Вторая книга Паралипоменон

Глава 12

1 После того как Ровоам утвердил свою власть и стал силен, он вместе со всем Израилем оставил Закон Господа.

2 Они нарушили верность Господу, и вот, на пятом году правления царя Ровоама, Шишак, царь Египта, напал на Иерусалим.

3 С тысячью и двумя сотнями колесниц, шестьюдесятью тысячами всадников и бесчисленным множеством пеших воинов из ливийцев, сукхитов и кушитов, которые пришли с ним из Египта,

4 он завладел всеми укрепленными городами Иудеи и подошел к самому Иерусалиму.

5 Пророк Шемая пришел к Ровоаму и к вождям Иудеи, которые собрались в Иерусалиме из-за страха перед Шишаком, и сказал им: — Так говорит Господь: «Вы оставили Меня, и Я оставлю вас, и отдам в руки Шишаку».

6 Вожди Израиля и царь смирились и сказали: — Господь праведен.

7 Когда Господь увидел, что они смирились, тогда к Шемае было Господне слово: — Так как они смирились, Я не истреблю их и вскоре спасу. Мой гнев не изольется на Иерусалим через Шишака.

8 Но им придется покориться ему, чтобы они познали разницу между служением Мне и служением царям чужих земель.

9 Когда Шишак, царь Египта, пришел в Иерусалим, он унес сокровища дома Господа и сокровища царского дворца. Он забрал все, включая и золотые щиты, которые сделал Соломон.

10 Царь Ровоам сделал бронзовые щиты, чтобы заменить их, и вверил их начальникам стражи, которые несли службу у входа в царский дворец.

11 Всякий раз, когда царь шел в Господний дом, стража несла щиты, а после этого возвращала их в комнату стражи.

12 Так как Ровоам смирил себя, гнев Господа на него прекратился и не погубил его окончательно. Да и в Иудее было что-то доброе.

13 Царь Ровоам утвердился в Иерусалиме и царствовал. Когда он стал царем, ему был сорок один год, и он правил семнадцать лет в Иерусалиме, городе, который Господь избрал среди всех родов Израиля, чтобы там пребывало Его имя. Его мать звали Наама; она была аммонитянкой.

14 Он творил зло, потому что не отдал своего сердца тому, чтобы искать Господа.

15 Что же до событий правления Ровоама, от первых до последних, то разве не описаны они в записях пророка Шемаи и провидца Иддо, вошедших в родословия? Между Ровоамом и Иеровоамом все время шла война.

16 Ровоам упокоился со своими предками и был похоронен в Городе Давида. Авия, его сын, стал царем вместо него.

2-а хронiки

Розділ 12

1 І сталося, як зміцніло Рехав'амове царство й став він си́льний, то покинув він, і ввесь Ізраїль із ним, Господнього Зако́на.

2 І сталося п'ятого року царя Рехав'ама, пішов Шішак, єгипетський цар, на Єрусали́м, — бо вони спроневі́рилися Господе́ві, —

3 з тисячею й двомаста́ми колесни́ць та з шістдесятьма́ тисячами верхівці́в: і не було числа для наро́ду, що прийшов із ним з Єгипту, — ливіянам, суккійянам та кушанам.

4 І здобув він тверди́нні міста, що в Юді, і прийшов аж до Єрусали́му.

5 А пророк Шемая прийшов до Рехав'ама та Юдиних зверхників, що зібралися до Єрусалиму, утікаючи перед Шішаком, та й сказав до них: „Так сказав Госпо́дь: Ви залишили Мене, а тому Я залишив вас і видав у Шішакову руку“!

6 І впокори́лися Ізраїлеві зверхники та цар і сказали: „Справедливий Господь!“

7 А коли Господь побачив, що вони впокори́лися, то було Господнє слово до Шемаї, говорячи: „Упокори́лися вони, — не нищитиму їх, але́ дам їм трохи людей на порятунок, і не виллється гнів Мій на Єрусали́м через Шішака.

8 Бо вони стануть йому за рабів, та й пізнають тоді службу Мені та службу царствам зе́мним“.

9 І вийшов Шішак, єгипетський цар, на Єрусалим, і забрав ска́рби Господнього дому та ска́рби дому царе́вого, — і все позабирав. І забрав він золоті щити́, що Соломон поробив був.

10 А цар Рехав'ам поробив замість них мідяні щити́, і склав їх на руки зверхника сторожі́в, що стерегли́ вхід до царсько́го дому.

11 І бувало, як тільки цар ішов до Господнього дому, прихо́дили бігуни́, та й носили їх, а потім вертали їх до комори бігуні́в.

12 А коли він впокори́вся, то відвернувся від нього Господній гнів, і не знищив його аж до вигу́блення. Та й у Юдеї були ще справи добрі.

13 І зміцнився цар Рехав'ам в Єрусалимі й царював. А Рехав'ам був віку сорока́ й одного року, коли зацарював, і царював він сімнадцять літ в Єрусалимі, у тому́ місті, яке вибрав Господь зо всіх Ізраїлевих племе́н, щоб покласти там Своє Ймення. А ім'я́ його матері — аммонітка Наама.

14 І робив він лихе́, бо не схиляв свого серця, щоб звертатися до Господа.

15 А Рехав'амові діла́, перші й останні, ото вони описані в історії пророка Шемаї та прозорливця Іддо: „Родословні книги“. І точилися ві́йни поміж Рехав'амом та Єровоамом по всі дні.

16 І спочив Рехав'ам зо своїми батька́ми, і був він похований у Давидовому Місті, а замість нього зацарюва́в його син Авійя.

