Das Buch Hiob (Ijob)

Kapitel 15

1 Da antwortete6030 Eliphas464 von Theman8489 und sprach559:

2 Soll ein weiser2450 Mann so aufgeblasene7307 Worte1847 reden6030 und4390 seinen Bauch990 so blähen mit losen Reden6921?

3 Du strafest mit Worten4405, die nicht taugen5532, und dein Reden1697 ist3276 kein nütze.

4 Du hast die Furcht3374 fahren lassen6565 und redest7881 zu verächtlich vor6440 GOtt410.

5 Denn deine Missetat5771 lehret deinen Mund6310 also, und hast977 erwählet eine schalkhafte Zunge3956.

6 Dein Mund6310 wird dich verdammen7561, und nicht ich; deine Lippen8193 sollen dir antworten6030.

7 Bist du der erste7223 Mensch120 geboren3205? Bist du vor6440 allen Hügeln1389 empfangen2342?

8 Hast8085 du Gottes433 heimlichen Rat5475 gehöret? und ist die Weisheit2451 selbst geringer1639 denn du?

9 Was weißt3045 du995, das wir nicht wissen3045? Was verstehest du, das nicht bei uns sei?

10 Es sind Graue7867 und Alte3453 unter uns, die länger3524 gelebt3117 haben denn deine Väter1.

11 Sollten Gottes410 Tröstungen8575 so geringe vor dir gelten? Aber du hast irgend noch ein328 heimlich Stück1697 bei dir.

12 Was nimmt3947 dein Herz3820 vor5869? Was siehest du so stolz7335?

13 Was setzt sich7725 dein Mut7307 wider GOtt410, daß du solche Rede4405 aus3318 deinem Munde6310 lässest?

14 Was ist ein Mensch582, daß er sollte rein2135 sein6663, und daß der sollte gerecht sein, der vom Weibe802 geboren3205 ist?

15 Siehe, unter seinen Heiligen6918 ist539 keiner ohne Tadel, und die Himmel8064 sind nicht rein2141 vor5869 ihm.

16 Wie viel mehr ein376 Mensch, der ein Greuel8581 und schnöde ist444, der Unrecht5766 säuft8354 wie Wasser4325.

17 Ich will dir‘s zeigen2331, höre mir zu8085; und will dir erzählen5608 was ich gesehen habe2372,

18 was die Weisen2450 gesagt5046 haben, und ihren Vätern1 nicht verhohlen gewesen ist3582,

19 welchen allein das Land776 gegeben5414 ist, daß kein Fremder2114 durch sie8432 gehen5674 muß.

20 Der GOttlose7563 bebet sein Leben lang3117; und dem Tyrannen6184 ist die Zahl4557 seiner Jahre8141 verborgen6845.

21 Was er höret, das6963 schrecket ihn; und wenn‘s gleich Friede7965 ist935, fürchtet er sich6343, der Verderber7703 komme;

22 glaubt539 nicht, daß er möge dem Unglück2822 entrinnen, und versiehet sich7725 immer des Schwerts2719.

23 Er zeucht hin und hernach Brot3899 und dünket ihn3027 immer, die Zeit3117 seines Unglücks2822 sei vorhanden.

24 Angst6862 und Not4691 schrecken1204 ihn und schlagen8630 ihn nieder als ein König4428 mit6264 einem Heer3593.

25 Denn er hat seine Hand3027 wider GOtt410 gestrecket und wider den Allmächtigen7706 sich5186 gesträubet.

26 Er7323 läuft mit dem Kopf6677 an ihn und ficht halsstarriglich wider ihn.

27 Er brüstet sich3680 wie6440 ein fetter Wanst und6213 macht sich fett2459 und dick6371.

28 Er wird3582 aber wohnen7931 in verstörten Städten5892, da keine Häupter sind, sondern auf1004 einem Haufen1530 liegen.

29 Er wird nicht reich6238 bleiben6965, und2428 sein Gut wird nicht bestehen, und sein Glück4512 wird sich5186 nicht ausbreiten im Lande776.

30 Unfall2822 wird nicht5493 von ihm lassen5493. Die Flamme7957 wird seine Zweige3127 verdorren3001 und durch den Odem7307 ihres Mundes6310 ihn wegfressen.

