1-а СамуїловаРозділ 8 |
|
1 |
|
2 І було ім'я́ перворі́дного сина його Йоїл, а ім'я́ другого його — Авійя, судді в Беер-Шеві. |
|
3 А сини його не йшли його дорогою, — і вхиля́лись до зи́ску, і брали пі́дкупа, і ламали Зако́на. |
|
4 І зібралися всі Ізраїлеві старші́, і прийшли до Самуїла до Рами́, |
|
5 та й сказали до нього: „Ось ти поста́рівся, а сини твої не йдуть доро́гами твоїми. Тепер настанови́ нам царя́, щоб судив нас, як у всіх наро́дів“. |
|
6 І була та річ зла в Самуїлових оча́х, як вони сказали: „Настанови́ нам царя́, щоб судив нас“. І молився Самуїл до Господа. |
|
7 І сказав Господь до Самуїла: „Послухай голосу того наро́ду щодо всього, про що́ він сказав тобі, бо не тобою вони пого́рдували, але Мною пого́рдували, щоб Я не царюва́в над ними. |
|
8 Як усі ті діла́, що вони чинили від дня, коли Я вивів їх з Єгипту, і́ аж до цього дня, і як вони ки́дали Мене й служили іншим бога́м, так вони чинять і тобі. |
|
9 А тепер послухай їхнього голосу, тільки конче остереже́ш їх, і розповіси їм пра́во того царя, що буде царюва́ти над ними“. |
|
10 І переказав Самуїл всі Господні слова́ до наро́ду, що жадав від нього царя, |
|
11 і сказав: „Оце буде пра́во царя, що царюва́тиме над вами: він ві́зьме синів ваших і поставить собі в колесни́ці свої та серед їздців своїх, і вони бу́дуть бігати перед колесни́цею його́; |
|
12 і щоб поставити собі тисячників та п'ятдесятників, і щоб орати о́рку його, і щоб жати жни́во його, і щоб робити збро́ю військо́ву його та колесни́чні прила́ддя його. |
|
13 А дочо́к ваших забере за мирова́рниць, і за куха́рок, і за пе́карок. |
|
14 І він позабирає поля ваші, і виноградники ваші, та кращі ваші оли́вки, — і пороздає своїм слу́гам. |
|
15 А з вашого по́сіву та з ваших виноградників братиме десятину, і даватиме своїм е́внухам та своїм слу́гам. |
|
16 І він забере рабів ваших, і ваших невільниць, і найліпших ваших юнакі́в, і ваших ослів, — і буде вживати їх на роботу свою. |
|
17 Він братиме десятину з вашої ота́ри, а ви станете йому за рабів. |
|
18 І ви будете кли́кати того дня проти вашого царя́, якого собі ви́брали, — та не відпові́сть вам Господь того дня!“ |
|
19 Та наро́д відмо́вився слухати Самуїлового голосу, та й сказав: „Ні, — нехай тільки цар буде над нами! |
|
20 І бу́демо ми, як усі люди, і буде нас судити наш цар. І він ходи́тиме перед нами, і прова́дитиме наші ві́йни“. |
|
21 І вислухав Самуїл усі слова́ наро́ду, і переказав їх го́лосно Господе́ві. |
|
22 А Господь сказав до Самуїла: „Послу́хайся їхнього голосу, і постав їм царя́!“ І сказав Самуїл до Ізраїлевих людей: „Ідіть кожен до міста свого!“ |
Первая хроника царствГлава 8 |
|
1 |
|
2 Его первенца звали Иоиль, а второго сына – Авия. Они были судьями в Беэр-Шеве. |
|
3 Но его сыновья не следовали по отцовским стопам. Они гонялись за нечестной наживой, брали взятки и извращали правосудие. |
|
4 Все старейшины Исраила собрались вместе и пришли к Шемуилу в Раму. |
|
5 Они сказали ему: |
|
6 Но когда они сказали: |
|
7 и Вечный сказал ему: |
|
8 Как они поступали со Мной с того дня, как Я вывел их из Египта, и до сегодняшнего дня, оставляя Меня и служа другим богам, так они поступают и с тобой. |
|
9 Итак, послушайся их, но строго предупреди и расскажи, что станет делать царь, который будет ими править. |
|
10 Шемуил пересказал все слова Вечного народу, который просил у него царя. |
|
11 Он сказал: |
|
12 Некоторых он назначит начальниками над тысячью воинами, а некоторых – над пятьюдесятью. Одним он повелит пахать его землю и собирать его урожай, а другим – делать воинское оружие и снаряжение для его колесниц. |
|
13 Он возьмёт ваших дочерей, чтобы они приготавливали благовония, готовили пищу и пекли хлеб. |
|
14 Он возьмёт у вас лучшие поля, виноградники и оливковые рощи и отдаст их своим слугам. |
|
15 Он возьмёт десятую часть вашего зерна и винограда и отдаст своим приближённым и слугам. |
|
16 Ваших слуг и служанок, и ваших юношей, и ваших ослов он заберёт себе. |
|
17 Он возьмёт десятую часть вашего мелкого скота, а сами вы станете у него рабами. |
|
18 Когда этот день наступит, вы взмолитесь об избавлении от царя, которого выбрали, но Вечный не ответит вам. |
|
19 Но народ отказался слушать Шемуила. |
|
20 Тогда мы будем как все другие народы: царь будет править нами, выходить перед нами и вести наши войны. |
|
21 Услышав всё, что сказал народ, Шемуил повторил это перед Вечным. |
