3-я книга ЦарствГлава 13 |
|
1 И вот человек Божий по слову Господа пришел из Иудеи в Вефиль, в то самое время, как Иеровоам стоял у жертвенника, чтоб совершить каждение. |
|
2 И произнес к жертвеннику слово Господа, и сказал: жертвенник, жертвенник! так говорит Господь: вот родится сын в доме Давидовом, имя его Иосия; он на тебе принесет в жертву священников высот, совершающих на тебе курение, и человеческие кости будут сожжены на тебе. |
|
3 И дал в тот день знамение, сказав: вот знамение в доказательство того, что это изрек Господь; вот этот жертвенник распадется, и пепел, который на нем, рассыплется. |
|
4 И царь слышал слово человека Божия, произнесенное к жертвеннику в Вефиле; и простер Иеровоам руку свою от жертвенника и сказал: возьмите его; но рука его, которую он простер, указывая на него, одеревенела, и он не мог поднести ее к себе. |
|
5 И жертвенник распался, и пепел с жертвенника рассыпался: это - знамение, которое дал человек Божий по слову Господа. |
|
6 Тогда царь сказал человеку Божию: умилостиви лице Господа, Бога твоего, и помолись обо мне, чтоб руку мою можно было поднести ко мне; и умилостивил человек Божий лице Господа, и руку цареву можно было поднести к нему, и она сделалась такою же, как прежде. |
|
7 И сказал царь человеку Божию: зайди ко мне в дом и подкрепи себя, и я дам тебе подарок. |
|
8 Но человек Божий сказал царю: хотя бы ты давал мне полдома своего, я не пойду к тебе, и не буду есть хлеба и не буду пить воды в здешнем месте. |
|
9 Ибо так приказано мне словом Господа: не ешь там хлеба и не пей воды, и не возвращайся тою дорогою, которою пойдешь. |
|
10 И пошел он другою дорогой, и не пошел обратно тою дорогою, которою пришел в Вефиль. |
|
11 |
|
12 И спросил отец их: какою дорогою он пошел? Сыновья его видели, какою дорогою пошел муж Божий, приходивший из Иудеи. |
|
13 И сказал он сыновьям своим: оседлайте мне осла, - и оседлали ему осла, и он сел на него. |
|
14 И поехал по следам человека Божия, и нашел его сидящего под терпентином, и сказал ему: ты ли человек Божий, пришедший из Иудеи? он отвечал: я. |
|
15 И сказал ему; зайди ко мне в дом и отобедай. |
|
16 Он отвечал: я не могу возвратиться с тобою, и пойти к тебе, не буду есть хлеба, и не буду пить с тобою воды в здешнем месте. |
|
17 Потому что словом Господа сказано мне: не ешь хлеба и не пей там воды, и не возвращайся тою дорогой, которою пойдешь. |
|
18 И сказал он ему: и я пророк такой же, как ты, мне ангел говорил словом Господа и сказал: вороти его к себе в дом, пусть он поест хлеба и напьется воды; но он солгал ему. |
|
19 И воротился с ним, и поел хлеба в его доме и напился воды. |
|
20 |
|
21 И произнес он человеку Божию, пришедшему из Иудеи, и сказал: так говорит Господь: за то, что ты был непокорен устам Господа и не сохранил повеления, которое дал тебе Господь Бог твой; |
|
22 Но воротился, ел хлеб и пил воду в том месте, о котором Он сказал тебе: не ешь хлеба, и не пей воды, - тело твое не пойдет в гробницу отцев твоих. |
|
23 |
|
24 Сей поехал, и встретил его на дороге лев и умертвил его. И лежало тело его, брошенное на дороге, осел стоял подле него, и лев стоял подле тела. |
|
25 И вот проходившие мимо люди увидели тело, брошенное на дороге, и льва стоящего подле тела; и пошли и рассказали в городе, в котором жил престарелый пророк. |
|
26 Пророк, воротивший его с дороги, услышав сие, сказал: это тот человек Божий, который был непокорен устам Господа. Господь предал его льву, который изломал его и умертвил его, по слову Господа, которое изрек ему. |
|
27 И говорил сыновьям своим, и сказал: оседлайте мне осла; они оседлали. |
|
28 Он поехал, и нашел тело его, брошенное на дороге, а осел и лев стояли подле тела; лев не съел тела и не изломал осла. |
|
29 И поднял пророк тело человека Божия, и положил его на осла, и повез его назад. И пошел престарелый пророк в город, чтоб оплакать и похоронить его. |
