CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Нав. 8
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Iсус Навин

Розділ 8

1 І сказав Господь до Ісуса: „Не бійся й не лякайся, — візьми з собою ввесь військо́вий люд, та й устань, піди на Ай. Подивися: ось дав Я в руку твою айського царя, і наро́д його, і місто його, і край його.

2 І зробиш Аєві, і цареві його, як ти зробив Єрихонові та цареві його, — тільки здо́бич його та худобу його заберете собі. Постав собі за́сідку на місто позад нього“.

3 І встав Ісус та ввесь військо́вий люд, щоб іти на Ай. І вибрав Ісус тридцять тисяч чоловіка сильних воякі́в, та й послав їх уночі.

4 І він наказав їм, говорячи: „Глядіть, чатуйте на Ай з-позад міста, — не віддаляйтеся дуже від міста, і будьте всі готові.

5 А я та ввесь народ, що зо мною, при́йдемо до міста. І станеться, коли вийдуть навпере́йми нам, як перше, то ми втечемо перед ними.

6 І вийдуть вони за нами, а ми відтя́гнемо їх від міста, бо скажуть: Вони втікають перед нами, як перше. І ми втечемо перед ними.

7 А ви встанете з за́сідки, і здобудете те місто, і Господь, Бог ваш, дасть його вам у вашу руку.

8 І станеться, як ви ві́зьмете місто, то підпа́лите місто огнем, — зробите за Господнім словом. Глядіть, — я вам наказав“.

9 І послав їх Ісус, і пішли вони на за́сідку, та й засіли між Бет-Елом та між Аєм, із за́ходу від Аю. А Ісус ночував тієї ночі серед наро́ду.

10 І встав Ісус рано вранці, і перегля́нув наро́д, і пішов він та Ізраїлеві старші́ перед наро́дом до Аю.

11 А всі вояки́, що були з ним, пішли під го́ру, і підійшли, і прийшли навпроти того міста, і таборува́ли з пі́вночі Аю, а між ним та між Аєм була долина.

12 І взяв він коло п'яти тисяч чоловіка, і поставив їх як за́сідку між Бет-Елом та між Аєм з за́ходу міста.

13 І розклав народ, увесь та́бір, що з пі́вночі міста, а задню частину його з за́ходу міста. І прийшов Ісус тієї ночі на сере́дину долини.

14 І сталося, як побачив це айський цар, то люди того міста поспішили, і встали рано, і вийшли навпере́йми Ізраїля на бій, він та ввесь його наро́д, на озна́чений час перед степ. А він не знав, що є за́сідка на нього з-позад міста.

15 А Ісус та ввесь Ізраїль удавали, ніби побиті перед ними, і втікали дорогою на пустиню.

16 А ті скликали ввесь народ, що в місті, щоб гнатися за ними. І гналися вони за Ісусом, і віддали́лися від міста.

17 І не полишився ніхто в Аї та в Бет-Елі, хто не погнався б за Ізраїлем. І позоста́вили вони місто відчи́неним, та й гналися за Ізраїлем.

18 І сказав Господь до Ісуса: „Простягни́ списа, що в руці твоїй, до Аю, бо в руку твою його віддам“. І простягну́в Ісус списа́, що в руці його, до міста.

19 А за́сідка швидко встала зо свого місця, та й побігли, як він простягну́в свою руку. І ввійшли вони до міста, і здобули́ його, і поква́пилися та й підпалили те місто огнем.

20 І оберну́лися айські люди позад себе, та й побачили, аж ось знявся дим міста до неба! І не було в них сили, щоб утікати ані сюди, ані туди... А народ, що втікав до пустині, обернувся на тих, хто гнався за ним.

21 А Ісус та ввесь Ізраїль, як побачили, що за́сідка здобула́ те місто, і що знявся дим із міста, то вернулися, та й повбивали айських людей.

22 А ті повихо́дили з міста навпере́йми них, і опинилися серед Ізраїля: ті з цього боку, а ті з того. І повбивали їх, так що не позоста́лося з них нікого, хто врятувався б чи втік.

