ЛевитРозділ 25 |
1 |
2 „Промовляй до Ізраїлевих синів, та й скажеш їм: Коли ви вві́йдете до землі, що Я даю вам, то святкува́тиме земля та суботу для Господа. |
3 Шість літ будеш засівати своє поле, і шість літ обтина́тимеш свого виноградника, і збиратимеш урожай його, |
4 а сьомого року — субота повного відпочинку буде для землі, повний відпочинок, субота для Господа: поля свого не будеш обсіювати, а виноградника свого не будеш обтина́ти. |
5 Саморо́слого колосу жнив твоїх не будеш жати, а ґрон з необрізаних виногра́дин твоїх не збиратимеш, — рік повного відпочинку буде для землі. |
6 І те, що саме́ вродиться в цім відпочинку землі, буде для вас на їжу, — для тебе, і для раба твого, і для невільниці твоєї, і для наємника твого, і для осілого твого, що мешкають з тобою, |
7 і для скотини твоєї, і для звірини, що в кра́ї твоїм, — буде ввесь урожай його́ на їжу. |
8 І відлічиш собі сім субо́тніх років, по сім років сім раз, і будуть для тебе дні семи суботніх років сорок літ і дев'ять. |
9 І засу́рмите у су́рми сьомого місяця, десятого дня місяця, — в день Очи́щення засу́рмите в су́рми по цілому кра́ю. |
10 І освятите рік п'ятдесятріччя, і оголосите волю в краю́ для всіх ме́шканців його́, — ювіле́й він буде для вас: і ве́рнеться кожен до своєї посілости, і кожен до родини своєї ве́рнеться. |
11 Ювіле́й цей рік п'ятдесятріччя буде для вас: не будете сіяти, і не будете жати саморо́слі коло́сся її, і не будете збирати грон з необрізаних виногра́дин їх, |
12 бо це ювілей, святощі будуть для вас, — з поля бу́дете їсти врожай його́. |
13 У році того ювілею ве́рнетесь кожен до своєї посілости. |
14 А коли продасте́ що своєму ближньому, або купите з руки свого бли́жнього, не обманюйте один о́дного. |
15 За числом років по ювілеї купиш від ближнього свого, за числом років урожаю він продасть тобі. |
16 За многістю літ побі́льшиш ціну́ тієї купі́влі, а за малістю літ зме́ншиш ціну́ тієї купі́влі, бо він продає тобі число літ урожаю. |
17 І не обманите один о́дного, і будеш боятися Бога свого́, бо Я — Господь, Бог ваш! |
18 І ви ви́конаєте постанови Мої, а уста́ви Мої будете держати, і будете виконувати їх, — і безпе́чно сидітимете на землі. |
19 І земля дасть плід свій, а ви будете їсти доси́та, і безпечно сидітимете на ній. |
20 А коли ви скажете: Що́ бу́демо їсти сьо́мого року, тож не бу́демо сіяти, не бу́демо збирати врожаї свої? |
21 І зошлю Я благослове́ння Своє на вас шо́стого року, — і зродить врожай на три роки. |
22 І будете сіяти во́сьмий той рік, і будете їсти з старих урожаїв аж до року дев'ятого, — аж до ви́росту врожаю його будете їсти старе. |
23 А земля не буде продаватися наза́вжди, бо Моя та земля, бо ви прихо́дьки та осілі в Мене. |
24 А ви в усій землі вашої посілости дозволяйте ви́куп землі. |
25 Коли збідні́є твій брат, і продасть із своєї посілости, то при́йде вику́пник його, близьки́й йому, — і викупить про́даж брата свого. |
26 А чоловік, коли не буде йому викупника, а рука його стане спроможна, і зна́йде потрібне на викуп його, |
27 то облічить він літа́ про́дажу свого, і ве́рне позостале чоловікові, що продав йому, та й ве́рнеться до своєї посілости. |
28 А якщо рука його не зна́йде потрібного на заплату йому, то буде про́даж його в руці покупця́ його аж до ювілейного року, — і ви́йде він в ювілеї, та й ве́рнеться до посілости своєї. |
29 А коли хто продасть мешкальний дім в обмуро́ваному місті, то викуп його буде до кінця року від часу про́дажу його, — рік буде на викуп його. |
30 А якщо він не буде ви́куплений аж до кінця року, то стане той дім, що в місті, яке має мур, наза́вжди для покупця́ його на покоління його, — не вийде він в ювілеї. |
