2-я ЛетописьГлава 10 |
1 |
2 Иеровоам, сын Навата, находился в Египте, куда бежал от царя Соломона. Когда Иеровоам услышал, что Ровоам собирается стать новым царём, он вернулся из Египта. |
3 Израильтяне позвали Иеровоама пойти с ними, а затем отправились к Ровоаму. Они сказали ему: |
4 твой отец принуждал нас к непосильному труду. Облегчи нам теперь тяжкую работу, которую заставлял нас делать твой отец. Тогда мы будем служить тебе». |
5 Ровоам ответил им: |
6 |
7 Старейшины сказали Ровоаму: |
8 Но Ровоам не послушался совета старцев, а также посоветовался с молодыми людьми, которые выросли вместе с ним и служили ему. |
9 Он спросил их: |
10 Тогда молодые люди, которые выросли с царём, ответили: |
11 Мой отец заставлял вас делать тяжёлую работу, а я сделаю вашу работу ещё тяжелее. Отец кнутами заставлял вас работать, а я буду вас бить кнутами с острыми шипами”». |
12 |
13 Царь ответил народу сурово. Он не принял совета старейшин. |
14 Царь Ровоам сделал, как посоветовали ему молодые люди, сказав: |
15 И не сделал царь того, что просил народ. Всё исполнилось согласно Божьему обещанию, которое Он дал Иеровоаму, сыну Навата, через Ахию силомлянина. |
16 |
17 Но Ровоам правил израильтянами, жившими в городах Иудеи. |
18 Царь послал к народу Адонирама, начальника над всеми рабочими. Однако израильтяне насмерть забросали его камнями, а царь успел сесть в свою колесницу и убежать в Иерусалим. |
19 И восстал Израиль против семьи Давида. Израильтяне и до сего дня враждуют с потомками Давида. |
2-а хронiкиРозділ 10 |
1 |
2 І сталося, як почув це Єровоа́м, Неватів син, — він був в Єгипті, куди втік від царя Соломона, — то вернувся Єровоам з Єгипту. |
3 І послали й покликали його. І прийшов Єровоам та ввесь Ізра́їль, і вони говорили до Рехав'ама, кажучи: |
4 „Твій батько вчинив був тяжки́м наше ярмо́, а ти полегши́ жорсто́ку роботу батька свого та тяжке́ його ярмо, що наклав він був на нас, і ми бу́демо служити тобі“. |
5 А він відказав їм: „Ідіть ще на три дні, і верніться до ме́не“. І пішов той наро́д. |
6 І радився цар Рехав'а́м зо старши́ми, що стояли перед обличчям його батька Соломона, коли він був живий, говорячи: „Як ви радите відповісти́ цьому́ наро́дові?“ |
7 І вони говорили йому, кажучи: „Якщо ти будеш добрим для цього наро́ду, і зробиш за волею їх, і говори́тимеш їм добрі слова́, то вони будуть тобі раба́ми по всі дні“. |
8 Та він відкинув пораду старши́х, що радили йому, і радився з молодика́ми, що ви́росли ра́зом із ним, що стояли перед ним. |
9 І сказав він до них: „Що́ ви радите, і що́ відповімо́ цьому́ наро́дові, який говорив мені, кажучи: Полегши́ ярмо́, яке твій ба́тько наклав був на нас“. |
10 І говорили з ним ті молодики́, що виросли з ним, кажучи: „Так скажеш тому наро́дові, що промовляв до тебе, говорячи: „Твій ба́тько вчинив був тяжки́м наше ярмо́, а ти дай поле́гшу нам.“ Отак скажеш до них: Мій мізи́нець грубілий за сте́гна мого батька! |
11 А тепер: мій батько наклав був на вас тяжке́ ярмо, а я доба́влю до вашого ярма! Батько мій карав вас бича́ми, а я би́тиму скорпіо́нами“. |
12 І прийшов Єровоам та ввесь народ до Рехав'ама третього дня, як цар говорив, кажучи: „Верніться до мене третього дня“. |
13 І цар жорсто́ко відповів їм. І відкинув цар Рехав'ам пораду старши́х, |
14 і говорив до них за порадою тих молодикі́в, кажучи: „Мій батько вчинив був тяжки́м ваше ярмо, а я добавлю до нього! Батько мій карав вас бичами, а я — скорпіонами!“ |
15 І не послухався цар наро́ду, бо це спричи́нене було від Бога, — щоб спра́вдити Господе́ві слово Своє, яке Він говорив був через шілонянина Ахійю, Неватового сина. |
16 І побачив увесь Ізраїль, що цар не послухався їх, і народ відповів царе́ві, кажучи: „Яка нам части́на в Давиді? І спа́дщини нема нам у сині Єссе́я! Усі до наметів своїх, о Ізраїлю! Позна́й тепер дім свій, Давиде!“ І пішов увесь Ізраїль до наметів своїх... |
17 А Ізраїлеві сини, що сиділи в Юдиних містах, — то над ними зацарюва́в Рехав'ам. |
18 І послав цар Рехав'ам Гадорама, що був над дани́ною, та Ізра́їлеві сини закидали його камі́нням, і він помер. А цар Рехав'ам поспішив сісти на колесни́цю та втекти́ до Єрусалиму. |
19 І відпав Ізраїль від Давидового дому, і так є аж до цього дня. |