23 А айського царя вони схопи́ли живого, і привели́ його до Ісуса.

24 І сталося, як покінчи́в Ізраїль забивати всіх айських ме́шканців на полі, у пустині, що гнали їх по ній, і попа́дали вони від ві́стря меча аж до останнього, то вернувся ввесь Ізраїль до Аю, і перебили його ві́стрям меча.

25 І було всіх, що впали того дня, від чоловіка й аж до жінки, дванадцять тисяч, усі айські ме́шканці.

26 А Ісус не опуска́в своєї руки, що витягнув зо списом, аж поки не вчинив закля́ттям усіх айських ме́шканців.

27 Тільки худобу та здобич того міста позабирав собі Ізра́їль за словом Господа, що наказав був Ісусові.

28 І спалив Ісус Ай, і поклав його вічною руїною, пусткою, і так є аж до цього дня.

29 А айського царя повісив на дереві аж до вечі́рнього ча́су. А коли сонце захо́дило, Ісус наказав, і зняли його трупа з того дерева та й кинули його до входу брами міста. І наки́дали над ним велику камінну могилу, що стоїть аж до цього дня.

30 Тоді Ісус збудував жертівника для Господа, Бога Ізраїлевого, на горі Ева́л,

31 як наказав був Мойсей, раб Господній, Ізраїлевим синам, як написано в книзі Мойсеєвого Зако́ну, — же́ртівника з ці́лого каміння, що над ними не підіймали заліза. І прине́сли на ньому цілопа́лення для Господа, і прино́сили мирні жертви.

32 І він написав там на тих каміннях ві́дписа Мойсеєвого Зако́ну, що той написав перед Ізраїлевими синами.

33 А ввесь Ізраїль, і старші́ його, і урядники, і су́дді його, стояли з цього й з того боку ковчегу навпроти священиків-Левитів, що носять ковчега Господнього заповіту, як прихо́дько, так і тубі́лець, — половина його навпроти гори Ґарізі́м, а половина його навпроти гори Ева́л, як наказав був Мойсей, раб Господній, благословляти Ізраїлів народ найперше.

34 А по́тім він читав усі слова́ того Зако́ну, благослове́ння та прокля́ття, усе так, як написано в Зако́ні.

35 Не було сло́ва зо всього, що наказав був Мойсей, чого не читав би Ісус перед усіма́ зборами Ізраїля, і жіно́к, і дітей, і прихо́дька, що ходить серед них.

Книга Иисуса Навина

Глава 8

1 Господь сказал Иисусу: не бойся и не ужасайся; возьми с собою весь народ способный к войне и, встав, пойди к Гаю; вот, Я предаю в руки твои царя Гайского и народ его, город его и землю его.

2 Сделай с Гаем и царем его то же, что сделал ты с Иерихоном и царем его, только добычу его и скот его разграбьте себе. Сделай засаду позади города.

3 Иисус и весь народ, способный к войне, встал, чтобы идти к Гаю, и выбрал Иисус тридцать тысяч человек храбрых, и послал их ночью,

4 И дал им приказание и сказал: смотрите, вы будете составлять засаду у города позади города; не очень далеко отходите от города, и будьте все готовы.

5 А я и весь народ, который со мною, подойдем к городу. И когда [жители Гая] выступят против нас, как и прежде, то мы побежим от них.

6 Они пойдут за нами, так что мы отрежем их от города; ибо они скажут: бегут от нас, как и прежде, когда мы побежим от них!

7 Тогда вы встаньте из засады и завладейте городом; и Иегова, Бог ваш, предаст его в руки ваши.

8 Когда возьмете город, зажгите город огнем, по слову Господню сделайте. Смотрите, я повелеваю вам.

9 Таким образом послал их Иисус, и они пошли в засаду, и засели между Вефилем и между Гаем, с западной стороны Гая; а Иисус в ту ночь ночевал среди народа.

10 Встав рано поутру, Иисус осмотрел народ, и пошел он и старейшины Израилевы впереди народа к Гаю;

11 И весь народ, способный к войне, который был с ним, пошел, приблизился и пришел пред город [с восточной стороны, засада же была к западу от города],

12 И поставил стан с северной стороны Гая, а между им и Гаем [была] долина. Потом взял он около пяти тысяч человек, и посадил их в засаде между Вефилем и Гаем, с западной стороны города.

