Вiд ЛукиРозділ 1 |
1 |
2 як нам ті розповіли, хто споча́тку були самови́дцями й слу́гами Сло́ва, |
3 тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодосто́йний Тео́філе, |
4 щоб пізнав ти істо́ту науки, якої навчився. |
5 |
6 І обо́є вони були праведні перед Богом, бездоганно сповня́ючи заповіді й постанови Господні. |
7 А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, — та й віку старого обо́є були́. |
8 І ось раз, як у порядку своєї черги́ він служив перед Богом, |
9 за звича́єм свяще́нства, жеребко́м йому випало до Господнього храму ввійти й покади́ти. |
10 Під час же каді́ння вся бе́зліч народу молилась знадво́ру. |
11 І з'явивсь йому ангол Господній, ставши право́руч кадильного же́ртівника. |
12 І стриво́живсь Захарій, побачивши, і о́страх на нього напав. |
13 А ангол до нього промовив: „Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружи́на твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому йме́ння Іван. |
14 І він буде на радість та втіху тобі, і з його наро́дження багато-хто втішаться. |
15 Бо він бу́де великий у Господа, „ні вина, ні п'янко́го напо́ю не питиме“, і напо́вниться Духом Святим ще з утро́би своєї матері. |
16 І багато синів із Ізраїля він наве́рне до їхнього Господа Бога. |
17 І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, „щоб серця́ батьків приверну́ти до дітей“, і неслухняних — до мудрости праведних, щоб готових людей споряди́ти для Господа“. |
18 І промовив Захарій до Ангола: „Із чо́го пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похи́лого віку“. |
19 А ангол прорік йому в відповідь: „Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене по́слано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Нови́ну. |
20 І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться ча́су свого́!“ |
21 А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого́ забаривсь він у храмі. |
22 Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки́ їм давав, — і залиши́вся німий. |
23 І як дні його служби скінчи́лись, він вернувся до дому свого́. |
24 А після тих днів зачала́ його дружи́на Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи: |
25 „Так для мене Господь учинив за тих днів, коли згля́нувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми́!“ |
26 |
27 до діви, що заручена з мужем була́, на ім'я́ йому Йо́сип, із дому Давидового, а ім'я́ діві — Марі́я. |
28 І, ввійшовши до неї, промовив: „Раді́й, благода́тная, Госпо́дь із тобою! Ти благослове́нна між жо́нами!“ |
29 Вона ж затриво́жилась словом, та й стала розду́мувати, що́ б то значило це привіта́ння. |
30 А ангол промовив до неї: „Не бійся, Маріє, — бо в Бога благода́ть ти знайшла́! |
31 І ось ти в утро́бі зачне́ш, і Сина породиш, і даси Йому йме́ння Ісус. |
32 Він же буде Великий, і Сином Всеви́шнього зва́ний, і Господь Бог дасть Йому престола Його ба́тька Давида. |