|
30 И положил тело его в гробнице своей, и плакали по нем: увы! брат мой! |
|
31 После погребения его, он сказал сыновьям своим: когда я умру, похороните меня в гробнице, в которой погребен человек Божий, положите кости мои подле костей его. |
|
32 Потому что верно сбудется слово, которое он по слову Господа произнес о жертвеннике Вефильском, и о всех капищах, находящихся на высотах в городах Самарийских. |
|
33 И после сего происшествия Иеровоам не сошел с своей худой дороги, но все продолжал ставить из всякого рода людей священников к высотам; кто хотел, тому он наполнял руки, и посвящал его, чтоб он был священником у высот. |
|
34 Все это вело дом Иеровоамов ко греху и к тому, чтобы он погиб и истреблен был с лица земли. |
1-а царiвРозділ 13 |
|
1 |
|
2 І кликнув чоловік Божий при жертівнику за словом Господнім і сказав: „Же́ртівнику, же́ртівнику, — так сказав Господь: Ось у Давидовому домі наро́диться син, Йосія ім'я́ йому, і він на тобі принесе в жертву священиків па́гірків, що на тобі ка́дять, і кості лю́дські спа́ляться на тобі. |
|
3 І дасть він того дня чудо, гово́рячи: Оце те чудо, про яке говорив Господь: Ось цей же́ртівник розпаде́ться, і ви́сиплеться попіл, що на ньому!“ |
|
4 І сталося, як цар почув слова цього Божого чоловіка, що кликав до же́ртівника в Бет-Елі, то Єровоам простяг руку свою від же́ртівника, говорячи: „Схопі́ть його!“ І всохла рука йому, яку він простяг до нього, і він не міг вернути її до себе. |
|
5 А же́ртівник розпався, і попіл висипався з жертівника, за тим чудом, що дав Божий чоловік за словом Господнім... |
|
6 А цар відповів і сказав до Божого чоловіка: „Умилости́в лице Господа, Бога твого, і помолися за мене, і нехай ве́рнеться рука моя до мене!“ І чоловік Божий умилости́вив Господнє лице, і царська́ рука вернулася до нього, і була, як перед тим... |
|
7 І сказав цар до Божого чоловіка: „Увійди зо мною до дому й попоїж, і я дам тобі да́ра!“ |
|
8 А чоловік Божий сказав до царя: „Якщо ти даси мені пів дому свого, — не ввійду́ я з тобою, і не їстиму хліба, і не питиму води в цьому місці!.. |
|
9 Бо так наказано мені за словом Господнім, говорячи: Ти не їстимеш хліба, і не питимеш води, і не ве́рнешся дорогою, якою пішов!“ |
|
10 І пішов він іншою дорогою, і не вернувся тією дорогою, що нею прийшов був до Бет-Елу. |
|
11 А один старий пророк сидів у Бет-Елі. І прийшли його сини, і розповіли́ йому про ввесь чин, що зробив Божий чоловік сьогодні в Бет-Елі, про ті слова́, що він говорив до царя, — і оповіли́ їх своєму батькові. |
|
12 I промовив до них їхній батько: „Де́ ж та дорога, якою він пішов?“ А його сини бачили ту дорогу, якою пішов Божий чоловік, що прийшов був з Юди. |
|
13 І сказав він до синів своїх: „Осідла́йте мені осла!“ І вони осідлали йому осла, і він сів на нього. |
|
14 І поїхав він за Божим чоловіком, і знайшов його, як сидів під дубом. І сказав він до нього: „Чи ти той Божий чоловік, що прийшов із Юди?“ А той відказав: „Я“. |
|
15 І сказав він до нього: „Іди зо мною до дому та з'їж хліба!“ |
|
16 А той відказав: „Не мо́жу вернутися з тобою та ввійти з тобою, і не їстиму хліба, і не питиму води з тобою в цьому місці! |
|
17 Бо було мені ска́зано за словом Господнім: Не їстимеш хліба й не питимеш там води, і не вернешся тією дорогою, якою ти йшов!“ |
|
18 А той відказав йому: „І я пророк, як ти! А Ангол говорив мені за Господнім словом, кажучи: Заверни його з собою до дому свого́, і нехай він їсть хліб і нехай п'є во́ду“. Він же говорив йому неправду! |
|
19 І він вернувся з ним, і їв хліб у його домі та пив воду. |
|
20 І сталося, як сиділи вони при столі, то було Господнє слово до пророка, що вернув його́. |
|
21 І він кликнув до Божого чоловіка, що прийшов із Юди, говорячи: „Так сказав Господь: Тому́, що був ти неслухняний Господнім нака́зам, і не додержував тієї заповіді, що наказав тобі Господь, Бог твій, |
