CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Richt. 20
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Das Buch der Richter

Kapitel 20

1 Da zogen die Kinder1121 Israel3478 aus3318 und versammelten sich6950 zuhauf5712 wie ein259 Mann376, von Dan1835 bis gen Berseba und vom Lande776 Gilead1568, zu dem HErrn3068 gen Mizpa4709.

2 Und3967 traten zuhauf3320 die Obersten6438 des ganzen Volks5971 aller Stämme7626 Israels3478 in der Gemeine Gottes430, vierhunderttausend702 Mann zu Fuß7273, die das Schwert8025 auszogen.

3 Aber die Kinder1121 Benjamin1144 höreten, daß die Kinder1121 Israel3478 hinauf5927 gen Mizpa4709 gezogen waren. Und1961 die Kinder1121 Israel3478 sprachen559: Saget, wie ist1696 das8085 Übel7451 zugegangen?

4 Da antwortete6030 der Levit3881, des Weibes802 Mann376, die erwürget war, und7523 sprach559: Ich kam935 gen Gibea1390 in Benjamin1144 mit meinem Kebsweibe6370, über Nacht3885 dazubleiben.

5 Da machten sich5437 wider mich auf6965 die Bürger1167 zu Gibea1390 und umgaben5437 mich im Hause1004 des Nachts3915 und gedachten1819 mich zu erwürgen2026; und haben mein Kebsweib geschändet6031, daß sie6370 gestorben4191 ist.

6 Da fassete ich mein Kebsweib und zerstückte5408 sie270 und sandte7971 es5159 in alle Felder7704 des Erbes Israels3478; denn sie6370 haben einen Mutwillen2154 und Torheit5039 getan6213 in Israel3478.

7 Siehe, da seid ihr Kinder1121 Israel3478 alle; schaffet euch Rat1697 und6098 tut hiezu!

8 Da machte sich alles Volk5971 auf6965 wie ein259 Mann376 und376 sprach559: Es1004 soll niemand376 in seine Hütte gehen3212 noch in sein Haus168 kehren5493,

9 sondern das1697 wollen wir jetzt tun6213 wider Gibea1390:

10 Lasset uns losen und6213 nehmen3947 zehn6235 Mann von hundert3967 und hundert3967 von tausend505 und tausend505 von zehntausend7233 aus allen Stämmen7626 Israels3478, daß sie582 Speise6720 nehmen3947 für das Volk5971, daß sie kommen und tun935 mit Gibea-Benjamin1387 nach all ihrer Torheit5039, die sie in Israel3478 getan6213 haben.

11 Also versammelten622 sich zu der Stadt5892 alle Männer Israels3478 wie ein259 Mann376 und376 verbanden sich.

12 Und1961 die Stämme7626 Israels3478 sandten7971 Männer582 zu allen Geschlechtern Benjamins1144 und ließen ihnen sagen559: Was ist7626 das für eine Bosheit7451, die bei euch geschehen ist?

13 So gebet nun her die Männer, die bösen7451 Buben zu8085 Gibea1390, daß wir582 sie töten4191 und1121 das Übel aus Israel3478 tun5414. Aber die Kinder1121 Benjamin1144 wollten nicht14 gehorchen der Stimme6963 ihrer Brüder251, der Kinder1121 Israel3478,

14 sondern sie1121 versammelten622 sich aus3318 den Städten5892 gen Gibea1390, auszuziehen in den Streit4421 wider die Kinder1121 Israel3478.

15 Und3967 wurden6485 des Tages3117 gezählet die3427 Kinder1121 Benjamin1144 aus den Städten5892 sechsundzwanzigtausend8337 Mann376, die das Schwert8025 auszogen, ohne die Bürger zu Gibea1390, deren wurden6485 siebenhundert7651 gezählet, auserlesene977 Männer376.

16 Und3967 unter all diesem Volk5971 waren siebenhundert7651 Mann376 auserlesen977, die link waren und konnten mit der Schleuder ein Haar8185 treffen7049, daß sie nicht fehleten.

17 Aber derer von Israel3478 (ohne die von Benjamin1144) wurden6485 gezählet vierhunderttausend702 Mann376, die das Schwert8025 führeten, und3967 alle376 streitbare4421 Männer376.

18 Die machten sich auf6965 und3478 zogen hinauf5927 zum Hause1004 Gottes430; und1121 fragten7592 GOtt430 und sprachen559: Wer4310 soll vor uns8462 hinaufziehen5927, den Streit4421 anzufahen mit den Kindern1121 Benjamin1144? Der HErr3068 sprach559: Juda3063 soll anfahen.

19 Also machten sich2583 die Kinder1121 Israel3478 des Morgens1242 auf6965 und lagerten sich vor Gibea1390.

20 Und376 ein376 jedermann von3318 Israel3478 ging heraus, zu streiten4421 mit Benjamin1144, und3478 schickten sich6186, zu streiten4421 wider Gibea1390.

21 Da fielen die376 Kinder1121 Benjamin1144 heraus aus3318 Gibea1390 und776 schlugen7843 des Tages3117 unter Israel3478 zweiundzwanzigtausend8147 zu Boden.

