Повторення ЗаконуРозділ 20 |
|
1 |
|
2 І станеться, коли ви приступите до бо́ю, то піді́йде священик і буде промовляти до народу, |
|
3 та й скаже до них: „Слухай, Ізраїлю, ви приступаєте сьогодні до бо́ю проти ваших ворогів. Нехай не зм'якне серце ваше, — не бійтеся, і не страшіться, і не лякайтеся їх, |
|
4 бо Господь, Бог ваш, Він Той, що йде з вами воювати для вас з вашими ворогами, щоб спасти вас!“ |
|
5 А урядники будуть промовляти до народу, говорячи: „Хто є тут такий, що збудував нови́й дім, та не справив обряду поно́вин? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не померти на війні, і щоб інший хто не справив на ньому обряду поно́вин. |
|
6 І хто є тут такий, що засадив виноградника та не користався ним? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не померти на війні, і щоб інший хто не скористався ним. |
|
7 А хто є тут такий, що засватав жінку, та не взяв її? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не померти на війні, і щоб інший хто не взяв її“. |
|
8 І далі промовлятимуть урядники до народу та й скажуть: „Хто є тут такий, що лякли́вий та м'якосе́рдий? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не розсла́бив він серця́ братів своїх, як є серце його“. |
|
9 І станеться, коли урядники закінча́ть промовляти до народу, то призначать зверхників для військо́вих відділів на чоло́ народу. |
|
10 Коли ти приступиш до міста, щоб воювати з ним, то запропонуй йому перше мир. |
|
11 І станеться, якщо воно відповість тобі: „Мир“, і відчинить браму тобі, то ввесь той народ, що знаходиться в ньому, буде тобі на данину, і буде служити тобі. |
|
12 А якщо воно не зами́рить з тобою, і буде прова́дити з тобою війну, то обло́жиш його. |
|
13 І Господь, Бог твій, дасть його в руку твою, а ти повбиваєш усю чоловічу стать його вістрям меча. |
|
14 Тільки жіно́к, і дітей, і худобу, і все, що буде в тім місті, всю здо́бич його забере́ш собі, і будеш ти їсти здо́бич ворогів своїх, що дав тобі Господь, Бог твій. |
|
15 Так ти зробиш усім містам, дуже далеким від тебе, що вони не з міст цих народів. |
|
16 Тільки з міст тих народів, які Господь, Бог твій, дає тобі на володіння, не позоставиш при житті жодної душі, |
|
17 бо конче вчиниш їх закляттям: Хіттеянина, і Амореянина, і Ханаанеянина, і Періззеянина, і Хіввеянина, і Євусеянина, як наказав був тобі Господь, Бог твій, |
|
18 щоб вони не навчили вас робити такого, як усі їхні гидо́ти, що робили вони богам своїм, бо тоді́ згрішите́ ви перед Господом, Богом своїм. |
|
19 Коли будеш обляга́ти місто багато днів, щоб воювати з ним та щоб здобути його, то не знищиш його де́рева, і не піднесеш сокири на нього, бо з нього ти їстимеш, і його не будеш стинати, бо чи ж пільне де́рево — то чоловік, щоб увійти перед тобою до обложеного міста? |
|
20 Тільки дерево, що про нього ти знаєш, що воно не дерево на їжу, його знищиш та зітне́ш, і будеш будувати з ньо́го речі обляга́ння проти того міста, яке провадить з тобою війну, аж до упадку його. |
ВторозакониеГлава 20 |
|
1 |
|
2 Когда же надобно вступить вам в сражение, тогда священник пусть подойдет и говорит народу, |
|
3 И скажет ему: слушай, Израиль, вы сегодня вступаете в сражение с врагами вашими, да не ослабеет сердце ваше, не бойтесь, не смущайтесь и не ужасайтесь их; |
|
4 Ибо Иегова, Бог ваш, идет с вами, чтобы сразиться за вас с врагами вашими [и] спасти вас. |
|
5 Надзиратели же пусть объявят народу, и скажут: кто построил новый дом и не обновил его, тот пусть идет и возвратится в дом свой, дабы не умер на сражении, и другой не обновил его. |
|
6 И кто насадил виноградник и не пользовался им, тот пусть идет и возвратится в дом свой, дабы не умер на сражении, и другой не воспользовался им. |
|
