CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Нав. 22
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Iсус Навин

Розділ 22

1 Тоді покликав Ісус племе́но Рувимове та Ґадове, та половину Манасіїного племени,

2 та й сказав їм: „Ви виконували все, що вам наказав був раб Господній Мойсей, і ви слухалися голосу мого про все, що я вам наказував.

3 Ви оце не лишали братів своїх довгі дні аж до цього дня, і ви додержували ви́конання за́повідей Господа, Бога вашого.

4 А тепер Господь, Бог ваш, дав мир вашим братам, як вам говорив був. І тепер поверні́ться, та й ідіть собі до наметів своїх, до кра́ю вашої власности, що вам дав Мойсей, раб Господній, на тім боці Йорда́ну.

5 Тільки дуже пильнуйте виконувати заповідь та Зако́на, що наказав був вам Мойсей, раб Господній: любити Господа, Бога вашого, і ходити всіма́ Його дорогами, і додержувати Його заповіді, і линути до Нього, і служити Йому всім вашим серцем та всією вашою душею“.

6 І поблагословив їх Ісус, та й послав їх, а вони пішли до наме́тів своїх.

7 А половині Манасіїного племени Мойсей дав у Башані, а половині його дав Ісус з їхніми братами на цім боці Йорда́ну на за́хід. І також, коли Ісус відпускав їх до їхніх наме́тів, то поблагословив їх,

8 та й сказав до них, говорячи: „Верніться до своїх наметів із великими маєтками та з дуже числе́нною худобою, зо сріблом, і з золотом, і з міддю, і з залізом, і з дуже багатьома́ одежами. Поділіть здо́бич від ваших ворогів із вашими братами“.

9 І вернулися, і пішли сини Рувимові й сини Ґадові та половина Манасіїного племени від Ізраїлевих синів, із Шіло́, що в ханаанському краї, щоб піти до кра́ю Ґілеад, до кра́ю своєї власности, що посіли його на наказ Господній через Мойсея.

10 І прийшли до йорда́нських могил, що в ханаанському кра́ї, і збудували там сини Рувимові й сини Ґадові та половина Манасіїного племени же́ртівника над Йорда́ном, жертівника великого на вид.

11 І почули Ізраїлеві сини таке: „Оце збудували сини Руви́мові й сини Ґадові та половина Манасіїного племени же́ртівника навпроти ханаанського кра́ю, при йорданських моги́лах, на боці Ізраїлевих синів.

12 І почули це Ізраїлеві сини, і була́ зібрана вся громада Ізраїлевих синів до Шіло́, щоб піти на них війною.

13 І послали Ізраїлеві сини до синів Руви́мових і до синів Ґадових та до половини Манасіїного племени ґілеадського кра́ю Пінхаса, сина священика Елеазара,

14 та з ним десять начальників, по одному начальникові для батькового дому з усіх Ізраїлевих племен; а кожен із них — голова дому їхніх батьків, вони для тисяч Ізраїлевих.

15 І прийшли вони до синів Руви́мових й до синів Ґадових та до половини Манасіїного племени до ґілеадського кра́ю, та й говорили з ними, кажучи:

16 „Так сказала вся Господня громада: Що́ це за пере́ступ, що ви спроневі́рилися ним проти Ізраїлевого Бога, щоб відвернутись сьогодні від Господа? Бо ви збудували собі же́ртівника, щоб сьогодні збунтуватися проти Господа.

17 Чи нам мало Пеорового гріха́, з якого ми не очистилися аж до цього дня, і була пора́за в Господній громаді?

18 А ви відверта́єтеся сьогодні від Господа. І станеться, — ви збунутуєтеся сьогодні проти Господа, а Він узавтра розгнівається на всю Ізраїлеву громаду.

19 І справді, — якщо край вашої посілости нечистий, перейдіть собі до кра́ю Господньої посілости, що там пробу ває Господня скинія, і візьміть посілість серед нас, а на Господа не бунтуйтеся, і не бунтуйтеся проти нас вашим збудува́нням собі же́ртівника, окрім жертівника Господа, Бога нашого.

20 Чи ж не Ахан, син Зерахів, спроневі́рився був пере́ступом у заклятому, а гнів був на всю Ізраїлеву громаду? І він був єди́ний чоловік, що не помер своєю смертю через свій гріх“.

