CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
1 Sam. 25
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

1 Samuel

Chapter 25

1 And Samuel8050 died;4191 and all3605 the Israelites3478 were gathered6908 together, and lamented5594 him, and buried6912 him in his house1004 at Ramah.7414 And David1732 arose,6965 and went3381 down3381 to the wilderness4057 of Paran.6290

2 And there was a man376 in Maon,4584 whose possessions4639 were in Carmel;3760 and the man376 was very3966 great,1419 and he had three7969 thousand505 sheep,6629 and a thousand505 goats:5795 and he was shearing1494 his sheep6629 in Carmel.3760

3 Now6258 the name8034 of the man376 was Nabal;5037 and the name8034 of his wife802 Abigail:26 and she was a woman802 of good2896 understanding,7922 and of a beautiful3303 countenance:8389 but the man376 was churlish7186 and evil7451 in his doings;4611 and he was of the house1004 of Caleb.3612

4 And David1732 heard8085 in the wilderness4057 that Nabal5037 did shear1494 his sheep.6629

5 And David1732 sent7971 out ten6235 young5288 men, and David1732 said559 to the young5288 men, Get5927 you up to Carmel,3760 and go935 to Nabal,5037 and greet7592 7965 him in my name:8034

6 And thus3541 shall you say559 to him that lives2416 in prosperity, Peace7965 be both to you, and peace7965 be to your house,1004 and peace7965 be to all3605 that you have.

7 And now6258 I have heard8085 that you have shearers:1494 now your shepherds7462 which834 were with us, we hurt3637 them not, neither3808 was there ought3972 missing6485 to them, all3605 the while3117 they were in Carmel.3760

8 Ask7592 your young5288 men, and they will show5046 you. Why let the young5288 men find4672 favor2580 in your eyes:5869 for we come935 in a good2896 day:3117 give,5414 I pray4994 you, whatever853 834 comes4672 to your hand3027 to your servants,5650 and to your son1121 David.1732

9 And when David's1732 young5288 men came,935 they spoke1696 to Nabal5037 according to all3605 those428 words1697 in the name8034 of David,1732 and ceased.5117

10 And Nabal5037 answered6030 David's servants,5650 and said,559 Who4310 is David?1732 and who4310 is the son1121 of Jesse?3448 there be many7231 servants5650 now a days3117 that break6555 away every man376 from his master.113

11 Shall I then take3947 my bread,3899 and my water,4325 and my flesh2878 that I have killed2873 for my shearers,1494 and give5414 it to men,582 whom834 I know3045 not from where834 2088 they be?

12 So David's1732 young5288 men turned2015 their way,1870 and went7725 again,7725 and came935 and told5046 him all3605 those428 sayings.1697

13 And David1732 said559 to his men,582 Gird2296 you on every man376 his sword.2719 And they girded2296 on every man376 his sword;2719 and David1732 also1571 girded2296 on his sword:2719 and there went5927 up after310 David1732 about four702 hundred3967 men;376 and two hundred3967 stayed3427 by the stuff.3627

14 But one259 of the young5288 men told5046 Abigail,26 Nabal's5037 wife,802 saying,559 Behold,2009 David1732 sent7971 messengers4397 out of the wilderness4057 to salute1288 our master;113 and he railed5860 on them.

15 But the men582 were very3966 good2896 to us, and we were not hurt,3637 neither3808 missed6485 we any3972 thing,1697 as long3117 as we were conversant1980 with them, when we were in the fields:7704

16 They were a wall2346 to us both1571 by night3915 and day,3119 all3605 the while3117 we were with them keeping7462 the sheep.6629

17 Now6258 therefore know3045 and consider7200 what4100 you will do;6213 for evil7451 is determined3615 against413 our master,113 and against5921 all3605 his household:1004 for he is such a son1121 of Belial,1100 that a man cannot speak1696 to him.

18 Then Abigail26 made haste,4116 and took3947 two hundred3967 loaves,3899 and two8147 bottles5035 of wine,3196 and five2568 sheep6629 ready dressed,6213 and five2568 measures5429 of parched7039 corn, and an hundred3967 clusters6778 of raisins,6778 and two hundred3967 cakes1690 of figs, and laid7760 them on5921 asses.2543

19 And she said559 to her servants,5288 Go5674 on before6440 me; behold,2005 I come935 after310 you. But she told5046 not her husband376 Nabal.5037

20 And it was so, as she rode7392 on5921 the ass,2543 that she came3381 down3381 by the covert5643 on the hill,2022 and, behold,2009 David1732 and his men582 came3381 down3381 against7125 her; and she met6298 them.