33 І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюва́нню Його не буде кінця“. |
34 А Марія озвалась до ангола: „Як же станеться це, коли мужа не знаю?“ |
35 І ангол промовив у відповідь їй: „Дух Святий зли́не на тебе, і Всеви́шнього сила обго́рне тебе, через те то й Святе, що наро́диться, бу́де Син Божий! |
36 А ото твоя родичка Єлисаве́та — і вона зачала́ в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною. |
37 Бо „для Бога нема неможливої жодної речі!“ |
38 А Марія промовила: „Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!“ І відійшов а́нгол від неї. |
39 |
40 І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоро́вила Єлисавету. |
41 Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпота́ла дитина в утро́бі її. І Єлисавета напо́внилась Духом Святим, |
42 і скрикнула голосом гучним, та й прорекла́: „Благослове́нна Ти між жо́нами, і благослове́нний Плід утро́би твоєї! |
43 І звідкіля́ мені це, що до мене прийшла мати мого Господа? |
44 Бо як тільки в ву́хах моїх голос привіту твого забрині́в, — від ра́дощів затріпота́ла дитина в утробі моїй! |
45 Блаженна ж та, що повірила, бо спо́вниться проре́чене їй від Господа!“ |
46 |
47 і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм, |
48 що зглянувся Він на поко́ру Своєї раби, бо ось від ча́су цього́ всі ро́ди мене за блаженну вважатимуть, |
49 бо велике вчинив мені Поту́жний! Його ж Іме́ння святе, |
50 і милість Його́ з роду в рід на тих, хто боїться Його́! |
51 Він показує міць Свого раме́на, розпорошує тих, хто пиша́ється думкою серця свого́! |
52 Він могутніх скидає з престолів, підіймає покі́рливих, |
53 удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чи́м! |
54 Пригорну́в Він Ізраїля, Свого слугу, щоб ми́лість згадати, |
55 як прорік був Він нашим отця́м, — Аврааму й насінню його аж повіки!“ |
56 І залиша́лась у неї Марія щось місяців зо́ три, та й вернулась до дому свого́. |
57 |
58 І почули сусіди й роди́на її, що Господь Свою милість велику на неї послав, — та й утішалися ра́зом із нею. |
59 І сталося во́сьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йме́нням ба́тька його — Заха́рій. |
60 І озвалася мати його та й сказала: „Ні, — нехай на́званий буде Іван!“ |
61 А до неї сказали: „Таж у роди́ні твоїй нема жодного, який на́званий був тим ім'я́м!“ |
62 І кива́ли до батька його, — як хотів би назвати його? |
63 Попросивши ж табличку, написав він слова́: „Іван імення йому“. І всі дивувались. |
64 І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, — і він став говорити, благословляючи Бога! |
65 І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верхови́нах юдейських проне́слася чутка про це все. |
66 А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: „Чим то буде дитина оця?“ І Господня рука була з нею. |
