Єзекiїль

Розділ 1

1 І сталося тридцятого року, четвертого місяця, п'ятого дня місяця, коли я був серед полоне́них над річкою Кева́р, відкри́лося небо, і побачив я Божі виді́ння.

2 П'ятого дня місяця, — це п'ятий рік поло́ну царя Єгояки́ма, —

3 сталося Господнє слово до Єзекіїля, сина Бузі́, священика, у халдейському кра́ї над річкою Кева́р, і була там над ним Господня рука.

4 І побачив я, аж ось бурхли́вий вітер насува́в із пі́вночі, велика хмара та палю́чий огонь; а навколо неї — ся́йво, а з сере́дини його — ніби блискуча мідь, з-посеред огню.

5 А з сере́дини його — подоба чотирьох живих істо́т, а оце їхній вид: вони мали подобу люди́ни.

6 І кожна мала чотири обли́ччі, і кожна з них мала чотири крилі́.

7 А їхня нога — нога про́ста, а стопа́ їхньої ноги — як стопа телячої ноги, і вони ся́яли, як ніби блискуча мідь.

8 А під їхніми кри́лами були лю́дські руки на чотирьох сторона́х їхніх, і вони четверо мали свої обличчя та свої кри́ла.

9 Їхні кри́ла приляга́ли одне до о́дного, не оберта́лися в ході своїй, — кожне ходило просто наперед себе.

10 А подо́ба їхнього обличчя — обличчя люди́ни та обличчя лева мали вони четверо з прави́ці, а обличчя вола мали вони четверо з ліви́ці, і обличчя орла мали вони четверо.

11 А їхні обличчя та їхні кри́ла були розді́лені вгорі́; у кожного двоє крил злучувалнся одне з о́дним, і двоє закривали їхнє тіло.

12 І кожна ходила просто перед себе. Туди, куди бажа́в дух ходити, вони йшли, не оберта́лися в ході своїй.

13 А подоба тих істо́т була на вид вугі́лля з огню, вони палали на вигляд смолоски́пів; той огонь прохо́джувався поміж істо́тами. І огонь мав сяйво, і з огню вихо́дила бли́скавка.

14 І ті живі істо́ти бігали й верталися, немов бли́скавка.

15 І придивився я до тих істот, аж ось по одно́му колесі на землі при тих живих істотах, при чотирьох їхніх обличчях.

16 Вид тих коле́с та їхній ви́ріб — як вигляд хризолі́ту, й одна подоба їм чотирьом, а їхній вид та їхній виріб — ніби ко́лесо в колесі.

17 Вони ходили в ході своїй на чотири бо́ки, не оберта́лися в ході́ своїй.

18 А їхні обі́ддя були високі та страшні́; і їхнє обі́ддя довко́ла в чотирьох їх було повне оче́й.

19 І коли ходили ті живі істоти, ходили й ті коле́са при них; а коли ті істоти підіймалися з-над землі, підіймалися й ті коле́са.

20 Куди бажав дух ходити, ішли, куди мав той дух іти; і ті коле́са підіймалися з ними, бо в коле́сах був дух істот.

21 Коли ті йшли, ходили й вони; а коли ті стояли — стояли й вони; а коли ті підійма́лися з-над землі, підіймалися з ними й ті коле́са, бо був дух істот у тих коле́сах.

22 А на головах тих живих істот була подоба небозво́ду, ніби грізний кришта́ль, розтя́гнений над їхніми голова́ми згори.

23 А під цим небозво́домбули їхні про́сті кри́ла, зве́рнені одне до о́дного. У кожної було по двоє крил, що закривали їм їхні тіла́.

24 А коли вони йшли, чув я шум їхніх крил, як шум великої води, як голос Всемогу́тнього, звук га́мору, як табо́ру. А коли вони ставали, опадали їхні крила.

25 І розлягався голос з-над небозво́ду, що над їхньою головою. І коли вони ставали, опадали їхні кри́ла.

26 А згори небозво́ду, що над їхньою головою, була подоба трону на вигляд каменя сапфі́ру; а на подобі трону була подоба на вигляд люди́ни, на ньому згори.

