CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
2 Цар. 2
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Вторая книга Царств

Глава 2

1 Спустя время Давид спросил Господа: — Идти ли мне в какой-нибудь из городов Иудеи? Господь сказал: — Иди. Давид спросил: — Куда мне идти? — В Хеврон, — ответил Он.

2 Давид поднялся туда и обе жены его: Ахиноамь из Изрееля и Авигайль, вдова Навала из Кармила.

3 Еще Давид привел людей, которые были с ним, каждого вместе со своей семьей, и они поселились в городах Хеврона.

4 Жители Иудеи пришли в Хеврон и помазали там Давида царем над домом Иуды. Когда Давиду сказали, что жители Иавеша Галаадского похоронили Саула,

5 он послал к ним вестников сказать: «Благословенны вы у Господа за то, что явили эту милость Саулу, вашему господину, похоронив его.

6 Пусть же Господь явит вам милость и верность, и я также вознагражу вас за то, что вы сделали это.

7 Итак, будьте сильны и доблестны, потому что Саул, ваш господин, мертв, а дом Иуды помазал меня царем над собой».

8 Тем временем Авнер, сын Нира, начальник войска Саула, взял Иш-Бошета, сына Саула, и привел его в Маханаим.

9 Он сделал его царем над Галаадом, ашуритами и Изреелем, а также над Ефремом, Вениамином и над всем Израилем.

10 Иш-Бошету, сыну Саула, было сорок лет, когда он стал царем Израиля, и правил он два года. Но дом Иуды пошел за Давидом.

11 Всего Давид был в Хевроне царем над домом Иуды семь лет и шесть месяцев.

12 Авнер, сын Нира, вместе с людьми Иш-Бошета, сына Саула, покинул Маханаим и пошел к Гаваону.

13 Иоав, сын Саруи, и люди Давида вышли и встретили их у гаваонского пруда. Те засели на одной стороне пруда, а эти — на другой.

14 Авнер сказал Иоаву: — Пусть юноши встанут и сразятся перед нами. — Пусть встанут, — ответил Иоав.

15 Юноши встали, и было отсчитано двенадцать вениамитян за Иш-Бошета, сына Саула, и двенадцать человек за Давида.

16 Каждый из них схватил своего соперника за голову, вонзил ему в бок свой меч и пал вместе с ним. Вот почему это место в Гаваоне было названо Хелкаф Гаццурим.

17 Битва в тот день была очень жестокой, и Авнер с воинами Израиля был разбит людьми Давида.

18 Там были и три сына Саруи — Иоав, Авишай и Асаил. Асаил был быстроног, как дикая газель.

19 Он погнался за Авнером, не сворачивая ни вправо, ни влево от его следов.

20 Авнер оглянулся назад и спросил: — Это ты, Асаил? — Да, я, — ответил он.

21 Тогда Авнер сказал ему: — Поверни вправо или влево; схвати одного из юношей и возьми себе его оружие. Но Асаил, не останавливаясь, гнался за ним.

22 Авнер вновь предостерег Асаила: — Прекрати гнаться за мной! Зачем мне убивать тебя? Как тогда я смогу посмотреть в глаза твоему брату Иоаву?

23 Но Асаил не прекращал погоню. Тогда Авнер пронзил ему в живот обратным концом своего копья, так, что оно вышло наружу у него через спину. Он упал и умер на месте. Каждый человек останавливался, поравнявшись с местом, где упал и умер Асаил.

24 Но Иоав и Авишай преследовали Авнера, и на закате солнца они добрались до холма Амма, близ Гиаха, на дороге к гаваонской пустоши.

25 Вениамитяне сплотились вокруг Авнера, объединились в одну группу и заняли место на вершине холма.

26 Авнер закричал Иоаву: — Вечно ли будет разить меч? Разве ты не понимаешь, что конец будет горек? Сколько еще пройдет времени, прежде чем ты прикажешь своим людям прекратить преследовать их братьев?

27 Иоав ответил: — Верно, как и то, что жив Бог, если бы ты не сказал, воины продолжали бы преследовать своих братьев до утра.

28 Иоав затрубил в рог, и все воины остановились. Они больше не преследовали израильтян и не сражались.