67 |
68 „Благослове́нний Госпо́дь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій! |
69 Він ріг спасі́ння підні́с нам у домі Давида, Свого слуги, |
70 як був заповів відвіку уста́ми святих пророків Своїх, |
71 що від ворогі́в наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників, |
72 що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт, |
73 що дотримає й нам ту прися́гу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю́ нашому, |
74 щоб ми, ви́зволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому |
75 у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого. |
76 Ти ж, дитино, станеш пророком Всеви́шнього, бо будеш ходи́ти перед Господом, щоб дорогу Йому приготува́ти, |
77 щоб наро́ду Його дати пізнати спасі́ння у відпу́щенні їхніх гріхів, |
78 через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав, |
79 щоб світити всім тим, хто перебуває в те́мряві й тіні смерте́льній, щоб спрямува́ти наші ноги на дорогу спокою!“ |
80 А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебува́ла в пустинях до дня свого з'я́влення перед Ізраїлем. |
路加福音第1章 |
1 蓋有多人、以我中足徵之事、筆之於書、 |
2 乃本傳道者自始親見、而授同人、 |
3 我又參互考證、次第書之、達提阿非羅閣下、 |
4 欲爾深知所學之確然也、〇 |
5 |
6 二人在上帝前、義者也、遵主誡命禮儀而行、無間然矣、 |
7 但無子、蓋以利沙伯不妊、二人年又邁、〇 |
8 |
9 循祭司例掣籤、得入主殿焚香、 |
10 焚香之際、衆民在外祈禱、 |
11 主之使者現、立香臺右、 |
12 撒加利亞見之惶懼、 |
13 天使曰、撒加利亞勿懼、爾祈禱旣聞之矣、爾妻以利沙伯將生子、可名之曰約翰、 |
14 爾將歡樂、衆愉其生、 |
15 在主前彼爲大、清酒醇醪不飲、自胎而聖神充之、 |
16 令以色列人、多轉而歸主、卽其上帝焉、 |
17 彼將爲主前驅、以以利亞情性才能、使父慈其子、逆者慕義人之智慧、爲主備作新之民、 |
18 撒加利亞謂天使曰、何以知其必然、我已老、妻年邁矣、 |
19 天使曰、我乃加伯列立上帝前、奉使詔爾、報茲嘉音、 |
20 爾必瘖不能語、至事成之日、以爾不信我言、時至必應、 |
21 民候撒加利亞、奇其久於殿內、 |
22 及出、不能言、知殿內必有所見、蓋以首示意、而竟瘖矣、〇 |
23 |
24 後其妻以利沙伯妊、靜處五月、云、 |
25 |
26 至六月、天使加伯列、奉上帝命、往加利利拿撒勒邑、 |
27 臨處女馬利亞、大闢族約瑟所聘者、〇 |
28 |
29 馬利亞見之、訝其言、思問安曷故、 |
30 天使曰、馬利亞勿懼、爾得上帝恩、 |
31 將妊而生子、命名耶穌、 |
32 彼將爲大、稱至上者之子、主上帝子以厥祖大闢之位、 |
33 永爲雅各一家主、其國靡曁、 |
34 對曰、我未適人、何由得此、 |
35 天使曰、聖神將臨爾、至上者之力將庇爾、是以所生之聖者、得稱上帝子、 |
36 且爾親戚以利沙伯老而妊子、素稱不妊者、今已六月矣、 |
37 蓋上帝無所不能也、 |
38 馬利亞曰、主之婢在此、願如爾言、天使去、〇 |
39 |
40 入撒加利亞室問安以利沙、 |
41 伯以利沙伯一聞馬利亞問安、胎孕踊躍以利沙伯感於聖神、 |
42 大聲呼曰、諸女中爾見寵矣、爾所妊見寵矣、 |
43 主之母臨余、何由而得此、 |
44 蓋爾問安之聲、一入我耳、而胎孕喜躍、 |
45 爾信主言必應、則有福矣、、〇 |
46 |
47 我神悅救我之上帝、 |
48 其顧婢之卑微、今而後、萬世謂余有福、 |
49 以其有能、爲我大建異蹟、厥名惟聖、 |
50 畏之者矜恤之、至世世、 |
51 其施厥臂力、於心志驕者、滅之、 |
52 有權者、黜其位、卑者、舉而上、 |
53 饑者、飽以珍羞、富者、使之徒反、 |
54 以色列其臣也、而扶持之、 |
55 如昔諭我祖、永念矜恤亞伯拉罕、愛及苗裔是也、〇 |
56 |
57 |
58 鄰里親戚、聞主大矜恤之、皆樂、 |
59 越八日、衆至、爲我行割禮、欲以其父之名撒加利亞名之、 |
60 其母曰、不可、必名曰約翰、 |
61 衆日、親戚中無名此名者、 |
62 遂以首示意、問其父欲何名、 |
63 父請簡、書曰約翰、衆奇之、 |
64 卽口啓舌解、發言頌讚上帝、 |
65 鄰里皆驚、此事播揚遍猶太之山、 |
66 聞者心藏之云、不知此子將若何、主左右之矣、、〇 |
67 |
68 可頌哉、主以色列之上帝也、眷顧其民而贖之、 |
69 爲我挺拯救之角、於其臣大闢家、 |
70 如主托古聖先知所言、 |
71 救我脫於敵人、惡我者之手、 |
72 矜恤我祖、念其聖命、 |
73 卽與我祖亞伯拉罕所矢之誓、 |
74 謂將拯我於敵手、 |
75 舉生在主前、以虔以義、無懼而事之、 |
76 此子將稱至上者之先知、爲主前驅、以備其道、 |
77 示民知拯救、卽在赦罪也、 |
78 賴吾上帝、以矜恤之心、使旭日自上臨我、 |
79 居幽晴陰翳者光照之、導我履平康之道矣、〇 |
80 |
