Библия - Обещанное Восстановление

Деяния апостолов

Глава 9

1 Между тем, Савл всё ещё пытался запугать и уничтожить учеников Господа. Он пошёл к первосвященнику

2 и попросил письма к синагогам в Дамаске, чтобы, если он найдёт последователей Пути, будь то мужчины или женщины, он мог взять их под стражу и привести в Иерусалим.

3 Когда Савл шёл, приближаясь к Дамаску, его внезапно озарил свет с небес.

4 Он упал на землю и услышал голос, говоривший: «Савл, Савл, почему ты преследуешь Меня?»

5 Он спросил: «Кто Ты, Господи?» Голос ответил: «Я — Иисус, Которого ты преследуешь.

6 Но встань и иди в город, там тебе будет сказано, что тебе нужно будет сделать».

7 Люди же, бывшие с ним, от изумления потеряли дар речи, потому что они слышали голос, но никого не видели.

8 Савл поднялся с земли, но, открыв глаза, ничего не увидел. Его взяли за руку и повели в Дамаск.

9 И три дня он ничего не видел, ничего не ел и не пил.

10 В Дамаске был ученик Иисуса по имени Анания. В видении Господь обратился к нему с такими словами: «Анания!» Тот ответил: «Вот я, Господи».

11 Господь сказал ему: «Поднимись и пойди на улицу, которая называется Прямой, и в доме Иуды спроси тарсянина по имени Савл, так как он молится там.

12 Ему было видение, что человек по имени Анания войдёт и возложит на него руки, чтобы он мог снова видеть».

13 Анания ответил: «Господи, от многих слышал я об этом человеке, обо всём том зле, что причинил он святым людям Твоим в Иерусалиме.

14 Он пришёл сюда по приказанию главных священников, чтобы схватить всех, кто верит в Тебя».

15 Но Господь сказал ему: «Иди, так как человек этот есть орудие, избранное Мной, для того чтобы он провозгласил имя Моё перед царями, перед людьми Израиля и перед другими народами.

16 Я Сам укажу ему, сколько он должен пострадать во имя Моё».

17 Затем Анания ушёл и явился в тот дом и, возложив на Савла руки, сказал: «Брат Савл, Господь Иисус, явившийся тебе по дороге сюда, послал меня, чтобы к тебе вернулось зрение и чтобы ты исполнился Святого Духа».

18 Тут же с его глаз опало нечто, подобное рыбьей чешуе, и зрение вернулось к нему. Затем он поднялся и принял крещение.

19 После этого он поел и почувствовал, что силы вернулись к нему. Савл проповедует в Дамаске Савл пробыл в Дамаске с последователями Иисуса несколько дней,

20 а потом пошёл прямо по синагогам и стал провозглашать, что Иисус — Сын Божий.

21 И все, кто слышали его, в изумлении говорили: «Не тот ли это человек, который пытался уничтожить в Иерусалиме тех, кто поверил в Иисуса? Разве он пришёл сюда не для того, чтобы схватить их и отвести к главным священникам?»

22 Речи его становились всё убедительнее, и он приводил в замешательство иудеев, живших в Дамаске, доказывая, что Иисус и есть Христос.

23 Прошло много дней, и иудеи сговорились убить Савла.

24 Они стерегли городские ворота днём и ночью, чтобы убить его, но Савлу стало известно об их умысле.

25 Ученики пришли к нему ночью и спустили его в корзине за городскую стену.

26 Когда Савл пришёл в Иерусалим, он попытался присоединиться к ученикам Иисуса, но они боялись его, не веря, что он — ученик.

27 Тогда Варнава взял его, привёл к апостолам и объяснил им, как Господь явился Савлу и говорил с ним по пути в Дамаск и как смело Савл проповедовал в Дамаске во имя Иисуса.

28 И Савл оставался с ними, часто бывая в Иерусалиме и смело проповедуя во имя Господа.

29 Он говорил и спорил с теми иудеями, которые говорили по-гречески, но они пытались убить его.

30 Братья же, узнав об этом, отвели его в Кесарию и отослали в Тарс.

