Йов

Розділ 42

1 А Йов відповів Господе́ві й сказав:

2 „Я знаю, що можеш Ти все, і не спиня́ється за́дум у Тебе!

3 Хто́ ж то такий, що ховає пора́ду немудру? Тому я говорив, але не розумів. Це чудніше від мене, й не знаю його:

4 „Слухай же ти, а Я буду казати, запитаю тебе, — ти ж Мені поясни́“.

5 Тільки по́слухом уха я чув був про Тебе, а тепер моє око ось бачить Тебе.

6 Тому́ я зрікаюсь гово́реного, і каюсь у по́росі й по́пелі!“

7 І сталося по то́му, як Госпо́дь промовив ці слова́ до Йова, сказав Господь теманянину Еліфазові: „Запалився Мій гнів на тебе та на двох твоїх при́ятелів, бо ви не говорили слу́шного про Мене, як раб Мій Йов.

8 А тепер візьміть собі сім бичків та сім барані́в, і йдіть до Мого раба Йова, і принесе́те цілопа́лення за себе, а Мій раб Йов помо́литься за вас, бо тільки з ним Я буду рахува́тися, щоб не вчинити вам злої речі, — бо ви не говорили слу́шного про Мене, як раб Мій Йов“.

9 І пішли теманянин Еліфа́з, і шух'янин Білда́д, та нааматянин Цофа́р, і зробили, як говорив їм Госпо́дь. І споглянув Господь на Йова.

10 І Господь приверну́в Йова до першого ста́ну, коли він помолився за своїх при́ятелів. І помно́жив Господь усе, що Йов мав, удвоє.

11 І поприхо́дили до нього всі брати його, і всі се́стри його та всі попере́дні знайо́мі його, і їли з ним хліб у його домі. І вони головою хита́ли над ним, та потішали його за все зле, що Господь був спрова́див на нього. І дали вони йому кожен по одній кеси́ті, і кожен по одній золотій обручці.

12 А Господь поблагослови́в останок днів Йова більше від поча́тку його, і було́ в нього чотирна́дцять тисяч дрібно́ї худоби, і шість тисяч верблю́дів, тисяча пар худоби великої та тисяча ослиць.

13 І було́ в нього се́меро синів та три дочки́.

14 І назвав він ім'я́ першій: Єміма, і ім'я́ другій: Кеція, а ім'я́ третій: Керен-Гаппух.

15 I таких вродли́вих жінок, як Йовові до́чки, не знайшлося по всій землі. І дав їм їх батько спа́дщину поміж їхніми братами.

16 А Йов жив по то́му сотню й сорок років, і побачив синів своїх та синів синів своїх, чотири поколі́нні.

17 І впоко́ївся Йов старим та насиченим днями.

Книга Иова

Глава 42

1 Тогда ответил Господу Иов:

2 «Я знаю, Господи, Ты можешь всё, Ты строишь Свои планы, и ничто их не может изменить.

3 Ты, Господи, вопрос мне задал: „Кто этот человек, который бессмысленные слова говорит?” Господь, я говорил о том, что слишком велико для моего рассудка, я этого не понимал.

4 Ты мне сказал: „Иов, послушай, Я буду спрашивать тебя, и ты ответь”.

5 Я в прошлом слышал о Тебе, Господь, теперь же видел я Тебя воочию.

6 Мне стыдно за себя, Господь, я очень сожалею! Сижу в пыли и пепле я, но обещаю изменить и жизнь, и сердце».

7 Господь, закончив говорить с Иовом, обратился к Елифазу из Феману. Господь сказал Елифазу: «Я рассержен на тебя и твоих двух друзей, потому что ты ничего не сказал правильного обо Мне. Однако Иов — Мой слуга, он сказал обо Мне всё верно.

8 Так что теперь, Елифаз, возьми семь быков и семь баранов и отнеси их Моему слуге Иову, убей их и воздай как жертву всесожжения за себя. Мой раб Иов будет молиться за вас, и Я отвечу молитве его. Я не накажу вас по заслугам, хотя вы должны быть наказаны, потому что вы ничего правильного обо Мне не сказали, но Мой слуга Иов сказал всё верно».

9 Так что Елифаз из Фемана, Билдад из Шуаха и Софар из Наамаха подчинились Господу, и тогда Господь услышал молитву Иова.

10 Иов молился за своих друзей, и Бог его снова сделал удачливым и дал ему вдвое больше того, чем владел он прежде.

11 Все братья и сестры вернулись в дом Иова, и каждый, кто знал Иова прежде, пришёл в его дом и ел с ним вместе. Они утешали его и испытывали сожаление, что Бог принёс Иову столько несчастий. После этого каждый дал Иову немного серебра и золотое кольцо.

12 Господь благословил последние дни Иова, дав ему гораздо больше, чем в первой половине его жизни. У Иова было четырнадцать тысяч овец, шесть тысяч верблюдов, две тысячи коров и тысяча ослиц.

13 Было у него также семь сыновей и три дочери.

14 Первую дочь Иов назвал Емима, вторую дочь — Кассия, а третью — Керенгаппух.

15 Дочери Иова были самыми красивыми женщинами во всей стране. Они, так же как и их братья, получили часть наследства.

16 И жил Иов ещё сто сорок лет, он увидел своих детей, внуков, правнуков и праправнуков.

17 Иов дожил до глубокой старости. Он умер, прожив достойную жизнь.