2-я ЛетописьГлава 10 |
2-а хронiкиРозділ 10 |
1 |
1 |
2 Иеровоам, сын Навата, находился в Египте, куда бежал от царя Соломона. Когда Иеровоам услышал, что Ровоам собирается стать новым царём, он вернулся из Египта. |
2 І сталося, як почув це Єровоа́м, Неватів син, — він був в Єгипті, куди втік від царя Соломона, — то вернувся Єровоам з Єгипту. |
3 Израильтяне позвали Иеровоама пойти с ними, а затем отправились к Ровоаму. Они сказали ему: |
3 І послали й покликали його. І прийшов Єровоам та ввесь Ізра́їль, і вони говорили до Рехав'ама, кажучи: |
4 твой отец принуждал нас к непосильному труду. Облегчи нам теперь тяжкую работу, которую заставлял нас делать твой отец. Тогда мы будем служить тебе». |
4 „Твій батько вчинив був тяжки́м наше ярмо́, а ти полегши́ жорсто́ку роботу батька свого та тяжке́ його ярмо, що наклав він був на нас, і ми бу́демо служити тобі“. |
5 Ровоам ответил им: |
5 А він відказав їм: „Ідіть ще на три дні, і верніться до ме́не“. І пішов той наро́д. |
6 |
6 І радився цар Рехав'а́м зо старши́ми, що стояли перед обличчям його батька Соломона, коли він був живий, говорячи: „Як ви радите відповісти́ цьому́ наро́дові?“ |
7 Старейшины сказали Ровоаму: |
7 І вони говорили йому, кажучи: „Якщо ти будеш добрим для цього наро́ду, і зробиш за волею їх, і говори́тимеш їм добрі слова́, то вони будуть тобі раба́ми по всі дні“. |
8 Но Ровоам не послушался совета старцев, а также посоветовался с молодыми людьми, которые выросли вместе с ним и служили ему. |
8 Та він відкинув пораду старши́х, що радили йому, і радився з молодика́ми, що ви́росли ра́зом із ним, що стояли перед ним. |
9 Он спросил их: |
9 І сказав він до них: „Що́ ви радите, і що́ відповімо́ цьому́ наро́дові, який говорив мені, кажучи: Полегши́ ярмо́, яке твій ба́тько наклав був на нас“. |
10 Тогда молодые люди, которые выросли с царём, ответили: |
10 І говорили з ним ті молодики́, що виросли з ним, кажучи: „Так скажеш тому наро́дові, що промовляв до тебе, говорячи: „Твій ба́тько вчинив був тяжки́м наше ярмо́, а ти дай поле́гшу нам.“ Отак скажеш до них: Мій мізи́нець грубілий за сте́гна мого батька! |
11 Мой отец заставлял вас делать тяжёлую работу, а я сделаю вашу работу ещё тяжелее. Отец кнутами заставлял вас работать, а я буду вас бить кнутами с острыми шипами”». |
11 А тепер: мій батько наклав був на вас тяжке́ ярмо, а я доба́влю до вашого ярма! Батько мій карав вас бича́ми, а я би́тиму скорпіо́нами“. |
12 |
12 І прийшов Єровоам та ввесь народ до Рехав'ама третього дня, як цар говорив, кажучи: „Верніться до мене третього дня“. |
13 Царь ответил народу сурово. Он не принял совета старейшин. |
13 І цар жорсто́ко відповів їм. І відкинув цар Рехав'ам пораду старши́х, |
14 Царь Ровоам сделал, как посоветовали ему молодые люди, сказав: |
14 і говорив до них за порадою тих молодикі́в, кажучи: „Мій батько вчинив був тяжки́м ваше ярмо, а я добавлю до нього! Батько мій карав вас бичами, а я — скорпіонами!“ |
15 И не сделал царь того, что просил народ. Всё исполнилось согласно Божьему обещанию, которое Он дал Иеровоаму, сыну Навата, через Ахию силомлянина. |
15 І не послухався цар наро́ду, бо це спричи́нене було від Бога, — щоб спра́вдити Господе́ві слово Своє, яке Він говорив був через шілонянина Ахійю, Неватового сина. |
16 |
16 І побачив увесь Ізраїль, що цар не послухався їх, і народ відповів царе́ві, кажучи: „Яка нам части́на в Давиді? І спа́дщини нема нам у сині Єссе́я! Усі до наметів своїх, о Ізраїлю! Позна́й тепер дім свій, Давиде!“ І пішов увесь Ізраїль до наметів своїх... |
17 Но Ровоам правил израильтянами, жившими в городах Иудеи. |
17 А Ізраїлеві сини, що сиділи в Юдиних містах, — то над ними зацарюва́в Рехав'ам. |
18 Царь послал к народу Адонирама, начальника над всеми рабочими. Однако израильтяне насмерть забросали его камнями, а царь успел сесть в свою колесницу и убежать в Иерусалим. |
18 І послав цар Рехав'ам Гадорама, що був над дани́ною, та Ізра́їлеві сини закидали його камі́нням, і він помер. А цар Рехав'ам поспішив сісти на колесни́цю та втекти́ до Єрусалиму. |
19 И восстал Израиль против семьи Давида. Израильтяне и до сего дня враждуют с потомками Давида. |
19 І відпав Ізраїль від Давидового дому, і так є аж до цього дня. |