Об'явлення

Розділ 18

1 Після цього побачив я іншого ангола, що схо́див із неба, і що вла́ду велику він мав. І земля освітилась від слави його.

2 І він гучним голосом кликнув, говорячи: „Упав, упав великий Вавилон! Став він оселею де́монів, і схо́вищем усякому ду́хові нечистому, і схо́вищем усіх пта́хів нечистих та нена́видних,

3 бо лютим вином розпусти своєї він напоїв всі наро́ди! І зе́мні царі з ним розпусту чинили, а земні купці збагатіли від сили розко́ші його!“

4 І почув я інший голос із неба, який говорив: „Вийдіть із нього, люди мої, щоб не сталися ви спільника́ми гріхів його, і щоб не потра́пили в кара́ння його.

5 Гріхи бо його досягли́ аж до неба, і Бог згадав про неправди його.

6 Відплатіть ви йому, як і він вам платив, і вдвоє подвойте йому за вчинки його! Удвоє налийте до чаші, що нею він вам наливав!

7 Скільки він сла́вив себе та розкошува́в, стільки му́ки та смутку завдайте йому! Бо в серці своєму гово́рить: „Сиджу́, як цариця, і я не вдова, і бачити смутку не бу́ду!“

8 Через це одного дня при́йдуть кари його, смерть, і плач, і голод, і спа́лений буде огнем, бо міцни́й Господь, Бог, що судить його!“

9 І будуть плакати та голосити за ним царі земні, що з ним розпусту чинили та розкошува́ли, коли побачать дим пожежі його.

10 Вони через страх його мук стоятимуть зда́лека та говоритимуть: „Горе, горе, о місто велике, Вавилоне, місто могутнє, бо суд твій прийшов однієї години!“

11 І земні купці́ будуть плакати та голосити за ним, бо ніхто не купує вже їхнього вантажу́, —

12 вантажу́ золота, і срі́бла, і камі́ння дорогоцінного, і пе́рел, і віссо́ну, і порфі́ри, і шовку, і кармази́ну, і всякого дерева запашно́го, і всякого по́суду з слоно́вої кости, і всякого по́суду з дорогоцінного дерева, і мідяного, і залізного, і мармуро́вого,

13 і кори́ці, і шафра́ну, і па́хощів, і мирри, і лива́ну, і вина, і оливи, і тонко́ї муки́, і пшениці, і товару, і овець, і ко́ней, і возів, і рабів, і душ лю́дських.

14 І плоди́ пожадли́вости душі твоєї відійшли від тебе, і все сите та світле пропало для тебе, — і вже їх ти не зна́йдеш!

15 Купці цими реча́ми, що вони збагати́лися з нього, від стра́ху мук його стануть здалека, і бу́дуть плакати та голосити,

16 і казати: „Горе, горе, місто велике, зодягнене в віссо́н і порфіру та в кармази́н, і прикрашене золотом і дорогоцінним камі́нням та пе́рлами,

17 бо за одну годину згинуло таке велике багатство“. І кожен стерни́к, і кожен, хто пливає на кораблях, і моряки, і всі, хто працює на морі, — стали здалека,

18 і, бачивши дим від пожежі його, кричали й казали: „Котре до великого міста подібне?“

19 І вони поси́пали по́рохом го́лови свої, і закричали, пла́чучи та голо́сячи, і ка́жучи: „Горе, горе, місто велике, що в ньому з його дорогоцінностей збагати́лися всі, хто має кораблі на морі, бо за одну годину воно спорожні́ло!

20 Радій з цього, небо, і святі апо́столи та пророки, бо Бог виконав суд ваш над ним!“

21 І один сильний ангол узяв великого каменя, як жо́рно, і кинув до моря, говорячи: „З таким розго́ном буде кинений Вавило́н, місто велике, — і вже він не зна́йдеться!

22 І голос гуслярі́в, і співакі́в, і сопі́льників, і сурмачі́в уже не буде чутий в тобі! І вже не зна́йдеться в тобі жодного мистця́ й ніякого мисте́цтва, і шум жо́рен уже не буде чутий в тобі!

23 І світло свічника́ вже не буде світити в тобі, і голос молодого й молодої вже не буде чутий в тобі. Бо купці твої були зе́мні вельможі, бо твоїм ворожби́тством були зведені всі наро́ди!