29 Всю эту ночь Авнер и его люди шли через иорданскую долину. Они пересекли Иордан, прошли через весь Битрон и пришли в Маханаим.

30 Иоав вернулся после преследования Авнера и собрал всех своих людей. Кроме Асаила недосчитались девятнадцати воинов Давида.

31 Слуги же Давида поразили триста шестьдесят человек вениамитян, которые были с Авнером.

32 Они взяли Асаила и похоронили его в гробнице его отца в Вифлееме. Иоав же со своими людьми шел всю ночь и на рассвете прибыл в Хеврон.

2-а Самуїлова

Розділ 2

1 І сталося пото́му, і запита́вся Давид Господа, говорячи: „Чи йти мені в одне з Юдиних міст?“ А Господь відказав йому: „Іди!“ І сказав Давид: „Куди я піду́?“ А Він відказав: „У Хевро́н!“

2 І ввійшов туди Давид, а також дві жі́нки його: їзреелі́тка Ахіно́ам та Авіґа́їл, коли́шня жінка кармеля́нииа Нава́ла.

3 І людей своїх, що були з ним, привів Давид кожного та дім його, і вони осі́лися по хевро́нських міста́х.

4 І посхо́дилися Юдині му́жі, і пома́зали там Давида царем над Юдиним домом. А Давидові розповіли́, кажучи: „Люди ґілеа́дського Яве́шу похова́ли Саула“.

5 І послав Давид людей до ґілеа́дського Яве́шу, і сказав до них: „Благослове́нні ви для Господа, що зробили цю милість із своїм паном, із Саулом, та похова́ли його́!

6 А тепер нехай Господь зро́бить вам милість та правду, і я теж зроблю́ вам те добро за те, що ви зроби́ли цю річ.

7 А тепер нехай зміцня́ться ваші руки, і бу́дьте мужні, бо помер пан ваш Саул, а також Юдин дім пома́зав мене царем над собою“.

8 А Авне́р, Не́рів син, провідни́к Саулового війська, узяв Іш-Бо́шета, Саулового сина, та й привів його до Маханаїму.

9 І він настанови́в його царем над Ґілеадом, і над Ашуре́янином, і над Їзрее́лем, і над Єфремом, і над Веніямином, і над усім Ізраїлем.

10 Іш-Бо́шет, Саулів син, був віку сорока́ літ, коли зацарюва́в над Ізраїлем, і царюва́в два роки, — тільки дім Юди був за Давидом.

11 А число днів, що Давид був царем у Хевро́ні над Юдиним домом, — сім літ і шість місяців.

12 І вийшов Авне́р, Нерів син, та слу́ги Іш-Бо́шета, Саулового сина, з Маханаїму до Ґів'ону.

13 А Йоа́в, син Церуї, та Давидові слу́ги вийшли й зустрі́ли їх ра́зом при ґів'онському ста́ві. І засіли вони — ті з того бо́ку ставу, а ті з цього боку ста́ву.

14 І сказав Авне́р до Йоава: „Нехай встануть ці юнаки́, і поба́вляться перед нами!“ І сказав Йоа́в: „Нехай встануть“.

15 І встали, і перейшли́ в числі дванадцяти́ для Веніямина та для Іш-Бошета, Саулового сина, та дванадцять із Давидових слуг.

16 І схопи́ли один о́дного за го́лову, та й всадили свого меча́ до бо́ку один о́дного, — і попадали ра́зом. І назвали ім'я тому місцю: Хелкат-Гаццурім, що в Ґів'о́ні.

17 І зня́вся того дня дуже жорсто́кий бій, і був побитий Авне́р та Ізраїлеві люди Давидовими слу́гами.

18 І були там три сини Церуї: Йоав, і Авішай, і Асаїл. А Асаїл був легки́й в нога́х своїх, як польова́ та газе́ля.

19 І гнався Асаїл за Авнером, і не збочував, ані право́руч, ані ліво́руч із погоні за Авнером.

20 І оберну́вся Авне́р позад себе й сказав: „Чи це ти, Асаїле?“ А той відказав: „Я“.

21 І сказав йому Авне́р: „Збоч собі на правицю свою чи на лівицю свою, і схопи́ собі одно́го із слуг, і візьми́ собі збро́ю його́“. Та не хотів Асаїл спини́ти пого́ні за ним.

