ЙовРозділ 1 |
|
1 |
|
2 І народи́лися йому се́меро синів та три дочки́. |
|
3 А маєток його був: сім тисяч худоби дрібно́ї, і три тисячі верблю́дів, і п'ять сотень пар худоби великої, і п'ять сотень ослиць та дуже багато рабів. І був цей чоловік більший від усіх синів сходу. |
|
4 А сини його ходили один до о́дного, і справляли гости́ну в домі того, чий був день. І посилали вони, і кликали трьох своїх сесте́р, щоб їсти та пити із ними. |
|
5 І бувало, як миналося ко́ло бенке́тних днів, то Йов посилав за ді́тьми й освячував їх, — і вставав він рано вранці, і прино́сив цілопа́лення за числом їх усіх, бо Йов казав: „Може згрішили сини мої, і знева́жили Бога в серці своєму“. Так робив Йов по всі дні. |
|
6 |
|
7 І сказав Госпо́дь до сатани́: „Звідки ти йдеш?“ А сатана́ відповів Господе́ві й сказав: „Я мандрува́в по землі та й перейшов її“. |
|
8 І сказав Господь до сатани: „Чи звернув ти увагу на раба Мого́ Йова? Бо немає такого, як він, на землі: муж він невинний та праведний, що Бога боїться, а від злого втікає“. |
|
9 І відповів сатана́ Господе́ві й сказав: „Чи ж Йов да́рмо боїться Бога? |
|
10 Чи ж Ти не забезпе́чив його, і дім його, і все, що його? Чин його рук Ти поблагослови́в, а маєток його поши́рився по кра́ю. |
|
11 Але простягни тільки руку Свою, і доторкни́ся до всього, що його, — чи він не знева́жить Тебе перед лицем Твоїм?“ |
|
12 І сказав Господь до сатани́: „Ось усе, що його́, — у твоїй руці, тільки на нього само́го не простягай своєї руки!“ І пішов сатана́ від лиця Господнього. |
|
13 |
|
14 то прибіг до Йова послане́ць та й сказав: „Худоба велика ора́ла, а ослиці па́слися при них. |
|
15 Аж тут напали сабеї й позабирали їх, а слуг повбивали ві́стрям меча. І втік тільки я сам, щоб доне́сти тобі“. |
|
16 Він ще говорив, аж прибігає інший та й каже: „З неба спав Божий огонь, і спали́в ота́ру та слуг, та й пожер їх. А втік тільки я сам, щоб доне́сти тобі“. |
|
17 Він ще говорив, аж біжить ще інший та й каже: „Халде́ї поділи́лися на три відділи, і напали на верблю́дів, та й позабира́ли їх, а слуг повбива́ли ві́стрям меча. І втік тільки я сам, щоб доне́сти тобі“. |
|
18 Поки він говорив, аж надбігає ще інший та й каже: „Сини твої та до́чки твої їли та вино пили́ в домі свого перворо́дженого брата. |
|
19 Аж рапто́во надійшов великий вітер з боку пустині, та й ударив на чотири роги дому, — і він упав на юнаків, і вони повмирали. І втік тільки я сам, щоб доне́сти тобі“. |
|
20 І встав Йов, і розде́р плаща́ свого́, й обстриг свою го́лову, та й упав на землю, і поклонився, |
|
21 та й сказав: „Я вийшов наги́й із утроби матері своєї, і наги́й поверну́сь туди, в зе́млю! Господь дав, — і Господь узяв. Нехай буде благослове́нне Господнє Ім'я́!“ |
|
22 При всьому цьому Йов не згрішив, і не сказав на Бога нічого безумного! |
Книга ИоваГлава 1 |
|
1 |
|
2 Было у него семеро сыновей и три дочери. |
|
3 И добра у него было много: семь тысяч коз и овец, три тысячи верблюдов, пятьсот пар воловьих упряжек, пятьсот ослиц и очень много слуг. И был этот человек самым великим среди всех сынов Востока. |
|
4 Собирались сыновья его и поочередно устраивали пиры в доме одного из них и посылали за тремя своими сестрами есть и пить вместе с ними. |
|
5 А когда череда дней пиршеств завершалась, Иов посылал за детьми, совершал обряд очищения и, поднявшись на заре, приносил жертвы всесожжения за каждого из них, рассуждая при этом так: «Вдруг согрешили мои дети, злословили Бога в сердце своем…» Так поступал Иов всякий раз после их пиров. |
|
6 |
|
7 Спросил ГОСПОДЬ Противника: «Откуда ты пришел?» Тот ответил ГОСПОДУ: «Ходил я по земле и всю ее обошел». |
