CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
2 Сам. 2
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

2-а Самуїлова

Розділ 2

1 І сталося пото́му, і запита́вся Давид Господа, говорячи: „Чи йти мені в одне з Юдиних міст?“ А Господь відказав йому: „Іди!“ І сказав Давид: „Куди я піду́?“ А Він відказав: „У Хевро́н!“

2 І ввійшов туди Давид, а також дві жі́нки його: їзреелі́тка Ахіно́ам та Авіґа́їл, коли́шня жінка кармеля́нииа Нава́ла.

3 І людей своїх, що були з ним, привів Давид кожного та дім його, і вони осі́лися по хевро́нських міста́х.

4 І посхо́дилися Юдині му́жі, і пома́зали там Давида царем над Юдиним домом. А Давидові розповіли́, кажучи: „Люди ґілеа́дського Яве́шу похова́ли Саула“.

5 І послав Давид людей до ґілеа́дського Яве́шу, і сказав до них: „Благослове́нні ви для Господа, що зробили цю милість із своїм паном, із Саулом, та похова́ли його́!

6 А тепер нехай Господь зро́бить вам милість та правду, і я теж зроблю́ вам те добро за те, що ви зроби́ли цю річ.

7 А тепер нехай зміцня́ться ваші руки, і бу́дьте мужні, бо помер пан ваш Саул, а також Юдин дім пома́зав мене царем над собою“.

8 А Авне́р, Не́рів син, провідни́к Саулового війська, узяв Іш-Бо́шета, Саулового сина, та й привів його до Маханаїму.

9 І він настанови́в його царем над Ґілеадом, і над Ашуре́янином, і над Їзрее́лем, і над Єфремом, і над Веніямином, і над усім Ізраїлем.

10 Іш-Бо́шет, Саулів син, був віку сорока́ літ, коли зацарюва́в над Ізраїлем, і царюва́в два роки, — тільки дім Юди був за Давидом.

11 А число днів, що Давид був царем у Хевро́ні над Юдиним домом, — сім літ і шість місяців.

12 І вийшов Авне́р, Нерів син, та слу́ги Іш-Бо́шета, Саулового сина, з Маханаїму до Ґів'ону.

13 А Йоа́в, син Церуї, та Давидові слу́ги вийшли й зустрі́ли їх ра́зом при ґів'онському ста́ві. І засіли вони — ті з того бо́ку ставу, а ті з цього боку ста́ву.

14 І сказав Авне́р до Йоава: „Нехай встануть ці юнаки́, і поба́вляться перед нами!“ І сказав Йоа́в: „Нехай встануть“.

15 І встали, і перейшли́ в числі дванадцяти́ для Веніямина та для Іш-Бошета, Саулового сина, та дванадцять із Давидових слуг.

16 І схопи́ли один о́дного за го́лову, та й всадили свого меча́ до бо́ку один о́дного, — і попадали ра́зом. І назвали ім'я тому місцю: Хелкат-Гаццурім, що в Ґів'о́ні.

17 І зня́вся того дня дуже жорсто́кий бій, і був побитий Авне́р та Ізраїлеві люди Давидовими слу́гами.

18 І були там три сини Церуї: Йоав, і Авішай, і Асаїл. А Асаїл був легки́й в нога́х своїх, як польова́ та газе́ля.

19 І гнався Асаїл за Авнером, і не збочував, ані право́руч, ані ліво́руч із погоні за Авнером.

20 І оберну́вся Авне́р позад себе й сказав: „Чи це ти, Асаїле?“ А той відказав: „Я“.

21 І сказав йому Авне́р: „Збоч собі на правицю свою чи на лівицю свою, і схопи́ собі одно́го із слуг, і візьми́ собі збро́ю його́“. Та не хотів Асаїл спини́ти пого́ні за ним.

