ЛевитРозділ 22 |
|
1 |
|
2 „Промовляй до Аарона й до синів його, і нехай вони обере́жно поводяться зо святощами Ізраїлевих синів, які вони посвячують Мені, і нехай не безчестять Мого святого Ймення. Я — Господь! |
|
3 Скажи їм: На ваші покоління кожен чоловік, що набли́зиться зо всякого вашого насіння до святощів, які Ізраїлеві сини посвятять Господе́ві, а нечистість його на нім, то буде винищена душа та з-перед лиця Мого. Я — Господь! |
|
4 Кожен чоловік з Ааро́нового насіння, коли він прокаже́ний або течи́вий, не буде їсти зо святощів, аж поки очиститься. А хто доторкнеться всякого нечистого від мертвого тіла, або чоловік, що з нього вийде насіння лежа́ння, |
|
5 або хто доторкнеться до всякого плазуна́, через якого він стане нечистий, або до людини́, через яку стане нечистий, через усяку нечистість її, — |
|
6 особа, що доторкнеться до того, то стане нечиста аж до вечора, і не буде їсти зо святощів, поки не обмиє свого тіла в воді. |
|
7 А коли за́йде сонце, то стане він чистий, а потім буде їсти зо святощів, бо це хліб його. |
|
8 Па́дла та розша́рпаного не буде він їсти, щоб не занечиститись ним. Я — Господь! |
|
9 І будуть вони стерегти́ Мої при́кази, — щоб не понести через те гріха́ на собі, і щоб не померти через нього, коли б збезче́стили їх. Я — Господь, що освячує їх! |
|
10 А кожен чужий не буде їсти святощів; осілий у священика й на́ймит не будуть їсти святощів. |
|
11 А коли священик купить чоловіка, — купівля срібла його це, — той буде їсти їх, також уро́джений дому його, — вони будуть їсти його хліб. |
|
12 А священикова дочка́, коли буде видана чужому чоловікові, вона не буде їсти принесених святощів. |
|
13 А священикова дочка́, коли буде вдова, або розве́дена, а дітей не має, і ве́рнеться до дому свого батька, — як за мо́лодости своєї, буде їсти з хліба ба́тька свого. А кожен чужий не буде їсти його. |
|
14 А чоловік, коли з'їсть святощі через по́милку, то докладе до неї п'яту частину її, і віддасть священикові ті святощі, |
|
15 і священики не збезчестять святощів Ізра́їлевих синів, що вони приносять Господе́ві, |
|
16 і не стягнуть на себе вини за провину їдження своїх святощів. Бо Я — Господь, що освячує їх“. |
|
17 |
|
18 „Промовляй до Ааро́на й до синів його, та до всіх Ізраїлевих синів, і скажеш їм: Кожен чоловік з Ізраїлевого дому та з прихо́дька між Ізраїлем, що принесе свою жертву за всякими своїми обі́тницями та за всякими дарува́ннями своїми, що принесе Господе́ві на цілопа́лення, |
|
19 то нехай принесе на вподобання ваше безвадного самця́ з худоби великої, з овець і з кіз. |
|
20 Жодного, що в нім вада, не принесете, бо не буде воно на вподо́бання вас. |
|
21 А чоловік, коли принесе Господе́ві мирну жертву на виразно ви́словлену обі́тницю або на дарунок, із худоби великої чи з худоби дрібної, — безвадна буде на вподо́бання, жодна вада не буде в ній: |
|
22 сліпа, або зла́мана, або скалічена, або шолуди́ва, або коро́стява, або паршива, — не принесете тих Господеві, і жертви огняно́ї не дасте з них на жертівника для Господа. |
|
23 А вола та вівцю з занадто довгим чи занадто коротким яким членом добровільно принесеш у жертву, а на обі́тницю вони не вгодні Богові. |
|
24 А того, що має ядра розчавлені, чи збиті, чи відірвані, чи відрізані, — не піднесете Господе́ві, і в вашому Кра́ї не зробите того. |
|
25 І з руки чужи́нця не принесете хліба нашого Бога зо всіх таких, бо в них зіпсуття їх, вада в них, — вони не будуть вгодні для вас“. |
|
26 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи: |
|
27 „Віл, або вівця, або коза, коли вродиться, то буде сім день під своєю матір'ю, а від дня во́сьмого й далі буде вгодне на жертву огняну́ для Господа. |
|
28 А корови та вівці, — її й маля́ її не заріжете одно́го дня. |
|
29 А коли будете прино́сити вдячну жертву для Господа, то приносьте так, щоб вона була вгодна. |
|
30 Того дня буде вона з'їджена, — не зоставите з неї аж до ра́нку. Я — Господь! |
|
31 І заповіді Мої будете додержувати, і будете виконувати їх. Я — Господь! |
|