24 Бо в нім зна́йдена кров пророків, і святих, і побитих усіх на землі“.

Откровение

Глава 18

1 После этого я увидел еще одного ангела, сходящего с небес и обладающего великой властью; вся земля была озарена его славой.

2 Он произнес могучим голосом: — Пала, пала великая блудница Вавилон и стала жилищем демонов, пристанищем для всякого нечистого духа и всякой нечистой и мерзкой птицы. Все народы пили доводящее до безумия вино ее разврата.

3 Цари земли развратничали с ней, и купцы земли нажились на ее необузданной тяге к роскоши.

4 Затем я услышал с небес еще один голос. Он сказал: — Выйди из нее, народ Мой, чтобы тебе не участвовать в ее грехах и не подвергнуться ее наказанию,

5 потому что ее грехи поднялись уже до небес, и Бог помнит ее преступления.

6 Сделайте ей то же, что она сделала другим, и отплатите ей вдвойне за ее дела. В той самой чаше, в которой она замешивала свое вино, замешайте ей напиток двойной крепости.

7 Доставьте ей столько горя и страданий, сколько она позволяла себе славы и роскоши, потому что она хвалится в своем сердце: «Я не какая-нибудь вдова! Я сижу как царица! Я никогда не буду скорбеть!»

8 И поэтому настанет день, когда ее постигнут горести: смерть, скорбь и голод. Она будет сожжена огнем, потому что могуч Господь Бог, осудивший ее.

9 Когда цари земли, которые развратничали с ней и наслаждались ее роскошью, увидят дым от ее пожарища, они будут рыдать по ней и бить себя в грудь.

10 Стоя вдали в ужасе от ее мучений, они будут говорить: — Горе! Горе! О великий город! О Вавилон, могучий город! В один час свершился над тобой суд!

11 Купцы земли плачут и скорбят по ней, потому что никто уже не покупает их товаров:

12 товаров из золота, серебра, драгоценных камней и жемчуга; тончайших льняных тканей, пурпура, шелка и алых материй; ароматической древесины; изделий из слоновой кости, ценной древесины, бронзы, железа и мрамора;

13 корицы, пряностей, благовоний, ароматического масла и ладана, вина, оливкового масла, отборной муки и пшеницы, крупного скота и овец, коней и колесниц, тел и душ человеческих.

14 Они будут говорить: — Плодов, которых желала душа твоя, уже нет у тебя. Все твои богатства и слава покинули тебя, и уже никогда не вернутся.

15 Торговавшие этими товарами купцы, нажившиеся на ней, будут стоять в стороне, перепуганные ее бедствиями. Они будут плакать и скорбеть,

16 говоря: — Горе, горе, столица великая, одетая в тончайшую льняную одежду, в пурпурное и алое, украшенная золотом, драгоценными камнями и жемчугом!

17 В один час было уничтожено такое огромное богатство! Все капитаны кораблей, все их пассажиры и моряки, и все, чей промысел связан с мореплаванием, будут издали наблюдать

18 и, когда увидят дым, поднимающийся от нее, зарыдают: — Разве был еще когда-либо город, подобный этому великому городу?

19 Они посыпали свои головы пылью и со слезами и скорбью причитали: — Горе, горе, столица великая, обогатившая всех судовладельцев своим богатством! В один час она была уничтожена!

20 Радуйтесь об этом, небеса! Радуйтесь, святые, апостолы и пророки, потому что Бог осудил ее за то, как она поступала с вами.

21 Затем могучий ангел взял большой камень размером с мельничный жернов и бросил его в море, говоря: — Так будет брошена и великая столица Вавилон, и никто уже ее не найдет.

22 Никогда уже в тебе не будет слышно голоса певцов, музыки арфистов, флейтистов и трубачей, никогда уже в тебе не отыщутся ремесленники, каким бы ремеслом они ни занимались, никогда уже не будет слышно в тебе шума мельничных жерновов.

23 Никогда уже не будет гореть в тебе свет светильника, не будет слышно голосов жениха и невесты. Твои купцы были господами на земле, и все народы были обмануты твоим колдовством.

24 Но в этом городе пролилась кровь пророков, святых и всех убитых на земле.