Вiд ЛукиРозділ 1 |
路加福音第1章 |
1 |
1 蓋有多人、以我中足徵之事、筆之於書、 |
2 як нам ті розповіли, хто споча́тку були самови́дцями й слу́гами Сло́ва, |
2 乃本傳道者自始親見、而授同人、 |
3 тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодосто́йний Тео́філе, |
3 我又參互考證、次第書之、達提阿非羅閣下、 |
4 щоб пізнав ти істо́ту науки, якої навчився. |
4 欲爾深知所學之確然也、〇 |
5 |
5 |
6 І обо́є вони були праведні перед Богом, бездоганно сповня́ючи заповіді й постанови Господні. |
6 二人在上帝前、義者也、遵主誡命禮儀而行、無間然矣、 |
7 А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, — та й віку старого обо́є були́. |
7 但無子、蓋以利沙伯不妊、二人年又邁、〇 |
8 І ось раз, як у порядку своєї черги́ він служив перед Богом, |
8 |
9 за звича́єм свяще́нства, жеребко́м йому випало до Господнього храму ввійти й покади́ти. |
9 循祭司例掣籤、得入主殿焚香、 |
10 Під час же каді́ння вся бе́зліч народу молилась знадво́ру. |
10 焚香之際、衆民在外祈禱、 |
11 І з'явивсь йому ангол Господній, ставши право́руч кадильного же́ртівника. |
11 主之使者現、立香臺右、 |
12 І стриво́живсь Захарій, побачивши, і о́страх на нього напав. |
12 撒加利亞見之惶懼、 |
13 А ангол до нього промовив: „Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружи́на твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому йме́ння Іван. |
13 天使曰、撒加利亞勿懼、爾祈禱旣聞之矣、爾妻以利沙伯將生子、可名之曰約翰、 |
14 І він буде на радість та втіху тобі, і з його наро́дження багато-хто втішаться. |
14 爾將歡樂、衆愉其生、 |
15 Бо він бу́де великий у Господа, „ні вина, ні п'янко́го напо́ю не питиме“, і напо́вниться Духом Святим ще з утро́би своєї матері. |
15 在主前彼爲大、清酒醇醪不飲、自胎而聖神充之、 |
16 І багато синів із Ізраїля він наве́рне до їхнього Господа Бога. |
16 令以色列人、多轉而歸主、卽其上帝焉、 |
17 І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, „щоб серця́ батьків приверну́ти до дітей“, і неслухняних — до мудрости праведних, щоб готових людей споряди́ти для Господа“. |
17 彼將爲主前驅、以以利亞情性才能、使父慈其子、逆者慕義人之智慧、爲主備作新之民、 |
18 І промовив Захарій до Ангола: „Із чо́го пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похи́лого віку“. |
18 撒加利亞謂天使曰、何以知其必然、我已老、妻年邁矣、 |
19 А ангол прорік йому в відповідь: „Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене по́слано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Нови́ну. |
19 天使曰、我乃加伯列立上帝前、奉使詔爾、報茲嘉音、 |
20 І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться ча́су свого́!“ |
20 爾必瘖不能語、至事成之日、以爾不信我言、時至必應、 |
21 А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого́ забаривсь він у храмі. |
21 民候撒加利亞、奇其久於殿內、 |
22 Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки́ їм давав, — і залиши́вся німий. |
22 及出、不能言、知殿內必有所見、蓋以首示意、而竟瘖矣、〇 |
23 І як дні його служби скінчи́лись, він вернувся до дому свого́. |
23 |
24 А після тих днів зачала́ його дружи́на Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи: |
24 後其妻以利沙伯妊、靜處五月、云、 |
25 „Так для мене Господь учинив за тих днів, коли згля́нувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми́!“ |