21 Now David1732 had said,559 Surely389 in vain8267 have I kept8104 all3605 that this2088 fellow has in the wilderness,4057 so that nothing3808 3972 was missed6485 of all3605 that pertained to him: and he has requited7725 me evil7451 for good.2896

22 So3541 and more3254 also3541 do6213 God430 to the enemies341 of David,1732 if518 I leave7604 of all3605 that pertain to him by the morning1242 light216 any that urinates8366 against the wall.7023

23 And when Abigail26 saw7200 David,1732 she hurried,4116 and lighted3381 off5921 the ass,2543 and fell5307 before639 David1732 on5921 her face,6440 and bowed7812 herself to the ground,776

24 And fell5307 at5921 his feet,7272 and said,559 On me, my lord,113 on me let this iniquity5771 be: and let your handmaid,519 I pray4994 you, speak1696 in your audience,241 and hear8085 the words1697 of your handmaid.519

25 Let not my lord,113 I pray4994 you, regard3820 this2088 man376 of Belial,1100 even Nabal:5037 for as his name8034 is, so3651 is he; Nabal5037 is his name,8034 and folly5039 is with him: but I your handmaid519 saw7200 not the young5288 men of my lord,113 whom834 you did send.7971

26 Now6258 therefore, my lord,113 as the LORD3068 lives,2416 and as your soul5315 lives,2416 seeing the LORD3068 has withheld4513 you from coming935 to shed blood,1818 and from avenging3467 yourself with your own hand,3027 now6258 let your enemies,341 and they that seek1245 evil7451 to my lord,113 be as Nabal.5037

27 And now6258 this2063 blessing1293 which834 your handmaid8198 has brought935 to my lord,113 let it even be given5414 to the young5288 men that follow1980 7272 my lord.113

28 I pray4994 you, forgive5375 the trespass6588 of your handmaid:519 for the LORD3068 will certainly make6213 my lord113 a sure539 house;1004 because3588 my lord113 fights3898 the battles4421 of the LORD,3068 and evil7451 has not been found4672 in you all your days.3117

29 Yet a man120 is risen6965 to pursue7291 you, and to seek1245 your soul:5315 but the soul5315 of my lord113 shall be bound6887 in the bundle6872 of life2416 with the LORD3068 your God;430 and the souls5315 of your enemies,341 them shall he sling7049 out, as out of the middle8432 of a sling.7050

30 And it shall come1961 to pass, when3588 the LORD3068 shall have done6213 to my lord113 according to all3605 the good2896 that he has spoken1696 concerning5921 you, and shall have appointed6680 you ruler5057 over Israel;3478

31 That this2063 shall be no3808 grief6330 to you, nor offense4383 of heart3820 to my lord,136 either that you have shed8210 blood1818 causeless,2600 or that my lord136 has avenged3467 himself: but when the LORD3068 shall have dealt well3190 with my lord,113 then remember2142 your handmaid.519

32 And David1732 said559 to Abigail,26 Blessed1288 be the LORD3068 God430 of Israel,3478 which834 sent7971 you this2088 day3117 to meet7125 me:

33 And blessed1288 be your advice,2940 and blessed1288 be you, which834 have kept3607 me this2088 day3117 from coming935 to shed blood,1818 and from avenging3467 myself with my own hand.3027

34 For in very199 deed,199 as the LORD3068 God430 of Israel3478 lives,2416 which834 has kept4513 me back4513 from hurting7489 you, except3588 3884 you had hurried4116 and come935 to meet7125 me, surely3588 518 there had not been left3498 to Nabal5037 by the morning1242 light216 any that urinates8366 against the wall.7023

35 So David1732 received3947 of her hand3027 that which834 she had brought935 him, and said559 to her, Go5927 up in peace7965 to your house;1004 see,7200 I have listened8085 to your voice,6963 and have accepted5375 your person.6440

36 And Abigail26 came935 to Nabal;5037 and, behold,2009 he held2790 a feast4960 in his house,1004 like the feast4960 of a king;4428 and Nabal's5037 heart3820 was merry2896 within5921 him, for he was very5704 3966 drunken:7910 why she told5046 him nothing,3808 1697 less6996 or more,1419 until5704 the morning1242 light.216

37 But it came1961 to pass in the morning,1242 when the wine3196 was gone3318 out of Nabal,5037 and his wife802 had told5046 him these428 things,1697 that his heart3820 died4191 within7130 him, and he became1961 as a stone.68

38 And it came1961 to pass about ten6235 days3117 after, that the LORD3068 smote5062 Nabal,5037 that he died.4191

39 And when David1732 heard8085 that Nabal5037 was dead,4191 he said,559 Blessed1288 be the LORD,3068 that has pleaded7378 the cause7379 of my reproach2781 from the hand3027 of Nabal,5037 and has kept2820 his servant5650 from evil:7451 for the LORD3068 has returned7725 the wickedness7451 of Nabal5037 on his own head.7218 And David1732 sent7971 and communed1696 with Abigail,26 to take3947 her to him to wife.802