31 Er wird nicht7723 bestehen, denn er ist539 in seinem eiteln7723 Dünkel betrogen8582, und eitel wird sein Lohn8545 werden.

32 Er wird ein Ende nehmen, wenn3117‘s ihm uneben ist4390, und sein Zweig3712 wird nicht3808 grünen7488.

33 Er7993 wird abgerissen werden2554 wie eine unzeitige Traube1154 vom Weinstock1612, und wie ein Ölbaum2132 seine Blüte5328 abwirft.

34 Denn der Heuchler2611 Versammlung5712 wird einsam1565 bleiben, und das Feuer784 wird die Hütten168 fressen398, die Geschenke7810 nehmen.

35 Er gehet schwanger2029 mit Unglück5999 und gebiert3205 Mühe205, und ihr Bauch990 bringet Fehl.

Йов

Розділ 15

1 І відповів теманянин Еліфа́з та й сказав:

2 „Чи відповідатиме мудра люди́на знання́м вітряни́м, і східнім вітром напо́внить утробу свою?

3 Бу́де виправдуватися тим словом, що не надається, чи тими реча́ми, що пожитку немає від них?

4 Ти страх Божий руйнуєш тако́ж, і пусто́шиш молитву до Бога,

5 бо навчає провина твоя — твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів.

6 Оскаржа́ють тебе твої уста, не я, й твої губи свідкують на те́бе:

7 Чи ти народився люди́ною першою, чи раніше, ніж згі́р'я, ти ство́рений?

8 Чи ти слухав у Божій таємній нара́ді, та мудрість для себе забрав?

9 Що ти знаєш, чого б ми не знали? Що ти зрозумів, — і не з нами воно?

10 Поміж нами і сивий, ото́й і старий, старший днями від ба́тька твого́.

11 Чи мало для тебе — поті́шення Божі та слово, яке Він сховав у тобі́?

12 Чого то підно́сить тебе твоє серце, й які то знаки́ твої очі дають,

13 що на Бога зверта́єш ти духа свого́, і з своїх уст випускаєш подібні слова́?

14 Що таке чоловік, щоб опра́вданим бути, і щоб був справедливим від жінки наро́джений?

15 Таж Він на́віть святим Своїм не довіря́є, і не опра́вдані в о́чах Його небеса́, —

16 що ж тоді чоловік той бридки́й та зіпсутий, що п'є кривду, як воду?

17 Я тобі розповім, — ти послухай мене, а що бачив, то те розкажу́,

18 про що мудрі доне́сли та від батьків своїх не затаїли того, —

19 їм самим була да́на земля, і не прихо́див чужий поміж них.

20 Безбожний тремти́ть по всі дні, а наси́льникові мало років захо́вано.

21 Вереск жа́хів — у нього в уша́х, серед ми́ру прихо́дить на нього грабі́жник.

22 Він не вірить, що ве́рнеться від темноти́, й він вичі́кується для меча́.

23 Він мандру́є за хлібом, — та де він? Знає він, що для нього встано́влений день темноти́.

24 Страша́ть його у́тиск та гно́блення, хапають його, немов цар, що готовий до бо́ю,

25 бо руку свою простягав він на Бога, і повставав на Всемогу́тнього,

26 проти Нього твердо́ю він шиєю бігав, товсти́ми хребта́ми щитів своїх.

27 Бо закрив він обличчя своє своїм салом, і бо́ки обклав своїм жиром,

28 і сидів у міста́х поруйно́ваних, у дома́х тих, що в них не сидять, що на купи каміння призна́чені.

29 Він не буде багатий, і не всто́їться сила його, і по землі не поши́ряться їхні маєтки.

30 Не всту́питься з те́мности він, по́лум'я висушить па́рост його, й духом уст Його буде він схо́плений.

31 Хай не вірить в марно́ту заблу́каний, бо марно́тою буде заплата йому́, —

32 вона ви́повниться не за днів його, а його верхові́ття не буде зелене!

33 Поскидає наси́ллям, немов виноград, недозрілість свою, поро́нить він квіття своє, як оливка, —

34 бо збори безбожних спусто́шені будуть, а огонь пожере́ дім хаба́рника:

35 він злом вагітні́є, й породить марно́ту, й ома́ну готує утро́ба його“.

