2-я ЛетописьГлава 26 |
1 |
2 Уззия заново отстроил город Елаф и возвратил его Иудее. Он сделал это после того, как Амасия умер и был похоронен со своими предками. |
3 |
4 Уззия делал то, что Господь считал правильным, поступая так, как поступал его отец Амасия. |
5 Уззия следовал Богу при жизни Захарии, который учил царя, как следует уважать Бога и подчиняться Ему. И когда Уззия подчинялся Господу, Бог даровал ему успех. |
6 |
7 Бог помогал Уззии в битве с филистимлянами и аравитянами, жившими в Гур-Ваале, и с меунитянами. |
8 Аммонитяне платили дань Уззии, и его имя прославилось до самых границ Египта. Он был знаменит, потому что был очень могуществен. |
9 |
10 Уззия построил башни в пустыне, а также вырыл много колодцев. У него паслось много скота на холмах и на низменностях. Земледельцы Уззии работали и в горах, и на плодородных землях. У него также были люди, которые ухаживали за полями, где рос виноград. Он любил земледелие. |
11 |
12 Этими воинами командовали две тысячи шестьсот вождей. |
13 Эти главы семей отвечали за триста семь тысяч пятьсот воинов, которые мужественно вступали в сражение и помогали царю в борьбе с неприятелем. |
14 Уззия вооружил войско щитами и копьями, шлемами и латами, луками и камнями для пращей. |
15 В Иерусалиме Уззия сделал машины, которые были изобретены умными людьми. Эти машины стояли на башнях и на углах стен и метали стрелы и большие камни. Уззия стал знаменитым, и в отдалённых местах народы знали его имя. Все люди оказывали ему всевозможную помощь, и поэтому он стал могущественным царём. |
16 |
17 Священник Азария и восемьдесят храбрых священников, которые служили Господу, последовали за ним. |
18 Они предупредили царя такими словами: |
19 Уззия всё ещё находился в храме возле алтаря для благовонного курения, а в руке он держал кадильницу для благовоний. Царь очень разозлился на священников и начал на них кричать. И вдруг священники заметили, что у Уззии на лбу выступила проказа. |
20 Главный священник Азария и все священники, увидев проказу у него на лбу, торопили Уззию выйти из храма, да он и сам торопился выйти, потому что Господь наказал его. |
21 Царь Уззия оставался прокажённым до самой смерти. Он должен был жить в отдельном доме и не мог войти в храм Господа. Иофам, царский сын, заботился о царском дворце и управлял народом. |
22 |
23 Когда Уззия умер, он был похоронен возле своих предков на поле царских гробниц, потому что люди говорили: |
2-а хронiкиРозділ 26 |
1 |
2 Він збудував Елота, і вернув його Юді, як цар спочив зо своїми батьками. |
3 Уззійя був віку шістнадцяти літ, коли він зацарював, а п'ятдеся́т і два роки царював в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Єхолія, з Єрусалиму. |
4 І робив він угодне в Господніх оча́х, усе, що́ робив батько його Амація. |
5 І став він звертатися до Бога за днів Заха́рія, що розумів Божі виді́ння. А за днів, коли він звертався до Господа, Бог давав йому у́спіх. |
6 І він вийшов, і воював із филисти́млянами, і поруйнував мур міста Ґату, і мур Явне, і мур Асдоду, і побудував міста́ в Асдоді та в филисти́млян. |
7 І допоміг йому Бог над филисти́млянами, і над арабами, що живуть у Ґур-Баалі, та над мецнітами. |
8 І давали аммоні́тяни дани́ну для Уззійї, а ім'я́ його проне́слося аж туди, де йдеться до Єгипту, бо він сильно зміцни́вся. |
9 І збудував Уззійя башту в Єрусалимі над брамою Пінна, і над брамою Ґай, і над Мікцоа, і позмі́цнював їх. |
10 І побудував він ба́шти в пустині, і повисі́кував багато ям для води, бо мав великі че́реди і на долині, і на рівни́ні, рільників, і виноградарів у гора́х, і садки́, бо він любив хліборо́бство. |
11 І було́ в Уззійї ві́йсько, що прова́дило війну, яке вихо́дило на війну відділом за числом їхнього пере́ліку через писаря Єіїла та урядника Маасею, під рукою Хананії з царе́вих зверхників. |
12 Усе число голів ба́тьківських родів, хоробрих воякі́в, дві тисячі й шість сотень. |