40 And when the servants5650 of David1732 were come935 to Abigail26 to Carmel,3760 they spoke1696 to her, saying,559 David1732 sent7971 us to you, to take3947 you to him to wife.802

41 And she arose,6965 and bowed7812 herself on her face639 to the earth,776 and said,559 Behold,2009 let your handmaid519 be a servant5650 to wash7364 the feet7272 of the servants5650 of my lord.113

42 And Abigail26 hurried,4116 and arose 6965and rode7392 on an ass,2543 with five2568 damsels5291 of hers that went1980 after7272 her; and she went3212 after310 the messengers4397 of David,1732 and became1961 his wife.802

43 David1732 also took3947 Ahinoam293 of Jezreel;3157 and they were also both8147 of them his wives.802

44 But Saul7586 had given5414 Michal4324 his daughter,1323 David's1732 wife,802 to Phalti6406 the son1121 of Laish,3919 which834 was of Gallim.1554

1-а Самуїлова

Розділ 25

1 І вмер Самуїл, і зібрався ввесь Ізраїль, та й оплакував його, і поховали його в його домі в Рамі. А Давид устав, і пішов у пустиню Пара́н.

2 І був чоловік у Мао́ні, а оселя його на Карме́лі, і цей чоловік був дуже багатий, і мав три тисячі дрібно́ї худоби та тисячу кіз. І був він на Карме́лі, коли стригли отару його́.

3 А ім'я́ тому чоловікові Нава́л, а ім'я жінці його Авіґа́їл. А жінка та була доброго розуму та вродли́ва, чоловік же той був жорсто́кий та злочинний, із роду Калева.

4 А Давид почув у пустині, що Навал стриже свою отару.

5 І послав Давид десять хлопців. І сказав Давид до тих хлопців: „Вийдіть на Карме́л, і при́йдете до Навала й запитаєте його в моєму йменні про мир,

6 та й скажете так братові моєму: І тобі мир, і дому твоєму мир, і, всьому, що твоє, мир!

7 А тепер почув я, що в тебе стрижуть. Пастухи твої були з нами, — ми не кри́вдили їх, і нічого не пропало їм по всі дні перебува́ння їх на Кармелі.

8 Запитай своїх слуг, і вони розповідять тобі. І нехай зна́йдуть в оча́х твоїх милість мої хлопці, бо доброго дня ми прийшли. Дай же рабам своїм та синові своєму Давидові, що зна́йде рука твоя!“

9 І прийшли Давидові хлопці, і промовили до Навала, в імені Давида, усі ці слова́. І спини́лися.

10 І відповів Навал Давидовим рабам, і сказав: „Хто такий Давид та хто Єссеїв син? Сьогодні намно́жилося рабів, що вириваються кожен від пана свого!

11 І я візьму́ хліб свій і воду свою та зарізане, що нарізав я для своїх стрижіїв, та й дам лю́дям, яких не знаю, звідки то вони?“

12 І Давидові хлопці пішли назад на свою дорогу, і вернулися, і прийшли, і розповіли́ йому всі ці слова́.

13 А Давид сказав до людей своїх: „Припережіть кожен меча свого!“ І припереза́ли кожен меча свого, і припереза́в і Давид свого меча. І вийшло за Давидом близько чотирьох сотень чоловіка, а дві сотні остались при реча́х.

14 А один хлопець із Навалових слуг доніс Авіґа́їл, Наваловій жінці, говорячи: „Ось Давид послав був із пустині посланців, щоб привітати нашого пана, а він кинувся на них.

15 А ті люди дуже добрі для нас, і не були ми покривджені, і нічого нам не пропало за всі дні, коли ми ходили з ними, як були́ ми на полі.

16 Муром були вони над нами і вночі, і вдень повся́кчас, коли ми були з ними, як ми пасли отари.

17 А тепер пізнай та побач, що́ зробиш, бо дозріло зло на нашого пана та на ввесь дім його. А він негідний, із ним не можна говорити“.

18 Тоді Авіґа́їл поспішно взяла́ двісті хлібів, і два бурдюки́ вина, і п'ятеро приготовлених з отари, і п'ять сеїв пряженого зе́рна, а сто — родзи́нок, та двісті — су́шених фіґ. І склала це на ослів.

19 І сказала вона до своїх слуг: „Ідіть передо мною, а я ось піду́ за вами“.

20 І сталося, як вона їхала на ослі й спускалася в гірсько́му укритті́, аж ось Давид та люди його сходять навпере́йми їй. І вона стрінула їх.

