Вiд Марка

Розділ 11

1 І коли вони набли́зились до Єрусалиму, до Вітфагі́ї й Віфа́нії, на Оливній горі, тоді Він посилає двох учнів Своїх,

2 і каже до них: „Ідіть у село, яке перед вами, і, входячи в нього, ви зна́йдете зараз прив'язане осля́, що на нього ніхто ще з людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.

3 Коли ж скаже хто вам: „Що́ це ви робите?“ відкажіть: „Господь потребу́є його, — і віді́шле його сюди зараз“.

4 І вони відійшли, і знайшли те осля, що прив'я́зане коло воріт ізнадво́ру було при дорозі, — і відв'язали його.

5 А деякі з тих, що стояли там, сказали до них: „Що́ ви робите? По́що осля ви відв'я́зуєте?“

6 Вони ж їм відказали, як звелів їм Ісус, — і відпущено їх.

7 І вони привели́ до Ісуса осля́, і поклали на нього плащі свої, а Він сів на нього.

8 Багато ж наро́ду стелили одежу свою по дорозі, а інші стелили дорогою зе́лень, натя́ту в полях.

9 А ті, що йшли перед Ним і поза́ду, викрикували: „Оса́нна! Благослове́нний, хто йде у Господнє Ім'я́!

10 Благословенне Царство, що надходить, Отця нашого Давида! Оса́нна на висоті!“

11 Потому ввійшов Він до Єрусалиму, і в храм. А оглянувши все, як година вже пізня була, Він пішов у Віфа́нію з Дванадцятьма́.

12 А назавтра, коли вони вийшли з Віфа́нії, Він зголодні́в.

13 І, побачивши зда́лека фіґове дерево, вкрите листями, Він підійшов, чи не зна́йде на ньому чого́. І, прийшовши до нього, не знайшов нічого, крім листя само́го, — не пора бо на фіґи була́.

14 І озвався Ісус і промовив до нього: „Щоб більше ніхто твого пло́ду не з'їв аж повіки!“ А учні Його все те чули.

15 І прийшли вони в Єрусалим. А як Він у храм увійшов, то став виганяти продавців і покупців у храмі, і попереверта́в столи грошомі́нам та осло́ни — продавцям голубів.

16 І Він не дозволяв, щоб хто річ яку носив через храм.

17 І Він їх навчав і казав їм: „Хіба не написано: „Дім Мій — бу́де домом молитви в наро́дів усіх“, ви ж із нього зробили „печеру розбійників!“

18 І почули це первосвященики й книжники, і шукали, як Його погубити, бо боялись Його, — увесь бо наро́д дивувався науці Його.

19 А як пізно ставало, вони поза місто вихо́дили.

20 А прохо́дячи вранці, побачили фіґове дерево, усохле від кореня.

21 І, згадавши Петро, гово́рить Йому: „Учителю, глянь — фіґове дерево, що прокляв Ти, усохло!“

22 А Ісус їм у відповідь каже: „Майте віру Божу!

23 Поправді кажу вам: Як хто скаже горі цій: „Порушся та й кинься до моря“, і не матиме сумніву в серці своїм, але матиме віру, що станеться так, як гово́рить, — то буде йому!

24 Через це говорю вам: Усе, чого ви в молитві попро́сите, вірте, що одержите, і спо́вниться вам.

25 І коли стоїте́ на молитві, то прощайте, як маєте що проти кого, щоб і Отець ваш Небесний пробачив вам про́гріхи ваші.

26 Коли ж не прощаєте ви, то й Отець ваш Небесний не простить вам про́гріхів ваших“.

27 І зно́ву прийшли вони в Єрусалим. Коли ж Він у храмі ходив, поприхо́дили первосвященики й книжники, і старши́ни до Нього,

28 і сказали Йому: „Якою Ти вла́дою все оце чиниш? І хто Тобі вла́ду цю дав, щоб Ти це робив?

29 А Ісус відказав їм: „Запитаю й Я вас одне слово, і відповідайте Мені, то й Я відкажу́ вам, якою Я вла́дою це все чиню́.

30 Іванове хрищення з неба було, чи від людей? Відповідайте Мені!“

31 Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: „Із неба“, відкаже: „Чого ж ви йому не повірили?“

32 А як скажемо: „Від людей“, — то боялись наро́ду, бо всі вважали, що Іван був поправді пророк.

33 І сказали Ісусові в відповідь: „Не знаємо“. А Ісус їм відказує: „То й Я не скажу́ вам, якою Я вла́дою це все чиню́“.

