Книга пророка Исаии

Глава 63

1 Кто это идет935 от Едома,123 в червленых2556 ризах899 от Восора,1224 столь величественный1921 в Своей одежде,3830 выступающий6808 в полноте7230 силы3581 Своей? «Я — изрекающий1696 правду,6666 сильный,7227 чтобы спасать».3467

2 Отчего же одеяние3830 Твое красно,122 и ризы899 у Тебя, как у топтавшего1869 в точиле?1660

3 «Я топтал1869 точило6333 один, и из народов5971 никого376 не было со Мною; и Я топтал1869 их во гневе639 Моем и попирал7429 их в ярости2534 Моей; кровь5332 их брызгала5137 на ризы899 Мои, и Я запятнал1351 все одеяние4403 Свое;

4 ибо день3117 мщения5359 — в сердце3820 Моем, и год8141 Моих искупленных1350 настал.935

5 Я смотрел,5027 и не было5826 помощника;5826 дивился,8074 что не было5564 поддерживающего;5564 но помогла3467 Мне мышца2220 Моя, и ярость2534 Моя — она поддержала5564 Меня:

6 и попрал947 Я народы5971 во гневе639 Моем, и сокрушил7937 их в ярости2534 Моей, и вылил3381 на землю776 кровь5332 их».

7 Воспомяну2142 милости2617 Господни3068 и славу8416 Господню3068 за все, что Господь3068 даровал1580 нам, и великую7227 благость2898 Его к дому1004 Израилеву,3478 какую оказал1580 Он ему по милосердию7356 Своему и по множеству7230 щедрот2617 Своих.

8 Он сказал:559 «подлинно они народ5971 Мой, дети,1121 которые не солгут»,8266 и Он был для них Спасителем.3467

9 Во всякой скорби6869 их Он не оставлял6862 их, и Ангел4397 лица6440 Его спасал3467 их; по любви160 Своей и благосердию2551 Своему Он искупил1350 их, взял5190 и носил5375 их во все дни3117 древние.5769

10 Но они возмутились4784 и огорчили6087 Святого6944 Духа7307 Его; поэтому Он обратился2015 в неприятеля341 их: Сам воевал3898 против них.

11 Тогда народ5971 Его вспомнил2142 древние5769 дни,3117 Моисеевы:4872 где Тот, Который вывел5927 их из моря3220 с пастырем7462 овец6629 Своих? где Тот, Который вложил7760 в7130 сердце его Святого6944 Духа7307 Своего,

12 Который вел3212 Моисея4872 за правую3225 руку3225 величественною8597 мышцею2220 Своею, разделил1234 пред3942 ними воды,4325 чтобы сделать6213 Себе вечное5769 имя,8034

13 Который вел3212 их чрез бездны,8415 как коня5483 по степи,4057 и они не спотыкались?3782

14 Как стадо929 сходит3381 в долину,1237 Дух7307 Господень3068 вел5117 их к покою.5117 Так вел5090 Ты народ5971 Твой, чтобы сделать6213 Себе славное8597 имя.8034

15 Призри5027 с небес8064 и посмотри7200 из жилища2073 святыни6944 Твоей и славы8597 Твоей: где ревность7068 Твоя и могущество1369 Твое? — благоутробие19954578 Твое и милости7356 Твои ко мне удержаны.662

16 Только3588 Ты — Отец1 наш; ибо Авраам85 не узнает38083045 нас, и Израиль3478 не признает5234 нас своими; Ты, Господи,3068 Отец1 наш, от века5769 имя8034 Твое: «Искупитель1350 наш».

17 Для чего, Господи,3068 Ты попустил8582 нам совратиться8582 с путей1870 Твоих, ожесточиться7188 сердцу3820 нашему, чтобы не бояться3374 Тебя? обратись7725 ради рабов5650 Твоих, ради колен7626 наследия5159 Твоего.

18 Короткое4705 время4705 владел3423 им народ5971 святыни6944 Твоей: враги6862 наши попрали947 святилище4720 Твое.

19 Мы сделались такими, над которыми Ты как бы никогда5769 не владычествовал4910 и над которыми не именовалось7121 имя8034 Твое.

Iсая

Розділ 63

1 Хто це гряде́ із Едо́му, у ша́тах черво́них із Боцри́? Хто Той пи́шний в убра́нні Своїм, що в ве́личі сили Своєї врочисто гряде́? — Це Я, що говорить у праведності, що вла́дний спаса́ти!

2 Чого то червона одежа Твоя, а ша́ти Твої як у то́го, хто топче в чави́лі?

3 „Сам один Я чави́ло топта́в, і не було із наро́дів зо Мною ніко́го! І Я топта́в їх у гніві Своїм, і чави́в їх у лю́ті Своїй, — і бри́зкав їх сік на одежу Мою, і Я попля́мив всі ша́ти Свої.

4 Бо день по́мсти — у серці Моїм, і надійшов рік Мого вику́плення!

5 Я дививсь, але помічника́ не було́, і дивува́всь, бо підпо́ри Мені бракува́ло, та раме́но Моє Мені допомогло́, а Мій гнів — він підтри́мав Мене!