22 Aber das Volk5971, der Mann376 von Israel3478, ermannete sich6186, und rüsteten sich6186, noch3254 weiter zu streiten4421 am selben Ort4725, da sie2388 sich des vorigen7223 Tages3117 gerüstet hatten.

23 Und die Kinder1121 Israel3478 zogen hinauf5927 und weineten vor6440 dem HErrn3068 bis an5927 den Abend6153; und fragten7592 den HErrn3068 und sprachen559: Sollen wir mehr3254 nahen5066, zu streiten4421 mit den Kindern1121 Benjamin1144, unsern Brüdern251? Der HErr3068 sprach559: Ziehet hinauf zu ihnen!

24 Und da die Kinder1121 Israel3478 sich7126 machten an die Kinder1121 Benjamin1144 des andern8145 Tages3117,

25 fielen die Benjaminiter1144 heraus aus3318 Gibea1390 ihnen entgegen7125 desselben8145 Tages3117 und376 schlugen7843 von den Kindern1121 Israel3478 noch achtzehntausend505 zu Boden, die alle das776 Schwert8025 führeten.

26 Da zogen alle Kinder1121 Israel3478 hinauf5927 und alles Volk5971 und kamen935 zum Hause1004 Gottes430 und weineten; und blieben3427 daselbst vor6440 dem HErrn3068 und fasteten6684 den Tag3117 bis zum Abend6153; und opferten5927 Brandopfer5930 und Dankopfer8002 vor6440 dem HErrn3068.

27 Und die Kinder1121 Israel3478 fragten7592 den HErrn3068 (es war aber daselbst die Lade727 des Bundes1285 Gottes430 zu derselbigen Zeit3117,

28 und5975 Pinehas6372, der Sohn1121 Eleasars499, Aarons175 Sohn1121, stund vor6440 ihm zu derselbigen Zeit3117) und sprachen559: Sollen wir mehr3254 ausziehen3318, zu streiten4421 mit den Kindern1121 Benjamin1144, unsern Brüdern251, oder soll ich ablassen2308? Der HErr3068 sprach559: Ziehet hinauf5927; morgen4279 will ich sie in eure Hände3027 geben5414.

29 Und7760 die Kinder Israel3478 bestelleten einen Hinterhalt693 auf Gibea1390 umher5439.

30 Und zogen also die Kinder1121 Israel3478 hinauf des dritten7992 Tages3117 an5927 die Kinder1121 Benjamin1144 und rüsteten sich6186 an Gibea1390 wie zuvor zweimal6471.

31 Da fuhren die Kinder1121 Benjamin1144 heraus dem Volk5971 entgegen7125 und430 rissen sich von3318 der Stadt5892 und3478 fingen an2490 zu schlagen5221 und zu verwunden2491 vom Volk5971, wie zuvor zweimal6471, im Felde7704 auf5927 zwo Straßen4546, deren eine259 gen Bethel, die andere259 gen Gibea1390 gehet, bei dreißig7970 Mann376 in Israel1004.

32 Da gedachten die Kinder1121 Benjamin1144: Sie559 sind geschlagen5062 vor uns, wie7223 vorhin. Aber die Kinder1121 Israel3478 sprachen559: Laßt uns fliehen5127, daß wir sie von der Stadt5892 reißen5423 auf6440 die Straße4546.

33 Da machten sich6186 auf6965 alle Männer von Israel3478 von ihrem Ort4725 und376 rüsteten sich zu Baal-Thamar1193. Und der Hinterhalt693 Israels3478 brach hervor1518 an seinem Ort4725 von der Höhle4629 Gaba.

34 Und kamen935 gen Gibea1390 zehntausend6235 Mann376, auserlesen977 aus ganzem Israel3478, daß der Streit4421 hart ward3513; sie505 wußten3045 aber nicht7451, daß sie das Unglück treffen würde5060.

35 Also schlug5062 der HErr3068 Benjamin1144 vor den Kindern Israel3478, daß die Kinder1121 Israel3478 auf6440 den Tag3117 verderbeten fünfundzwanzigtausend2568 und7843 hundert3967 Mann376 in Benjamin1145, die alle das Schwert8025 führeten.

36 Denn da4725 die Kinder1121 Benjamin1144 sahen7200, daß sie geschlagen5062 waren, gaben5414 ihnen1145 die Männer376 Israel3478 Raum; denn sie verließen982 sich auf den Hinterhalt693, den sie bei Gibea1390 bestellet hatten7760.

37 Und der Hinterhalt693 eilete auch und brach hervor zu Gibea1390 zu; und zog6584 sich hinan und schlug5221 die ganze Stadt5892 mit der Schärfe6310 des Schwerts2719.

38 Sie hatten aber eine Losung miteinander, die Männer von Israel3478 und376 der Hinterhalt693, mit5973 dem7235 Schwert4864 über4150 sie zu fallen, wenn der Rauch6227 von der Stadt5892 sich5927 erhübe.

39 Da nun die Männer von Israel3478 sich wandten im Streit4421, und376 Benjamin1144 anfing2490 zu schlagen5221, und376 verwundeten2491 in6440 Israel3478 bei dreißig7970 Mann376 und gedachten, sie559 sind2015 vor5062 uns geschlagen5062, wie im vorigen7223 Streit4421,

40 da310 fing an2490 sich4864 zu erheben von der Stadt5892 ein Rauch6227 stracks5982 über sich6437. Und Benjamin1145 wandte sich hinter sich, und siehe, da ging5927 die Stadt5892 ganz3632 auf5927 gen Himmel8064.

