ЛевитГлава 10 |
1 |
2 Тогда вышел огонь от Господа и сжёг Надава и Авиуда, и они умерли перед Господом. |
3 Моисей сказал Аарону: |
4 У дяди Аарона, Узиила, были сыновья Мисаил и Елцафан. Моисей сказал им: |
5 Мисаил и Елцафан повиновались Моисею и вынесли тела Надава и Авиуда в священнических одеждах за пределы стана. |
6 Затем Моисей обратился к Аарону и другим его сыновьям, Елеазару и Ифамару. Он сказал им: |
7 Вы же не должны даже выходить из дверей скинии собрания, а если вы уйдёте, то умрёте, потому что на вас возложен елей Господнего помазания». |
8 Тогда Господь сказал Аарону: |
9 |
10 Вы должны отличать священное от несвященного и чистое от нечистого |
11 и научить народ Израиля всем законам, которые Господь дал израильтянам через Моисея». |
12 Моисей сказал Аарону и его оставшимся в живых сыновьям Елеазару и Ифамару: |
13 Это — часть приношений, которые были сожжены на огне для Господа. Закон, который я дал вам, учит, что часть принадлежит тебе и твоим сыновьям, но вы должны есть её в святом месте. |
14 К тому же, твои сыновья и дочери смогут есть грудину и плечо жертвы, преподнесённой Господу. Вы должны их есть в чистом месте, потому что они были даны тебе и твоим детям как доля приношения содружества народа Израиля, принесённой Господу. |
15 Люди должны принести жир от своих животных как часть жертвы, сожжённой на огне. Они должны также принести плечо от приношения содружества и грудину жертвы, которая была преподнесена Господу, которая и будет вашей долей приношения, — твоей и твоих детей. Эта часть жертвоприношений будет вашей долей навсегда, как повелел Господь». |
16 Моисей стал искать козла приношения за грех, но козёл был уже сожжён. Моисей очень рассердился на двух других сыновей Аарона, Елеазара и Ифамара. Он спросил их: |
17 |
18 Кровь того козла не была внесена в святилище. Вы должны были есть мясо на святом месте, как я велел!» |
19 Но Аарон сказал Моисею: |
20 Услышав такой ответ, Моисей с ним согласился. |
ЛевитРозділ 10 |
1 |
2 І вийшов огонь від лиця Господнього, та й спалив їх, — і вони повмирали перед Господнім лицем. |
3 І сказав Мойсей до Ааро́на: „Це те, про що говорив був Господь, кажучи: Серед близьки́х Моїх Я буду освя́чений, і перед усім наро́дом буду просла́влений“. І замовк Аарон. |
4 І покликав Мойсей Мисаїла та Елцафана, синів Уззіїла, Ааро́нового дя́дька, та й промовив до них: „Підійдіть, винесіть братів своїх із святині поза та́бір“. |
5 І вони підійшли, та й винесли їх в їхніх хітонах поза та́бір, як наказав був Мойсей. |
6 І сказав Мойсей до Аарона, та до Елеазара й до Ітамара, синів його: „Голів ваших не відкривайте, і одеж ваших не роздирайте, — щоб вам не померти, і щоб на всю громаду не розгнівався Він. А брати ваші, — увесь дім Ізраїлів будуть оплакувати те спа́лення, що спалив Господь. |
7 А зо входу скинії заповіту не ви́йдете ви, щоб не померти, бо на вас олива Господнього пома́зання“. І зробили вони за Мойсеєвим словом. |
8 А Господь промовляв до Ааро́на, говорячи: |
9 „Вина та п'янко́го напою не пий ані ти, ані сини твої з тобою при вході вашім до скинії заповіту, — щоб вам не померти. Це вічна постанова для ваших поколінь, |
10 і щоб розрізняти між святістю й між несвятістю, і між нечистим та між чистим, |
11 і щоб навчати Ізра́їлевих синів усіх постанов, про що́ говорив до них Господь через Мойсея“. |
12 І Мойсей промовляв до Ааро́на та до Елеазара й до Ітамара, позосталих синів його: „Візьміть хлі́бну жертву, полишену з огняни́х Господніх же́ртов, та й їжте її прісну при жертівнику, бо це — Найсвятіше. |
13 І будете їсти її в місці святому, бо вона — уставова пайка твоя й уставова пайка синів твоїх з огняни́х жертов Господніх, бо так мені наказано. |
14 А грудину колиха́ння та стегно́ прино́шення будете їсти в місці чистому, ти й сини твої, та твої до́чки з тобою, бо уставова пайка твоя й уставова пайка синів твоїх дані з мирних жертов Ізраїлевих синів. |
15 Стегно́ прино́шення й груди́ну колиха́ння на огняни́х жертвах лою принесуть вони, щоб колихати як колихання перед Господнім лицем. І буде це для тебе та для синів твоїх з тобою на вічну постанову, як наказав Господь“. |
16 А козла жертви за гріх пильно шукав Мойсей, і ось він був спа́лений. І розгнівався на Елеазара й на Ітамара, позосталих Ааронових синів, кажучи: |
17 „Чому ви не з'їли жертви за гріх у місці святому? Бо вона — Найсвятіше, і її я дав вам, щоб унева́жнити провину громади, щоб очистити їх перед Господнім лицем. |
18 Тож не внесено крови її до святині всере́дину. Будете конче їсти її в святині, як я наказав“. |
19 І промовляв Ааро́н до Мойсея: „От сьогодні прине́сли вони свою жертву за гріх і цілопа́лення своє перед Господнє лице, — і трапилося мені оце. А буду я їсти жертву за гріх сьогодні, — чи буде це добре в Господніх оча́х?“ |
20 І почув Мойсей, — і було́ це добре в його оча́х. |
