CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
3 Цар. 18
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

3-я книга Царств

Глава 18

1 На третий год, когда не было дождя, Господь сказал Илии: «Пойди и встреться с царём Ахавом, и Я скоро пошлю дождь».

2 Тогда Илия пошёл встретиться с Ахавом. В то время в Самарии был сильный голод.

3 Ахав позвал Авдия, начальника царского дворца. (Авдий был человеком, искренне верующим в Господа.

4 Когда Иезавель истребляла пророков Господних, Авдий спрятал сто пророков в двух пещерах, по пятьдесят человек в каждой, и снабжал их едой и водой).

5 Ахав сказал Авдию: «Пойдём по земле ко всем источникам и ко всем потокам. Может быть, мы сможем найти немного травы, чтобы прокормить лошадей и мулов, чтобы нам не пришлось убивать наших животных».

6 Каждый из них выбрал часть страны, куда они должны были пойти искать воду. Ахав пошёл в одну сторону, а Авдий пошёл в другую.

7 Когда Авдий шёл по дороге, он встретил Илию. Авдий узнал его, поклонился ему до земли и сказал: «Ты ли это, господин мой Илия?»

8 Илия ответил: «Да, это я. Пойди и скажи твоему господину: „Илия здесь”».

9 Авдий спросил: «Если я скажу Ахаву, что знаю, где ты, то он убьёт меня. Я не сделал тебе ничего плохого! Почему ты хочешь, чтобы я погиб?

10 Так же верно, как жив Господь, Бог твой, нет ни одного народа, ни царства, куда бы ни посылал господин мой искать тебя. И когда ему говорили, что тебя нет, он брал клятву с того народа или царства в том, что они не могут тебя найти.

11 А ты теперь посылаешь меня к моему господину сказать: „Илия здесь”.

12 Если я пойду и скажу Ахаву, что ты здесь, то Дух Господний может унести тебя куда-нибудь в другое место. Царь Ахав придёт сюда и, не найдя тебя, убьёт меня, а я с юных лет поклоняюсь Господу.

13 Разве ты не слышал, господин мой, что я сделал, когда Иезавель убивала пророков Господа? Я спрятал сто пророков Господа в двух пещерах, по пятьдесят в каждой, и снабжал их едой и водой.

14 А теперь ты посылаешь меня к моему господину сказать: „Илия здесь”. Он убьёт меня!»

15 Илия сказал: «Так же верно, как и то, что жив Господь Всемогущий, Которому я служу, я предстану сегодня перед Ахавом».

16 Авдий пошёл навстречу Ахаву и сказал ему, где находится Илия. И Ахав пошёл навстречу Илии.

17 Когда Ахав увидел Илию, он сказал ему: «Ты ли это? Ты — человек, который навлёк беду на Израиль!»

18 Илия ответил: «Не я навлёк беду на Израиль, а ты и семья твоего отца. Вы перестали подчиняться приказаниям Господа и стали следовать лжебогам.

19 Теперь собери ко мне весь Израиль на гору Кармел. И приведи четыреста пятьдесят пророков Ваала и четыреста пророков Ашеры, которых поддерживает Иезавель».

20 Затем Ахав созвал весь Израиль и собрал всех пророков на горе Кармел.

21 Илия вышел перед всем народом и сказал: «Когда же вы, люди, решите, за кем вам следовать? Если Господь — истинный Бог, то следуйте Ему. А если Ваал — истинный Бог, то следуйте ему». Но народ ничего ему не ответил.

22 Тогда Илия сказал людям: «Я один остался из пророков Господа, а у Ваала — четыреста пятьдесят пророков.

23 Приведите нам двух быков. Пусть они выберут себе одного быка, рассекут его и положат на дрова, но не поджигают. Я приготовлю другого быка и положу на дрова, но не подожгу.

24 Тогда вы помолитесь вашему богу, а я помолюсь Господу. Тот бог, который ответит на молитву и пошлёт огонь на дрова, и есть истинный Бог». И весь народ согласился.