馬可福音

第11章

1 他們近了[they came nigh]耶路撒冷,到了伯法其和伯大尼,在橄欖山那裏,耶穌就打發[his]兩個門徒出去[forth]

2 對他們說:「你們往對面村子裏去。一進去的時候,你們[ye]必看見一匹驢駒縛在那裏,是從來沒有人騎過的;把牠[him]解開,牽來。

3 若有人對你們說:『你們[ye]為甚麼作這事?』你們就說主要用牠;那人必立時把牠[send him]牽來。」

4 他們去了,便看見一匹驢駒縛在門外旁邊[by]岔路口[a place where two ways met]上;他們[they]就把牠解開。

5 在那裏站著的人,有幾個說:「你們解驢駒作甚麼?」

6 門徒照著耶穌所吩咐[commanded]對他們說[said unto them];那些人就任憑他們牽去了。

7 他們把驢駒牽到耶穌那裏,把自己的衣服搭在[him]上面;耶穌就騎在驢[him]上。

8 有許多人把衣服鋪在路上;也有人把樹上[trees]的樹枝砍下來,鋪在路上。

9 前行後隨的人都喊著說:「和散那;奉主名來的是應當稱頌的。

10 那將要來的我祖大衛之國,那奉主名來的[that cometh in the name of the Lord],是應當稱頌的。和散那至高在上[Hosanna in the highest]

11 耶穌進了耶路撒冷,入了聖殿;那時[when][he]周圍看了各樣物件,天色已晚,就和十二個門徒出城,往伯大尼去了。

12 第二天,他們從伯大尼而來[come from Bethany],耶穌餓了。

13 遠遠的看見一棵無花果樹,樹上有葉子,[he]就往那裏去,或者在樹上可以找著甚麼。[he]到了樹下,竟找不著甚麼,不過有葉子;因為結無花果的時候還沒有到[the time of figs was not yet]

14 耶穌就回答[answered],對樹說:「從今以後,永沒有人吃你的果子。」他的門徒也聽見了。

15 他們來到耶路撒冷。耶穌進入聖殿,趕出殿裏作買賣的人,推倒兌[money]之人的桌子,和賣鴿子之人的椅子[seats]

16 也不許人拿著甚麼[any]器具從殿裏經過。

17 [he]便教訓他們說:「經上不是記著說:『我的殿必稱為列國禱告的殿』嗎?你們倒使它成為賊窩了。」

18 祭司長和文士聽見這話,就想法子要除滅耶穌;這是因他們[for they]怕他,因為百姓[people]都希奇他的道理[doctrine]

19 到了晚上[when even was come],耶穌出城去。

20 早晨,他們經過[passed by]的時侯[as],看見無花果樹從根[from the roots]枯乾了。

21 彼得想起耶穌的話來,就對他說:「夫子[Master],請看,你所咒詛的無花果樹,已經枯乾了。」

22 耶穌回答他們[them]說:「你們在神裏當存信心[Have faith in God]

23 我實在告訴你們:『無論何人對這座山說:你移離[removed]此地,投在海裏;他若心裏不疑惑,只信他所說的必成;就必按他所說的[whatsoever he saith]給他成了。』

24 所以我告訴你們:『你們[ye][What]禱告祈求的,無論是甚麼,只要你們[ye]信是可得著[receive]的,就必得著。』

25 你們站著禱告的時候,若想起有人得罪你們,就當饒恕他;好叫你們在天上的父也饒恕你們的過犯。

26 然而[But],你們若不饒恕人,你們在天上的父,也不饒恕你們的過犯。」

27 他們又來到耶路撒冷;耶穌在殿裏行走的時候,祭司長和文士並長老進到他[to him]前來,

28 [say unto]他說:「你仗著甚麼權柄作這些事?給你這權柄作這些事[to do these things]的是誰呢?」

29 耶穌回答[answered]他們說:「我[also]要問你們一句話,你們回答我,我就告訴你們我仗著甚麼權柄作這些事。

30 約翰的浸禮是從天上來的,還是[or]從人間來的呢?你們可以回答我。」

31 他們彼此商議說:「我們若說:『從天上來』;他必說:『這樣,你們為甚麼不信他呢?』

32 [But]我們[we]若說:『從人間來』;他們[they]又怕百姓。因為眾人真以約翰為先知。」

33 他們就[And they]回答耶穌說:「我們道不出來[cannot tell]。」耶穌回答他們[answering asith unto them]說:「我也不告訴你們我仗著甚麼權柄作這些事。」

Вiд Марка

Розділ 11

馬可福音

第11章

1 І коли вони набли́зились до Єрусалиму, до Вітфагі́ї й Віфа́нії, на Оливній горі, тоді Він посилає двох учнів Своїх,

1 他們近了[they came nigh]耶路撒冷,到了伯法其和伯大尼,在橄欖山那裏,耶穌就打發[his]兩個門徒出去[forth]

2 і каже до них: „Ідіть у село, яке перед вами, і, входячи в нього, ви зна́йдете зараз прив'язане осля́, що на нього ніхто ще з людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.