21 І відповіли сини Руви́мові, сини Ґадові та половина Манасіїного племени, і говорили з головами тисяч Ізраїлевих:

22 „Бог богів Господь, Бог богів Господь, — Він знає, і Ізра́їль — він буде знати. Не пощади́ нас цього дня, якщо бунтом і якщо пере́ступом проти Господа ми це зробили,

23 якщо ми збудували собі же́ртівника на відве́рнення від Господа; а якщо ми будували на прине́сення цілопа́лення та жертви хлі́бної, і якщо на споря́дження на ньому мирних жертов, то Господь — Він відплатить,

24 і якщо ми не зробили цього з оба́вою про таку річ, гово́рячи: Завтра скажуть ваші сини до наших синів, говорячи: Що вам до Господа, Бога Ізраїлевого?

25 Бо Господь дав границю поміж нами та поміж вами, сини Рувимові та сини Ґадові, Йорда́н, — нема вам наділу в Господі! І ваші сини віді́рвуть наших синів від бо́язні Господа.

26 Тож сказали ми: Зробім собі, збудуймо жертівника не на цілопа́лення й не на жертву,

27 але щоб він був свідком між нами та між вами, і між поколіннями нашими по нас, що ми служили служби Господні перед Його лицем нашими цілопа́леннями, і нашими жертвами, і нашими жертвами мирними. І не скажуть ваші сини взавтра до наших синів: нема вам наділу в Господі!

28 І сказали ми: І станеться, коли так скажуть до нас та до наших поколі́нь узавтра, то ми скажемо: Подивіться на вигляд жертівника, що зробили були наші батьки не на цілопа́лення й не на жертву, але щоб був він свідком між нами та між вами.

29 Борони нас, Боже, бунтуватися нам проти Господа, і відверта́тися сьогодні від Господа, щоб будувати жертівника на цілопа́лення, і на жертву хлі́бну, і на жертву, окрім жертівника Господа, Бога нашого, що перед скинією Його“.

30 І почув священик Пінхас та начальники громади й го́лови тисяч Ізра́їлевих, що були з ним, ті слова́, що казали сини Рувимові й сини Ґадові та сини Манасіїні, і було це добре в їхніх оча́х.

31 І сказав Пінхас, син священика Елеазара, до синів Рувимових, і до синів Ґадових та до синів Манасіїних: „Сьогодні ми пізнали, що Господь серед вас, що ви не спроневі́рилися Господе́ві тим пере́ступом, — тепе́р ви ви́зволили Ізраїлевих синів від Господньої руки“.

32 І вернувся Пінхас, син священика Елеазара, та начальники від синів Рувимових, і від синів Ґадових з ґілеадського кра́ю до Кра́ю ханаанського до Ізраїлевих синів, і здали́ їм звіт.

33 І була́ добра та річ в оча́х синів Ізраїлевих. І поблагословили Бога Ізраїлеві сини, і не сказали йти на них війною, щоб знищити край, що сини Рувимові та сини Ґадові сидять у ньому.

34 І назвали сини Рувимові та сини Ґадові ім'я́ жертівникові: Ед, бо він свідок між нами, що Господь — Він Бог.

Das Buch Josua

Kapitel 22

1 Da rief7121 Josua3091 die Rubeniter7206 und Gaditer1425 und den halben2677 Stamm4294 Manasse4519

2 und sprach559 zu ihnen: Ihr habt alles gehalten8104, was euch Mose4872, der Knecht5650 des HErrn3068, geboten6680 hat8085, und gehorchet meiner Stimme6963 in allem, das ich euch geboten6680 habe.

3 Ihr habt eure Brüder251 nicht verlassen5800 eine lange7227 Zeit3117 her bis auf diesen Tag3117; und habt gehalten8104 an dem Gebot4931 des HErrn3068 eures Gottes430.

4 Weil nun der HErr3068, euer GOtt430, hat1696 eure Brüder251 zur Ruhe5117 gebracht; wie er ihnen geredet hat272, so wendet euch6437 nun und ziehet hin3212 in eure Hütten168 im Lande eures Erbes, das776 euch Mose4872 der Knecht5650 des HErrn3068, gegeben5414 hat jenseit5676 des Jordans3383.

5 Haltet8104 aber nun an mit Fleiß3966, daß ihr tut6213 nach dem Gebot4687 und Gesetz8451, das euch Mose4872, der Knecht5650 des HErrn3068, geboten6680 hat157, daß ihr den HErrn3068, euren GOtt430, liebet und wandelt3212 auf allen1870 seinen Wegen und seine Gebote4687 haltet8104 und ihm anhanget1692 und ihm dienet5647 von ganzem Herzen3824 und von ganzer See LE5315.