31 А доми́ в оселях, що не мають муру навколо, до поля землі буде те прирахо́ване, — і буде йому викуп, і в ювілеї він вийде. |
32 А міста́ Левитів, доми́ в містах їх посілости — викуп для Леви́тів за́вжди буде можливий. |
33 А хто викупить від Левитів, то про́даж дому й міста посілости його вийде в ювілеї, бо то доми міст Левитів, їхня посілість серед Ізраїлевих синів. |
34 А пасови́сько навко́ло їхніх міст не буде про́дане, бо це вічна посілість для них. |
35 А коли збідніє твій брат, а його рука неспромо́жною стане, то підтри́маєш його, прихо́дько він чи осілий, — і житиме він із тобою. |
36 Не ві́зьмеш від нього ли́хви та прибу́тку, і будеш боятися Бога свого, — і житиме брат твій з тобою. |
37 Срібла свого не даси йому на ли́хву, і на прибуток не даси їжі своєї. |
38 Я Господь, Бог ваш, що вивів вас із єгипетського кра́ю, щоб дати вам ханаанську зе́млю, щоб бути вашим Богом. |
39 А коли збідніє брат твій при тобі, і буде про́даний тобі, то не будеш робити ним праці раба, — |
40 як на́ймит, як осілий він при тобі, аж до ювілейного року буде він працювати тобі. |
41 І вийде від тебе він та сини його з ним, і ве́рнеться він до роди́ни своєї, і до посілости батьків своїх ве́рнеться він: |
42 бо вони — Мої раби, що Я вивів їх з єгипетського кра́ю, не будуть вони про́дані про́дажем раба. |
43 Не будеш володіти ним жорстоко, і будеш боятися Бога свого. |
44 А раб твій та невільниця твоя, що будуть твої, будуть із наро́дів, що навко́ло вас, — із них купите раба й невільницю. |
45 А також із синів осілих, що мешкають з вами, з них купите та з племені їхнього, що з вами, що породили в Кра́ї вашім, — і будуть вони вам на посілість. |
46 І передасте́ їх, як спа́дщину, вашим синам по вас на спа́док посілости навіки, ними бу́дете робити, а брата́ми вашими, синами Ізраїлевими, один о́дним, не будете володіти жорстоко. |
47 А коли рука прихо́дька чи осілого при тобі спромо́жна, а брат твій збідніє при ньому, і буде про́даний прихо́дькові чи осілому в тебе, або наща́дкові племени прихо́дька, |
48 то по́тім, як буде про́даний, викуп буде йому, — один із братів його викупить його, |
49 або дя́дько його, або син дядька його викупить його, або з однокровних його, із роду його викупить його, або спроможна рука його, — і буде ви́куплений. |
50 І облічить він із тим, хто набув його, від року про́дажу його́ аж до ювілейного року, — і буде ціна про́дажу його за числом літ; як за дні наймита буде полічено йому. |
51 Якщо ще багато літ, то згідно з ними він верне свій викуп із срібла́ його купівлі. |
52 А якщо позостало мало літ до ювілейного року, то облічить йому, — згідно з роками його верне свого ви́купа. |
53 Як щорічний наймит він буде при ньому, — він не буде жорсто́ко панувати над ним на твоїх оча́х. |
54 А якщо він не буде ви́куплений у тих роках, то вийде ювілейного року він та сини його з ним, |
55 бо Ізраїлеві сини — Мої раби, Мої раби вони, що Я вивів їх із єгипетського кра́ю. Я — Господь, Бог ваш! |
ЛевитГлава 25 |
1 |
2 Объяви сынам Израилевым, и скажи им: когда придете в землю, которую Я даю вам, тогда земля должна покоиться в субботу Господню. |
3 Шесть лет засевай поле твое и шесть лет обрезывай виноградник твой и собирай произведения их; |
4 А в седьмой год да будет суббота покоя земли, суббота Господня; поля твоего не засевай, и виноградника твоего не обрезывай. |
5 Что само вырастет на жатве твоей, не сжинай, и гроздов с необрезанных лоз твоих не снимай: да будет это год покоя земли. |
6 В продолжение субботы земли да будет это вам в пищу, тебе и рабу твоему, и рабе твоей, и наемнику твоему и поселенцу твоему, поселившемуся у тебя. |