25 |
26 |
26 至六月、天使加伯列、奉上帝命、往加利利拿撒勒邑、 |
27 до діви, що заручена з мужем була́, на ім'я́ йому Йо́сип, із дому Давидового, а ім'я́ діві — Марі́я. |
27 臨處女馬利亞、大闢族約瑟所聘者、〇 |
28 І, ввійшовши до неї, промовив: „Раді́й, благода́тная, Госпо́дь із тобою! Ти благослове́нна між жо́нами!“ |
28 |
29 Вона ж затриво́жилась словом, та й стала розду́мувати, що́ б то значило це привіта́ння. |
29 馬利亞見之、訝其言、思問安曷故、 |
30 А ангол промовив до неї: „Не бійся, Маріє, — бо в Бога благода́ть ти знайшла́! |
30 天使曰、馬利亞勿懼、爾得上帝恩、 |
31 І ось ти в утро́бі зачне́ш, і Сина породиш, і даси Йому йме́ння Ісус. |
31 將妊而生子、命名耶穌、 |
32 Він же буде Великий, і Сином Всеви́шнього зва́ний, і Господь Бог дасть Йому престола Його ба́тька Давида. |
32 彼將爲大、稱至上者之子、主上帝子以厥祖大闢之位、 |
33 І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюва́нню Його не буде кінця“. |
33 永爲雅各一家主、其國靡曁、 |
34 А Марія озвалась до ангола: „Як же станеться це, коли мужа не знаю?“ |
34 對曰、我未適人、何由得此、 |
35 І ангол промовив у відповідь їй: „Дух Святий зли́не на тебе, і Всеви́шнього сила обго́рне тебе, через те то й Святе, що наро́диться, бу́де Син Божий! |
35 天使曰、聖神將臨爾、至上者之力將庇爾、是以所生之聖者、得稱上帝子、 |
36 А ото твоя родичка Єлисаве́та — і вона зачала́ в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною. |
36 且爾親戚以利沙伯老而妊子、素稱不妊者、今已六月矣、 |
37 Бо „для Бога нема неможливої жодної речі!“ |
37 蓋上帝無所不能也、 |
38 А Марія промовила: „Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!“ І відійшов а́нгол від неї. |
38 馬利亞曰、主之婢在此、願如爾言、天使去、〇 |
39 |
39 |
40 І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоро́вила Єлисавету. |
40 入撒加利亞室問安以利沙、 |
41 Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпота́ла дитина в утро́бі її. І Єлисавета напо́внилась Духом Святим, |
41 伯以利沙伯一聞馬利亞問安、胎孕踊躍以利沙伯感於聖神、 |
42 і скрикнула голосом гучним, та й прорекла́: „Благослове́нна Ти між жо́нами, і благослове́нний Плід утро́би твоєї! |
42 大聲呼曰、諸女中爾見寵矣、爾所妊見寵矣、 |
43 І звідкіля́ мені це, що до мене прийшла мати мого Господа? |
43 主之母臨余、何由而得此、 |
44 Бо як тільки в ву́хах моїх голос привіту твого забрині́в, — від ра́дощів затріпота́ла дитина в утробі моїй! |
44 蓋爾問安之聲、一入我耳、而胎孕喜躍、 |
45 Блаженна ж та, що повірила, бо спо́вниться проре́чене їй від Господа!“ |
45 爾信主言必應、則有福矣、、〇 |
46 |
46 |
47 і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм, |
47 我神悅救我之上帝、 |
48 що зглянувся Він на поко́ру Своєї раби, бо ось від ча́су цього́ всі ро́ди мене за блаженну вважатимуть, |
48 其顧婢之卑微、今而後、萬世謂余有福、 |
49 бо велике вчинив мені Поту́жний! Його ж Іме́ння святе, |
49 以其有能、爲我大建異蹟、厥名惟聖、 |
50 і милість Його́ з роду в рід на тих, хто боїться Його́! |
50 畏之者矜恤之、至世世、 |
51 Він показує міць Свого раме́на, розпорошує тих, хто пиша́ється думкою серця свого́! |
51 其施厥臂力、於心志驕者、滅之、 |
52 Він могутніх скидає з престолів, підіймає покі́рливих, |
52 有權者、黜其位、卑者、舉而上、 |