6 І топтав Я наро́ди у гніві Своїм, і лама́в їх у лю́ті Своїй, і вилив на землю їхню кров“!

7 Буду зга́дувати ла́ски Господні, Господні хвали́ за все те, що вчинив нам Госпо́дь, за велике добро́ те для дому Ізраїля, що вчинив Він для них у Своїм милосерді, і в ласці великій Своїй!

8 І сказав: „Вони справді наро́д Мій, сини, що неправди не кажуть,“ — і став Він для них за Спаси́теля.

9 В усякому у́тиску їхньому тісно було́ і Йому, і Ангол обличчя Його їх спаса́в. Любов'ю Своєю й Своїм милосердям Він ви́купив їх, і їх підні́с і носив їх усі дні в давни́ну.

10 Та стали вони неслухня́ними й Духа Святого Його засмути́ли, — і Він оберну́вся на во́рога їм, Він Сам воював проти них.

11 Тоді то народ Його згадає дні да́вні, Мойсея: Де Той, що їх вивів із моря із па́стирем отари Своєї? Де Той, що в нього поклав Свого Духа Святого?

12 Що Він по прави́ці Мойсея прова́див раме́но вели́ччя Свого́, що Він перед ними розді́лював во́ду, щоб зроби́ти Собі вічне Ім'я́?

13 Що прова́див безо́днями їх, як коня́ на пустині, — і вони не спіткну́лись?

14 Як схо́дить у долину худо́ба, так їх Дух Господній водив до спочи́нку, так і Ти вів наро́д Свій, щоб зроби́ти Собі славне Ім'я́!

15 Поглянь із небе́с і побач із мешка́ння святині Своєї та слави Своєї: Де горли́вість Твоя та Твої могу́тні чи́ни? Де велике число милосердя Твого та ла́ски Твоєї, що су́проти ме́не затри́малися?

16 Тільки Ти — наш Отець, бо Авраам нас не знає, а Ізраїль нас не пізна́є! Ти, Господи, Отець наш, від віку Ім'я́ Твоє: наш Викупи́тель!

17 Нащо, Господи, Ти попусти́в, що ми блу́димо з доріг Твоїх, нащо робиш тверди́м наше серце, щоб ми не боялись Тебе? Вернися ради рабів Своїх, ради племе́н спа́дку Свого́!

18 Спа́дщину займав час короткий святий Твій наро́д, — проти́вники наші святиню Твою потопта́ли!

19 Ми стали такими, немов би відві́ку Ти не панува́в був над нами, немов би не кли́калося Твоє Йме́ння над нами!

Книга пророка Исаии

Глава 63

Iсая

Розділ 63

1 Кто это идет935 от Едома,123 в червленых2556 ризах899 от Восора,1224 столь величественный1921 в Своей одежде,3830 выступающий6808 в полноте7230 силы3581 Своей? «Я — изрекающий1696 правду,6666 сильный,7227 чтобы спасать».3467

1 Хто це гряде́ із Едо́му, у ша́тах черво́них із Боцри́? Хто Той пи́шний в убра́нні Своїм, що в ве́личі сили Своєї врочисто гряде́? — Це Я, що говорить у праведності, що вла́дний спаса́ти!

2 Отчего же одеяние3830 Твое красно,122 и ризы899 у Тебя, как у топтавшего1869 в точиле?1660

2 Чого то червона одежа Твоя, а ша́ти Твої як у то́го, хто топче в чави́лі?

3 «Я топтал1869 точило6333 один, и из народов5971 никого376 не было со Мною; и Я топтал1869 их во гневе639 Моем и попирал7429 их в ярости2534 Моей; кровь5332 их брызгала5137 на ризы899 Мои, и Я запятнал1351 все одеяние4403 Свое;

3 „Сам один Я чави́ло топта́в, і не було із наро́дів зо Мною ніко́го! І Я топта́в їх у гніві Своїм, і чави́в їх у лю́ті Своїй, — і бри́зкав їх сік на одежу Мою, і Я попля́мив всі ша́ти Свої.

4 ибо день3117 мщения5359 — в сердце3820 Моем, и год8141 Моих искупленных1350 настал.935

4 Бо день по́мсти — у серці Моїм, і надійшов рік Мого вику́плення!

5 Я смотрел,5027 и не было5826 помощника;5826 дивился,8074 что не было5564 поддерживающего;5564 но помогла3467 Мне мышца2220 Моя, и ярость2534 Моя — она поддержала5564 Меня:

5 Я дививсь, але помічника́ не було́, і дивува́всь, бо підпо́ри Мені бракува́ло, та раме́но Моє Мені допомогло́, а Мій гнів — він підтри́мав Мене!

6 и попрал947 Я народы5971 во гневе639 Моем, и сокрушил7937 их в ярости2534 Моей, и вылил3381 на землю776 кровь5332 их».

6 І топтав Я наро́ди у гніві Своїм, і лама́в їх у лю́ті Своїй, і вилив на землю їхню кров“!