41 Und376 die Männer von Israel3478 wandten sich2015 auch um und376 erschreckten die Männer Benjamins1144; denn sie sahen7200, daß sie das Unglück7451 treffen wollte5060;

42 und376 wandten sich6437 vor den Männern Israels3478 auf6440 den Weg1870 zur Wüste4057. Aber der Streit4421 folgte ihnen nach1692; dazu die von8432 den Städten5892 hineinkommen waren, die verderbeten sie drinnen.

43 Und sie umringten3803 Benjamin1145 und jagten ihm nach7291 bis gen Menuah und zertraten1869 sie bis vor5227 Gibea1390, gegen der Sonnen Aufgang.

44 Und es fielen5307 von Benjamin1144 achtzehntausend505 Mann376, die alle streitbare2428 Männer582 waren.

45 Da wandten sie505 sich6437 und376 flohen5127 zu der Wüste4057, an den Fels5553 Rimmon7417; aber5953 auf derselben Straße4546 schlugen5221 sie fünftausend2568 Mann376; und folgten1692 ihnen hinten nach310 bis gen Gideom1440 und schlugen ihrer zweitausend505.

46 Und also fielen5307 des Tages3117 von Benjamin1144 fünfundzwanzigtausend2568 Mann376, die das Schwert8025 führeten und alle streitbare2428 Männer582 waren.

47 Nur sechshundert8337 Mann376 wandten sich6437 und3967 flohen5127 zur Wüste4057 zum Fels5553 Rimmon7417; und blieben3427 im Fels5553 Rimmon7417 vier702 Monden2320.

48 Und376 die Männer Israels3478 kamen wieder7725 zu den Kindern1121 Benjamin1144 und5704 schlugen5221 mit der4974 Schärfe6310 des7971 Schwerts2719 die in der Stadt5892, beide Leute und Vieh929 und alles, was man fand4672; und alle Städte5892, die man fand4672, verbrannte man mit Feuer784.

Книга Суддiв

Розділ 20

1 І повихо́дили всі Ізраїлеві сини, і була́ зібрана громада, як один чоловік, від Дану аж до Беер-Шеви, а ґілеадський край до Господа в Міцпу.

2 І стали проводирі́ всього того народу, усі Ізраїлеві племе́на, на зборах Божого народу, — чотириста тисяч пішого люду, хто витягує меча.

3 І почули Веніяминові сини, що Ізраїлеві сини ввійшли до Міцпи. І сказали Ізраїлеві сини: „Скажіть, я́к сталося таке́ зло?“

4 І відповів той чоловік Левит, чоловік тієї замордо́ваної жінки, та й сказав: „До Ґів'и, що Веніяминова, увійшов я та наложниця моя, щоб ночувати.

5 І встали на мене госпо́дарі Ґів'и, і вночі оточили через мене той дім. Мене замишляли забити, а наложницю мою збезче́стили, — і померла вона.

6 І схопи́в я наложницю, і порізав її, та й послав її по всьому полі Ізраїлевого володі́ння, бо вони вчинили розпу́сту та гидо́ту серед Ізраїля.

7 Ось ви всі Ізраїлеві сини, — дайте собі тут слово та раду!“

8 І встав увесь народ, як оди́н муж, говорячи: „Не пі́демо ніхто до намету свого, і не за́йдемо ніхто до дому свого!

9 А тепер оце та річ, що зро́бимо Ґів'ї: підемо на неї за жеребко́м!

10 І ві́зьмемо десятеро людей на сотню, щодо всіх Ізраїлевих племен, і сотню на тисячу, і тисячу на десять тисяч, щоб узяли поживи для народу, щоб вони прийшли зробити Ґів'ї Веніямина, згідно з усією гидо́тою, що він зробив Ізраїлеві“.

11 І був зі́браний кожен ізра́їльтянин до того міста ра́зом, як один чоловік.

12 І послали Ізраїлеві племе́на людей по всіх Веніями́нових ро́дах, говорячи: „Що́ це за зло, що сталось між вами?

13 А тепер давайте тих людей, розпусних синів, що в Ґів'ї, — і ми повбиваємо їх, та й ви́губимо зло з Ізраїля“. Та не хотіли Веніяминові сини слухати голосу своїх братів, Ізраїлевих синів.

14 І Веніяминові сини були зі́брані з міст до Ґів'ї, щоб піти на війну з Ізраїлевими синами.

15 І Веніяминові сини з міст були перелі́чені того дня, — двадцять і шість тисяч чоловіка, що витягують меча, окрім ме́шканців Ґів'и, — із них були перелічені сім сотень вибраного чоловіка.

16 З усього того наро́ду було сім сотень вибраного чоловіка, із нечинною рукою прави́ці своєї, лівші, — кожен той кидав каменем із пращі на волос, і не схи́бував.

17 І були перелічені ізра́їльтяни, окрім Веніямина, — чотириста тисяч чоловіка, що витягують меча, кожен військо́вий.

