Вiд Луки

Розділ 1

1 Через те, що багато-хто брались складати опо́вість про спра́ви, які стались між нами,

2 як нам ті розповіли, хто споча́тку були самови́дцями й слу́гами Сло́ва,

3 тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодосто́йний Тео́філе,

4 щоб пізнав ти істо́ту науки, якої навчився.

5 За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я́ Заха́рій, з денної черги́ Аві́я, та дружина його із дочо́к Ааро́нових, а ім'я́ їй Єлисавета.

6 І обо́є вони були праведні перед Богом, бездоганно сповня́ючи заповіді й постанови Господні.

7 А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, — та й віку старого обо́є були́.

8 І ось раз, як у порядку своєї черги́ він служив перед Богом,

9 за звича́єм свяще́нства, жеребко́м йому випало до Господнього храму ввійти й покади́ти.

10 Під час же каді́ння вся бе́зліч народу молилась знадво́ру.

11 І з'явивсь йому ангол Господній, ставши право́руч кадильного же́ртівника.

12 І стриво́живсь Захарій, побачивши, і о́страх на нього напав.

13 А ангол до нього промовив: „Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружи́на твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому йме́ння Іван.

14 І він буде на радість та втіху тобі, і з його наро́дження багато-хто втішаться.

15 Бо він бу́де великий у Господа, „ні вина, ні п'янко́го напо́ю не питиме“, і напо́вниться Духом Святим ще з утро́би своєї матері.

16 І багато синів із Ізраїля він наве́рне до їхнього Господа Бога.

17 І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, „щоб серця́ батьків приверну́ти до дітей“, і неслухняних — до мудрости праведних, щоб готових людей споряди́ти для Господа“.

18 І промовив Захарій до Ангола: „Із чо́го пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похи́лого віку“.

19 А ангол прорік йому в відповідь: „Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене по́слано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Нови́ну.

20 І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться ча́су свого́!“

21 А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого́ забаривсь він у храмі.

22 Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки́ їм давав, — і залиши́вся німий.

23 І як дні його служби скінчи́лись, він вернувся до дому свого́.

24 А після тих днів зачала́ його дружи́на Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:

25 „Так для мене Господь учинив за тих днів, коли згля́нувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми́!“

26 А шостого місяця від Бога був по́сланий ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я́ Назаре́т,

27 до діви, що заручена з мужем була́, на ім'я́ йому Йо́сип, із дому Давидового, а ім'я́ діві — Марі́я.

28 І, ввійшовши до неї, промовив: „Раді́й, благода́тная, Госпо́дь із тобою! Ти благослове́нна між жо́нами!“

29 Вона ж затриво́жилась словом, та й стала розду́мувати, що́ б то значило це привіта́ння.

30 А ангол промовив до неї: „Не бійся, Маріє, — бо в Бога благода́ть ти знайшла́!

31 І ось ти в утро́бі зачне́ш, і Сина породиш, і даси Йому йме́ння Ісус.

32 Він же буде Великий, і Сином Всеви́шнього зва́ний, і Господь Бог дасть Йому престола Його ба́тька Давида.

33 І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюва́нню Його не буде кінця“.

34 А Марія озвалась до ангола: „Як же станеться це, коли мужа не знаю?“

35 І ангол промовив у відповідь їй: „Дух Святий зли́не на тебе, і Всеви́шнього сила обго́рне тебе, через те то й Святе, що наро́диться, бу́де Син Божий!

36 А ото твоя родичка Єлисаве́та — і вона зачала́ в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.

37 Бо „для Бога нема неможливої жодної речі!“

38 А Марія промовила: „Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!“ І відійшов а́нгол від неї.

39 Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську око́лицю, у місто Юдине.

40 І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоро́вила Єлисавету.

41 Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпота́ла дитина в утро́бі її. І Єлисавета напо́внилась Духом Святим,

42 і скрикнула голосом гучним, та й прорекла́: „Благослове́нна Ти між жо́нами, і благослове́нний Плід утро́би твоєї!

43 І звідкіля́ мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?