13 А при них ві́йська, — три сотні тисяч і сім тисяч і п'ять сотень тих, що провадять війну великою силою, щоб допомагати царе́ві на ворога. |
14 І нагото́вив для них Уззійя для всього ві́йська щити́ малі́ й ра́тища, і шоло́ми, і па́нцери, і лу́ки, і пра́щного камі́ння. |
15 І наробив він в Єрусалимі військо́вих маши́н, майстерно приду́маних, щоб були́ вони на баштах і на ро́гах на стріля́ння стрі́лами та великим камінням. І проне́слося ім'я́ його аж надто дале́ко, бо він дивно зробив, щоб допомогти собі, так що став си́льним. |
16 А як він зміцні́в, запиша́лося його серце аж до зіпсуття́, і він спроневі́рився Господе́ві, Богові своєму. І ввійшов він до храму Господнього, щоб кадити на кади́льному же́ртівнику. |
17 А за ним пішов священик Азарія, а з ним Господні священики, вісімдеся́т хоробрих мужів. |
18 І стали вони проти царя Уззійї та й сказали йому: „Не тобі, Уззійє, кадити для Господа, а священикам, синам Аароновим, посвяченим на кадіння... Вийди зо святині, бо ти спроневі́рився, і не за честь це бу́де тобі від Господа Бога!“ |
19 І розгнівався Уззійя, — а в руці його була кади́льниця на каді́ння. А коли він розгнівався на священиків, то на чолі́ його показа́лася прока́за, перед священиками в Господньому домі, при кади́льному же́ртівнику... |
20 І глянув на нього первосвященик Азарія та всі священики, аж ось він прокаже́ний на чолі́ своїм! І вони поспішно ви́гнали його звідти, та й сам він поспішив вийти, бо вра́зив його Госпо́дь! |
21 І був цар Уззійя прокаже́ний аж до дня своєї смерти, і сидів в осібному домі прокаже́ний, бо був ви́лучений від Господнього дому. А над царськи́м домом був син його Йотам, — він судив наро́д Кра́ю. |
22 А решту діл Уззійї, перші й останні, описав пророк Ісая, син Амосів. |
23 І спочив Уззійя з своїми батька́ми, і поховали його з батьками його на погребовому царсько́му полі, бо сказали: „Він прокаже́ний“. А замість нього зацарював син його Йота́м. |
2-я ЛетописьГлава 26 |
2-а хронiкиРозділ 26 |
1 |
1 |
2 Уззия заново отстроил город Елаф и возвратил его Иудее. Он сделал это после того, как Амасия умер и был похоронен со своими предками. |
2 Він збудував Елота, і вернув його Юді, як цар спочив зо своїми батьками. |
3 |
3 Уззійя був віку шістнадцяти літ, коли він зацарював, а п'ятдеся́т і два роки царював в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Єхолія, з Єрусалиму. |
4 Уззия делал то, что Господь считал правильным, поступая так, как поступал его отец Амасия. |
4 І робив він угодне в Господніх оча́х, усе, що́ робив батько його Амація. |
5 Уззия следовал Богу при жизни Захарии, который учил царя, как следует уважать Бога и подчиняться Ему. И когда Уззия подчинялся Господу, Бог даровал ему успех. |
5 І став він звертатися до Бога за днів Заха́рія, що розумів Божі виді́ння. А за днів, коли він звертався до Господа, Бог давав йому у́спіх. |
6 |
6 І він вийшов, і воював із филисти́млянами, і поруйнував мур міста Ґату, і мур Явне, і мур Асдоду, і побудував міста́ в Асдоді та в филисти́млян. |
7 Бог помогал Уззии в битве с филистимлянами и аравитянами, жившими в Гур-Ваале, и с меунитянами. |
7 І допоміг йому Бог над филисти́млянами, і над арабами, що живуть у Ґур-Баалі, та над мецнітами. |
8 Аммонитяне платили дань Уззии, и его имя прославилось до самых границ Египта. Он был знаменит, потому что был очень могуществен. |
8 І давали аммоні́тяни дани́ну для Уззійї, а ім'я́ його проне́слося аж туди, де йдеться до Єгипту, бо він сильно зміцни́вся. |
9 |
9 І збудував Уззійя башту в Єрусалимі над брамою Пінна, і над брамою Ґай, і над Мікцоа, і позмі́цнював їх. |
10 Уззия построил башни в пустыне, а также вырыл много колодцев. У него паслось много скота на холмах и на низменностях. Земледельцы Уззии работали и в горах, и на плодородных землях. У него также были люди, которые ухаживали за полями, где рос виноград. Он любил земледелие. |
