Вторая книга ЦарствГлава 10 |
1 |
2 Давид подумал: «Я окажу Хануну, сыну Нахаша, милость, как его отец оказал милость мне». |
3 аммонитские вожди сказали своему господину Хануну: |
4 |
5 Когда об этом рассказали Давиду, он послал им навстречу людей, потому что они были сильно опозорены. Царь сказал: |
6 |
7 |
8 Аммонитяне вышли и расположились боевым порядком у входа в городские ворота, а арамеи из Цовы и Рехова и люди из Това и Маахи стояли отдельно в открытом поле. |
9 |
10 Остальных людей он отдал под начало своего брата Авишая, и тот выстроил их против аммонитян. |
11 Иоав сказал: |
12 Будь мужествен! Будем храбро сражаться за наш народ и города нашего Бога, и пусть Господь сделает так, как Ему угодно! |
13 |
14 Когда аммонитяне увидели, что арамеи бегут, они тоже побежали от Авишая и отступили в город. А Иоав вернулся со сражения с арамеями и пришел в Иерусалим. |
15 |
16 Ададезер послал за арамеями, жившими за рекой Евфратом. Те пришли в Хелам во главе с Шовахом, чальником войска Ададезера. |
17 |
18 Но они побежали перед Израилем, и Давид перебил из них семьсот колесничих и сорок тысяч пеших воинов. Еще он поразил Шоваха, начальника их войска, который и умер там. |
19 Увидев, что они разбиты Израилем, все цари, подданные Ададезера, заключили с израильтянами мир и покорились им. |
2-а СамуїловаРозділ 10 |
1 |
2 І сказав Давид: „Зроблю́ я ласку Ганунові, Нахашевому синові, як батько його зробив був ласку мені“. І послав Давид, щоб його пора́дувати, щодо батька його, через своїх рабів. І прибули́ Давидові раби до аммонітського краю. |
3 А аммонітські князі сказали до пана свого Гануна: „Чи Давид шанує батька твого́ в оча́х твоїх тим, що послав тобі потіши́телів? Чи ж Давид послав до тебе своїх слуг не на те, щоб оглянули місто та щоб його ви́відати, а потім зни́щити його?“ |
4 І взяв Гану́н Давидових слуг, та й оголив половину їхньої бороди́, та обрізав їхню одежу на полови́ну, аж до сиді́ння їх, та й відпусти́в їх. |
5 І доне́сли про це Давидові, а він послав назу́стріч їм, бо ті му́жі були дуже осоро́млені. І цар їм сказав: „Сидіть в Єрихоні, аж поки відросте́ вам борода́, потім пове́рнетесь“. |
6 І побачили аммоні́тяни, що вони зненави́джені в Давида. І аммонітяни послали й найняли́ Арам-Бет-Рехову й Арам-Цови, двадцять тисяч піхоти́нців, та царя Маахи, тисячу чоловіка, і тов'ян дванадцять тисяч чоловіка. |
7 А коли Давид прочу́в про це, то послав Йоава та все лица́рське військо. |
8 І повихо́дили аммоні́тяни, і встанови́лися до бо́ю при вході до брами. А Арам-Цова, і Рехов, і Тов'янин, і Мааха, — вони самі були на полі. |
9 І побачив Йоа́в, що бойови́й фронт звернений на нього спе́реду та поза́ду, то вибрав Ізраїлевих ви́браних, та й установи́в їх навпро́ти Ара́ма. |
10 А решту наро́ду дав під руку свого брата Авшая, і встановив навпроти аммонітян, |
11 і сказав: „Якщо Ара́м бу́де сильніший від мене, то будеш мені на поміч, а якщо аммонітяни бу́дуть сильніші від те́бе, то я піду́ допомага́ти тобі. |
12 Будь му́жній, і станьмо міцно за наро́д наш та за міста нашого Бога, а Госпо́дь нехай зро́бить, що добре в оча́х Його!“ |
13 А коли Йоав та народ, що був із ним, підійшли́ на бій з Арамом, то ті повтіка́ли перед ним. |
14 А аммонітяни побачили, що втік Арам, то й вони повтікали перед Авішаєм, і ввійшли до міста. І верну́вся Йоав від аммонітян і ввійшов до Єрусалиму. |
15 А коли побачив Арам, що він побитий Ізраїлем, то вони позбиралися ра́зом. |
16 І послав Гадад'езер, і вивів Арама, що з другого боку Річки, і ввійшли вони до Гела́му. А Шовах, провідни́к Гадад'езерового ві́йська, був перед ними. |
17 І було́ доне́сено Давидові, і він зібрав усього Ізраїля, і перейшов Йордан, та прийшов до Геламу. А Арам установився навпроти Давида, і воював із ним. |
18 І побіг Арам перед Ізраїлем, а Давид повбивав з Араму сім сотень колесни́ць та сорок тисяч верхівці́в. І вбив він Шоваха, зверхника ві́йська його, і той там помер. |
19 А коли всі царі, підле́глі Гадад'езера, побачили, що вони побиті Ізраїлем, то замири́лися з Ізраїлем, і служили йому. І Арам уже боявся допомагати аммоні́тянам. |