44 Бо як тільки в ву́хах моїх голос привіту твого забрині́в, — від ра́дощів затріпота́ла дитина в утробі моїй!

45 Блаженна ж та, що повірила, бо спо́вниться проре́чене їй від Господа!“

46 А Марія промовила: „Велича́є душа моя Господа,

47 і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,

48 що зглянувся Він на поко́ру Своєї раби, бо ось від ча́су цього́ всі ро́ди мене за блаженну вважатимуть,

49 бо велике вчинив мені Поту́жний! Його ж Іме́ння святе,

50 і милість Його́ з роду в рід на тих, хто боїться Його́!

51 Він показує міць Свого раме́на, розпорошує тих, хто пиша́ється думкою серця свого́!

52 Він могутніх скидає з престолів, підіймає покі́рливих,

53 удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чи́м!

54 Пригорну́в Він Ізраїля, Свого слугу, щоб ми́лість згадати,

55 як прорік був Він нашим отця́м, — Аврааму й насінню його аж повіки!“

56 І залиша́лась у неї Марія щось місяців зо́ три, та й вернулась до дому свого́.

57 А Єлисаветі настав час родити, — і сина вона породила.

58 І почули сусіди й роди́на її, що Господь Свою милість велику на неї послав, — та й утішалися ра́зом із нею.

59 І сталося во́сьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йме́нням ба́тька його — Заха́рій.

60 І озвалася мати його та й сказала: „Ні, — нехай на́званий буде Іван!“

61 А до неї сказали: „Таж у роди́ні твоїй нема жодного, який на́званий був тим ім'я́м!“

62 І кива́ли до батька його, — як хотів би назвати його?

63 Попросивши ж табличку, написав він слова́: „Іван імення йому“. І всі дивувались.

64 І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, — і він став говорити, благословляючи Бога!

65 І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верхови́нах юдейських проне́слася чутка про це все.

66 А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: „Чим то буде дитина оця?“ І Господня рука була з нею.

67 Його ж батько Захарій напо́внився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:

68 „Благослове́нний Госпо́дь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!

69 Він ріг спасі́ння підні́с нам у домі Давида, Свого слуги,

70 як був заповів відвіку уста́ми святих пророків Своїх,

71 що від ворогі́в наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,

72 що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,

73 що дотримає й нам ту прися́гу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю́ нашому,

74 щоб ми, ви́зволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому

75 у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.

76 Ти ж, дитино, станеш пророком Всеви́шнього, бо будеш ходи́ти перед Господом, щоб дорогу Йому приготува́ти,

77 щоб наро́ду Його дати пізнати спасі́ння у відпу́щенні їхніх гріхів,

78 через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,

79 щоб світити всім тим, хто перебуває в те́мряві й тіні смерте́льній, щоб спрямува́ти наші ноги на дорогу спокою!“

80 А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебува́ла в пустинях до дня свого з'я́влення перед Ізраїлем.

