ПсалмиПсалом 91 |
|
1 |
|
2 То добре, щоб дякувати Господе́ві й виспі́вувати Йме́ння Твоє, о Всевишній, |
|
3 вранці розповіда́ти про милість Твою, а ночами — про правду Твою — |
|
4 на десятистру́нній й на а́рфі, на лю́тні та гу́слах, |
|
5 бо потішив мене Ти, о Господи, вчинком Своїм, — про діла́ Твоїх рук я співаю! |
|
6 Які то вели́чні діла Твої, Господи, дуже глибокі думки́ Твої, |
|
7 — нерозумна люди́на не знає, а недо́умок не зрозуміє того́! |
|
8 Коли несправедливі ростуть, як трава, і цвітуть всі злочи́нці, то на те, щоб навіки були вони знищені, — |
|
9 а Ти, Господи, на висоті повік-віку! |
|
10 Бо ось вороги Твої, Господи, бо ось вороги Твої згинуть, розпоро́шаться всі беззако́нники! |
|
11 І Ти ро́га мого підні́с немов в одноро́жця, мене намастив Ти оливою свіжою. |
|
12 І дивилося око моє на зане́пад моїх ворогів, тих злочинців, що на мене встають, — почують про це мої уші! |
|
13 Зацвіте́ справедливий, як па́льма, і ви́женеться, немов кедр на Лива́ні, — |
|
14 посаджені в домі Господнім цвітуть на подві́р'ях нашого Бога, |
|
15 іще в сивині́ вони будуть цвісти́, будуть ситі та свіжі, |
|
16 щоб розповідати, що щирий Господь, моя скеля, і в Ньому неправди нема! |
ЗабурПеснь 91 |
|
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
5 |
|
6 |
|
7 |
|
8 |
|
9 |
|
10 |
|
11 |
|
12 |
|
13 |
|
14 |
|
15 |
|
16 |
ПсалмиПсалом 91 |
ЗабурПеснь 91 |
|
1 |
1 |
|
2 То добре, щоб дякувати Господе́ві й виспі́вувати Йме́ння Твоє, о Всевишній, |
2 |
|
3 вранці розповіда́ти про милість Твою, а ночами — про правду Твою — |
3 |
|
4 на десятистру́нній й на а́рфі, на лю́тні та гу́слах, |
4 |
|
5 бо потішив мене Ти, о Господи, вчинком Своїм, — про діла́ Твоїх рук я співаю! |
5 |
|
6 Які то вели́чні діла Твої, Господи, дуже глибокі думки́ Твої, |
6 |
|
7 — нерозумна люди́на не знає, а недо́умок не зрозуміє того́! |
7 |
|
8 Коли несправедливі ростуть, як трава, і цвітуть всі злочи́нці, то на те, щоб навіки були вони знищені, — |
8 |
|
9 а Ти, Господи, на висоті повік-віку! |
9 |
|
10 Бо ось вороги Твої, Господи, бо ось вороги Твої згинуть, розпоро́шаться всі беззако́нники! |
10 |
|
11 І Ти ро́га мого підні́с немов в одноро́жця, мене намастив Ти оливою свіжою. |
11 |
|
12 І дивилося око моє на зане́пад моїх ворогів, тих злочинців, що на мене встають, — почують про це мої уші! |
12 |
|
13 Зацвіте́ справедливий, як па́льма, і ви́женеться, немов кедр на Лива́ні, — |
13 |
|
14 посаджені в домі Господнім цвітуть на подві́р'ях нашого Бога, |
14 |
|
15 іще в сивині́ вони будуть цвісти́, будуть ситі та свіжі, |
15 |
|
16 щоб розповідати, що щирий Господь, моя скеля, і в Ньому неправди нема! |
16 |