32 І не будете безчестити Мого святого Ймення, і Я буду освячений серед Ізраїлевих синів. Я — Господь, що освячує вас, |
|
33 що вивів вас із єгипетського кра́ю, щоб бути вашим Богом. Я — Господь!“ |
ЛевитГлава 22 |
|
1 |
|
2 – Скажи Харуну и его сыновьям, что они должны бережно обращаться со священными приношениями, которые посвящают Мне исраильтяне, чтобы не бесчестить Моё святое имя. Я – Вечный. |
|
3 Скажи им: |
|
4 Если у потомка Харуна будет заразная кожная болезнь или выделения из полового органа, то ему нельзя есть священные приношения, пока он не очистится. Он будет нечист и тогда, когда коснётся чего-либо, осквернённого трупом или человеком, у которого было семяизвержение, |
|
5 или когда он коснётся пресмыкающегося, которое осквернит его, или человека, который так или иначе его осквернит. |
|
6 Тот, кто коснётся этого, будет нечист до вечера. Ему нельзя есть священных приношений, пока он не вымоется. |
|
7 Когда солнце сядет, он будет чист. Теперь он может есть священные приношения, потому что это – его пища. |
|
8 Ему нельзя есть павшее животное или животное, растерзанное дикими зверями, оскверняясь этим. Я – Вечный. |
|
9 Пусть священнослужители исполняют Мои повеления, чтобы не провиниться и не умереть за пренебрежение ими. Я – Вечный, Который освящает их. |
|
10 Никому постороннему нельзя есть священное приношение. Его нельзя есть ни гостю священнослужителя, ни его наёмному слуге. |
|
11 Но если священнослужитель купит раба или раб родится у него в доме, то раб может есть его пищу. |
|
12 Если дочь священнослужителя выйдет замуж не за священнослужителя, то ей нельзя есть священных даров. |
|
13 Но если дочь священнослужителя овдовеет или разведётся и, оставшись бездетной, вернётся, чтобы, как в юности, жить в отцовском доме, то она может есть пищу отца. Но никому постороннему есть её нельзя. |
|
14 Если кто-нибудь съест священное приношение по ошибке, то пусть возместит священнослужителю за приношение, прибавив к этому пятую часть от его стоимости. |
|
15 Пусть священнослужители не оскверняют священных даров, которые исраильтяне приносят Вечному, |
|
16 позволяя чужим есть священные дары и вводя их в грех, требующий выплату. Я – Вечный, Который освящает их». |
|
17 |
|
18 – Говори с Харуном и его сыновьями и со всеми исраильтянами, скажи им: |
|
19 то пусть это будет самец без изъяна из крупного скота, овец или коз, чтобы жертва была принята вам во благо. |
|
20 Не приводите животных с изъяном, потому что они не будут приняты вам во благо. |
|
21 Если кто-то приносит из крупного или мелкого скота жертву примирения Вечному по обету или в пожертвование, то пусть она будет безупречной, без единого изъяна, чтобы быть угодной. |
|
22 Не приносите Вечному слепых, покалеченных или уродливых животных, или животных с наростами, коростой или паршой. Не кладите таких животных на жертвенник как огненную жертву Вечному. |
|
23 Вы можете приносить в добровольное пожертвование вола или ягнёнка, у которых чересчур длинные или короткие члены тела, но для исполнения обета они не пригодны. |
|
24 Не приносите Вечному животное, яички которого повреждены, раздавлены, вырваны или отрезаны. Не делайте этого на вашей земле |
|
25 и не принимайте таких животных из рук чужеземцев, чтобы приносить их как пищу вашего Бога. Они не будут приняты вам во благо, потому что они изуродованы и имеют изъяны». |
|
26 Вечный сказал Мусе: |
|
27 – Когда рождается телёнок, ягнёнок или козлёнок, то пусть он семь дней остаётся при матери. Начиная с восьмого дня он будет пригоден для огненной жертвы Вечному. |
|
28 Не закалывайте корову или овцу в один день с её детёнышем. |
|
29 Когда вы будете приносить Вечному жертву примирения, то приносите её так, чтобы она была принята вам во благо. |
|
30 Её нужно съесть в тот же день; ничего не оставляйте до утра. Я – Вечный. |
|
31 Исполняйте Мои повеления и соблюдайте их. Я – Вечный. |
|
32 Не бесчестите Моё святое имя. Пусть исраильтяне почитают Меня святым. Я – Вечный, Который освящает вас, |
|
33 Который вывел вас из Египта, чтобы быть вашим Богом. Я – Вечный. |