22 А Авнер знов говорив до Асаїла: „Спини́ся в гонитві за мною! На́що я вб'ю тебе́? І як зведу́ я обличчя своє́ до брата твого́ Йоа́ва?“

23 А той відмо́вився спини́тися. І вдарив його Авнер заднім кінце́м списа в живіт, — і спис вийшов ізза́ду його! І впав він там, і помер на місці. І сталося, — кожен, хто прихо́див до того місця, де впав Асаїл та помер, то спинявся.

24 І гналися Йоав та Авішай за Авнером. І сонце зайшло, а вони прийшли до згір'я Амма, що навпроти Ґіаху, на дорозі до Ґів'о́нської пустині.

25 І зібралися Веніями́нові сини при Авнері, і склали один відділ, та й спини́лися на верхі́в'ї одно́го взгір'я.

26 І кликнув Авнер до Йоава й сказав: „Чи за́вжди меч буде жерти? Чи ти не знаєш, що гірко́та бу́де наоста́нку? І аж доки ти не скажеш наро́дові спини́тися в гонитві за своїми брата́ми?“

27 А Йоав відказав: „Як живий Бог, — коли б ти не сказав був іншого, то ще від ра́нку наро́д був би перестав гнатися за братом своїм“.

28 І засурми́в Йоав у сурму́, і спини́вся ввесь наро́д, і не гналися вже за Ізраїлем, і більше вже не воюва́ли.

29 А Авне́р та люди його йшли сте́пом усю ту ніч, і перейшли Йорда́н, і пройшли ввесь Бітро́н, і прийшли до Махана́їму.

30 І Йоав вернувся з погоні за Авнером, і зібрав увесь наро́д, і забра́кло з Давидових слуг дев'ятнадцяти́ чоловіка та Асаїла.

31 А Давидові слу́ги побили з Веніямина та з людей Авнера, — три сотні й шістдеся́т чоловіка, що померли.

32 І ви́несли Асаїла, і поховали його в гро́бі батька його́, що в Віфлеємі. І йшли ці́лу ніч Йоав та люди його, а розсвіло́ їм у Хевро́ні.

Das zweite Buch Samuel

Kapitel 2

1 Nach310 dieser Geschichte fragte7592 David1732 den HErrn3068 und sprach559: Soll ich hinauf5927 in der Städte5892 Juda3063 eine259 ziehen? Und der HErr3068 sprach559 zu ihm: Zeuch hinauf5927! David1732 sprach559: Wohin? Er sprach559: Gen Hebron2275.

2 Also zog5927 David1732 dahin mit seinen zweien Weibern802, Ahinoam293, der Jesreelitin3159, und mit Abigail26, Nabals5037, des Karmeliten3761, Weib802.

3 Dazu die3427 Männer582, die bei ihm waren, führete David1732 hinauf5927, einen jeglichen376 mit seinem Hause1004, und wohneten in den Städten5892 Hebrons2275.

4 Und559 die582 Männer582 Judas kamen935 und salbeten daselbst David1732 zum Könige4428 über das Haus1004 Juda3063. Und da es David1732 ward4886 angesagt5046, daß die von Jabes in Gilead1568 Saul7586 begraben6912 hatten,

5 sandte er1732 Boten4397 zu ihnen582 und ließ7971 ihnen sagen559: Gesegnet1288 seid ihr dem HErrn3068, daß ihr solche Barmherzigkeit2617 an eurem HErrn113, Saul7586, getan6213 und ihn begraben6912 habt!

6 So tue6213 nun an euch der HErr3068 Barmherzigkeit2617 und Treue571; und ich will euch auch Gutes2896 tun6213, daß ihr solches1697 getan6213 habt.

7 So seien nun eure Hände3027 getrost2388 und2428 seid freudig; denn euer Herr113, Saul7586, ist tot4191, so hat4886 mich das Haus1004 Juda3063 zum Könige4428 gesalbet über sich.