ЛевитГлава 10 |
ЛевитРозділ 10 |
1 |
1 |
2 Тогда вышел огонь от Господа и сжёг Надава и Авиуда, и они умерли перед Господом. |
2 І вийшов огонь від лиця Господнього, та й спалив їх, — і вони повмирали перед Господнім лицем. |
3 Моисей сказал Аарону: |
3 І сказав Мойсей до Ааро́на: „Це те, про що говорив був Господь, кажучи: Серед близьки́х Моїх Я буду освя́чений, і перед усім наро́дом буду просла́влений“. І замовк Аарон. |
4 У дяди Аарона, Узиила, были сыновья Мисаил и Елцафан. Моисей сказал им: |
4 І покликав Мойсей Мисаїла та Елцафана, синів Уззіїла, Ааро́нового дя́дька, та й промовив до них: „Підійдіть, винесіть братів своїх із святині поза та́бір“. |
5 Мисаил и Елцафан повиновались Моисею и вынесли тела Надава и Авиуда в священнических одеждах за пределы стана. |
5 І вони підійшли, та й винесли їх в їхніх хітонах поза та́бір, як наказав був Мойсей. |
6 Затем Моисей обратился к Аарону и другим его сыновьям, Елеазару и Ифамару. Он сказал им: |
6 І сказав Мойсей до Аарона, та до Елеазара й до Ітамара, синів його: „Голів ваших не відкривайте, і одеж ваших не роздирайте, — щоб вам не померти, і щоб на всю громаду не розгнівався Він. А брати ваші, — увесь дім Ізраїлів будуть оплакувати те спа́лення, що спалив Господь. |
7 Вы же не должны даже выходить из дверей скинии собрания, а если вы уйдёте, то умрёте, потому что на вас возложен елей Господнего помазания». |
7 А зо входу скинії заповіту не ви́йдете ви, щоб не померти, бо на вас олива Господнього пома́зання“. І зробили вони за Мойсеєвим словом. |
8 Тогда Господь сказал Аарону: |
8 А Господь промовляв до Ааро́на, говорячи: |
9 |
9 „Вина та п'янко́го напою не пий ані ти, ані сини твої з тобою при вході вашім до скинії заповіту, — щоб вам не померти. Це вічна постанова для ваших поколінь, |
10 Вы должны отличать священное от несвященного и чистое от нечистого |
10 і щоб розрізняти між святістю й між несвятістю, і між нечистим та між чистим, |
11 и научить народ Израиля всем законам, которые Господь дал израильтянам через Моисея». |
11 і щоб навчати Ізра́їлевих синів усіх постанов, про що́ говорив до них Господь через Мойсея“. |
12 Моисей сказал Аарону и его оставшимся в живых сыновьям Елеазару и Ифамару: |
12 І Мойсей промовляв до Ааро́на та до Елеазара й до Ітамара, позосталих синів його: „Візьміть хлі́бну жертву, полишену з огняни́х Господніх же́ртов, та й їжте її прісну при жертівнику, бо це — Найсвятіше. |
13 Это — часть приношений, которые были сожжены на огне для Господа. Закон, который я дал вам, учит, что часть принадлежит тебе и твоим сыновьям, но вы должны есть её в святом месте. |
13 І будете їсти її в місці святому, бо вона — уставова пайка твоя й уставова пайка синів твоїх з огняни́х жертов Господніх, бо так мені наказано. |
14 К тому же, твои сыновья и дочери смогут есть грудину и плечо жертвы, преподнесённой Господу. Вы должны их есть в чистом месте, потому что они были даны тебе и твоим детям как доля приношения содружества народа Израиля, принесённой Господу. |
14 А грудину колиха́ння та стегно́ прино́шення будете їсти в місці чистому, ти й сини твої, та твої до́чки з тобою, бо уставова пайка твоя й уставова пайка синів твоїх дані з мирних жертов Ізраїлевих синів. |
15 Люди должны принести жир от своих животных как часть жертвы, сожжённой на огне. Они должны также принести плечо от приношения содружества и грудину жертвы, которая была преподнесена Господу, которая и будет вашей долей приношения, — твоей и твоих детей. Эта часть жертвоприношений будет вашей долей навсегда, как повелел Господь». |
15 Стегно́ прино́шення й груди́ну колиха́ння на огняни́х жертвах лою принесуть вони, щоб колихати як колихання перед Господнім лицем. І буде це для тебе та для синів твоїх з тобою на вічну постанову, як наказав Господь“. |
16 Моисей стал искать козла приношения за грех, но козёл был уже сожжён. Моисей очень рассердился на двух других сыновей Аарона, Елеазара и Ифамара. Он спросил их: |
16 А козла жертви за гріх пильно шукав Мойсей, і ось він був спа́лений. І розгнівався на Елеазара й на Ітамара, позосталих Ааронових синів, кажучи: |
17 |
17 „Чому ви не з'їли жертви за гріх у місці святому? Бо вона — Найсвятіше, і її я дав вам, щоб унева́жнити провину громади, щоб очистити їх перед Господнім лицем. |
18 Кровь того козла не была внесена в святилище. Вы должны были есть мясо на святом месте, как я велел!» |
18 Тож не внесено крови її до святині всере́дину. Будете конче їсти її в святині, як я наказав“. |
19 Но Аарон сказал Моисею: |
19 І промовляв Ааро́н до Мойсея: „От сьогодні прине́сли вони свою жертву за гріх і цілопа́лення своє перед Господнє лице, — і трапилося мені оце. А буду я їсти жертву за гріх сьогодні, — чи буде це добре в Господніх оча́х?“ |
20 Услышав такой ответ, Моисей с ним согласился. |
20 І почув Мойсей, — і було́ це добре в його оча́х. |