|
22 Вечный ответил: |
1-а СамуїловаРозділ 8 |
Первая хроника царствГлава 8 |
|
1 |
1 |
|
2 І було ім'я́ перворі́дного сина його Йоїл, а ім'я́ другого його — Авійя, судді в Беер-Шеві. |
2 Его первенца звали Иоиль, а второго сына – Авия. Они были судьями в Беэр-Шеве. |
|
3 А сини його не йшли його дорогою, — і вхиля́лись до зи́ску, і брали пі́дкупа, і ламали Зако́на. |
3 Но его сыновья не следовали по отцовским стопам. Они гонялись за нечестной наживой, брали взятки и извращали правосудие. |
|
4 І зібралися всі Ізраїлеві старші́, і прийшли до Самуїла до Рами́, |
4 Все старейшины Исраила собрались вместе и пришли к Шемуилу в Раму. |
|
5 та й сказали до нього: „Ось ти поста́рівся, а сини твої не йдуть доро́гами твоїми. Тепер настанови́ нам царя́, щоб судив нас, як у всіх наро́дів“. |
5 Они сказали ему: |
|
6 І була та річ зла в Самуїлових оча́х, як вони сказали: „Настанови́ нам царя́, щоб судив нас“. І молився Самуїл до Господа. |
6 Но когда они сказали: |
|
7 І сказав Господь до Самуїла: „Послухай голосу того наро́ду щодо всього, про що́ він сказав тобі, бо не тобою вони пого́рдували, але Мною пого́рдували, щоб Я не царюва́в над ними. |
7 и Вечный сказал ему: |
|
8 Як усі ті діла́, що вони чинили від дня, коли Я вивів їх з Єгипту, і́ аж до цього дня, і як вони ки́дали Мене й служили іншим бога́м, так вони чинять і тобі. |
8 Как они поступали со Мной с того дня, как Я вывел их из Египта, и до сегодняшнего дня, оставляя Меня и служа другим богам, так они поступают и с тобой. |
|
9 А тепер послухай їхнього голосу, тільки конче остереже́ш їх, і розповіси їм пра́во того царя, що буде царюва́ти над ними“. |
9 Итак, послушайся их, но строго предупреди и расскажи, что станет делать царь, который будет ими править. |
|
10 І переказав Самуїл всі Господні слова́ до наро́ду, що жадав від нього царя, |
10 Шемуил пересказал все слова Вечного народу, который просил у него царя. |
|
11 і сказав: „Оце буде пра́во царя, що царюва́тиме над вами: він ві́зьме синів ваших і поставить собі в колесни́ці свої та серед їздців своїх, і вони бу́дуть бігати перед колесни́цею його́; |
11 Он сказал: |
|
12 і щоб поставити собі тисячників та п'ятдесятників, і щоб орати о́рку його, і щоб жати жни́во його, і щоб робити збро́ю військо́ву його та колесни́чні прила́ддя його. |
12 Некоторых он назначит начальниками над тысячью воинами, а некоторых – над пятьюдесятью. Одним он повелит пахать его землю и собирать его урожай, а другим – делать воинское оружие и снаряжение для его колесниц. |
|
13 А дочо́к ваших забере за мирова́рниць, і за куха́рок, і за пе́карок. |
13 Он возьмёт ваших дочерей, чтобы они приготавливали благовония, готовили пищу и пекли хлеб. |
|
14 І він позабирає поля ваші, і виноградники ваші, та кращі ваші оли́вки, — і пороздає своїм слу́гам. |
14 Он возьмёт у вас лучшие поля, виноградники и оливковые рощи и отдаст их своим слугам. |
|
15 А з вашого по́сіву та з ваших виноградників братиме десятину, і даватиме своїм е́внухам та своїм слу́гам. |
15 Он возьмёт десятую часть вашего зерна и винограда и отдаст своим приближённым и слугам. |
|
16 І він забере рабів ваших, і ваших невільниць, і найліпших ваших юнакі́в, і ваших ослів, — і буде вживати їх на роботу свою. |
16 Ваших слуг и служанок, и ваших юношей, и ваших ослов он заберёт себе. |
|
17 Він братиме десятину з вашої ота́ри, а ви станете йому за рабів. |
17 Он возьмёт десятую часть вашего мелкого скота, а сами вы станете у него рабами. |
|
18 І ви будете кли́кати того дня проти вашого царя́, якого собі ви́брали, — та не відпові́сть вам Господь того дня!“ |
18 Когда этот день наступит, вы взмолитесь об избавлении от царя, которого выбрали, но Вечный не ответит вам. |
|
19 Та наро́д відмо́вився слухати Самуїлового голосу, та й сказав: „Ні, — нехай тільки цар буде над нами! |
19 Но народ отказался слушать Шемуила. |
|
20 І бу́демо ми, як усі люди, і буде нас судити наш цар. І він ходи́тиме перед нами, і прова́дитиме наші ві́йни“. |
20 Тогда мы будем как все другие народы: царь будет править нами, выходить перед нами и вести наши войны. |
|
21 І вислухав Самуїл усі слова́ наро́ду, і переказав їх го́лосно Господе́ві. |
21 Услышав всё, что сказал народ, Шемуил повторил это перед Вечным. |
|
22 А Господь сказав до Самуїла: „Послу́хайся їхнього голосу, і постав їм царя́!“ І сказав Самуїл до Ізраїлевих людей: „Ідіть кожен до міста свого!“ |
22 Вечный ответил: |