8 Abner74 aber5369, der Sohn1121 Ners, der Sauls7586 Feldhauptmann8269 war5674, nahm3947 Isboseth, Sauls7586 Sohn1121, und führete ihn gen Mahanaim4266;

9 und machte4427 ihn zum Könige über Gilead1568, Assuri, Jesreel3157, Ephraim669, Benjamin1144 und über ganz Israel3478.

10 Und Isboseth, Sauls7586 Sohn1121, war vierzig705 Jahre8141 alt1121, da310 er König4427 ward4427 über Israel3478; und regierete zwei8147 Jahre8141. Aber das Haus1004 Juda3063 hielt es mit David1732.

11 Die Zeit3117 aber, die David1732 König4428 war zu Hebron2275 über das Haus1004 Juda3063, war sieben7651 Jahre8141 und sechs8337 Monden2320.

12 Und1121 Abner74, der Sohn1121 Ners5369, zog aus3318 samt den Knechten5650 Isboseths, des Sohns Sauls7586, aus dem Heer gen Gibeon1391;

13 und Joab3097, der Sohn1121 Zerujas, zog aus3318 samt3162 den Knechten5650 Davids1732; und stießen6298 aufeinander am Teich1295 zu Gibeon1391, und legten sich3427 diese auf dieser Seite des Teiches, jene auf jener Seite.

14 Und Abner74 sprach559 zu Joab3097: Laß sich6965 die Knaben5288 aufmachen6965 und vor6440 uns spielen7832. Joab3097 sprach559: Es gilt wohl.

15 Da machten sich auf6965 und1121 gingen hin5674 an der Zahl4557 zwölf6240 aus Benjamin1144, auf Isboseths, Sauls7586 Sohns, Teil, und zwölf6240 von den Knechten5650 Davids1732.

16 Und ein376 jeglicher ergriff2388 den andern7453 bei dem Kopf7218 und stieß ihm sein Schwert2719 in seine Seite6654, und fielen5307 miteinander3162. Daher der Ort4725 genannt7121 wird: Helkath-Hazurim, der zu Gibeon1391 ist.

17 Und es erhub sich ein sehr3966 harter7186 Streit4421 des Tages3117. Abner74 aber und die Männer582 Israels3478 wurden geschlagen5062 vor6440 den Knechten5650 Davids1732.

18 Es waren aber drei7969 Söhne1121 Zerujas daselbst: Joab3097, Abisai52 und Asahel6214. Asahel6214 aber war von leichten7031 Füßen7272, wie ein259 Reh6643 auf dem Felde7704;

19 und6214 jagte Abner74 nach7291 und310 wich5186 nicht weder zur Rechten3225 noch3212 zur Linken8040 von Abner74.

20 Da310 wandte sich Abner74 um6437 und sprach559: Bist du Asahel6214? Er sprach559: Ja.

21 Abner74 sprach559 zu ihm: Heb dich entweder zur Rechten3225 oder zur Linken8040; und310 nimm270 für dich der Knaben5288 einen259 und nimm3947 ihm seinen Harnisch. Aber Asahel6214 wollte14 nicht5493 von ihm ablassen.

22 Da310 sprach559 Abner74 weiter3254 zu Asahel6214: Heb dich5493 von mir6440! Warum willst du, daß ich dich zu Boden schlage5221? und776 wie dürfte ich mein Antlitz aufheben5375 vor deinem Bruder251 Joab3097?

23 Aber er5493 weigerte sich3985 zu4191 weichen. Da310 stach ihn Abner74 hinter sich5307 mit einem Spieß2595 in seinen Wanst, daß der Spieß2595 hinten ausging3318; und er fiel5307 daselbst5975 und starb4191 vor ihm8478. Und wer an413 den Ort4725 kam935, da Asahel6214 tot lag, der stund stille.

24 Aber Joab3097 und Abisai52 jagten Abner74 nach7291, bis935 die Sonne8121 unterging. Und da310 sie kamen935 auf6440 den Hügel1389 Amma522, der vor Giah1520 lieget, auf dem Wege1870 zur Wüste4057 Gibeon1391,

25 versammelten sich6908 die Kinder1121 Benjamin1144 hinter310 Abner74 her und wurden ein259 Häuflein und traten auf5975 eines Hügels1389 Spitze7218.