21 А Давид, сказав: „Надармо ж пильнував я все, що належить тому чоловікові в пустині, і зо всього його нічого не пропало. Та він вернув мені злом за добро!

22 Так нехай зробить Бог Давидовим ворогам, і так нехай додасть, якщо я позоставлю до ра́нку зо всього належного йому бодай те, що мочиться до стіни!“

23 А Авіґаїл побачила Давида, і поспішно зійшла з осла, і впала перед Давидом на обличчя своє, та й вклонилася до землі.

24 I впала вона до ніг йому та й сказала: „На мені самій, пане мій, ця провина! І дозволь говорити твоїй невільниці до ушей твоїх, а ти послухай слів своєї невільниці.

25 Нехай же пан мій не кладе свого серця на цього негідного чоловіка, на Навала, бо яке ім'я́ його, такий він: Нава́л ім'я́ йому́, і глупо́та з ним! А я, невільниця твоя, не бачила хлопців мого пана, що ти посилав.

26 А тепер, мій пане, — як живий Господь і як жива душа твоя! — Господь стримає тебе, щоб ти не ввійшов до пролиття́ крови, і щоб рука твоя не допомогла в цьому тобі! А тепер нехай стануть, як Навал, вороги твої та ті, що шукають зла на пана мого!

27 А оце дару́нок, якого прине́сла твоя невільниця своєму панові, буде да́ний хлопцям, що служать моє́му панові.

28 Прости ж провину невільниці своєї, бо конче зробить Господь моєму панові вірний дім, бо пан мій прова́дить ві́йни Господні, і зло не буде зна́йдене в тобі за твоїх днів.

29 І хоч повстане хто гнати тебе, і шукати твоєї душі, то буде душа мого пана зв'я́зана у в'язці живих із Господом, Богом твоїм, а душу ворогів твоїх — нехай Він її кине, як із пра́щі!

30 І станеться, коли Господь зробить моєму панові все добре, що говорив про тебе, і настано́вить тебе володарем над Ізраїлем,

31 то це не буде тобі на спотика́ння та на споку́су серця мого пана, як коли б пролив ти надармо кров, і пан мій пімстився сам. А коли Господь зробить добро моєму панові, то ти згадаєш про свою невільницю!“

32 І сказав Давид до Авіґа́їл: „Благослове́нний Господь, Бог Ізраїлів, що послав тебе на це навпроти мене!

33 І благословенний розум твій, і благословенна ти, що стримала мене цього дня, щоб я не пішов на пролиття́ крови, і щоб рука моя не відімстила за мене.

34 Але — живий Господь, Бог Ізраїлів, що стримав мене зробити тобі зло, бо коли б ти була не поспішила, і не прийшла назустріч мені, то до світла ра́нку Навалові не зоставлено б навіть те, що мочиться до стіни!“

35 І взяв Давид із руки її те, що вона прине́сла йому, а їй сказав: „Іди з миром до свого дому! Бачиш, — я послу́хався голосу твого, і простив тобі!“

36 І прийшла Авіґаїл до Навала, аж ось у нього прийняття́ в його домі, немов прийняття́ царське́! А Навалове серце було веселе в ньому, і він був дуже п'я́ний. І вона не розповіла́ йому нічого, — ані малого, ані великого аж до світла ра́нку.

37 І сталося, вранці, коли Навал ви́тверезився, то жінка його розповіла́ йому про цю справу. І завмерло йому серце в його сере́дині, і він став, як камінь.

38 І сталося днів через десять, і вра́зив Господь Навала, і той помер.

39 І почув Давид, що Навал помер, і сказав: „Благословенний Госпо́дь, що розсудив справу обра́зи моєї від Навала, а раба Свого стримав від зла, — зло Навала звернув Господь на його го́лову!“ І Давид послав, і говорив про Авіґа́їл, щоб узяти її собі за жінку.

40 І прийшли Давидові раби до Авіґа́їл на Карме́л, і промовляли до неї, говорячи: „Давид послав нас до тебе, щоб узяти тебе йому за жінку“.

41 А вона встала, і вклонилася лицем до землі, та й сказала: „Ось твоя служни́ця готова стати невільницею, щоб мити но́ги рабів пана мого!“

42 І Авіґаїл поспішно встала, і сіла на осла, а п'ятеро служанок її йшли при нога́х її. І пішла вона за Давидовими посланця́ми, та й стала йому за жінку.

43 А Ахіноам узяв Давид з Їзреелу, і вони оби́дві стали йому за жінок

44 А Саул віддав дочку́ свою Мелхо́лу, Давидову жінку, Палтієві, Лаїшевому синові, що з Ґалліму.

