Первая книга ПаралипоменонГлава 15 |
1 |
2 Давид сказал: |
3 |
4 Он созвал потомков Аарона и левитов. |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 и сказал им: |
13 Ведь именно из-за того, что не вы, левиты, несли его в первый раз, Господь, наш Бог, обрушил на нас Свой гнев: мы не спросили Его, как исполнить это по предписанному. |
14 |
15 Левиты понесли Божий ковчег на шестах, положив их себе на плечи, как повелел по слову Господа Моисей. |
16 |
17 |
18 а также их братьев, следующих за ними по званию: Захарию, Иаазиила, Шемирамофа, Иехиила, Унния, Элиава, Бенаю, Маасейю, Маттифию, Элифлеуя, Микнея, Овид-Эдома, Иеила — привратников. |
19 |
20 Захария, Азиил, Шемирамоф, Иехиил, Унний, Элиав, Маасея и Беная должны были играть на лирах под «аламот», |
21 а Маттифия, Элифлеуй, Микней, Овид-Эдом, Иеил и Азазия должны были играть на арфах, ведя свою партию под «шеминит». |
22 Хенания, начальник левитов, должен был отвечать за пение, потому что он был в нем искусен. |
23 |
24 Священники Шевания, Иосафат, Нафанаил, Амасай, Захария, Беная и Элиезер должны были трубить перед Божьим ковчегом в трубы. Овид-Эдом и Иехия тоже охраняли ковчег. |
25 |
26 Так как Бог помог левитам, которые несли ковчег завета Господня, в жертву были принесены семь быков и семь баранов. |
27 Давид был одет в верхнюю одежду из лучшего льна, как и все левиты, которые несли ковчег, как певцы и Хенания, начальник у певцов. Еще на Давиде был льняной эфод. |
28 Так весь Израиль перенес ковчег завета Господня с радостными криками под звуки бараньих рогов, труб и тарелок, под музыку лир и арф. |
29 |
1-а хронiкиРозділ 15 |
1 |
2 Тоді Давид сказав, щоб ніхто не носив Божого ковчега, окрім Левитів, бо їх вибрав Господь носити ковчега Господа та служити Йому́ аж навіки. |
3 І Давид зібрав усього Ізраїля до Єрусалиму, щоб ви́нести Господнього ковче́га на його місце, яке пригото́вив йому́ він. |
4 І зібрав Давид Ааро́нових синів та Левитів. |
5 Від Кегатових синів: зверхник Уріїл, а братів його — сотня й двадцять. |
6 Від синів Мерарі: зверхник Асая, а братів його — двісті й двадцять. |
7 Від Ґершомових синів: зверхник Йоїл, а братів його — сотня й тридцять. |
8 Від Еліцафанових синів: зверхник Шемая, а братів його — двісті. |
9 Від Хевронових синів: зверхник Еліїл, а братів його — вісімдесят. |
10 Від Уззіїлових синів: зверхник Аммінадав, а братів його — сотня й дванадцять. |
11 І покликав Давид священиків Садо́ка та Евіятара, та Левитів: Уріїла, Асаю, і Йоїла, Шемаю і Еліїла, і Аммінадава |
12 та й сказав до них: „Ви го́лови родів Левитів. Освяті́ться ви та ваші брати, і перенесе́те ковчега Господа, Бога Ізраїлевого, до місця, яке пригото́вив я йому́. |
13 Бо через те, що споча́тку не ви це робили, то вдарив нас Господь, Бог наш, бо ми не шукали Його так, як належало“. |
14 І освятилися священики та Левити, щоб перене́сти ковчега Господа, Бога Ізраїлевого. |
15 І поне́сли сини Левитів Божого ковчега, як наказав був Мойсей за Господнім словом, на пле́чах своїх, на держака́х, на собі. |
16 І сказав Давид зверхникам Левитів, щоб поставили своїх братів співакі́в на прила́ддях пісні, на ци́трах, а́рфах, та тих, що грають на цимба́лах, щоб підне́сти голос на радість. |
17 І поставили Левити Гемана, Йоїлового сина, а з братів його — Асафа, сина Берехії, а з сині́в Мерарі, їхніх братів — Етана, сина Кушаї. |