31 Тогда церковь по всей Иудее, Галилее и Самарии обрела мир и укреплялась. Так как верующие пребывали в страхе Господнем и Дух Святой помогал им, число учеников всё время умножалось.

32 Проходя через города, Пётр навестил верующих, живших в Лидде.

33 Там он нашёл одного человека по имени Еней, в течение восьми лет прикованного к постели, так как он был разбит параличом.

34 Пётр сказал ему: «Еней, Иисус Христос исцеляет тебя. Поднимись и убери постель!» И он тотчас же поднялся.

35 Все живущие в Лидде и в Сароне видели его и обратились к Господу.

36 В Иоппии была последовательница по имени Тавита, по-гречески Доркас, что значит «серна», творившая добро и подававшая милостыню бедным.

37 В те дни она заболела и умерла. Её обмыли и положили в комнате наверху.

38 Так как Лидда была недалеко от Иоппии, то ученики, услышав, что Пётр находится в Лидде, послали к нему двух человек. Они умоляли: «Приди к нам немедля».

39 Пётр собрался и пошёл с ними. Когда он пришёл, его отвели в комнату наверху, и все вдовы окружили его. Плача, они показывали ему рубашки и платья, которые сшила Тавита, пока была с ними.

40 Пётр попросил их выйти из комнаты и, упав на колени, стал молиться. Затем, повернувшись к умершей, сказал: «Тавита, встань!» Она открыла глаза и, увидев Петра, поднялась и села.

41 Подав ей руку, Пётр помог женщине встать. Он созвал всех верующих и вдов и показал им её живой.

42 Это стало известно по всей Иоппии, и многие поверили в Господа.

43 Пётр же оставался в Иоппии ещё много дней у кожевника Симона.

Дiї

Розділ 9

1 А Савл, іще дишучи грізьбою й убивством на учнів Господніх, приступивши до первосвященика,

2 попросив від нього листи́ у Дама́ск синагогам, щоб, коли зна́йде яких чоловіків та жінок, що тієї дороги вони, то зв'язати й приве́сти до Єрусалиму.

3 А коли він ішов й наближа́вся до Дамаску, то ось нагло ося́яло світло із неба його,

4 а він повали́вся на землю, і голос почув, що йому говорив: „Са́вле, Са́вле, — чому́ ти Мене переслідуєш?“

5 А він запитав: „Хто Ти, Пане?“ А Той: „Я Ісус, що Його переслідуєш ти. Трудно тобі бити ногою колючку!“

6 А він, затрусившися та налякавшися, каже: „Чого, Господи, хочеш, щоб я вчинив?“ А до нього Господь: „Уставай, та до міста подайся, а там тобі скажуть, що́ маєш робити!“

7 А люди, що йшли з ним, онімілі стояли, бо вони чули голос, та ніко́го не бачили.

8 Тоді Савл підвівся з землі, і хоч очі розплю́щені мав, ніко́го не бачив... І за руку його повели́ й привели́ до Дамаску.

9 І три дні невидю́щий він був, і не їв, і не пив.

10 А в Дама́ску був учень один, на йме́ння Ана́ній. І Господь у видінні промовив до нього: „ Ана́нію!“ А він відказав: „Ось я, Господи!“

11 Господь же до нього: „Устань, і піди на вулицю, що Про́стою зветься, і пошукай в домі Юдовім Са́вла на йме́ння, тарся́нина, ось бо він мо́литься,

12 і мужа в видінні він бачив, на йме́ння Ананія, що до нього прийшов і руку на нього поклав, щоб став він видю́щий“.

13 Відповів же Ана́ній: „Чув я, Господи, від багатьох про цього́ чоловіка, скільки зла він учинив в Єрусалимі святим Твоїм!

14 І тут має вла́ду від первосвящеників, щоб в'язати усіх, хто кли́че Ім'я́ Твоє“.

15 І промовив до нього Господь: „Іди, бо для Мене — посу́дина ви́брана він, щоб носити Ім'я́ Моє перед наро́дами, і царями, і синами Ізраїля.

16 Бо Я покажу́ йому, скільки має він витерпіти за Ім'я́ Моє“.

