4-я книга ЦарствГлава 2 |
|
1 |
|
2 И сказал Илия Елисею: останься здесь, меня посылает Господь в Вефиль. И сказал Елисей: жив Господь, и жива душа твоя! не останусь без тебя! И пошли в Вефиль. |
|
3 И вышли сыны пророков, находившиеся в Вефиле, к Елисею и сказали ему: знаешь ли, что Господь сего дня возьмет господина твоего, и вознесет над головою твоею? Он сказал: знаю и я, молчите. |
|
4 |
|
5 И подошли сыны пророков, находившиеся в Иерихоне, к Елисею и сказали ему: знаешь ли, что Господь сегодня возьмет господина твоего и вознесет над главою твоею? Он сказал: знаю и я, молчите. |
|
6 |
|
7 Пятьдесят человек из сынов пророческих пошли и стали вдали насупротив их. А они оба стояли у Иордана. |
|
8 И взял Илия власяницу свою, и свернул, и ударил по воде, и расступилась она туда и сюда. И они оба перешли посуху. |
|
9 |
|
10 И сказал он: трудного ты просишь. Однако ж, если увидишь меня, взимаемого от тебя, то это будет тебе дано; а если не увидишь, не будет. |
|
11 |
|
12 И Елисей видел сие, и воскликнул: отец мой, отец мой! колесница Израиля и всадники его! И не видел его более, и взял одежды свои, и разодрал их на две части. |
|
13 И поднял власяницу Илии, которая упала с него, и воротился назад, и стал на берегу Иордана. |
|
14 И взял власяницу Илии, которая упала с него, и ударил по воде, и сказал: где Господь, Бог Илии, тот самый? И ударил по воде, и она расступилась туда и сюда, и перешел Елисей. |
|
15 |
|
16 И сказали ему: здесь есть рабов твоих человек пятьдесят. Они люди проворные. Пусть бы они пошли и поискали господина твоего. Может быть, дух Господа, унесши его, бросил его на одной из гор, или на одной из долин. И сказал он: не посылайте. |
|
17 Но они приступили к нему до того, что ему стало стыдно, и он сказал: пошлите. И послали пятьдесят человек, и искали три дня, и не нашли его, |
|
18 И возвратились к нему (он был тогда в Иерихоне). И сказал он им: не говорил ли я вам: не ходите? |
|
19 И сказали жители того города Елисею: вот в этом городе жить хорошо, как видит господин мой, но вода нехороша и земля причиняет бесплодие. |
|
20 И сказал он: подайте мне новую чашу, и положите туда соли, и подали ему. |
|
21 Он пошел к источнику воды, и бросил туда соли, и сказал: так говорит Господь: исцеляю воду сию, не будет от ней впредь ни смерти, ни бесплодия. |
|
22 И вода сделалась здоровою до сего дня, по слову Елисея, которое он изрек. |
|
23 |
|
24 Он оглянулся назад, и, увидя их, проклял их именем Господа. И вышли две медведицы из лесу, и расстерзали из них сорок два ребенка. |
|
25 Оттуда пошел он на гору Кармил, и оттуда возвратился в Самарию. |
2-а царiвРозділ 2 |
|
1 |
|
2 І сказав Ілля до Єлисея: „Сиди тут, бо Госпо́дь послав мене аж до Бет-Елу“. Та Єлисей відказав: „Як живий Господь і жива́ душа твоя, — я не залишу́ тебе!“ І зійшли вони до Бет-Елу. |
|
3 І повихо́дили бет-ельські пророчі сини до Єлисе́я та й сказали до нього: „Чи ти знаєш, що сьогодні Господь бере пана твого́ від тебе?“ А він відказав: „Я також знаю, — мовчіть!“ |
|