18 А з ними їхніх братів других: Захарія, і Яазіїла, і Шемірамота, і Єхіїла, і Унні, Еліава, і Бенаю, і Маасею, і Маттітію, і Еліфлея, і Мікнею, і Овед-Едома, і Єіїла, — придве́рних. |
19 А співаків: Гемана, Асафа та Етана — грати на мідяни́х цимба́лах. |
20 А Захарія, і Азіїла, і Шемірамота, і Єхіїла, і Унні, і Еліава, і Маасею, і Бенаю — на ци́трах, на аламот. |
21 А Маттітію, і Еліфелегу, і Мікнею, і Овед-Едома, і Єїла, і Азазію — на а́рфах, на окта́ві, щоб починати гру. |
22 А Кенанію, зверхника Левитів, — над но́шенням; він навчав носити, бо вмів того. |
23 А Берехія та Елкана — придве́рні при ковчезі. |
24 А Шеванія, І Йосафат, і Натанаїл, і Амасай, і Захарій, і Беная, і Еліезер, священики, — сурми́ли в су́рми перед Божим ковчегом, а Овед-Едом та Єхійя — придве́рні для ковчега. |
25 І пішов Давид і Ізраїлеві старші́ та тисячники, щоб перене́сти ковчега Господнього заповіту з Овед-Едомового дому з радістю. |
26 І сталося, коли Бог допомагав Левитам, що не́сли ковчега Господнього заповіту, то вони прине́сли в жертву сім биків та сім баранів. |
27 А Давид був зодя́гнений в одежу з вісо́ну, як і всі Левити, що не́сли ковчега, і співаки́, і Кенанія, зверхник но́шення і співакі́в, а на Давиді був ще й льняни́й ефо́д. |
28 І ввесь Ізраїль ніс ковчега Господнього заповіту з радісним криком, і зо звуком рога, і з су́рмами, і з цимба́лами, гра́ючи на ци́трах та на а́рфах. |
29 І сталося, коли ковчег Господнього заповіту прийшов аж до Давидового Міста, то Мелхо́ла, Саулова дочка́, виглядала через вікно. І побачила вона царя Давида, що танцював та грав, і знева́жила його в своєму серці. |
Первая книга ПаралипоменонГлава 15 |
1-а хронiкиРозділ 15 |
1 |
1 |
2 Давид сказал: |
2 Тоді Давид сказав, щоб ніхто не носив Божого ковчега, окрім Левитів, бо їх вибрав Господь носити ковчега Господа та служити Йому́ аж навіки. |
3 |
3 І Давид зібрав усього Ізраїля до Єрусалиму, щоб ви́нести Господнього ковче́га на його місце, яке пригото́вив йому́ він. |
4 Он созвал потомков Аарона и левитов. |
4 І зібрав Давид Ааро́нових синів та Левитів. |
5 |
5 Від Кегатових синів: зверхник Уріїл, а братів його — сотня й двадцять. |
6 |
6 Від синів Мерарі: зверхник Асая, а братів його — двісті й двадцять. |
7 |
7 Від Ґершомових синів: зверхник Йоїл, а братів його — сотня й тридцять. |
8 |
8 Від Еліцафанових синів: зверхник Шемая, а братів його — двісті. |
9 |
9 Від Хевронових синів: зверхник Еліїл, а братів його — вісімдесят. |
10 |
10 Від Уззіїлових синів: зверхник Аммінадав, а братів його — сотня й дванадцять. |
11 |
11 І покликав Давид священиків Садо́ка та Евіятара, та Левитів: Уріїла, Асаю, і Йоїла, Шемаю і Еліїла, і Аммінадава |
12 и сказал им: |
12 та й сказав до них: „Ви го́лови родів Левитів. Освяті́ться ви та ваші брати, і перенесе́те ковчега Господа, Бога Ізраїлевого, до місця, яке пригото́вив я йому́. |
13 Ведь именно из-за того, что не вы, левиты, несли его в первый раз, Господь, наш Бог, обрушил на нас Свой гнев: мы не спросили Его, как исполнить это по предписанному. |
13 Бо через те, що споча́тку не ви це робили, то вдарив нас Господь, Бог наш, бо ми не шукали Його так, як належало“. |
14 |
14 І освятилися священики та Левити, щоб перене́сти ковчега Господа, Бога Ізраїлевого. |