7 И скоту твоему и зверям, которые на земле твоей, да будут все произведения ее в пищу. |
8 Потом насчитай себе семь суббот лет, семь раз по семи лет, чтобы было у тебя в семи субботах лет, сорок девять лет. |
9 И воструби трубою в седьмой месяц, в десятый [день] месяца, в день очищения вострубите трубою по всей земле вашей. |
10 И освятите пятидесятый год и объявите свободу на земле всем жителям ее; да будет это у вас юбилей; возвратитесь каждый в наследственное владение свое, каждый возвратитесь в свое племя. |
11 Пятидесятый год да будет у вас юбилей, не сейте и не жните, что само вырастет на земле, и не снимайте ягод с необрезанных лоз ее. |
12 Ибо это юбилей; священным да будет он для вас; ешьте произведения полей ее. |
13 В юбилейный сей год каждый возвратитесь в наследственное владение свое. |
14 Если будешь продавать что ближнему твоему, или будешь покупать что у ближнего твоего, не притесняйте друг друга. |
15 По расчислению лет после юбилея, ты должен покупать у ближнего твоего, и по расчислению лет, в которые пользоваться можешь, он должен продавать тебе. |
16 Если много остается лет, умножь цену; а если мало лет остается, уменьши цену: ибо по числу лет, в которые пользоваться можешь, он продает тебе. |
17 Не притесняйте один другого; бойся Бога твоего; ибо Я Иегова, Бог ваш. |
18 Исполняйте постановления Мои, и храните законы Мои и исполняйте их, и будете жить безопасно на земле. |
19 |
20 Если скажете: что же нам есть в седьмой год? вот, нам не можно ни сеять, ни собирать произведений наших? |
21 Я пошлю благословение Мое на вас в шестой год, и он принесет произведений на три года. |
22 И когда вы в восьмой год будете сеять, будете есть произведения старые, до девятого года; пока не поспеют произведения его, будете есть старое. |
23 Землю не должно продавать навсегда; ибо Моя земля; ибо вы пришельцы и поселенцы у Меня. |
24 По всей земле владения вашего позволяйте делать выкуп земли. |
25 |
26 Если же некому за него выкупить, но сам он будет иметь достаток и найдет, сколько нужно на выкуп: |
27 То пусть он расчислит годы продажи своей, и возвратит остальное тому, кому он продал, и вступит опять в наследие свое. |
28 Если же не найдет рука его, сколько нужно возвратить ему, то проданное им останется в руках покупщика до юбилейного года, а в юбилейный год отойдет от него и он опять вступит в наследие свое. |
29 Если кто продаст жилой дом в городе, огражденном стеною: то выкупить его можно до истечения года от продажи его; в сие время выкупить его можно. |
30 Если же не будет он выкуплен до истечения целого года: то дом, который в городе, имеющем стену, останется навсегда у купившего его в роды его, и в юбилей не отойдет от него. |
31 А домы в селениях, вокруг которых нет стены, должно считать наравне с полем земли; выкупать их [всегда] можно, и в юбилей они отходят. |
32 Что касается до городов Левитских, до домов в городах владения их, то Левитам вечно можно выкупать. |
33 И кто выкупит у Левитов, от того проданный дом в городе их в юбилей отойдет; потому что домы в городах Левитских есть их владение среди сынов Израилевых. |
34 И поля вокруг городов их не можно продавать, потому что это вечное владение их. |
35 Если брат твой обеднеет и придет в упадок у тебя: то поддержи его, хотя бы то был пришлец и поселенец, чтобы он жив был у тебя. |
36 Не бери от него роста и прибыли, и бойся Бога твоего; [Я Господь,] чтоб жив был у тебя брат твой. |
37 Серебра твоего не отдавай ему в рост, и хлеба твоего не отдавай [ему] для получения прибыли. |
38 Я Иегова, Бог ваш, Который вывел вас из земли Египетской, чтобы дать вам землю Ханаанскую, чтобы быть [Мне] вашим Богом, |
39 |