27 І бачив я ніби блискучу мідь, на вид огню в сере́дині його навколо, від виду сте́гон його й вище, а від виду сте́гон його й до долу бачив я ніби огонь та ся́йво навко́ло нього.

28 Як ви́гляд весе́лки, що буває в хмарі в дощови́й день, такий був ви́гляд сяйва навко́ло. Це був ви́гляд подоби Господньої слави! І коли я це побачив, я впав на обличчя своє, і почув голос, що говорив.

Книга пророка Иезекииля

Глава 1

1 Я — священник Иезекииль, сын Вузия. Я был в изгнании возле канала Кебар в Вавилонской земле, когда небо раскрылось и подарило мне видение Бога. Это произошло на пятый день четвертого месяца тридцатого года. В пятый год изгнания царя Иехонии, на пятый день месяца к Иезекиилю пришло слово Господнее, и снизошла на него сила Господняя.

2

3

4 Я, Иезекииль, видел вихрь, идущий с севера. Это была большая туча, из которой рвался огонь, и вокруг нее сиял свет. Она была подобна раскалённому металлу, сияющему в огне.

5 В середине её я увидел четырёх животных, они выглядели как люди.

6 У каждого из них было по четыре лица и четыре крыла.

7 Их ноги были прямыми, но копыта были как у коров и блестели как начищенная медь.

8 Под крыльями у них были человеческие руки, у тех четырёх животных было по четыре лица и четыре крыла.

9 Животные соприкасались друг с другом крыльями. Каждое из них шло прямо вперёд, не оглядываясь, когда передвигалось.

10 Каждое из них имело четыре лица: впереди было лицо человека, справа — лицо льва, слева — лицо быка, а сзади — орла.

11 Их крылья были расправлены сверху. У каждого было по два крыла, которые касались крыльев другого. У них также было по два крыла, которыми они укрывали свои тела.

12 Они двигались, не поворачиваясь, туда, куда был направлен их взгляд. Они шли туда, куда их вёл дух.

13 Между животными сверкало нечто похожее на горящие угли или маленькие факелы, летающие между ними. Огонь был очень ярким, и молнии вырывались из него.

14 Быстро, как молнии, животные переносились из стороны в сторону.

15 Я посмотрел на животных и заметил четыре колеса: по одному для каждого из них. Колёса касались земли, и казалось, что они сделаны из драгоценного желтого камня, а внутри каждого колеса было ещё одно колесо.

16

17 Животные могли перемещаться только в четырёх направлениях, куда смотрели их лица, но поворачивать они не могли.

18 Колёса, усеянные глазами, были огромных размеров, и на них нельзя было смотреть без страха.

19 Колёса двигались одновременно с животными, и если животные поднимались ввысь, то и колёса поднимались вместе с ними.

20 Животные шли в том направлении, куда вёл их дух, и колёса двигались вместе с ними, потому что сила, находящаяся в этих колёсах, двигала их.

21 И если они двигались, то двигались и колёса, а если останавливались, то и колёса замирали. Если колёса поднимались, то и животные поднимались за ними, потому что в этих колёсах был дух.

22 Над их головами находилось нечто, выглядевшее как великолепный хрустальный свод, простирающийся над ними.

23 Под сводом у каждого из животных было по четыре крыла, по два с каждой стороны его тела: два крыла, соприкасаясь друг с другом, простирались в одну сторону, а два других — в другую, покрывая тело.

24 И тогда я услышал их крылья. При каждом движении животных их крылья издавали шум, подобный бурной, несущейся рядом воде. Они были громкими, как громогласный Господь Всемогущий, как армия или толпа людей. И когда животные останавливались, то их крылья складывались по бокам.

25 Животные останавливались и опускали крылья, а сверху, из свода над их головами, раздавался громкий звук.

26 Над сводом, находившемся над их головами, было подобие престола цвета голубого сапфира, а на престоле этом сидел некто, напоминающий собою человека.

27 Я видел его от пояса и выше, он был как горячий металл, окружённый огнём, а от пояса книзу всё вокруг сияло ярким пламенем.

28 Вокруг него был сияющий свет, словно радуга, пробивающаяся сквозь тучи. Так выглядела слава Господняя. И тогда я пал на землю и, склонившись лицом к ней, услышал голос, говорящий со мной.

