2-а СамуїловаРозділ 10 |
1 |
2 І сказав Давид: „Зроблю́ я ласку Ганунові, Нахашевому синові, як батько його зробив був ласку мені“. І послав Давид, щоб його пора́дувати, щодо батька його, через своїх рабів. І прибули́ Давидові раби до аммонітського краю. |
3 А аммонітські князі сказали до пана свого Гануна: „Чи Давид шанує батька твого́ в оча́х твоїх тим, що послав тобі потіши́телів? Чи ж Давид послав до тебе своїх слуг не на те, щоб оглянули місто та щоб його ви́відати, а потім зни́щити його?“ |
4 І взяв Гану́н Давидових слуг, та й оголив половину їхньої бороди́, та обрізав їхню одежу на полови́ну, аж до сиді́ння їх, та й відпусти́в їх. |
5 І доне́сли про це Давидові, а він послав назу́стріч їм, бо ті му́жі були дуже осоро́млені. І цар їм сказав: „Сидіть в Єрихоні, аж поки відросте́ вам борода́, потім пове́рнетесь“. |
6 І побачили аммоні́тяни, що вони зненави́джені в Давида. І аммонітяни послали й найняли́ Арам-Бет-Рехову й Арам-Цови, двадцять тисяч піхоти́нців, та царя Маахи, тисячу чоловіка, і тов'ян дванадцять тисяч чоловіка. |
7 А коли Давид прочу́в про це, то послав Йоава та все лица́рське військо. |
8 І повихо́дили аммоні́тяни, і встанови́лися до бо́ю при вході до брами. А Арам-Цова, і Рехов, і Тов'янин, і Мааха, — вони самі були на полі. |
9 І побачив Йоа́в, що бойови́й фронт звернений на нього спе́реду та поза́ду, то вибрав Ізраїлевих ви́браних, та й установи́в їх навпро́ти Ара́ма. |
10 А решту наро́ду дав під руку свого брата Авшая, і встановив навпроти аммонітян, |
11 і сказав: „Якщо Ара́м бу́де сильніший від мене, то будеш мені на поміч, а якщо аммонітяни бу́дуть сильніші від те́бе, то я піду́ допомага́ти тобі. |
12 Будь му́жній, і станьмо міцно за наро́д наш та за міста нашого Бога, а Госпо́дь нехай зро́бить, що добре в оча́х Його!“ |
13 А коли Йоав та народ, що був із ним, підійшли́ на бій з Арамом, то ті повтіка́ли перед ним. |
14 А аммонітяни побачили, що втік Арам, то й вони повтікали перед Авішаєм, і ввійшли до міста. І верну́вся Йоав від аммонітян і ввійшов до Єрусалиму. |
15 А коли побачив Арам, що він побитий Ізраїлем, то вони позбиралися ра́зом. |
16 І послав Гадад'езер, і вивів Арама, що з другого боку Річки, і ввійшли вони до Гела́му. А Шовах, провідни́к Гадад'езерового ві́йська, був перед ними. |
17 І було́ доне́сено Давидові, і він зібрав усього Ізраїля, і перейшов Йордан, та прийшов до Геламу. А Арам установився навпроти Давида, і воював із ним. |
18 І побіг Арам перед Ізраїлем, а Давид повбивав з Араму сім сотень колесни́ць та сорок тисяч верхівці́в. І вбив він Шоваха, зверхника ві́йська його, і той там помер. |
19 А коли всі царі, підле́глі Гадад'езера, побачили, що вони побиті Ізраїлем, то замири́лися з Ізраїлем, і служили йому. І Арам уже боявся допомагати аммоні́тянам. |
Вторая книга царствГлава 10 |
1 |
2 И тогда Давид решил: «Я выкажу почтение к Хануну, сыну Нахаша, как и его отец выказывал почтение ко мне». Давид отправил послов со своим соболезнованием Хануну в связи со смертью отца. Когда послы Давида прибыли в страну аммонитян, |
3 князья сказали своему владыке Хануну: «Думаешь, Давид отправил к тебе послов с соболезнованием, чтобы почтить память твоего отца? Нет, они пришли в город на разведку, чтобы тут всё высмотреть и потом его захватить, — вот для чего Давид послал к тебе своих слуг!» |
4 |