|
8 И сказал ГОСПОДЬ Противнику: «А ты приметил слугу Моего Иова? Нет больше на земле такого человека: непорочен он и честен, предо Мной благоговеет и избегает зла!» |
|
9 И ответил Противник ГОСПОДУ: «Разве даром Иов благоговеет пред Тобой? |
|
10 Не Ты ли оградил его со всех сторон — и дом его, и всё, чем он владеет? Всякое дело, за какое он ни возьмется, Ты благословил, и стада его заполонили землю… |
|
11 Но лишь протяни Свою руку, коснись всего, что у него есть, и тогда он открыто проклянет Тебя». |
|
12 И сказал ГОСПОДЬ Противнику: «Вот всё, что у него есть, — в твоей власти, лишь его самого не касайся!» Тогда пошел Противник прочь с глаз ГОСПОДНИХ. |
|
13 |
|
14 приходит к Иову вестник с такими словами: «Волы твои были на пашне, а ослицы паслись неподалеку, |
|
15 как вдруг напали сабеяне, угнали скот, а слуг твоих изрубили мечами. Только я один уцелел, чтобы поведать тебе об этом». |
|
16 Не успел он закончить свою речь, как приходит другой вестник и говорит: «Огонь Божий пал с небес и сжег дотла овец, коз и слуг. Только я один уцелел, чтобы поведать тебе об этом». |
|
17 Не успел он закончить свою речь, как приходит еще один вестник и говорит: «Напали халдеи тремя отрядами, захватили верблюдов и угнали их, а слуг изрубили мечами. Только я один уцелел, чтобы поведать тебе об этом». |
|
18 Не успел он закончить свою речь, как приходит другой вестник и говорит: «Сыновья твои и дочери ели и пили вино в доме старшего из братьев. |
|
19 И вдруг налетел из пустыни сильный ветер, повредил основания дома — рухнул он на всех, и они погибли. Только я один уцелел, чтобы поведать тебе об этом». |
|
20 |
|
21 и сказал: «Нагим я вышел из утробы матери, нагим и возвращусь туда. ГОСПОДЬ дал, ГОСПОДЬ взял. Да будет имя ГОСПОДНЕ благословенно!» |
|
22 |
ЙовРозділ 1 |
Книга ИоваГлава 1 |
|
1 |
1 |
|
2 І народи́лися йому се́меро синів та три дочки́. |
2 Было у него семеро сыновей и три дочери. |
|
3 А маєток його був: сім тисяч худоби дрібно́ї, і три тисячі верблю́дів, і п'ять сотень пар худоби великої, і п'ять сотень ослиць та дуже багато рабів. І був цей чоловік більший від усіх синів сходу. |
3 И добра у него было много: семь тысяч коз и овец, три тысячи верблюдов, пятьсот пар воловьих упряжек, пятьсот ослиц и очень много слуг. И был этот человек самым великим среди всех сынов Востока. |
|
4 А сини його ходили один до о́дного, і справляли гости́ну в домі того, чий був день. І посилали вони, і кликали трьох своїх сесте́р, щоб їсти та пити із ними. |
4 Собирались сыновья его и поочередно устраивали пиры в доме одного из них и посылали за тремя своими сестрами есть и пить вместе с ними. |
|
5 І бувало, як миналося ко́ло бенке́тних днів, то Йов посилав за ді́тьми й освячував їх, — і вставав він рано вранці, і прино́сив цілопа́лення за числом їх усіх, бо Йов казав: „Може згрішили сини мої, і знева́жили Бога в серці своєму“. Так робив Йов по всі дні. |
5 А когда череда дней пиршеств завершалась, Иов посылал за детьми, совершал обряд очищения и, поднявшись на заре, приносил жертвы всесожжения за каждого из них, рассуждая при этом так: «Вдруг согрешили мои дети, злословили Бога в сердце своем…» Так поступал Иов всякий раз после их пиров. |
|
6 |
6 |
|
7 І сказав Госпо́дь до сатани́: „Звідки ти йдеш?“ А сатана́ відповів Господе́ві й сказав: „Я мандрува́в по землі та й перейшов її“. |
7 Спросил ГОСПОДЬ Противника: «Откуда ты пришел?» Тот ответил ГОСПОДУ: «Ходил я по земле и всю ее обошел». |
|
8 І сказав Господь до сатани: „Чи звернув ти увагу на раба Мого́ Йова? Бо немає такого, як він, на землі: муж він невинний та праведний, що Бога боїться, а від злого втікає“. |