13 И расположил народ весь стан, который был с северной стороны города, так, что задняя часть была с западной стороны города. И пришел Иисус в ту ночь на средину долины.

14 Когда увидел сие царь Гайский, тотчас с жителями города, встав рано, выступил против Израиля на сражение, он и весь народ его [с ним], на назначенное место пред равниною. А он не знал, что для него есть засада позади города [его].

15 Иисус и весь Израиль, будто пораженные ими, побежали к пустыне.

16 А они кликнули весь народ, который был в городе, чтоб преследовать их; и преследуя Иисуса, отдалились от города.

17 В Гае и Вефиле не осталось ни одного человека, который бы не погнался за Израилем. И город свой они оставили отворенным, преследуя Израиля.

18 Тогда Господь сказал Иисусу: простри [руку твою и] копье, которое в руке твоей, к Гаю, ибо Я предам его в руки твои. [И засада тотчас встанет с места своего.] Иисус простер [руку свою и] копье, которое было в его руке, к городу.

19 Сидевшие в засаде тотчас встали с места своего, и побежали, как скоро он простер руку свою, вошли в город и взяли его, и тотчас зажгли город огнем.

20 Жители Гая, оглянувшись назад, увидели, что дым от города восходил к небу. И не было для них места, куда бы бежать, ни туда ни сюда; ибо народ, бежавший к пустыне, обратился на преследователей.

21 Иисус и весь Израиль увидев, что сидевшие в засаде взяли город и дым от города восходил [к небу], возвратились и стали бить жителей Гая.

22 А те из города вышли навстречу им, так что они находились в средине между Израильтянами, из которых одни были с той стороны, а другие с другой. Таким образом били их, пока не оставили ни одного из них, уцелевшего или убежавшего.

23 А царя Гайского взяли живого и привели его к Иисусу.

24 Когда Израильтяне перебили всех жителей Гая на поле, в пустыне, куда они преследовали их, и когда все они до конца пали от острия меча: тогда все Израильтяне возвратились в Гай и побили его острием меча.

25 Падших в тот день мужей и жен, всех жителей Гая, было двенадцать тысяч.

26 Иисус не опускал руки своей, которую простер с копьем, пока не предал заклятию всех жителей Гая.

27 Только скот и добычу города сего [сыны] Израиля разграбили себе, по слову Господа, которое [Господь] сказал Иисусу.

28 И сожег Иисус Гай, и обратил его в вечные развалины, в пустыню, до сего дня.

29 А царя Гайского повесил на [двойном] дереве; [и был он на дереве] до вечера; по захождении же солнца приказал Иисус, и сняли труп его с дерева, и бросили его у ворот городских, и набросали над ним большую груду камней, которая уцелела даже до сего дня.

30 Тогда Иисус построил жертвенник Иегове, Богу Израилеву, на горе Гевале,

31 Так как заповедал Моисей, раб Господень, сынам Израилевым, о чем написано в книге закона Моисеева, жертвенник из камней цельных, на которые не поднимали железа; и принесли на нем всесожжение Господу, и совершили жертвы благодарственные.

32 И написал [Иисус] там на камнях список с закона Моисеева, который он написал пред сынами Израилевыми.

33 Весь Израиль, старейшины его, и надзиратели [его], и судии его, стали с той и другой стороны ковчега против священников [и] Левитов, несущих ковчег завета Господня, как пришельцы, так и природные жители, одна половина их на скате горы Гаризим, а другая половина на скате горы Гевал, так как прежде повелел Моисей, раб Господень, благословлять народ Израилев.

34 И потом прочитал [Иисус] все слова закона, благословение и проклятие, как написано в книге закона.

35 Из всего, что Моисей заповедал [Иисусу], не было ни одного слова, которого бы Иисус не прочитал пред всем собранием Израиля, [пред мужами] и женами и детьми, и пришельцами, находящимися среди них.