6 Also segnete1288 sie Josua3091 und ließ7971 sie gehen3212; und sie gingen zu ihren Hütten168.

7 Dem halben2677 Stamm7626 Manasse4519 hatte Mose4872 gegeben5414 zu Basan1316; der andern Hälfte2677 gab5414 Josua3091 unter ihren Brüdern251 diesseit5676 des Jordans3383 gegen5973 Abend3220. Und3091 da er sie ließ7971 gehen zu ihren Hütten168 und sie gesegnet1288 hatte,

8 sprach559 er zu3966 ihnen: Ihr kommt wieder7725 heim mit großem7227 Gut5233 zu euren Hütten168 mit sehr3966 viel7235 Vieh4735, Silber3701, Gold2091, Erz5178, Eisen1270 und559 Kleidern8008; so7227 teilet nun2505 den Raub7998 eurer Feinde341 aus unter eure Brüder251.

9 Also kehreten um7725 die Rubeniter7205, Gaditer1410 und1121 der halbe2677 Stamm7626 Manasse4519 und1121 gingen3212 von3027 den Kindern1121 Israel3478 aus Silo7887, die im Lande776 Kanaan3667 liegt, daß sie270 ins Land776 Gilead1568 zögen3212, zum Lande ihres Erbes272, das776 sie erbeten aus Befehl6310 des HErrn3068 durch Mose4872.

10 Und1121 da sie1129 kamen935 an die Haufen am Jordan3383, die im Lande776 Kanaan3667 liegen, baueten dieselben Rubeniter7205, Gaditer1410 und1121 der halbe2677 Stamm7626 Manasse4519 daselbst am Jordan3383 einen4196 großen1419, schönen4758 Altar4196.

11 Da aber die Kinder1121 Israel3478 höreten sagen559: Siehe, die Kinder1121 Ruben7205, die Kinder1121 Gad1410 und1129 der halbe2677 Stamm7626 Manasse4519 haben8085 einen Altar4196 gebauet gegen5676 das Land776 Kanaan3667, an den Haufen am Jordan3383, diesseit der Kinder1121 Israel3478,

12 da versammelten sie1121 sich6950 mit der ganzen5712 Gemeine zu8085 Silo7887, daß sie1121 wider sie hinaufzögen5927 mit einem Heer6635.

13 Und3478 sandten zu ihnen1121 ins Land776 Gilead1568 Pinehas6372, den Sohn1121 Eleasars499, des7971 Priesters3548,

14 und376 mit ihm1 zehn6235 oberste Fürsten5387 unter den7218 Häusern1004 ihrer Väter1, aus jeglichem Stamm4294 Israels3478 einen259.

15 Und1121 da sie559 zu ihnen kamen935 ins Land776 Gilead1568, redeten sie mit ihnen und1121 sprachen1696:

16 So läßt euch4603 sagen559 die ganze Gemeine des HErrn3068: Wie versündiget ihr euch7725 also an3117 dem GOtt430 Israels3478, daß ihr euch310 heute3117 kehret von dem HErrn3068 damit, daß ihr euch einen Altar4196 bauet1129, daß ihr abfallet von dem HErrn3068?

17 Ist‘s2891 uns zu wenig4592 an der Missetat5771 Peors, von welcher wir noch auf diesen Tag3117 nicht gereiniget sind, und kam eine Plage5063 unter die Gemeine des HErrn3068,

18 und ihr7107 wendet7725 euch310 heute3117 von dem HErrn3068 weg und seid heute3117 abtrünnig4775 worden von dem HErrn3068, daß er heute oder morgen4279 über die ganze Gemeine Israel3478 erzürne?

19 Dünket euch das Land776 eures Erbes272 unrein2931, so kommt270 herüber ins Land776, das der HErr3068 hat272, da die Wohnung4908 des HErrn3068 stehet, und erbet unter8432 uns1129; und werdet nicht408 abtrünnig4775 von dem HErrn3068 und von uns, daß ihr5674 euch einen Altar4196 bauet außer1107 dem Altar4196 des HErrn3068, unsers Gottes430.

20 Versündigte4604 sich4603 nicht Achan5912, der259 Sohn1121 Serahs2226, am Verbanneten, und1961 der Zorn7110 kam über die ganze Gemeine Israel3478, und er376 ging1478 nicht allein unter über seiner Missetat5771?