17 І Ананій пішов, і до дому ввійшов, і руки поклавши на нього, промовив: „Са́вле брате, Господь Ісус, що з'явився тобі на дорозі, якою ти йшов, послав ось мене, щоб став ти видю́щий, і напо́внився Духа Святого!“

18 І хвилі тієї відпала з очей йому ніби луска́, і зараз видю́щий він став... І, вставши, охристився,

19 і, прийнявши поживу, на силах зміцнів.

20 І він зараз зачав у синагогах звіщати про Ісуса, що Він — Божий Син,

21 І дивом усі дивувалися, хто чув, і говорили: „Хіба це не той, що переслідував в Єрусалимі визна́вців оцього Ім'я́, та й сюди не на те він прибув, щоб отих пов'язати й приве́сти до первосвящеників?“

22 А Савл іще більше зміцнявся, і непокоїв юдеїв, що в Дамаску жили, удово́днюючи, що Той — то Христос.

23 А як ча́су минуло доволі, юдеї змовилися його вбити,

24 та Са́влові стала відо́ма їхня змова. А вони день і ніч чатува́ли в воро́тях, щоб убити його.

25 Тому учні забрали його вночі, та й із муру спустили в коші́.

26 А коли він до Єрусалиму прибув, то силкува́вся пристати до учнів, та його всі ляка́лися, не вірячи, що він учень.

27 Варнава тоді взяв його та й привів до апо́столів, і їм розповів, як дорогою той бачив Господа, і як Він йому промовляв, і як сміли́во навчав у Дамаску в Ісусове Йме́ння.

28 І він із ними входив і вихо́див до Єрусалиму, і відважно звіщав в Ім'я́ Господа.

29 Він також розмовляв й сперечався з огре́ченими, а вони намагалися вбити його.

30 Тому браття, довідавшися, відвели́ його до Кесарі́ї, і до Та́рсу його відіслали.

31 А Церква по всій Юдеї, і Галілеї, і Самарі́ї мала мир, будуючись і ходячи в стра́сі Господньому, і сповня́лася втіхою Духа Святого.

32 І сталося, як Петро всіх обходив, то прибув і до святих, що ме́шкали в Лі́дді.

33 Знайшов же він там чоловіка одно́го, на йме́ння Ене́й, що на ліжку лежав вісім років, — він розсла́блений був.

34 І промовив до нього Петро: „Енею, тебе вздоровляє Ісус Христос. Уставай, і постели́ собі сам!“ І той зараз устав.

35 І його оглядали усі, хто мешкав у Лі́дді й Саро́ні, які навернулися до Господа.

36 А в Йоппі́ї була одна у́чениця, на ймення Таві́та, що в перекладі Са́рною зветься. Вона повна була добрих вчинків та ми́лостині, що чинила.

37 І трапилося тими днями, що вона занедужала й умерла. Обмили ж її й покла́ли в го́рниці.

38 А що Лі́дда лежить недалеко Йоппі́ї, то учні, прочувши, що в ній пробуває Петро, послали до нього двох му́жів, що благали: „Не гайся прибути до нас!“

39 І, вставши Петро, пішов із ними. А коли він прибув, то ввели його в го́рницю. І обступили його всі вдови́ці, плачучи та показуючи йому су́кні й плащі, що їх Сарна робила, як із ними була́.

40 Петро ж із кімна́ти всіх ви́провадив, і, ставши навко́лішки, помолився, і, звернувшись до тіла, промовив: „Тавіто, вставай!“ А вона свої очі розплю́щила, і сіла, уздрівши Петра.

41 Він же руку подав їй, і підвів її, і закли́кав святих і вдовиць, та й поставив живою її.

42 А це стало відо́ме по ці́лій Йоппі́ї, і багато-хто в Господа ввірували.

43 І сталось, що він багато днів пробув у Йоппі́ї, в одно́го гарбарника Си́мона.