25 Илия сказал пророкам Ваала: «Вас много, поэтому сначала вы выберите себе одного быка и приготовьте его. Молитесь своему богу, но огня не подкладывайте».

26 Пророки взяли быка, которого им дали, и приготовили его. Они молились Ваалу с утра до полудня. Они кричали: «О, Ваал, ответь нам!» Но никто не ответил. Пророки плясали вокруг алтаря, который они построили, но огонь не зажёгся.

27 В полдень Илия стал смеяться над пророками, говоря: «Если Ваал действительно бог, то вам следует громче молиться! Может быть, он занят или пошёл по своим делам, или в дороге. Может быть, он спит и его нужно разбудить».

28 Они стали кричать ещё громче и резали себя по своему обычаю мечами и копьями, пока не полилась кровь.

29 Прошёл полдень, а они всё ещё бесновались до самого времени вечернего жертвоприношения. Но не было ни звука, никто им не ответил, и никто их не услышал.

30 Тогда Илия сказал всему народу: «Подойдите ко мне». Они подошли к нему. Алтарь Господа там был разрушен, и Илия восстановил его.

31 Илия взял двенадцать камней, по числу колен, происшедших от Иакова, которому Господь сказал: «Имя твоё будет — Израиль».

32 Из камней он построил алтарь в честь Господа, а вокруг алтаря сделал ров вместимостью в 2 саты зёрен.

33 Он разложил дрова, рассёк быка и положил его на дрова.

34 Затем Илия сказал: «Наполните четыре больших кувшина водой и вылейте воду на жертву и на дрова». Потом он сказал: «Принесите ещё воды». Его приказ был исполнен. Затем он попросил: «Сделайте это и в третий раз». И они сделали это в третий раз.

35 Вода стекла по алтарю и заполнила ров.

36 Было время вечернего жертвоприношения. Пророк Илия подошёл к алтарю и сказал: «О, Господи, Бог Авраама, Исаака и Иакова, я прошу Тебя, докажи сейчас, что Ты — Бог Израиля. И докажи, что я Твой слуга и что Ты приказал мне сделать всё это.

37 Господи, ответь молитве моей, чтобы люди узнали, что Ты, Господи, — Бог. Тогда люди будут знать, что Ты снова возвращаешь их к себе».

38 И ниспослал Господь огонь. Огонь сжёг жертву, дрова, камни и землю вокруг алтаря. Он также высушил всю воду во рву.

39 Когда люди увидели всё это, они упали на землю и воскликнули: «Господь есть Бог! Господь есть Бог!»

40 Тогда Илия приказал им: «Схватите пророков Ваала! Не дайте ни одному из них скрыться!» И люди схватили их. Затем Илия отвёл их к потоку Киссон и убил их там.

41 Тогда Илия сказал царю Ахаву: «Пойди, ешь и пей. Приближается ливень».

42 Ахав пошёл есть и пить. Илия же поднялся на вершину горы Кармел, наклонился к земле и положил голову между колен.

43 Затем он сказал своему слуге: «Пойди и посмотри в сторону моря». Слуга пошёл, посмотрел и сказал: «Я ничего не вижу». Илия послал его посмотреть ещё раз. Это повторилось семь раз.

44 На седьмой раз слуга вернулся и сказал: «Я вижу маленькое облако, величиной в человеческую ладонь. Оно поднимается от моря». Илия сказал слуге: «Иди к царю Ахаву и скажи ему: „Запряги свою колесницу и поезжай домой. Если ты сейчас не уедешь, дождь помешает тебе”».

45 Между тем небо покрылось тёмными тучами. Подул ветер, и полил сильный дождь. Ахав сел в свою колесницу и отправился обратно в Изреель.

46 Сила Господа сошла на Илию. Он подвязал свою одежду, чтобы легче было бежать, и бежал перед царём Ахавом всю дорогу до Изрееля.

1-а царiв

Розділ 18

1 І минуло багато днів, і було Господнє слово до Іллі третього року, говорячи: „Іди, покажися до Аха́ва, а Я дам дощ на поверхню землі“.

2 І пішов Ілля показатися до Ахава. А в Асирії був сильний голод.