21 Da antworteten6030 die Kinder1121 Ruben7205 und die Kinder1121 Gad1410 und der halbe2677 Stamm7626 Manasse4519 und sagten1696 zu den Häuptern7218 und Fürsten Israels3478:

22 Der410 starke GOtt410, der HErr3068, der starke GOtt430, der HErr3068, weiß3045, so weiß3045 Israel3478 auch: fallen wir ab4777 oder sündigen4604 wider den HErrn3068, so helfe3467 er430 uns heute3117 nicht.

23 Und310 so wir darum den Altar4196 gebauet haben, daß wir uns1129 von dem HErrn3068 wenden7725 wollten, Brandopfer oder Speisopfer4503 drauf opfern6213, oder Dankopfer8002 drauf tun5927 dem HErrn3068, so fordere1245 er es5930.

24 Und559 so wir‘s nicht vielmehr aus Sorge1674 des Dinges getan6213 haben1697 und sprachen559: Heute oder morgen4279 möchten eure Kinder1121 zu unsern Kindern1121 sagen559: Was gehet euch der HErr3068, der GOtt430 Israels3478, an?

25 Der HErr3068 hat den Jordan3383 zur Grenze1366 gesetzt5414 zwischen uns und1121 euch3372 Kindern1121 Ruben7205 und Gad1410; ihr habt kein Teil2506 am HErrn3068. Damit würden eure Kinder1121 unsere Kinder1121 von1115 der Furcht des HErrn3068 weisen7673.

26 Darum sprachen559 wir: Laßt uns1129 einen Altar4196 bauen6213, nicht zum Opfer2077 noch zum Brandopfer5930,

27 sondern daß er ein Zeuge5707 sei zwischen uns und euch310 und unsern Nachkommen1755, daß wir dem HErrn3068 Dienst5656 tun mögen5647 vor6440 ihm mit unsern Brandopfern5930, Dankopfern2077 und andern Opfern, und eure Kinder1121 heute oder morgen4279 nicht sagen559 dürfen zu unsern Kindern1121: Ihr habt kein Teil2506 an dem HErrn3068.

28 Wenn sie559 aber also zu6213 uns sagen559 würden oder zu unsern Nachkommen1755 heute oder morgen4279, so könnten sie sagen559: Sehet das Gleichnis8403 des Altars4196 des HErrn3068, den unsere Väter1 gemacht haben, nicht7200 zum Opfer2077 noch zum Brandopfer5930, sondern zum Zeugen5707 zwischen uns und euch.

29 Das sei ferne2486 von uns, daß wir abtrünnig4775 werden von dem HErrn3068, daß wir uns heute3117 wollten von ihm wenden7725 und310 einen Altar4196 bauen1129 zum Brandopfer5930 und3068 zum Speisopfer4503 und andern Opfern2077 außer dem Altar4196 des HErrn3068, unsers Gottes430, der vor6440 seiner Wohnung4908 stehet.

30 Da aber1121 Pinehas6372, der Priester, und3548 die Obersten7218 der Gemeine, die Fürsten5387 Israels3478, die mit ihm5869 waren, höreten diese Worte1697, die die Kinder1121 Ruben7205, Gad1410 und1121 Manasse4519 sagten1696, gefielen sie505 ihnen5712 wohl3190.

31 Und1121 Pinehas6372, der Sohn1121 Eleasars499, des Priesters3548, sprach559 zu den Kindern1121 Ruben7205, Gad1410 und1121 Manasse4519: Heute3117 erkennen3045 wir, daß der HErr3068 unter8432 uns ist, daß ihr euch nicht5337 an dem HErrn3068 versündiget habt4603 in dieser Tat4604. Nun227 habt ihr die Kinder1121 Israel3478 errettet aus der Hand3027 des HErrn3068.

32 Da6372 zog Pinehas, der Sohn1121 Eleasars499, des Priesters3548, und1121 die Obersten5387 aus dem Lande776 Gilead1568 von den Kindern1121 Ruben7205 und Gad1410 wieder7725 ins Land776 Kanaan3667 zu den Kindern1121 Israel3478 und sagten7725 es1697 ihnen7725 an.

33 Das1697 gefiel3190 den Kindern1121 Israel3478 wohl und5869 lobten1288 den GOtt430 der Kinder1121 Israel3478 und sagten nicht mehr, daß sie559 hinauf5927 wollten ziehen mit einem Heer6635 wider sie3427, zu verderben7843 das Land776, da die Kinder1121 Ruben7205 und Gad1410 innen wohneten.

34 Und1121 die Kinder1121 Ruben7205 und Gad1410 hießen7121 den Altar4196: Daß er Zeuge5707 sei zwischen uns, und daß der HErr3068 GOtt430 sei.