40 Он должен быть у тебя как наемник, как поселенец, до юбилейного года пусть работает у тебя; |
41 А тогда пусть отойдет он от тебя, сам и дети его с ним, и возвратится в племя свое и вступит опять во владение отцев своих. |
42 Потому что они Мои рабы, которых Я вывел из земли Египетской; не должно продавать их, как продают рабов. |
43 Не господствуй над ним с жестокостью, и бойся Бога твоего. |
44 |
45 Также и из детей поселенцев, поселившихся у вас, можете покупать, и из племени их, которое у вас, которое у них родилось в земле вашей, и они могут быть вашею собственностью. |
46 Можете передавать их в наследство и сынам вашим по себе, как имение, вечно владейте ими, как рабами. А над братьями вашими, сынами Израилевыми, друг над другом, не господствуйте с жестокостью. |
47 |
48 То после продажи можно его выкупить; кто-нибудь из братьев его должен выкупить его. |
49 Или дядя его, или сын дяди его должен выкупить его, или кто-нибудь из родства его, из племени его, должен выкупить его; или, если будет иметь достаток, сам должен выкупиться. |
50 И тогда он должен рассчитаться с купившим его, начиная от того года, когда он продал себя, до года юбилейного, и серебро, за которое он продал себя, должно отдать ему по числу лет; на счету наемника он должен быть у него. |
51 Если еще много остается лет, то по мере их он должен отдать в выкуп за себя сребро, за которое он куплен. |
52 Если же мало остается лет до юбилейного года, то он должен сосчитать, и по мере лет отдать за себя выкуп. |
53 Он должен быть у него, как наемник, во все годы, он не должен господствовать над ним с жестокостью в глазах твоих. |
54 Если же он не выкупится таким образом, то в юбилейный год отойдет сам и дети его с ним. |
55 Потому что сыны Израилевы Мои рабы; они Мои рабы, которых Я вывел из земли Египетской. Я Иегова, Бог ваш. |
ЛевитРозділ 25 |
ЛевитГлава 25 |
1 |
1 |
2 „Промовляй до Ізраїлевих синів, та й скажеш їм: Коли ви вві́йдете до землі, що Я даю вам, то святкува́тиме земля та суботу для Господа. |
2 Объяви сынам Израилевым, и скажи им: когда придете в землю, которую Я даю вам, тогда земля должна покоиться в субботу Господню. |
3 Шість літ будеш засівати своє поле, і шість літ обтина́тимеш свого виноградника, і збиратимеш урожай його, |
3 Шесть лет засевай поле твое и шесть лет обрезывай виноградник твой и собирай произведения их; |
4 а сьомого року — субота повного відпочинку буде для землі, повний відпочинок, субота для Господа: поля свого не будеш обсіювати, а виноградника свого не будеш обтина́ти. |
4 А в седьмой год да будет суббота покоя земли, суббота Господня; поля твоего не засевай, и виноградника твоего не обрезывай. |
5 Саморо́слого колосу жнив твоїх не будеш жати, а ґрон з необрізаних виногра́дин твоїх не збиратимеш, — рік повного відпочинку буде для землі. |
5 Что само вырастет на жатве твоей, не сжинай, и гроздов с необрезанных лоз твоих не снимай: да будет это год покоя земли. |
6 І те, що саме́ вродиться в цім відпочинку землі, буде для вас на їжу, — для тебе, і для раба твого, і для невільниці твоєї, і для наємника твого, і для осілого твого, що мешкають з тобою, |
6 В продолжение субботы земли да будет это вам в пищу, тебе и рабу твоему, и рабе твоей, и наемнику твоему и поселенцу твоему, поселившемуся у тебя. |
7 і для скотини твоєї, і для звірини, що в кра́ї твоїм, — буде ввесь урожай його́ на їжу. |
7 И скоту твоему и зверям, которые на земле твоей, да будут все произведения ее в пищу. |
8 І відлічиш собі сім субо́тніх років, по сім років сім раз, і будуть для тебе дні семи суботніх років сорок літ і дев'ять. |
8 Потом насчитай себе семь суббот лет, семь раз по семи лет, чтобы было у тебя в семи субботах лет, сорок девять лет. |