26 Und310 Abner74 rief7121 zu Joab3097 und sprach559: Soll denn das Schwert2719 ohne Ende5331 fressen398? Weißest du nicht, daß hernach314 möchte mehr Jammers werden7725? Wie3045 lange willst du dem Volk5971 nicht sagen559, daß es ablasse von seinen Brüdern251?

27 Joab3097 sprach1696: So wahr GOtt430 lebet, hättest du3884 heute morgen1242 so gesagt559, das Volk5971 hätte, ein376 jeglicher von seinem Bruder251, abgelassen310.

28 Und5975 Joab3097 blies8628 die Posaune7782, und310 alles Volk5971 stund stille und jagten nicht3254 mehr Israel3478 nach7291 und stritten3898 auch nicht mehr.

29 Abner74 aber und seine Männer582 gingen1980 dieselbe ganze Nacht3915 über5674 das Blachfeld6160 und gingen3212 über den Jordan3383; und wandelten durch935 das ganze Bithron1338 und kamen ins Lager.

30 Joab3097 aber wandte sich7725 von Abner74 und310 versammelte6908 das ganze Volk5971; und6908 es fehleten an den Knechten5650 Davids1732 neunzehn Mann376 und Asahel6214.

31 Aber die Knechte5650 Davids1732 hatten geschlagen5221 unter Benjamin1144 und3967 den Männern582 Abners74, daß dreihundertundsechzig7969 Mann376 waren tot geblieben4191.

32 Und sie huben Asahel6214 auf5375 und begruben6912 ihn in seines Vaters1 Grabe6913 zu Bethlehem1035. Und Joab3097 mit seinen Männern582 gingen3212 die ganze Nacht3915, daß ihnen das Licht anbrach215 zu Hebron2275.

2-а Самуїлова

Розділ 2

Das zweite Buch Samuel

Kapitel 2

1 І сталося пото́му, і запита́вся Давид Господа, говорячи: „Чи йти мені в одне з Юдиних міст?“ А Господь відказав йому: „Іди!“ І сказав Давид: „Куди я піду́?“ А Він відказав: „У Хевро́н!“

1 Nach310 dieser Geschichte fragte7592 David1732 den HErrn3068 und sprach559: Soll ich hinauf5927 in der Städte5892 Juda3063 eine259 ziehen? Und der HErr3068 sprach559 zu ihm: Zeuch hinauf5927! David1732 sprach559: Wohin? Er sprach559: Gen Hebron2275.

2 І ввійшов туди Давид, а також дві жі́нки його: їзреелі́тка Ахіно́ам та Авіґа́їл, коли́шня жінка кармеля́нииа Нава́ла.

2 Also zog5927 David1732 dahin mit seinen zweien Weibern802, Ahinoam293, der Jesreelitin3159, und mit Abigail26, Nabals5037, des Karmeliten3761, Weib802.

3 І людей своїх, що були з ним, привів Давид кожного та дім його, і вони осі́лися по хевро́нських міста́х.

3 Dazu die3427 Männer582, die bei ihm waren, führete David1732 hinauf5927, einen jeglichen376 mit seinem Hause1004, und wohneten in den Städten5892 Hebrons2275.

4 І посхо́дилися Юдині му́жі, і пома́зали там Давида царем над Юдиним домом. А Давидові розповіли́, кажучи: „Люди ґілеа́дського Яве́шу похова́ли Саула“.

4 Und559 die582 Männer582 Judas kamen935 und salbeten daselbst David1732 zum Könige4428 über das Haus1004 Juda3063. Und da es David1732 ward4886 angesagt5046, daß die von Jabes in Gilead1568 Saul7586 begraben6912 hatten,

5 І послав Давид людей до ґілеа́дського Яве́шу, і сказав до них: „Благослове́нні ви для Господа, що зробили цю милість із своїм паном, із Саулом, та похова́ли його́!