Єзекiїль

Розділ 1

Книга пророка Иезекииля

Глава 1

1 І сталося тридцятого року, четвертого місяця, п'ятого дня місяця, коли я був серед полоне́них над річкою Кева́р, відкри́лося небо, і побачив я Божі виді́ння.

1 Я — священник Иезекииль, сын Вузия. Я был в изгнании возле канала Кебар в Вавилонской земле, когда небо раскрылось и подарило мне видение Бога. Это произошло на пятый день четвертого месяца тридцатого года. В пятый год изгнания царя Иехонии, на пятый день месяца к Иезекиилю пришло слово Господнее, и снизошла на него сила Господняя.

2 П'ятого дня місяця, — це п'ятий рік поло́ну царя Єгояки́ма, —

2

3 сталося Господнє слово до Єзекіїля, сина Бузі́, священика, у халдейському кра́ї над річкою Кева́р, і була там над ним Господня рука.

3

4 І побачив я, аж ось бурхли́вий вітер насува́в із пі́вночі, велика хмара та палю́чий огонь; а навколо неї — ся́йво, а з сере́дини його — ніби блискуча мідь, з-посеред огню.

4 Я, Иезекииль, видел вихрь, идущий с севера. Это была большая туча, из которой рвался огонь, и вокруг нее сиял свет. Она была подобна раскалённому металлу, сияющему в огне.

5 А з сере́дини його — подоба чотирьох живих істо́т, а оце їхній вид: вони мали подобу люди́ни.

5 В середине её я увидел четырёх животных, они выглядели как люди.

6 І кожна мала чотири обли́ччі, і кожна з них мала чотири крилі́.

6 У каждого из них было по четыре лица и четыре крыла.

7 А їхня нога — нога про́ста, а стопа́ їхньої ноги — як стопа телячої ноги, і вони ся́яли, як ніби блискуча мідь.

7 Их ноги были прямыми, но копыта были как у коров и блестели как начищенная медь.

8 А під їхніми кри́лами були лю́дські руки на чотирьох сторона́х їхніх, і вони четверо мали свої обличчя та свої кри́ла.

8 Под крыльями у них были человеческие руки, у тех четырёх животных было по четыре лица и четыре крыла.

9 Їхні кри́ла приляга́ли одне до о́дного, не оберта́лися в ході своїй, — кожне ходило просто наперед себе.

9 Животные соприкасались друг с другом крыльями. Каждое из них шло прямо вперёд, не оглядываясь, когда передвигалось.

10 А подо́ба їхнього обличчя — обличчя люди́ни та обличчя лева мали вони четверо з прави́ці, а обличчя вола мали вони четверо з ліви́ці, і обличчя орла мали вони четверо.

10 Каждое из них имело четыре лица: впереди было лицо человека, справа — лицо льва, слева — лицо быка, а сзади — орла.

11 А їхні обличчя та їхні кри́ла були розді́лені вгорі́; у кожного двоє крил злучувалнся одне з о́дним, і двоє закривали їхнє тіло.

11 Их крылья были расправлены сверху. У каждого было по два крыла, которые касались крыльев другого. У них также было по два крыла, которыми они укрывали свои тела.

12 І кожна ходила просто перед себе. Туди, куди бажа́в дух ходити, вони йшли, не оберта́лися в ході своїй.

12 Они двигались, не поворачиваясь, туда, куда был направлен их взгляд. Они шли туда, куда их вёл дух.

13 А подоба тих істо́т була на вид вугі́лля з огню, вони палали на вигляд смолоски́пів; той огонь прохо́джувався поміж істо́тами. І огонь мав сяйво, і з огню вихо́дила бли́скавка.

13 Между животными сверкало нечто похожее на горящие угли или маленькие факелы, летающие между ними. Огонь был очень ярким, и молнии вырывались из него.

14 І ті живі істо́ти бігали й верталися, немов бли́скавка.

14 Быстро, как молнии, животные переносились из стороны в сторону.

15 І придивився я до тих істот, аж ось по одно́му колесі на землі при тих живих істотах, при чотирьох їхніх обличчях.

15 Я посмотрел на животных и заметил четыре колеса: по одному для каждого из них. Колёса касались земли, и казалось, что они сделаны из драгоценного желтого камня, а внутри каждого колеса было ещё одно колесо.