1 Samuel

Chapter 25

1-а Самуїлова

Розділ 25

1 And Samuel8050 died;4191 and all3605 the Israelites3478 were gathered6908 together, and lamented5594 him, and buried6912 him in his house1004 at Ramah.7414 And David1732 arose,6965 and went3381 down3381 to the wilderness4057 of Paran.6290

1 І вмер Самуїл, і зібрався ввесь Ізраїль, та й оплакував його, і поховали його в його домі в Рамі. А Давид устав, і пішов у пустиню Пара́н.

2 And there was a man376 in Maon,4584 whose possessions4639 were in Carmel;3760 and the man376 was very3966 great,1419 and he had three7969 thousand505 sheep,6629 and a thousand505 goats:5795 and he was shearing1494 his sheep6629 in Carmel.3760

2 І був чоловік у Мао́ні, а оселя його на Карме́лі, і цей чоловік був дуже багатий, і мав три тисячі дрібно́ї худоби та тисячу кіз. І був він на Карме́лі, коли стригли отару його́.

3 Now6258 the name8034 of the man376 was Nabal;5037 and the name8034 of his wife802 Abigail:26 and she was a woman802 of good2896 understanding,7922 and of a beautiful3303 countenance:8389 but the man376 was churlish7186 and evil7451 in his doings;4611 and he was of the house1004 of Caleb.3612

3 А ім'я́ тому чоловікові Нава́л, а ім'я жінці його Авіґа́їл. А жінка та була доброго розуму та вродли́ва, чоловік же той був жорсто́кий та злочинний, із роду Калева.

4 And David1732 heard8085 in the wilderness4057 that Nabal5037 did shear1494 his sheep.6629

4 А Давид почув у пустині, що Навал стриже свою отару.

5 And David1732 sent7971 out ten6235 young5288 men, and David1732 said559 to the young5288 men, Get5927 you up to Carmel,3760 and go935 to Nabal,5037 and greet7592 7965 him in my name:8034

5 І послав Давид десять хлопців. І сказав Давид до тих хлопців: „Вийдіть на Карме́л, і при́йдете до Навала й запитаєте його в моєму йменні про мир,

6 And thus3541 shall you say559 to him that lives2416 in prosperity, Peace7965 be both to you, and peace7965 be to your house,1004 and peace7965 be to all3605 that you have.

6 та й скажете так братові моєму: І тобі мир, і дому твоєму мир, і, всьому, що твоє, мир!

7 And now6258 I have heard8085 that you have shearers:1494 now your shepherds7462 which834 were with us, we hurt3637 them not, neither3808 was there ought3972 missing6485 to them, all3605 the while3117 they were in Carmel.3760

7 А тепер почув я, що в тебе стрижуть. Пастухи твої були з нами, — ми не кри́вдили їх, і нічого не пропало їм по всі дні перебува́ння їх на Кармелі.

8 Ask7592 your young5288 men, and they will show5046 you. Why let the young5288 men find4672 favor2580 in your eyes:5869 for we come935 in a good2896 day:3117 give,5414 I pray4994 you, whatever853 834 comes4672 to your hand3027 to your servants,5650 and to your son1121 David.1732

8 Запитай своїх слуг, і вони розповідять тобі. І нехай зна́йдуть в оча́х твоїх милість мої хлопці, бо доброго дня ми прийшли. Дай же рабам своїм та синові своєму Давидові, що зна́йде рука твоя!“

9 And when David's1732 young5288 men came,935 they spoke1696 to Nabal5037 according to all3605 those428 words1697 in the name8034 of David,1732 and ceased.5117

9 І прийшли Давидові хлопці, і промовили до Навала, в імені Давида, усі ці слова́. І спини́лися.

10 And Nabal5037 answered6030 David's servants,5650 and said,559 Who4310 is David?1732 and who4310 is the son1121 of Jesse?3448 there be many7231 servants5650 now a days3117 that break6555 away every man376 from his master.113

10 І відповів Навал Давидовим рабам, і сказав: „Хто такий Давид та хто Єссеїв син? Сьогодні намно́жилося рабів, що вириваються кожен від пана свого!

11 Shall I then take3947 my bread,3899 and my water,4325 and my flesh2878 that I have killed2873 for my shearers,1494 and give5414 it to men,582 whom834 I know3045 not from where834 2088 they be?

11 І я візьму́ хліб свій і воду свою та зарізане, що нарізав я для своїх стрижіїв, та й дам лю́дям, яких не знаю, звідки то вони?“

12 So David's1732 young5288 men turned2015 their way,1870 and went7725 again,7725 and came935 and told5046 him all3605 those428 sayings.1697

12 І Давидові хлопці пішли назад на свою дорогу, і вернулися, і прийшли, і розповіли́ йому всі ці слова́.

