Библия - Обещанное Восстановление

Приповiстi

Розділ 1

1 При́повісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого, —

2 щоб пізна́ти премудрість і карність, щоб зрозуміти розсу́дні слова,

3 щоб прийняти напоу́млення мудрости, праведности, і пра́ва й простоти,

4 щоб мудрости дати простоду́шним, юнако́ві — пізна́ння й розва́жність.

5 Хай послухає мудрий — і примно́жить науку, а розумний здобу́де хай мудрих думо́к,

6 щоб пізнати ту при́повість та загадко́ве говорення, слова мудреці́в та їхні за́гадки.

7 Страх Господній — початок прему́дрости, — нерозумні пого́рджують мудрістю та напу́чуванням.

8 Послухай, мій сину, напу́чення батька свого́, і не відкидай науки матері своєї, —

9 вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикра́са на шию твою.

10 Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, — то з ними не згоджуйся ти !

11 Якщо скажуть вони: „Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричи́нно засядьмо на неповинного,

12 живих поковтаймо ми їх, як шео́л, та здорових, як тих, які сходять до гро́бу!

13 Ми зна́йдемо всіляке багатство цінне́, перепо́внимо здо́биччю наші хати́.

14 Жеребо́к свій ти кинеш із нами, — буде са́ква одна для всіх нас“, —

15 сину мій, — не ходи ти доро́гою з ними, спини́ но́гу свою від їхньої сте́жки,

16 бо біжать їхні но́ги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!

17 Бож нада́рмо поставлена сі́тка на о́чах усього крила́того:

18 то вони на кров власну чату́ють, засідають на душу свою!

19 Такі то доро́ги усіх, хто за́здрий чужого добра: воно́ бере душу свого власника́!

20 Кличе мудрість на вулиці, на пло́щах свій голос дає,

21 на шумли́вих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова́ свої:

22 „Доки ви, нерозумні, глупо́ту любитимете? Аж доки насмі́шники будуть кохатись собі в глузува́нні, а безглу́зді нена́видіти будуть знания́?

23 Зверніться но ви до карта́ння мого́, — ось я виллю вам духа свого, сповіщу́ вам слова свої!

24 Бо кликала я, та відмовились ви, простягла́ була руку свою, та ніхто не прислу́хувався!

25 І всю раду мою ви відкинули, карта́ння ж мого не схотіли!

26 Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміха́тися буду, як при́йде ваш страх.

27 Коли при́йде ваш страх, немов вихор, і прива́литься ваше нещастя, мов буря, як при́йде недоля та у́тиск на вас,

28 тоді кликати бу́дуть мене, але не відпові́м, будуть шукати мене, та не зна́йдуть мене, —

29 за те, що науку знена́виділи, і не ви́брали стра́ху Господнього,

30 не хотіли поради моєї, пого́рджували всіма моїми доко́рами!

31 І тому́ хай їдять вони з пло́ду дороги своєї, а з порад своїх хай насища́ються, —

32 бо відсту́пство безумних заб'є їх, і безпе́чність безтя́мних їх ви́губить!

33 А хто мене слухає, той буде жити безпе́чно, і буде спокійний від страху перед злом!“

Притчи

Глава 1

1 Притчи Соломона, сына Давидова, Царя Израилева:

2 Чтобы познать премудрость и образованность, чтобы изучить изречения разума,

3 Принять правило здравого смысла, верности, и правосудия, и благонравия,

4 Чтобы неопытным дать прозорливость, юноше - знание и рассудительность,

5 Послушает мудрый, и умножит сведения, - и разумный приобретет советы;

6 Чтобы разуметь притчу, и слово замысловатое, беседы мудрых и загадочные изречения их.

7 Страх Иеговы есть начало знания; премудрость и образованность глупые презирают.

8 Слушай, сын мой, наставление отца твоего; и не отвергай учение матери твоей.

9 Ибо это венец благодати для головы твоей, и ожерелье для шеи твоей.

10 Сын мой, если будут уговаривать тебя законопреступники, то не соизволяй.

11 Если скажут: `иди с нами, будем строить ковы, ради кровопролития; будем скрытно уловлять безмездно-невинного;

12 `Будем глотать их живыми, как преисподняя, и целыми, как отходят в могилу;

13 `Наберем всякого драгоценного имущества; наполним домы свои добычею.