2 對他們說:「你們往對面村子裏去。一進去的時候,你們[ye]必看見一匹驢駒縛在那裏,是從來沒有人騎過的;把牠[him]解開,牽來。

3 Коли ж скаже хто вам: „Що́ це ви робите?“ відкажіть: „Господь потребу́є його, — і віді́шле його сюди зараз“.

3 若有人對你們說:『你們[ye]為甚麼作這事?』你們就說主要用牠;那人必立時把牠[send him]牽來。」

4 І вони відійшли, і знайшли те осля, що прив'я́зане коло воріт ізнадво́ру було при дорозі, — і відв'язали його.

4 他們去了,便看見一匹驢駒縛在門外旁邊[by]岔路口[a place where two ways met]上;他們[they]就把牠解開。

5 А деякі з тих, що стояли там, сказали до них: „Що́ ви робите? По́що осля ви відв'я́зуєте?“

5 在那裏站著的人,有幾個說:「你們解驢駒作甚麼?」

6 Вони ж їм відказали, як звелів їм Ісус, — і відпущено їх.

6 門徒照著耶穌所吩咐[commanded]對他們說[said unto them];那些人就任憑他們牽去了。

7 І вони привели́ до Ісуса осля́, і поклали на нього плащі свої, а Він сів на нього.

7 他們把驢駒牽到耶穌那裏,把自己的衣服搭在[him]上面;耶穌就騎在驢[him]上。

8 Багато ж наро́ду стелили одежу свою по дорозі, а інші стелили дорогою зе́лень, натя́ту в полях.

8 有許多人把衣服鋪在路上;也有人把樹上[trees]的樹枝砍下來,鋪在路上。

9 А ті, що йшли перед Ним і поза́ду, викрикували: „Оса́нна! Благослове́нний, хто йде у Господнє Ім'я́!

9 前行後隨的人都喊著說:「和散那;奉主名來的是應當稱頌的。

10 Благословенне Царство, що надходить, Отця нашого Давида! Оса́нна на висоті!“

10 那將要來的我祖大衛之國,那奉主名來的[that cometh in the name of the Lord],是應當稱頌的。和散那至高在上[Hosanna in the highest]

11 Потому ввійшов Він до Єрусалиму, і в храм. А оглянувши все, як година вже пізня була, Він пішов у Віфа́нію з Дванадцятьма́.

11 耶穌進了耶路撒冷,入了聖殿;那時[when][he]周圍看了各樣物件,天色已晚,就和十二個門徒出城,往伯大尼去了。

12 А назавтра, коли вони вийшли з Віфа́нії, Він зголодні́в.

12 第二天,他們從伯大尼而來[come from Bethany],耶穌餓了。

13 І, побачивши зда́лека фіґове дерево, вкрите листями, Він підійшов, чи не зна́йде на ньому чого́. І, прийшовши до нього, не знайшов нічого, крім листя само́го, — не пора бо на фіґи була́.

13 遠遠的看見一棵無花果樹,樹上有葉子,[he]就往那裏去,或者在樹上可以找著甚麼。[he]到了樹下,竟找不著甚麼,不過有葉子;因為結無花果的時候還沒有到[the time of figs was not yet]

14 І озвався Ісус і промовив до нього: „Щоб більше ніхто твого пло́ду не з'їв аж повіки!“ А учні Його все те чули.

14 耶穌就回答[answered],對樹說:「從今以後,永沒有人吃你的果子。」他的門徒也聽見了。

15 І прийшли вони в Єрусалим. А як Він у храм увійшов, то став виганяти продавців і покупців у храмі, і попереверта́в столи грошомі́нам та осло́ни — продавцям голубів.

15 他們來到耶路撒冷。耶穌進入聖殿,趕出殿裏作買賣的人,推倒兌[money]之人的桌子,和賣鴿子之人的椅子[seats]

16 І Він не дозволяв, щоб хто річ яку носив через храм.

