Ізраїля. І загримів Госпо́дь того дня сильним громом на филисти́млян, та й привів їх у замі́шання, — і були́ вони побиті перед Ізраїлем. |
|
11 І повихо́дили Ізраїлеві люди з Міцпи́, та й гнали филисти́млян, і били їх аж під Бет-Кар. |
|
12 І взяв Самуїл одного ка́меня, і поклав між Міцпою та між Шенам, та й назвав ім'я́ йому: Евен-Єзер. І він сказав: „Аж доти допоміг нам Господь“. |
|
13 І були филистимляни перемо́жені, і далі вже не вхо́дили в Ізраїлеві границі. І була Господня рука на филисти́млянах за всі дні Самуїлові. |
|
14 І вернулися до Ізраїля ті міста́, що филисти́мляни забрали були́ від Ізраїля, від Екро́ну й аж до Ґа́ту, а їхню границю Ізраїль урятував від руки филисти́млян. І був мир між Ізраїлем та між Аморе́янином. |
|
15 І судив Самуїл Ізраїля всі дні життя свого. |
|
16 І ходив він рік-річно, і обходив Бет-Ел, і Ґілґал, і Міцпу́, — і судив Ізраїля по всіх тих місця́х. |
|
17 І вертався до Рами́, бо там був дім його, і там судив Ізраїля. І він збудував там же́ртівника для Господа. |
1-я книга ЦарствГлава 7 |
1-а СамуїловаРозділ 7 |
|
1 И пришли жители Кириаф-Иеарима, и подняли ковчег Господень, и перенесли его в дом Авинадава на холм; а Елеазара, сына его, посвятили, чтоб он хранил ковчег Господень. |
1 |
|
2 С того дня, как остался ковчег в Кириаф-Иеариме, прошло много времени, лет двадцать. И обратился весь дом Израилев вслед Господа. |
2 І сталося, від дня, коли ковчег полишився у Кір'ят-Єарімі, минуло багато ча́су, а було його двадцять літ. А ввесь Ізраїлів дім плакав за Господом. |
|
3 И сказал Самуил всему дому Израилеву: если вы всем сердцем своим обратитесь ко Господу, то удалите от себя богов иноземных и Астарт, и направьте сердце ваше ко Господу, и служите Ему одному, и Он избавит вас от руки Филистимлян. |
3 І сказав Самуїл до всього Ізраїлевого дому, говорячи: „Якщо ви ці́лим вашим серцем верта́єтеся до Господа, повикидайте з-поміж себе чужих богів та Аста́рт, і міцно прихиліть свої серця до Господа, і служіть Самому Йому, — і Він спасе́ вас із руки филисти́млян“. |
|
4 И удалили сыны Израилевы Ваалов и Астарт, и стали служить одному Господу. |
4 І повикидали Ізраїлеві сини Ваа́лів та Аста́рт, та й служили Господе́ві, Самому Йому. |
|
5 |
5 І сказав Самуїл: „Зберіть усього Ізраїля до Міцпи́, а я буду молитися за вас до Господа!“ |
|
6 И собрались в Массифу, и черпали воду, и проливали пред Господом, и постились в тот день, и сказали там: согрешили мы пред Господом; и судил Самуил сынов Израилевых в Массифе. |
6 І зібралися до Міцпи́, і че́рпали воду та лили перед Господнім лицем, і по́стили того дня, та й казали там: „Ми згрішили перед Господом!“ І судив Самуїл Ізраїлевих синів у Міцпі́. |
|
7 |
7 І почули филисти́мляни, що Ізраїлеві сини зібралися до Міцпи́, — і підняли́ся филистимські володарі на Ізраїля. І почули про це Ізраїлеві сини, та й злякалися филисти́млян. |
|
8 И сказали сыны Израилевы Самуилу: не преставай взывать о нас ко Господу, Богу нашему, дабы Он спас нас от руки Филистимлян. |
8 І сказали Ізраїлеві сини до Самуїла: „Не переставай кли́кати за нас до Господа, нашого Бога, і нехай Він спасе́ нас від руки филисти́млян“. |
|
9 И взял Самуил одного ягненка от сосцев, и принес его во всесожжение Господу со всем народом, и воззвал Самуил ко Господу о Израиле, и услышал его Господь. |
9 І взяв Самуїл одне моло́чне ягня́, і приніс його повним цілопа́ленням для Господа. І кли́кав Самуїл до Господа за Ізраїля, а Господь відповів йому. |
|
10 |
10 І прино́сив Самуїл цілопа́лення, а филисти́мляни приступи́ли до бо́ю проти Ізраїля. І загримів Госпо́дь того дня сильним громом на филисти́млян, та й привів їх у замі́шання, — і були́ вони побиті перед Ізраїлем. |
|
11 И выступили люди Израилевы из Массифы, и преследовали Филистимлян, и били их до места находящегося под Беф-Каром. |
11 І повихо́дили Ізраїлеві люди з Міцпи́, та й гнали филисти́млян, і били їх аж під Бет-Кар. |
|
12 |
12 І взяв Самуїл одного ка́меня, і поклав між Міцпою та між Шенам, та й назвав ім'я́ йому: Евен-Єзер. І він сказав: „Аж доти допоміг нам Господь“. |
|
13 Таким образом усмирены Филистимляне, и не стали уже ходить в пределы Израилевы; и была рука Господня на Филистимлянах во все дни Самуила. |
13 І були филистимляни перемо́жені, і далі вже не вхо́дили в Ізраїлеві границі. І була Господня рука на филисти́млянах за всі дні Самуїлові. |
|
14 |
14 І вернулися до Ізраїля ті міста́, що филисти́мляни забрали були́ від Ізраїля, від Екро́ну й аж до Ґа́ту, а їхню границю Ізраїль урятував від руки филисти́млян. І був мир між Ізраїлем та між Аморе́янином. |
|
15 Самуил был судьею Израиля во все дни жизни своей. |
15 І судив Самуїл Ізраїля всі дні життя свого. |
|
16 Из года в год, ходил он в Вефиль, и в Галгал, и в Массифу и судил Израиля во всех местах сих. |
16 І ходив він рік-річно, і обходив Бет-Ел, і Ґілґал, і Міцпу́, — і судив Ізраїля по всіх тих місця́х. |
|
17 Потом возвращался в Раму, потому что там был дом его, и там судил Израиля, и построил там жертвенник Господу. |
17 І вертався до Рами́, бо там був дім його, і там судив Ізраїля. І він збудував там же́ртівника для Господа. |