路加福音

第1章

1 蓋有多人、以我中足徵之事、筆之於書、

2 乃本傳道者自始親見、而授同人、

3 我又參互考證、次第書之、達提阿非羅閣下、

4 欲爾深知所學之確然也、〇

5 當猶太王、希律時、有亞比亞班祭司、名撒加利亞其妻亞倫之裔、名以利沙伯、

6 二人在上帝前、義者也、遵主誡命禮儀而行、無間然矣、

7 但無子、蓋以利沙伯不妊、二人年又邁、〇

8 時撒加利亞、依其班列、行祭司事於上帝前、

9 循祭司例掣籤、得入主殿焚香、

10 焚香之際、衆民在外祈禱、

11 主之使者現、立香臺右、

12 撒加利亞見之惶懼、

13 天使曰、撒加利亞勿懼、爾祈禱旣聞之矣、爾妻以利沙伯將生子、可名之曰約翰、

14 爾將歡樂、衆愉其生、

15 在主前彼爲大、清酒醇醪不飲、自胎而聖神充之、

16 令以色列人、多轉而歸主、卽其上帝焉、

17 彼將爲主前驅、以以利亞情性才能、使父慈其子、逆者慕義人之智慧、爲主備作新之民、

18 撒加利亞謂天使曰、何以知其必然、我已老、妻年邁矣、

19 天使曰、我乃加伯列立上帝前、奉使詔爾、報茲嘉音、

20 爾必瘖不能語、至事成之日、以爾不信我言、時至必應、

21 民候撒加利亞、奇其久於殿內、

22 及出、不能言、知殿內必有所見、蓋以首示意、而竟瘖矣、〇

23 職事日滿而歸、

24 後其妻以利沙伯妊、靜處五月、云、

25

26 至六月、天使加伯列、奉上帝命、往加利利拿撒勒邑、

27 臨處女馬利亞、大闢族約瑟所聘者、〇

28 天使入告曰、受恩之女安、主祐爾、諸女中惟爾見寵、

29 馬利亞見之、訝其言、思問安曷故、

30 天使曰、馬利亞勿懼、爾得上帝恩、

31 將妊而生子、命名耶穌、

32 彼將爲大、稱至上者之子、主上帝子以厥祖大闢之位、

33 永爲雅各一家主、其國靡曁、

34 對曰、我未適人、何由得此、

35 天使曰、聖神將臨爾、至上者之力將庇爾、是以所生之聖者、得稱上帝子、

36 且爾親戚以利沙伯老而妊子、素稱不妊者、今已六月矣、

37 蓋上帝無所不能也、

38 馬利亞曰、主之婢在此、願如爾言、天使去、〇

39 馬利亞速起、適於山至猶太一邑、

40 入撒加利亞室問安以利沙、

41 伯以利沙伯一聞馬利亞問安、胎孕踊躍以利沙伯感於聖神、

42 大聲呼曰、諸女中爾見寵矣、爾所妊見寵矣、

43 主之母臨余、何由而得此、

44 蓋爾問安之聲、一入我耳、而胎孕喜躍、

45 爾信主言必應、則有福矣、、〇

46 馬利亞曰、我心惟主爲大、

47 我神悅救我之上帝、

48 其顧婢之卑微、今而後、萬世謂余有福、

49 以其有能、爲我大建異蹟、厥名惟聖、

50 畏之者矜恤之、至世世、

51 其施厥臂力、於心志驕者、滅之、

52 有權者、黜其位、卑者、舉而上、

53 饑者、飽以珍羞、富者、使之徒反、

54 以色列其臣也、而扶持之、

55 如昔諭我祖、永念矜恤亞伯拉罕、愛及苗裔是也、〇

56 馬利亞同居三月而歸、〇

57 以利沙伯孕及期、生子、

58 鄰里親戚、聞主大矜恤之、皆樂、

59 越八日、衆至、爲我行割禮、欲以其父之名撒加利亞名之、

60 其母曰、不可、必名曰約翰、

61 衆日、親戚中無名此名者、

62 遂以首示意、問其父欲何名、

63 父請簡、書曰約翰、衆奇之、

64 卽口啓舌解、發言頌讚上帝、

65 鄰里皆驚、此事播揚遍猶太之山、

66 聞者心藏之云、不知此子將若何、主左右之矣、、〇

67 其父撒加利亞感於聖神、預言云、

68 可頌哉、主以色列之上帝也、眷顧其民而贖之、

69 爲我挺拯救之角、於其臣大闢家、

70 如主托古聖先知所言、

71 救我脫於敵人、惡我者之手、

72 矜恤我祖、念其聖命、

73 卽與我祖亞伯拉罕所矢之誓、

74 謂將拯我於敵手、

75 舉生在主前、以虔以義、無懼而事之、

76 此子將稱至上者之先知、爲主前驅、以備其道、

77 示民知拯救、卽在赦罪也、

78 賴吾上帝、以矜恤之心、使旭日自上臨我、

79 居幽晴陰翳者光照之、導我履平康之道矣、〇

80 嬰兒漸長、精神强健、居野至顯於以色列民之日、

Вiд Луки

Розділ 1

路加福音

第1章

1 Через те, що багато-хто брались складати опо́вість про спра́ви, які стались між нами,

1 蓋有多人、以我中足徵之事、筆之於書、

2 як нам ті розповіли, хто споча́тку були самови́дцями й слу́гами Сло́ва,

2 乃本傳道者自始親見、而授同人、

3 тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодосто́йний Тео́філе,

3 我又參互考證、次第書之、達提阿非羅閣下、

4 щоб пізнав ти істо́ту науки, якої навчився.