Деяния апостолов Глава 9	Дiї Розділ 9
1 Между тем, Савл всё ещё пытался запугать и уничтожить учеников Господа. Он пошёл к первосвященнику	1 А Савл, іще дишучи грізьбою й убивством на учнів Господніх, приступивши до первосвященика,
2 и попросил письма к синагогам в Дамаске, чтобы, если он найдёт последователей Пути, будь то мужчины или женщины, он мог взять их под стражу и привести в Иерусалим.	2 попросив від нього листи́ у Дама́ск синагогам, щоб, коли зна́йде яких чоловіків та жінок, що тієї дороги вони, то зв'язати й приве́сти до Єрусалиму.
3 Когда Савл шёл, приближаясь к Дамаску, его внезапно озарил свет с небес.	3 А коли він ішов й наближа́вся до Дамаску, то ось нагло ося́яло світло із неба його,
4 Он упал на землю и услышал голос, говоривший: «Савл, Савл, почему ты преследуешь Меня?»	4 а він повали́вся на землю, і голос почув, що йому говорив: „Са́вле, Са́вле, — чому́ ти Мене переслідуєш?“
5 Он спросил: «Кто Ты, Господи?» Голос ответил: «Я — Иисус, Которого ты преследуешь.	5 А він запитав: „Хто Ти, Пане?“ А Той: „Я Ісус, що Його переслідуєш ти. Трудно тобі бити ногою колючку!“
6 Но встань и иди в город, там тебе будет сказано, что тебе нужно будет сделать».	6 А він, затрусившися та налякавшися, каже: „Чого, Господи, хочеш, щоб я вчинив?“ А до нього Господь: „Уставай, та до міста подайся, а там тобі скажуть, що́ маєш робити!“
7 Люди же, бывшие с ним, от изумления потеряли дар речи, потому что они слышали голос, но никого не видели.	7 А люди, що йшли з ним, онімілі стояли, бо вони чули голос, та ніко́го не бачили.
8 Савл поднялся с земли, но, открыв глаза, ничего не увидел. Его взяли за руку и повели в Дамаск.	8 Тоді Савл підвівся з землі, і хоч очі розплю́щені мав, ніко́го не бачив... І за руку його повели́ й привели́ до Дамаску.
9 И три дня он ничего не видел, ничего не ел и не пил.	9 І три дні невидю́щий він був, і не їв, і не пив.
10 В Дамаске был ученик Иисуса по имени Анания. В видении Господь обратился к нему с такими словами: «Анания!» Тот ответил: «Вот я, Господи».	10 А в Дама́ску був учень один, на йме́ння Ана́ній. І Господь у видінні промовив до нього: „ Ана́нію!“ А він відказав: „Ось я, Господи!“
11 Господь сказал ему: «Поднимись и пойди на улицу, которая называется Прямой, и в доме Иуды спроси тарсянина по имени Савл, так как он молится там.	11 Господь же до нього: „Устань, і піди на вулицю, що Про́стою зветься, і пошукай в домі Юдовім Са́вла на йме́ння, тарся́нина, ось бо він мо́литься,
12 Ему было видение, что человек по имени Анания войдёт и возложит на него руки, чтобы он мог снова видеть».	12 і мужа в видінні він бачив, на йме́ння Ананія, що до нього прийшов і руку на нього поклав, щоб став він видю́щий“.
13 Анания ответил: «Господи, от многих слышал я об этом человеке, обо всём том зле, что причинил он святым людям Твоим в Иерусалиме.	13 Відповів же Ана́ній: „Чув я, Господи, від багатьох про цього́ чоловіка, скільки зла він учинив в Єрусалимі святим Твоїм!
14 Он пришёл сюда по приказанию главных священников, чтобы схватить всех, кто верит в Тебя».	14 І тут має вла́ду від первосвящеників, щоб в'язати усіх, хто кли́че Ім'я́ Твоє“.
15 Но Господь сказал ему: «Иди, так как человек этот есть орудие, избранное Мной, для того чтобы он провозгласил имя Моё перед царями, перед людьми Израиля и перед другими народами.	15 І промовив до нього Господь: „Іди, бо для Мене — посу́дина ви́брана він, щоб носити Ім'я́ Моє перед наро́дами, і царями, і синами Ізраїля.