Iсус Навин

Розділ 22

Das Buch Josua

Kapitel 22

1 Тоді покликав Ісус племе́но Рувимове та Ґадове, та половину Манасіїного племени,

1 Da rief7121 Josua3091 die Rubeniter7206 und Gaditer1425 und den halben2677 Stamm4294 Manasse4519

2 та й сказав їм: „Ви виконували все, що вам наказав був раб Господній Мойсей, і ви слухалися голосу мого про все, що я вам наказував.

2 und sprach559 zu ihnen: Ihr habt alles gehalten8104, was euch Mose4872, der Knecht5650 des HErrn3068, geboten6680 hat8085, und gehorchet meiner Stimme6963 in allem, das ich euch geboten6680 habe.

3 Ви оце не лишали братів своїх довгі дні аж до цього дня, і ви додержували ви́конання за́повідей Господа, Бога вашого.

3 Ihr habt eure Brüder251 nicht verlassen5800 eine lange7227 Zeit3117 her bis auf diesen Tag3117; und habt gehalten8104 an dem Gebot4931 des HErrn3068 eures Gottes430.

4 А тепер Господь, Бог ваш, дав мир вашим братам, як вам говорив був. І тепер поверні́ться, та й ідіть собі до наметів своїх, до кра́ю вашої власности, що вам дав Мойсей, раб Господній, на тім боці Йорда́ну.

4 Weil nun der HErr3068, euer GOtt430, hat1696 eure Brüder251 zur Ruhe5117 gebracht; wie er ihnen geredet hat272, so wendet euch6437 nun und ziehet hin3212 in eure Hütten168 im Lande eures Erbes, das776 euch Mose4872 der Knecht5650 des HErrn3068, gegeben5414 hat jenseit5676 des Jordans3383.

5 Тільки дуже пильнуйте виконувати заповідь та Зако́на, що наказав був вам Мойсей, раб Господній: любити Господа, Бога вашого, і ходити всіма́ Його дорогами, і додержувати Його заповіді, і линути до Нього, і служити Йому всім вашим серцем та всією вашою душею“.

5 Haltet8104 aber nun an mit Fleiß3966, daß ihr tut6213 nach dem Gebot4687 und Gesetz8451, das euch Mose4872, der Knecht5650 des HErrn3068, geboten6680 hat157, daß ihr den HErrn3068, euren GOtt430, liebet und wandelt3212 auf allen1870 seinen Wegen und seine Gebote4687 haltet8104 und ihm anhanget1692 und ihm dienet5647 von ganzem Herzen3824 und von ganzer See LE5315.

6 І поблагословив їх Ісус, та й послав їх, а вони пішли до наме́тів своїх.

6 Also segnete1288 sie Josua3091 und ließ7971 sie gehen3212; und sie gingen zu ihren Hütten168.

7 А половині Манасіїного племени Мойсей дав у Башані, а половині його дав Ісус з їхніми братами на цім боці Йорда́ну на за́хід. І також, коли Ісус відпускав їх до їхніх наме́тів, то поблагословив їх,

7 Dem halben2677 Stamm7626 Manasse4519 hatte Mose4872 gegeben5414 zu Basan1316; der andern Hälfte2677 gab5414 Josua3091 unter ihren Brüdern251 diesseit5676 des Jordans3383 gegen5973 Abend3220. Und3091 da er sie ließ7971 gehen zu ihren Hütten168 und sie gesegnet1288 hatte,

8 та й сказав до них, говорячи: „Верніться до своїх наметів із великими маєтками та з дуже числе́нною худобою, зо сріблом, і з золотом, і з міддю, і з залізом, і з дуже багатьома́ одежами. Поділіть здо́бич від ваших ворогів із вашими братами“.

8 sprach559 er zu3966 ihnen: Ihr kommt wieder7725 heim mit großem7227 Gut5233 zu euren Hütten168 mit sehr3966 viel7235 Vieh4735, Silber3701, Gold2091, Erz5178, Eisen1270 und559 Kleidern8008; so7227 teilet nun2505 den Raub7998 eurer Feinde341 aus unter eure Brüder251.

9 І вернулися, і пішли сини Рувимові й сини Ґадові та половина Манасіїного племени від Ізраїлевих синів, із Шіло́, що в ханаанському краї, щоб піти до кра́ю Ґілеад, до кра́ю своєї власности, що посіли його на наказ Господній через Мойсея.