Iсус Навин

Розділ 8

Книга Иисуса Навина

Глава 8

1 І сказав Господь до Ісуса: „Не бійся й не лякайся, — візьми з собою ввесь військо́вий люд, та й устань, піди на Ай. Подивися: ось дав Я в руку твою айського царя, і наро́д його, і місто його, і край його.

1 Господь сказал Иисусу: не бойся и не ужасайся; возьми с собою весь народ способный к войне и, встав, пойди к Гаю; вот, Я предаю в руки твои царя Гайского и народ его, город его и землю его.

2 І зробиш Аєві, і цареві його, як ти зробив Єрихонові та цареві його, — тільки здо́бич його та худобу його заберете собі. Постав собі за́сідку на місто позад нього“.

2 Сделай с Гаем и царем его то же, что сделал ты с Иерихоном и царем его, только добычу его и скот его разграбьте себе. Сделай засаду позади города.

3 І встав Ісус та ввесь військо́вий люд, щоб іти на Ай. І вибрав Ісус тридцять тисяч чоловіка сильних воякі́в, та й послав їх уночі.

3 Иисус и весь народ, способный к войне, встал, чтобы идти к Гаю, и выбрал Иисус тридцать тысяч человек храбрых, и послал их ночью,

4 І він наказав їм, говорячи: „Глядіть, чатуйте на Ай з-позад міста, — не віддаляйтеся дуже від міста, і будьте всі готові.

4 И дал им приказание и сказал: смотрите, вы будете составлять засаду у города позади города; не очень далеко отходите от города, и будьте все готовы.

5 А я та ввесь народ, що зо мною, при́йдемо до міста. І станеться, коли вийдуть навпере́йми нам, як перше, то ми втечемо перед ними.

5 А я и весь народ, который со мною, подойдем к городу. И когда [жители Гая] выступят против нас, как и прежде, то мы побежим от них.

6 І вийдуть вони за нами, а ми відтя́гнемо їх від міста, бо скажуть: Вони втікають перед нами, як перше. І ми втечемо перед ними.

6 Они пойдут за нами, так что мы отрежем их от города; ибо они скажут: бегут от нас, как и прежде, когда мы побежим от них!

7 А ви встанете з за́сідки, і здобудете те місто, і Господь, Бог ваш, дасть його вам у вашу руку.

7 Тогда вы встаньте из засады и завладейте городом; и Иегова, Бог ваш, предаст его в руки ваши.

8 І станеться, як ви ві́зьмете місто, то підпа́лите місто огнем, — зробите за Господнім словом. Глядіть, — я вам наказав“.

8 Когда возьмете город, зажгите город огнем, по слову Господню сделайте. Смотрите, я повелеваю вам.

9 І послав їх Ісус, і пішли вони на за́сідку, та й засіли між Бет-Елом та між Аєм, із за́ходу від Аю. А Ісус ночував тієї ночі серед наро́ду.

9 Таким образом послал их Иисус, и они пошли в засаду, и засели между Вефилем и между Гаем, с западной стороны Гая; а Иисус в ту ночь ночевал среди народа.

10 І встав Ісус рано вранці, і перегля́нув наро́д, і пішов він та Ізраїлеві старші́ перед наро́дом до Аю.

10 Встав рано поутру, Иисус осмотрел народ, и пошел он и старейшины Израилевы впереди народа к Гаю;

11 А всі вояки́, що були з ним, пішли під го́ру, і підійшли, і прийшли навпроти того міста, і таборува́ли з пі́вночі Аю, а між ним та між Аєм була долина.

11 И весь народ, способный к войне, который был с ним, пошел, приблизился и пришел пред город [с восточной стороны, засада же была к западу от города],

12 І взяв він коло п'яти тисяч чоловіка, і поставив їх як за́сідку між Бет-Елом та між Аєм з за́ходу міста.

12 И поставил стан с северной стороны Гая, а между им и Гаем [была] долина. Потом взял он около пяти тысяч человек, и посадил их в засаде между Вефилем и Гаем, с западной стороны города.