18 І встали вони, і ввійшли до Бет-Елу, і питалися Бога, та й сказали Ізраїлеві сини: „Хто пі́де нам спе́реду на бій з Веніяминовими синами?“ І сказав Господь: „Юда спе́реду“.

19 І встали Ізраїлеві сини рано вра́нці, і таборува́ли при Ґів'ї.

20 І вийшов Ізра́їльтянин на війну з Веніямином, і сточи́ли ізра́їльтяни з ними бій при Ґів'ї.

21 І вийшли Веніяминові сини з Ґів'и, та й повалили між Ізраїлем того дня двадцять і дві тисячі чоловіка на землю.

22 І зміцнився наро́д, Ізраїлеві мужі, і точили бій далі в тому місці, де точили бій першого дня.

23 І ввійшли Ізраїлеві сини до Бет-Елу, та й плакали перед Господнім лицем аж до вечора. І питалися вони Господа, говорячи: „Чи далі піду́ я на бій з синами Веніямина, мого брата?“ І сказав Господь: „Ідіть на нього!“

24 І прийшли Ізраїлеві сини до Веніяминових синів дня другого.

25 А Веніямин вийшов із Ґів'ї другого дня навпроти них, та й повалив між Ізраїлевими синами на землю ще вісімнадцять тисяч чоловіка, — усі ті, що витягають меча.

26 І прийшли всі Ізраїлеві сини та ввесь народ, і ввійшли до Бет-Елу, та й плакали, і сиділи там перед Господнім лицем, і по́стили того дня аж до вечора. І прине́сли вони цілопа́лення та мирні жертви перед Господнім лицем.

27 І питалися Ізраїлеві сини Господа (а за тих днів ковче́г Божого заповіту був там.

28 А Пінхас, син Елеазара, Ааронового сина, стояв тими днями перед Його лицем), говорячи: „Чи далі піду́ ще на бій з синами Веніямина, мого брата, чи спинюся?“ А Господь сказав: „Ідіть, бо взавтра Я дам його в твою руку“.

29 І поставив Ізраїль за́сідку навколо Ґів'ї.

30 І пішли Ізраїлеві сини на синив Веніяминових третього дня, і сточили бій проти Ґів'ї, як і раніш.

31 І вийшли Веніяминові сини навпроти народу, одірвалися від міста, і зачали класти трупи з народу, як раз-у-раз, на битих дорогах, що одна йде до Бет-Елу, а одна до Ґів'ї, у полі, — коло тридцяти чоловіка між Ізраїлем.

32 І сказали Веніяминові сини: „Биті вони перед нами, як перше!“ А Ізраїлеві сини сказали: „Утікаймо, — і віді́рвемо їх від міста на дороги“.

33 І кожен муж Ізраїля повстав із свого місця, і сточили бій у Баал-Тамарі, а Ізраїлева за́сідка рушила з свого місця, з Мааре-Ґева.

34 І прийшли перед Ґів'у десять тисяч чоловіка, ви́браного з усього Ізраїля, і бій став тяжки́й. А вони не знали, що суне на них те зло.

35 І вдарив Господь Веніямина перед Ізраїлем, і Ізраїлеві сини повалили того дня між Веніямином двадцять і п'ять тисяч і сто чоловіка, — усі ті, що витягають меча.

36 І побачили Веніяминові сини, що побиті вони, а ізра́їльтяни уступили місце Веніяминові, бо вірили за́сідці, яку поставили на Ґів'у.

37 А за́сідка поспішилася, і напала на Ґів'у. І за́сідка вступилася, і побила все місто ві́стрям меча.

38 А Ізра́їльтянин мав із за́сідкою умовленого знака, — щоб із міста підняла великий дим.

39 І відступили ізраїльтяни в бою, а Веніямин зачав класти трупи в Ізраїлі, близько тридцятеро люда, бо казали вони: „Дійсно, справді побитий він перед нами, як за першого бою!“

40 А з міста став підійматися стовп диму. І обернувся Веніямин позад себе, — аж ось усе місто піднялося димом до неба!

41 І обернувся Ізра́їльтянин, а Веніями́нівець перестра́шився, бо побачив, що досягло його те зло.

42 І обернулися вони перед Ізра́їльтянином до дороги на пустиню, та бій досягав його, а ті, що з міст, валили його в сере́дині його́.

43 Вони оточили Веніямина, гнали його до Менухи, топтали його аж до Ґів'ї зо сходу сонця.

44 Полягло тоді з Веніямина вісімнадцять тисяч чоловіка, — усе це люди хоробрі.

45 І поверну́лися вони, і втікли в пустиню до Села-Ріммону. А ті побили поодиноких утікачів по дорогах, як дозби́рюється останній виноград, п'ять тисяч люда. І гналися за ними аж до Ґід'ому, і побили з нього дві тисячі люда.

46 І було всіх, що впали того дня з Веніямина, двадцять і п'ять тисяч чоловіка, що витягають меча, — усе це люди хоробрі.

47 І обернулися вони, і повтікали в пустиню до Села-Ріммону, — шістсот чоловіка. І сиділи вони в Села-Ріммоні чотири місяці.

48 А ізра́їльтяни вернулися до Веніяминових синів, та й повбивали їх ві́стрям меча, — мужчин із міста, і худобу, і все зна́йдене. А всі міста, що знаходились по дорозі, пустили з огнем.