7 Воспомяну2142 милости2617 Господни3068 и славу8416 Господню3068 за все, что Господь3068 даровал1580 нам, и великую7227 благость2898 Его к дому1004 Израилеву,3478 какую оказал1580 Он ему по милосердию7356 Своему и по множеству7230 щедрот2617 Своих.

7 Буду зга́дувати ла́ски Господні, Господні хвали́ за все те, що вчинив нам Госпо́дь, за велике добро́ те для дому Ізраїля, що вчинив Він для них у Своїм милосерді, і в ласці великій Своїй!

8 Он сказал:559 «подлинно они народ5971 Мой, дети,1121 которые не солгут»,8266 и Он был для них Спасителем.3467

8 І сказав: „Вони справді наро́д Мій, сини, що неправди не кажуть,“ — і став Він для них за Спаси́теля.

9 Во всякой скорби6869 их Он не оставлял6862 их, и Ангел4397 лица6440 Его спасал3467 их; по любви160 Своей и благосердию2551 Своему Он искупил1350 их, взял5190 и носил5375 их во все дни3117 древние.5769

9 В усякому у́тиску їхньому тісно було́ і Йому, і Ангол обличчя Його їх спаса́в. Любов'ю Своєю й Своїм милосердям Він ви́купив їх, і їх підні́с і носив їх усі дні в давни́ну.

10 Но они возмутились4784 и огорчили6087 Святого6944 Духа7307 Его; поэтому Он обратился2015 в неприятеля341 их: Сам воевал3898 против них.

10 Та стали вони неслухня́ними й Духа Святого Його засмути́ли, — і Він оберну́вся на во́рога їм, Він Сам воював проти них.

11 Тогда народ5971 Его вспомнил2142 древние5769 дни,3117 Моисеевы:4872 где Тот, Который вывел5927 их из моря3220 с пастырем7462 овец6629 Своих? где Тот, Который вложил7760 в7130 сердце его Святого6944 Духа7307 Своего,

11 Тоді то народ Його згадає дні да́вні, Мойсея: Де Той, що їх вивів із моря із па́стирем отари Своєї? Де Той, що в нього поклав Свого Духа Святого?

12 Который вел3212 Моисея4872 за правую3225 руку3225 величественною8597 мышцею2220 Своею, разделил1234 пред3942 ними воды,4325 чтобы сделать6213 Себе вечное5769 имя,8034

12 Що Він по прави́ці Мойсея прова́див раме́но вели́ччя Свого́, що Він перед ними розді́лював во́ду, щоб зроби́ти Собі вічне Ім'я́?

13 Который вел3212 их чрез бездны,8415 как коня5483 по степи,4057 и они не спотыкались?3782

13 Що прова́див безо́днями їх, як коня́ на пустині, — і вони не спіткну́лись?

14 Как стадо929 сходит3381 в долину,1237 Дух7307 Господень3068 вел5117 их к покою.5117 Так вел5090 Ты народ5971 Твой, чтобы сделать6213 Себе славное8597 имя.8034

14 Як схо́дить у долину худо́ба, так їх Дух Господній водив до спочи́нку, так і Ти вів наро́д Свій, щоб зроби́ти Собі славне Ім'я́!

15 Призри5027 с небес8064 и посмотри7200 из жилища2073 святыни6944 Твоей и славы8597 Твоей: где ревность7068 Твоя и могущество1369 Твое? — благоутробие19954578 Твое и милости7356 Твои ко мне удержаны.662

15 Поглянь із небе́с і побач із мешка́ння святині Своєї та слави Своєї: Де горли́вість Твоя та Твої могу́тні чи́ни? Де велике число милосердя Твого та ла́ски Твоєї, що су́проти ме́не затри́малися?

16 Только3588 Ты — Отец1 наш; ибо Авраам85 не узнает38083045 нас, и Израиль3478 не признает5234 нас своими; Ты, Господи,3068 Отец1 наш, от века5769 имя8034 Твое: «Искупитель1350 наш».

16 Тільки Ти — наш Отець, бо Авраам нас не знає, а Ізраїль нас не пізна́є! Ти, Господи, Отець наш, від віку Ім'я́ Твоє: наш Викупи́тель!

17 Для чего, Господи,3068 Ты попустил8582 нам совратиться8582 с путей1870 Твоих, ожесточиться7188 сердцу3820 нашему, чтобы не бояться3374 Тебя? обратись7725 ради рабов5650 Твоих, ради колен7626 наследия5159 Твоего.

17 Нащо, Господи, Ти попусти́в, що ми блу́димо з доріг Твоїх, нащо робиш тверди́м наше серце, щоб ми не боялись Тебе? Вернися ради рабів Своїх, ради племе́н спа́дку Свого́!

18 Короткое4705 время4705 владел3423 им народ5971 святыни6944 Твоей: враги6862 наши попрали947 святилище4720 Твое.

18 Спа́дщину займав час короткий святий Твій наро́д, — проти́вники наші святиню Твою потопта́ли!

19 Мы сделались такими, над которыми Ты как бы никогда5769 не владычествовал4910 и над которыми не именовалось7121 имя8034 Твое.

19 Ми стали такими, немов би відві́ку Ти не панува́в був над нами, немов би не кли́калося Твоє Йме́ння над нами!