|
22 і ти вернувся, і їв хліб та пив воду в місці, про яке Він говорив тобі: Не їж хліба й не пий води, — то не вві́йде твій, труп до гро́бу батьків твоїх!“ |
|
23 І сталося, як той поїв хліба та напився, то він осідлав йому осла, тому проро́кові, що він вернув його. |
|
24 І той подався, та спіткав його на дорозі лев, та й забив його. І був ки́нений труп його на дорозі, а осел стояв при ньому, а той лев стояв при тру́пі. |
|
25 Аж ось прихо́дять люди, і побачили того тру́па, ки́неного на дорозі, та лева, що стояв при трупі. І вони прийшли́ й говорили в тім місті, де сидів стари́й пророк. |
|
26 І почув про це той пророк, що вернув його з дороги, та й сказав: „Це той Божий чоловік, що був неслухня́ний Господнім наказам, і Господь дав його левові, і він роздер його та вбив його за Господнім словом, що говорив йому“. |
|
27 І сказав він до синів своїх, говорячи: „Осідлайте мені осла!“ І осідлали. |
|
28 І поїхав він, і знайшов його трупа, ки́неного на дорозі, й осла та лева, що стояли при трупі, — не з'їв той лев трупа й не роздер осла. |
|
29 І підняв той пророк трупа Божого чоловіка, і поклав його на осла, та й вернув його. І ввійшов стари́й пророк до міста, щоб оплакати та поховати того. |
|
30 І поклав він його в своїм гробі, і плакали над ним: „Ой, брате мій!“ |
|
31 І сталося по його по́хороні, і сказав він до синів своїх, говорячи: „Коли я помру́, то поховаєте мене в гро́бі, що в ньому похований цей Божий чоловік. При костя́х його покладіть мої кості! |
|
32 Бо конче збудеться те слово, що він кликнув був за Господнім словом над тим же́ртівником, що в Бет-Елі, та над усіма жертівнико́вими місцями на па́гірках, що в містах самарійских.“ |
|
33 По цій приго́ді Єровоа́м не зійшов зо своєї злої дороги, і настановля́в священиків па́гірків з усього народу, — хто хотів, той призначався, і ставав священиком па́гірків. |
|
34 І стала та річ гріхом для Єровоамового дому, і на ви́гублення, і на ви́нищення з-над поверхні землі. |
3-я книга ЦарствГлава 13 |
1-а царiвРозділ 13 |
|
1 И вот человек Божий по слову Господа пришел из Иудеи в Вефиль, в то самое время, как Иеровоам стоял у жертвенника, чтоб совершить каждение. |
1 |
|
2 И произнес к жертвеннику слово Господа, и сказал: жертвенник, жертвенник! так говорит Господь: вот родится сын в доме Давидовом, имя его Иосия; он на тебе принесет в жертву священников высот, совершающих на тебе курение, и человеческие кости будут сожжены на тебе. |
2 І кликнув чоловік Божий при жертівнику за словом Господнім і сказав: „Же́ртівнику, же́ртівнику, — так сказав Господь: Ось у Давидовому домі наро́диться син, Йосія ім'я́ йому, і він на тобі принесе в жертву священиків па́гірків, що на тобі ка́дять, і кості лю́дські спа́ляться на тобі. |
|
3 И дал в тот день знамение, сказав: вот знамение в доказательство того, что это изрек Господь; вот этот жертвенник распадется, и пепел, который на нем, рассыплется. |
3 І дасть він того дня чудо, гово́рячи: Оце те чудо, про яке говорив Господь: Ось цей же́ртівник розпаде́ться, і ви́сиплеться попіл, що на ньому!“ |
|
4 И царь слышал слово человека Божия, произнесенное к жертвеннику в Вефиле; и простер Иеровоам руку свою от жертвенника и сказал: возьмите его; но рука его, которую он простер, указывая на него, одеревенела, и он не мог поднести ее к себе. |
4 І сталося, як цар почув слова цього Божого чоловіка, що кликав до же́ртівника в Бет-Елі, то Єровоам простяг руку свою від же́ртівника, говорячи: „Схопі́ть його!“ І всохла рука йому, яку він простяг до нього, і він не міг вернути її до себе. |
|
5 И жертвенник распался, и пепел с жертвенника рассыпался: это - знамение, которое дал человек Божий по слову Господа. |
5 А же́ртівник розпався, і попіл висипався з жертівника, за тим чудом, що дав Божий чоловік за словом Господнім... |
|