14 `Жребий свой будешь бросать посреди нас; у всех нас будет один кошелек`.

15 Сын мой, не ходи по одной с ними дороге; удержи ногу свою от стези их.

16 Ибо ноги их к злу бегут, когда спешат, чтобы проливать кровь.

17 Ибо та сеть без пользы расстилается, которую расстилают в глазах всех, имеющих крылья;

18 И они на свою гибель коварствуют, скрытно ставят сети душам своим.

19 Таковы пути всякого, алчущего корысти; она лишает жизни того, кто предан ей.

20 Премудрость восклицает на улице, на площадях возвышает голос свой;

21 При начале многолюдных проповедует; у входа в ворота, в городе говорит речь свою:

22 `Невежды, доколе будете любить невежество? И развратные, долго ли разврат будет нравиться им? И глупые, долго ли будут ненавидеть ведение?

23 `Обратитесь к Моему учению; Се! рекою проливаю вам Дух Мой, возвещаю вам слова Мои.

24 Поелику взываю, и отрицаетесь; простираю руку Мою, и нет внимающего;

25 `И презираете всякий совет Мой, и учения Моего не желаете:

26 `То и Я посмеюсь вашей беде; поругаюсь, когда придет ужас ваш,

27 `Когда придет как буря ужас ваш, и гибель ваша как вихрь принесется, когда придет на вас скорбь и горе.

28 `Тогда будут звать Меня, и не отвечу; с утра будут искать Меня, и не найдут Меня,

29 `За то, что они возненавидели ведение, и не избрали страха Иеговы;

30 `Не возжелали совета Моего; презирали всякое учение Мое.

31 `И будут есть плоды пути своего, и насыщаться своими вымыслами.

32 `Так! непокорность невежд убьет их, и беспечность глупых погубит их.

33 `А слушающий Меня живет безопасно и мирно, не страшась зла`.