9 І засу́рмите у су́рми сьомого місяця, десятого дня місяця, — в день Очи́щення засу́рмите в су́рми по цілому кра́ю. |
9 И воструби трубою в седьмой месяц, в десятый [день] месяца, в день очищения вострубите трубою по всей земле вашей. |
10 І освятите рік п'ятдесятріччя, і оголосите волю в краю́ для всіх ме́шканців його́, — ювіле́й він буде для вас: і ве́рнеться кожен до своєї посілости, і кожен до родини своєї ве́рнеться. |
10 И освятите пятидесятый год и объявите свободу на земле всем жителям ее; да будет это у вас юбилей; возвратитесь каждый в наследственное владение свое, каждый возвратитесь в свое племя. |
11 Ювіле́й цей рік п'ятдесятріччя буде для вас: не будете сіяти, і не будете жати саморо́слі коло́сся її, і не будете збирати грон з необрізаних виногра́дин їх, |
11 Пятидесятый год да будет у вас юбилей, не сейте и не жните, что само вырастет на земле, и не снимайте ягод с необрезанных лоз ее. |
12 бо це ювілей, святощі будуть для вас, — з поля бу́дете їсти врожай його́. |
12 Ибо это юбилей; священным да будет он для вас; ешьте произведения полей ее. |
13 У році того ювілею ве́рнетесь кожен до своєї посілости. |
13 В юбилейный сей год каждый возвратитесь в наследственное владение свое. |
14 А коли продасте́ що своєму ближньому, або купите з руки свого бли́жнього, не обманюйте один о́дного. |
14 Если будешь продавать что ближнему твоему, или будешь покупать что у ближнего твоего, не притесняйте друг друга. |
15 За числом років по ювілеї купиш від ближнього свого, за числом років урожаю він продасть тобі. |
15 По расчислению лет после юбилея, ты должен покупать у ближнего твоего, и по расчислению лет, в которые пользоваться можешь, он должен продавать тебе. |
16 За многістю літ побі́льшиш ціну́ тієї купі́влі, а за малістю літ зме́ншиш ціну́ тієї купі́влі, бо він продає тобі число літ урожаю. |
16 Если много остается лет, умножь цену; а если мало лет остается, уменьши цену: ибо по числу лет, в которые пользоваться можешь, он продает тебе. |
17 І не обманите один о́дного, і будеш боятися Бога свого́, бо Я — Господь, Бог ваш! |
17 Не притесняйте один другого; бойся Бога твоего; ибо Я Иегова, Бог ваш. |
18 І ви ви́конаєте постанови Мої, а уста́ви Мої будете держати, і будете виконувати їх, — і безпе́чно сидітимете на землі. |
18 Исполняйте постановления Мои, и храните законы Мои и исполняйте их, и будете жить безопасно на земле. |
19 І земля дасть плід свій, а ви будете їсти доси́та, і безпечно сидітимете на ній. |
19 |
20 А коли ви скажете: Що́ бу́демо їсти сьо́мого року, тож не бу́демо сіяти, не бу́демо збирати врожаї свої? |
20 Если скажете: что же нам есть в седьмой год? вот, нам не можно ни сеять, ни собирать произведений наших? |
21 І зошлю Я благослове́ння Своє на вас шо́стого року, — і зродить врожай на три роки. |
21 Я пошлю благословение Мое на вас в шестой год, и он принесет произведений на три года. |
22 І будете сіяти во́сьмий той рік, і будете їсти з старих урожаїв аж до року дев'ятого, — аж до ви́росту врожаю його будете їсти старе. |
22 И когда вы в восьмой год будете сеять, будете есть произведения старые, до девятого года; пока не поспеют произведения его, будете есть старое. |
23 А земля не буде продаватися наза́вжди, бо Моя та земля, бо ви прихо́дьки та осілі в Мене. |
23 Землю не должно продавать навсегда; ибо Моя земля; ибо вы пришельцы и поселенцы у Меня. |
24 А ви в усій землі вашої посілости дозволяйте ви́куп землі. |
24 По всей земле владения вашего позволяйте делать выкуп земли. |
25 Коли збідні́є твій брат, і продасть із своєї посілости, то при́йде вику́пник його, близьки́й йому, — і викупить про́даж брата свого. |