8 И сказал ГОСПОДЬ Противнику: «А ты приметил слугу Моего Иова? Нет больше на земле такого человека: непорочен он и честен, предо Мной благоговеет и избегает зла!» |
|
9 І відповів сатана́ Господе́ві й сказав: „Чи ж Йов да́рмо боїться Бога? |
9 И ответил Противник ГОСПОДУ: «Разве даром Иов благоговеет пред Тобой? |
|
10 Чи ж Ти не забезпе́чив його, і дім його, і все, що його? Чин його рук Ти поблагослови́в, а маєток його поши́рився по кра́ю. |
10 Не Ты ли оградил его со всех сторон — и дом его, и всё, чем он владеет? Всякое дело, за какое он ни возьмется, Ты благословил, и стада его заполонили землю… |
|
11 Але простягни тільки руку Свою, і доторкни́ся до всього, що його, — чи він не знева́жить Тебе перед лицем Твоїм?“ |
11 Но лишь протяни Свою руку, коснись всего, что у него есть, и тогда он открыто проклянет Тебя». |
|
12 І сказав Господь до сатани́: „Ось усе, що його́, — у твоїй руці, тільки на нього само́го не простягай своєї руки!“ І пішов сатана́ від лиця Господнього. |
12 И сказал ГОСПОДЬ Противнику: «Вот всё, что у него есть, — в твоей власти, лишь его самого не касайся!» Тогда пошел Противник прочь с глаз ГОСПОДНИХ. |
|
13 |
13 |
|
14 то прибіг до Йова послане́ць та й сказав: „Худоба велика ора́ла, а ослиці па́слися при них. |
14 приходит к Иову вестник с такими словами: «Волы твои были на пашне, а ослицы паслись неподалеку, |
|
15 Аж тут напали сабеї й позабирали їх, а слуг повбивали ві́стрям меча. І втік тільки я сам, щоб доне́сти тобі“. |
15 как вдруг напали сабеяне, угнали скот, а слуг твоих изрубили мечами. Только я один уцелел, чтобы поведать тебе об этом». |
|
16 Він ще говорив, аж прибігає інший та й каже: „З неба спав Божий огонь, і спали́в ота́ру та слуг, та й пожер їх. А втік тільки я сам, щоб доне́сти тобі“. |
16 Не успел он закончить свою речь, как приходит другой вестник и говорит: «Огонь Божий пал с небес и сжег дотла овец, коз и слуг. Только я один уцелел, чтобы поведать тебе об этом». |
|
17 Він ще говорив, аж біжить ще інший та й каже: „Халде́ї поділи́лися на три відділи, і напали на верблю́дів, та й позабира́ли їх, а слуг повбива́ли ві́стрям меча. І втік тільки я сам, щоб доне́сти тобі“. |
17 Не успел он закончить свою речь, как приходит еще один вестник и говорит: «Напали халдеи тремя отрядами, захватили верблюдов и угнали их, а слуг изрубили мечами. Только я один уцелел, чтобы поведать тебе об этом». |
|
18 Поки він говорив, аж надбігає ще інший та й каже: „Сини твої та до́чки твої їли та вино пили́ в домі свого перворо́дженого брата. |
18 Не успел он закончить свою речь, как приходит другой вестник и говорит: «Сыновья твои и дочери ели и пили вино в доме старшего из братьев. |
|
19 Аж рапто́во надійшов великий вітер з боку пустині, та й ударив на чотири роги дому, — і він упав на юнаків, і вони повмирали. І втік тільки я сам, щоб доне́сти тобі“. |
19 И вдруг налетел из пустыни сильный ветер, повредил основания дома — рухнул он на всех, и они погибли. Только я один уцелел, чтобы поведать тебе об этом». |
|
20 І встав Йов, і розде́р плаща́ свого́, й обстриг свою го́лову, та й упав на землю, і поклонився, |
20 |
|
21 та й сказав: „Я вийшов наги́й із утроби матері своєї, і наги́й поверну́сь туди, в зе́млю! Господь дав, — і Господь узяв. Нехай буде благослове́нне Господнє Ім'я́!“ |
21 и сказал: «Нагим я вышел из утробы матери, нагим и возвращусь туда. ГОСПОДЬ дал, ГОСПОДЬ взял. Да будет имя ГОСПОДНЕ благословенно!» |
|
22 При всьому цьому Йов не згрішив, і не сказав на Бога нічого безумного! |
22 |