ДаниїлРозділ 10 |
|
1 |
|
2 „Тими днями я, Даниїл, був у жало́бі три тижні ча́су. |
|
3 Лю́бої стра́ви я не їв, а м'ясо й вино не вхо́дило до моїх уст, і нама́щуватися — не нама́щувався я аж до ви́повнення цих трьох тижнів ча́су. |
|
4 А двадцятого й четвертого дня першого місяця та був я при великій річці, — це Хідде́кел. |
|
5 І звів я свої очі та й побачив, аж ось один чоловік, одя́гнений у льняну́ одіж, а сте́гна його опере́зані золотом з Уфазу. |
|
6 А тіло його — як топа́з, а обличчя його — як вид бли́скавки, а очі його — як огняне́ по́лум'я, а раме́на його та ноги його — ніби блиску́ча мідь, а звук слів його — як гук на́товпу. |
|
7 А я, Даниїл, сам бачив це виді́ння, а люди, що були ра́зом зо мною, не бачили цього видіння, але велике тремті́ння спало на них, і вони повтікали в укриття́. |
|
8 А я зостався сам, і бачив це велике виді́ння, — і не зоста́лося в мені сили, а краса́ обличчя мого змінилася й зни́щилася, і я не заде́ржав у собі сили. |
|
9 І почув я голос його слів. А як почув я голос його слів, то я зомлів, і припав своїм обличчям до землі. |
|
10 І ось рука доторкну́лася до мене, і звела́ мене на коліна мої та на долоні моїх рук. |
|
11 І сказав він до мене: „Даниїле, му́жу любий, зрозумій ті слова́, що я скажу́ тобі, і стань на своєму місці, бо тепер я по́сланий до тебе!“ А коли він говорив зо мною це слово, устав я й тремтів. |
|
12 А він промовив до мене: „Не бійся, Даниїле, бо від першого дня, коли ти дав своє серце, щоб зрозуміти видіння, і щоб упокори́тися перед лицем твого Бога, були почуті слова́ твої, і я прийшов ради твоїх слів. |
|
13 Але князь перського царства стояв проти мене двадцять і один день, і ось Михаїл, один із перших начальників, прийшов допомогти мені, а я позоставив його там при начальниках перських царів. |
|
14 І прийшов я, щоб ти зрозумів, що станеться твоєму наро́дові в кінці днів, бо це видіння ще на наступні дні“. |
|
15 А коли він говорив зо мною оці слова, я схилив своє обличчя до землі, і занімів. |
|
16 І ось хтось, як подоба до лю́дських синів, доторкнувся до губ моїх, і я відкрив свої уста, і говорив та й сказав тому, хто стояв передо мною: „Мій пане, у цьому видінні оберну́лися на мене бо́лі мої, і я не заде́ржав сили в собі. |
|
17 І як може цей раб мого пана говорити з оцим моїм паном, коли в мені тепер нема сили, і не залишилося й духу?“ |
|
18 І знов доторкнувся до мене хтось, як вид люди́ни, і зміцни́в мене, |
|
19 та й сказав: „Не бійся, любий му́жу, — мир тобі! Будь міцни́й і будь си́льний!“ А коли він говорив зо мною, я зміцни́вся й сказав: „Нехай говорить мій пан, бо я зміцни́вся!“ |
|
20 І він сказав: „Чи ти знаєш, чого я до тебе прийшов? Та тепер я верта́юсь, щоб воювати з пе́рським кня́зем, а коли ви́йду, то ось при́йде грецький князь. |
|
21 Але́ об'являю тобі записане в книзі правди. І немає ніко́го, хто зміцняв би мене проти них, окрім вашого кня́зя Михаїла. |
Книга пророка ДаниилаГлава 10 |
|
1 |
|
2 |
|
3 Хлеба вожделенного не ел, и мясо и вино не входило в уста мои, и мастьми не умащался, доколе не исполнились три седмицы дней. |
|
4 |
|
5 Тогда я поднял глаза мои, и вижу, и се, муж один, облеченный в льняную одежду, и чресла его опоясаны уфасским золотом. |
|
6 И тело его как хризолит, и лице его как вид молнии, и очи его как горящие лампады, и руки его и ноги его как блестящая медь полированная; и звук слов его, как голос шума народного. |
|
7 |
|
8 А я остался один, и когда видел великое сие видение, не осталось силы во мне, цвет лица у меня переменился ужасно, и я не мог собраться с силами. |
|