3 І покликав Ахав Овді́я, що був над домом, а Овді́й був дуже богобі́йний.

4 І сталося, коли Єзаве́ль вигу́блювала Господніх пророків, то Овді́й узяв сотню пророків, та й сховав їх по п'ятидесяти чоловіка в пече́рі, і годува́в їх хлібом та водою.

5 І сказав Ахав до Овдія: „Іди по кра́ю до всіх во́дних джере́л та до всіх потоків, — може зна́йдемо трави, і позоста́вимо при житті коня та мула, і не ви́губимо худоби“...

6 І поділили вони собі Край, щоб перейти по ньому, — Ахав пішов однією дорогою сам, Овді́й пішов сам другою дорогою.

7 І був Овдій у дорозі, аж ось Ілля назу́стріч йому́. І пізнав він його, і впав на обличчя своє та й сказав: „Чи то ти, пане мій Іллє́?“

8 А той відказав йому: „Я. Іди, скажи панові своєму: Ось тут Ілля!“

9 А він сказав: „Чим я прогрішив, що ти віддаєш свого раба в Ахавову руку, щоб він убив мене?

10 Як живий Господь, Бог твій, — немає наро́ду та царства, що туди не посилав би пан мій шукати тебе. А коли говорили: Нема його, то він заприсяга́в те царство та той народ, що зна́йдуть тебе.

11 А тепер ти говориш: Іди, скажи своє́му панові: Ось тут Ілля!

12 І станеться, я піду́ від тебе, а Дух Господній понесе тебе на те місце, якого не знаю. І прийду́ я, щоб доне́сти Ахаву, а коли він не зна́йде тебе, то вб'є мене. А раб твій боїться Господа від своєї мо́лодости.

13 Чи ж не було сказано панові моєму те, що́ зробив я, коли Єзаве́ль побивала Господніх пророків, а я сховав був із Господніх пророків сотню чоловіка, по п'ятидесяти чоловіка в печері, і годував їх хлібом та водою?

14 А тепер ти кажеш: Іди, скажи своєму панові: Ось тут Ілля, — і він мене вб'є!“

15 Та Ілля відказав: „Як живий Господь Савао́т, що я стою́ перед Його лицем, — сьогодні я покажу́ся йому!“

16 I пішов Овді́й назу́стріч Аха́ву, та й доніс йому те. І пішов Ахав навпро́ти Іллі.

17 І сталося, коли Ахав побачив Іллю, то Ахав сказав до нього: „Чи це ти, що непоко́їш Ізраїля?“

18 А той відказав: „Не я внещасли́вив Ізраїля, а тільки ти та дім твого батька через ваше недотри́мання Господніх за́повідей, та й ти пішов за Ваалами.

19 А тепер пошли, збери до мене на го́ру Карме́л усього Ізраїля та чотири сотні й п'ятдесят Ваалових пророків, та чотири сотні пророків Астарти, що їдять зо сто́лу Єзаве́лі“.

20 І послав Ахав по всіх Ізраїлевих синах, і зібрав пророків на го́ру Карме́л.

21 І підійшов Ілля до всьо́го наро́ду й сказав: „Чи довго ви бу́дете скака́ти на двох галу́зках? Якщо Господь — Бог, ідіть за Ним, а якщо Ваал — ідіть за ним!“ Та не відповів йому народ ані слова.

22 І сказав Ілля до наро́ду: „Я сам позоста́вся Господній пророк, а пророків Ваалових — чотири сотні й п'ятдесят чоловіка.

23 І нехай дадуть нам двох бичкі́в, і нехай вони ви́беруть собі одно́го бичка́, і нехай заріжуть його, і нехай покладуть на дро́ва, а огню́ не покладу́ть. І я приготу́ю одного бичка́, і дам на дро́ва, а огню не покладу́.

24 І ви покличете ім'я́ бога вашого, а я покли́чу Ім'я́ Господа. І станеться, той Бог, що відповість огнем, — Він Бог!“ І відповів той наро́д та й сказав: „Це добре слово!“

25 І сказав Ілля до Ваалових пророків: „Виберіть собі одно́го бичка́, і приготу́йте перші, бо ви численні́ші, і покличте ім'я́ свого́ бога, а огню́ не покладете“.