Das Buch der Richter

Kapitel 20

Книга Суддiв

Розділ 20

1 Da zogen die Kinder1121 Israel3478 aus3318 und versammelten sich6950 zuhauf5712 wie ein259 Mann376, von Dan1835 bis gen Berseba und vom Lande776 Gilead1568, zu dem HErrn3068 gen Mizpa4709.

1 І повихо́дили всі Ізраїлеві сини, і була́ зібрана громада, як один чоловік, від Дану аж до Беер-Шеви, а ґілеадський край до Господа в Міцпу.

2 Und3967 traten zuhauf3320 die Obersten6438 des ganzen Volks5971 aller Stämme7626 Israels3478 in der Gemeine Gottes430, vierhunderttausend702 Mann zu Fuß7273, die das Schwert8025 auszogen.

2 І стали проводирі́ всього того народу, усі Ізраїлеві племе́на, на зборах Божого народу, — чотириста тисяч пішого люду, хто витягує меча.

3 Aber die Kinder1121 Benjamin1144 höreten, daß die Kinder1121 Israel3478 hinauf5927 gen Mizpa4709 gezogen waren. Und1961 die Kinder1121 Israel3478 sprachen559: Saget, wie ist1696 das8085 Übel7451 zugegangen?

3 І почули Веніяминові сини, що Ізраїлеві сини ввійшли до Міцпи. І сказали Ізраїлеві сини: „Скажіть, я́к сталося таке́ зло?“

4 Da antwortete6030 der Levit3881, des Weibes802 Mann376, die erwürget war, und7523 sprach559: Ich kam935 gen Gibea1390 in Benjamin1144 mit meinem Kebsweibe6370, über Nacht3885 dazubleiben.

4 І відповів той чоловік Левит, чоловік тієї замордо́ваної жінки, та й сказав: „До Ґів'и, що Веніяминова, увійшов я та наложниця моя, щоб ночувати.

5 Da machten sich5437 wider mich auf6965 die Bürger1167 zu Gibea1390 und umgaben5437 mich im Hause1004 des Nachts3915 und gedachten1819 mich zu erwürgen2026; und haben mein Kebsweib geschändet6031, daß sie6370 gestorben4191 ist.

5 І встали на мене госпо́дарі Ґів'и, і вночі оточили через мене той дім. Мене замишляли забити, а наложницю мою збезче́стили, — і померла вона.

6 Da fassete ich mein Kebsweib und zerstückte5408 sie270 und sandte7971 es5159 in alle Felder7704 des Erbes Israels3478; denn sie6370 haben einen Mutwillen2154 und Torheit5039 getan6213 in Israel3478.

6 І схопи́в я наложницю, і порізав її, та й послав її по всьому полі Ізраїлевого володі́ння, бо вони вчинили розпу́сту та гидо́ту серед Ізраїля.

7 Siehe, da seid ihr Kinder1121 Israel3478 alle; schaffet euch Rat1697 und6098 tut hiezu!

7 Ось ви всі Ізраїлеві сини, — дайте собі тут слово та раду!“

8 Da machte sich alles Volk5971 auf6965 wie ein259 Mann376 und376 sprach559: Es1004 soll niemand376 in seine Hütte gehen3212 noch in sein Haus168 kehren5493,

8 І встав увесь народ, як оди́н муж, говорячи: „Не пі́демо ніхто до намету свого, і не за́йдемо ніхто до дому свого!

9 sondern das1697 wollen wir jetzt tun6213 wider Gibea1390:

9 А тепер оце та річ, що зро́бимо Ґів'ї: підемо на неї за жеребко́м!

10 Lasset uns losen und6213 nehmen3947 zehn6235 Mann von hundert3967 und hundert3967 von tausend505 und tausend505 von zehntausend7233 aus allen Stämmen7626 Israels3478, daß sie582 Speise6720 nehmen3947 für das Volk5971, daß sie kommen und tun935 mit Gibea-Benjamin1387 nach all ihrer Torheit5039, die sie in Israel3478 getan6213 haben.

10 І ві́зьмемо десятеро людей на сотню, щодо всіх Ізраїлевих племен, і сотню на тисячу, і тисячу на десять тисяч, щоб узяли поживи для народу, щоб вони прийшли зробити Ґів'ї Веніямина, згідно з усією гидо́тою, що він зробив Ізраїлеві“.

11 Also versammelten622 sich zu der Stadt5892 alle Männer Israels3478 wie ein259 Mann376 und376 verbanden sich.

11 І був зі́браний кожен ізра́їльтянин до того міста ра́зом, як один чоловік.

12 Und1961 die Stämme7626 Israels3478 sandten7971 Männer582 zu allen Geschlechtern Benjamins1144 und ließen ihnen sagen559: Was ist7626 das für eine Bosheit7451, die bei euch geschehen ist?

12 І послали Ізраїлеві племе́на людей по всіх Веніями́нових ро́дах, говорячи: „Що́ це за зло, що сталось між вами?