13 І розклав народ, увесь та́бір, що з пі́вночі міста, а задню частину його з за́ходу міста. І прийшов Ісус тієї ночі на сере́дину долини.

13 И расположил народ весь стан, который был с северной стороны города, так, что задняя часть была с западной стороны города. И пришел Иисус в ту ночь на средину долины.

14 І сталося, як побачив це айський цар, то люди того міста поспішили, і встали рано, і вийшли навпере́йми Ізраїля на бій, він та ввесь його наро́д, на озна́чений час перед степ. А він не знав, що є за́сідка на нього з-позад міста.

14 Когда увидел сие царь Гайский, тотчас с жителями города, встав рано, выступил против Израиля на сражение, он и весь народ его [с ним], на назначенное место пред равниною. А он не знал, что для него есть засада позади города [его].

15 А Ісус та ввесь Ізраїль удавали, ніби побиті перед ними, і втікали дорогою на пустиню.

15 Иисус и весь Израиль, будто пораженные ими, побежали к пустыне.

16 А ті скликали ввесь народ, що в місті, щоб гнатися за ними. І гналися вони за Ісусом, і віддали́лися від міста.

16 А они кликнули весь народ, который был в городе, чтоб преследовать их; и преследуя Иисуса, отдалились от города.

17 І не полишився ніхто в Аї та в Бет-Елі, хто не погнався б за Ізраїлем. І позоста́вили вони місто відчи́неним, та й гналися за Ізраїлем.

17 В Гае и Вефиле не осталось ни одного человека, который бы не погнался за Израилем. И город свой они оставили отворенным, преследуя Израиля.

18 І сказав Господь до Ісуса: „Простягни́ списа, що в руці твоїй, до Аю, бо в руку твою його віддам“. І простягну́в Ісус списа́, що в руці його, до міста.

18 Тогда Господь сказал Иисусу: простри [руку твою и] копье, которое в руке твоей, к Гаю, ибо Я предам его в руки твои. [И засада тотчас встанет с места своего.] Иисус простер [руку свою и] копье, которое было в его руке, к городу.

19 А за́сідка швидко встала зо свого місця, та й побігли, як він простягну́в свою руку. І ввійшли вони до міста, і здобули́ його, і поква́пилися та й підпалили те місто огнем.

19 Сидевшие в засаде тотчас встали с места своего, и побежали, как скоро он простер руку свою, вошли в город и взяли его, и тотчас зажгли город огнем.

20 І оберну́лися айські люди позад себе, та й побачили, аж ось знявся дим міста до неба! І не було в них сили, щоб утікати ані сюди, ані туди... А народ, що втікав до пустині, обернувся на тих, хто гнався за ним.

20 Жители Гая, оглянувшись назад, увидели, что дым от города восходил к небу. И не было для них места, куда бы бежать, ни туда ни сюда; ибо народ, бежавший к пустыне, обратился на преследователей.

21 А Ісус та ввесь Ізраїль, як побачили, що за́сідка здобула́ те місто, і що знявся дим із міста, то вернулися, та й повбивали айських людей.

21 Иисус и весь Израиль увидев, что сидевшие в засаде взяли город и дым от города восходил [к небу], возвратились и стали бить жителей Гая.

22 А ті повихо́дили з міста навпере́йми них, і опинилися серед Ізраїля: ті з цього боку, а ті з того. І повбивали їх, так що не позоста́лося з них нікого, хто врятувався б чи втік.

22 А те из города вышли навстречу им, так что они находились в средине между Израильтянами, из которых одни были с той стороны, а другие с другой. Таким образом били их, пока не оставили ни одного из них, уцелевшего или убежавшего.

23 А айського царя вони схопи́ли живого, і привели́ його до Ісуса.

23 А царя Гайского взяли живого и привели его к Иисусу.

24 І сталося, як покінчи́в Ізраїль забивати всіх айських ме́шканців на полі, у пустині, що гнали їх по ній, і попа́дали вони від ві́стря меча аж до останнього, то вернувся ввесь Ізраїль до Аю, і перебили його ві́стрям меча.