25 |
26 А чоловік, коли не буде йому викупника, а рука його стане спроможна, і зна́йде потрібне на викуп його, |
26 Если же некому за него выкупить, но сам он будет иметь достаток и найдет, сколько нужно на выкуп: |
27 то облічить він літа́ про́дажу свого, і ве́рне позостале чоловікові, що продав йому, та й ве́рнеться до своєї посілости. |
27 То пусть он расчислит годы продажи своей, и возвратит остальное тому, кому он продал, и вступит опять в наследие свое. |
28 А якщо рука його не зна́йде потрібного на заплату йому, то буде про́даж його в руці покупця́ його аж до ювілейного року, — і ви́йде він в ювілеї, та й ве́рнеться до посілости своєї. |
28 Если же не найдет рука его, сколько нужно возвратить ему, то проданное им останется в руках покупщика до юбилейного года, а в юбилейный год отойдет от него и он опять вступит в наследие свое. |
29 А коли хто продасть мешкальний дім в обмуро́ваному місті, то викуп його буде до кінця року від часу про́дажу його, — рік буде на викуп його. |
29 Если кто продаст жилой дом в городе, огражденном стеною: то выкупить его можно до истечения года от продажи его; в сие время выкупить его можно. |
30 А якщо він не буде ви́куплений аж до кінця року, то стане той дім, що в місті, яке має мур, наза́вжди для покупця́ його на покоління його, — не вийде він в ювілеї. |
30 Если же не будет он выкуплен до истечения целого года: то дом, который в городе, имеющем стену, останется навсегда у купившего его в роды его, и в юбилей не отойдет от него. |
31 А доми́ в оселях, що не мають муру навколо, до поля землі буде те прирахо́ване, — і буде йому викуп, і в ювілеї він вийде. |
31 А домы в селениях, вокруг которых нет стены, должно считать наравне с полем земли; выкупать их [всегда] можно, и в юбилей они отходят. |
32 А міста́ Левитів, доми́ в містах їх посілости — викуп для Леви́тів за́вжди буде можливий. |
32 Что касается до городов Левитских, до домов в городах владения их, то Левитам вечно можно выкупать. |
33 А хто викупить від Левитів, то про́даж дому й міста посілости його вийде в ювілеї, бо то доми міст Левитів, їхня посілість серед Ізраїлевих синів. |
33 И кто выкупит у Левитов, от того проданный дом в городе их в юбилей отойдет; потому что домы в городах Левитских есть их владение среди сынов Израилевых. |
34 А пасови́сько навко́ло їхніх міст не буде про́дане, бо це вічна посілість для них. |
34 И поля вокруг городов их не можно продавать, потому что это вечное владение их. |
35 А коли збідніє твій брат, а його рука неспромо́жною стане, то підтри́маєш його, прихо́дько він чи осілий, — і житиме він із тобою. |
35 Если брат твой обеднеет и придет в упадок у тебя: то поддержи его, хотя бы то был пришлец и поселенец, чтобы он жив был у тебя. |
36 Не ві́зьмеш від нього ли́хви та прибу́тку, і будеш боятися Бога свого, — і житиме брат твій з тобою. |
36 Не бери от него роста и прибыли, и бойся Бога твоего; [Я Господь,] чтоб жив был у тебя брат твой. |
37 Срібла свого не даси йому на ли́хву, і на прибуток не даси їжі своєї. |
37 Серебра твоего не отдавай ему в рост, и хлеба твоего не отдавай [ему] для получения прибыли. |
38 Я Господь, Бог ваш, що вивів вас із єгипетського кра́ю, щоб дати вам ханаанську зе́млю, щоб бути вашим Богом. |
38 Я Иегова, Бог ваш, Который вывел вас из земли Египетской, чтобы дать вам землю Ханаанскую, чтобы быть [Мне] вашим Богом, |
39 А коли збідніє брат твій при тобі, і буде про́даний тобі, то не будеш робити ним праці раба, — |
39 |
40 як на́ймит, як осілий він при тобі, аж до ювілейного року буде він працювати тобі. |
40 Он должен быть у тебя как наемник, как поселенец, до юбилейного года пусть работает у тебя; |