ЛевитРозділ 22 |
ЛевитГлава 22 |
|
1 |
1 |
|
2 „Промовляй до Аарона й до синів його, і нехай вони обере́жно поводяться зо святощами Ізраїлевих синів, які вони посвячують Мені, і нехай не безчестять Мого святого Ймення. Я — Господь! |
2 – Скажи Харуну и его сыновьям, что они должны бережно обращаться со священными приношениями, которые посвящают Мне исраильтяне, чтобы не бесчестить Моё святое имя. Я – Вечный. |
|
3 Скажи їм: На ваші покоління кожен чоловік, що набли́зиться зо всякого вашого насіння до святощів, які Ізраїлеві сини посвятять Господе́ві, а нечистість його на нім, то буде винищена душа та з-перед лиця Мого. Я — Господь! |
3 Скажи им: |
|
4 Кожен чоловік з Ааро́нового насіння, коли він прокаже́ний або течи́вий, не буде їсти зо святощів, аж поки очиститься. А хто доторкнеться всякого нечистого від мертвого тіла, або чоловік, що з нього вийде насіння лежа́ння, |
4 Если у потомка Харуна будет заразная кожная болезнь или выделения из полового органа, то ему нельзя есть священные приношения, пока он не очистится. Он будет нечист и тогда, когда коснётся чего-либо, осквернённого трупом или человеком, у которого было семяизвержение, |
|
5 або хто доторкнеться до всякого плазуна́, через якого він стане нечистий, або до людини́, через яку стане нечистий, через усяку нечистість її, — |
5 или когда он коснётся пресмыкающегося, которое осквернит его, или человека, который так или иначе его осквернит. |
|
6 особа, що доторкнеться до того, то стане нечиста аж до вечора, і не буде їсти зо святощів, поки не обмиє свого тіла в воді. |
6 Тот, кто коснётся этого, будет нечист до вечера. Ему нельзя есть священных приношений, пока он не вымоется. |
|
7 А коли за́йде сонце, то стане він чистий, а потім буде їсти зо святощів, бо це хліб його. |
7 Когда солнце сядет, он будет чист. Теперь он может есть священные приношения, потому что это – его пища. |
|
8 Па́дла та розша́рпаного не буде він їсти, щоб не занечиститись ним. Я — Господь! |
8 Ему нельзя есть павшее животное или животное, растерзанное дикими зверями, оскверняясь этим. Я – Вечный. |
|
9 І будуть вони стерегти́ Мої при́кази, — щоб не понести через те гріха́ на собі, і щоб не померти через нього, коли б збезче́стили їх. Я — Господь, що освячує їх! |
9 Пусть священнослужители исполняют Мои повеления, чтобы не провиниться и не умереть за пренебрежение ими. Я – Вечный, Который освящает их. |
|
10 А кожен чужий не буде їсти святощів; осілий у священика й на́ймит не будуть їсти святощів. |
10 Никому постороннему нельзя есть священное приношение. Его нельзя есть ни гостю священнослужителя, ни его наёмному слуге. |
|
11 А коли священик купить чоловіка, — купівля срібла його це, — той буде їсти їх, також уро́джений дому його, — вони будуть їсти його хліб. |
11 Но если священнослужитель купит раба или раб родится у него в доме, то раб может есть его пищу. |
|
12 А священикова дочка́, коли буде видана чужому чоловікові, вона не буде їсти принесених святощів. |
12 Если дочь священнослужителя выйдет замуж не за священнослужителя, то ей нельзя есть священных даров. |
|
13 А священикова дочка́, коли буде вдова, або розве́дена, а дітей не має, і ве́рнеться до дому свого батька, — як за мо́лодости своєї, буде їсти з хліба ба́тька свого. А кожен чужий не буде їсти його. |
13 Но если дочь священнослужителя овдовеет или разведётся и, оставшись бездетной, вернётся, чтобы, как в юности, жить в отцовском доме, то она может есть пищу отца. Но никому постороннему есть её нельзя. |
|
14 А чоловік, коли з'їсть святощі через по́милку, то докладе до неї п'яту частину її, і віддасть священикові ті святощі, |
14 Если кто-нибудь съест священное приношение по ошибке, то пусть возместит священнослужителю за приношение, прибавив к этому пятую часть от его стоимости. |
|
15 і священики не збезчестять святощів Ізра́їлевих синів, що вони приносять Господе́ві, |
15 Пусть священнослужители не оскверняют священных даров, которые исраильтяне приносят Вечному, |
|