4 欲爾深知所學之確然也、〇

5 За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я́ Заха́рій, з денної черги́ Аві́я, та дружина його із дочо́к Ааро́нових, а ім'я́ їй Єлисавета.

5 當猶太王、希律時、有亞比亞班祭司、名撒加利亞其妻亞倫之裔、名以利沙伯、

6 І обо́є вони були праведні перед Богом, бездоганно сповня́ючи заповіді й постанови Господні.

6 二人在上帝前、義者也、遵主誡命禮儀而行、無間然矣、

7 А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, — та й віку старого обо́є були́.

7 但無子、蓋以利沙伯不妊、二人年又邁、〇

8 І ось раз, як у порядку своєї черги́ він служив перед Богом,

8 時撒加利亞、依其班列、行祭司事於上帝前、

9 за звича́єм свяще́нства, жеребко́м йому випало до Господнього храму ввійти й покади́ти.

9 循祭司例掣籤、得入主殿焚香、

10 Під час же каді́ння вся бе́зліч народу молилась знадво́ру.

10 焚香之際、衆民在外祈禱、

11 І з'явивсь йому ангол Господній, ставши право́руч кадильного же́ртівника.

11 主之使者現、立香臺右、

12 І стриво́живсь Захарій, побачивши, і о́страх на нього напав.

12 撒加利亞見之惶懼、

13 А ангол до нього промовив: „Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружи́на твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому йме́ння Іван.

13 天使曰、撒加利亞勿懼、爾祈禱旣聞之矣、爾妻以利沙伯將生子、可名之曰約翰、

14 І він буде на радість та втіху тобі, і з його наро́дження багато-хто втішаться.

14 爾將歡樂、衆愉其生、

15 Бо він бу́де великий у Господа, „ні вина, ні п'янко́го напо́ю не питиме“, і напо́вниться Духом Святим ще з утро́би своєї матері.

15 在主前彼爲大、清酒醇醪不飲、自胎而聖神充之、

16 І багато синів із Ізраїля він наве́рне до їхнього Господа Бога.

16 令以色列人、多轉而歸主、卽其上帝焉、

17 І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, „щоб серця́ батьків приверну́ти до дітей“, і неслухняних — до мудрости праведних, щоб готових людей споряди́ти для Господа“.

17 彼將爲主前驅、以以利亞情性才能、使父慈其子、逆者慕義人之智慧、爲主備作新之民、

18 І промовив Захарій до Ангола: „Із чо́го пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похи́лого віку“.

18 撒加利亞謂天使曰、何以知其必然、我已老、妻年邁矣、

19 А ангол прорік йому в відповідь: „Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене по́слано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Нови́ну.

19 天使曰、我乃加伯列立上帝前、奉使詔爾、報茲嘉音、

20 І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться ча́су свого́!“

20 爾必瘖不能語、至事成之日、以爾不信我言、時至必應、

21 А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого́ забаривсь він у храмі.

21 民候撒加利亞、奇其久於殿內、

22 Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки́ їм давав, — і залиши́вся німий.

22 及出、不能言、知殿內必有所見、蓋以首示意、而竟瘖矣、〇

23 І як дні його служби скінчи́лись, він вернувся до дому свого́.