26 І взяли́ вони того бичка, що він дав їм, і вони приготува́ли й кли́кали Ваалове ім'я́ від ра́нку й аж до полу́дня, говорячи: „Ваа́ле, почу́й нас!“ Та не було ані голосу, ані ві́дповіді. І скакали вони біля же́ртівника, що зроби́ли.

27 І сталося опі́вдні, і сміявся з них Ілля й говорив: „Кличте голосом сильні́шим, бо він бог! Може він розду́мує, або відлучи́вся, або в дорозі! Може він спить, то проки́неться!“

28 І стали вони кликати голосом сильні́шим, і коло́лися, за своїм зви́чаєм, меча́ми та ра́тищами, аж лила́ся з них кров.

29 І сталося, як минувся пі́вдень, то вони пророкували аж до часу прине́сення хлібної жертви, — та не було́ ані голосу, ані відповіді, ані слуху...

30 І сказав Ілля до всього наро́ду: „Підійдіть до ме́не!“ І підійшов увесь наро́д до нього, а він поправив розбитого Господнього же́ртівника.

31 І взяв Ілля дванадцятеро каміння, за числом племе́н синів Якова, до якого було слово Господнє, говорячи: „Ізра́їль буде їм'я́ твоє!“

32 і збудува́в із того камі́ння же́ртівника в Ім'я́ Господнє, і зробив рова, площею на дві са́ті насіння, навколо же́ртівника.

33 І наклав дров, і зарізав бичка та й поклав на дро́вах.

34 І він сказав: „Напо́вніть чотири відрі́ води, і нехай виллють на цілопа́лення та на дро́ва“. І сказав: „Повторіть!“ І повтори́ли. І сказав: „Зробіть утре́тє!“ І зробили втре́тє.

35 І потекла вода навколо же́ртівника, а також рів напо́внився водою.

36 І сталося в час прине́сення хлі́бної жертви, що підійшов пророк Ілля та й сказав: „Господи, Боже Авраамів, Ісаків та Ізраїлів! Сьогодні пізна́ють, що Ти Ізраїлів Бог, а я Твій раб, і що все оце я зробив Твоїм словом.

37 Вислухай мене, Господи, вислухай мене, і нехай пізна́є цей наро́д, що Ти — Господь, Бог, і Ти обе́рнеш їхнє серце наза́д!“

38 І спав Господній огонь, та й поже́р цілопа́лення, і дро́ва, і камі́ння, і по́рох, і ви́лизав воду, що в рові.

39 І побачили це всі люди, та й попа́дали на обличчя свої й говорили: „Господь, — Він Бог, Господь, — Він Бог!“

40 І сказав до них Ілля: „Схопі́ть Ваалових пророків! Нехай ніхто не втече́ з них!“ І похапа́ли їх, а Ілля звів їх до потоку Кішо́н, та й порізав їх...

41 І сказав Ілля до Ахава: „Увійди, їж і пий, бо ось чути шум дощу́“.

42 І пішов Ахав, щоб їсти та пити, а Ілля зійшов на верхі́в'я Карме́лу, і нахили́вся до землі, і поклав обличчя своє між свої колі́на.

43 І сказав він до свого хло́пця: „Вийди, подивися в на́прямі моря!“ І той вийшов і подивився та й сказав: „Нема нічо́го“. Та він відказав: „Вернися сім раз!“

44 І сталося сьомого разу, і він сказав: „Ось мала хмара, немов долоня лю́дська, підійма́ється з моря“. А він сказав: „Піди, скажи Ахавові: Запрягай і зійди, і не затримає тебе дощ“.

45 І сталося по недовгому ча́сі, і поте́мніло небо від хмар, і зірвався вітер, — і пішов великий дощ. А Ахав сів на воза, та й відправився в Їзреел.

46 А Господня рука була́ на Іллі. І він опереза́в свої сте́гна, та й побіг перед Ахавом аж до самого Їзреелу.