7 И кто обручился с женою и не взял ее, тот пусть идет и возвратится в дом свой, дабы не умер на сражении, и другой не взял ее. |
|
8 Потом надзиратели еще объявят народу, и скажут: кто боязлив и малодушен, тот пусть идет и возвратится в дом свой, дабы он не сделал робким сердца братьев его, как его сердце. |
|
9 Когда надзиратели скажут все сие народу, тогда должны они поставить военных начальников в вожди народа. |
|
10 |
|
11 Если он согласится на мир с тобою и отворит тебе ворота, то весь народ, который найдется в нем, будет платить тебе дань и служить тебе. |
|
12 Если же он не согласится на мир с тобою и будет вести с тобою войну, то осади его. |
|
13 И когда Иегова, Бог твой, предаст его в руки твои, порази в нем весь мужеский пол острием меча: |
|
14 Только жен и детей и [весь] скот и все, что будет в городе, всю добычу его возьми себе, и пользуйся [всею] добычею врагов твоих, которых предал тебе Иегова, Бог твой. |
|
15 Так поступай со всеми городами, которые от тебя весьма далеко, которые не из числа городов народов сих. |
|
16 А в городах сих народов, которых [землю] Иегова, Бог твой, дает тебе в удел, не оставляй в живых ни одной души. |
|
17 Но предай их заклятию: Хеттеев, и Аморреев, и Хананеев, и Ферезеев, и Евеев, и Иевусеев, [и Гергесеев,] как повелел тебе Иегова, Бог твой: |
|
18 Дабы они не научили вас делать такие же мерзости, какие они делали для богов своих; и дабы вы не грешили пред Иеговою, Богом вашим. |
|
19 Если долгое время будешь держать в осаде [какой-нибудь] город, чтобы завоевать его и взять его: то не порть дерев его, и не поднимай на них топора; ешь [плоды] с них, а не руби их: ибо дерево на поле разве человек, чтоб оно ушло от тебя в крепость? |
|
20 Только те дерева, о которых ты знаешь, что они ничего не приносят в пищу, можешь портить и рубить, и строить укрепления против города, который ведет с тобою войну, доколе не покоришь его. |
Повторення ЗаконуРозділ 20 |
ВторозакониеГлава 20 |
|
1 |
1 |
|
2 І станеться, коли ви приступите до бо́ю, то піді́йде священик і буде промовляти до народу, |
2 Когда же надобно вступить вам в сражение, тогда священник пусть подойдет и говорит народу, |
|
3 та й скаже до них: „Слухай, Ізраїлю, ви приступаєте сьогодні до бо́ю проти ваших ворогів. Нехай не зм'якне серце ваше, — не бійтеся, і не страшіться, і не лякайтеся їх, |
3 И скажет ему: слушай, Израиль, вы сегодня вступаете в сражение с врагами вашими, да не ослабеет сердце ваше, не бойтесь, не смущайтесь и не ужасайтесь их; |
|
4 бо Господь, Бог ваш, Він Той, що йде з вами воювати для вас з вашими ворогами, щоб спасти вас!“ |
4 Ибо Иегова, Бог ваш, идет с вами, чтобы сразиться за вас с врагами вашими [и] спасти вас. |
|
5 А урядники будуть промовляти до народу, говорячи: „Хто є тут такий, що збудував нови́й дім, та не справив обряду поно́вин? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не померти на війні, і щоб інший хто не справив на ньому обряду поно́вин. |
5 Надзиратели же пусть объявят народу, и скажут: кто построил новый дом и не обновил его, тот пусть идет и возвратится в дом свой, дабы не умер на сражении, и другой не обновил его. |
|
6 І хто є тут такий, що засадив виноградника та не користався ним? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не померти на війні, і щоб інший хто не скористався ним. |
6 И кто насадил виноградник и не пользовался им, тот пусть идет и возвратится в дом свой, дабы не умер на сражении, и другой не воспользовался им. |
|
7 А хто є тут такий, що засватав жінку, та не взяв її? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не померти на війні, і щоб інший хто не взяв її“. |
7 И кто обручился с женою и не взял ее, тот пусть идет и возвратится в дом свой, дабы не умер на сражении, и другой не взял ее. |