23 職事日滿而歸、

24 А після тих днів зачала́ його дружи́на Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:

24 後其妻以利沙伯妊、靜處五月、云、

25 „Так для мене Господь учинив за тих днів, коли згля́нувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми́!“

25

26 А шостого місяця від Бога був по́сланий ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я́ Назаре́т,

26 至六月、天使加伯列、奉上帝命、往加利利拿撒勒邑、

27 до діви, що заручена з мужем була́, на ім'я́ йому Йо́сип, із дому Давидового, а ім'я́ діві — Марі́я.

27 臨處女馬利亞、大闢族約瑟所聘者、〇

28 І, ввійшовши до неї, промовив: „Раді́й, благода́тная, Госпо́дь із тобою! Ти благослове́нна між жо́нами!“

28 天使入告曰、受恩之女安、主祐爾、諸女中惟爾見寵、

29 Вона ж затриво́жилась словом, та й стала розду́мувати, що́ б то значило це привіта́ння.

29 馬利亞見之、訝其言、思問安曷故、

30 А ангол промовив до неї: „Не бійся, Маріє, — бо в Бога благода́ть ти знайшла́!

30 天使曰、馬利亞勿懼、爾得上帝恩、

31 І ось ти в утро́бі зачне́ш, і Сина породиш, і даси Йому йме́ння Ісус.

31 將妊而生子、命名耶穌、

32 Він же буде Великий, і Сином Всеви́шнього зва́ний, і Господь Бог дасть Йому престола Його ба́тька Давида.

32 彼將爲大、稱至上者之子、主上帝子以厥祖大闢之位、

33 І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюва́нню Його не буде кінця“.

33 永爲雅各一家主、其國靡曁、

34 А Марія озвалась до ангола: „Як же станеться це, коли мужа не знаю?“

34 對曰、我未適人、何由得此、

35 І ангол промовив у відповідь їй: „Дух Святий зли́не на тебе, і Всеви́шнього сила обго́рне тебе, через те то й Святе, що наро́диться, бу́де Син Божий!

35 天使曰、聖神將臨爾、至上者之力將庇爾、是以所生之聖者、得稱上帝子、

36 А ото твоя родичка Єлисаве́та — і вона зачала́ в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.

36 且爾親戚以利沙伯老而妊子、素稱不妊者、今已六月矣、

37 Бо „для Бога нема неможливої жодної речі!“

37 蓋上帝無所不能也、

38 А Марія промовила: „Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!“ І відійшов а́нгол від неї.

38 馬利亞曰、主之婢在此、願如爾言、天使去、〇

39 Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську око́лицю, у місто Юдине.

39 馬利亞速起、適於山至猶太一邑、

40 І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоро́вила Єлисавету.

40 入撒加利亞室問安以利沙、

41 Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпота́ла дитина в утро́бі її. І Єлисавета напо́внилась Духом Святим,

41 伯以利沙伯一聞馬利亞問安、胎孕踊躍以利沙伯感於聖神、

42 і скрикнула голосом гучним, та й прорекла́: „Благослове́нна Ти між жо́нами, і благослове́нний Плід утро́би твоєї!

42 大聲呼曰、諸女中爾見寵矣、爾所妊見寵矣、

43 І звідкіля́ мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?

43 主之母臨余、何由而得此、

44 Бо як тільки в ву́хах моїх голос привіту твого забрині́в, — від ра́дощів затріпота́ла дитина в утробі моїй!

44 蓋爾問安之聲、一入我耳、而胎孕喜躍、

45 Блаженна ж та, що повірила, бо спо́вниться проре́чене їй від Господа!“

45 爾信主言必應、則有福矣、、〇

46 А Марія промовила: „Велича́є душа моя Господа,

46 馬利亞曰、我心惟主爲大、

47 і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,

47 我神悅救我之上帝、

48 що зглянувся Він на поко́ру Своєї раби, бо ось від ча́су цього́ всі ро́ди мене за блаженну вважатимуть,

48 其顧婢之卑微、今而後、萬世謂余有福、

49 бо велике вчинив мені Поту́жний! Його ж Іме́ння святе,

49 以其有能、爲我大建異蹟、厥名惟聖、

50 і милість Його́ з роду в рід на тих, хто боїться Його́!