13 So gebet nun her die Männer, die bösen7451 Buben zu8085 Gibea1390, daß wir582 sie töten4191 und1121 das Übel aus Israel3478 tun5414. Aber die Kinder1121 Benjamin1144 wollten nicht14 gehorchen der Stimme6963 ihrer Brüder251, der Kinder1121 Israel3478,

13 А тепер давайте тих людей, розпусних синів, що в Ґів'ї, — і ми повбиваємо їх, та й ви́губимо зло з Ізраїля“. Та не хотіли Веніяминові сини слухати голосу своїх братів, Ізраїлевих синів.

14 sondern sie1121 versammelten622 sich aus3318 den Städten5892 gen Gibea1390, auszuziehen in den Streit4421 wider die Kinder1121 Israel3478.

14 І Веніяминові сини були зі́брані з міст до Ґів'ї, щоб піти на війну з Ізраїлевими синами.

15 Und3967 wurden6485 des Tages3117 gezählet die3427 Kinder1121 Benjamin1144 aus den Städten5892 sechsundzwanzigtausend8337 Mann376, die das Schwert8025 auszogen, ohne die Bürger zu Gibea1390, deren wurden6485 siebenhundert7651 gezählet, auserlesene977 Männer376.

15 І Веніяминові сини з міст були перелі́чені того дня, — двадцять і шість тисяч чоловіка, що витягують меча, окрім ме́шканців Ґів'и, — із них були перелічені сім сотень вибраного чоловіка.

16 Und3967 unter all diesem Volk5971 waren siebenhundert7651 Mann376 auserlesen977, die link waren und konnten mit der Schleuder ein Haar8185 treffen7049, daß sie nicht fehleten.

16 З усього того наро́ду було сім сотень вибраного чоловіка, із нечинною рукою прави́ці своєї, лівші, — кожен той кидав каменем із пращі на волос, і не схи́бував.

17 Aber derer von Israel3478 (ohne die von Benjamin1144) wurden6485 gezählet vierhunderttausend702 Mann376, die das Schwert8025 führeten, und3967 alle376 streitbare4421 Männer376.

17 І були перелічені ізра́їльтяни, окрім Веніямина, — чотириста тисяч чоловіка, що витягують меча, кожен військо́вий.

18 Die machten sich auf6965 und3478 zogen hinauf5927 zum Hause1004 Gottes430; und1121 fragten7592 GOtt430 und sprachen559: Wer4310 soll vor uns8462 hinaufziehen5927, den Streit4421 anzufahen mit den Kindern1121 Benjamin1144? Der HErr3068 sprach559: Juda3063 soll anfahen.

18 І встали вони, і ввійшли до Бет-Елу, і питалися Бога, та й сказали Ізраїлеві сини: „Хто пі́де нам спе́реду на бій з Веніяминовими синами?“ І сказав Господь: „Юда спе́реду“.

19 Also machten sich2583 die Kinder1121 Israel3478 des Morgens1242 auf6965 und lagerten sich vor Gibea1390.

19 І встали Ізраїлеві сини рано вра́нці, і таборува́ли при Ґів'ї.

20 Und376 ein376 jedermann von3318 Israel3478 ging heraus, zu streiten4421 mit Benjamin1144, und3478 schickten sich6186, zu streiten4421 wider Gibea1390.

20 І вийшов Ізра́їльтянин на війну з Веніямином, і сточи́ли ізра́їльтяни з ними бій при Ґів'ї.

21 Da fielen die376 Kinder1121 Benjamin1144 heraus aus3318 Gibea1390 und776 schlugen7843 des Tages3117 unter Israel3478 zweiundzwanzigtausend8147 zu Boden.

21 І вийшли Веніяминові сини з Ґів'и, та й повалили між Ізраїлем того дня двадцять і дві тисячі чоловіка на землю.

22 Aber das Volk5971, der Mann376 von Israel3478, ermannete sich6186, und rüsteten sich6186, noch3254 weiter zu streiten4421 am selben Ort4725, da sie2388 sich des vorigen7223 Tages3117 gerüstet hatten.

22 І зміцнився наро́д, Ізраїлеві мужі, і точили бій далі в тому місці, де точили бій першого дня.

23 Und die Kinder1121 Israel3478 zogen hinauf5927 und weineten vor6440 dem HErrn3068 bis an5927 den Abend6153; und fragten7592 den HErrn3068 und sprachen559: Sollen wir mehr3254 nahen5066, zu streiten4421 mit den Kindern1121 Benjamin1144, unsern Brüdern251? Der HErr3068 sprach559: Ziehet hinauf zu ihnen!

23 І ввійшли Ізраїлеві сини до Бет-Елу, та й плакали перед Господнім лицем аж до вечора. І питалися вони Господа, говорячи: „Чи далі піду́ я на бій з синами Веніямина, мого брата?“ І сказав Господь: „Ідіть на нього!“

24 Und da die Kinder1121 Israel3478 sich7126 machten an die Kinder1121 Benjamin1144 des andern8145 Tages3117,

24 І прийшли Ізраїлеві сини до Веніяминових синів дня другого.

25 fielen die Benjaminiter1144 heraus aus3318 Gibea1390 ihnen entgegen7125 desselben8145 Tages3117 und376 schlugen7843 von den Kindern1121 Israel3478 noch achtzehntausend505 zu Boden, die alle das776 Schwert8025 führeten.

25 А Веніямин вийшов із Ґів'ї другого дня навпроти них, та й повалив між Ізраїлевими синами на землю ще вісімнадцять тисяч чоловіка, — усі ті, що витягають меча.