4 І сказав йому́ Ілля: „Єлисею, сиди тут, бо Господь послав мене́ до Єрихо́ну“. Та той відказав: „Як живий Господь і жива́ душа твоя́, — я не залишу́ тебе!“ І прийшли вони до Єрихо́ну. |
|
5 І підійшли́ єрихонські пророчі сини до Єлисея та й сказали до ньо́го: „Чи ти знаєш, що сьогодні Господь бере пана твого від тебе?“ А він відказав: „Я також знаю, — мовчіть!“ |
|
6 І сказав йому́ Ілля: „Сиди тут, бо Господь послав мене́ до Йорда́ну!“ Та той відказав: „Як живий Господь і жива душа твоя, — я не залишу́ тебе!“ І пішли вони обо́є. |
|
7 І п'ятдеся́т чоловіка пророчих синів також пішли, і стали навпро́ти зда́лека, а вони оби́два стали над Йорда́ном. |
|
8 І взяв Ілля плаща свого, і згорнув, і вдарив по воді, — і вона розділи́лась пополовині туди́ та сюди́... |
|
9 І сталося, як вони перейшли, то Ілля сказав до Єлисе́я: „Проси, що маю зробити тобі, поки я бу́ду взятий від тебе!“ І сказав Єлисе́й: „Нехай же буде на мені подві́йний твій дух!“ |
|
10 А той відказав: „Тяжко́го зажадав ти! Якщо ти побачиш мене, що буду взятий від тебе, — буде тобі так, а якщо ні — не бу́де“. |
|
11 І сталося, як вони все йшли та говорили, аж ось появився огняни́й віз та огняні́ коні, і розлучи́ли їх одного від о́дного. І возні́сся Ілля в ви́хрі на небо... |
|
12 А Єлисей це бачив, і він закричав: „Ба́тьку мій, ба́тьку мій, во́зе Ізраїлів та верхівці́ його!“ Та вже не побачив його... І схопи́вся він сильно за одежу свою та й роздер її на дві части́ні. |
|
13 І підняв він Ілле́вого плаща́, що спав із нього, і вернувся, і став на бе́резі Йорда́ну. |
|
14 І взяв він Ілле́вого плаща́, що спав із нього, і вдарив по воді та сказав: „Де Господь, Бог Іллі?“ І також він ударив по воді, — і вона розділи́лася пополови́ні туди та сюди!... |
|
15 І побачили його знавпро́ти єрихо́нські пророчі сини, та й сказали: „На Єлисеї спочи́в дух Іллів!“ І пішли́ вони назу́стріч йому́, і попа́дали перед ним до землі, |
|
16 та й сказали до нього: „Ось із твоїми рабами є п'ятдеся́т чоловіка хоробрих, — нехай вони пі́дуть та пошукають твого пана, — а ну ж забра́в його Дух Господній, і ки́нув його на одну з гір або в одну з долин!“ А той відказав: „Не посилайте!“ |
|
17 Та вони сильно благали його, аж доку́чили йому, то він сказав: „Посилайте!“ І посла́ли вони п'ятдеся́т чоловіка, і шукали три дні, та не знайшли його́. |
|
18 І вони верну́лися до нього (а він ме́шкав в Єрихо́ні). І сказав він до них: „Чи ж не казав я вам: Не йдіть“? |
|
19 |
|
20 А він сказав: „Подайте мені ново́го дзба́нка, і покладіть туди со́ли“. І вони подали́ йому. |
|
21 І він вийшов до джерела́ води, і кинув туди со́ли й сказав: „Так сказав Господь: Уздоро́вив Я цю воду, — не бу́де вже звідти смерти, ані неплі́ддя!“ |
|
22 І була́ ви́лікувана та вода, і так є аж до цього дня, за словом Єлисея, яке він говорив. |
|
23 І відійшов він звідти до Бет-Елу. А коли він ішов дорогою, то малі́ хлопці вихо́дили з того міста й насміхалися з нього, і казали йому: „Ходи, лисий! Ходи, лисий!“ |
|
24 І він оберну́вся назад і побачив їх, та й прокля́в їх Іменем Господнім. І вийшли дві ведмеди́ці з лі́су, і розірва́ли з них сорок і двоє дітей. |
|
25 А він пішов звідти до гори Карме́л, а звідти вернувся до Самарії. |