5 sandte er1732 Boten4397 zu ihnen582 und ließ7971 ihnen sagen559: Gesegnet1288 seid ihr dem HErrn3068, daß ihr solche Barmherzigkeit2617 an eurem HErrn113, Saul7586, getan6213 und ihn begraben6912 habt!

6 А тепер нехай Господь зро́бить вам милість та правду, і я теж зроблю́ вам те добро за те, що ви зроби́ли цю річ.

6 So tue6213 nun an euch der HErr3068 Barmherzigkeit2617 und Treue571; und ich will euch auch Gutes2896 tun6213, daß ihr solches1697 getan6213 habt.

7 А тепер нехай зміцня́ться ваші руки, і бу́дьте мужні, бо помер пан ваш Саул, а також Юдин дім пома́зав мене царем над собою“.

7 So seien nun eure Hände3027 getrost2388 und2428 seid freudig; denn euer Herr113, Saul7586, ist tot4191, so hat4886 mich das Haus1004 Juda3063 zum Könige4428 gesalbet über sich.

8 А Авне́р, Не́рів син, провідни́к Саулового війська, узяв Іш-Бо́шета, Саулового сина, та й привів його до Маханаїму.

8 Abner74 aber5369, der Sohn1121 Ners, der Sauls7586 Feldhauptmann8269 war5674, nahm3947 Isboseth, Sauls7586 Sohn1121, und führete ihn gen Mahanaim4266;

9 І він настанови́в його царем над Ґілеадом, і над Ашуре́янином, і над Їзрее́лем, і над Єфремом, і над Веніямином, і над усім Ізраїлем.

9 und machte4427 ihn zum Könige über Gilead1568, Assuri, Jesreel3157, Ephraim669, Benjamin1144 und über ganz Israel3478.

10 Іш-Бо́шет, Саулів син, був віку сорока́ літ, коли зацарюва́в над Ізраїлем, і царюва́в два роки, — тільки дім Юди був за Давидом.

10 Und Isboseth, Sauls7586 Sohn1121, war vierzig705 Jahre8141 alt1121, da310 er König4427 ward4427 über Israel3478; und regierete zwei8147 Jahre8141. Aber das Haus1004 Juda3063 hielt es mit David1732.

11 А число днів, що Давид був царем у Хевро́ні над Юдиним домом, — сім літ і шість місяців.

11 Die Zeit3117 aber, die David1732 König4428 war zu Hebron2275 über das Haus1004 Juda3063, war sieben7651 Jahre8141 und sechs8337 Monden2320.

12 І вийшов Авне́р, Нерів син, та слу́ги Іш-Бо́шета, Саулового сина, з Маханаїму до Ґів'ону.

12 Und1121 Abner74, der Sohn1121 Ners5369, zog aus3318 samt den Knechten5650 Isboseths, des Sohns Sauls7586, aus dem Heer gen Gibeon1391;

13 А Йоа́в, син Церуї, та Давидові слу́ги вийшли й зустрі́ли їх ра́зом при ґів'онському ста́ві. І засіли вони — ті з того бо́ку ставу, а ті з цього боку ста́ву.

13 und Joab3097, der Sohn1121 Zerujas, zog aus3318 samt3162 den Knechten5650 Davids1732; und stießen6298 aufeinander am Teich1295 zu Gibeon1391, und legten sich3427 diese auf dieser Seite des Teiches, jene auf jener Seite.

14 І сказав Авне́р до Йоава: „Нехай встануть ці юнаки́, і поба́вляться перед нами!“ І сказав Йоа́в: „Нехай встануть“.

14 Und Abner74 sprach559 zu Joab3097: Laß sich6965 die Knaben5288 aufmachen6965 und vor6440 uns spielen7832. Joab3097 sprach559: Es gilt wohl.