Йов

Розділ 42

Книга Иова

Глава 42

1 А Йов відповів Господе́ві й сказав:

1 Тогда ответил Господу Иов:

2 „Я знаю, що можеш Ти все, і не спиня́ється за́дум у Тебе!

2 «Я знаю, Господи, Ты можешь всё, Ты строишь Свои планы, и ничто их не может изменить.

3 Хто́ ж то такий, що ховає пора́ду немудру? Тому я говорив, але не розумів. Це чудніше від мене, й не знаю його:

3 Ты, Господи, вопрос мне задал: „Кто этот человек, который бессмысленные слова говорит?” Господь, я говорил о том, что слишком велико для моего рассудка, я этого не понимал.

4 „Слухай же ти, а Я буду казати, запитаю тебе, — ти ж Мені поясни́“.

4 Ты мне сказал: „Иов, послушай, Я буду спрашивать тебя, и ты ответь”.

5 Тільки по́слухом уха я чув був про Тебе, а тепер моє око ось бачить Тебе.

5 Я в прошлом слышал о Тебе, Господь, теперь же видел я Тебя воочию.

6 Тому́ я зрікаюсь гово́реного, і каюсь у по́росі й по́пелі!“

6 Мне стыдно за себя, Господь, я очень сожалею! Сижу в пыли и пепле я, но обещаю изменить и жизнь, и сердце».

7 І сталося по то́му, як Госпо́дь промовив ці слова́ до Йова, сказав Господь теманянину Еліфазові: „Запалився Мій гнів на тебе та на двох твоїх при́ятелів, бо ви не говорили слу́шного про Мене, як раб Мій Йов.

7 Господь, закончив говорить с Иовом, обратился к Елифазу из Феману. Господь сказал Елифазу: «Я рассержен на тебя и твоих двух друзей, потому что ты ничего не сказал правильного обо Мне. Однако Иов — Мой слуга, он сказал обо Мне всё верно.

8 А тепер візьміть собі сім бичків та сім барані́в, і йдіть до Мого раба Йова, і принесе́те цілопа́лення за себе, а Мій раб Йов помо́литься за вас, бо тільки з ним Я буду рахува́тися, щоб не вчинити вам злої речі, — бо ви не говорили слу́шного про Мене, як раб Мій Йов“.

8 Так что теперь, Елифаз, возьми семь быков и семь баранов и отнеси их Моему слуге Иову, убей их и воздай как жертву всесожжения за себя. Мой раб Иов будет молиться за вас, и Я отвечу молитве его. Я не накажу вас по заслугам, хотя вы должны быть наказаны, потому что вы ничего правильного обо Мне не сказали, но Мой слуга Иов сказал всё верно».

9 І пішли теманянин Еліфа́з, і шух'янин Білда́д, та нааматянин Цофа́р, і зробили, як говорив їм Госпо́дь. І споглянув Господь на Йова.

9 Так что Елифаз из Фемана, Билдад из Шуаха и Софар из Наамаха подчинились Господу, и тогда Господь услышал молитву Иова.

10 І Господь приверну́в Йова до першого ста́ну, коли він помолився за своїх при́ятелів. І помно́жив Господь усе, що Йов мав, удвоє.

10 Иов молился за своих друзей, и Бог его снова сделал удачливым и дал ему вдвое больше того, чем владел он прежде.

11 І поприхо́дили до нього всі брати його, і всі се́стри його та всі попере́дні знайо́мі його, і їли з ним хліб у його домі. І вони головою хита́ли над ним, та потішали його за все зле, що Господь був спрова́див на нього. І дали вони йому кожен по одній кеси́ті, і кожен по одній золотій обручці.

11 Все братья и сестры вернулись в дом Иова, и каждый, кто знал Иова прежде, пришёл в его дом и ел с ним вместе. Они утешали его и испытывали сожаление, что Бог принёс Иову столько несчастий. После этого каждый дал Иову немного серебра и золотое кольцо.

12 А Господь поблагослови́в останок днів Йова більше від поча́тку його, і було́ в нього чотирна́дцять тисяч дрібно́ї худоби, і шість тисяч верблю́дів, тисяча пар худоби великої та тисяча ослиць.

12 Господь благословил последние дни Иова, дав ему гораздо больше, чем в первой половине его жизни. У Иова было четырнадцать тысяч овец, шесть тысяч верблюдов, две тысячи коров и тысяча ослиц.

13 І було́ в нього се́меро синів та три дочки́.

13 Было у него также семь сыновей и три дочери.

14 І назвав він ім'я́ першій: Єміма, і ім'я́ другій: Кеція, а ім'я́ третій: Керен-Гаппух.

14 Первую дочь Иов назвал Емима, вторую дочь — Кассия, а третью — Керенгаппух.

15 I таких вродли́вих жінок, як Йовові до́чки, не знайшлося по всій землі. І дав їм їх батько спа́дщину поміж їхніми братами.

15 Дочери Иова были самыми красивыми женщинами во всей стране. Они, так же как и их братья, получили часть наследства.

16 А Йов жив по то́му сотню й сорок років, і побачив синів своїх та синів синів своїх, чотири поколі́нні.

16 И жил Иов ещё сто сорок лет, он увидел своих детей, внуков, правнуков и праправнуков.

17 І впоко́ївся Йов старим та насиченим днями.

17 Иов дожил до глубокой старости. Он умер, прожив достойную жизнь.