4-я книга ЦарствГлава 2 |
2-а царiвРозділ 2 |
|
1 |
1 |
|
2 И сказал Илия Елисею: останься здесь, меня посылает Господь в Вефиль. И сказал Елисей: жив Господь, и жива душа твоя! не останусь без тебя! И пошли в Вефиль. |
2 І сказав Ілля до Єлисея: „Сиди тут, бо Госпо́дь послав мене аж до Бет-Елу“. Та Єлисей відказав: „Як живий Господь і жива́ душа твоя, — я не залишу́ тебе!“ І зійшли вони до Бет-Елу. |
|
3 И вышли сыны пророков, находившиеся в Вефиле, к Елисею и сказали ему: знаешь ли, что Господь сего дня возьмет господина твоего, и вознесет над головою твоею? Он сказал: знаю и я, молчите. |
3 І повихо́дили бет-ельські пророчі сини до Єлисе́я та й сказали до нього: „Чи ти знаєш, що сьогодні Господь бере пана твого́ від тебе?“ А він відказав: „Я також знаю, — мовчіть!“ |
|
4 |
4 І сказав йому́ Ілля: „Єлисею, сиди тут, бо Господь послав мене́ до Єрихо́ну“. Та той відказав: „Як живий Господь і жива́ душа твоя́, — я не залишу́ тебе!“ І прийшли вони до Єрихо́ну. |
|
5 И подошли сыны пророков, находившиеся в Иерихоне, к Елисею и сказали ему: знаешь ли, что Господь сегодня возьмет господина твоего и вознесет над главою твоею? Он сказал: знаю и я, молчите. |
5 І підійшли́ єрихонські пророчі сини до Єлисея та й сказали до ньо́го: „Чи ти знаєш, що сьогодні Господь бере пана твого від тебе?“ А він відказав: „Я також знаю, — мовчіть!“ |
|
6 |
6 І сказав йому́ Ілля: „Сиди тут, бо Господь послав мене́ до Йорда́ну!“ Та той відказав: „Як живий Господь і жива душа твоя, — я не залишу́ тебе!“ І пішли вони обо́є. |
|
7 Пятьдесят человек из сынов пророческих пошли и стали вдали насупротив их. А они оба стояли у Иордана. |
7 І п'ятдеся́т чоловіка пророчих синів також пішли, і стали навпро́ти зда́лека, а вони оби́два стали над Йорда́ном. |
|
8 И взял Илия власяницу свою, и свернул, и ударил по воде, и расступилась она туда и сюда. И они оба перешли посуху. |
8 І взяв Ілля плаща свого, і згорнув, і вдарив по воді, — і вона розділи́лась пополовині туди́ та сюди́... |
|
9 |
9 І сталося, як вони перейшли, то Ілля сказав до Єлисе́я: „Проси, що маю зробити тобі, поки я бу́ду взятий від тебе!“ І сказав Єлисе́й: „Нехай же буде на мені подві́йний твій дух!“ |
|
10 И сказал он: трудного ты просишь. Однако ж, если увидишь меня, взимаемого от тебя, то это будет тебе дано; а если не увидишь, не будет. |
10 А той відказав: „Тяжко́го зажадав ти! Якщо ти побачиш мене, що буду взятий від тебе, — буде тобі так, а якщо ні — не бу́де“. |
|
11 |
11 І сталося, як вони все йшли та говорили, аж ось появився огняни́й віз та огняні́ коні, і розлучи́ли їх одного від о́дного. І возні́сся Ілля в ви́хрі на небо... |
|
12 И Елисей видел сие, и воскликнул: отец мой, отец мой! колесница Израиля и всадники его! И не видел его более, и взял одежды свои, и разодрал их на две части. |
12 А Єлисей це бачив, і він закричав: „Ба́тьку мій, ба́тьку мій, во́зе Ізраїлів та верхівці́ його!“ Та вже не побачив його... І схопи́вся він сильно за одежу свою та й роздер її на дві части́ні. |
|
13 И поднял власяницу Илии, которая упала с него, и воротился назад, и стал на берегу Иордана. |