9 Also kehreten um7725 die Rubeniter7205, Gaditer1410 und1121 der halbe2677 Stamm7626 Manasse4519 und1121 gingen3212 von3027 den Kindern1121 Israel3478 aus Silo7887, die im Lande776 Kanaan3667 liegt, daß sie270 ins Land776 Gilead1568 zögen3212, zum Lande ihres Erbes272, das776 sie erbeten aus Befehl6310 des HErrn3068 durch Mose4872.

10 І прийшли до йорда́нських могил, що в ханаанському кра́ї, і збудували там сини Рувимові й сини Ґадові та половина Манасіїного племени же́ртівника над Йорда́ном, жертівника великого на вид.

10 Und1121 da sie1129 kamen935 an die Haufen am Jordan3383, die im Lande776 Kanaan3667 liegen, baueten dieselben Rubeniter7205, Gaditer1410 und1121 der halbe2677 Stamm7626 Manasse4519 daselbst am Jordan3383 einen4196 großen1419, schönen4758 Altar4196.

11 І почули Ізраїлеві сини таке: „Оце збудували сини Руви́мові й сини Ґадові та половина Манасіїного племени же́ртівника навпроти ханаанського кра́ю, при йорданських моги́лах, на боці Ізраїлевих синів.

11 Da aber die Kinder1121 Israel3478 höreten sagen559: Siehe, die Kinder1121 Ruben7205, die Kinder1121 Gad1410 und1129 der halbe2677 Stamm7626 Manasse4519 haben8085 einen Altar4196 gebauet gegen5676 das Land776 Kanaan3667, an den Haufen am Jordan3383, diesseit der Kinder1121 Israel3478,

12 І почули це Ізраїлеві сини, і була́ зібрана вся громада Ізраїлевих синів до Шіло́, щоб піти на них війною.

12 da versammelten sie1121 sich6950 mit der ganzen5712 Gemeine zu8085 Silo7887, daß sie1121 wider sie hinaufzögen5927 mit einem Heer6635.

13 І послали Ізраїлеві сини до синів Руви́мових і до синів Ґадових та до половини Манасіїного племени ґілеадського кра́ю Пінхаса, сина священика Елеазара,

13 Und3478 sandten zu ihnen1121 ins Land776 Gilead1568 Pinehas6372, den Sohn1121 Eleasars499, des7971 Priesters3548,

14 та з ним десять начальників, по одному начальникові для батькового дому з усіх Ізраїлевих племен; а кожен із них — голова дому їхніх батьків, вони для тисяч Ізраїлевих.

14 und376 mit ihm1 zehn6235 oberste Fürsten5387 unter den7218 Häusern1004 ihrer Väter1, aus jeglichem Stamm4294 Israels3478 einen259.

15 І прийшли вони до синів Руви́мових й до синів Ґадових та до половини Манасіїного племени до ґілеадського кра́ю, та й говорили з ними, кажучи:

15 Und1121 da sie559 zu ihnen kamen935 ins Land776 Gilead1568, redeten sie mit ihnen und1121 sprachen1696:

16 „Так сказала вся Господня громада: Що́ це за пере́ступ, що ви спроневі́рилися ним проти Ізраїлевого Бога, щоб відвернутись сьогодні від Господа? Бо ви збудували собі же́ртівника, щоб сьогодні збунтуватися проти Господа.

16 So läßt euch4603 sagen559 die ganze Gemeine des HErrn3068: Wie versündiget ihr euch7725 also an3117 dem GOtt430 Israels3478, daß ihr euch310 heute3117 kehret von dem HErrn3068 damit, daß ihr euch einen Altar4196 bauet1129, daß ihr abfallet von dem HErrn3068?

17 Чи нам мало Пеорового гріха́, з якого ми не очистилися аж до цього дня, і була пора́за в Господній громаді?

17 Ist‘s2891 uns zu wenig4592 an der Missetat5771 Peors, von welcher wir noch auf diesen Tag3117 nicht gereiniget sind, und kam eine Plage5063 unter die Gemeine des HErrn3068,

18 А ви відверта́єтеся сьогодні від Господа. І станеться, — ви збунутуєтеся сьогодні проти Господа, а Він узавтра розгнівається на всю Ізраїлеву громаду.

18 und ihr7107 wendet7725 euch310 heute3117 von dem HErrn3068 weg und seid heute3117 abtrünnig4775 worden von dem HErrn3068, daß er heute oder morgen4279 über die ganze Gemeine Israel3478 erzürne?

