Повторення Закону

Розділ 20

1 Коли ти вийдеш на війну проти свого ворога, та побачиш коні й вози, та народ, численніший від тебе, то не будеш боятися їх, бо з тобою Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського кра́ю.

2 І станеться, коли ви приступите до бо́ю, то піді́йде священик і буде промовляти до народу,

3 та й скаже до них: „Слухай, Ізраїлю, ви приступаєте сьогодні до бо́ю проти ваших ворогів. Нехай не зм'якне серце ваше, — не бійтеся, і не страшіться, і не лякайтеся їх,

4 бо Господь, Бог ваш, Він Той, що йде з вами воювати для вас з вашими ворогами, щоб спасти вас!“

5 А урядники будуть промовляти до народу, говорячи: „Хто є тут такий, що збудував нови́й дім, та не справив обряду поно́вин? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не померти на війні, і щоб інший хто не справив на ньому обряду поно́вин.

6 І хто є тут такий, що засадив виноградника та не користався ним? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не померти на війні, і щоб інший хто не скористався ним.

7 А хто є тут такий, що засватав жінку, та не взяв її? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не померти на війні, і щоб інший хто не взяв її“.

8 І далі промовлятимуть урядники до народу та й скажуть: „Хто є тут такий, що лякли́вий та м'якосе́рдий? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не розсла́бив він серця́ братів своїх, як є серце його“.

9 І станеться, коли урядники закінча́ть промовляти до народу, то призначать зверхників для військо́вих відділів на чоло́ народу.

10 Коли ти приступиш до міста, щоб воювати з ним, то запропонуй йому перше мир.

11 І станеться, якщо воно відповість тобі: „Мир“, і відчинить браму тобі, то ввесь той народ, що знаходиться в ньому, буде тобі на данину, і буде служити тобі.

12 А якщо воно не зами́рить з тобою, і буде прова́дити з тобою війну, то обло́жиш його.

13 І Господь, Бог твій, дасть його в руку твою, а ти повбиваєш усю чоловічу стать його вістрям меча.

14 Тільки жіно́к, і дітей, і худобу, і все, що буде в тім місті, всю здо́бич його забере́ш собі, і будеш ти їсти здо́бич ворогів своїх, що дав тобі Господь, Бог твій.

15 Так ти зробиш усім містам, дуже далеким від тебе, що вони не з міст цих народів.

16 Тільки з міст тих народів, які Господь, Бог твій, дає тобі на володіння, не позоставиш при житті жодної душі,

17 бо конче вчиниш їх закляттям: Хіттеянина, і Амореянина, і Ханаанеянина, і Періззеянина, і Хіввеянина, і Євусеянина, як наказав був тобі Господь, Бог твій,

18 щоб вони не навчили вас робити такого, як усі їхні гидо́ти, що робили вони богам своїм, бо тоді́ згрішите́ ви перед Господом, Богом своїм.

19 Коли будеш обляга́ти місто багато днів, щоб воювати з ним та щоб здобути його, то не знищиш його де́рева, і не піднесеш сокири на нього, бо з нього ти їстимеш, і його не будеш стинати, бо чи ж пільне де́рево — то чоловік, щоб увійти перед тобою до обложеного міста?

20 Тільки дерево, що про нього ти знаєш, що воно не дерево на їжу, його знищиш та зітне́ш, і будеш будувати з ньо́го речі обляга́ння проти того міста, яке провадить з тобою війну, аж до упадку його.

Второзаконие

Глава 20

1 Когда отправитесь в поход против врагов ваших и лицом к лицу встретите силу, вас превосходящую, — войско больше вашего, коней и колесницы, — не бойтесь, ведь с вами будет ГОСПОДЬ, Бог ваш, Который вывел вас из Египта!

2 Пусть перед сражением выйдет к войску священник и скажет, ко всем обращаясь:

3 „Слушай, Израиль! Сегодня в сражение вы вступаете с врагами вашими. Не падайте же духом! Не бойтесь, не трепещите перед ними и не страшитесь их!

4 На битву эту ГОСПОДЬ, Бог ваш, выходит вместе с вами, чтобы сразиться с врагами вашими и спасти вас“.

5 А приставники должны объявить воинам: „Если кто построил новый дом, но еще не начал жить в нем, пусть возвращается домой. Ведь может случиться, что он падет в сражении, и кто-то другой освятит дом — отметит в нем новоселье.

6 И кто насадил виноградник, но плодами его еще не воспользовался, пусть возвращается домой: ведь если падет он в сражении, достанутся те плоды другому.