13 І підняв він Ілле́вого плаща́, що спав із нього, і вернувся, і став на бе́резі Йорда́ну. |
|
14 И взял власяницу Илии, которая упала с него, и ударил по воде, и сказал: где Господь, Бог Илии, тот самый? И ударил по воде, и она расступилась туда и сюда, и перешел Елисей. |
14 І взяв він Ілле́вого плаща́, що спав із нього, і вдарив по воді та сказав: „Де Господь, Бог Іллі?“ І також він ударив по воді, — і вона розділи́лася пополови́ні туди та сюди!... |
|
15 |
15 І побачили його знавпро́ти єрихо́нські пророчі сини, та й сказали: „На Єлисеї спочи́в дух Іллів!“ І пішли́ вони назу́стріч йому́, і попа́дали перед ним до землі, |
|
16 И сказали ему: здесь есть рабов твоих человек пятьдесят. Они люди проворные. Пусть бы они пошли и поискали господина твоего. Может быть, дух Господа, унесши его, бросил его на одной из гор, или на одной из долин. И сказал он: не посылайте. |
16 та й сказали до нього: „Ось із твоїми рабами є п'ятдеся́т чоловіка хоробрих, — нехай вони пі́дуть та пошукають твого пана, — а ну ж забра́в його Дух Господній, і ки́нув його на одну з гір або в одну з долин!“ А той відказав: „Не посилайте!“ |
|
17 Но они приступили к нему до того, что ему стало стыдно, и он сказал: пошлите. И послали пятьдесят человек, и искали три дня, и не нашли его, |
17 Та вони сильно благали його, аж доку́чили йому, то він сказав: „Посилайте!“ І посла́ли вони п'ятдеся́т чоловіка, і шукали три дні, та не знайшли його́. |
|
18 И возвратились к нему (он был тогда в Иерихоне). И сказал он им: не говорил ли я вам: не ходите? |
18 І вони верну́лися до нього (а він ме́шкав в Єрихо́ні). І сказав він до них: „Чи ж не казав я вам: Не йдіть“? |
|
19 И сказали жители того города Елисею: вот в этом городе жить хорошо, как видит господин мой, но вода нехороша и земля причиняет бесплодие. |
19 |
|
20 И сказал он: подайте мне новую чашу, и положите туда соли, и подали ему. |
20 А він сказав: „Подайте мені ново́го дзба́нка, і покладіть туди со́ли“. І вони подали́ йому. |
|
21 Он пошел к источнику воды, и бросил туда соли, и сказал: так говорит Господь: исцеляю воду сию, не будет от ней впредь ни смерти, ни бесплодия. |
21 І він вийшов до джерела́ води, і кинув туди со́ли й сказав: „Так сказав Господь: Уздоро́вив Я цю воду, — не бу́де вже звідти смерти, ані неплі́ддя!“ |
|
22 И вода сделалась здоровою до сего дня, по слову Елисея, которое он изрек. |
22 І була́ ви́лікувана та вода, і так є аж до цього дня, за словом Єлисея, яке він говорив. |
|
23 |
23 І відійшов він звідти до Бет-Елу. А коли він ішов дорогою, то малі́ хлопці вихо́дили з того міста й насміхалися з нього, і казали йому: „Ходи, лисий! Ходи, лисий!“ |
|
24 Он оглянулся назад, и, увидя их, проклял их именем Господа. И вышли две медведицы из лесу, и расстерзали из них сорок два ребенка. |
24 І він оберну́вся назад і побачив їх, та й прокля́в їх Іменем Господнім. І вийшли дві ведмеди́ці з лі́су, і розірва́ли з них сорок і двоє дітей. |
|
25 Оттуда пошел он на гору Кармил, и оттуда возвратился в Самарию. |
25 А він пішов звідти до гори Карме́л, а звідти вернувся до Самарії. |