6 Тогда царь сказал человеку Божию: умилостиви лице Господа, Бога твоего, и помолись обо мне, чтоб руку мою можно было поднести ко мне; и умилостивил человек Божий лице Господа, и руку цареву можно было поднести к нему, и она сделалась такою же, как прежде. |
6 А цар відповів і сказав до Божого чоловіка: „Умилости́в лице Господа, Бога твого, і помолися за мене, і нехай ве́рнеться рука моя до мене!“ І чоловік Божий умилости́вив Господнє лице, і царська́ рука вернулася до нього, і була, як перед тим... |
|
7 И сказал царь человеку Божию: зайди ко мне в дом и подкрепи себя, и я дам тебе подарок. |
7 І сказав цар до Божого чоловіка: „Увійди зо мною до дому й попоїж, і я дам тобі да́ра!“ |
|
8 Но человек Божий сказал царю: хотя бы ты давал мне полдома своего, я не пойду к тебе, и не буду есть хлеба и не буду пить воды в здешнем месте. |
8 А чоловік Божий сказав до царя: „Якщо ти даси мені пів дому свого, — не ввійду́ я з тобою, і не їстиму хліба, і не питиму води в цьому місці!.. |
|
9 Ибо так приказано мне словом Господа: не ешь там хлеба и не пей воды, и не возвращайся тою дорогою, которою пойдешь. |
9 Бо так наказано мені за словом Господнім, говорячи: Ти не їстимеш хліба, і не питимеш води, і не ве́рнешся дорогою, якою пішов!“ |
|
10 И пошел он другою дорогой, и не пошел обратно тою дорогою, которою пришел в Вефиль. |
10 І пішов він іншою дорогою, і не вернувся тією дорогою, що нею прийшов був до Бет-Елу. |
|
11 |
11 А один старий пророк сидів у Бет-Елі. І прийшли його сини, і розповіли́ йому про ввесь чин, що зробив Божий чоловік сьогодні в Бет-Елі, про ті слова́, що він говорив до царя, — і оповіли́ їх своєму батькові. |
|
12 И спросил отец их: какою дорогою он пошел? Сыновья его видели, какою дорогою пошел муж Божий, приходивший из Иудеи. |
12 I промовив до них їхній батько: „Де́ ж та дорога, якою він пішов?“ А його сини бачили ту дорогу, якою пішов Божий чоловік, що прийшов був з Юди. |
|
13 И сказал он сыновьям своим: оседлайте мне осла, - и оседлали ему осла, и он сел на него. |
13 І сказав він до синів своїх: „Осідла́йте мені осла!“ І вони осідлали йому осла, і він сів на нього. |
|
14 И поехал по следам человека Божия, и нашел его сидящего под терпентином, и сказал ему: ты ли человек Божий, пришедший из Иудеи? он отвечал: я. |
14 І поїхав він за Божим чоловіком, і знайшов його, як сидів під дубом. І сказав він до нього: „Чи ти той Божий чоловік, що прийшов із Юди?“ А той відказав: „Я“. |
|
15 И сказал ему; зайди ко мне в дом и отобедай. |
15 І сказав він до нього: „Іди зо мною до дому та з'їж хліба!“ |
|
16 Он отвечал: я не могу возвратиться с тобою, и пойти к тебе, не буду есть хлеба, и не буду пить с тобою воды в здешнем месте. |
16 А той відказав: „Не мо́жу вернутися з тобою та ввійти з тобою, і не їстиму хліба, і не питиму води з тобою в цьому місці! |
|
17 Потому что словом Господа сказано мне: не ешь хлеба и не пей там воды, и не возвращайся тою дорогой, которою пойдешь. |
17 Бо було мені ска́зано за словом Господнім: Не їстимеш хліба й не питимеш там води, і не вернешся тією дорогою, якою ти йшов!“ |
|
18 И сказал он ему: и я пророк такой же, как ты, мне ангел говорил словом Господа и сказал: вороти его к себе в дом, пусть он поест хлеба и напьется воды; но он солгал ему. |
18 А той відказав йому: „І я пророк, як ти! А Ангол говорив мені за Господнім словом, кажучи: Заверни його з собою до дому свого́, і нехай він їсть хліб і нехай п'є во́ду“. Він же говорив йому неправду! |
|
19 И воротился с ним, и поел хлеба в его доме и напился воды. |
19 І він вернувся з ним, і їв хліб у його домі та пив воду. |
|
20 |
20 І сталося, як сиділи вони при столі, то було Господнє слово до пророка, що вернув його́. |
|
21 И произнес он человеку Божию, пришедшему из Иудеи, и сказал: так говорит Господь: за то, что ты был непокорен устам Господа и не сохранил повеления, которое дал тебе Господь Бог твой; |