53 удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чи́м! |
53 饑者、飽以珍羞、富者、使之徒反、 |
54 Пригорну́в Він Ізраїля, Свого слугу, щоб ми́лість згадати, |
54 以色列其臣也、而扶持之、 |
55 як прорік був Він нашим отця́м, — Аврааму й насінню його аж повіки!“ |
55 如昔諭我祖、永念矜恤亞伯拉罕、愛及苗裔是也、〇 |
56 І залиша́лась у неї Марія щось місяців зо́ три, та й вернулась до дому свого́. |
56 |
57 |
57 |
58 І почули сусіди й роди́на її, що Господь Свою милість велику на неї послав, — та й утішалися ра́зом із нею. |
58 鄰里親戚、聞主大矜恤之、皆樂、 |
59 І сталося во́сьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йме́нням ба́тька його — Заха́рій. |
59 越八日、衆至、爲我行割禮、欲以其父之名撒加利亞名之、 |
60 І озвалася мати його та й сказала: „Ні, — нехай на́званий буде Іван!“ |
60 其母曰、不可、必名曰約翰、 |
61 А до неї сказали: „Таж у роди́ні твоїй нема жодного, який на́званий був тим ім'я́м!“ |
61 衆日、親戚中無名此名者、 |
62 І кива́ли до батька його, — як хотів би назвати його? |
62 遂以首示意、問其父欲何名、 |
63 Попросивши ж табличку, написав він слова́: „Іван імення йому“. І всі дивувались. |
63 父請簡、書曰約翰、衆奇之、 |
64 І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, — і він став говорити, благословляючи Бога! |
64 卽口啓舌解、發言頌讚上帝、 |
65 І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верхови́нах юдейських проне́слася чутка про це все. |
65 鄰里皆驚、此事播揚遍猶太之山、 |
66 А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: „Чим то буде дитина оця?“ І Господня рука була з нею. |
66 聞者心藏之云、不知此子將若何、主左右之矣、、〇 |
67 |
67 |
68 „Благослове́нний Госпо́дь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій! |
68 可頌哉、主以色列之上帝也、眷顧其民而贖之、 |
69 Він ріг спасі́ння підні́с нам у домі Давида, Свого слуги, |
69 爲我挺拯救之角、於其臣大闢家、 |
70 як був заповів відвіку уста́ми святих пророків Своїх, |
70 如主托古聖先知所言、 |
71 що від ворогі́в наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників, |
71 救我脫於敵人、惡我者之手、 |
72 що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт, |
72 矜恤我祖、念其聖命、 |
73 що дотримає й нам ту прися́гу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю́ нашому, |
73 卽與我祖亞伯拉罕所矢之誓、 |
74 щоб ми, ви́зволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому |
74 謂將拯我於敵手、 |
75 у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого. |
75 舉生在主前、以虔以義、無懼而事之、 |
76 Ти ж, дитино, станеш пророком Всеви́шнього, бо будеш ходи́ти перед Господом, щоб дорогу Йому приготува́ти, |
76 此子將稱至上者之先知、爲主前驅、以備其道、 |
77 щоб наро́ду Його дати пізнати спасі́ння у відпу́щенні їхніх гріхів, |
77 示民知拯救、卽在赦罪也、 |
78 через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав, |
78 賴吾上帝、以矜恤之心、使旭日自上臨我、 |
79 щоб світити всім тим, хто перебуває в те́мряві й тіні смерте́льній, щоб спрямува́ти наші ноги на дорогу спокою!“ |
79 居幽晴陰翳者光照之、導我履平康之道矣、〇 |
80 А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебува́ла в пустинях до дня свого з'я́влення перед Ізраїлем. |
80 |