7 И тот из вас, кто успел обручиться, но еще не взял свою суженую в жены, пусть домой возвращается: ведь если падет он в сражении, кто-то другой возьмет ее в жены“.

8 И вот что еще должны сказать приставники: „Кто малодушен и робок, пусть тоже домой возвращается, дабы робость эта не передалась братьям его“.

9 После этого обращения приставников к войску военачальники примут командование.

10 Подойдя к какому-либо городу, чтобы осадить его, сначала предложите ему мирные условия.

11 Если вам скажут: „Согласны на мир!“ — и добровольно откроют ворота, тогда все жители города должны будут нести трудовую повинность, работая на вас.

12 Если же горожане отвергнут предложение о мире и решатся воевать с вами, — начинайте осаду.

13 Когда ГОСПОДЬ, Бог ваш, дарует вам победу, поразите мечом всех мужчин в городе.

14 Однако вы можете взять себе как добычу женщин, детей, скот и всё, что ни есть в том городе, — всё его добро. Можете пользоваться всем, что возьмете как военную добычу у врагов ваших, — всем, что отдал вам ГОСПОДЬ, Бог ваш.

15 Вот так вы должны поступать с городами, находящимися далеко от вас, а не с теми, которые принадлежат здешним народам.

16 В городах этих народов, землю которых ГОСПОДЬ, Бог ваш, отдает вам в наследство, не оставляйте в живых никого.

17 По повелению ГОСПОДА, Бога вашего, вы должны предать заклятию и уничтожить хеттов, амореев, ханаанеев, периззеев, хиввеев и евусеев,

18 дабы они не научили вас тем мерзостям, что сами творили в угоду своим богам, и тем не ввели вас в грех против ГОСПОДА, Бога вашего.

19 Когда предпринимаете наступление на какой-нибудь город и приходится его долго держать в осаде, не вырубайте вокруг него деревья. Их плодами вы будете питаться и потому не должны предавать их топору. Такое дерево — не воин в поле, чтобы вам нападать на него.

20 Рубите лишь те деревья, которые, как вы знаете, съедобных плодов не приносят; такие можете использовать для осадных работ против города, ведущего с вами войну, пока не падет он.

Повторення Закону

Розділ 20

Второзаконие

Глава 20

1 Коли ти вийдеш на війну проти свого ворога, та побачиш коні й вози, та народ, численніший від тебе, то не будеш боятися їх, бо з тобою Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського кра́ю.

1 Когда отправитесь в поход против врагов ваших и лицом к лицу встретите силу, вас превосходящую, — войско больше вашего, коней и колесницы, — не бойтесь, ведь с вами будет ГОСПОДЬ, Бог ваш, Который вывел вас из Египта!

2 І станеться, коли ви приступите до бо́ю, то піді́йде священик і буде промовляти до народу,

2 Пусть перед сражением выйдет к войску священник и скажет, ко всем обращаясь:

3 та й скаже до них: „Слухай, Ізраїлю, ви приступаєте сьогодні до бо́ю проти ваших ворогів. Нехай не зм'якне серце ваше, — не бійтеся, і не страшіться, і не лякайтеся їх,

3 „Слушай, Израиль! Сегодня в сражение вы вступаете с врагами вашими. Не падайте же духом! Не бойтесь, не трепещите перед ними и не страшитесь их!

4 бо Господь, Бог ваш, Він Той, що йде з вами воювати для вас з вашими ворогами, щоб спасти вас!“

4 На битву эту ГОСПОДЬ, Бог ваш, выходит вместе с вами, чтобы сразиться с врагами вашими и спасти вас“.

5 А урядники будуть промовляти до народу, говорячи: „Хто є тут такий, що збудував нови́й дім, та не справив обряду поно́вин? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не померти на війні, і щоб інший хто не справив на ньому обряду поно́вин.

5 А приставники должны объявить воинам: „Если кто построил новый дом, но еще не начал жить в нем, пусть возвращается домой. Ведь может случиться, что он падет в сражении, и кто-то другой освятит дом — отметит в нем новоселье.

6 І хто є тут такий, що засадив виноградника та не користався ним? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не померти на війні, і щоб інший хто не скористався ним.

6 И кто насадил виноградник, но плодами его еще не воспользовался, пусть возвращается домой: ведь если падет он в сражении, достанутся те плоды другому.

7 А хто є тут такий, що засватав жінку, та не взяв її? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не померти на війні, і щоб інший хто не взяв її“.