21 І він кликнув до Божого чоловіка, що прийшов із Юди, говорячи: „Так сказав Господь: Тому́, що був ти неслухняний Господнім нака́зам, і не додержував тієї заповіді, що наказав тобі Господь, Бог твій, |
|
22 Но воротился, ел хлеб и пил воду в том месте, о котором Он сказал тебе: не ешь хлеба, и не пей воды, - тело твое не пойдет в гробницу отцев твоих. |
22 і ти вернувся, і їв хліб та пив воду в місці, про яке Він говорив тобі: Не їж хліба й не пий води, — то не вві́йде твій, труп до гро́бу батьків твоїх!“ |
|
23 |
23 І сталося, як той поїв хліба та напився, то він осідлав йому осла, тому проро́кові, що він вернув його. |
|
24 Сей поехал, и встретил его на дороге лев и умертвил его. И лежало тело его, брошенное на дороге, осел стоял подле него, и лев стоял подле тела. |
24 І той подався, та спіткав його на дорозі лев, та й забив його. І був ки́нений труп його на дорозі, а осел стояв при ньому, а той лев стояв при тру́пі. |
|
25 И вот проходившие мимо люди увидели тело, брошенное на дороге, и льва стоящего подле тела; и пошли и рассказали в городе, в котором жил престарелый пророк. |
25 Аж ось прихо́дять люди, і побачили того тру́па, ки́неного на дорозі, та лева, що стояв при трупі. І вони прийшли́ й говорили в тім місті, де сидів стари́й пророк. |
|
26 Пророк, воротивший его с дороги, услышав сие, сказал: это тот человек Божий, который был непокорен устам Господа. Господь предал его льву, который изломал его и умертвил его, по слову Господа, которое изрек ему. |
26 І почув про це той пророк, що вернув його з дороги, та й сказав: „Це той Божий чоловік, що був неслухня́ний Господнім наказам, і Господь дав його левові, і він роздер його та вбив його за Господнім словом, що говорив йому“. |
|
27 И говорил сыновьям своим, и сказал: оседлайте мне осла; они оседлали. |
27 І сказав він до синів своїх, говорячи: „Осідлайте мені осла!“ І осідлали. |
|
28 Он поехал, и нашел тело его, брошенное на дороге, а осел и лев стояли подле тела; лев не съел тела и не изломал осла. |
28 І поїхав він, і знайшов його трупа, ки́неного на дорозі, й осла та лева, що стояли при трупі, — не з'їв той лев трупа й не роздер осла. |
|
29 И поднял пророк тело человека Божия, и положил его на осла, и повез его назад. И пошел престарелый пророк в город, чтоб оплакать и похоронить его. |
29 І підняв той пророк трупа Божого чоловіка, і поклав його на осла, та й вернув його. І ввійшов стари́й пророк до міста, щоб оплакати та поховати того. |
|
30 И положил тело его в гробнице своей, и плакали по нем: увы! брат мой! |
30 І поклав він його в своїм гробі, і плакали над ним: „Ой, брате мій!“ |
|
31 После погребения его, он сказал сыновьям своим: когда я умру, похороните меня в гробнице, в которой погребен человек Божий, положите кости мои подле костей его. |
31 І сталося по його по́хороні, і сказав він до синів своїх, говорячи: „Коли я помру́, то поховаєте мене в гро́бі, що в ньому похований цей Божий чоловік. При костя́х його покладіть мої кості! |
|
32 Потому что верно сбудется слово, которое он по слову Господа произнес о жертвеннике Вефильском, и о всех капищах, находящихся на высотах в городах Самарийских. |
32 Бо конче збудеться те слово, що він кликнув був за Господнім словом над тим же́ртівником, що в Бет-Елі, та над усіма жертівнико́вими місцями на па́гірках, що в містах самарійских.“ |
|
33 И после сего происшествия Иеровоам не сошел с своей худой дороги, но все продолжал ставить из всякого рода людей священников к высотам; кто хотел, тому он наполнял руки, и посвящал его, чтоб он был священником у высот. |
33 По цій приго́ді Єровоа́м не зійшов зо своєї злої дороги, і настановля́в священиків па́гірків з усього народу, — хто хотів, той призначався, і ставав священиком па́гірків. |
|
34 Все это вело дом Иеровоамов ко греху и к тому, чтобы он погиб и истреблен был с лица земли. |
34 І стала та річ гріхом для Єровоамового дому, і на ви́гублення, і на ви́нищення з-над поверхні землі. |