1-е ТимофiюРозділ 6 |
|
1 |
|
2 А ті, хто має панів віруючих, не повинні недбати про них через те, що бра́ття вони, але нехай служать їм тим більше, що вони віруючі та улю́блені, що вони добродійства Божі приймають. Оцього навчай та нагадуй! |
|
3 |
|
4 той згорді́в, нічого не знає, але захво́рів на суперечки й змага́ння, що від них повстають заздрість, сварки́, богозневаги, лукаві здогади, |
|
5 постійні сварні між людьми́ зіпсутого розуму й позбавлених правди, які ду́мають, ніби благоче́стя — то зиск. Цурайся таких! |
|
6 Великий же зиск — то благоче́стя із задоволенням. |
|
7 Бо ми не прине́сли в світ нічого, то нічого не можемо й ви́нести. |
|
8 |
|
9 А ті, хто хоче багаті́ти, упадають у спокуси та в сітку, та в числе́нні нерозумні й шкідливі пожадливості, що втручають людей на загла́ду й загибіль. |
|
10 Бо корень усього лихого — то грошолюбство, якому віддавшись, дехто відбились від віри й поклали на себе великі стражда́ння. |
|
11 Але ти, о Божа люди́но, утікай від такого, а женися за праведністю, благоче́стям, вірою, любов'ю, терпеливістю, ла́гідністю! |
|
12 Змагай добрим зма́гом віри, ухопися за вічне життя, до якого й покликаний ти, і визнав був добре визна́ння перед свідками багатьма́. |
|
13 Наказую перед Богом, що ожи́влює все, і перед Христом Ісусом, Який добре визна́ння засві́дчив за По́нтія Пила́та, |
|
14 щоб доде́ржав ти заповідь чистою та бездога́нною аж до з'я́влення Господа нашого Ісуса Христа, |
|
15 що його свого ча́су покаже блаженний і єдиний міцний, Цар над царями та Пан над панами, |
|
16 Єдиний, що має безсмертя, і живе в неприступному світлі, Якого не бачив ніхто із людей, ані бачити не може. Честь Йому й вічна влада, амі́нь! |
|
17 Наказуй багатим за віку тепе́рішнього, щоб не не́слися ви́соко, і щоб надії не клали на багатство непевне, а на Бога Живого, що щедро дає нам усе на спожи́ток, |
|
18 щоб робили добро, багати́лися в добрих ділах, були щедрі та пильні, |
|
19 щоб збирали собі скарб, як добру основу в майбу́тньому, щоб прийняти правдиве життя. |
|
20 |
|
21 Дехто віддався йому, та й від віри відпав. Благода́ть з тобою. Амі́нь. |
1-е Послание к ТимофеюГлава 6 |
|
1 |
|
2 Те, которые |
|
3 |
|
4 тот горд, |
|
5 Пустые споры |
|
6 |
|
7 Ибо |
|
8 Имея |
|
9 |
|
10 ибо |
|
11 |
|
12 Подвизайся |
|
13 Пред |
|
14 соблюсти |
|
15 которое |
|
16 |
|
17 |
|
18 чтобы они благодетельствовали, |
|
19 собирая себе |
|
20 |
|
21 |
1-е ТимофiюРозділ 6 |
1-е Послание к ТимофеюГлава 6 |
|
1 |
1 |
|
2 А ті, хто має панів віруючих, не повинні недбати про них через те, що бра́ття вони, але нехай служать їм тим більше, що вони віруючі та улю́блені, що вони добродійства Божі приймають. Оцього навчай та нагадуй! |
2 Те, которые |
|
3 |
3 |
|
4 той згорді́в, нічого не знає, але захво́рів на суперечки й змага́ння, що від них повстають заздрість, сварки́, богозневаги, лукаві здогади, |
4 тот горд, |
|
5 постійні сварні між людьми́ зіпсутого розуму й позбавлених правди, які ду́мають, ніби благоче́стя — то зиск. Цурайся таких! |
5 Пустые споры |
|
6 Великий же зиск — то благоче́стя із задоволенням. |
6 |
|
7 Бо ми не прине́сли в світ нічого, то нічого не можемо й ви́нести. |
7 Ибо |
|
8 |
8 Имея |
|
9 А ті, хто хоче багаті́ти, упадають у спокуси та в сітку, та в числе́нні нерозумні й шкідливі пожадливості, що втручають людей на загла́ду й загибіль. |
9 |
|
10 Бо корень усього лихого — то грошолюбство, якому віддавшись, дехто відбились від віри й поклали на себе великі стражда́ння. |
10 ибо |
|
11 Але ти, о Божа люди́но, утікай від такого, а женися за праведністю, благоче́стям, вірою, любов'ю, терпеливістю, ла́гідністю! |
11 |
|
12 Змагай добрим зма́гом віри, ухопися за вічне життя, до якого й покликаний ти, і визнав був добре визна́ння перед свідками багатьма́. |
12 Подвизайся |
|
13 Наказую перед Богом, що ожи́влює все, і перед Христом Ісусом, Який добре визна́ння засві́дчив за По́нтія Пила́та, |
13 Пред |
|
14 щоб доде́ржав ти заповідь чистою та бездога́нною аж до з'я́влення Господа нашого Ісуса Христа, |
14 соблюсти |
|
15 що його свого ча́су покаже блаженний і єдиний міцний, Цар над царями та Пан над панами, |
15 которое |
|
16 Єдиний, що має безсмертя, і живе в неприступному світлі, Якого не бачив ніхто із людей, ані бачити не може. Честь Йому й вічна влада, амі́нь! |
16 |
|
17 Наказуй багатим за віку тепе́рішнього, щоб не не́слися ви́соко, і щоб надії не клали на багатство непевне, а на Бога Живого, що щедро дає нам усе на спожи́ток, |
17 |
|
18 щоб робили добро, багати́лися в добрих ділах, були щедрі та пильні, |
18 чтобы они благодетельствовали, |
|
19 щоб збирали собі скарб, як добру основу в майбу́тньому, щоб прийняти правдиве життя. |
19 собирая себе |
|
20 |
20 |
|
21 Дехто віддався йому, та й від віри відпав. Благода́ть з тобою. Амі́нь. |
21 |