22 А Авнер знов говорив до Асаїла: „Спини́ся в гонитві за мною! На́що я вб'ю тебе́? І як зведу́ я обличчя своє́ до брата твого́ Йоа́ва?“

23 А той відмо́вився спини́тися. І вдарив його Авнер заднім кінце́м списа в живіт, — і спис вийшов ізза́ду його! І впав він там, і помер на місці. І сталося, — кожен, хто прихо́див до того місця, де впав Асаїл та помер, то спинявся.

24 І гналися Йоав та Авішай за Авнером. І сонце зайшло, а вони прийшли до згір'я Амма, що навпроти Ґіаху, на дорозі до Ґів'о́нської пустині.

25 І зібралися Веніями́нові сини при Авнері, і склали один відділ, та й спини́лися на верхі́в'ї одно́го взгір'я.

26 І кликнув Авнер до Йоава й сказав: „Чи за́вжди меч буде жерти? Чи ти не знаєш, що гірко́та бу́де наоста́нку? І аж доки ти не скажеш наро́дові спини́тися в гонитві за своїми брата́ми?“

27 А Йоав відказав: „Як живий Бог, — коли б ти не сказав був іншого, то ще від ра́нку наро́д був би перестав гнатися за братом своїм“.

28 І засурми́в Йоав у сурму́, і спини́вся ввесь наро́д, і не гналися вже за Ізраїлем, і більше вже не воюва́ли.

29 А Авне́р та люди його йшли сте́пом усю ту ніч, і перейшли Йорда́н, і пройшли ввесь Бітро́н, і прийшли до Махана́їму.

30 І Йоав вернувся з погоні за Авнером, і зібрав увесь наро́д, і забра́кло з Давидових слуг дев'ятнадцяти́ чоловіка та Асаїла.

31 А Давидові слу́ги побили з Веніямина та з людей Авнера, — три сотні й шістдеся́т чоловіка, що померли.

32 І ви́несли Асаїла, і поховали його в гро́бі батька його́, що в Віфлеємі. І йшли ці́лу ніч Йоав та люди його, а розсвіло́ їм у Хевро́ні.

Вторая книга Царств

Глава 2

2-а Самуїлова

Розділ 2

1 Спустя время Давид спросил Господа: — Идти ли мне в какой-нибудь из городов Иудеи? Господь сказал: — Иди. Давид спросил: — Куда мне идти? — В Хеврон, — ответил Он.

1 І сталося пото́му, і запита́вся Давид Господа, говорячи: „Чи йти мені в одне з Юдиних міст?“ А Господь відказав йому: „Іди!“ І сказав Давид: „Куди я піду́?“ А Він відказав: „У Хевро́н!“

2 Давид поднялся туда и обе жены его: Ахиноамь из Изрееля и Авигайль, вдова Навала из Кармила.

2 І ввійшов туди Давид, а також дві жі́нки його: їзреелі́тка Ахіно́ам та Авіґа́їл, коли́шня жінка кармеля́нииа Нава́ла.

3 Еще Давид привел людей, которые были с ним, каждого вместе со своей семьей, и они поселились в городах Хеврона.

3 І людей своїх, що були з ним, привів Давид кожного та дім його, і вони осі́лися по хевро́нських міста́х.

4 Жители Иудеи пришли в Хеврон и помазали там Давида царем над домом Иуды. Когда Давиду сказали, что жители Иавеша Галаадского похоронили Саула,

4 І посхо́дилися Юдині му́жі, і пома́зали там Давида царем над Юдиним домом. А Давидові розповіли́, кажучи: „Люди ґілеа́дського Яве́шу похова́ли Саула“.

5 он послал к ним вестников сказать: «Благословенны вы у Господа за то, что явили эту милость Саулу, вашему господину, похоронив его.

5 І послав Давид людей до ґілеа́дського Яве́шу, і сказав до них: „Благослове́нні ви для Господа, що зробили цю милість із своїм паном, із Саулом, та похова́ли його́!

6 Пусть же Господь явит вам милость и верность, и я также вознагражу вас за то, что вы сделали это.

6 А тепер нехай Господь зро́бить вам милість та правду, і я теж зроблю́ вам те добро за те, що ви зроби́ли цю річ.