15 Левиты понесли Божий ковчег на шестах, положив их себе на плечи, как повелел по слову Господа Моисей. |
15 І поне́сли сини Левитів Божого ковчега, як наказав був Мойсей за Господнім словом, на пле́чах своїх, на держака́х, на собі. |
16 |
16 І сказав Давид зверхникам Левитів, щоб поставили своїх братів співакі́в на прила́ддях пісні, на ци́трах, а́рфах, та тих, що грають на цимба́лах, щоб підне́сти голос на радість. |
17 |
17 І поставили Левити Гемана, Йоїлового сина, а з братів його — Асафа, сина Берехії, а з сині́в Мерарі, їхніх братів — Етана, сина Кушаї. |
18 а также их братьев, следующих за ними по званию: Захарию, Иаазиила, Шемирамофа, Иехиила, Унния, Элиава, Бенаю, Маасейю, Маттифию, Элифлеуя, Микнея, Овид-Эдома, Иеила — привратников. |
18 А з ними їхніх братів других: Захарія, і Яазіїла, і Шемірамота, і Єхіїла, і Унні, Еліава, і Бенаю, і Маасею, і Маттітію, і Еліфлея, і Мікнею, і Овед-Едома, і Єіїла, — придве́рних. |
19 |
19 А співаків: Гемана, Асафа та Етана — грати на мідяни́х цимба́лах. |
20 Захария, Азиил, Шемирамоф, Иехиил, Унний, Элиав, Маасея и Беная должны были играть на лирах под «аламот», |
20 А Захарія, і Азіїла, і Шемірамота, і Єхіїла, і Унні, і Еліава, і Маасею, і Бенаю — на ци́трах, на аламот. |
21 а Маттифия, Элифлеуй, Микней, Овид-Эдом, Иеил и Азазия должны были играть на арфах, ведя свою партию под «шеминит». |
21 А Маттітію, і Еліфелегу, і Мікнею, і Овед-Едома, і Єїла, і Азазію — на а́рфах, на окта́ві, щоб починати гру. |
22 Хенания, начальник левитов, должен был отвечать за пение, потому что он был в нем искусен. |
22 А Кенанію, зверхника Левитів, — над но́шенням; він навчав носити, бо вмів того. |
23 |
23 А Берехія та Елкана — придве́рні при ковчезі. |
24 Священники Шевания, Иосафат, Нафанаил, Амасай, Захария, Беная и Элиезер должны были трубить перед Божьим ковчегом в трубы. Овид-Эдом и Иехия тоже охраняли ковчег. |
24 А Шеванія, І Йосафат, і Натанаїл, і Амасай, і Захарій, і Беная, і Еліезер, священики, — сурми́ли в су́рми перед Божим ковчегом, а Овед-Едом та Єхійя — придве́рні для ковчега. |
25 |
25 І пішов Давид і Ізраїлеві старші́ та тисячники, щоб перене́сти ковчега Господнього заповіту з Овед-Едомового дому з радістю. |
26 Так как Бог помог левитам, которые несли ковчег завета Господня, в жертву были принесены семь быков и семь баранов. |
26 І сталося, коли Бог допомагав Левитам, що не́сли ковчега Господнього заповіту, то вони прине́сли в жертву сім биків та сім баранів. |
27 Давид был одет в верхнюю одежду из лучшего льна, как и все левиты, которые несли ковчег, как певцы и Хенания, начальник у певцов. Еще на Давиде был льняной эфод. |
27 А Давид був зодя́гнений в одежу з вісо́ну, як і всі Левити, що не́сли ковчега, і співаки́, і Кенанія, зверхник но́шення і співакі́в, а на Давиді був ще й льняни́й ефо́д. |
28 Так весь Израиль перенес ковчег завета Господня с радостными криками под звуки бараньих рогов, труб и тарелок, под музыку лир и арф. |
28 І ввесь Ізраїль ніс ковчега Господнього заповіту з радісним криком, і зо звуком рога, і з су́рмами, і з цимба́лами, гра́ючи на ци́трах та на а́рфах. |
29 |
29 І сталося, коли ковчег Господнього заповіту прийшов аж до Давидового Міста, то Мелхо́ла, Саулова дочка́, виглядала через вікно. І побачила вона царя Давида, що танцював та грав, і знева́жила його в своєму серці. |