Приповiстi Розділ 1	Притчи Глава 1
1 При́повісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого, —	1 Притчи Соломона, сына Давидова, Царя Израилева:
2 щоб пізна́ти премудрість і карність, щоб зрозуміти розсу́дні слова,	2 Чтобы познать премудрость и образованность, чтобы изучить изречения разума,
3 щоб прийняти напоу́млення мудрости, праведности, і пра́ва й простоти,	3 Принять правило здравого смысла, верности, и правосудия, и благонравия,
4 щоб мудрости дати простоду́шним, юнако́ві — пізна́ння й розва́жність.	4 Чтобы неопытным дать прозорливость, юноше - знание и рассудительность,
5 Хай послухає мудрий — і примно́жить науку, а розумний здобу́де хай мудрих думо́к,	5 Послушает мудрый, и умножит сведения, - и разумный приобретет советы;
6 щоб пізнати ту при́повість та загадко́ве говорення, слова мудреці́в та їхні за́гадки.	6 Чтобы разуметь притчу, и слово замысловатое, беседы мудрых и загадочные изречения их.
7 Страх Господній — початок прему́дрости, — нерозумні пого́рджують мудрістю та напу́чуванням.	7 Страх Иеговы есть начало знания; премудрость и образованность глупые презирают.
8 Послухай, мій сину, напу́чення батька свого́, і не відкидай науки матері своєї, —	8 Слушай, сын мой, наставление отца твоего; и не отвергай учение матери твоей.
9 вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикра́са на шию твою.	9 Ибо это венец благодати для головы твоей, и ожерелье для шеи твоей.
10 Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, — то з ними не згоджуйся ти !	10 Сын мой, если будут уговаривать тебя законопреступники, то не соизволяй.
11 Якщо скажуть вони: „Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричи́нно засядьмо на неповинного,	11 Если скажут: `иди с нами, будем строить ковы, ради кровопролития; будем скрытно уловлять безмездно-невинного;
12 живих поковтаймо ми їх, як шео́л, та здорових, як тих, які сходять до гро́бу!	12 `Будем глотать их живыми, как преисподняя, и целыми, как отходят в могилу;
13 Ми зна́йдемо всіляке багатство цінне́, перепо́внимо здо́биччю наші хати́.	13 `Наберем всякого драгоценного имущества; наполним домы свои добычею.
14 Жеребо́к свій ти кинеш із нами, — буде са́ква одна для всіх нас“, —	14 `Жребий свой будешь бросать посреди нас; у всех нас будет один кошелек`.
15 сину мій, — не ходи ти доро́гою з ними, спини́ но́гу свою від їхньої сте́жки,	15 Сын мой, не ходи по одной с ними дороге; удержи ногу свою от стези их.
16 бо біжать їхні но́ги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!	16 Ибо ноги их к злу бегут, когда спешат, чтобы проливать кровь.
17 Бож нада́рмо поставлена сі́тка на о́чах усього крила́того:	17 Ибо та сеть без пользы расстилается, которую расстилают в глазах всех, имеющих крылья;
18 то вони на кров власну чату́ють, засідають на душу свою!	18 И они на свою гибель коварствуют, скрытно ставят сети душам своим.
19 Такі то доро́ги усіх, хто за́здрий чужого добра: воно́ бере душу свого власника́!	19 Таковы пути всякого, алчущего корысти; она лишает жизни того, кто предан ей.
20 Кличе мудрість на вулиці, на пло́щах свій голос дає,	20 Премудрость восклицает на улице, на площадях возвышает голос свой;
21 на шумли́вих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова́ свої:	21 При начале многолюдных проповедует; у входа в ворота, в городе говорит речь свою:
22 „Доки ви, нерозумні, глупо́ту любитимете? Аж доки насмі́шники будуть кохатись собі в глузува́нні, а безглу́зді нена́видіти будуть знания́?	22 `Невежды, доколе будете любить невежество? И развратные, долго ли разврат будет нравиться им? И глупые, долго ли будут ненавидеть ведение?
23 Зверніться но ви до карта́ння мого́, — ось я виллю вам духа свого, сповіщу́ вам слова свої!	23 `Обратитесь к Моему учению; Се! рекою проливаю вам Дух Мой, возвещаю вам слова Мои.
24 Бо кликала я, та відмовились ви, простягла́ була руку свою, та ніхто не прислу́хувався!	24 Поелику взываю, и отрицаетесь; простираю руку Мою, и нет внимающего;
25 І всю раду мою ви відкинули, карта́ння ж мого не схотіли!	25 `И презираете всякий совет Мой, и учения Моего не желаете:
26 Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміха́тися буду, як при́йде ваш страх.	26 `То и Я посмеюсь вашей беде; поругаюсь, когда придет ужас ваш,
27 Коли при́йде ваш страх, немов вихор, і прива́литься ваше нещастя, мов буря, як при́йде недоля та у́тиск на вас,	27 `Когда придет как буря ужас ваш, и гибель ваша как вихрь принесется, когда придет на вас скорбь и горе.
28 тоді кликати бу́дуть мене, але не відпові́м, будуть шукати мене, та не зна́йдуть мене, —	28 `Тогда будут звать Меня, и не отвечу; с утра будут искать Меня, и не найдут Меня,
29 за те, що науку знена́виділи, і не ви́брали стра́ху Господнього,	29 `За то, что они возненавидели ведение, и не избрали страха Иеговы;
30 не хотіли поради моєї, пого́рджували всіма моїми доко́рами!	30 `Не возжелали совета Моего; презирали всякое учение Мое.
31 І тому́ хай їдять вони з пло́ду дороги своєї, а з порад своїх хай насища́ються, —	31 `И будут есть плоды пути своего, и насыщаться своими вымыслами.
32 бо відсту́пство безумних заб'є їх, і безпе́чність безтя́мних їх ви́губить!	32 `Так! непокорность невежд убьет их, и беспечность глупых погубит их.
33 А хто мене слухає, той буде жити безпе́чно, і буде спокійний від страху перед злом!“	33 `А слушающий Меня живет безопасно и мирно, не страшась зла`.

Старий
завіт

Новий
завіт

Приповiстi

Розділ 1

Притчи

Глава 1

Приповiстi

Розділ 1

Притчи

Глава 1

Старий завіт

Новий завіт

Приповiстi

Розділ 1

Притчи

Глава 1

Приповiстi

Розділ 1

Притчи

Глава 1

Старий
завіт

Новий
завіт