13 And David1732 said559 to his men,582 Gird2296 you on every man376 his sword.2719 And they girded2296 on every man376 his sword;2719 and David1732 also1571 girded2296 on his sword:2719 and there went5927 up after310 David1732 about four702 hundred3967 men;376 and two hundred3967 stayed3427 by the stuff.3627

13 А Давид сказав до людей своїх: „Припережіть кожен меча свого!“ І припереза́ли кожен меча свого, і припереза́в і Давид свого меча. І вийшло за Давидом близько чотирьох сотень чоловіка, а дві сотні остались при реча́х.

14 But one259 of the young5288 men told5046 Abigail,26 Nabal's5037 wife,802 saying,559 Behold,2009 David1732 sent7971 messengers4397 out of the wilderness4057 to salute1288 our master;113 and he railed5860 on them.

14 А один хлопець із Навалових слуг доніс Авіґа́їл, Наваловій жінці, говорячи: „Ось Давид послав був із пустині посланців, щоб привітати нашого пана, а він кинувся на них.

15 But the men582 were very3966 good2896 to us, and we were not hurt,3637 neither3808 missed6485 we any3972 thing,1697 as long3117 as we were conversant1980 with them, when we were in the fields:7704

15 А ті люди дуже добрі для нас, і не були ми покривджені, і нічого нам не пропало за всі дні, коли ми ходили з ними, як були́ ми на полі.

16 They were a wall2346 to us both1571 by night3915 and day,3119 all3605 the while3117 we were with them keeping7462 the sheep.6629

16 Муром були вони над нами і вночі, і вдень повся́кчас, коли ми були з ними, як ми пасли отари.

17 Now6258 therefore know3045 and consider7200 what4100 you will do;6213 for evil7451 is determined3615 against413 our master,113 and against5921 all3605 his household:1004 for he is such a son1121 of Belial,1100 that a man cannot speak1696 to him.

17 А тепер пізнай та побач, що́ зробиш, бо дозріло зло на нашого пана та на ввесь дім його. А він негідний, із ним не можна говорити“.

18 Then Abigail26 made haste,4116 and took3947 two hundred3967 loaves,3899 and two8147 bottles5035 of wine,3196 and five2568 sheep6629 ready dressed,6213 and five2568 measures5429 of parched7039 corn, and an hundred3967 clusters6778 of raisins,6778 and two hundred3967 cakes1690 of figs, and laid7760 them on5921 asses.2543

18 Тоді Авіґа́їл поспішно взяла́ двісті хлібів, і два бурдюки́ вина, і п'ятеро приготовлених з отари, і п'ять сеїв пряженого зе́рна, а сто — родзи́нок, та двісті — су́шених фіґ. І склала це на ослів.

19 And she said559 to her servants,5288 Go5674 on before6440 me; behold,2005 I come935 after310 you. But she told5046 not her husband376 Nabal.5037

19 І сказала вона до своїх слуг: „Ідіть передо мною, а я ось піду́ за вами“.

20 And it was so, as she rode7392 on5921 the ass,2543 that she came3381 down3381 by the covert5643 on the hill,2022 and, behold,2009 David1732 and his men582 came3381 down3381 against7125 her; and she met6298 them.

20 І сталося, як вона їхала на ослі й спускалася в гірсько́му укритті́, аж ось Давид та люди його сходять навпере́йми їй. І вона стрінула їх.

21 Now David1732 had said,559 Surely389 in vain8267 have I kept8104 all3605 that this2088 fellow has in the wilderness,4057 so that nothing3808 3972 was missed6485 of all3605 that pertained to him: and he has requited7725 me evil7451 for good.2896

21 А Давид, сказав: „Надармо ж пильнував я все, що належить тому чоловікові в пустині, і зо всього його нічого не пропало. Та він вернув мені злом за добро!

22 So3541 and more3254 also3541 do6213 God430 to the enemies341 of David,1732 if518 I leave7604 of all3605 that pertain to him by the morning1242 light216 any that urinates8366 against the wall.7023

22 Так нехай зробить Бог Давидовим ворогам, і так нехай додасть, якщо я позоставлю до ра́нку зо всього належного йому бодай те, що мочиться до стіни!“

23 And when Abigail26 saw7200 David,1732 she hurried,4116 and lighted3381 off5921 the ass,2543 and fell5307 before639 David1732 on5921 her face,6440 and bowed7812 herself to the ground,776

23 А Авіґаїл побачила Давида, і поспішно зійшла з осла, і впала перед Давидом на обличчя своє, та й вклонилася до землі.