50 畏之者矜恤之、至世世、

51 Він показує міць Свого раме́на, розпорошує тих, хто пиша́ється думкою серця свого́!

51 其施厥臂力、於心志驕者、滅之、

52 Він могутніх скидає з престолів, підіймає покі́рливих,

52 有權者、黜其位、卑者、舉而上、

53 удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чи́м!

53 饑者、飽以珍羞、富者、使之徒反、

54 Пригорну́в Він Ізраїля, Свого слугу, щоб ми́лість згадати,

54 以色列其臣也、而扶持之、

55 як прорік був Він нашим отця́м, — Аврааму й насінню його аж повіки!“

55 如昔諭我祖、永念矜恤亞伯拉罕、愛及苗裔是也、〇

56 І залиша́лась у неї Марія щось місяців зо́ три, та й вернулась до дому свого́.

56 馬利亞同居三月而歸、〇

57 А Єлисаветі настав час родити, — і сина вона породила.

57 以利沙伯孕及期、生子、

58 І почули сусіди й роди́на її, що Господь Свою милість велику на неї послав, — та й утішалися ра́зом із нею.

58 鄰里親戚、聞主大矜恤之、皆樂、

59 І сталося во́сьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йме́нням ба́тька його — Заха́рій.

59 越八日、衆至、爲我行割禮、欲以其父之名撒加利亞名之、

60 І озвалася мати його та й сказала: „Ні, — нехай на́званий буде Іван!“

60 其母曰、不可、必名曰約翰、

61 А до неї сказали: „Таж у роди́ні твоїй нема жодного, який на́званий був тим ім'я́м!“

61 衆日、親戚中無名此名者、

62 І кива́ли до батька його, — як хотів би назвати його?

62 遂以首示意、問其父欲何名、

63 Попросивши ж табличку, написав він слова́: „Іван імення йому“. І всі дивувались.

63 父請簡、書曰約翰、衆奇之、

64 І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, — і він став говорити, благословляючи Бога!

64 卽口啓舌解、發言頌讚上帝、

65 І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верхови́нах юдейських проне́слася чутка про це все.

65 鄰里皆驚、此事播揚遍猶太之山、

66 А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: „Чим то буде дитина оця?“ І Господня рука була з нею.

66 聞者心藏之云、不知此子將若何、主左右之矣、、〇

67 Його ж батько Захарій напо́внився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:

67 其父撒加利亞感於聖神、預言云、

68 „Благослове́нний Госпо́дь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!

68 可頌哉、主以色列之上帝也、眷顧其民而贖之、

69 Він ріг спасі́ння підні́с нам у домі Давида, Свого слуги,

69 爲我挺拯救之角、於其臣大闢家、

70 як був заповів відвіку уста́ми святих пророків Своїх,

70 如主托古聖先知所言、

71 що від ворогі́в наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,

71 救我脫於敵人、惡我者之手、

72 що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,

72 矜恤我祖、念其聖命、

73 що дотримає й нам ту прися́гу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю́ нашому,

73 卽與我祖亞伯拉罕所矢之誓、

74 щоб ми, ви́зволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому

74 謂將拯我於敵手、

75 у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.

75 舉生在主前、以虔以義、無懼而事之、

76 Ти ж, дитино, станеш пророком Всеви́шнього, бо будеш ходи́ти перед Господом, щоб дорогу Йому приготува́ти,

76 此子將稱至上者之先知、爲主前驅、以備其道、

77 щоб наро́ду Його дати пізнати спасі́ння у відпу́щенні їхніх гріхів,

77 示民知拯救、卽在赦罪也、

78 через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,

78 賴吾上帝、以矜恤之心、使旭日自上臨我、

79 щоб світити всім тим, хто перебуває в те́мряві й тіні смерте́льній, щоб спрямува́ти наші ноги на дорогу спокою!“

79 居幽晴陰翳者光照之、導我履平康之道矣、〇

80 А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебува́ла в пустинях до дня свого з'я́влення перед Ізраїлем.

80 嬰兒漸長、精神强健、居野至顯於以色列民之日、