16 і не стягнуть на себе вини за провину їдження своїх святощів. Бо Я — Господь, що освячує їх“. |
16 позволяя чужим есть священные дары и вводя их в грех, требующий выплату. Я – Вечный, Который освящает их». |
|
17 |
17 |
|
18 „Промовляй до Ааро́на й до синів його, та до всіх Ізраїлевих синів, і скажеш їм: Кожен чоловік з Ізраїлевого дому та з прихо́дька між Ізраїлем, що принесе свою жертву за всякими своїми обі́тницями та за всякими дарува́ннями своїми, що принесе Господе́ві на цілопа́лення, |
18 – Говори с Харуном и его сыновьями и со всеми исраильтянами, скажи им: |
|
19 то нехай принесе на вподобання ваше безвадного самця́ з худоби великої, з овець і з кіз. |
19 то пусть это будет самец без изъяна из крупного скота, овец или коз, чтобы жертва была принята вам во благо. |
|
20 Жодного, що в нім вада, не принесете, бо не буде воно на вподо́бання вас. |
20 Не приводите животных с изъяном, потому что они не будут приняты вам во благо. |
|
21 А чоловік, коли принесе Господе́ві мирну жертву на виразно ви́словлену обі́тницю або на дарунок, із худоби великої чи з худоби дрібної, — безвадна буде на вподо́бання, жодна вада не буде в ній: |
21 Если кто-то приносит из крупного или мелкого скота жертву примирения Вечному по обету или в пожертвование, то пусть она будет безупречной, без единого изъяна, чтобы быть угодной. |
|
22 сліпа, або зла́мана, або скалічена, або шолуди́ва, або коро́стява, або паршива, — не принесете тих Господеві, і жертви огняно́ї не дасте з них на жертівника для Господа. |
22 Не приносите Вечному слепых, покалеченных или уродливых животных, или животных с наростами, коростой или паршой. Не кладите таких животных на жертвенник как огненную жертву Вечному. |
|
23 А вола та вівцю з занадто довгим чи занадто коротким яким членом добровільно принесеш у жертву, а на обі́тницю вони не вгодні Богові. |
23 Вы можете приносить в добровольное пожертвование вола или ягнёнка, у которых чересчур длинные или короткие члены тела, но для исполнения обета они не пригодны. |
|
24 А того, що має ядра розчавлені, чи збиті, чи відірвані, чи відрізані, — не піднесете Господе́ві, і в вашому Кра́ї не зробите того. |
24 Не приносите Вечному животное, яички которого повреждены, раздавлены, вырваны или отрезаны. Не делайте этого на вашей земле |
|
25 І з руки чужи́нця не принесете хліба нашого Бога зо всіх таких, бо в них зіпсуття їх, вада в них, — вони не будуть вгодні для вас“. |
25 и не принимайте таких животных из рук чужеземцев, чтобы приносить их как пищу вашего Бога. Они не будут приняты вам во благо, потому что они изуродованы и имеют изъяны». |
|
26 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи: |
26 Вечный сказал Мусе: |
|
27 „Віл, або вівця, або коза, коли вродиться, то буде сім день під своєю матір'ю, а від дня во́сьмого й далі буде вгодне на жертву огняну́ для Господа. |
27 – Когда рождается телёнок, ягнёнок или козлёнок, то пусть он семь дней остаётся при матери. Начиная с восьмого дня он будет пригоден для огненной жертвы Вечному. |
|
28 А корови та вівці, — її й маля́ її не заріжете одно́го дня. |
28 Не закалывайте корову или овцу в один день с её детёнышем. |
|
29 А коли будете прино́сити вдячну жертву для Господа, то приносьте так, щоб вона була вгодна. |
29 Когда вы будете приносить Вечному жертву примирения, то приносите её так, чтобы она была принята вам во благо. |
|
30 Того дня буде вона з'їджена, — не зоставите з неї аж до ра́нку. Я — Господь! |
30 Её нужно съесть в тот же день; ничего не оставляйте до утра. Я – Вечный. |
|
31 І заповіді Мої будете додержувати, і будете виконувати їх. Я — Господь! |
31 Исполняйте Мои повеления и соблюдайте их. Я – Вечный. |
|
32 І не будете безчестити Мого святого Ймення, і Я буду освячений серед Ізраїлевих синів. Я — Господь, що освячує вас, |
32 Не бесчестите Моё святое имя. Пусть исраильтяне почитают Меня святым. Я – Вечный, Который освящает вас, |
|
33 що вивів вас із єгипетського кра́ю, щоб бути вашим Богом. Я — Господь!“ |
33 Который вывел вас из Египта, чтобы быть вашим Богом. Я – Вечный. |