16 Вид тих коле́с та їхній ви́ріб — як вигляд хризолі́ту, й одна подоба їм чотирьом, а їхній вид та їхній виріб — ніби ко́лесо в колесі.

16

17 Вони ходили в ході своїй на чотири бо́ки, не оберта́лися в ході́ своїй.

17 Животные могли перемещаться только в четырёх направлениях, куда смотрели их лица, но поворачивать они не могли.

18 А їхні обі́ддя були високі та страшні́; і їхнє обі́ддя довко́ла в чотирьох їх було повне оче́й.

18 Колёса, усеянные глазами, были огромных размеров, и на них нельзя было смотреть без страха.

19 І коли ходили ті живі істоти, ходили й ті коле́са при них; а коли ті істоти підіймалися з-над землі, підіймалися й ті коле́са.

19 Колёса двигались одновременно с животными, и если животные поднимались ввысь, то и колёса поднимались вместе с ними.

20 Куди бажав дух ходити, ішли, куди мав той дух іти; і ті коле́са підіймалися з ними, бо в коле́сах був дух істот.

20 Животные шли в том направлении, куда вёл их дух, и колёса двигались вместе с ними, потому что сила, находящаяся в этих колёсах, двигала их.

21 Коли ті йшли, ходили й вони; а коли ті стояли — стояли й вони; а коли ті підійма́лися з-над землі, підіймалися з ними й ті коле́са, бо був дух істот у тих коле́сах.

21 И если они двигались, то двигались и колёса, а если останавливались, то и колёса замирали. Если колёса поднимались, то и животные поднимались за ними, потому что в этих колёсах был дух.

22 А на головах тих живих істот була подоба небозво́ду, ніби грізний кришта́ль, розтя́гнений над їхніми голова́ми згори.

22 Над их головами находилось нечто, выглядевшее как великолепный хрустальный свод, простирающийся над ними.

23 А під цим небозво́домбули їхні про́сті кри́ла, зве́рнені одне до о́дного. У кожної було по двоє крил, що закривали їм їхні тіла́.

23 Под сводом у каждого из животных было по четыре крыла, по два с каждой стороны его тела: два крыла, соприкасаясь друг с другом, простирались в одну сторону, а два других — в другую, покрывая тело.

24 А коли вони йшли, чув я шум їхніх крил, як шум великої води, як голос Всемогу́тнього, звук га́мору, як табо́ру. А коли вони ставали, опадали їхні крила.

24 И тогда я услышал их крылья. При каждом движении животных их крылья издавали шум, подобный бурной, несущейся рядом воде. Они были громкими, как громогласный Господь Всемогущий, как армия или толпа людей. И когда животные останавливались, то их крылья складывались по бокам.

25 І розлягався голос з-над небозво́ду, що над їхньою головою. І коли вони ставали, опадали їхні кри́ла.

25 Животные останавливались и опускали крылья, а сверху, из свода над их головами, раздавался громкий звук.

26 А згори небозво́ду, що над їхньою головою, була подоба трону на вигляд каменя сапфі́ру; а на подобі трону була подоба на вигляд люди́ни, на ньому згори.

26 Над сводом, находившемся над их головами, было подобие престола цвета голубого сапфира, а на престоле этом сидел некто, напоминающий собою человека.

27 І бачив я ніби блискучу мідь, на вид огню в сере́дині його навколо, від виду сте́гон його й вище, а від виду сте́гон його й до долу бачив я ніби огонь та ся́йво навко́ло нього.

27 Я видел его от пояса и выше, он был как горячий металл, окружённый огнём, а от пояса книзу всё вокруг сияло ярким пламенем.

28 Як ви́гляд весе́лки, що буває в хмарі в дощови́й день, такий був ви́гляд сяйва навко́ло. Це був ви́гляд подоби Господньої слави! І коли я це побачив, я впав на обличчя своє, і почув голос, що говорив.

28 Вокруг него был сияющий свет, словно радуга, пробивающаяся сквозь тучи. Так выглядела слава Господняя. И тогда я пал на землю и, склонившись лицом к ней, услышал голос, говорящий со мной.