9 И слышу потом голос слов его; и услышав голос слов его, я упал ниц, отягченный дремотою, и лежал лицем к земле. |
|
10 И се, коснулась меня рука, и приподняла меня на колена мои и на длани рук моих. |
|
11 И сказал он мне: Даниил, человек Боголюбезный! внимай словам, которые я скажу тебе, и стой, как стоять тебе надобно, потому что я ныне прислан к тебе. И когда он говорил со мною слово сие, я стоял и дрожал. |
|
12 И сказал он мне: не бойся, Даниил; ибо с самого первого дня, как ты предал сердце свое, чтоб получить разумение и сокрушиться пред Богом твоим, слова твои услышаны; и я пошел по словам твоим. |
|
13 И стоял предо мною князь царства персидского двадцать один день... и се, один из первых князей, Михаил, пришел помочь мне... и был я оставлен там у царей Персии... |
|
14 И пришел я открыть тебе, что случится с народом твоим в кончине дней: ибо видение относится еще к оным дням... |
|
15 |
|
16 И се, подобный сынам Адамовым коснулся губ моих, и я открыл уста мои и стал говорить, и сказал стоящему передо мною: господин мой, в видении оном все члены мои потряслись у меня, и не могу собраться с силами. |
|
17 И как может раб господина моего сего говорить с господином сим, когда теперь уже не остается силы во мне, и дыхание у меня прерывается? |
|
18 Тогда опять коснулся меня оный, подобный образом человеку, и укреплял меня. |
|
19 И сказал: не бойся, человек любезный! мир тебе; будь благодушен, будь благодушен! И когда он говорил со мною, я ободрился, и сказал: говори, господин мой, потому что ты подкрепил меня. |
|
20 Он сказал: знаешь ли, зачем я пришел к тебе?.. И ныне я возвращусь, чтобы сражаться с князем персидским... и я выступлю... и се, князь Иаван придет... |
|
21 Так, возвещу тебе, что начертано в книге истины... И нет никого, кто бы со мною стал против них, кроме Михаила, князя вашего... |
ДаниїлРозділ 10 |
Книга пророка ДаниилаГлава 10 |
|
1 |
1 |
|
2 „Тими днями я, Даниїл, був у жало́бі три тижні ча́су. |
2 |
|
3 Лю́бої стра́ви я не їв, а м'ясо й вино не вхо́дило до моїх уст, і нама́щуватися — не нама́щувався я аж до ви́повнення цих трьох тижнів ча́су. |
3 Хлеба вожделенного не ел, и мясо и вино не входило в уста мои, и мастьми не умащался, доколе не исполнились три седмицы дней. |
|
4 А двадцятого й четвертого дня першого місяця та був я при великій річці, — це Хідде́кел. |
4 |
|
5 І звів я свої очі та й побачив, аж ось один чоловік, одя́гнений у льняну́ одіж, а сте́гна його опере́зані золотом з Уфазу. |
5 Тогда я поднял глаза мои, и вижу, и се, муж один, облеченный в льняную одежду, и чресла его опоясаны уфасским золотом. |
|
6 А тіло його — як топа́з, а обличчя його — як вид бли́скавки, а очі його — як огняне́ по́лум'я, а раме́на його та ноги його — ніби блиску́ча мідь, а звук слів його — як гук на́товпу. |
6 И тело его как хризолит, и лице его как вид молнии, и очи его как горящие лампады, и руки его и ноги его как блестящая медь полированная; и звук слов его, как голос шума народного. |
|
7 А я, Даниїл, сам бачив це виді́ння, а люди, що були ра́зом зо мною, не бачили цього видіння, але велике тремті́ння спало на них, і вони повтікали в укриття́. |
7 |
|
8 А я зостався сам, і бачив це велике виді́ння, — і не зоста́лося в мені сили, а краса́ обличчя мого змінилася й зни́щилася, і я не заде́ржав у собі сили. |
8 А я остался один, и когда видел великое сие видение, не осталось силы во мне, цвет лица у меня переменился ужасно, и я не мог собраться с силами. |
|
9 І почув я голос його слів. А як почув я голос його слів, то я зомлів, і припав своїм обличчям до землі. |
