Книга ПритчейГлава 21 |
|
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
5 |
|
6 |
|
7 |
|
8 |
|
9 |
|
10 |
|
11 |
|
12 |
|
13 |
|
14 |
|
15 |
|
16 |
|
17 |
|
18 |
|
19 |
|
20 |
|
21 |
|
22 |
|
23 |
|
24 |
|
25 |
|
26 |
|
27 |
|
28 |
|
29 |
|
30 |
|
31 |
ПриповiстiРозділ 21 |
|
1 |
|
2 Всяка дорога люди́ни пряма́ в її о́чах, та керує серцями Госпо́дь. |
|
3 Справедливість та правду чинити — для Господа це добірні́ше за жертву. |
|
4 Муж гордого ока та серця надутого — несправедливий, а світильник безбожних — це гріх. |
|
5 Думки пильного лиш на достаток ведуть, а всякий квапли́вий — на збиток. |
|
6 Набува́ння майна язико́м неправдивим — це скоромину́ща марно́та шукаючих смерти. |
|
7 Насильство безбожних пряму́є на них, бо пра́ва чинити не хо́чуть. |
|
8 Дорога злочинця крута́, а чистий — прями́й його чин. |
|
9 Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спі́льному домі. |
|
10 Лихого жадає душа нечестивого, і в о́чах його ближній його не отримає милости. |
|
11 Як карають глумли́вця мудріє безумний, а як мудрого вчать, — знання́ набуває. |
|
12 До дому свого пригляда́ється праведний, а безбожний дово́дить до зла. |
|
13 Хто вухо своє затикає від зо́йку убогого, то й він буде кликати, та не отримає відповіді. |
|
14 Таємний дару́нок пога́шує гнів, а нея́вний гости́нець — лють сильну. |
|
15 Радість праведному — правосу́ддя чинити, а злочи́нцеві — страх. |
|
16 Люди́на, що зблуджує від путі розуму, у зборі померлих спочине. |
|
17 Хто любить весе́лощі, той немаю́чий, хто любить вино та оливу, той не збагаті́є. |
|
18 Безбожний — то викуп за праведного, а лукавий — за щирого. |
|
19 Ліпше сидіти в пусти́нній країні, ніж з сварливою та сердитою жінкою. |
|
20 Скарб цінни́й та олива в мешка́нні премудрого, та нищить безумна люди́на його. |
|
21 Хто жене́ться за праведністю та за милістю, той знахо́дить життя, справедливість та славу. |
|
22 До міста хоробрих уві́йде премудрий, і тверди́ню наді́ї його поруйнує. |
|
23 Хто стереже свої уста й свого язика́, той душу свою зберігає від лиха. |
|
24 Надутий пихо́ю — насмішник ім'я́ йому, він робить усе із бундю́чним зухва́льством. |
|
25 Пожада́ння лінивого вб'є його, бо руки його відмовляють робити, — |
|
26 він кожного дня пожадли́во жадає, а справедливий дає та не жалує. |
|
27 Жертва безбожних — оги́да, а надто тоді, як за ді́ло безчесне прино́ситься. |
|
28 Свідок брехливий загине, а люди́на, що слухає Боже, говори́тиме за́вжди. |
|
29 Безбожна люди́на жорстока обличчям своїм, а невинний зміцня́є дорогу свою. |
|
30 Нема мудрости, ані розуму, ані ради насу́проти Господа. |
|
31 Приготовлений кінь на день бо́ю, але́ перемога від Господа! |
Книга ПритчейГлава 21 |
ПриповiстiРозділ 21 |
|
1 |
1 |
|
2 |
2 Всяка дорога люди́ни пряма́ в її о́чах, та керує серцями Госпо́дь. |
|
3 |
3 Справедливість та правду чинити — для Господа це добірні́ше за жертву. |
|
4 |
4 Муж гордого ока та серця надутого — несправедливий, а світильник безбожних — це гріх. |
|
5 |
5 Думки пильного лиш на достаток ведуть, а всякий квапли́вий — на збиток. |
|
6 |
6 Набува́ння майна язико́м неправдивим — це скоромину́ща марно́та шукаючих смерти. |
|
7 |
7 Насильство безбожних пряму́є на них, бо пра́ва чинити не хо́чуть. |
|
8 |
8 Дорога злочинця крута́, а чистий — прями́й його чин. |
|
9 |
9 Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спі́льному домі. |
|
10 |
10 Лихого жадає душа нечестивого, і в о́чах його ближній його не отримає милости. |
|
11 |
11 Як карають глумли́вця мудріє безумний, а як мудрого вчать, — знання́ набуває. |
|
12 |
12 До дому свого пригляда́ється праведний, а безбожний дово́дить до зла. |
|
13 |
13 Хто вухо своє затикає від зо́йку убогого, то й він буде кликати, та не отримає відповіді. |
|
14 |
14 Таємний дару́нок пога́шує гнів, а нея́вний гости́нець — лють сильну. |
|
15 |
15 Радість праведному — правосу́ддя чинити, а злочи́нцеві — страх. |
|
16 |
16 Люди́на, що зблуджує від путі розуму, у зборі померлих спочине. |
|
17 |
17 Хто любить весе́лощі, той немаю́чий, хто любить вино та оливу, той не збагаті́є. |
|
18 |
18 Безбожний — то викуп за праведного, а лукавий — за щирого. |
|
19 |
19 Ліпше сидіти в пусти́нній країні, ніж з сварливою та сердитою жінкою. |
|
20 |
20 Скарб цінни́й та олива в мешка́нні премудрого, та нищить безумна люди́на його. |
|
21 |
21 Хто жене́ться за праведністю та за милістю, той знахо́дить життя, справедливість та славу. |
|
22 |
22 До міста хоробрих уві́йде премудрий, і тверди́ню наді́ї його поруйнує. |
|
23 |
23 Хто стереже свої уста й свого язика́, той душу свою зберігає від лиха. |
|
24 |
24 Надутий пихо́ю — насмішник ім'я́ йому, він робить усе із бундю́чним зухва́льством. |
|
25 |
25 Пожада́ння лінивого вб'є його, бо руки його відмовляють робити, — |
|
26 |
26 він кожного дня пожадли́во жадає, а справедливий дає та не жалує. |
|
27 |
27 Жертва безбожних — оги́да, а надто тоді, як за ді́ло безчесне прино́ситься. |
|
28 |
28 Свідок брехливий загине, а люди́на, що слухає Боже, говори́тиме за́вжди. |
|
29 |
29 Безбожна люди́на жорстока обличчям своїм, а невинний зміцня́є дорогу свою. |
|
30 |
30 Нема мудрости, ані розуму, ані ради насу́проти Господа. |
|
31 |
31 Приготовлений кінь на день бо́ю, але́ перемога від Господа! |