19 І справді, — якщо край вашої посілости нечистий, перейдіть собі до кра́ю Господньої посілости, що там пробу ває Господня скинія, і візьміть посілість серед нас, а на Господа не бунтуйтеся, і не бунтуйтеся проти нас вашим збудува́нням собі же́ртівника, окрім жертівника Господа, Бога нашого.

19 Dünket euch das Land776 eures Erbes272 unrein2931, so kommt270 herüber ins Land776, das der HErr3068 hat272, da die Wohnung4908 des HErrn3068 stehet, und erbet unter8432 uns1129; und werdet nicht408 abtrünnig4775 von dem HErrn3068 und von uns, daß ihr5674 euch einen Altar4196 bauet außer1107 dem Altar4196 des HErrn3068, unsers Gottes430.

20 Чи ж не Ахан, син Зерахів, спроневі́рився був пере́ступом у заклятому, а гнів був на всю Ізраїлеву громаду? І він був єди́ний чоловік, що не помер своєю смертю через свій гріх“.

20 Versündigte4604 sich4603 nicht Achan5912, der259 Sohn1121 Serahs2226, am Verbanneten, und1961 der Zorn7110 kam über die ganze Gemeine Israel3478, und er376 ging1478 nicht allein unter über seiner Missetat5771?

21 І відповіли сини Руви́мові, сини Ґадові та половина Манасіїного племени, і говорили з головами тисяч Ізраїлевих:

21 Da antworteten6030 die Kinder1121 Ruben7205 und die Kinder1121 Gad1410 und der halbe2677 Stamm7626 Manasse4519 und sagten1696 zu den Häuptern7218 und Fürsten Israels3478:

22 „Бог богів Господь, Бог богів Господь, — Він знає, і Ізра́їль — він буде знати. Не пощади́ нас цього дня, якщо бунтом і якщо пере́ступом проти Господа ми це зробили,

22 Der410 starke GOtt410, der HErr3068, der starke GOtt430, der HErr3068, weiß3045, so weiß3045 Israel3478 auch: fallen wir ab4777 oder sündigen4604 wider den HErrn3068, so helfe3467 er430 uns heute3117 nicht.

23 якщо ми збудували собі же́ртівника на відве́рнення від Господа; а якщо ми будували на прине́сення цілопа́лення та жертви хлі́бної, і якщо на споря́дження на ньому мирних жертов, то Господь — Він відплатить,

23 Und310 so wir darum den Altar4196 gebauet haben, daß wir uns1129 von dem HErrn3068 wenden7725 wollten, Brandopfer oder Speisopfer4503 drauf opfern6213, oder Dankopfer8002 drauf tun5927 dem HErrn3068, so fordere1245 er es5930.

24 і якщо ми не зробили цього з оба́вою про таку річ, гово́рячи: Завтра скажуть ваші сини до наших синів, говорячи: Що вам до Господа, Бога Ізраїлевого?

24 Und559 so wir‘s nicht vielmehr aus Sorge1674 des Dinges getan6213 haben1697 und sprachen559: Heute oder morgen4279 möchten eure Kinder1121 zu unsern Kindern1121 sagen559: Was gehet euch der HErr3068, der GOtt430 Israels3478, an?

25 Бо Господь дав границю поміж нами та поміж вами, сини Рувимові та сини Ґадові, Йорда́н, — нема вам наділу в Господі! І ваші сини віді́рвуть наших синів від бо́язні Господа.

25 Der HErr3068 hat den Jordan3383 zur Grenze1366 gesetzt5414 zwischen uns und1121 euch3372 Kindern1121 Ruben7205 und Gad1410; ihr habt kein Teil2506 am HErrn3068. Damit würden eure Kinder1121 unsere Kinder1121 von1115 der Furcht des HErrn3068 weisen7673.

26 Тож сказали ми: Зробім собі, збудуймо жертівника не на цілопа́лення й не на жертву,

26 Darum sprachen559 wir: Laßt uns1129 einen Altar4196 bauen6213, nicht zum Opfer2077 noch zum Brandopfer5930,

27 але щоб він був свідком між нами та між вами, і між поколіннями нашими по нас, що ми служили служби Господні перед Його лицем нашими цілопа́леннями, і нашими жертвами, і нашими жертвами мирними. І не скажуть ваші сини взавтра до наших синів: нема вам наділу в Господі!

27 sondern daß er ein Zeuge5707 sei zwischen uns und euch310 und unsern Nachkommen1755, daß wir dem HErrn3068 Dienst5656 tun mögen5647 vor6440 ihm mit unsern Brandopfern5930, Dankopfern2077 und andern Opfern, und eure Kinder1121 heute oder morgen4279 nicht sagen559 dürfen zu unsern Kindern1121: Ihr habt kein Teil2506 an dem HErrn3068.