16 Я Сам укажу ему, сколько он должен пострадать во имя Моё».	16 Бо Я покажу́ йому, скільки має він витерпіти за Ім'я́ Моє“.
17 Затем Анания ушёл и явился в тот дом и, возложив на Савла руки, сказал: «Брат Савл, Господь Иисус, явившийся тебе по дороге сюда, послал меня, чтобы к тебе вернулось зрение и чтобы ты исполнился Святого Духа».	17 І Ананій пішов, і до дому ввійшов, і руки поклавши на нього, промовив: „Са́вле брате, Господь Ісус, що з'явився тобі на дорозі, якою ти йшов, послав ось мене, щоб став ти видю́щий, і напо́внився Духа Святого!“
18 Тут же с его глаз опало нечто, подобное рыбьей чешуе, и зрение вернулось к нему. Затем он поднялся и принял крещение.	18 І хвилі тієї відпала з очей йому ніби луска́, і зараз видю́щий він став... І, вставши, охристився,
19 После этого он поел и почувствовал, что силы вернулись к нему. Савл проповедует в Дамаске Савл пробыл в Дамаске с последователями Иисуса несколько дней,	19 і, прийнявши поживу, на силах зміцнів.
20 а потом пошёл прямо по синагогам и стал провозглашать, что Иисус — Сын Божий.	20 І він зараз зачав у синагогах звіщати про Ісуса, що Він — Божий Син,
21 И все, кто слышали его, в изумлении говорили: «Не тот ли это человек, который пытался уничтожить в Иерусалиме тех, кто поверил в Иисуса? Разве он пришёл сюда не для того, чтобы схватить их и отвести к главным священникам?»	21 І дивом усі дивувалися, хто чув, і говорили: „Хіба це не той, що переслідував в Єрусалимі визна́вців оцього Ім'я́, та й сюди не на те він прибув, щоб отих пов'язати й приве́сти до первосвящеників?“
22 Речи его становились всё убедительнее, и он приводил в замешательство иудеев, живших в Дамаске, доказывая, что Иисус и есть Христос.	22 А Савл іще більше зміцнявся, і непокоїв юдеїв, що в Дамаску жили, удово́днюючи, що Той — то Христос.
23 Прошло много дней, и иудеи сговорились убить Савла.	23 А як ча́су минуло доволі, юдеї змовилися його вбити,
24 Они стерегли городские ворота днём и ночью, чтобы убить его, но Савлу стало известно об их умысле.	24 та Са́влові стала відо́ма їхня змова. А вони день і ніч чатува́ли в воро́тях, щоб убити його.
25 Ученики пришли к нему ночью и спустили его в корзине за городскую стену.	25 Тому учні забрали його вночі, та й із муру спустили в коші́.
26 Когда Савл пришёл в Иерусалим, он попытался присоединиться к ученикам Иисуса, но они боялись его, не веря, что он — ученик.	26 А коли він до Єрусалиму прибув, то силкува́вся пристати до учнів, та його всі ляка́лися, не вірячи, що він учень.
27 Тогда Варнава взял его, привёл к апостолам и объяснил им, как Господь явился Савлу и говорил с ним по пути в Дамаск и как смело Савл проповедовал в Дамаске во имя Иисуса.	27 Варнава тоді взяв його та й привів до апо́столів, і їм розповів, як дорогою той бачив Господа, і як Він йому промовляв, і як сміли́во навчав у Дамаску в Ісусове Йме́ння.
28 И Савл оставался с ними, часто бывая в Иерусалиме и смело проповедуя во имя Господа.	28 І він із ними входив і вихо́див до Єрусалиму, і відважно звіщав в Ім'я́ Господа.
29 Он говорил и спорил с теми иудеями, которые говорили по-гречески, но они пытались убить его.	29 Він також розмовляв й сперечався з огре́ченими, а вони намагалися вбити його.
30 Братья же, узнав об этом, отвели его в Кесарию и отослали в Тарс.	30 Тому браття, довідавшися, відвели́ його до Кесарі́ї, і до Та́рсу його відіслали.