24 And fell5307 at5921 his feet,7272 and said,559 On me, my lord,113 on me let this iniquity5771 be: and let your handmaid,519 I pray4994 you, speak1696 in your audience,241 and hear8085 the words1697 of your handmaid.519

24 I впала вона до ніг йому та й сказала: „На мені самій, пане мій, ця провина! І дозволь говорити твоїй невільниці до ушей твоїх, а ти послухай слів своєї невільниці.

25 Let not my lord,113 I pray4994 you, regard3820 this2088 man376 of Belial,1100 even Nabal:5037 for as his name8034 is, so3651 is he; Nabal5037 is his name,8034 and folly5039 is with him: but I your handmaid519 saw7200 not the young5288 men of my lord,113 whom834 you did send.7971

25 Нехай же пан мій не кладе свого серця на цього негідного чоловіка, на Навала, бо яке ім'я́ його, такий він: Нава́л ім'я́ йому́, і глупо́та з ним! А я, невільниця твоя, не бачила хлопців мого пана, що ти посилав.

26 Now6258 therefore, my lord,113 as the LORD3068 lives,2416 and as your soul5315 lives,2416 seeing the LORD3068 has withheld4513 you from coming935 to shed blood,1818 and from avenging3467 yourself with your own hand,3027 now6258 let your enemies,341 and they that seek1245 evil7451 to my lord,113 be as Nabal.5037

26 А тепер, мій пане, — як живий Господь і як жива душа твоя! — Господь стримає тебе, щоб ти не ввійшов до пролиття́ крови, і щоб рука твоя не допомогла в цьому тобі! А тепер нехай стануть, як Навал, вороги твої та ті, що шукають зла на пана мого!

27 And now6258 this2063 blessing1293 which834 your handmaid8198 has brought935 to my lord,113 let it even be given5414 to the young5288 men that follow1980 7272 my lord.113

27 А оце дару́нок, якого прине́сла твоя невільниця своєму панові, буде да́ний хлопцям, що служать моє́му панові.

28 I pray4994 you, forgive5375 the trespass6588 of your handmaid:519 for the LORD3068 will certainly make6213 my lord113 a sure539 house;1004 because3588 my lord113 fights3898 the battles4421 of the LORD,3068 and evil7451 has not been found4672 in you all your days.3117

28 Прости ж провину невільниці своєї, бо конче зробить Господь моєму панові вірний дім, бо пан мій прова́дить ві́йни Господні, і зло не буде зна́йдене в тобі за твоїх днів.

29 Yet a man120 is risen6965 to pursue7291 you, and to seek1245 your soul:5315 but the soul5315 of my lord113 shall be bound6887 in the bundle6872 of life2416 with the LORD3068 your God;430 and the souls5315 of your enemies,341 them shall he sling7049 out, as out of the middle8432 of a sling.7050

29 І хоч повстане хто гнати тебе, і шукати твоєї душі, то буде душа мого пана зв'я́зана у в'язці живих із Господом, Богом твоїм, а душу ворогів твоїх — нехай Він її кине, як із пра́щі!

30 And it shall come1961 to pass, when3588 the LORD3068 shall have done6213 to my lord113 according to all3605 the good2896 that he has spoken1696 concerning5921 you, and shall have appointed6680 you ruler5057 over Israel;3478

30 І станеться, коли Господь зробить моєму панові все добре, що говорив про тебе, і настано́вить тебе володарем над Ізраїлем,

31 That this2063 shall be no3808 grief6330 to you, nor offense4383 of heart3820 to my lord,136 either that you have shed8210 blood1818 causeless,2600 or that my lord136 has avenged3467 himself: but when the LORD3068 shall have dealt well3190 with my lord,113 then remember2142 your handmaid.519

31 то це не буде тобі на спотика́ння та на споку́су серця мого пана, як коли б пролив ти надармо кров, і пан мій пімстився сам. А коли Господь зробить добро моєму панові, то ти згадаєш про свою невільницю!“

32 And David1732 said559 to Abigail,26 Blessed1288 be the LORD3068 God430 of Israel,3478 which834 sent7971 you this2088 day3117 to meet7125 me:

32 І сказав Давид до Авіґа́їл: „Благослове́нний Господь, Бог Ізраїлів, що послав тебе на це навпроти мене!

33 And blessed1288 be your advice,2940 and blessed1288 be you, which834 have kept3607 me this2088 day3117 from coming935 to shed blood,1818 and from avenging3467 myself with my own hand.3027

33 І благословенний розум твій, і благословенна ти, що стримала мене цього дня, щоб я не пішов на пролиття́ крови, і щоб рука моя не відімстила за мене.