7 Итак, будьте сильны и доблестны, потому что Саул, ваш господин, мертв, а дом Иуды помазал меня царем над собой».

7 А тепер нехай зміцня́ться ваші руки, і бу́дьте мужні, бо помер пан ваш Саул, а також Юдин дім пома́зав мене царем над собою“.

8 Тем временем Авнер, сын Нира, начальник войска Саула, взял Иш-Бошета, сына Саула, и привел его в Маханаим.

8 А Авне́р, Не́рів син, провідни́к Саулового війська, узяв Іш-Бо́шета, Саулового сина, та й привів його до Маханаїму.

9 Он сделал его царем над Галаадом, ашуритами и Изреелем, а также над Ефремом, Вениамином и над всем Израилем.

9 І він настанови́в його царем над Ґілеадом, і над Ашуре́янином, і над Їзрее́лем, і над Єфремом, і над Веніямином, і над усім Ізраїлем.

10 Иш-Бошету, сыну Саула, было сорок лет, когда он стал царем Израиля, и правил он два года. Но дом Иуды пошел за Давидом.

10 Іш-Бо́шет, Саулів син, був віку сорока́ літ, коли зацарюва́в над Ізраїлем, і царюва́в два роки, — тільки дім Юди був за Давидом.

11 Всего Давид был в Хевроне царем над домом Иуды семь лет и шесть месяцев.

11 А число днів, що Давид був царем у Хевро́ні над Юдиним домом, — сім літ і шість місяців.

12 Авнер, сын Нира, вместе с людьми Иш-Бошета, сына Саула, покинул Маханаим и пошел к Гаваону.

12 І вийшов Авне́р, Нерів син, та слу́ги Іш-Бо́шета, Саулового сина, з Маханаїму до Ґів'ону.

13 Иоав, сын Саруи, и люди Давида вышли и встретили их у гаваонского пруда. Те засели на одной стороне пруда, а эти — на другой.

13 А Йоа́в, син Церуї, та Давидові слу́ги вийшли й зустрі́ли їх ра́зом при ґів'онському ста́ві. І засіли вони — ті з того бо́ку ставу, а ті з цього боку ста́ву.

14 Авнер сказал Иоаву: — Пусть юноши встанут и сразятся перед нами. — Пусть встанут, — ответил Иоав.

14 І сказав Авне́р до Йоава: „Нехай встануть ці юнаки́, і поба́вляться перед нами!“ І сказав Йоа́в: „Нехай встануть“.

15 Юноши встали, и было отсчитано двенадцать вениамитян за Иш-Бошета, сына Саула, и двенадцать человек за Давида.

15 І встали, і перейшли́ в числі дванадцяти́ для Веніямина та для Іш-Бошета, Саулового сина, та дванадцять із Давидових слуг.

16 Каждый из них схватил своего соперника за голову, вонзил ему в бок свой меч и пал вместе с ним. Вот почему это место в Гаваоне было названо Хелкаф Гаццурим.

16 І схопи́ли один о́дного за го́лову, та й всадили свого меча́ до бо́ку один о́дного, — і попадали ра́зом. І назвали ім'я тому місцю: Хелкат-Гаццурім, що в Ґів'о́ні.

17 Битва в тот день была очень жестокой, и Авнер с воинами Израиля был разбит людьми Давида.

17 І зня́вся того дня дуже жорсто́кий бій, і був побитий Авне́р та Ізраїлеві люди Давидовими слу́гами.

18 Там были и три сына Саруи — Иоав, Авишай и Асаил. Асаил был быстроног, как дикая газель.

18 І були там три сини Церуї: Йоав, і Авішай, і Асаїл. А Асаїл був легки́й в нога́х своїх, як польова́ та газе́ля.

19 Он погнался за Авнером, не сворачивая ни вправо, ни влево от его следов.

19 І гнався Асаїл за Авнером, і не збочував, ані право́руч, ані ліво́руч із погоні за Авнером.

20 Авнер оглянулся назад и спросил: — Это ты, Асаил? — Да, я, — ответил он.

20 І оберну́вся Авне́р позад себе й сказав: „Чи це ти, Асаїле?“ А той відказав: „Я“.