3-я книга Царств

Глава 18

1-а царiв

Розділ 18

1 На третий год, когда не было дождя, Господь сказал Илии: «Пойди и встреться с царём Ахавом, и Я скоро пошлю дождь».

1 І минуло багато днів, і було Господнє слово до Іллі третього року, говорячи: „Іди, покажися до Аха́ва, а Я дам дощ на поверхню землі“.

2 Тогда Илия пошёл встретиться с Ахавом. В то время в Самарии был сильный голод.

2 І пішов Ілля показатися до Ахава. А в Асирії був сильний голод.

3 Ахав позвал Авдия, начальника царского дворца. (Авдий был человеком, искренне верующим в Господа.

3 І покликав Ахав Овді́я, що був над домом, а Овді́й був дуже богобі́йний.

4 Когда Иезавель истребляла пророков Господних, Авдий спрятал сто пророков в двух пещерах, по пятьдесят человек в каждой, и снабжал их едой и водой).

4 І сталося, коли Єзаве́ль вигу́блювала Господніх пророків, то Овді́й узяв сотню пророків, та й сховав їх по п'ятидесяти чоловіка в пече́рі, і годува́в їх хлібом та водою.

5 Ахав сказал Авдию: «Пойдём по земле ко всем источникам и ко всем потокам. Может быть, мы сможем найти немного травы, чтобы прокормить лошадей и мулов, чтобы нам не пришлось убивать наших животных».

5 І сказав Ахав до Овдія: „Іди по кра́ю до всіх во́дних джере́л та до всіх потоків, — може зна́йдемо трави, і позоста́вимо при житті коня та мула, і не ви́губимо худоби“...

6 Каждый из них выбрал часть страны, куда они должны были пойти искать воду. Ахав пошёл в одну сторону, а Авдий пошёл в другую.

6 І поділили вони собі Край, щоб перейти по ньому, — Ахав пішов однією дорогою сам, Овді́й пішов сам другою дорогою.

7 Когда Авдий шёл по дороге, он встретил Илию. Авдий узнал его, поклонился ему до земли и сказал: «Ты ли это, господин мой Илия?»

7 І був Овдій у дорозі, аж ось Ілля назу́стріч йому́. І пізнав він його, і впав на обличчя своє та й сказав: „Чи то ти, пане мій Іллє́?“

8 Илия ответил: «Да, это я. Пойди и скажи твоему господину: „Илия здесь”».

8 А той відказав йому: „Я. Іди, скажи панові своєму: Ось тут Ілля!“

9 Авдий спросил: «Если я скажу Ахаву, что знаю, где ты, то он убьёт меня. Я не сделал тебе ничего плохого! Почему ты хочешь, чтобы я погиб?

9 А він сказав: „Чим я прогрішив, що ти віддаєш свого раба в Ахавову руку, щоб він убив мене?

10 Так же верно, как жив Господь, Бог твой, нет ни одного народа, ни царства, куда бы ни посылал господин мой искать тебя. И когда ему говорили, что тебя нет, он брал клятву с того народа или царства в том, что они не могут тебя найти.

10 Як живий Господь, Бог твій, — немає наро́ду та царства, що туди не посилав би пан мій шукати тебе. А коли говорили: Нема його, то він заприсяга́в те царство та той народ, що зна́йдуть тебе.

11 А ты теперь посылаешь меня к моему господину сказать: „Илия здесь”.

11 А тепер ти говориш: Іди, скажи своє́му панові: Ось тут Ілля!

12 Если я пойду и скажу Ахаву, что ты здесь, то Дух Господний может унести тебя куда-нибудь в другое место. Царь Ахав придёт сюда и, не найдя тебя, убьёт меня, а я с юных лет поклоняюсь Господу.

12 І станеться, я піду́ від тебе, а Дух Господній понесе тебе на те місце, якого не знаю. І прийду́ я, щоб доне́сти Ахаву, а коли він не зна́йде тебе, то вб'є мене. А раб твій боїться Господа від своєї мо́лодости.