5 Когда Давиду сообщили о случившемся, он отправил им навстречу других гонцов, потому что те люди были слишком постыжены. Царь велел им: «Оставайтесь в Иерихоне, пока у вас не отрастут бороды, и лишь тогда возвращайтесь». |
6 |
7 Когда Давид услышал об этом, он отправил туда Йоава и всё доблестное войско. |
8 Вышли аммонитяне и выстроились в боевом порядке у ворот города; арамеи же из Цовы и Рехова и люди из Това и Маахи стояли отдельно, в поле. |
9 |
10 Оставшихся воинов он передал под командование Авишая, своего брата, и выстроил их против аммонитян. |
11 Он сказал брату: «Если арамеи начнут одолевать меня, ты мне поможешь, а если тебя начнут одолевать аммонитяне, я приду к тебе на помощь. |
12 Будь тверд духом, будем крепко стоять за наш народ и за города нашего Бога! А ГОСПОДЬ пусть совершит то, что сочтет наилучшим». |
13 Йоав со своими воинами вступил в бой с арамеями и обратил их в бегство. |
14 Когда аммонитяне увидели, что арамеи бегут с поля боя, они тоже побежали от Авишая и скрылись в городе. Йоав, оставив преследование аммонитян, вернулся в Иерусалим. |
15 |
16 Хададэзер отправил гонцов и привел тех арамеев, что жили за рекой Евфрат. Они пришли к Хеламу, а вел их Шовах, военачальник Хададэзера. |
17 Когда об этом известили Давида, он собрал всех израильтян, перешел Иордан и подошел к Хеламу. Арамеи выстроились против Давида и, вступив в бой с израильтянами, уступили им. |
18 И бежали арамеи от израильтян; Давид уничтожил в тот день семьсот колесничих арамеев и сорок тысяч пеших воинов. Сразил он и их военачальника Шоваха, который там и умер. |
19 Когда все цари, подчиненные Хададэзеру, увидели, что потерпели поражение от Израиля, то заключили с Израилем мир и стали ему служить. Впредь арамеи не решались помогать аммонитянам. |
2-а СамуїловаРозділ 10 |
Вторая книга царствГлава 10 |
1 |
1 |
2 І сказав Давид: „Зроблю́ я ласку Ганунові, Нахашевому синові, як батько його зробив був ласку мені“. І послав Давид, щоб його пора́дувати, щодо батька його, через своїх рабів. І прибули́ Давидові раби до аммонітського краю. |
2 И тогда Давид решил: «Я выкажу почтение к Хануну, сыну Нахаша, как и его отец выказывал почтение ко мне». Давид отправил послов со своим соболезнованием Хануну в связи со смертью отца. Когда послы Давида прибыли в страну аммонитян, |
3 А аммонітські князі сказали до пана свого Гануна: „Чи Давид шанує батька твого́ в оча́х твоїх тим, що послав тобі потіши́телів? Чи ж Давид послав до тебе своїх слуг не на те, щоб оглянули місто та щоб його ви́відати, а потім зни́щити його?“ |
3 князья сказали своему владыке Хануну: «Думаешь, Давид отправил к тебе послов с соболезнованием, чтобы почтить память твоего отца? Нет, они пришли в город на разведку, чтобы тут всё высмотреть и потом его захватить, — вот для чего Давид послал к тебе своих слуг!» |
4 І взяв Гану́н Давидових слуг, та й оголив половину їхньої бороди́, та обрізав їхню одежу на полови́ну, аж до сиді́ння їх, та й відпусти́в їх. |
4 |
5 І доне́сли про це Давидові, а він послав назу́стріч їм, бо ті му́жі були дуже осоро́млені. І цар їм сказав: „Сидіть в Єрихоні, аж поки відросте́ вам борода́, потім пове́рнетесь“. |
5 Когда Давиду сообщили о случившемся, он отправил им навстречу других гонцов, потому что те люди были слишком постыжены. Царь велел им: «Оставайтесь в Иерихоне, пока у вас не отрастут бороды, и лишь тогда возвращайтесь». |