15 І встали, і перейшли́ в числі дванадцяти́ для Веніямина та для Іш-Бошета, Саулового сина, та дванадцять із Давидових слуг.

15 Da machten sich auf6965 und1121 gingen hin5674 an der Zahl4557 zwölf6240 aus Benjamin1144, auf Isboseths, Sauls7586 Sohns, Teil, und zwölf6240 von den Knechten5650 Davids1732.

16 І схопи́ли один о́дного за го́лову, та й всадили свого меча́ до бо́ку один о́дного, — і попадали ра́зом. І назвали ім'я тому місцю: Хелкат-Гаццурім, що в Ґів'о́ні.

16 Und ein376 jeglicher ergriff2388 den andern7453 bei dem Kopf7218 und stieß ihm sein Schwert2719 in seine Seite6654, und fielen5307 miteinander3162. Daher der Ort4725 genannt7121 wird: Helkath-Hazurim, der zu Gibeon1391 ist.

17 І зня́вся того дня дуже жорсто́кий бій, і був побитий Авне́р та Ізраїлеві люди Давидовими слу́гами.

17 Und es erhub sich ein sehr3966 harter7186 Streit4421 des Tages3117. Abner74 aber und die Männer582 Israels3478 wurden geschlagen5062 vor6440 den Knechten5650 Davids1732.

18 І були там три сини Церуї: Йоав, і Авішай, і Асаїл. А Асаїл був легки́й в нога́х своїх, як польова́ та газе́ля.

18 Es waren aber drei7969 Söhne1121 Zerujas daselbst: Joab3097, Abisai52 und Asahel6214. Asahel6214 aber war von leichten7031 Füßen7272, wie ein259 Reh6643 auf dem Felde7704;

19 І гнався Асаїл за Авнером, і не збочував, ані право́руч, ані ліво́руч із погоні за Авнером.

19 und6214 jagte Abner74 nach7291 und310 wich5186 nicht weder zur Rechten3225 noch3212 zur Linken8040 von Abner74.

20 І оберну́вся Авне́р позад себе й сказав: „Чи це ти, Асаїле?“ А той відказав: „Я“.

20 Da310 wandte sich Abner74 um6437 und sprach559: Bist du Asahel6214? Er sprach559: Ja.

21 І сказав йому Авне́р: „Збоч собі на правицю свою чи на лівицю свою, і схопи́ собі одно́го із слуг, і візьми́ собі збро́ю його́“. Та не хотів Асаїл спини́ти пого́ні за ним.

21 Abner74 sprach559 zu ihm: Heb dich entweder zur Rechten3225 oder zur Linken8040; und310 nimm270 für dich der Knaben5288 einen259 und nimm3947 ihm seinen Harnisch. Aber Asahel6214 wollte14 nicht5493 von ihm ablassen.

22 А Авнер знов говорив до Асаїла: „Спини́ся в гонитві за мною! На́що я вб'ю тебе́? І як зведу́ я обличчя своє́ до брата твого́ Йоа́ва?“

22 Da310 sprach559 Abner74 weiter3254 zu Asahel6214: Heb dich5493 von mir6440! Warum willst du, daß ich dich zu Boden schlage5221? und776 wie dürfte ich mein Antlitz aufheben5375 vor deinem Bruder251 Joab3097?

23 А той відмо́вився спини́тися. І вдарив його Авнер заднім кінце́м списа в живіт, — і спис вийшов ізза́ду його! І впав він там, і помер на місці. І сталося, — кожен, хто прихо́див до того місця, де впав Асаїл та помер, то спинявся.

23 Aber er5493 weigerte sich3985 zu4191 weichen. Da310 stach ihn Abner74 hinter sich5307 mit einem Spieß2595 in seinen Wanst, daß der Spieß2595 hinten ausging3318; und er fiel5307 daselbst5975 und starb4191 vor ihm8478. Und wer an413 den Ort4725 kam935, da Asahel6214 tot lag, der stund stille.