13 Разве ты не слышал, господин мой, что я сделал, когда Иезавель убивала пророков Господа? Я спрятал сто пророков Господа в двух пещерах, по пятьдесят в каждой, и снабжал их едой и водой.

13 Чи ж не було сказано панові моєму те, що́ зробив я, коли Єзаве́ль побивала Господніх пророків, а я сховав був із Господніх пророків сотню чоловіка, по п'ятидесяти чоловіка в печері, і годував їх хлібом та водою?

14 А теперь ты посылаешь меня к моему господину сказать: „Илия здесь”. Он убьёт меня!»

14 А тепер ти кажеш: Іди, скажи своєму панові: Ось тут Ілля, — і він мене вб'є!“

15 Илия сказал: «Так же верно, как и то, что жив Господь Всемогущий, Которому я служу, я предстану сегодня перед Ахавом».

15 Та Ілля відказав: „Як живий Господь Савао́т, що я стою́ перед Його лицем, — сьогодні я покажу́ся йому!“

16 Авдий пошёл навстречу Ахаву и сказал ему, где находится Илия. И Ахав пошёл навстречу Илии.

16 I пішов Овді́й назу́стріч Аха́ву, та й доніс йому те. І пішов Ахав навпро́ти Іллі.

17 Когда Ахав увидел Илию, он сказал ему: «Ты ли это? Ты — человек, который навлёк беду на Израиль!»

17 І сталося, коли Ахав побачив Іллю, то Ахав сказав до нього: „Чи це ти, що непоко́їш Ізраїля?“

18 Илия ответил: «Не я навлёк беду на Израиль, а ты и семья твоего отца. Вы перестали подчиняться приказаниям Господа и стали следовать лжебогам.

18 А той відказав: „Не я внещасли́вив Ізраїля, а тільки ти та дім твого батька через ваше недотри́мання Господніх за́повідей, та й ти пішов за Ваалами.

19 Теперь собери ко мне весь Израиль на гору Кармел. И приведи четыреста пятьдесят пророков Ваала и четыреста пророков Ашеры, которых поддерживает Иезавель».

19 А тепер пошли, збери до мене на го́ру Карме́л усього Ізраїля та чотири сотні й п'ятдесят Ваалових пророків, та чотири сотні пророків Астарти, що їдять зо сто́лу Єзаве́лі“.

20 Затем Ахав созвал весь Израиль и собрал всех пророков на горе Кармел.

20 І послав Ахав по всіх Ізраїлевих синах, і зібрав пророків на го́ру Карме́л.

21 Илия вышел перед всем народом и сказал: «Когда же вы, люди, решите, за кем вам следовать? Если Господь — истинный Бог, то следуйте Ему. А если Ваал — истинный Бог, то следуйте ему». Но народ ничего ему не ответил.

21 І підійшов Ілля до всьо́го наро́ду й сказав: „Чи довго ви бу́дете скака́ти на двох галу́зках? Якщо Господь — Бог, ідіть за Ним, а якщо Ваал — ідіть за ним!“ Та не відповів йому народ ані слова.

22 Тогда Илия сказал людям: «Я один остался из пророков Господа, а у Ваала — четыреста пятьдесят пророков.

22 І сказав Ілля до наро́ду: „Я сам позоста́вся Господній пророк, а пророків Ваалових — чотири сотні й п'ятдесят чоловіка.

23 Приведите нам двух быков. Пусть они выберут себе одного быка, рассекут его и положат на дрова, но не поджигают. Я приготовлю другого быка и положу на дрова, но не подожгу.

23 І нехай дадуть нам двох бичкі́в, і нехай вони ви́беруть собі одно́го бичка́, і нехай заріжуть його, і нехай покладуть на дро́ва, а огню́ не покладу́ть. І я приготу́ю одного бичка́, і дам на дро́ва, а огню не покладу́.

24 Тогда вы помолитесь вашему богу, а я помолюсь Господу. Тот бог, который ответит на молитву и пошлёт огонь на дрова, и есть истинный Бог». И весь народ согласился.