24 Когда Израильтяне перебили всех жителей Гая на поле, в пустыне, куда они преследовали их, и когда все они до конца пали от острия меча: тогда все Израильтяне возвратились в Гай и побили его острием меча.

25 І було всіх, що впали того дня, від чоловіка й аж до жінки, дванадцять тисяч, усі айські ме́шканці.

25 Падших в тот день мужей и жен, всех жителей Гая, было двенадцать тысяч.

26 А Ісус не опуска́в своєї руки, що витягнув зо списом, аж поки не вчинив закля́ттям усіх айських ме́шканців.

26 Иисус не опускал руки своей, которую простер с копьем, пока не предал заклятию всех жителей Гая.

27 Тільки худобу та здобич того міста позабирав собі Ізра́їль за словом Господа, що наказав був Ісусові.

27 Только скот и добычу города сего [сыны] Израиля разграбили себе, по слову Господа, которое [Господь] сказал Иисусу.

28 І спалив Ісус Ай, і поклав його вічною руїною, пусткою, і так є аж до цього дня.

28 И сожег Иисус Гай, и обратил его в вечные развалины, в пустыню, до сего дня.

29 А айського царя повісив на дереві аж до вечі́рнього ча́су. А коли сонце захо́дило, Ісус наказав, і зняли його трупа з того дерева та й кинули його до входу брами міста. І наки́дали над ним велику камінну могилу, що стоїть аж до цього дня.

29 А царя Гайского повесил на [двойном] дереве; [и был он на дереве] до вечера; по захождении же солнца приказал Иисус, и сняли труп его с дерева, и бросили его у ворот городских, и набросали над ним большую груду камней, которая уцелела даже до сего дня.

30 Тоді Ісус збудував жертівника для Господа, Бога Ізраїлевого, на горі Ева́л,

30 Тогда Иисус построил жертвенник Иегове, Богу Израилеву, на горе Гевале,

31 як наказав був Мойсей, раб Господній, Ізраїлевим синам, як написано в книзі Мойсеєвого Зако́ну, — же́ртівника з ці́лого каміння, що над ними не підіймали заліза. І прине́сли на ньому цілопа́лення для Господа, і прино́сили мирні жертви.

31 Так как заповедал Моисей, раб Господень, сынам Израилевым, о чем написано в книге закона Моисеева, жертвенник из камней цельных, на которые не поднимали железа; и принесли на нем всесожжение Господу, и совершили жертвы благодарственные.

32 І він написав там на тих каміннях ві́дписа Мойсеєвого Зако́ну, що той написав перед Ізраїлевими синами.

32 И написал [Иисус] там на камнях список с закона Моисеева, который он написал пред сынами Израилевыми.

33 А ввесь Ізраїль, і старші́ його, і урядники, і су́дді його, стояли з цього й з того боку ковчегу навпроти священиків-Левитів, що носять ковчега Господнього заповіту, як прихо́дько, так і тубі́лець, — половина його навпроти гори Ґарізі́м, а половина його навпроти гори Ева́л, як наказав був Мойсей, раб Господній, благословляти Ізраїлів народ найперше.

33 Весь Израиль, старейшины его, и надзиратели [его], и судии его, стали с той и другой стороны ковчега против священников [и] Левитов, несущих ковчег завета Господня, как пришельцы, так и природные жители, одна половина их на скате горы Гаризим, а другая половина на скате горы Гевал, так как прежде повелел Моисей, раб Господень, благословлять народ Израилев.

34 А по́тім він читав усі слова́ того Зако́ну, благослове́ння та прокля́ття, усе так, як написано в Зако́ні.

34 И потом прочитал [Иисус] все слова закона, благословение и проклятие, как написано в книге закона.

35 Не було сло́ва зо всього, що наказав був Мойсей, чого не читав би Ісус перед усіма́ зборами Ізраїля, і жіно́к, і дітей, і прихо́дька, що ходить серед них.

35 Из всего, что Моисей заповедал [Иисусу], не было ни одного слова, которого бы Иисус не прочитал пред всем собранием Израиля, [пред мужами] и женами и детьми, и пришельцами, находящимися среди них.