31 Тогда церковь по всей Иудее, Галилее и Самарии обрела мир и укреплялась. Так как верующие пребывали в страхе Господнем и Дух Святой помогал им, число учеников всё время умножалось.	31 А Церква по всій Юдеї, і Галілеї, і Самарі́ї мала мир, будуючись і ходячи в стра́сі Господньому, і сповня́лася втіхою Духа Святого.
32 Проходя через города, Пётр навестил верующих, живших в Лидде.	32 І сталося, як Петро всіх обходив, то прибув і до святих, що ме́шкали в Лі́дді.
33 Там он нашёл одного человека по имени Еней, в течение восьми лет прикованного к постели, так как он был разбит параличом.	33 Знайшов же він там чоловіка одно́го, на йме́ння Ене́й, що на ліжку лежав вісім років, — він розсла́блений був.
34 Пётр сказал ему: «Еней, Иисус Христос исцеляет тебя. Поднимись и убери постель!» И он тотчас же поднялся.	34 І промовив до нього Петро: „Енею, тебе вздоровляє Ісус Христос. Уставай, і постели́ собі сам!“ І той зараз устав.
35 Все живущие в Лидде и в Сароне видели его и обратились к Господу.	35 І його оглядали усі, хто мешкав у Лі́дді й Саро́ні, які навернулися до Господа.
36 В Иоппии была последовательница по имени Тавита, по-гречески Доркас, что значит «серна», творившая добро и подававшая милостыню бедным.	36 А в Йоппі́ї була одна у́чениця, на ймення Таві́та, що в перекладі Са́рною зветься. Вона повна була добрих вчинків та ми́лостині, що чинила.
37 В те дни она заболела и умерла. Её обмыли и положили в комнате наверху.	37 І трапилося тими днями, що вона занедужала й умерла. Обмили ж її й покла́ли в го́рниці.
38 Так как Лидда была недалеко от Иоппии, то ученики, услышав, что Пётр находится в Лидде, послали к нему двух человек. Они умоляли: «Приди к нам немедля».	38 А що Лі́дда лежить недалеко Йоппі́ї, то учні, прочувши, що в ній пробуває Петро, послали до нього двох му́жів, що благали: „Не гайся прибути до нас!“
39 Пётр собрался и пошёл с ними. Когда он пришёл, его отвели в комнату наверху, и все вдовы окружили его. Плача, они показывали ему рубашки и платья, которые сшила Тавита, пока была с ними.	39 І, вставши Петро, пішов із ними. А коли він прибув, то ввели його в го́рницю. І обступили його всі вдови́ці, плачучи та показуючи йому су́кні й плащі, що їх Сарна робила, як із ними була́.
40 Пётр попросил их выйти из комнаты и, упав на колени, стал молиться. Затем, повернувшись к умершей, сказал: «Тавита, встань!» Она открыла глаза и, увидев Петра, поднялась и села.	40 Петро ж із кімна́ти всіх ви́провадив, і, ставши навко́лішки, помолився, і, звернувшись до тіла, промовив: „Тавіто, вставай!“ А вона свої очі розплю́щила, і сіла, уздрівши Петра.
41 Подав ей руку, Пётр помог женщине встать. Он созвал всех верующих и вдов и показал им её живой.	41 Він же руку подав їй, і підвів її, і закли́кав святих і вдовиць, та й поставив живою її.
42 Это стало известно по всей Иоппии, и многие поверили в Господа.	42 А це стало відо́ме по ці́лій Йоппі́ї, і багато-хто в Господа ввірували.
43 Пётр же оставался в Иоппии ещё много дней у кожевника Симона.	43 І сталось, що він багато днів пробув у Йоппі́ї, в одно́го гарбарника Си́мона.

Ветхий
завет

Новый
завет

Деяния апостолов

Глава 9

Дiї

Розділ 9

Деяния апостолов

Глава 9

Дiї

Розділ 9

Ветхий завет

Новый завет

Деяния апостолов

Глава 9

Дiї

Розділ 9

Деяния апостолов

Глава 9

Дiї

Розділ 9

Ветхий
завет

Новый
завет