41 І вийде від тебе він та сини його з ним, і ве́рнеться він до роди́ни своєї, і до посілости батьків своїх ве́рнеться він: |
41 А тогда пусть отойдет он от тебя, сам и дети его с ним, и возвратится в племя свое и вступит опять во владение отцев своих. |
42 бо вони — Мої раби, що Я вивів їх з єгипетського кра́ю, не будуть вони про́дані про́дажем раба. |
42 Потому что они Мои рабы, которых Я вывел из земли Египетской; не должно продавать их, как продают рабов. |
43 Не будеш володіти ним жорстоко, і будеш боятися Бога свого. |
43 Не господствуй над ним с жестокостью, и бойся Бога твоего. |
44 А раб твій та невільниця твоя, що будуть твої, будуть із наро́дів, що навко́ло вас, — із них купите раба й невільницю. |
44 |
45 А також із синів осілих, що мешкають з вами, з них купите та з племені їхнього, що з вами, що породили в Кра́ї вашім, — і будуть вони вам на посілість. |
45 Также и из детей поселенцев, поселившихся у вас, можете покупать, и из племени их, которое у вас, которое у них родилось в земле вашей, и они могут быть вашею собственностью. |
46 І передасте́ їх, як спа́дщину, вашим синам по вас на спа́док посілости навіки, ними бу́дете робити, а брата́ми вашими, синами Ізраїлевими, один о́дним, не будете володіти жорстоко. |
46 Можете передавать их в наследство и сынам вашим по себе, как имение, вечно владейте ими, как рабами. А над братьями вашими, сынами Израилевыми, друг над другом, не господствуйте с жестокостью. |
47 А коли рука прихо́дька чи осілого при тобі спромо́жна, а брат твій збідніє при ньому, і буде про́даний прихо́дькові чи осілому в тебе, або наща́дкові племени прихо́дька, |
47 |
48 то по́тім, як буде про́даний, викуп буде йому, — один із братів його викупить його, |
48 То после продажи можно его выкупить; кто-нибудь из братьев его должен выкупить его. |
49 або дя́дько його, або син дядька його викупить його, або з однокровних його, із роду його викупить його, або спроможна рука його, — і буде ви́куплений. |
49 Или дядя его, или сын дяди его должен выкупить его, или кто-нибудь из родства его, из племени его, должен выкупить его; или, если будет иметь достаток, сам должен выкупиться. |
50 І облічить він із тим, хто набув його, від року про́дажу його́ аж до ювілейного року, — і буде ціна про́дажу його за числом літ; як за дні наймита буде полічено йому. |
50 И тогда он должен рассчитаться с купившим его, начиная от того года, когда он продал себя, до года юбилейного, и серебро, за которое он продал себя, должно отдать ему по числу лет; на счету наемника он должен быть у него. |
51 Якщо ще багато літ, то згідно з ними він верне свій викуп із срібла́ його купівлі. |
51 Если еще много остается лет, то по мере их он должен отдать в выкуп за себя сребро, за которое он куплен. |
52 А якщо позостало мало літ до ювілейного року, то облічить йому, — згідно з роками його верне свого ви́купа. |
52 Если же мало остается лет до юбилейного года, то он должен сосчитать, и по мере лет отдать за себя выкуп. |
53 Як щорічний наймит він буде при ньому, — він не буде жорсто́ко панувати над ним на твоїх оча́х. |
53 Он должен быть у него, как наемник, во все годы, он не должен господствовать над ним с жестокостью в глазах твоих. |
54 А якщо він не буде ви́куплений у тих роках, то вийде ювілейного року він та сини його з ним, |
54 Если же он не выкупится таким образом, то в юбилейный год отойдет сам и дети его с ним. |
55 бо Ізраїлеві сини — Мої раби, Мої раби вони, що Я вивів їх із єгипетського кра́ю. Я — Господь, Бог ваш! |
55 Потому что сыны Израилевы Мои рабы; они Мои рабы, которых Я вывел из земли Египетской. Я Иегова, Бог ваш. |