6 І побачили аммоні́тяни, що вони зненави́джені в Давида. І аммонітяни послали й найняли́ Арам-Бет-Рехову й Арам-Цови, двадцять тисяч піхоти́нців, та царя Маахи, тисячу чоловіка, і тов'ян дванадцять тисяч чоловіка. |
6 |
7 А коли Давид прочу́в про це, то послав Йоава та все лица́рське військо. |
7 Когда Давид услышал об этом, он отправил туда Йоава и всё доблестное войско. |
8 І повихо́дили аммоні́тяни, і встанови́лися до бо́ю при вході до брами. А Арам-Цова, і Рехов, і Тов'янин, і Мааха, — вони самі були на полі. |
8 Вышли аммонитяне и выстроились в боевом порядке у ворот города; арамеи же из Цовы и Рехова и люди из Това и Маахи стояли отдельно, в поле. |
9 І побачив Йоа́в, що бойови́й фронт звернений на нього спе́реду та поза́ду, то вибрав Ізраїлевих ви́браних, та й установи́в їх навпро́ти Ара́ма. |
9 |
10 А решту наро́ду дав під руку свого брата Авшая, і встановив навпроти аммонітян, |
10 Оставшихся воинов он передал под командование Авишая, своего брата, и выстроил их против аммонитян. |
11 і сказав: „Якщо Ара́м бу́де сильніший від мене, то будеш мені на поміч, а якщо аммонітяни бу́дуть сильніші від те́бе, то я піду́ допомага́ти тобі. |
11 Он сказал брату: «Если арамеи начнут одолевать меня, ты мне поможешь, а если тебя начнут одолевать аммонитяне, я приду к тебе на помощь. |
12 Будь му́жній, і станьмо міцно за наро́д наш та за міста нашого Бога, а Госпо́дь нехай зро́бить, що добре в оча́х Його!“ |
12 Будь тверд духом, будем крепко стоять за наш народ и за города нашего Бога! А ГОСПОДЬ пусть совершит то, что сочтет наилучшим». |
13 А коли Йоав та народ, що був із ним, підійшли́ на бій з Арамом, то ті повтіка́ли перед ним. |
13 Йоав со своими воинами вступил в бой с арамеями и обратил их в бегство. |
14 А аммонітяни побачили, що втік Арам, то й вони повтікали перед Авішаєм, і ввійшли до міста. І верну́вся Йоав від аммонітян і ввійшов до Єрусалиму. |
14 Когда аммонитяне увидели, что арамеи бегут с поля боя, они тоже побежали от Авишая и скрылись в городе. Йоав, оставив преследование аммонитян, вернулся в Иерусалим. |
15 А коли побачив Арам, що він побитий Ізраїлем, то вони позбиралися ра́зом. |
15 |
16 І послав Гадад'езер, і вивів Арама, що з другого боку Річки, і ввійшли вони до Гела́му. А Шовах, провідни́к Гадад'езерового ві́йська, був перед ними. |
16 Хададэзер отправил гонцов и привел тех арамеев, что жили за рекой Евфрат. Они пришли к Хеламу, а вел их Шовах, военачальник Хададэзера. |
17 І було́ доне́сено Давидові, і він зібрав усього Ізраїля, і перейшов Йордан, та прийшов до Геламу. А Арам установився навпроти Давида, і воював із ним. |
17 Когда об этом известили Давида, он собрал всех израильтян, перешел Иордан и подошел к Хеламу. Арамеи выстроились против Давида и, вступив в бой с израильтянами, уступили им. |
18 І побіг Арам перед Ізраїлем, а Давид повбивав з Араму сім сотень колесни́ць та сорок тисяч верхівці́в. І вбив він Шоваха, зверхника ві́йська його, і той там помер. |
18 И бежали арамеи от израильтян; Давид уничтожил в тот день семьсот колесничих арамеев и сорок тысяч пеших воинов. Сразил он и их военачальника Шоваха, который там и умер. |
19 А коли всі царі, підле́глі Гадад'езера, побачили, що вони побиті Ізраїлем, то замири́лися з Ізраїлем, і служили йому. І Арам уже боявся допомагати аммоні́тянам. |
19 Когда все цари, подчиненные Хададэзеру, увидели, что потерпели поражение от Израиля, то заключили с Израилем мир и стали ему служить. Впредь арамеи не решались помогать аммонитянам. |