9 И слышу потом голос слов его; и услышав голос слов его, я упал ниц, отягченный дремотою, и лежал лицем к земле. |
|
10 І ось рука доторкну́лася до мене, і звела́ мене на коліна мої та на долоні моїх рук. |
10 И се, коснулась меня рука, и приподняла меня на колена мои и на длани рук моих. |
|
11 І сказав він до мене: „Даниїле, му́жу любий, зрозумій ті слова́, що я скажу́ тобі, і стань на своєму місці, бо тепер я по́сланий до тебе!“ А коли він говорив зо мною це слово, устав я й тремтів. |
11 И сказал он мне: Даниил, человек Боголюбезный! внимай словам, которые я скажу тебе, и стой, как стоять тебе надобно, потому что я ныне прислан к тебе. И когда он говорил со мною слово сие, я стоял и дрожал. |
|
12 А він промовив до мене: „Не бійся, Даниїле, бо від першого дня, коли ти дав своє серце, щоб зрозуміти видіння, і щоб упокори́тися перед лицем твого Бога, були почуті слова́ твої, і я прийшов ради твоїх слів. |
12 И сказал он мне: не бойся, Даниил; ибо с самого первого дня, как ты предал сердце свое, чтоб получить разумение и сокрушиться пред Богом твоим, слова твои услышаны; и я пошел по словам твоим. |
|
13 Але князь перського царства стояв проти мене двадцять і один день, і ось Михаїл, один із перших начальників, прийшов допомогти мені, а я позоставив його там при начальниках перських царів. |
13 И стоял предо мною князь царства персидского двадцать один день... и се, один из первых князей, Михаил, пришел помочь мне... и был я оставлен там у царей Персии... |
|
14 І прийшов я, щоб ти зрозумів, що станеться твоєму наро́дові в кінці днів, бо це видіння ще на наступні дні“. |
14 И пришел я открыть тебе, что случится с народом твоим в кончине дней: ибо видение относится еще к оным дням... |
|
15 А коли він говорив зо мною оці слова, я схилив своє обличчя до землі, і занімів. |
15 |
|
16 І ось хтось, як подоба до лю́дських синів, доторкнувся до губ моїх, і я відкрив свої уста, і говорив та й сказав тому, хто стояв передо мною: „Мій пане, у цьому видінні оберну́лися на мене бо́лі мої, і я не заде́ржав сили в собі. |
16 И се, подобный сынам Адамовым коснулся губ моих, и я открыл уста мои и стал говорить, и сказал стоящему передо мною: господин мой, в видении оном все члены мои потряслись у меня, и не могу собраться с силами. |
|
17 І як може цей раб мого пана говорити з оцим моїм паном, коли в мені тепер нема сили, і не залишилося й духу?“ |
17 И как может раб господина моего сего говорить с господином сим, когда теперь уже не остается силы во мне, и дыхание у меня прерывается? |
|
18 І знов доторкнувся до мене хтось, як вид люди́ни, і зміцни́в мене, |
18 Тогда опять коснулся меня оный, подобный образом человеку, и укреплял меня. |
|
19 та й сказав: „Не бійся, любий му́жу, — мир тобі! Будь міцни́й і будь си́льний!“ А коли він говорив зо мною, я зміцни́вся й сказав: „Нехай говорить мій пан, бо я зміцни́вся!“ |
19 И сказал: не бойся, человек любезный! мир тебе; будь благодушен, будь благодушен! И когда он говорил со мною, я ободрился, и сказал: говори, господин мой, потому что ты подкрепил меня. |
|
20 І він сказав: „Чи ти знаєш, чого я до тебе прийшов? Та тепер я верта́юсь, щоб воювати з пе́рським кня́зем, а коли ви́йду, то ось при́йде грецький князь. |
20 Он сказал: знаешь ли, зачем я пришел к тебе?.. И ныне я возвращусь, чтобы сражаться с князем персидским... и я выступлю... и се, князь Иаван придет... |
|
21 Але́ об'являю тобі записане в книзі правди. І немає ніко́го, хто зміцняв би мене проти них, окрім вашого кня́зя Михаїла. |
21 Так, возвещу тебе, что начертано в книге истины... И нет никого, кто бы со мною стал против них, кроме Михаила, князя вашего... |