34 For in very199 deed,199 as the LORD3068 God430 of Israel3478 lives,2416 which834 has kept4513 me back4513 from hurting7489 you, except3588 3884 you had hurried4116 and come935 to meet7125 me, surely3588 518 there had not been left3498 to Nabal5037 by the morning1242 light216 any that urinates8366 against the wall.7023

34 Але — живий Господь, Бог Ізраїлів, що стримав мене зробити тобі зло, бо коли б ти була не поспішила, і не прийшла назустріч мені, то до світла ра́нку Навалові не зоставлено б навіть те, що мочиться до стіни!“

35 So David1732 received3947 of her hand3027 that which834 she had brought935 him, and said559 to her, Go5927 up in peace7965 to your house;1004 see,7200 I have listened8085 to your voice,6963 and have accepted5375 your person.6440

35 І взяв Давид із руки її те, що вона прине́сла йому, а їй сказав: „Іди з миром до свого дому! Бачиш, — я послу́хався голосу твого, і простив тобі!“

36 And Abigail26 came935 to Nabal;5037 and, behold,2009 he held2790 a feast4960 in his house,1004 like the feast4960 of a king;4428 and Nabal's5037 heart3820 was merry2896 within5921 him, for he was very5704 3966 drunken:7910 why she told5046 him nothing,3808 1697 less6996 or more,1419 until5704 the morning1242 light.216

36 І прийшла Авіґаїл до Навала, аж ось у нього прийняття́ в його домі, немов прийняття́ царське́! А Навалове серце було веселе в ньому, і він був дуже п'я́ний. І вона не розповіла́ йому нічого, — ані малого, ані великого аж до світла ра́нку.

37 But it came1961 to pass in the morning,1242 when the wine3196 was gone3318 out of Nabal,5037 and his wife802 had told5046 him these428 things,1697 that his heart3820 died4191 within7130 him, and he became1961 as a stone.68

37 І сталося, вранці, коли Навал ви́тверезився, то жінка його розповіла́ йому про цю справу. І завмерло йому серце в його сере́дині, і він став, як камінь.

38 And it came1961 to pass about ten6235 days3117 after, that the LORD3068 smote5062 Nabal,5037 that he died.4191

38 І сталося днів через десять, і вра́зив Господь Навала, і той помер.

39 And when David1732 heard8085 that Nabal5037 was dead,4191 he said,559 Blessed1288 be the LORD,3068 that has pleaded7378 the cause7379 of my reproach2781 from the hand3027 of Nabal,5037 and has kept2820 his servant5650 from evil:7451 for the LORD3068 has returned7725 the wickedness7451 of Nabal5037 on his own head.7218 And David1732 sent7971 and communed1696 with Abigail,26 to take3947 her to him to wife.802

39 І почув Давид, що Навал помер, і сказав: „Благословенний Госпо́дь, що розсудив справу обра́зи моєї від Навала, а раба Свого стримав від зла, — зло Навала звернув Господь на його го́лову!“ І Давид послав, і говорив про Авіґа́їл, щоб узяти її собі за жінку.

40 And when the servants5650 of David1732 were come935 to Abigail26 to Carmel,3760 they spoke1696 to her, saying,559 David1732 sent7971 us to you, to take3947 you to him to wife.802

40 І прийшли Давидові раби до Авіґа́їл на Карме́л, і промовляли до неї, говорячи: „Давид послав нас до тебе, щоб узяти тебе йому за жінку“.

41 And she arose,6965 and bowed7812 herself on her face639 to the earth,776 and said,559 Behold,2009 let your handmaid519 be a servant5650 to wash7364 the feet7272 of the servants5650 of my lord.113

41 А вона встала, і вклонилася лицем до землі, та й сказала: „Ось твоя служни́ця готова стати невільницею, щоб мити но́ги рабів пана мого!“

42 And Abigail26 hurried,4116 and arose 6965and rode7392 on an ass,2543 with five2568 damsels5291 of hers that went1980 after7272 her; and she went3212 after310 the messengers4397 of David,1732 and became1961 his wife.802

42 І Авіґаїл поспішно встала, і сіла на осла, а п'ятеро служанок її йшли при нога́х її. І пішла вона за Давидовими посланця́ми, та й стала йому за жінку.

43 David1732 also took3947 Ahinoam293 of Jezreel;3157 and they were also both8147 of them his wives.802

43 А Ахіноам узяв Давид з Їзреелу, і вони оби́дві стали йому за жінок

44 But Saul7586 had given5414 Michal4324 his daughter,1323 David's1732 wife,802 to Phalti6406 the son1121 of Laish,3919 which834 was of Gallim.1554

44 А Саул віддав дочку́ свою Мелхо́лу, Давидову жінку, Палтієві, Лаїшевому синові, що з Ґалліму.

1.0x