Das Buch Hiob (Ijob)

Kapitel 15

Йов

Розділ 15

1 Da antwortete6030 Eliphas464 von Theman8489 und sprach559:

1 І відповів теманянин Еліфа́з та й сказав:

2 Soll ein weiser2450 Mann so aufgeblasene7307 Worte1847 reden6030 und4390 seinen Bauch990 so blähen mit losen Reden6921?

2 „Чи відповідатиме мудра люди́на знання́м вітряни́м, і східнім вітром напо́внить утробу свою?

3 Du strafest mit Worten4405, die nicht taugen5532, und dein Reden1697 ist3276 kein nütze.

3 Бу́де виправдуватися тим словом, що не надається, чи тими реча́ми, що пожитку немає від них?

4 Du hast die Furcht3374 fahren lassen6565 und redest7881 zu verächtlich vor6440 GOtt410.

4 Ти страх Божий руйнуєш тако́ж, і пусто́шиш молитву до Бога,

5 Denn deine Missetat5771 lehret deinen Mund6310 also, und hast977 erwählet eine schalkhafte Zunge3956.

5 бо навчає провина твоя — твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів.

6 Dein Mund6310 wird dich verdammen7561, und nicht ich; deine Lippen8193 sollen dir antworten6030.

6 Оскаржа́ють тебе твої уста, не я, й твої губи свідкують на те́бе:

7 Bist du der erste7223 Mensch120 geboren3205? Bist du vor6440 allen Hügeln1389 empfangen2342?

7 Чи ти народився люди́ною першою, чи раніше, ніж згі́р'я, ти ство́рений?

8 Hast8085 du Gottes433 heimlichen Rat5475 gehöret? und ist die Weisheit2451 selbst geringer1639 denn du?

8 Чи ти слухав у Божій таємній нара́ді, та мудрість для себе забрав?

9 Was weißt3045 du995, das wir nicht wissen3045? Was verstehest du, das nicht bei uns sei?

9 Що ти знаєш, чого б ми не знали? Що ти зрозумів, — і не з нами воно?

10 Es sind Graue7867 und Alte3453 unter uns, die länger3524 gelebt3117 haben denn deine Väter1.

10 Поміж нами і сивий, ото́й і старий, старший днями від ба́тька твого́.

11 Sollten Gottes410 Tröstungen8575 so geringe vor dir gelten? Aber du hast irgend noch ein328 heimlich Stück1697 bei dir.

11 Чи мало для тебе — поті́шення Божі та слово, яке Він сховав у тобі́?

12 Was nimmt3947 dein Herz3820 vor5869? Was siehest du so stolz7335?

12 Чого то підно́сить тебе твоє серце, й які то знаки́ твої очі дають,

13 Was setzt sich7725 dein Mut7307 wider GOtt410, daß du solche Rede4405 aus3318 deinem Munde6310 lässest?

13 що на Бога зверта́єш ти духа свого́, і з своїх уст випускаєш подібні слова́?

14 Was ist ein Mensch582, daß er sollte rein2135 sein6663, und daß der sollte gerecht sein, der vom Weibe802 geboren3205 ist?

14 Що таке чоловік, щоб опра́вданим бути, і щоб був справедливим від жінки наро́джений?

15 Siehe, unter seinen Heiligen6918 ist539 keiner ohne Tadel, und die Himmel8064 sind nicht rein2141 vor5869 ihm.

15 Таж Він на́віть святим Своїм не довіря́є, і не опра́вдані в о́чах Його небеса́, —

16 Wie viel mehr ein376 Mensch, der ein Greuel8581 und schnöde ist444, der Unrecht5766 säuft8354 wie Wasser4325.

16 що ж тоді чоловік той бридки́й та зіпсутий, що п'є кривду, як воду?

17 Ich will dir‘s zeigen2331, höre mir zu8085; und will dir erzählen5608 was ich gesehen habe2372,

17 Я тобі розповім, — ти послухай мене, а що бачив, то те розкажу́,

18 was die Weisen2450 gesagt5046 haben, und ihren Vätern1 nicht verhohlen gewesen ist3582,

18 про що мудрі доне́сли та від батьків своїх не затаїли того, —

19 welchen allein das Land776 gegeben5414 ist, daß kein Fremder2114 durch sie8432 gehen5674 muß.