10 І побудував він ба́шти в пустині, і повисі́кував багато ям для води, бо мав великі че́реди і на долині, і на рівни́ні, рільників, і виноградарів у гора́х, і садки́, бо він любив хліборо́бство. |
11 |
11 І було́ в Уззійї ві́йсько, що прова́дило війну, яке вихо́дило на війну відділом за числом їхнього пере́ліку через писаря Єіїла та урядника Маасею, під рукою Хананії з царе́вих зверхників. |
12 Этими воинами командовали две тысячи шестьсот вождей. |
12 Усе число голів ба́тьківських родів, хоробрих воякі́в, дві тисячі й шість сотень. |
13 Эти главы семей отвечали за триста семь тысяч пятьсот воинов, которые мужественно вступали в сражение и помогали царю в борьбе с неприятелем. |
13 А при них ві́йська, — три сотні тисяч і сім тисяч і п'ять сотень тих, що провадять війну великою силою, щоб допомагати царе́ві на ворога. |
14 Уззия вооружил войско щитами и копьями, шлемами и латами, луками и камнями для пращей. |
14 І нагото́вив для них Уззійя для всього ві́йська щити́ малі́ й ра́тища, і шоло́ми, і па́нцери, і лу́ки, і пра́щного камі́ння. |
15 В Иерусалиме Уззия сделал машины, которые были изобретены умными людьми. Эти машины стояли на башнях и на углах стен и метали стрелы и большие камни. Уззия стал знаменитым, и в отдалённых местах народы знали его имя. Все люди оказывали ему всевозможную помощь, и поэтому он стал могущественным царём. |
15 І наробив він в Єрусалимі військо́вих маши́н, майстерно приду́маних, щоб були́ вони на баштах і на ро́гах на стріля́ння стрі́лами та великим камінням. І проне́слося ім'я́ його аж надто дале́ко, бо він дивно зробив, щоб допомогти собі, так що став си́льним. |
16 |
16 А як він зміцні́в, запиша́лося його серце аж до зіпсуття́, і він спроневі́рився Господе́ві, Богові своєму. І ввійшов він до храму Господнього, щоб кадити на кади́льному же́ртівнику. |
17 Священник Азария и восемьдесят храбрых священников, которые служили Господу, последовали за ним. |
17 А за ним пішов священик Азарія, а з ним Господні священики, вісімдеся́т хоробрих мужів. |
18 Они предупредили царя такими словами: |
18 І стали вони проти царя Уззійї та й сказали йому: „Не тобі, Уззійє, кадити для Господа, а священикам, синам Аароновим, посвяченим на кадіння... Вийди зо святині, бо ти спроневі́рився, і не за честь це бу́де тобі від Господа Бога!“ |
19 Уззия всё ещё находился в храме возле алтаря для благовонного курения, а в руке он держал кадильницу для благовоний. Царь очень разозлился на священников и начал на них кричать. И вдруг священники заметили, что у Уззии на лбу выступила проказа. |
19 І розгнівався Уззійя, — а в руці його була кади́льниця на каді́ння. А коли він розгнівався на священиків, то на чолі́ його показа́лася прока́за, перед священиками в Господньому домі, при кади́льному же́ртівнику... |
20 Главный священник Азария и все священники, увидев проказу у него на лбу, торопили Уззию выйти из храма, да он и сам торопился выйти, потому что Господь наказал его. |
20 І глянув на нього первосвященик Азарія та всі священики, аж ось він прокаже́ний на чолі́ своїм! І вони поспішно ви́гнали його звідти, та й сам він поспішив вийти, бо вра́зив його Госпо́дь! |
21 Царь Уззия оставался прокажённым до самой смерти. Он должен был жить в отдельном доме и не мог войти в храм Господа. Иофам, царский сын, заботился о царском дворце и управлял народом. |
21 І був цар Уззійя прокаже́ний аж до дня своєї смерти, і сидів в осібному домі прокаже́ний, бо був ви́лучений від Господнього дому. А над царськи́м домом був син його Йотам, — він судив наро́д Кра́ю. |
22 |
22 А решту діл Уззійї, перші й останні, описав пророк Ісая, син Амосів. |
23 Когда Уззия умер, он был похоронен возле своих предков на поле царских гробниц, потому что люди говорили: |
23 І спочив Уззійя з своїми батька́ми, і поховали його з батьками його на погребовому царсько́му полі, бо сказали: „Він прокаже́ний“. А замість нього зацарював син його Йота́м. |