28 І сказали ми: І станеться, коли так скажуть до нас та до наших поколі́нь узавтра, то ми скажемо: Подивіться на вигляд жертівника, що зробили були наші батьки не на цілопа́лення й не на жертву, але щоб був він свідком між нами та між вами.

28 Wenn sie559 aber also zu6213 uns sagen559 würden oder zu unsern Nachkommen1755 heute oder morgen4279, so könnten sie sagen559: Sehet das Gleichnis8403 des Altars4196 des HErrn3068, den unsere Väter1 gemacht haben, nicht7200 zum Opfer2077 noch zum Brandopfer5930, sondern zum Zeugen5707 zwischen uns und euch.

29 Борони нас, Боже, бунтуватися нам проти Господа, і відверта́тися сьогодні від Господа, щоб будувати жертівника на цілопа́лення, і на жертву хлі́бну, і на жертву, окрім жертівника Господа, Бога нашого, що перед скинією Його“.

29 Das sei ferne2486 von uns, daß wir abtrünnig4775 werden von dem HErrn3068, daß wir uns heute3117 wollten von ihm wenden7725 und310 einen Altar4196 bauen1129 zum Brandopfer5930 und3068 zum Speisopfer4503 und andern Opfern2077 außer dem Altar4196 des HErrn3068, unsers Gottes430, der vor6440 seiner Wohnung4908 stehet.

30 І почув священик Пінхас та начальники громади й го́лови тисяч Ізра́їлевих, що були з ним, ті слова́, що казали сини Рувимові й сини Ґадові та сини Манасіїні, і було це добре в їхніх оча́х.

30 Da aber1121 Pinehas6372, der Priester, und3548 die Obersten7218 der Gemeine, die Fürsten5387 Israels3478, die mit ihm5869 waren, höreten diese Worte1697, die die Kinder1121 Ruben7205, Gad1410 und1121 Manasse4519 sagten1696, gefielen sie505 ihnen5712 wohl3190.

31 І сказав Пінхас, син священика Елеазара, до синів Рувимових, і до синів Ґадових та до синів Манасіїних: „Сьогодні ми пізнали, що Господь серед вас, що ви не спроневі́рилися Господе́ві тим пере́ступом, — тепе́р ви ви́зволили Ізраїлевих синів від Господньої руки“.

31 Und1121 Pinehas6372, der Sohn1121 Eleasars499, des Priesters3548, sprach559 zu den Kindern1121 Ruben7205, Gad1410 und1121 Manasse4519: Heute3117 erkennen3045 wir, daß der HErr3068 unter8432 uns ist, daß ihr euch nicht5337 an dem HErrn3068 versündiget habt4603 in dieser Tat4604. Nun227 habt ihr die Kinder1121 Israel3478 errettet aus der Hand3027 des HErrn3068.

32 І вернувся Пінхас, син священика Елеазара, та начальники від синів Рувимових, і від синів Ґадових з ґілеадського кра́ю до Кра́ю ханаанського до Ізраїлевих синів, і здали́ їм звіт.

32 Da6372 zog Pinehas, der Sohn1121 Eleasars499, des Priesters3548, und1121 die Obersten5387 aus dem Lande776 Gilead1568 von den Kindern1121 Ruben7205 und Gad1410 wieder7725 ins Land776 Kanaan3667 zu den Kindern1121 Israel3478 und sagten7725 es1697 ihnen7725 an.

33 І була́ добра та річ в оча́х синів Ізраїлевих. І поблагословили Бога Ізраїлеві сини, і не сказали йти на них війною, щоб знищити край, що сини Рувимові та сини Ґадові сидять у ньому.

33 Das1697 gefiel3190 den Kindern1121 Israel3478 wohl und5869 lobten1288 den GOtt430 der Kinder1121 Israel3478 und sagten nicht mehr, daß sie559 hinauf5927 wollten ziehen mit einem Heer6635 wider sie3427, zu verderben7843 das Land776, da die Kinder1121 Ruben7205 und Gad1410 innen wohneten.

34 І назвали сини Рувимові та сини Ґадові ім'я́ жертівникові: Ед, бо він свідок між нами, що Господь — Він Бог.

34 Und1121 die Kinder1121 Ruben7205 und Gad1410 hießen7121 den Altar4196: Daß er Zeuge5707 sei zwischen uns, und daß der HErr3068 GOtt430 sei.

1.0x