7 И тот из вас, кто успел обручиться, но еще не взял свою суженую в жены, пусть домой возвращается: ведь если падет он в сражении, кто-то другой возьмет ее в жены“.

8 І далі промовлятимуть урядники до народу та й скажуть: „Хто є тут такий, що лякли́вий та м'якосе́рдий? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не розсла́бив він серця́ братів своїх, як є серце його“.

8 И вот что еще должны сказать приставники: „Кто малодушен и робок, пусть тоже домой возвращается, дабы робость эта не передалась братьям его“.

9 І станеться, коли урядники закінча́ть промовляти до народу, то призначать зверхників для військо́вих відділів на чоло́ народу.

9 После этого обращения приставников к войску военачальники примут командование.

10 Коли ти приступиш до міста, щоб воювати з ним, то запропонуй йому перше мир.

10 Подойдя к какому-либо городу, чтобы осадить его, сначала предложите ему мирные условия.

11 І станеться, якщо воно відповість тобі: „Мир“, і відчинить браму тобі, то ввесь той народ, що знаходиться в ньому, буде тобі на данину, і буде служити тобі.

11 Если вам скажут: „Согласны на мир!“ — и добровольно откроют ворота, тогда все жители города должны будут нести трудовую повинность, работая на вас.

12 А якщо воно не зами́рить з тобою, і буде прова́дити з тобою війну, то обло́жиш його.

12 Если же горожане отвергнут предложение о мире и решатся воевать с вами, — начинайте осаду.

13 І Господь, Бог твій, дасть його в руку твою, а ти повбиваєш усю чоловічу стать його вістрям меча.

13 Когда ГОСПОДЬ, Бог ваш, дарует вам победу, поразите мечом всех мужчин в городе.

14 Тільки жіно́к, і дітей, і худобу, і все, що буде в тім місті, всю здо́бич його забере́ш собі, і будеш ти їсти здо́бич ворогів своїх, що дав тобі Господь, Бог твій.

14 Однако вы можете взять себе как добычу женщин, детей, скот и всё, что ни есть в том городе, — всё его добро. Можете пользоваться всем, что возьмете как военную добычу у врагов ваших, — всем, что отдал вам ГОСПОДЬ, Бог ваш.

15 Так ти зробиш усім містам, дуже далеким від тебе, що вони не з міст цих народів.

15 Вот так вы должны поступать с городами, находящимися далеко от вас, а не с теми, которые принадлежат здешним народам.

16 Тільки з міст тих народів, які Господь, Бог твій, дає тобі на володіння, не позоставиш при житті жодної душі,

16 В городах этих народов, землю которых ГОСПОДЬ, Бог ваш, отдает вам в наследство, не оставляйте в живых никого.

17 бо конче вчиниш їх закляттям: Хіттеянина, і Амореянина, і Ханаанеянина, і Періззеянина, і Хіввеянина, і Євусеянина, як наказав був тобі Господь, Бог твій,

17 По повелению ГОСПОДА, Бога вашего, вы должны предать заклятию и уничтожить хеттов, амореев, ханаанеев, периззеев, хиввеев и евусеев,

18 щоб вони не навчили вас робити такого, як усі їхні гидо́ти, що робили вони богам своїм, бо тоді́ згрішите́ ви перед Господом, Богом своїм.

18 дабы они не научили вас тем мерзостям, что сами творили в угоду своим богам, и тем не ввели вас в грех против ГОСПОДА, Бога вашего.

19 Коли будеш обляга́ти місто багато днів, щоб воювати з ним та щоб здобути його, то не знищиш його де́рева, і не піднесеш сокири на нього, бо з нього ти їстимеш, і його не будеш стинати, бо чи ж пільне де́рево — то чоловік, щоб увійти перед тобою до обложеного міста?

19 Когда предпринимаете наступление на какой-нибудь город и приходится его долго держать в осаде, не вырубайте вокруг него деревья. Их плодами вы будете питаться и потому не должны предавать их топору. Такое дерево — не воин в поле, чтобы вам нападать на него.

20 Тільки дерево, що про нього ти знаєш, що воно не дерево на їжу, його знищиш та зітне́ш, і будеш будувати з ньо́го речі обляга́ння проти того міста, яке провадить з тобою війну, аж до упадку його.

20 Рубите лишь те деревья, которые, как вы знаете, съедобных плодов не приносят; такие можете использовать для осадных работ против города, ведущего с вами войну, пока не падет он.

1.0x