Об'явлення

Розділ 18

Откровение

Глава 18

1 Після цього побачив я іншого ангола, що схо́див із неба, і що вла́ду велику він мав. І земля освітилась від слави його.

1 После этого я увидел еще одного ангела, сходящего с небес и обладающего великой властью; вся земля была озарена его славой.

2 І він гучним голосом кликнув, говорячи: „Упав, упав великий Вавилон! Став він оселею де́монів, і схо́вищем усякому ду́хові нечистому, і схо́вищем усіх пта́хів нечистих та нена́видних,

2 Он произнес могучим голосом: — Пала, пала великая блудница Вавилон и стала жилищем демонов, пристанищем для всякого нечистого духа и всякой нечистой и мерзкой птицы. Все народы пили доводящее до безумия вино ее разврата.

3 бо лютим вином розпусти своєї він напоїв всі наро́ди! І зе́мні царі з ним розпусту чинили, а земні купці збагатіли від сили розко́ші його!“

3 Цари земли развратничали с ней, и купцы земли нажились на ее необузданной тяге к роскоши.

4 І почув я інший голос із неба, який говорив: „Вийдіть із нього, люди мої, щоб не сталися ви спільника́ми гріхів його, і щоб не потра́пили в кара́ння його.

4 Затем я услышал с небес еще один голос. Он сказал: — Выйди из нее, народ Мой, чтобы тебе не участвовать в ее грехах и не подвергнуться ее наказанию,

5 Гріхи бо його досягли́ аж до неба, і Бог згадав про неправди його.

5 потому что ее грехи поднялись уже до небес, и Бог помнит ее преступления.

6 Відплатіть ви йому, як і він вам платив, і вдвоє подвойте йому за вчинки його! Удвоє налийте до чаші, що нею він вам наливав!

6 Сделайте ей то же, что она сделала другим, и отплатите ей вдвойне за ее дела. В той самой чаше, в которой она замешивала свое вино, замешайте ей напиток двойной крепости.

7 Скільки він сла́вив себе та розкошува́в, стільки му́ки та смутку завдайте йому! Бо в серці своєму гово́рить: „Сиджу́, як цариця, і я не вдова, і бачити смутку не бу́ду!“

7 Доставьте ей столько горя и страданий, сколько она позволяла себе славы и роскоши, потому что она хвалится в своем сердце: «Я не какая-нибудь вдова! Я сижу как царица! Я никогда не буду скорбеть!»

8 Через це одного дня при́йдуть кари його, смерть, і плач, і голод, і спа́лений буде огнем, бо міцни́й Господь, Бог, що судить його!“

8 И поэтому настанет день, когда ее постигнут горести: смерть, скорбь и голод. Она будет сожжена огнем, потому что могуч Господь Бог, осудивший ее.

9 І будуть плакати та голосити за ним царі земні, що з ним розпусту чинили та розкошува́ли, коли побачать дим пожежі його.

9 Когда цари земли, которые развратничали с ней и наслаждались ее роскошью, увидят дым от ее пожарища, они будут рыдать по ней и бить себя в грудь.

10 Вони через страх його мук стоятимуть зда́лека та говоритимуть: „Горе, горе, о місто велике, Вавилоне, місто могутнє, бо суд твій прийшов однієї години!“

10 Стоя вдали в ужасе от ее мучений, они будут говорить: — Горе! Горе! О великий город! О Вавилон, могучий город! В один час свершился над тобой суд!

11 І земні купці́ будуть плакати та голосити за ним, бо ніхто не купує вже їхнього вантажу́, —

11 Купцы земли плачут и скорбят по ней, потому что никто уже не покупает их товаров:

12 вантажу́ золота, і срі́бла, і камі́ння дорогоцінного, і пе́рел, і віссо́ну, і порфі́ри, і шовку, і кармази́ну, і всякого дерева запашно́го, і всякого по́суду з слоно́вої кости, і всякого по́суду з дорогоцінного дерева, і мідяного, і залізного, і мармуро́вого,

12 товаров из золота, серебра, драгоценных камней и жемчуга; тончайших льняных тканей, пурпура, шелка и алых материй; ароматической древесины; изделий из слоновой кости, ценной древесины, бронзы, железа и мрамора;

13 і кори́ці, і шафра́ну, і па́хощів, і мирри, і лива́ну, і вина, і оливи, і тонко́ї муки́, і пшениці, і товару, і овець, і ко́ней, і возів, і рабів, і душ лю́дських.