21 Тогда Авнер сказал ему: — Поверни вправо или влево; схвати одного из юношей и возьми себе его оружие. Но Асаил, не останавливаясь, гнался за ним.

21 І сказав йому Авне́р: „Збоч собі на правицю свою чи на лівицю свою, і схопи́ собі одно́го із слуг, і візьми́ собі збро́ю його́“. Та не хотів Асаїл спини́ти пого́ні за ним.

22 Авнер вновь предостерег Асаила: — Прекрати гнаться за мной! Зачем мне убивать тебя? Как тогда я смогу посмотреть в глаза твоему брату Иоаву?

22 А Авнер знов говорив до Асаїла: „Спини́ся в гонитві за мною! На́що я вб'ю тебе́? І як зведу́ я обличчя своє́ до брата твого́ Йоа́ва?“

23 Но Асаил не прекращал погоню. Тогда Авнер пронзил ему в живот обратным концом своего копья, так, что оно вышло наружу у него через спину. Он упал и умер на месте. Каждый человек останавливался, поравнявшись с местом, где упал и умер Асаил.

23 А той відмо́вився спини́тися. І вдарив його Авнер заднім кінце́м списа в живіт, — і спис вийшов ізза́ду його! І впав він там, і помер на місці. І сталося, — кожен, хто прихо́див до того місця, де впав Асаїл та помер, то спинявся.

24 Но Иоав и Авишай преследовали Авнера, и на закате солнца они добрались до холма Амма, близ Гиаха, на дороге к гаваонской пустоши.

24 І гналися Йоав та Авішай за Авнером. І сонце зайшло, а вони прийшли до згір'я Амма, що навпроти Ґіаху, на дорозі до Ґів'о́нської пустині.

25 Вениамитяне сплотились вокруг Авнера, объединились в одну группу и заняли место на вершине холма.

25 І зібралися Веніями́нові сини при Авнері, і склали один відділ, та й спини́лися на верхі́в'ї одно́го взгір'я.

26 Авнер закричал Иоаву: — Вечно ли будет разить меч? Разве ты не понимаешь, что конец будет горек? Сколько еще пройдет времени, прежде чем ты прикажешь своим людям прекратить преследовать их братьев?

26 І кликнув Авнер до Йоава й сказав: „Чи за́вжди меч буде жерти? Чи ти не знаєш, що гірко́та бу́де наоста́нку? І аж доки ти не скажеш наро́дові спини́тися в гонитві за своїми брата́ми?“

27 Иоав ответил: — Верно, как и то, что жив Бог, если бы ты не сказал, воины продолжали бы преследовать своих братьев до утра.

27 А Йоав відказав: „Як живий Бог, — коли б ти не сказав був іншого, то ще від ра́нку наро́д був би перестав гнатися за братом своїм“.

28 Иоав затрубил в рог, и все воины остановились. Они больше не преследовали израильтян и не сражались.

28 І засурми́в Йоав у сурму́, і спини́вся ввесь наро́д, і не гналися вже за Ізраїлем, і більше вже не воюва́ли.

29 Всю эту ночь Авнер и его люди шли через иорданскую долину. Они пересекли Иордан, прошли через весь Битрон и пришли в Маханаим.

29 А Авне́р та люди його йшли сте́пом усю ту ніч, і перейшли Йорда́н, і пройшли ввесь Бітро́н, і прийшли до Махана́їму.

30 Иоав вернулся после преследования Авнера и собрал всех своих людей. Кроме Асаила недосчитались девятнадцати воинов Давида.

30 І Йоав вернувся з погоні за Авнером, і зібрав увесь наро́д, і забра́кло з Давидових слуг дев'ятнадцяти́ чоловіка та Асаїла.

31 Слуги же Давида поразили триста шестьдесят человек вениамитян, которые были с Авнером.

31 А Давидові слу́ги побили з Веніямина та з людей Авнера, — три сотні й шістдеся́т чоловіка, що померли.

32 Они взяли Асаила и похоронили его в гробнице его отца в Вифлееме. Иоав же со своими людьми шел всю ночь и на рассвете прибыл в Хеврон.

32 І ви́несли Асаїла, і поховали його в гро́бі батька його́, що в Віфлеємі. І йшли ці́лу ніч Йоав та люди його, а розсвіло́ їм у Хевро́ні.