|
8 І далі промовлятимуть урядники до народу та й скажуть: „Хто є тут такий, що лякли́вий та м'якосе́рдий? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не розсла́бив він серця́ братів своїх, як є серце його“. |
8 Потом надзиратели еще объявят народу, и скажут: кто боязлив и малодушен, тот пусть идет и возвратится в дом свой, дабы он не сделал робким сердца братьев его, как его сердце. |
|
9 І станеться, коли урядники закінча́ть промовляти до народу, то призначать зверхників для військо́вих відділів на чоло́ народу. |
9 Когда надзиратели скажут все сие народу, тогда должны они поставить военных начальников в вожди народа. |
|
10 Коли ти приступиш до міста, щоб воювати з ним, то запропонуй йому перше мир. |
10 |
|
11 І станеться, якщо воно відповість тобі: „Мир“, і відчинить браму тобі, то ввесь той народ, що знаходиться в ньому, буде тобі на данину, і буде служити тобі. |
11 Если он согласится на мир с тобою и отворит тебе ворота, то весь народ, который найдется в нем, будет платить тебе дань и служить тебе. |
|
12 А якщо воно не зами́рить з тобою, і буде прова́дити з тобою війну, то обло́жиш його. |
12 Если же он не согласится на мир с тобою и будет вести с тобою войну, то осади его. |
|
13 І Господь, Бог твій, дасть його в руку твою, а ти повбиваєш усю чоловічу стать його вістрям меча. |
13 И когда Иегова, Бог твой, предаст его в руки твои, порази в нем весь мужеский пол острием меча: |
|
14 Тільки жіно́к, і дітей, і худобу, і все, що буде в тім місті, всю здо́бич його забере́ш собі, і будеш ти їсти здо́бич ворогів своїх, що дав тобі Господь, Бог твій. |
14 Только жен и детей и [весь] скот и все, что будет в городе, всю добычу его возьми себе, и пользуйся [всею] добычею врагов твоих, которых предал тебе Иегова, Бог твой. |
|
15 Так ти зробиш усім містам, дуже далеким від тебе, що вони не з міст цих народів. |
15 Так поступай со всеми городами, которые от тебя весьма далеко, которые не из числа городов народов сих. |
|
16 Тільки з міст тих народів, які Господь, Бог твій, дає тобі на володіння, не позоставиш при житті жодної душі, |
16 А в городах сих народов, которых [землю] Иегова, Бог твой, дает тебе в удел, не оставляй в живых ни одной души. |
|
17 бо конче вчиниш їх закляттям: Хіттеянина, і Амореянина, і Ханаанеянина, і Періззеянина, і Хіввеянина, і Євусеянина, як наказав був тобі Господь, Бог твій, |
17 Но предай их заклятию: Хеттеев, и Аморреев, и Хананеев, и Ферезеев, и Евеев, и Иевусеев, [и Гергесеев,] как повелел тебе Иегова, Бог твой: |
|
18 щоб вони не навчили вас робити такого, як усі їхні гидо́ти, що робили вони богам своїм, бо тоді́ згрішите́ ви перед Господом, Богом своїм. |
18 Дабы они не научили вас делать такие же мерзости, какие они делали для богов своих; и дабы вы не грешили пред Иеговою, Богом вашим. |
|
19 Коли будеш обляга́ти місто багато днів, щоб воювати з ним та щоб здобути його, то не знищиш його де́рева, і не піднесеш сокири на нього, бо з нього ти їстимеш, і його не будеш стинати, бо чи ж пільне де́рево — то чоловік, щоб увійти перед тобою до обложеного міста? |
19 Если долгое время будешь держать в осаде [какой-нибудь] город, чтобы завоевать его и взять его: то не порть дерев его, и не поднимай на них топора; ешь [плоды] с них, а не руби их: ибо дерево на поле разве человек, чтоб оно ушло от тебя в крепость? |
|
20 Тільки дерево, що про нього ти знаєш, що воно не дерево на їжу, його знищиш та зітне́ш, і будеш будувати з ньо́го речі обляга́ння проти того міста, яке провадить з тобою війну, аж до упадку його. |
20 Только те дерева, о которых ты знаешь, что они ничего не приносят в пищу, можешь портить и рубить, и строить укрепления против города, который ведет с тобою войну, доколе не покоришь его. |