24 І ви покличете ім'я́ бога вашого, а я покли́чу Ім'я́ Господа. І станеться, той Бог, що відповість огнем, — Він Бог!“ І відповів той наро́д та й сказав: „Це добре слово!“

25 Илия сказал пророкам Ваала: «Вас много, поэтому сначала вы выберите себе одного быка и приготовьте его. Молитесь своему богу, но огня не подкладывайте».

25 І сказав Ілля до Ваалових пророків: „Виберіть собі одно́го бичка́, і приготу́йте перші, бо ви численні́ші, і покличте ім'я́ свого́ бога, а огню́ не покладете“.

26 Пророки взяли быка, которого им дали, и приготовили его. Они молились Ваалу с утра до полудня. Они кричали: «О, Ваал, ответь нам!» Но никто не ответил. Пророки плясали вокруг алтаря, который они построили, но огонь не зажёгся.

26 І взяли́ вони того бичка, що він дав їм, і вони приготува́ли й кли́кали Ваалове ім'я́ від ра́нку й аж до полу́дня, говорячи: „Ваа́ле, почу́й нас!“ Та не було ані голосу, ані ві́дповіді. І скакали вони біля же́ртівника, що зроби́ли.

27 В полдень Илия стал смеяться над пророками, говоря: «Если Ваал действительно бог, то вам следует громче молиться! Может быть, он занят или пошёл по своим делам, или в дороге. Может быть, он спит и его нужно разбудить».

27 І сталося опі́вдні, і сміявся з них Ілля й говорив: „Кличте голосом сильні́шим, бо він бог! Може він розду́мує, або відлучи́вся, або в дорозі! Може він спить, то проки́неться!“

28 Они стали кричать ещё громче и резали себя по своему обычаю мечами и копьями, пока не полилась кровь.

28 І стали вони кликати голосом сильні́шим, і коло́лися, за своїм зви́чаєм, меча́ми та ра́тищами, аж лила́ся з них кров.

29 Прошёл полдень, а они всё ещё бесновались до самого времени вечернего жертвоприношения. Но не было ни звука, никто им не ответил, и никто их не услышал.

29 І сталося, як минувся пі́вдень, то вони пророкували аж до часу прине́сення хлібної жертви, — та не було́ ані голосу, ані відповіді, ані слуху...

30 Тогда Илия сказал всему народу: «Подойдите ко мне». Они подошли к нему. Алтарь Господа там был разрушен, и Илия восстановил его.

30 І сказав Ілля до всього наро́ду: „Підійдіть до ме́не!“ І підійшов увесь наро́д до нього, а він поправив розбитого Господнього же́ртівника.

31 Илия взял двенадцать камней, по числу колен, происшедших от Иакова, которому Господь сказал: «Имя твоё будет — Израиль».

31 І взяв Ілля дванадцятеро каміння, за числом племе́н синів Якова, до якого було слово Господнє, говорячи: „Ізра́їль буде їм'я́ твоє!“

32 Из камней он построил алтарь в честь Господа, а вокруг алтаря сделал ров вместимостью в 2 саты зёрен.

32 і збудува́в із того камі́ння же́ртівника в Ім'я́ Господнє, і зробив рова, площею на дві са́ті насіння, навколо же́ртівника.

33 Он разложил дрова, рассёк быка и положил его на дрова.

33 І наклав дров, і зарізав бичка та й поклав на дро́вах.

34 Затем Илия сказал: «Наполните четыре больших кувшина водой и вылейте воду на жертву и на дрова». Потом он сказал: «Принесите ещё воды». Его приказ был исполнен. Затем он попросил: «Сделайте это и в третий раз». И они сделали это в третий раз.

34 І він сказав: „Напо́вніть чотири відрі́ води, і нехай виллють на цілопа́лення та на дро́ва“. І сказав: „Повторіть!“ І повтори́ли. І сказав: „Зробіть утре́тє!“ І зробили втре́тє.

35 Вода стекла по алтарю и заполнила ров.

35 І потекла вода навколо же́ртівника, а також рів напо́внився водою.