19 їм самим була да́на земля, і не прихо́див чужий поміж них.

20 Der GOttlose7563 bebet sein Leben lang3117; und dem Tyrannen6184 ist die Zahl4557 seiner Jahre8141 verborgen6845.

20 Безбожний тремти́ть по всі дні, а наси́льникові мало років захо́вано.

21 Was er höret, das6963 schrecket ihn; und wenn‘s gleich Friede7965 ist935, fürchtet er sich6343, der Verderber7703 komme;

21 Вереск жа́хів — у нього в уша́х, серед ми́ру прихо́дить на нього грабі́жник.

22 glaubt539 nicht, daß er möge dem Unglück2822 entrinnen, und versiehet sich7725 immer des Schwerts2719.

22 Він не вірить, що ве́рнеться від темноти́, й він вичі́кується для меча́.

23 Er zeucht hin und hernach Brot3899 und dünket ihn3027 immer, die Zeit3117 seines Unglücks2822 sei vorhanden.

23 Він мандру́є за хлібом, — та де він? Знає він, що для нього встано́влений день темноти́.

24 Angst6862 und Not4691 schrecken1204 ihn und schlagen8630 ihn nieder als ein König4428 mit6264 einem Heer3593.

24 Страша́ть його у́тиск та гно́блення, хапають його, немов цар, що готовий до бо́ю,

25 Denn er hat seine Hand3027 wider GOtt410 gestrecket und wider den Allmächtigen7706 sich5186 gesträubet.

25 бо руку свою простягав він на Бога, і повставав на Всемогу́тнього,

26 Er7323 läuft mit dem Kopf6677 an ihn und ficht halsstarriglich wider ihn.

26 проти Нього твердо́ю він шиєю бігав, товсти́ми хребта́ми щитів своїх.

27 Er brüstet sich3680 wie6440 ein fetter Wanst und6213 macht sich fett2459 und dick6371.

27 Бо закрив він обличчя своє своїм салом, і бо́ки обклав своїм жиром,

28 Er wird3582 aber wohnen7931 in verstörten Städten5892, da keine Häupter sind, sondern auf1004 einem Haufen1530 liegen.

28 і сидів у міста́х поруйно́ваних, у дома́х тих, що в них не сидять, що на купи каміння призна́чені.

29 Er wird nicht reich6238 bleiben6965, und2428 sein Gut wird nicht bestehen, und sein Glück4512 wird sich5186 nicht ausbreiten im Lande776.

29 Він не буде багатий, і не всто́їться сила його, і по землі не поши́ряться їхні маєтки.

30 Unfall2822 wird nicht5493 von ihm lassen5493. Die Flamme7957 wird seine Zweige3127 verdorren3001 und durch den Odem7307 ihres Mundes6310 ihn wegfressen.

30 Не всту́питься з те́мности він, по́лум'я висушить па́рост його, й духом уст Його буде він схо́плений.

31 Er wird nicht7723 bestehen, denn er ist539 in seinem eiteln7723 Dünkel betrogen8582, und eitel wird sein Lohn8545 werden.

31 Хай не вірить в марно́ту заблу́каний, бо марно́тою буде заплата йому́, —

32 Er wird ein Ende nehmen, wenn3117‘s ihm uneben ist4390, und sein Zweig3712 wird nicht3808 grünen7488.

32 вона ви́повниться не за днів його, а його верхові́ття не буде зелене!

33 Er7993 wird abgerissen werden2554 wie eine unzeitige Traube1154 vom Weinstock1612, und wie ein Ölbaum2132 seine Blüte5328 abwirft.

33 Поскидає наси́ллям, немов виноград, недозрілість свою, поро́нить він квіття своє, як оливка, —

34 Denn der Heuchler2611 Versammlung5712 wird einsam1565 bleiben, und das Feuer784 wird die Hütten168 fressen398, die Geschenke7810 nehmen.

34 бо збори безбожних спусто́шені будуть, а огонь пожере́ дім хаба́рника:

35 Er gehet schwanger2029 mit Unglück5999 und gebiert3205 Mühe205, und ihr Bauch990 bringet Fehl.

35 він злом вагітні́є, й породить марно́ту, й ома́ну готує утро́ба його“.