26 Da zogen alle Kinder1121 Israel3478 hinauf5927 und alles Volk5971 und kamen935 zum Hause1004 Gottes430 und weineten; und blieben3427 daselbst vor6440 dem HErrn3068 und fasteten6684 den Tag3117 bis zum Abend6153; und opferten5927 Brandopfer5930 und Dankopfer8002 vor6440 dem HErrn3068.

26 І прийшли всі Ізраїлеві сини та ввесь народ, і ввійшли до Бет-Елу, та й плакали, і сиділи там перед Господнім лицем, і по́стили того дня аж до вечора. І прине́сли вони цілопа́лення та мирні жертви перед Господнім лицем.

27 Und die Kinder1121 Israel3478 fragten7592 den HErrn3068 (es war aber daselbst die Lade727 des Bundes1285 Gottes430 zu derselbigen Zeit3117,

27 І питалися Ізраїлеві сини Господа (а за тих днів ковче́г Божого заповіту був там.

28 und5975 Pinehas6372, der Sohn1121 Eleasars499, Aarons175 Sohn1121, stund vor6440 ihm zu derselbigen Zeit3117) und sprachen559: Sollen wir mehr3254 ausziehen3318, zu streiten4421 mit den Kindern1121 Benjamin1144, unsern Brüdern251, oder soll ich ablassen2308? Der HErr3068 sprach559: Ziehet hinauf5927; morgen4279 will ich sie in eure Hände3027 geben5414.

28 А Пінхас, син Елеазара, Ааронового сина, стояв тими днями перед Його лицем), говорячи: „Чи далі піду́ ще на бій з синами Веніямина, мого брата, чи спинюся?“ А Господь сказав: „Ідіть, бо взавтра Я дам його в твою руку“.

29 Und7760 die Kinder Israel3478 bestelleten einen Hinterhalt693 auf Gibea1390 umher5439.

29 І поставив Ізраїль за́сідку навколо Ґів'ї.

30 Und zogen also die Kinder1121 Israel3478 hinauf des dritten7992 Tages3117 an5927 die Kinder1121 Benjamin1144 und rüsteten sich6186 an Gibea1390 wie zuvor zweimal6471.

30 І пішли Ізраїлеві сини на синив Веніяминових третього дня, і сточили бій проти Ґів'ї, як і раніш.

31 Da fuhren die Kinder1121 Benjamin1144 heraus dem Volk5971 entgegen7125 und430 rissen sich von3318 der Stadt5892 und3478 fingen an2490 zu schlagen5221 und zu verwunden2491 vom Volk5971, wie zuvor zweimal6471, im Felde7704 auf5927 zwo Straßen4546, deren eine259 gen Bethel, die andere259 gen Gibea1390 gehet, bei dreißig7970 Mann376 in Israel1004.

31 І вийшли Веніяминові сини навпроти народу, одірвалися від міста, і зачали класти трупи з народу, як раз-у-раз, на битих дорогах, що одна йде до Бет-Елу, а одна до Ґів'ї, у полі, — коло тридцяти чоловіка між Ізраїлем.

32 Da gedachten die Kinder1121 Benjamin1144: Sie559 sind geschlagen5062 vor uns, wie7223 vorhin. Aber die Kinder1121 Israel3478 sprachen559: Laßt uns fliehen5127, daß wir sie von der Stadt5892 reißen5423 auf6440 die Straße4546.

32 І сказали Веніяминові сини: „Биті вони перед нами, як перше!“ А Ізраїлеві сини сказали: „Утікаймо, — і віді́рвемо їх від міста на дороги“.

33 Da machten sich6186 auf6965 alle Männer von Israel3478 von ihrem Ort4725 und376 rüsteten sich zu Baal-Thamar1193. Und der Hinterhalt693 Israels3478 brach hervor1518 an seinem Ort4725 von der Höhle4629 Gaba.

33 І кожен муж Ізраїля повстав із свого місця, і сточили бій у Баал-Тамарі, а Ізраїлева за́сідка рушила з свого місця, з Мааре-Ґева.

34 Und kamen935 gen Gibea1390 zehntausend6235 Mann376, auserlesen977 aus ganzem Israel3478, daß der Streit4421 hart ward3513; sie505 wußten3045 aber nicht7451, daß sie das Unglück treffen würde5060.

34 І прийшли перед Ґів'у десять тисяч чоловіка, ви́браного з усього Ізраїля, і бій став тяжки́й. А вони не знали, що суне на них те зло.

35 Also schlug5062 der HErr3068 Benjamin1144 vor den Kindern Israel3478, daß die Kinder1121 Israel3478 auf6440 den Tag3117 verderbeten fünfundzwanzigtausend2568 und7843 hundert3967 Mann376 in Benjamin1145, die alle das Schwert8025 führeten.

35 І вдарив Господь Веніямина перед Ізраїлем, і Ізраїлеві сини повалили того дня між Веніямином двадцять і п'ять тисяч і сто чоловіка, — усі ті, що витягають меча.

36 Denn da4725 die Kinder1121 Benjamin1144 sahen7200, daß sie geschlagen5062 waren, gaben5414 ihnen1145 die Männer376 Israel3478 Raum; denn sie verließen982 sich auf den Hinterhalt693, den sie bei Gibea1390 bestellet hatten7760.