24 І гналися Йоав та Авішай за Авнером. І сонце зайшло, а вони прийшли до згір'я Амма, що навпроти Ґіаху, на дорозі до Ґів'о́нської пустині.

24 Aber Joab3097 und Abisai52 jagten Abner74 nach7291, bis935 die Sonne8121 unterging. Und da310 sie kamen935 auf6440 den Hügel1389 Amma522, der vor Giah1520 lieget, auf dem Wege1870 zur Wüste4057 Gibeon1391,

25 І зібралися Веніями́нові сини при Авнері, і склали один відділ, та й спини́лися на верхі́в'ї одно́го взгір'я.

25 versammelten sich6908 die Kinder1121 Benjamin1144 hinter310 Abner74 her und wurden ein259 Häuflein und traten auf5975 eines Hügels1389 Spitze7218.

26 І кликнув Авнер до Йоава й сказав: „Чи за́вжди меч буде жерти? Чи ти не знаєш, що гірко́та бу́де наоста́нку? І аж доки ти не скажеш наро́дові спини́тися в гонитві за своїми брата́ми?“

26 Und310 Abner74 rief7121 zu Joab3097 und sprach559: Soll denn das Schwert2719 ohne Ende5331 fressen398? Weißest du nicht, daß hernach314 möchte mehr Jammers werden7725? Wie3045 lange willst du dem Volk5971 nicht sagen559, daß es ablasse von seinen Brüdern251?

27 А Йоав відказав: „Як живий Бог, — коли б ти не сказав був іншого, то ще від ра́нку наро́д був би перестав гнатися за братом своїм“.

27 Joab3097 sprach1696: So wahr GOtt430 lebet, hättest du3884 heute morgen1242 so gesagt559, das Volk5971 hätte, ein376 jeglicher von seinem Bruder251, abgelassen310.

28 І засурми́в Йоав у сурму́, і спини́вся ввесь наро́д, і не гналися вже за Ізраїлем, і більше вже не воюва́ли.

28 Und5975 Joab3097 blies8628 die Posaune7782, und310 alles Volk5971 stund stille und jagten nicht3254 mehr Israel3478 nach7291 und stritten3898 auch nicht mehr.

29 А Авне́р та люди його йшли сте́пом усю ту ніч, і перейшли Йорда́н, і пройшли ввесь Бітро́н, і прийшли до Махана́їму.

29 Abner74 aber und seine Männer582 gingen1980 dieselbe ganze Nacht3915 über5674 das Blachfeld6160 und gingen3212 über den Jordan3383; und wandelten durch935 das ganze Bithron1338 und kamen ins Lager.

30 І Йоав вернувся з погоні за Авнером, і зібрав увесь наро́д, і забра́кло з Давидових слуг дев'ятнадцяти́ чоловіка та Асаїла.

30 Joab3097 aber wandte sich7725 von Abner74 und310 versammelte6908 das ganze Volk5971; und6908 es fehleten an den Knechten5650 Davids1732 neunzehn Mann376 und Asahel6214.

31 А Давидові слу́ги побили з Веніямина та з людей Авнера, — три сотні й шістдеся́т чоловіка, що померли.

31 Aber die Knechte5650 Davids1732 hatten geschlagen5221 unter Benjamin1144 und3967 den Männern582 Abners74, daß dreihundertundsechzig7969 Mann376 waren tot geblieben4191.

32 І ви́несли Асаїла, і поховали його в гро́бі батька його́, що в Віфлеємі. І йшли ці́лу ніч Йоав та люди його, а розсвіло́ їм у Хевро́ні.

32 Und sie huben Asahel6214 auf5375 und begruben6912 ihn in seines Vaters1 Grabe6913 zu Bethlehem1035. Und Joab3097 mit seinen Männern582 gingen3212 die ganze Nacht3915, daß ihnen das Licht anbrach215 zu Hebron2275.

1.0x