16 也不許人拿著甚麼[any]器具從殿裏經過。

17 І Він їх навчав і казав їм: „Хіба не написано: „Дім Мій — бу́де домом молитви в наро́дів усіх“, ви ж із нього зробили „печеру розбійників!“

17 [he]便教訓他們說:「經上不是記著說:『我的殿必稱為列國禱告的殿』嗎?你們倒使它成為賊窩了。」

18 І почули це первосвященики й книжники, і шукали, як Його погубити, бо боялись Його, — увесь бо наро́д дивувався науці Його.

18 祭司長和文士聽見這話,就想法子要除滅耶穌;這是因他們[for they]怕他,因為百姓[people]都希奇他的道理[doctrine]

19 А як пізно ставало, вони поза місто вихо́дили.

19 到了晚上[when even was come],耶穌出城去。

20 А прохо́дячи вранці, побачили фіґове дерево, усохле від кореня.

20 早晨,他們經過[passed by]的時侯[as],看見無花果樹從根[from the roots]枯乾了。

21 І, згадавши Петро, гово́рить Йому: „Учителю, глянь — фіґове дерево, що прокляв Ти, усохло!“

21 彼得想起耶穌的話來,就對他說:「夫子[Master],請看,你所咒詛的無花果樹,已經枯乾了。」

22 А Ісус їм у відповідь каже: „Майте віру Божу!

22 耶穌回答他們[them]說:「你們在神裏當存信心[Have faith in God]

23 Поправді кажу вам: Як хто скаже горі цій: „Порушся та й кинься до моря“, і не матиме сумніву в серці своїм, але матиме віру, що станеться так, як гово́рить, — то буде йому!

23 我實在告訴你們:『無論何人對這座山說:你移離[removed]此地,投在海裏;他若心裏不疑惑,只信他所說的必成;就必按他所說的[whatsoever he saith]給他成了。』

24 Через це говорю вам: Усе, чого ви в молитві попро́сите, вірте, що одержите, і спо́вниться вам.

24 所以我告訴你們:『你們[ye][What]禱告祈求的,無論是甚麼,只要你們[ye]信是可得著[receive]的,就必得著。』

25 І коли стоїте́ на молитві, то прощайте, як маєте що проти кого, щоб і Отець ваш Небесний пробачив вам про́гріхи ваші.

25 你們站著禱告的時候,若想起有人得罪你們,就當饒恕他;好叫你們在天上的父也饒恕你們的過犯。

26 Коли ж не прощаєте ви, то й Отець ваш Небесний не простить вам про́гріхів ваших“.

26 然而[But],你們若不饒恕人,你們在天上的父,也不饒恕你們的過犯。」

27 І зно́ву прийшли вони в Єрусалим. Коли ж Він у храмі ходив, поприхо́дили первосвященики й книжники, і старши́ни до Нього,

27 他們又來到耶路撒冷;耶穌在殿裏行走的時候,祭司長和文士並長老進到他[to him]前來,

28 і сказали Йому: „Якою Ти вла́дою все оце чиниш? І хто Тобі вла́ду цю дав, щоб Ти це робив?

28 [say unto]他說:「你仗著甚麼權柄作這些事?給你這權柄作這些事[to do these things]的是誰呢?」

29 А Ісус відказав їм: „Запитаю й Я вас одне слово, і відповідайте Мені, то й Я відкажу́ вам, якою Я вла́дою це все чиню́.

29 耶穌回答[answered]他們說:「我[also]要問你們一句話,你們回答我,我就告訴你們我仗著甚麼權柄作這些事。

30 Іванове хрищення з неба було, чи від людей? Відповідайте Мені!“

30 約翰的浸禮是從天上來的,還是[or]從人間來的呢?你們可以回答我。」

31 Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: „Із неба“, відкаже: „Чого ж ви йому не повірили?“

31 他們彼此商議說:「我們若說:『從天上來』;他必說:『這樣,你們為甚麼不信他呢?』

32 А як скажемо: „Від людей“, — то боялись наро́ду, бо всі вважали, що Іван був поправді пророк.

32 [But]我們[we]若說:『從人間來』;他們[they]又怕百姓。因為眾人真以約翰為先知。」

33 І сказали Ісусові в відповідь: „Не знаємо“. А Ісус їм відказує: „То й Я не скажу́ вам, якою Я вла́дою це все чиню́“.

33 他們就[And they]回答耶穌說:「我們道不出來[cannot tell]。」耶穌回答他們[answering asith unto them]說:「我也不告訴你們我仗著甚麼權柄作這些事。」