Вторая книга ЦарствГлава 10 |
2-а СамуїловаРозділ 10 |
1 |
1 |
2 Давид подумал: «Я окажу Хануну, сыну Нахаша, милость, как его отец оказал милость мне». |
2 І сказав Давид: „Зроблю́ я ласку Ганунові, Нахашевому синові, як батько його зробив був ласку мені“. І послав Давид, щоб його пора́дувати, щодо батька його, через своїх рабів. І прибули́ Давидові раби до аммонітського краю. |
3 аммонитские вожди сказали своему господину Хануну: |
3 А аммонітські князі сказали до пана свого Гануна: „Чи Давид шанує батька твого́ в оча́х твоїх тим, що послав тобі потіши́телів? Чи ж Давид послав до тебе своїх слуг не на те, щоб оглянули місто та щоб його ви́відати, а потім зни́щити його?“ |
4 |
4 І взяв Гану́н Давидових слуг, та й оголив половину їхньої бороди́, та обрізав їхню одежу на полови́ну, аж до сиді́ння їх, та й відпусти́в їх. |
5 Когда об этом рассказали Давиду, он послал им навстречу людей, потому что они были сильно опозорены. Царь сказал: |
5 І доне́сли про це Давидові, а він послав назу́стріч їм, бо ті му́жі були дуже осоро́млені. І цар їм сказав: „Сидіть в Єрихоні, аж поки відросте́ вам борода́, потім пове́рнетесь“. |
6 |
6 І побачили аммоні́тяни, що вони зненави́джені в Давида. І аммонітяни послали й найняли́ Арам-Бет-Рехову й Арам-Цови, двадцять тисяч піхоти́нців, та царя Маахи, тисячу чоловіка, і тов'ян дванадцять тисяч чоловіка. |
7 |
7 А коли Давид прочу́в про це, то послав Йоава та все лица́рське військо. |
8 Аммонитяне вышли и расположились боевым порядком у входа в городские ворота, а арамеи из Цовы и Рехова и люди из Това и Маахи стояли отдельно в открытом поле. |
8 І повихо́дили аммоні́тяни, і встанови́лися до бо́ю при вході до брами. А Арам-Цова, і Рехов, і Тов'янин, і Мааха, — вони самі були на полі. |
9 |
9 І побачив Йоа́в, що бойови́й фронт звернений на нього спе́реду та поза́ду, то вибрав Ізраїлевих ви́браних, та й установи́в їх навпро́ти Ара́ма. |
10 Остальных людей он отдал под начало своего брата Авишая, и тот выстроил их против аммонитян. |
10 А решту наро́ду дав під руку свого брата Авшая, і встановив навпроти аммонітян, |
11 Иоав сказал: |
11 і сказав: „Якщо Ара́м бу́де сильніший від мене, то будеш мені на поміч, а якщо аммонітяни бу́дуть сильніші від те́бе, то я піду́ допомага́ти тобі. |
12 Будь мужествен! Будем храбро сражаться за наш народ и города нашего Бога, и пусть Господь сделает так, как Ему угодно! |
12 Будь му́жній, і станьмо міцно за наро́д наш та за міста нашого Бога, а Госпо́дь нехай зро́бить, що добре в оча́х Його!“ |
13 |
13 А коли Йоав та народ, що був із ним, підійшли́ на бій з Арамом, то ті повтіка́ли перед ним. |
14 Когда аммонитяне увидели, что арамеи бегут, они тоже побежали от Авишая и отступили в город. А Иоав вернулся со сражения с арамеями и пришел в Иерусалим. |
14 А аммонітяни побачили, що втік Арам, то й вони повтікали перед Авішаєм, і ввійшли до міста. І верну́вся Йоав від аммонітян і ввійшов до Єрусалиму. |
15 |
15 А коли побачив Арам, що він побитий Ізраїлем, то вони позбиралися ра́зом. |
16 Ададезер послал за арамеями, жившими за рекой Евфратом. Те пришли в Хелам во главе с Шовахом, чальником войска Ададезера. |
16 І послав Гадад'езер, і вивів Арама, що з другого боку Річки, і ввійшли вони до Гела́му. А Шовах, провідни́к Гадад'езерового ві́йська, був перед ними. |
17 |
17 І було́ доне́сено Давидові, і він зібрав усього Ізраїля, і перейшов Йордан, та прийшов до Геламу. А Арам установився навпроти Давида, і воював із ним. |
18 Но они побежали перед Израилем, и Давид перебил из них семьсот колесничих и сорок тысяч пеших воинов. Еще он поразил Шоваха, начальника их войска, который и умер там. |
18 І побіг Арам перед Ізраїлем, а Давид повбивав з Араму сім сотень колесни́ць та сорок тисяч верхівці́в. І вбив він Шоваха, зверхника ві́йська його, і той там помер. |
19 Увидев, что они разбиты Израилем, все цари, подданные Ададезера, заключили с израильтянами мир и покорились им. |
19 А коли всі царі, підле́глі Гадад'езера, побачили, що вони побиті Ізраїлем, то замири́лися з Ізраїлем, і служили йому. І Арам уже боявся допомагати аммоні́тянам. |