36 Было время вечернего жертвоприношения. Пророк Илия подошёл к алтарю и сказал: «О, Господи, Бог Авраама, Исаака и Иакова, я прошу Тебя, докажи сейчас, что Ты — Бог Израиля. И докажи, что я Твой слуга и что Ты приказал мне сделать всё это.

36 І сталося в час прине́сення хлі́бної жертви, що підійшов пророк Ілля та й сказав: „Господи, Боже Авраамів, Ісаків та Ізраїлів! Сьогодні пізна́ють, що Ти Ізраїлів Бог, а я Твій раб, і що все оце я зробив Твоїм словом.

37 Господи, ответь молитве моей, чтобы люди узнали, что Ты, Господи, — Бог. Тогда люди будут знать, что Ты снова возвращаешь их к себе».

37 Вислухай мене, Господи, вислухай мене, і нехай пізна́є цей наро́д, що Ти — Господь, Бог, і Ти обе́рнеш їхнє серце наза́д!“

38 И ниспослал Господь огонь. Огонь сжёг жертву, дрова, камни и землю вокруг алтаря. Он также высушил всю воду во рву.

38 І спав Господній огонь, та й поже́р цілопа́лення, і дро́ва, і камі́ння, і по́рох, і ви́лизав воду, що в рові.

39 Когда люди увидели всё это, они упали на землю и воскликнули: «Господь есть Бог! Господь есть Бог!»

39 І побачили це всі люди, та й попа́дали на обличчя свої й говорили: „Господь, — Він Бог, Господь, — Він Бог!“

40 Тогда Илия приказал им: «Схватите пророков Ваала! Не дайте ни одному из них скрыться!» И люди схватили их. Затем Илия отвёл их к потоку Киссон и убил их там.

40 І сказав до них Ілля: „Схопі́ть Ваалових пророків! Нехай ніхто не втече́ з них!“ І похапа́ли їх, а Ілля звів їх до потоку Кішо́н, та й порізав їх...

41 Тогда Илия сказал царю Ахаву: «Пойди, ешь и пей. Приближается ливень».

41 І сказав Ілля до Ахава: „Увійди, їж і пий, бо ось чути шум дощу́“.

42 Ахав пошёл есть и пить. Илия же поднялся на вершину горы Кармел, наклонился к земле и положил голову между колен.

42 І пішов Ахав, щоб їсти та пити, а Ілля зійшов на верхі́в'я Карме́лу, і нахили́вся до землі, і поклав обличчя своє між свої колі́на.

43 Затем он сказал своему слуге: «Пойди и посмотри в сторону моря». Слуга пошёл, посмотрел и сказал: «Я ничего не вижу». Илия послал его посмотреть ещё раз. Это повторилось семь раз.

43 І сказав він до свого хло́пця: „Вийди, подивися в на́прямі моря!“ І той вийшов і подивився та й сказав: „Нема нічо́го“. Та він відказав: „Вернися сім раз!“

44 На седьмой раз слуга вернулся и сказал: «Я вижу маленькое облако, величиной в человеческую ладонь. Оно поднимается от моря». Илия сказал слуге: «Иди к царю Ахаву и скажи ему: „Запряги свою колесницу и поезжай домой. Если ты сейчас не уедешь, дождь помешает тебе”».

44 І сталося сьомого разу, і він сказав: „Ось мала хмара, немов долоня лю́дська, підійма́ється з моря“. А він сказав: „Піди, скажи Ахавові: Запрягай і зійди, і не затримає тебе дощ“.

45 Между тем небо покрылось тёмными тучами. Подул ветер, и полил сильный дождь. Ахав сел в свою колесницу и отправился обратно в Изреель.

45 І сталося по недовгому ча́сі, і поте́мніло небо від хмар, і зірвався вітер, — і пішов великий дощ. А Ахав сів на воза, та й відправився в Їзреел.

46 Сила Господа сошла на Илию. Он подвязал свою одежду, чтобы легче было бежать, и бежал перед царём Ахавом всю дорогу до Изрееля.

46 А Господня рука була́ на Іллі. І він опереза́в свої сте́гна, та й побіг перед Ахавом аж до самого Їзреелу.

1.0x