13 корицы, пряностей, благовоний, ароматического масла и ладана, вина, оливкового масла, отборной муки и пшеницы, крупного скота и овец, коней и колесниц, тел и душ человеческих.

14 І плоди́ пожадли́вости душі твоєї відійшли від тебе, і все сите та світле пропало для тебе, — і вже їх ти не зна́йдеш!

14 Они будут говорить: — Плодов, которых желала душа твоя, уже нет у тебя. Все твои богатства и слава покинули тебя, и уже никогда не вернутся.

15 Купці цими реча́ми, що вони збагати́лися з нього, від стра́ху мук його стануть здалека, і бу́дуть плакати та голосити,

15 Торговавшие этими товарами купцы, нажившиеся на ней, будут стоять в стороне, перепуганные ее бедствиями. Они будут плакать и скорбеть,

16 і казати: „Горе, горе, місто велике, зодягнене в віссо́н і порфіру та в кармази́н, і прикрашене золотом і дорогоцінним камі́нням та пе́рлами,

16 говоря: — Горе, горе, столица великая, одетая в тончайшую льняную одежду, в пурпурное и алое, украшенная золотом, драгоценными камнями и жемчугом!

17 бо за одну годину згинуло таке велике багатство“. І кожен стерни́к, і кожен, хто пливає на кораблях, і моряки, і всі, хто працює на морі, — стали здалека,

17 В один час было уничтожено такое огромное богатство! Все капитаны кораблей, все их пассажиры и моряки, и все, чей промысел связан с мореплаванием, будут издали наблюдать

18 і, бачивши дим від пожежі його, кричали й казали: „Котре до великого міста подібне?“

18 и, когда увидят дым, поднимающийся от нее, зарыдают: — Разве был еще когда-либо город, подобный этому великому городу?

19 І вони поси́пали по́рохом го́лови свої, і закричали, пла́чучи та голо́сячи, і ка́жучи: „Горе, горе, місто велике, що в ньому з його дорогоцінностей збагати́лися всі, хто має кораблі на морі, бо за одну годину воно спорожні́ло!

19 Они посыпали свои головы пылью и со слезами и скорбью причитали: — Горе, горе, столица великая, обогатившая всех судовладельцев своим богатством! В один час она была уничтожена!

20 Радій з цього, небо, і святі апо́столи та пророки, бо Бог виконав суд ваш над ним!“

20 Радуйтесь об этом, небеса! Радуйтесь, святые, апостолы и пророки, потому что Бог осудил ее за то, как она поступала с вами.

21 І один сильний ангол узяв великого каменя, як жо́рно, і кинув до моря, говорячи: „З таким розго́ном буде кинений Вавило́н, місто велике, — і вже він не зна́йдеться!

21 Затем могучий ангел взял большой камень размером с мельничный жернов и бросил его в море, говоря: — Так будет брошена и великая столица Вавилон, и никто уже ее не найдет.

22 І голос гуслярі́в, і співакі́в, і сопі́льників, і сурмачі́в уже не буде чутий в тобі! І вже не зна́йдеться в тобі жодного мистця́ й ніякого мисте́цтва, і шум жо́рен уже не буде чутий в тобі!

22 Никогда уже в тебе не будет слышно голоса певцов, музыки арфистов, флейтистов и трубачей, никогда уже в тебе не отыщутся ремесленники, каким бы ремеслом они ни занимались, никогда уже не будет слышно в тебе шума мельничных жерновов.

23 І світло свічника́ вже не буде світити в тобі, і голос молодого й молодої вже не буде чутий в тобі. Бо купці твої були зе́мні вельможі, бо твоїм ворожби́тством були зведені всі наро́ди!

23 Никогда уже не будет гореть в тебе свет светильника, не будет слышно голосов жениха и невесты. Твои купцы были господами на земле, и все народы были обмануты твоим колдовством.

24 Бо в нім зна́йдена кров пророків, і святих, і побитих усіх на землі“.

24 Но в этом городе пролилась кровь пророков, святых и всех убитых на земле.

1.0x