36 І побачили Веніяминові сини, що побиті вони, а ізра́їльтяни уступили місце Веніяминові, бо вірили за́сідці, яку поставили на Ґів'у.

37 Und der Hinterhalt693 eilete auch und brach hervor zu Gibea1390 zu; und zog6584 sich hinan und schlug5221 die ganze Stadt5892 mit der Schärfe6310 des Schwerts2719.

37 А за́сідка поспішилася, і напала на Ґів'у. І за́сідка вступилася, і побила все місто ві́стрям меча.

38 Sie hatten aber eine Losung miteinander, die Männer von Israel3478 und376 der Hinterhalt693, mit5973 dem7235 Schwert4864 über4150 sie zu fallen, wenn der Rauch6227 von der Stadt5892 sich5927 erhübe.

38 А Ізра́їльтянин мав із за́сідкою умовленого знака, — щоб із міста підняла великий дим.

39 Da nun die Männer von Israel3478 sich wandten im Streit4421, und376 Benjamin1144 anfing2490 zu schlagen5221, und376 verwundeten2491 in6440 Israel3478 bei dreißig7970 Mann376 und gedachten, sie559 sind2015 vor5062 uns geschlagen5062, wie im vorigen7223 Streit4421,

39 І відступили ізраїльтяни в бою, а Веніямин зачав класти трупи в Ізраїлі, близько тридцятеро люда, бо казали вони: „Дійсно, справді побитий він перед нами, як за першого бою!“

40 da310 fing an2490 sich4864 zu erheben von der Stadt5892 ein Rauch6227 stracks5982 über sich6437. Und Benjamin1145 wandte sich hinter sich, und siehe, da ging5927 die Stadt5892 ganz3632 auf5927 gen Himmel8064.

40 А з міста став підійматися стовп диму. І обернувся Веніямин позад себе, — аж ось усе місто піднялося димом до неба!

41 Und376 die Männer von Israel3478 wandten sich2015 auch um und376 erschreckten die Männer Benjamins1144; denn sie sahen7200, daß sie das Unglück7451 treffen wollte5060;

41 І обернувся Ізра́їльтянин, а Веніями́нівець перестра́шився, бо побачив, що досягло його те зло.

42 und376 wandten sich6437 vor den Männern Israels3478 auf6440 den Weg1870 zur Wüste4057. Aber der Streit4421 folgte ihnen nach1692; dazu die von8432 den Städten5892 hineinkommen waren, die verderbeten sie drinnen.

42 І обернулися вони перед Ізра́їльтянином до дороги на пустиню, та бій досягав його, а ті, що з міст, валили його в сере́дині його́.

43 Und sie umringten3803 Benjamin1145 und jagten ihm nach7291 bis gen Menuah und zertraten1869 sie bis vor5227 Gibea1390, gegen der Sonnen Aufgang.

43 Вони оточили Веніямина, гнали його до Менухи, топтали його аж до Ґів'ї зо сходу сонця.

44 Und es fielen5307 von Benjamin1144 achtzehntausend505 Mann376, die alle streitbare2428 Männer582 waren.

44 Полягло тоді з Веніямина вісімнадцять тисяч чоловіка, — усе це люди хоробрі.

45 Da wandten sie505 sich6437 und376 flohen5127 zu der Wüste4057, an den Fels5553 Rimmon7417; aber5953 auf derselben Straße4546 schlugen5221 sie fünftausend2568 Mann376; und folgten1692 ihnen hinten nach310 bis gen Gideom1440 und schlugen ihrer zweitausend505.

45 І поверну́лися вони, і втікли в пустиню до Села-Ріммону. А ті побили поодиноких утікачів по дорогах, як дозби́рюється останній виноград, п'ять тисяч люда. І гналися за ними аж до Ґід'ому, і побили з нього дві тисячі люда.

46 Und also fielen5307 des Tages3117 von Benjamin1144 fünfundzwanzigtausend2568 Mann376, die das Schwert8025 führeten und alle streitbare2428 Männer582 waren.

46 І було всіх, що впали того дня з Веніямина, двадцять і п'ять тисяч чоловіка, що витягають меча, — усе це люди хоробрі.

47 Nur sechshundert8337 Mann376 wandten sich6437 und3967 flohen5127 zur Wüste4057 zum Fels5553 Rimmon7417; und blieben3427 im Fels5553 Rimmon7417 vier702 Monden2320.

47 І обернулися вони, і повтікали в пустиню до Села-Ріммону, — шістсот чоловіка. І сиділи вони в Села-Ріммоні чотири місяці.

48 Und376 die Männer Israels3478 kamen wieder7725 zu den Kindern1121 Benjamin1144 und5704 schlugen5221 mit der4974 Schärfe6310 des7971 Schwerts2719 die in der Stadt5892, beide Leute und Vieh929 und alles, was man fand4672; und alle Städte5892, die man fand4672, verbrannte man mit Feuer784.

48 А ізра́їльтяни вернулися до Веніяминових синів, та й повбивали їх ві́стрям меча, — мужчин із міста, і худобу, і все зна́йдене. А всі міста, що знаходились по дорозі, пустили з огнем.

1.0x