Вторая книга Паралипоменон

Глава 12

2-а хронiки

Розділ 12

1 После того как Ровоам утвердил свою власть и стал силен, он вместе со всем Израилем оставил Закон Господа.

1 І сталося, як зміцніло Рехав'амове царство й став він си́льний, то покинув він, і ввесь Ізраїль із ним, Господнього Зако́на.

2 Они нарушили верность Господу, и вот, на пятом году правления царя Ровоама, Шишак, царь Египта, напал на Иерусалим.

2 І сталося п'ятого року царя Рехав'ама, пішов Шішак, єгипетський цар, на Єрусали́м, — бо вони спроневі́рилися Господе́ві, —

3 С тысячью и двумя сотнями колесниц, шестьюдесятью тысячами всадников и бесчисленным множеством пеших воинов из ливийцев, сукхитов и кушитов, которые пришли с ним из Египта,

3 з тисячею й двомаста́ми колесни́ць та з шістдесятьма́ тисячами верхівці́в: і не було числа для наро́ду, що прийшов із ним з Єгипту, — ливіянам, суккійянам та кушанам.

4 он завладел всеми укрепленными городами Иудеи и подошел к самому Иерусалиму.

4 І здобув він тверди́нні міста, що в Юді, і прийшов аж до Єрусали́му.

5 Пророк Шемая пришел к Ровоаму и к вождям Иудеи, которые собрались в Иерусалиме из-за страха перед Шишаком, и сказал им: — Так говорит Господь: «Вы оставили Меня, и Я оставлю вас, и отдам в руки Шишаку».

5 А пророк Шемая прийшов до Рехав'ама та Юдиних зверхників, що зібралися до Єрусалиму, утікаючи перед Шішаком, та й сказав до них: „Так сказав Госпо́дь: Ви залишили Мене, а тому Я залишив вас і видав у Шішакову руку“!

6 Вожди Израиля и царь смирились и сказали: — Господь праведен.

6 І впокори́лися Ізраїлеві зверхники та цар і сказали: „Справедливий Господь!“

7 Когда Господь увидел, что они смирились, тогда к Шемае было Господне слово: — Так как они смирились, Я не истреблю их и вскоре спасу. Мой гнев не изольется на Иерусалим через Шишака.

7 А коли Господь побачив, що вони впокори́лися, то було Господнє слово до Шемаї, говорячи: „Упокори́лися вони, — не нищитиму їх, але́ дам їм трохи людей на порятунок, і не виллється гнів Мій на Єрусали́м через Шішака.

8 Но им придется покориться ему, чтобы они познали разницу между служением Мне и служением царям чужих земель.

8 Бо вони стануть йому за рабів, та й пізнають тоді службу Мені та службу царствам зе́мним“.

9 Когда Шишак, царь Египта, пришел в Иерусалим, он унес сокровища дома Господа и сокровища царского дворца. Он забрал все, включая и золотые щиты, которые сделал Соломон.

9 І вийшов Шішак, єгипетський цар, на Єрусалим, і забрав ска́рби Господнього дому та ска́рби дому царе́вого, — і все позабирав. І забрав він золоті щити́, що Соломон поробив був.

10 Царь Ровоам сделал бронзовые щиты, чтобы заменить их, и вверил их начальникам стражи, которые несли службу у входа в царский дворец.

10 А цар Рехав'ам поробив замість них мідяні щити́, і склав їх на руки зверхника сторожі́в, що стерегли́ вхід до царсько́го дому.

11 Всякий раз, когда царь шел в Господний дом, стража несла щиты, а после этого возвращала их в комнату стражи.

11 І бувало, як тільки цар ішов до Господнього дому, прихо́дили бігуни́, та й носили їх, а потім вертали їх до комори бігуні́в.

12 Так как Ровоам смирил себя, гнев Господа на него прекратился и не погубил его окончательно. Да и в Иудее было что-то доброе.

12 А коли він впокори́вся, то відвернувся від нього Господній гнів, і не знищив його аж до вигу́блення. Та й у Юдеї були ще справи добрі.

13 Царь Ровоам утвердился в Иерусалиме и царствовал. Когда он стал царем, ему был сорок один год, и он правил семнадцать лет в Иерусалиме, городе, который Господь избрал среди всех родов Израиля, чтобы там пребывало Его имя. Его мать звали Наама; она была аммонитянкой.

13 І зміцнився цар Рехав'ам в Єрусалимі й царював. А Рехав'ам був віку сорока́ й одного року, коли зацарював, і царював він сімнадцять літ в Єрусалимі, у тому́ місті, яке вибрав Господь зо всіх Ізраїлевих племе́н, щоб покласти там Своє Ймення. А ім'я́ його матері — аммонітка Наама.

14 Он творил зло, потому что не отдал своего сердца тому, чтобы искать Господа.

14 І робив він лихе́, бо не схиляв свого серця, щоб звертатися до Господа.

15 Что же до событий правления Ровоама, от первых до последних, то разве не описаны они в записях пророка Шемаи и провидца Иддо, вошедших в родословия? Между Ровоамом и Иеровоамом все время шла война.

15 А Рехав'амові діла́, перші й останні, ото вони описані в історії пророка Шемаї та прозорливця Іддо: „Родословні книги“. І точилися ві́йни поміж Рехав'амом та Єровоамом по всі дні.

16 Ровоам упокоился со своими предками и был похоронен в Городе Давида. Авия, его сын, стал царем вместо него.

16 І спочив Рехав'ам зо своїми батька́ми, і був він похований у Давидовому Місті, а замість нього зацарюва́в його син Авійя.